Охоронна сигналізація з GSM-каналом
де коефіцієнт С1 розраховується за таким виразом:
![]()
![]()
10. Максимальний розподілений згинальний момент:
|
|
(7.10) |
де коефіцієнт С2 розраховується за таким виразом:
![]()
(Н)
11. Визначимо припустиму напругу для ДП із склотекстоліту:
|
|
(7.11) |
де sT - границя витривалості матеріалу ДП (для склотекстоліту sT = 105 МПа); [ns] - припустимий запас міцності [ns] = 2.
МПа
12. Перевіримо виконання умови віброміцності для друкованої плати:
|
|
(7.12) |
МПа <
(МПа)
Остаточний розрахунок підтвердив, що ДП не потребує додаткових опор, амортизаторів або інших елементів, необхідних для зменшення перевантажень при вібраціях.
8. Розрахунок основних показників надійності
Надійність - це властивість ЕОА виконувати свої функції, зберігаючи експлуатаційні показники протягом необхідного проміжку часу та можливість відновлювати функціонування, втрачене з якихось причини.
Показниками надійності є:
P(t) – ймовірність безвідмовної роботи;
λ(t) – інтенсивність відмов;
Тср. - середній час напрацювання до першої відмови;
Q(t) – ймовірність відмови.
Розрахунок раптових відмов на основі експоненціальної моделі проводиться за такою послідовністю:
складається перелік елементів за типами;
для кожного елементу за довідковою літературою визначають λ у номінальному режимі. Під номінальними умовами розуміють роботу елемента при:
КН=1
t0cp=20±5 °C – температура навколишнього середовища;
F=65±5% – вологість повітря;
Р=760 мм. рт. ст – тиск,
При цьому мається на увазі, що навколишнє середовище не містить пилу, відсутня руйнівна дія газів, солей і на об‘єкт не діють удари та вібрації;
визначають коефіцієнт навантаження КН;
із довідкової літератури, залежно від коефіцієнта навантаження, температури, величини зовнішніх впливів, визначають поправочний коефіцієнт і результуючу інтенсивність відмови;
визначають основні показники надійності.
Вихідною характеристикою надійності для елементів конструкції є інтенсивність відмов, яка є функцією режиму роботи елемента, температури навколишнього середовища та зовнішніх впливів.
,
де λВЕ
– інтенсивність
відмов елемента
за оптимальних
умов; КН
– коефіцієнт
електричного
навантаження,
який дорівнює
відношенню
робочого навантаження
до оптимального
;
αt
– температурний
коефіцієнт,
що дорівнює
відношенню
інтенсивності
відмов елемента
при даному КН
до інтенсивності
відмов за номінальних
умов
;
αB
– коефіцієнт,
що враховує
вплив зовнішніх
дій на надійність
елемента.
Позначення в таблиці: N - кількість елементів; lв.е. - інтенсивність відмов елементів (1/ч); Кн – коефіцієнт навантаження; at – температурний коефіцієнт; ab – коефіцієнт впливів зовнішнього середовища;
Для обліку
впливу режиму
роботи на
інтенсивність
відмов ЕРЕ
вводять коефіцієнт
навантаження
.
Для обліку впливу теплового режиму роботи на інтенсивність відмов ЕРЕ вводять температурний коефіцієнт at.
Вплив умов експлуатації на інтенсивність відмов враховує коефіцієнт ab. Він характеризує відношення інтенсивності відмов ЕА різного призначення до лабораторної інтенсивності відмов.
Згідно з технічним завданням, проектований пристрій відноситься до стаціонарної наземної ЕОА і значення ab = 10.
З таблиці 8.1 визначаємо результуючу інтенсивність відмов:
lр = 101,76842·10-7 год-1
Далі визначимо середній час напрацювання до першої відмови:
=
11 років
Таблиця 8.1 Розрахунок інтенсивності відмови елементів
| Найменування елемента | Тип елемента | N | λо.е.10-7 1/год | Кн | at | ab | N∙ λо.е.10-7 Кн∙ at∙ ab |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
| Діоди | 1N4007 | 7 | 0,31 | 0,033 | 1,1 | 10 | 0,78771 |
| 1N4148 | 2 | 0,31 | 0,033 | 1,1 | 10 | 0,22506 | |
| Стабілізатор | 78L05 | 1 | 0,3 | 0,052 | 1,2 | 10 | 0,1872 |
| Конденсатори | |||||||
| - електроліти | ECR | 2 | 0,5 | 0,6 | 0,2 | 10 | 1,2 |
| - кераміка | C 0603 | 10 | 0,33 | 0,313 | 0,45 | 10 | 4,64805 |
| Резистори | R0805 | 19 | 0,3 | 0,2 | 1,3 | 10 | 14,82 |
| Мікроконтролер | АТ89С2051 | 1 | 0,2 | 1 | 3 | 10 | 6 |
| ATTINY2313 | 1 | 0,2 | 1 | 3 | 10 | 6 | |
| Кварцовий резонатор | KX-3Н | 1 | 0,25 | 1 | 1 | 10 | 2,5 |
| HC 49U | 1 | 0,25 | 1 | 1 | 10 | 2,5 | |
| Світлодіоди | GNL-014SRD, GNL-3014 | 2 | 0,5 | 0,67 | 1,2 | 10 | 8,04 |
| Перемикачі | SWD 1–4 | 1 | 0,2 | 0,12 | 1,1 | 10 | 0,264 |
| Кнопки | PS580L/N | 1 | 0,2 | 0,12 | 1,1 | 10 | 0,264 |
| Транзистори | 2N3904A | 2 | 0,3 | 0,052 | 1,2 | 10 | 0,374 |
| BSS295 | 2 | 0,2 | 0,052 | 1 | 10 | 0,208 | |
| Рознімання | PLS-6 | 1 | 0,2 | 1 | 1 | 10 | 2 |
| PLS-8 | 1 | 0,2 | 1 | 1 | 10 | 2 | |
| STB 1–12 | 1 | 0,08 | 1 | 1 | 10 | 0,8 | |
| Друкована плата | СТФ – 2–35–1,5 | 2 | 2 | 1 | 1 | 10 | 40 |
| Пайка виводів | ПОС-60 | 179 | 0,005 | 1 | 1 | 10 | 8,95 |
|
|
|||||||
Потім визначимо ймовірність безвідмовної роботи протягом 1 року:
![]()
Тоді ймовірність відмов Q(t) = 1–1 – 0,9143 = 0,0856
Визначимо ймовірність безвідмовної роботи протягом 10 років і побудуємо таблицю і графік залежності ймовірності безвідмовної роботи від часу:
Таблиця 8.2
|
t, годин |
P(t) |
Q(t) |
| 24 | 0,999756 | 0,000244194 |
| 168 | 0,998292 | 0,001708108 |
| 720 | 0,9927 | 0,007299945 |
| 1440 | 0,985453 | 0,014546601 |
| 2160 | 0,97826 | 0,021740356 |
| 4320 | 0,956992 | 0,04300807 |
| 8800 | 0,914344 | 0,085656356 |
| 17600 | 0,836024 | 0,163975701 |
| 35200 | 0,698937 | 0,301063371 |
| 70400 | 0,488512 | 0,511487588 |
| 140000 | 0,240595 | 0,759404938 |
| 280000 | 0,057886 | 0,942114016 |
| 1000000 | 3,81 E-05 | 0,999961927 |

Рис. 8.1 – Графік залежності ймовірності безвідмовної роботи від часу
З графіка видно, що даний пристрій пропрацює 11 років безвідмовно, а подальша експлуатація приладу може призвести до його ремонту, який може перевищити вартість самого пристрою.
9. Проектування друкованого вузла в системі P-CAD
Система P-CAD 2001 призначена для проектування багатошарових ДП електронних пристроїв у середовищі Windows. Вона складається із чотирьох основних модулів: P-CAD Library Manager (або Library Executive), Р-CAD Schematic, P-CAD PCB, P-CAD Autorouters і ряду допоміжних програм [14].
Загальні характеристики системи P-CAD 2001:
- 32-розрядна база даних;
- не більше 20 000 компонентів в одній бібліотеці;
- необмежена кількість компонентів у проекті;
- не більше 64 000 ланцюгів у проекті;
- не більше 999 виводів у компоненті;
- не більше 255 секцій у компоненті;
- не більше 2000 символів в атрибуті;
- не більше 2000 символів у текстовому рядку;
- не більше 20 символів в імені виводу, ім'я ланцюга, позиційному позначенні виводу (пропуски, знаки табуляції, крапки й дужки не допускаються);
- не більше 16 символів в імені типу компонент (пробіли й знаки табуляції не допускаються);
- не більше 30 символів у позиційному позначення компонента (символи кирилиці допускаються, але їх використовувати не рекомендуються; символи двокрапки, пробіли, знаки табуляції, крапка й крапка з комою не допускаються);
- мінімальний крок сітки 0,1 мил. в англійській системі й 0,001 мм у метричній системі. Систему одиниць можна змінювати на будь-якій фазі роботи із проектом;
Графічний редактор схем P-CAD Schematic:
- не більше 99 листів схем у проект, максимальний розмір листа 60x60 дюймів;
- підтримка стандартних форматів А-Е, АО-А4 і форматів, що задаються користувачами;
- контроль помилок у принципових схемах;
- перехресні зв'язки між Р-САВ Schematic і P-CAD PCB дозволяють для обраної на схемі ланцюга висвітити на ДП відповідний їй провідник і навпаки (так званий гарячий зв'язок);
- передача даних програмі моделювання змішаних аналогово-цифрових пристроїв Advanced Sim системи Protel [14].
Графічний редактор ДП P-CAD РСВ:
- не більше 99 шарів у базі даних ДП (всіх шарів, включаючи сигнальні шари, шари металізації й допоміжні), з них 11 шарів попередньо визначені;
- максимальний розмір ДП 60x60 дюймів;
- не більше 6400 типів контактних площадок у проекті;
- ширина траси не більше 1 див (394 милий);
- не більше 64000 стилів стеків контактних площадок у проекті;
- контактні площадки 12 форм: еліпс, овал, прямокутник, округлений прямокутник, полігон, безпосереднє з'єднання із шаром металізації, тепловий бар'єр з 2 або 4-перемичками 2-х орієнтації кожне, перехрестя для свердління (Target), кріпильний отвір (Mounting Hole);
- контроль дотримання зазорів і повнота розведення ПП;
- підтримка керуючих файлів фотоплоттеров Gerber (формати RS-274-D і RS-274-X), свердлильних верстатів зі ЧПУ типу Excellon (формат настроюється користувачем);
- передача даних програмі аналізу цілісності сигналів Signal Integrity.
Опишемо деякі трудомісткі операції, які були проведені на етапах проектування друкованого вузла в P-CAD.
Одним із трудомістких процесів проектування друкованого вузла було розміщення конструктивних елементів на конструктивні ДП.
При опрацюванні списку ланцюгів зазначені в ньому конструктиви компонентів вибираються з бібліотек і розміщуються системою в робочій області редактора ДП довільним чином. Як правило, вони групуються за типами. При цьому відображуються електричні зв'язки між їх виводами.
Взявши за основу розміщення елементів, проведене в попередньому розділі дипломної роботи, було виконано ручне розміщення елементів всередині контуру ДП. Система Р-САD не має засобів для автоматичного компонування, але має кілька інструментів для полегшення цієї роботи.
У штатний комплект поставки P-CAD 2001 входять програми автотрасування QuickRouie, ProRouie 2/4, ProRouie до P-CAD Sliape Rouie, a також інтерфейс до програми SPECCTRA фірми CADENCE [14].
Трасування виконувалося за допомогою програми QuickRoute, що використовує найпростіші алгоритми трасування, призначені для розведення нескладних ДП з невеликим числом компонентів. В стратегії трасування були обрані крок координатної сітки 0,625 мм і ширина провідників 0,35 мм.
При запуску автотрасувальника досягнуто 100% розведення. Загальна кількість отворів і контактних площадок склала 200 штук, а перехідних отворів - 10 штук.
10. Організаційно-економічний розділ
Завданням даного розділу є оцінка конкурентної здатності розроблюваного пристрою щодо аналогічного пристрою та оцінка його собівартості. У дипломному проекті проводиться розробка ДП охоронної сигналізації з GSM-Каналом, що включає: звуковий оповісник ПКИ-1, герконові датчики, сполучні шлейфи.
10.1 Аналіз ринку
Велику популярність сьогодні мають GSM сигналізації, тому що ідеально підходять для охорони будь-яких віддалених об'єктів (гаражі, склади, дачі, кіоски та ін.). Все, що необхідно для роботи будь-якої GSM сигналізації - це, наявність електричної енергії, і стійкого стільникового зв'язку. GSM сигналізація в загальному випадку є блоком (GSM контролер), до якого підмикаються датчики (чутливі елементи) і GSM-модем. Як GSM-модем зручно і економічно використовувати старі стільникові телефони із-за їх низької вартості.
Вартість охоронної сигналізації залежить на пряму від багатьох факторів до яких можуть відноситися: кількість виконуваних функцій, надійність, час безвідмовної роботи, вбудований GSM-Модем або GSM канал, дизайн, виробник і ін.
При розробці охоронної сигналізації будемо орієнтуватися на перераховані вище фактори. Споживачу необхідна недорога та надійна сигналізація, не обов'язково виготовлена заводами відомих фірм. Тому є сенс створювати свої пристрої, які б задовольняли всім вимогам споживача щодо надійності, зручності користування і, головне, ціни.
Проектований пристрій розроблений на базі двох мікроконтролерів фірми Atmel. Таким чином, охоронна система забезпечує підвищену надійність функціонування сигналізації.
Корпорація Atmel є лідером розробки, виробництві й маркетингу популярних напівпровідникових пристроїв, зокрема і мікроконтролерів.
Одним з аналогів проектованого пристрою є GSM сигналізація на базі 8-розрядного мікроконтролера PIC16F628A фірми Microchip, що співпрацює лише з однією фірмою-виробником мобільних телефонів Siemens 35/45 серій. Принцип дії GSM сигналізації полягає в отриманні й обробці даних з установлених на об'єкті датчиків GSM контролером і в разі виникнення позаштатної ситуації (спрацьовуванні датчика), GSM контролер робить дзвінок через підімкнений до нього стільниковий телефон на телефон «адміністратора».
Ще одним аналогом розроблювального пристрою є «Сталкер-5 (З60)», призначений для контролю шлейфів сигналізації через мережу стандарту GSM. «Сталкер-5 (C60)» працює в комплекті з телефонами Siemens C60, А60.
Для зручності найбільш важливі технічні параметри аналогів створюваного виробу зведені в таблицю 10.1.
Таблиця 10.1 – Технічні параметри аналогів
| № | Параметри | Аналоги | Прототип | |
| GSM сигналізація на базі мк PIC16F628A | Сталкер-5 (C60) | |||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| 1. | Датчики | До 5 | До 5 | До 8 |
| 2. | Пульт-Концентратор (МК) | 1 шт. | 1 шт. | 2 шт. |
| 3. | Сирена | + | - | + |
| 4. | Моб. телефон | Siemens | Siemens C60, А60 | Всі мобільні телефони які підтримують Ат-Команди: |
| 5. | Живлення | Зовнішнє, акумулятор телефону | Зовнішнє, акумулятор телефону | Зовнішнє, акумулятор телефону, батарея «Крона» |
| 6. | Діапазон температур | –40 до+40 °С | –10 до +45 °С | – 40 до +40 С |
| 7. | Напрацювання на відмову | 56895 | 50000 | 98262 |
10.2 Оцінка рівня якості виробу
10.2.1 Вихідні положення
Оцінка рівня якості виробу проводиться з метою порівняльного аналізу і визначення технічно найефективнішого варіанту інженерного вирішення [15].
Знаючи кількісні характеристики властивостей виробу, коефіцієнт технічного рівня можна визначити за виразом (10.1).
|
|
(10.1) |
де qi – відносний (одиничний) і-й показник якості; φi – коефіцієнт вагомості і-го параметра якості
Якщо залежність між параметром і якістю лінійна, то відносні показники визначаються за виразами 10.2 і 10.3.
|
|
(10.2) | |
|
|
(10.3) |
Вираз 10.2 використовується при розрахунку відносних показників якості, коли збільшення величини параметра веде до поліпшення якості виробу, а вираз 10.3 - коли зі збільшенням величини параметра якість виробу погіршується. У випадку, коли зв'язок між параметрами і якістю виробу нелінійна, використовуються наступні вирази:
|
|
(10.4) | |
|
|
(10.5) |
де
й
– числові значення
і-го параметра
відповідно
нового і базового
виробів.
Значення відносного показника якості має бути більшим від одиниці - при поліпшенні і-го показника і меншим від одиниці - при його погіршенні.
10.2.2 Вибір системи параметрів виробу й визначення відносних показників якості
Можна використовувати ряд показників - це показники призначення, надійності, конструкції, безпеки, ергономічні показники, естетичні, економічні і комерційні. Але не всі найважливіші характеристики можуть бути використані для визначення показника конкурентоспроможності, тому що деякі є цільовими показниками і визначають сектор ринку потенційних покупців.
Виберемо найважливіші параметри, які характеризують якість виробу:
X1 - кількість датчиків, що підмикаються;
Х2 - мікроконтролер, що слугує для програмування різних функцій;
ХЗ - наявність сирени оповіщення;
Х4 - живлення;
Х5 - напрацювання на відмову.
Таким чином, обрано п'ять найбільш важливих параметрів, і тепер необхідно визначити коефіцієнт вагомості кожного з них.
10.2.3 Визначення коефіцієнтів вагомості параметрів
Визначення чисельних значень коефіцієнтів, які встановлюють важливість показників, випрацьовується спеціальною експертною комісією (5 осіб). Після докладного обговорення і аналізу показників, кожен експерт оцінює їх важливість шляхом присвоєння їм різних рангів. Найважливішому (на думку експерта) показнику присвоюється ранг 1, менш важливому ранг 2 і т.д. [15].
Результати ранжирування зведемо в таблиці 10.2.
Таблиця 10.2 Результати ранжирування параметрів
| парам. | Ранг параметра за оцінкою експерта |
Сума рангів Ri |
Відхилення Δі | Δ2 | ||||
| 1-го | 2-го | 3-го | 4-го | 5-го | Ri | Di | ||
| XI | 2 | 3 | 4 | 4 | 3 | 16 | 1 | 1 |
| Х2 | 1 | 1 | 2 | 1 | 2 | 7 | -8 | 64 |
| ХЗ | 3 | 2 | 1 | 2 | 1 | 9 | -6 | 36 |
| Х4 | 4 | 5 | 3 | 3 | 4 | 19 | 4 | 16 |
| Х5 | 5 | 4 | 5 | 5 | 5 | 24 | 9 | 81 |
| Сума | 15 | 15 | 15 | 15 | 15 | 75 | 0 | 198 |
Визначення можливості використання результатів ранжирування показників для подальших розрахунків проводять на підставі розрахунку коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього:
а) визначається сума рангів кожного показника (за рядками):
|
|
(10.6) |
де
– ранг і-го
параметра,
визначений
1-м експертом;
N - кількість
експертів.
Проводиться перевірка загальної суми рангів, яка має дорівнювати:
Rі1 = N.n.(n+1)/2 = 5.5.(5+1)/2 = 75;
б) підраховується середня сума рангів Т за виразом:
Т = (1/n).Rі1 = (1/5).75 = 15;
в) визначається відхилення суми рангів по кожному параметру від середньої суми:
|
|
(10.7) |
Сума відхилень за всіма показниками має дорівнювати нулю.
г) визначається квадрат відхилень по кожному показнику Δі2. Загальна сума квадратів відхилень:
|
|
(10.8) |
S=198;
е) визначається коефіцієнт відповідності за виразом
|
|
(10.9) |
де: N - кількість експертів; n - кількість оцінок
Величина коефіцієнта відповідності може мати значення W≤1. У випадку повної узгодженості експертів W = 1. Чим більша неузгодженість експертів при ранжируванні показників, тим менша величина W.
W=0,792
Порівнюємо з мінімально припустимою величиною Wн (для виробів електровимірювальної й радіотехнічної апаратури Wн = 0,77) W > Wн, тому отримані дані заслуговують на довіру і придатні для подальшого використання [15].
10.2.4 Оцінка попарного пріоритету показників
Використовуючи отримані від кожного експерта результати ранжирування показників, проводиться попарне порівняння всіх параметрів. Результати зведені в таблиці 10.3.
Для цього послідовно порівнюються попарно всі показники і співвідношення визначається таким способом:
а) якщо з розглянутої пари показників перший є важливішим щодо порівнюваного, то пріоритет вихідного показника визначається як «важливіший» і йому привласнюється знак «>» (числова оцінка 1,5);
б) якщо з розглянутої пари показників перший менш важливий щодо порівнюваного, пріоритет вихідного показника визначається як «менш важливий» і йому привласнюється знак «<» (числова оцінка 0,5);
в) якщо показники однаково важливі, то їхній пріоритет визначається як «рівноцінно» і йому привласнюється знак «=» (числова оцінка 1,0).
На підставі проставлених знаків попарного пріоритету визначається підсумок, виходячи з думок всіх експертів (таблиця 10.3).
Отримані дані чисельної оцінки попарного пріоритету показників використовуються для розрахунку величин коефіцієнтів важливості кожного показника, що зручно виконувати, використовуючи матрицю (таблиця 10.4) [15].
Таблиця 10.3 – Попарне порівняння параметрів
| Параметри | Експерти | Результат | Числове значення | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| Х1, Х2 | > | < | < | > | < | < | 0,5 |
| Х1, ХЗ | < | > | < | > | > | > | 1,5 |
| Х1, Х4 | > | > | < | > | = | > | 1,5 |
| Х1, X5 | = | < | < | < | < | < | 0,5 |
| Х2, ХЗ | < | > | > | > | < | > | 1,5 |
| Х2, X4 | > | = | < | = | = | = | 1 |
| Х2, X5 | < | < | = | > | < | < | 0,5 |
| ХЗ, X4 | < | < | < | < | > | < | 0,5 |
| ХЗ, Х5 | > | < | > | < | > | > | 1,5 |
| Х4, X5 | < | < | < | < | < | < | 0,5 |
Таблиця 10.4 Розрахунок коефіцієнтів важливості параметрів
| Показник | 1-я ітерація | 2–2- я ітерація | |||||||
| XI | Х2 | ХЗ | Х4 | Х5 | Ві |
|
Ві ` |
|
|
| XI | 1 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 4 | 0,167 | 23,5 | 0,196 |
| Х2 | 0,5 | 1 | 1,5 | 1 | 1,5 | 5,5 | 0,229 | 26,75 | 0,223 |
| ХЗ | 1,5 | 1,5 | 1 | 0,5 | 1,5 | 4,5 | 0,188 | 28,75 | 0,239 |
| Х4 | 1,5 | 1,5 | 0,5 | 1 | 0,5 | 5 | 0,208 | 24 | 0,2 |
| Х5 | 0,5 | 0,15 | 1,5 | 0,5 | 1 | 5 | 0,208 | 17,075 | 0,142 |
| Сума | 24 | 1 | 120,08 | 1 | |||||
Розрахунок ваги (пріоритетності) кожного параметра φi проводиться за наступними виразами:
|
|
(10.10) | |
|
|
(10.11) |
де bi
– вага і-го параметра
по результатами
оцінок всіх
експертів;
визначається
як сума значень
коефіцієнтів
переваги (
),
даних всіма
експертами
по і-му параметрі.
Для другої ітерації bi1:
| Bi1 = ai1 ∙ b1 + ai2 ∙ b2 + … +ain∙bn | (10.12) |
Таблиця 10.5 Коротка характеристика порівнюваних параметрів
| Параметри | GSM сигналізація на базі мк PIC16F628A | новий |
| Датчики | До 5 | До 8 |
| Пульт-Концентратор (МК) | 1 шт. | 2 шт. |
| Сирена | + | + |
| Живлення вбудоване | До 2 днів | До 3 місяців |
| Напрацювання на відмову | 56895 | 98262 |
Таким чином, рівень якості виробу:
КТ.Р.= 0,196∙ (8/5) + 0,223∙ (2/1) + 0,239∙ (1/1) + 0,2∙ (3/2) + 0,142∙ ∙(98262/56895)= 1,5
10.3 Сировина і матеріали
Витрати на придбання матеріалів за кожним найменуванням визначаються, виходячи з технічної норми витрат і оптової ціни одиниці матеріалу (таблиця 10.6).
Таблиця 10.6 Сировина й матеріали
| Найменування матеріалу | Стандарт, марка | Одиниця виміру | Витрата на виріб | Ціна за одиницю, грн | Сума, грн. |
| Припій | ПОС-61 АДБК.432.230.354.ТУ | кг | 0,30 | 7 | 2,1 |
| Склотекстоліт фольгований | СФ – 2–15 | кг | 0,7 | 30 | 21 |
| Сума | 23,1 | ||||
| Невраховані матеріали, 10% | 2,31 | ||||
| Транспортно-заготівельні витрати, 5% | 1,16 | ||||
| Всього | 26,57 | ||||
10.3.1 Витрати на покупні вироби і напівфабрикати
Затрати на покупні вироби й напівфабрикати визначається аналогічно витратам на матеріали. Дані для розрахунків і результати зведені в таблицю 10.7.
Таблиця 10.7 Покупні вироби
| Найменування | Марка | Кількість | Ціна, грн. | Сума.грн. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| Резистори | RC 1206 | 19 | 0,20 | 3,20 |
| Конденсатори | ECR | 2 | 3,50 | 7,00 |
| З0603 | 10 | 0,1 | 1 | |
| Мікросхеми | AT89C 2051–24PI | 1 | 8 | 8 |
| ATTINY2313 | 1 | 8 | 8 | |
| Транзистор | 2N3904 | 2 | 2,40 | 4,80 |
| BSS295 | 2 | 2,20 | 4,80 | |
| Діоди | 1N4007 | 7 | 0,5 | 3,50 |
| 1N4148 | 2 | 0,5 | 1,00 | |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
| Світлодіод | GNL-3014SRD | 1 | 0,50 | 0,50 |
| GNL-3014GC | 1 | 0,50 | 0,50 | |
| Роз’єми | PLS-8 | 1 | 1,90 | 1,90 |
| PLS-6 | 1 | 0,40 | 0,40 | |
| Перемикач | SWD 1–4 | 1 | 0,80 | 0,80 |
| Кнопка | PS580N/L | 1 | 1 | 1,00 |
| Кварцовий резонатор | KX-3Н | 1 | 3 | 3,00 |
| HC 49U | 1 | 2 | 2,00 | |
| Стабілізатор | 78L05 | 1 | 3 | 3,00 |
| Акумулятор | Крона | 1 | 10 | 10 |
| Датчики |
Герконові |
8 | 20 | 160 |
| Сполучні шлейфи | 2 | 10 | 20 | |
| Сирена | ПКИ-1 | 1 | 20 | 20 |
| Сума | 265,40 | |||
| Транспортно-заготівельні витрати, 5% | 13,27 | |||
| Усього | 278,67 | |||
10.3.2 Розрахунок основної заробітної плати
Витрати за цією статтею розраховуються по кожному виду робіт залежно від норми часу й погодинної тарифної ставки робітників [15].
|
|
(10.13) |
де СTi. - погодинна тарифна ставка, грн; tШі – норма годин на одну операцію.
Перелік робіт відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних і складальних робіт визначаються типовими нормами часу на складально-монтажні роботи, таблиця 10.8.
Таблиця 10.8 Основна заробітна плата
| Назва робіт | Тариф. розряд | Годинна тарифна ставка, грн/год | Норма часу, ч | Сума зарплати, грн. | |
| 1 | Підготовка | 3 | 2,6 | 3 | 7,8 |
| 3 | Монтажні | 4 | 2,8 | 6 | 16,8 |
| 4 | Складальні | 5 | 3,2 | 4 | 12,8 |
| Сума | 37,4 | ||||
| Доплати й надбавки (20%-60%) | 18,7 | ||||
| Усього | 56,1 | ||||
10.3.3 Додаткова зарплата робітників
Витрати за цією статтею визначаються у відсотках від основної заробітної плати. За орієнтовну величину можна прийняти норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств у розмірі 30–40%.
| Сз.стр. = 0,30 Сз.о | (10.14) |
де Сз.о. – основна заробітна плата.
Сз.стр. = 0,30 56,1=16,83 грн.
Відповідно, повна зарплата буде дорівнювати:
56,1 + 16,83 = 72,93 (грн)
10.3.4 Нарахування на заробітну плату
Норму нарахування на зарплату визначають за сумою основної й додаткової зарплат.
Це нарахування в пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд страхування на випадок безробіття й фонд страхування від нещасного випадку на виробництві (37,8%).
Сс.с. = 0,378 ∙ 72,93 = 27,57 грн.
10.3.5 Загальновиробничі витрати
З огляду на те, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва і витрат на його підготовку, в загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і приладів цільового призначення, підтримку й експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їхній норматив досягає 200–300% [15].
| Сз.в.= (2…3)ЧСз.про | (10.15) |
Сз.в.= 2 Ч 56,1 = 112,2 (грн)
10.3.6 Адміністративні витрати
Ці витрати відносяться до собівартості виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах складають 100–200%:
| Сз.г=1ЧСз.об | (10.16) |
Сз.г= 1Ч56,1 = 56,1 грн.
10.3.7 Витрати на збут
Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2, 5–5,0%).
Сзбуд. = 0,04 (517,94 = 12,95
Розрахунок повною собівартістю продукції представлений у таблиці 10.9.
Таблиця 10.9 Калькуляція собівартості пристрою
| Витрати | Сума, грн |
| Сировина й матеріали | 26,57 |
| Покупні вироби | 278,67 |
| Основна заробітна плата | 56,1 |
| Додаткова зарплата (30%) | 16,83 |
| Нарахування на заробітну плату (37,8%) | 27,57 |
| Загальновиробничі витрати (200%) | 112,2 |
| Виробнича собівартість | 517,94 |
| Адміністративні витрати (100%) | 56,1 |
| Витрати на збут (2,5%) | 12,95 |
| Повна собівартість | 586,99 |
10.4 Визначення ціни виробу
Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить розповсюджений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня й нижня межа ціни.
10.4.1 Нижня межа ціни
Нижня межа ціни (ЦНМ) захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції і забезпечити рівень рентабельності не нижчий від того, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.
|
|
(10.17) | |
|
|
(10.18) |
де: Цопт.п. – оптова ціна підприємства, грн.; Спов – повна собівартість виробу, грн.; РН – нормативний рівень рентабельності, 15%; αпдв – податок на додану вартість, 20%.
Маємо:
(грн)

10.4.2 Верхня межа ціни
Верхня межа ціни (ЦВМ) захищає інтереси споживача й визначається тією ціною, що споживач готовий сплатити за продукцію із кращою споживчою якістю [15].
|
|
(10.19) |
де: ЦБ – ціна базового виробу, 950 грн.; КТР =1.
![]()
10.4.3 Договірна ціна
Договірна ціна (Цдог) може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижніми й верхньої лімітними цінами.
![]()
З виразу: 810,05 < Ц дог < 1045, вибираємо: Цдог = 927 грн.
10.4.4 Визначення мінімального обсягу виробництва продукції
Собівартість річного випуску продукції









