Xreferat.com » Рефераты по коммуникации и связи » Надійність електронних апаратів

Надійність електронних апаратів

Содержание


1. Безвідмовність неремонтованих пристроїв

2. Безвідмовність ремонтованих ЕПА

3. Закони розподілу часу безвідмовної роботи

3.1 Розподіл Вейбулла

3.2 Експоненціальний розподіл

3.3 Розподіл Релея

3.4 Закон нормального розподілу

3.5 Розподіл Пуассона

4. Ремонтопридатність ЕА

5. Довговічність ЕА

6. Здатність до зберігання ЕА

7. Готовність


1. Безвідмовність неремонтованих пристроїв


Надійність має комплексну властивість. У залежності від призначення ЕА та умов її експлуатації надійність може включати в себе безвідмовність, ремонтопридатність, довговічність і здатність до зберігання. Зупинимося на цих властивостях апаратури більш детально.

Поняття безвідмовності є одним з важливіших у теорії надійності. Під безвідмовністю розуміється властивість апаратури безперервно зберігати працездатність протягом деякого часу або деякого напрацювання.

Основною кількісною мірою є ймовірність безвідмовної роботи P (t) - ймовірність того, що в межах заданого напрацювання відмова апарата не виникне.

„Напрацювання" - термін, який визначає довготривалість роботи апаратури. Виникнення відмови є випадковою подією, а тому час появи відмови t0 - також випадкова величина (t01, t02, …, t0n).

Позначимо через t0 - час справної роботи апарата. Якщо взяти будь-який довільно вибраний елемент, то заздалегідь неможливо сказати, скільки часу він пропрацює до відмови, але можна визначити ймовірність того, що він не відмовить за деякий інтервал часу t0. Тоді ймовірність безвідмовної роботи можна представити як ймовірність того, що час безвідмовної роботи t0 апаратури більше деякого заданого часу.


Надійність електронних апаратів


Звичайно, що чим більше заданий проміжок часу, для якого визначається надійність, тим менше значення безвідмовної роботи і навпаки. Практично величина ймовірності безвідмовної роботи визначається статистичним шляхом за інформацією про відмови за вибраний проміжок часу:


Надійність електронних апаратів (1)


де N - кількість приладів на початку випробовувань;

ni - кількість приладів, які відмовити за час ti.

При значній кількості приладів статистична ймовірність Надійність електронних апаратів наближається до ймовірності P (t).

Надійність об’єкта інколи зручніше характеризувати ймовірністю відмови:


Надійність електронних апаратів (2)


Таким чином, ймовірність появи відмови q (t) можна розглядати як ймовірність того, що випадкова величина t0 набуде значення менше часу t, який розглядається. Це дозволяє розглядати q (t) як функцію розподілу випадкової величини t0 - часу до появи відмови.

Наведемо функціональні залежності ймовірностей безвідмовної роботи та відмови.


Надійність електронних апаратів

Рисунок 1 - Функціональна залежність P (t) та q (t)


Розглянемо більш докладно безвідмовність неремонтованих елементів. Показниками безвідмовності неремонтованих елементів є: ймовірність безвідмовної роботи P (t), частота відмов f (t), інтенсивність відмов λ (t) та середнє напрацювання до першої відмови Тср.

Під частотою відмов елементів (об’єктів) розуміють кількість відмов в одиницю часу, віднесену до початкової кількості поставлених на випробовування елементів. За статистичними даними частота відмов:


Надійність електронних апаратів (3)


де Δni - кількість відмов за інтервал часу Δti; N - кількість поставлених на випробування елементів; Δti - час випробовувань.

При цьому елементи, які відмовили у процесі випробовування, не замінюються новими і кількість працюючих елементів поступово зменшується.

Функцію частоти відмов можна записати у такому вигляді:


Надійність електронних апаратів (4)


При Δt→0 ймовірність відмови за час від 0 до t може бути визначена інтегруванням функції f (t) у цьому ж інтервалі:


Надійність електронних апаратів


Тоді за час t ймовірність безвідмовної роботи:


Надійність електронних апаратів (5)


Щоб отримати залежність між P (t) та f (t) у більш наочному вигляді, слід продиференціювати попереднє рівняння (5). Отримуємо:


Надійність електронних апаратів або Надійність електронних апаратів (6)


Таким чином, функція частоти відмов f (t) є похідна від функції ймовірності безвідмовної роботи P (t), яка береться зі зворотним знаком. Вона характеризує швидкість зменшення надійності у часі.

Оскільки Надійність електронних апаратів то замінивши у рівнянні (6) - P′ (t) на q′ (t), отримаємо частоту відмов:


Надійність електронних апаратів (7)


Але q (t) є інтегральний закон розподілу часу безвідмовної роботи t0, похідна від якого являє собою щільність розподілу ймовірності випадкової величини t0. Отже, функція частоти відмов f (t) - це щільність розподілу часу безвідмовної роботи, тобто диференціальний закон розподілу випадкової величини t0.

Отримані формули (5), (6) та (7) визначають взаємодії P (t), q (t) і f (t).

Для системи, яка складається з ряду послідовно з’єднаних елементів, ймовірність безвідмовної роботи можна показати у вигляді добутку ймовірностей безвідмовної роботи всіх елементів:


Надійність електронних апаратів (8)


Критерієм, який найбільш повно характеризує надійність неремонтованих об’єктів, є інтенсивність відмов. На відміну від частоти відмов f (t), інтенсивність відмов характеризує надійність об’єкта у кожен даний момент, тобто його локальну надійність. Під інтенсивністю відмов слід розуміти кількість відмов в одиницю часу, віднесену до середньої кількості елементів, безвідмовно працюючих у даний проміжок часу. При цьому елементи, які відмовили, не замінюються новими.

З експериментальних даних ця характеристика знаходиться за формулою:


Надійність електронних апаратів (9)


де Δni - кількість відмов за проміжок часу Δti;

Ncp= (Ni=Ni+1) /2 - середня кількість працездатних елементів;

Ni - кількість елементів, працездатних на початку даного проміжку часу;

Ni+1 - кількість елементів, працездатних у кінці проміжку часу Δti.

Інтенсивність відмов λ (t) пов’язана однозначною залежністю з частотою відмов f (t) та ймовірністю безвідмовної роботи приладів P (t). Для того, щоб знайти цю залежність, змінимо формулу (9), розділивши чисельник і знаменник на N·Δt, та, скориставшись співвідношеннями (1) і (3), отримаємо:


Надійність електронних апаратів (10)


де N - кількість елементів на початку експерименту;

ncp - середня кількість елементів, які відмовили за час Δti.

Якщо перейти від дискретного поняття до безперервного, з урахуванням формули (6), отримаємо:


Надійність електронних апаратів


або після диференціювання:


Надійність електронних апаратів


Розв’язання цього диференціального рівняння відносно P (t) має вигляд:


Надійність електронних апаратів (11)


Значення постійної С знайдемо, скориставшись початковими умовами t=0 і P (0) =1, отже C=0.

Таким чином, остаточне розв’язання диференціального рівняння (11) має вигляд:


Надійність електронних апаратів (12)


Якщо апаратура містить N послідовно включених однотипних елементів, то інтенсивність запишеться:


Надійність електронних апаратів (13)


За наявності К груп різних елементів в апаратурі отримаємо суму:


Надійність електронних апаратів (14)


Залежність інтенсивності відмов від часу експлуатації для складної апаратури має вигляд:


Надійність електронних апаратів

І - область приробітку; ІІ - нормальна експлуатація; ІІІ - область старіння

Рисунок 2 - Залежність інтенсивності відмов від часу експлуатації


Останній показник - середнє напрацювання до першої відмови Тср.

Середнім напрацювання до першої відмови Тср називається математичне сподівання роботи до першої відмови.

Середній час безвідмовної роботи можна зв’язати аналітичною залежністю з P (t), якщо скористаємося відомим з теорії ймовірності співвідношенням між математичним сподіванням випадкової величини та диференціальним законом її розподілу:


Надійність електронних апаратів (0≤ х< ∞).


Але через те, що час безвідмовної роботи не може мати від’ємних значень, проведемо інтегрування для середнього напрацювання Тср від 0 до ∞. Тоді з урахуванням формули (6) маємо:


Надійність електронних апаратів (15)


Зробимо інтегрування отриманої формули за частинами:


Надійність електронних апаратів


Очевидно, що Надійність електронних апаратіву зв’язку з тим, що при верхній границі P (t) швидше наближається до нуля, ніж t 4 Надійність електронних апаратів. Тоді середнє напрацювання до першої відмови можна знайти за формулою:


Надійність електронних апаратів (16)


За даними експерименту Тср однотипних елементів визначається як:


Надійність електронних апаратів


де ti - час справної роботи і-го елемента;

N - загальна кількість елементів в експерименті.

Практично ж знати час довготривалості справної роботи ti всіх елементів неможливо.

Тоді:


Надійність електронних апаратів (17)


де Δпі - кількість елементів, які відмовили за інтервал часу Δt= (ti+1-ti);

ti - час на початку і-го інтервалу; ti+1 - час в кінці і-го інтервалу. При цьому tср. і= (ti+ti+1) /2; m= tN /Δt - кількість елементів, що відмовили за інтервал Δt; tN - час, протягом якого відмовили всі елементи.

Отриманий показник середнього напрацювання до першої відмови найбільш зручний для оцінки надійності неремонтованих (не відновлювальних) елементів.

надійність електронний апарат безвідмовний

2. Безвідмовність ремонтованих ЕПА


Для ремонтованих апаратів характерне чергування справного стану та ремонту після відмови, тобто процес її експлуатації можна подати (показати) як послідовність чергування інтервалів часу працездатного і непрацездатного стану.


Рисунок 3 - Процес експлуатації ремонтованого об’єкта


Появу відмов у кожному з N об’єктів можна розглядати як потік вимог до ремонту. Показниками безвідмовності ремонтованих об’єктів є: ймовірність безвідмовної роботи P (t), параметр потоку відмов ω (t), середнє напрацювання на відмову. Параметр потоку відмов (середня кількість відмов за час потоку, який розглядається) це:


Надійність електронних апаратів (18)


де N - кількість об’єктів, поставлених на випробування.

При цьому кількість об’єктів (апаратів) у процесі випробування (експерименту) залишається незмінною, тобто об’єкти, які відмовили, замінюються новими. Умови заміни об’єктів, які відмовили під час випробовування, відображають реальний процес експлуатації, коли замість об’єктів (елементів), які відмовили, ставлять нові. У складних пристроях підсумковий потік відмов дорівнює сумі потоків відмов окремих пристроїв:


Надійність електронних апаратів (19)


Основним типом потоку відмов ЕА в умовах експлуатації є найпростіший, тобто потік, який задовольняє умовам ординарності, стаціонарності та відсутності післядії.

Для ремонтованих апаратів зручним для практики критерієм надійності є середня кількість годин роботи між двома сусідніми відмовами, зазвичай її називають напрацюванням на відмову Надійність електронних апаратів.

Значення розглянутих показників можуть бути знайдені за результатами обробки статистичного матеріалу, отриманого під час експлуатації або спеціально проведених експериментів з групою однотипних приладів. Таким чином, якщо апаратура визначеного типу пропрацювала сумарний час tΣ та при цьому мала п відмов, то напрацювання на відмову:


Надійність електронних апаратів (20)


Якщо випробовуванням підлягають N однотипних об’єктів, то необхідно знайти сумарний час справної роботи всіх об’єктів та розділити його на загальну кількість відмов:


Надійність електронних апаратів (21)


Для найпростішого потоку параметр потоку відмов:


Надійність електронних апаратів (22)


3. Закони розподілу часу безвідмовної роботи


Через те, що процес виникнення відмов ЕА має випадковий характер та залежить від багатьох факторів, отже, і час безвідмовної роботи є величина випадкова, для опису її розподілу в теорії надійності використовують ряд законів. Найбільше розповсюдження отримали закони: Вейбулла, експоненціальний, Релея, нормальний, Пуассона тощо.


3.1 Розподіл Вейбулла


Згідно з цим розподілом, імовірність безвідмовної роботи в інтервалі 0, t запишеться:


Надійність електронних апаратів (23)


де b - параметр розподілу.

Звідси функція частоти відмов:


Надійність електронних апаратів (24)


а середній час безвідмовної роботи:


Надійність електронних апаратів (25)


де Надійність електронних апаратівтабульована повна гамма-функція.

Цьому закону достатньо добре підпорядковується розподіл відмов в апаратурі, яка має велику кількість однотипних неремонтованих елементів (резистори, напівпровідникові прилади тощо).

З вищенаведених залежностей ймовірності безвідмовної роботи та частоти відмов знаходимо інтенсивність відмов:


Надійність електронних апаратів (26)


Наведемо залежності функцій, які побудовані за формулами (23); (24) та (26) для випадків, коли параметр розподілу b>1 і b<1:


Надійність електронних апаратів

Рисунок 4 - Залежність Р (t), λ (t) та f (t) при розподілі часу безвідмовної роботи за законом Вейбулла: - - - b<1; b>1


3.2 Експоненціальний розподіл


Цей розподіл можна розглядати як окремий випадок розподілу Вейбулла при b=1. Тоді, скориставшись формулами розподілу Вейбулла, запишемо: частота відмов:


Надійність електронних апаратів (27)


ймовірність безвідмовної роботи:


Надійність електронних апаратів (28)


інтенсивність відмов:


Надійність електронних апаратів (29)


напрацювання до першої відмови:


Надійність електронних апаратів


Підставивши в формулу ймовірності безвідмовної роботи значення інтенсивності відмов λ=1/То, отримаємо:


Надійність електронних апаратів


При t=To отримаємо Надійність електронних апаратів

При експлуатаційному розподілі математичне сподівання випадкової величини Надійність електронних апаратівдорівнює середньоквадратичному відхиленню, тобто:


Надійність електронних апаратів


Експоненціальний розподіл типовий для більшості складних апаратів, які містять велику кількість неремонтованих елементів та мають здебільшого раптові відмови. Експоненціальний розподіл застосовують також до апаратів, які відновлюються, з найпростішим потоком відмов. Наведемо залежності Р (t), λ (t) та f (t) при розподілі часу безвідмовної роботи за експоненціальним законом:


Надійність електронних апаратів

Рисунок 5 - Залежності Р (t), λ (t) та f (t) при розподілі часу безвідмовної роботи за експоненціальним законом


3.3 Розподіл Релея


Цей розподіл достатньо повно описує поведінку ряду приладів та елементів ЕА з явно виявленим ефектом старіння та зносу. Ймовірність безвідмовної роботи записується при цьому у вигляді:


Надійність електронних апаратів (30)


де С - параметр закону розподілу.

Щільність ймовірності моменту відмови при цьому записується у такому вигляді:


Надійність електронних апаратів (31)


Інтенсивність відмов:


Надійність електронних апаратів (32)


Середнє напрацювання на відмову:


Надійність електронних апаратів (33)


Залежності Р (t), λ (t) та f (t) при розподілі часу безвідмовної роботи за законом Релея наведені на рис.6:


Надійність електронних апаратів

Рисунок 6 - Залежність Р (t), λ (t) та f (t) при розподілі часу безвідмовної роботи за законом Релея


3.4 Закон нормального розподілу


Цей розподіл широко використовується в теорії ймовірності, а також і в теорії надійності. Даний закон описує надійність апаратів, для яких типовий знос, при цьому всі відмови однорідні за якістю та мають малий розкид зносу. Час ремонту апаратури, а також сумарне напрацювання апарата до ремонту інколи також мають бути описані нормальним законом розподілу.

Щільність ймовірності моменту відмови у цьому випадку має такий вигляд:


Надійність електронних апаратів (34)


Щільність залежить від двох параметрів: середнього напрацювання на відмову та дисперсії σТ2 часу безвідмовної роботи. Безпосередньо нормальний закон розподілу для розрахунку показників безвідмовності може застосовуватися тільки у випадку, коли середнє напрацювання до відмови:


Надійність електронних апаратів


Це пов’язано з тим, що нормальна щільність розподілу не є односторонньою, тобто вона відрізняється від нуля і при t<0. При ТСР>>0 цей недолік практично не виявляється, оскільки в цьому випадку частиною кривої розподілу при t<0 можна знехтувати.

Проте, якщо умова Надійність електронних апаратів не виконується, то використання нормального розподілу може привести до помітних похибок.

Тому на практиці використовують зрізаний нормальний розподіл.

Для цього розрізають частину кривої розподілу при t<0 та вводять нормований множник СН для зберігання умови нормування щільності ймовірності:


Надійність електронних апаратів (35)


де Надійність електронних апаратів - функція Лапласа.

Тоді при зрізаному нормальному розподілі (t≥0) щільність ймовірності моменту відмови:


Надійність електронних апаратів (36)


Ймовірність безвідмовної роботи:


Надійність електронних апаратів (37)


Інтенсивність відмов:


Надійність електронних апаратів (38)


Середнє напрацювання до першої відмови при зрізаному нормальному розподілі запишеться:


Надійність електронних апаратів (39)


Залежність Р (t), λ (t) та f (t) для нормального розподілу часу безвідмовної роботи наведено на рис.7.


Надійність електронних апаратів

Рисунок 7 - Залежність Р (t), λ (t) та f (t) при нормальному розподілі часу безвідмовної роботи


3.5 Розподіл Пуассона


У теорії надійності широко використовується розподіл Пуассона, яким описують поведінку дискретних випадкових величин. Вважається, що випадкова величина t розподілена за законом Пуассона, якщо ймовірність того, що вона прийме означене значення К виражається формулою:


Надійність електронних апаратів (40)


де а - параметр закону Пуассона (математичне сподівання випадкової величини t).

Дисперсія випадкової величини t, розподіленої за законом Пуассона, дорівнює її математичному сподіванню:


Надійність електронних апаратів (41)


Інтервали часу між відмовами в пуассонівському потоці відмов взаємопов’язані та розподілені за експоненціальним законом. Середня кількість відмов за інтервал (0, t) для пуассонівського потоку:


Надійність електронних апаратів (42)


Вигляд розподілу Пуассона при різних значеннях математичного сподівання а наведено на рис.8.


Надійність електронних апаратів

Рисунок 8 - Вигляд розподіл Пуассона при різних значеннях величини а


Інтенсивність пуассонівського потоку відмов:


Надійність електронних апаратів


тобто збігаються з параметром експоненціального розподілу.

Розподіл Пуассона застосовується для оцінки надійності ремонтованих апаратів з найпростішим потоком відмов.

4. Ремонтопридатність ЕА


Показники ремонтопридатності запроваджуються тільки для ремонтованих апаратів. Процес ремонту, який полягає у виявленні та усуненні відмови, є випадковим. Як випадкова величина береться середній час ремонту, який складається з часу на виявлення відмови, часу на пошук причини та усунення наслідків відмови.

Для кількісної оцінки ремонтопридатності вживаються два показники:

середня тривалість поточного ремонту Надійність електронних апаратів;

середня тривалість поточного обслуговування ТП. О.

Розглянемо показник середньої тривалості поточного ремонту. Середня тривалість поточного ремонту є математичне сподівання часу поновлення працездатності:


Надійність електронних апаратів (43)


де Надійність електронних апаратів - час ремонту і - го апарата;

f (tp) - щільність розподілу випадкової величини часу ремонту.

В процесі експлуатації проводиться облік відмов та час їх ремонту. Тоді за визначений час t за статистичними даними тривалість поточного ремонту:


Надійність електронних апаратів (44)


де п - кількість відмов за час t.

Величина, зворотня середній тривалості поточного ремонту Надійність електронних апаратів називається інтенсивністю ремонту і характеризує кількість ремонтів, проведених за одиницю часу.

5. Довговічність ЕА


Під довговічністю слід розуміти властивість апарата зберігати працездатність до настання граничного стану за встановленою системою технічного обслуговування і ремонту. На відміну від визначення безвідмовності (де головним є безперервність збереження працездатності), визначення довговічності пов’язано із збереженням працездатності до заданої межі з необхідними перервами.

Для кількісної оцінки властивості апаратів, які об’єднані поняттям „довговічності”, використовують одиничні показники довговічності: термін служби та ресурс. Ці показники зазначаються в експлуатаційній документації (паспорт, формуляр тощо) і є основою для списування апаратури або відправки її в середній або капітальний ремонт.

Термін служби визначається календарною тривалістю експлуатації або її поновленні після середнього (капітального) ремонту до граничного стану.

Для ремонтованих та неремонтованих приладів розрізняють: середній термін служби, середній термін служби до списування та гамма-відсотковий термін служби.

Середній термін служби - це математичне сподівання терміну служби від початку експлуатації до настання граничного стану:


Надійність електронних апаратів (45)


де Тсл. і. - термін служби і-го апарата;

f (tсл.) - функція щільності розподілу часу терміну служби.

За статистичними даними:


Надійність електронних апаратів (46)


де Тсл. і. - термін служби і-го апарата;

N - кількість апаратів.

Середній термін служби до списування визначається часом від початку експлуатації ЕА до її списування, зумовленого граничним станом:


Надійність електронних апаратів. (47)


Гамма-відсотковий термін служби Тсл. γ - термін служби, протягом якого апаратура не досягла граничного стану із заданою ймовірністю γ - відсотків. Наприклад, при γ=95% (95% -й термін служби) 95% апаратів даної партії не досягають граничного стану за встановлений термін служби. Гамма-відсотковий термін служби визначається виразом:


Надійність електронних апаратів (48)


де q (Тсл. γ) - функція розподілу терміну служби.

Стосовно ремонтованої апаратури розпізнають додатково середній термін служби до середнього (капітального) ремонту. Середній термін служби до середнього (капітального) ремонту Тсл. ср. (Тсл. к) - середній термін служби від початку експлуатації до його першого середнього (капітального) ремонту.

Середній термін служби між середніми (капітальними) ремонтами Тсл. м. ср. (Тсл. м. к.) - середній термін служби між суміжними середніми (капітальними) ремонтами.

Гарантійним терміном служби називається час, протягом якого виявляються дефекти, які невиявлені при виготовленні апаратури, а виробник за умови дотримання споживачем правил експлуатації апаратури, в тому числі правил зберігання і транспортування, забезпечує виконання встановлених вимог до апаратури і несе відповідальність.

Ресурсом називають напрацювання апаратури від початку експлуатації або його відновлення після середнього або капітального ремонту до настання граничного стану. Для апаратури розрізняють середній ресурс, призначений ресурс і гамма-відсотковий ресурс.

Середній ресурс Rср - математичне сподівання ресурсу:


Надійність електронних апаратів (49)


де ri - ресурс роботи і-го елемента (апарата);

f (r) - функція щільності розподілу величини r.

Призначений ресурс Rн - сумарне напрацювання апарата, при досягненні якого експлуатація має бути припинена незалежно від його стану.

Гамма-відсотковий ресурс Rγ - напрацювання, протягом якого апарат не досягає граничного стану з заданою ймовірністю γ - відсотків.

Для ремонтованих апаратів розрізняють середній ресурс до середнього (капітального) ремонту Rср (Rк), середній ресурс між ремонтами Rм. ср. (Rср. к.), середній ресурс до списання RСП.

Середній ресурс до середнього (капітального) ремонту - це середній час від початку експлуатації апарата

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: