Телевізійний приймач з можливістю прийому сигналів у форматі MPEG-2
Рисунок 1.4 Структура аналогового супутникового приймача
Необхідно відзначити принципову різницю між сигналами супутникового і наземного телебачення. в апаратурі СБТВ прийнята смуга першої проміжної частоти 0,95- 1, 75 ГГц, що відповідає довжинам хвиль 31-17 см , тобто дециметровому діапазону. Максимальна частота 60-го дециметрового каналу наземного телевізійного віщання складає 790 МГц. Сигнали аналогового супутникового телебачення передаються за допомогою частотної модуляції, ширина смуги частот, займана каналом - 27 МГц, тоді як у наземному телебачення сигнали амплітудно - модульовані, з смугою каналу 8 МГц. Таким чином, задача супутникового приймача - настроювання на потрібний канал і перетворення прийнятого сигналу в стандартний телевізійний формат .
Загальноприйнятої для прийомних установок СБТВ у даний час є схема з подвійним перетворенням частоти: перша ПЧ обрана рівної 0,95-1,75 ГГц, при цьому гетеродин конвертора має фіксоване настроювання , а канал вибирають перебудовою другого гетеродина, тобто в приймачі.
Це рішення оптимальне, так як перебудова частоти виробляється простими й економічними технічними засобами, забезпечується необхідна вибірковість по сусідньому і дзеркальному каналах і зворотному випромінюванні гетеродина. Вибір зазначеного значення першої ПЧ обумовлений необхідністю компромісу між суперечливими вимогами до значення першої ПЧ. Для прийому сигналів до смузі 800 МГц, придушення дзеркального каналу, зворотного випромінювання гетеродина, частота якого повинна лежати поза смугою частот прийнятих сигналів, ПЧ повинна бути обрана якнайвище. для зменшення втрат у сполучному кабелі між конвертором і приймачем, а також для зменшення вартості малошумячого підсилювача ПЧ вона повинна бути не занадто високою [16].
Сучасна технологія виробництва інтегральних схем основних функціональних вузлів, що працюють на частотах 700 МГц і вище, смугових фільтрів на структурах з поверхнево-акустичними хвилями допускає збільшення значення другої ПЧ. В даний час більшість супутникових приймачів мають другу ПЧ, рівну 479,5 МГц і, рідше, 612 МГц.
Діапазон вхідних частот багатьох сучасних супутникових приймачів СБТВ розширений до 0,70- 2,15 ГГц, мається також можливість плавного підстроювання частоти гетеродина. Це дозволяє більш гнучко використовувати різні типи конверторів, особливо повнодіапазонних.
Основними технічними характеристиками супутникового приймача є:
- Діапазон вхідних частот прийнятих сигналів;
- Діапазон рівнів вхідних сигналів;
- Вибірковість по сусідніх і побічних каналах прийому;
- Ширина смуги ПЧ аудіоканала;
- Ширина смуги ПЧ відеоканалу;
- Статичний поріг частотного детектора;
- Діапазон звукової піднесущої;
- Споживана потужність.
Особливість супутникового приймача, у порівнянні з іншими типами радіоприймальних пристроїв, полягає в тому, що він є тільки частиною прийомної установки. При цьому частина функцій приймача виконується конвертором - конструктивно самостійним вузлом, тому такі важливі технічні характеристики прийомної установки, як чутливість і коефіцієнт шуму, визначаються також характеристиками конвертора. Супутниковий приймач повинний забезпечувати три види вихідного сигналу:
НЧ відеосигнал розмахом 1В з можливістю переключення полярності і сигнал звуку для подачі на відповідні входи телевізора
- АМ-сигнал у стандарті наземного телебачення в одному з каналів дециметрового діапазону
Повний демодульований сигнал основної смуги 10,5 МГц без фільтрації і відновлення передспотворень і рівня постійної складової відеосигналу для підключення декодера сигналів, переданих у стандарті МАС
Керування приймачем і всією прийомною установкою може здійснюватися як у режимі заданих функцій шляхом натискання в потрібній послідовності функціональних клавіш, так і в режимі екранних меню шляхом переміщення по заданих параметрах, аналогично керуванню положенням курсору в комп'ютері.
1.7 Цифровий супутниковий приймач
Початок активного цифрового супутникового телевізійного віщання (Digital Broadcast Sate11ite - DBS) відноситься до середини 1996 р. до цього часу був сформований ряд цифрових пакетів і почалося виробництво цифрових приймачів.
Одними з ключових питань розвитку DBS є конструкція, режими роботи й особливо вартість цифрового прийомного обладнання.
В даний час саме ціна і виконувані функції цифрового супутникового приймача стали визначальними для власників цифрових пакетів і фірм - виробників обладнання. Вартість всіх інших компонентів прийомного комплексу - рефлектора, опромінювача і конвертора значно нижче і практично не впливає на вартість усього цифрового обладнання.
Навпроти, аналогові супутникові приймачі високої якості зараз набагато більш доступні, чим 10 - 15 років тому, насамперед, завдяки їхній стандартизації і великим виробничим обсягам.
Основними факторами, що впливають на вартість цифрових супутникових приймачів, є:
- наявність відкритих стандартів;
- універсальність конструкції;
- обсяг виробництва;
- конкуренція виробників.
Створення і упровадження відкритих стандартів, що визначають конструкцію і виробництво цифрових приймачів - тільки перший крок для зниження витрат. Без стандарту MPEG-2, що став синонімом усього « цифрового телевізійного», цифрове супутникове телебачення не досягло б справжнього успіху. Однак це тільки початок, тому що в усьому світі існують несумісні цифрові відеостандарти. Потенційний успіх MPEG-2, DVB і інших перспективних стандартів може бути досягнут тільки за умови їх взаємної сумісності.
1.7.1 Схемотехніка цифрових супутникових приймачів
Цифрові супутникові приймачі істотно відрізняються від аналогових моделей. Розглянемо узагальнену структурну схему, представлену на рис.1.5.

Рисунок 1.5 Узагальнена структурна схема цифрового супутникового приймача
Після того, як виділений сигнал проходить кола демодуляції, він перетвориться в інформаційний потік у виді цифрових пакетів і надходить у пристрій виправлення помилок у демультіплексорі виробляється поділ інформаційного потоку на два канали: аудіо і відео. Декодер підтримує усілякі формати і має велику кількість виходів: цифрове відео, аналогове відео, цифрове аудіо, аналогове аудіо, RGB-вихід і ін.
Керування роботою демультіплексора здійснює мікропроцесор, обробляючи команди користувача, передані через блок керування (пульт дистанційного керування чи модуль приймача).
Розвиток цифрових приймачів відбувається з досить великою інтенсивністю, хоча з часу прийняття стандарту MPEG-2 пройшло кілька років, Розроблювачі і виготовлювачі прийомного супутникового обладнання координують свої зусилля для спрощення конструкції і зниження собівартості. Наслідком цього був випуск у 1997 р. цифрових приймачів вже третього покоління [16].

Рисунок 1.6 Структурна схема цифрового приймача першого покоління
Кінцевою метою спільних зусиль є створення модульної архітектури приймача, що складалася б з універсальних чипів, застосовуваних не тільки в супутниковому телебаченні, але й у системах ММDS-віщання, цифрових кабельних мережах і інших видах телекомунікацій.
Цифрові приймачі першого покоління (рис.1.6) мали велику кількість чипів, кожний з яких був відповідальний за незалежні задачі: корекцію помилок, демодуляцію, демультіплексированіє цифрового потоку, обробку даних (центральний процесор), MPEG-2-декодування відео- і аудіосигналов. У цих моделях використовувалися дорогі динамічні оперативні запам'ятовуючі пристрої (DRAM) з довільним порядком вибірки. Усі використовувані чипи мали досить великі розміри і вартість (близько 55% вартості всього пристрою). Слабким місцем цих конструкцій був центральний процесор з 8- чи 16-розрядною шиною дaнных.
Приймачі другого покоління (1996р.), були розроблені з використанням уже всього трьох чипів, що здійснюють усі функції обробки сигналу. Додатковий четвертий чип забезпечує прийом цифрових програм кабельного ТВ. Супутниковий (чи кабельний) модуль здійснює демодуляцію сигналу і корекцію помилок. Центральний процесор вбудований у наступний чип, що забезпечує керування інформаційними потоками, дешифрування і контроль периферійних пристроїв і пам'яті. Останній чип містить MPEG-2 відео- і аудіодекодер. Ще однією особливістю цієї конструкції стало зменшення числа DRAM, а 32-бітний центральний процесор має більш високу швидкодію.
Третє покоління цифрових приймачів, що випускається зараз ( з 1997р.) засновано тільки на двох чипах. Перший модуль виконує специфічні задачі аналого-цифрового перетворення, демодуляції і корекції помилок. Об'єднання наступних двох чипов в один стало відмітною рисою приймача третього покоління. Він містить центральний процесор, контролер введення-виводу, процесор інформаційних потоків, MPEG-2 відео і аудіо-декодер. Зменшене також число модулів оперативної пам'яті: один SDRAM обсягом 16 Мбайт впевнено обслуговує модифікований чип. Варто додати, що швидкість роботи центрального процесора збільшена з 45 до 150 млн. операцій у секунду .
Таким чином, у даний час типовий цифровий супутниковий приймач виконує демодуляцію прийнятого сигналу і декодування стиснутого за технологією MPEG-2 сигналу. Мається також можливість організації за допомогою модему зворотного каналу через послідовний порт RS 232, а мінірисьний обсяг оперативної пам'яті складає 1 Мбайт. Через це ж рознімання можна підключитися до персонального комп'ютера і поміняти версію програмного забезпечення.
1.7.2 Технічні xapaктepичтики цифрових супутникових приймачів
Розглянемо основні технічні характеристики цифрових супутникових приймачів. Крім традиційного діапазону частот, існують ще декілька параметрів, властивим тільки цифровим системам.
У першу чергу це відноситься до можливості здійснювати одне- чи багатопрограмний прийом на одній частоті.
Single Channel Per Carrier (SCPC) - спосіб передачі, при якому кожна програма модулює окрему несущу. Цей спосіб у порівнянні з МСРС більш енергоємний. Він використовується в тих випадках, коли трансляційні крапки pізних програм географічно рознесені. Частотне мультіплексированіє таких програм відбувається уже в антенно-фідерній лінії супутникового бортового ретранслятора.
Multi Channel Per Carrier (МСРС) - передача декількох різних програм на одній несущій. При цій системі передачі спочатку виробляється тимчасове мультіплексированіє елементарних потоків, що складають різні передачі, а потім отриманий груп0овий транспортний потік модулює одну несущу. Цей спосіб передачі дозволяє більш эффективно, чим при використанні SCPC-пepeдaчи, використовувати смугу пропущення транспондера, тому що скасовуються захисні інтервали між несущими.
Ще одним важливим параметром є швидкість передачі даних (Symbol Rate - SR). У більшості випадків швидкість одиночних каналів (SCPC) коливається від 3 до 9 Мбит/с, а для пакетів (МСРС) - до 30 Мбіт/с. Обмеження нижньої межі швидкості значеннями 15-18 Мбіт/с є однією з причин нездатності деяких приймачів приймати безкоштовні канали, багато з яких передаються поодинці. З цього випливає, що SR - діапазон, српиймаємий приймачем, повинний на сегодняшний день складати 3-30 Мбіт/с [16].
Важливим параметром будь-якого цифрового каналу є PID-коды, що визначають місцезнаходження окремих елементарних потоків у структурі транспортного потоку. Інформація про ці коди зберігається в таблиці, називаної Programm Мар Таblе.
Program Мар Тablе визначає місцезнаходження окремих потоків, що складають усі трансляції, передані в мультіплексированом транспортному потоці. Вона містить також необхідні аудио- і відеопараметри й іншу допоміжну інформацію, що може використовуватися для формування електронного гіда, установки годин і т.д. Ця таблиця передається на початку транспортного потоку разом з іншою службовою інформацією.
Program ldentification (РID) – код, що визначає місцезнаходження визначеного елементарного потоку в загальному транспортному потоці. Найбільш істотний мінус такого підходу - нездатність приймати безкоштовні канали, достоїнство - деяка захищеність від прийому інших платних трансляций. Крім того, такі приймачі вимагають доробки програмного забезпечення при будь-якій зміні довжини елементарних потоків, що входять до складу пакета.
Іншими специфічними характеристиками цифрового приймача є тактова частота процесора, а також обсяг оперативної і перепрограмувальної пам'яті.
1.8 Цифровий стандарт DiSEq
Цифровий стандарт керування супутниковим обладнанням - DiSEq (Digita1 Sate11ite Equipment Contro1) - розроблений компанією Eute1sat з метою спрощення контролю периферійних пристроїв.
В міру розвитку супутникового телебачення усе більш актуальної ставала задача керування конверторами (переключення піддіапазонів у смузі 10,70 - 12,75 Ггц, вибір типу поляризації, організація спільної роботи конвертора С-діапазону з універсальним конвертором Кідіапазона) і електроприводом антени. Існуючий у даний час набір сигналів керування конвертором - 13/18 в і тоновий сигнал 22 кГц подається на антену по коаксіальному кабелі, а сигнал керування електроприводом - по окремому силовому.
Стандарт DiSEq має наступні переваги:
- Мається можливість керування універсальними конверторами, що знаходяться в складі мультифокусной антени
- Для усіх видів переключенні конвертора і керування електроприводом використовується один кабель
- Застосовуються стандартні команди керування
- усуваються проблеми переключення, обумовлені несумісністю різних компонентів системи
- Забезпечується сумісність з існуючими сигналами управления
- Має підвищену надійність
Робота системи DiSEq заснована на переключенні тонового сигналу 22 кГц.

Рисунок 1.7 Структура сигналів даних стандарту DiSEq
Значенням «0» і «1» відповідає визначена тривалість їмпульсу (рис. 1.7). Усі повідомлення складаються з байтів даних, кожний з який супроводжується одним бітом перевірки на парність. Будь-яка команда містить у собі адресний, стартовий і інформаційний байти [16].
Для керування електроприводом розроблений спеціальний протокол. Відповідно до нього після адресної інформації, що визначає необхідний пристрій, передається кратне необхідній кількості оборотів електродвигуна число імпульсів.
В даний час найбільше поширення одержали системи mini-DiSEq, що забезпечують виконання обмеженого набору команд. Очевидно, що в міру розвитку стандарту (уже зараз існують версії 1.0, 2.0, 3.0) з його допомогою стане можливим повне керування всім спектром обладнання.
СИНТЕЗ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СХЕМИ2.1 Структурна схема телевізійного приймача
Проектований телевізійний приймач повинний забезпечувати прийом сигналів супутникового аналогового віщання, супутникового цифрового віщання, сигналів наземного ефірного віщання, сигналів кабельного телевізійного віщання, а також прийом ТВ сигналу від зовнішнього джерела (наприклад, відеомагнітофона).Пристрій складається з декількох функціонально закінчених прийомних трактів:
- тракту прийому супутникового аналогового віщання,
- тракту прийому цифрового супутникового віщання в стандарті MPEG-2 (діапазон прийнятих частот для супутникових каналів віщання складає 1,45 - 12,75 ГГц, частота з виходу конвертора 950-2200 МГц),
- два ідентичних тракти для прийому наземного ефірного і кабельного віщання (діапазон принимаеемых частот 46,25- 863,25 МГц). Один з цих трактів є основним, другий - додатковим і забезпечує реалізацію функції «картинка в картинці» .
Телевізійний приймач спроектований із застосуванням елементної бази фірми Phi1ips, що зручно з погляду керування всіма пристроями. Керування здійснюється по шині І2С, запатентованою фірмою Phi1ips.
Розглянемо структурну схему телевізійного приймача, показану на рисунку 2.1.
З виходу конвертора сигнал супутникового віщання надходить через комутатор або в приймач сигналів цифрового супутникового віщання, або в приймач сигналів аналогового супутникового віщання (fBx=0,95...2,2 м Гц. ). у приймачі аналогового супутникового віщання відбувається перетворення частоти сигналу, його демодуляція, і приведення до стандартного формату кабельного віщання [16].

Рисунок 2.1 Схема структурна телевізійного приймача с. можливістю прийому сигналів до форматі MPEG-2
З виходу цього тракту сигнал надходить на вхід приймача сигналів кабельного й ефірного наземного віщання. Якщо прийом ведеться у форматі цифрового супутникового віщання в стандарті MPEG-2, то сигнал з виходу конвертора надходить на вхід тракту обробки сигналів цифрового супутникового віщання. Потім сигнал подається на електронний комутатор, так як MPEG-декодер дозволяє одержати на виході сигнал РAL/NTSC/SECAM на проміжній частоті fПЧ=38 МГц.
Система електронних комутаторів дозволяє здійснювати вибір джерела сигналу в основному і додатковому трактах. Система фільтрів розділяє складові звуку і зображення.
Далі сигнали з основного і додаткового трактів подаються на вхід модуля «картинка в картинці». Сигнал з виходу цього модуля, а також сигнал з основного тракту обробки зображення надходять на комутатор, що дозволяє здійснити вибір джерела сигналу - або з «картинкою в картинці» або без її.
Можливо одночасне відтворення на екрані двох сигналів зображення з різних трактів. Так як телевізійний приймач містить у собі два повноцінних ідентичних тракти прийому сигналів наземного ефірного і кабельного віщання, то можливо одночасне відтворення сигналів цього виду віщання. Побудова додаткових трактів для супутникового віщання недоцільно з економічної точки зору.
Потім сигнал надходить на вхід блоку поліпшення якості відеосигналу, що подвоює частоту кадрів, поліпшує параметри сигналу (яскравість, насиченість, різкість і т.д. ) Потім сигнал надходить на блок комутації, куди також подається сигнал з виходу блоку декодування телетексту.
З виходу блоку комутації сигнал подається на вхід блоку підсилювачів і генераторів розгорнення. Електронно-променева трубка і система, що відхиляє, формують зображення на екрані.
2.2 Функціональна схема
2.2.1 Тракт прийому аналогового супутникового віщання
Функціональна схема проектованого телевізійного приймача показана на рисунку 2.2.
Сигнал надходить від конвертора сигналів супутникового телебачення на комутатор (К1), що керується мікроконтролером по шині І2С. З нього сигнал попадає на смуговий вхідний фільтр (СФ1). Вхідний фільтр подавлює завади від інших каналів, що працюють у цій смузі, а також завадипо дзеркальному каналі [17]. Підсилювач проміжної частоти ППЧ1 компенсує втрати сигналу в сполучному кабелі і фільтрі, виконує функції пристрою, що погодить, між вхідним фільтром і наступними пристроями. враховуючи, що ППЧ1 повинен забезпечити широку смугу пропущення 0,95...2,2 Ггц, у цьому діапазоні його АЧХ лінійна.
Сигнал з виходу ППЧ1 підводиться до змішувача (СМ). На другий вхід СМ надходить сигнал з виходу синтезатора частоти (СЧ). Вибір програми в приймачі здійснюється настроюванням СЧ на відповідну частоту несущої. Діапазон перестройки 920 МГц…2200 МГц генератора керованого напругою (ГКН), що входить до складу синтезатора, реалізувати неможливо. Тому діапазон розбитий на піддіапазони, у кожному з яких до ГКН підключаються частотозадаючі кіла за допомогою комутатора частотозадающих кіл (КЧЗЦ), що також керується мікроконтролером по шині І2С.
Застосування СЧ дозволяє значно підвищити точність настроювання і стабільність частоти гетеродина, забезпечити легкість запам'ятовування частот каналів і сполучення з цифровими блоками керування [17].

Рисунок 2.2 Схема функціональна телевізійного приймача з можливістю прийому сигналів до форматі MPEG-2
Після перетворення на виході змішувача утвориться сигнал проміжної частоти 479,5 МГц. Смуговий фільтр (СФ2) придушує побічні продукти перетворення, додаткове посилення сигналу забезпечує ППЧ2.
При зміні умов прийому, розходженні в потужності передавачів, потужність прийнятого сигналу може змінюватися. Тому в тракт входить схема формування сигналу автоматичного регулювання підсилення (СФСАРП1). Сигнал АРП формується шляхом аналізу рівня напруги на виході ППЧ2. Напруга випрямляється (В) і фільтрується (ФНЧ1) для формування постійної часу системи АРП. Потім сигнал з виходу ФНЧ1 сумується в суматорі (С) з напругою джерела опорної напруги (ІОН) і подається на входи регулювання ППЧ1 і ППЧ2. за допомогою ІОН задається початковий коефіцієнт підсилення. Динамічний діапазон пристрою АРП складає 25- 30 дБ [16].
Усунення паразитної амплітудної модуляції здійснюється за допомогою підсилювача-обмежника (ПО), включеного до детектора. Він забезпечує сталість амплітуди вихідного сигналу при змінах амплітуди вхідного сигналу.
З виходу ПО сигнал надходить на вхід частотного детектора (ЧД1), що здійснює детектированіє сигналу. На виході ЧД1 формуються відеосигнал і частотно-модульований звуковий сигнал. Фільтр (Ф1) у ланцюзі відеосигналу відновлює форму АЧХ відеосигналу, передспотворену при передачі й одночасно придушує поднесущую частот звукового супроводу.
Сигнал у канал звуку подають через СФ3, щоб зменшити можливі спотворення звуку складовими відеосигналу. Перетворювач частоти ПЧ1, що складається з гетеродина і змішувача, переносить звукові сигнали різницевих піднесущих на частоту 10,7 МГц. Демодуляція сигналу звукового супроводу виробляється в частотному детекторі ЧД2 [ 17] .
Сигнал звукового супроводу і відеосигнал надходять у перетворювач частоти (ПЧ2), що дає на виході телевізійний сигнал стандарту наземного телебачення в одному з каналів дециметрового діапазону. ПЧ містить амплітудний модулятор сигналу зображення, що перебудовується генератор дециметрового діапазону (470-790 МГц) і частотний модулятор несущої звукового супроводу. Спочатку здійснюється частотна модуляція сигналу звукового супроводу, а потім це ЧМ сигнал сумується з відеосигналом. Далі отриманим сигналом здійснюють амплітудну модуляцію радіочастоти, що відповідає одному з каналів ДМВ. вихідний сигнал подається на вхід тракту прийому наземного віщання.
2.2.2 Тракт прийому наземного ефірного і кабельного віщання
Прийом сигналу здійснюється антеною, у діапазонах прийнятих частот 46,25...168,25; 175,25...463,25; 471,25...863,25 МГц. Ці діапазони перекриваються тюнером UV1316 (Philips ), перенастроюваним синтезатором напруги, тобто забезпечується прийом у всіх ефірних і кабельних каналах. З виходу антени через антенний разветвитель сигнал надходить одночасно в два тракти прийому - основний і допоміжний (картинка в картинці). Смуговий фільтр (СФ5) придушує дзеркальну завадуду, а також побічні продукти перетворення частоти. Схема СФСАРП працює аналогічно схемі в тракті прийому супутникового аналогового телебачення. Детектор (Д) здійснює детектированіє сигналу. На виході детектора одержуємо сигнал на проміжній частоті (38 МГц). Підсилювач безшумного настроювання (ПБШН) здійснює посилення сигналу в тракті только коли йде прийом несущої сигналу, коли немає несущої - сигнал не підсилюється [20].
2.2.3 Тракт прийому цифрового супутникового віщання
Діапазон частот сигналу на вході цього тракту - від 920 МГц до 2200 МГц. Сигнал надходить з конвертора через комутатор (ДО 1) на малошумящий підсилювач (МШУ). Так як при передачі цифрового супутникового віщання використовується квадратурна фазова модуляція, у тракті прийому сигналу є квадратурний конвертор, поділяючий сигнали в квадратурі (зрушення фази <φ=900). Подальша обробка сигналів здійснюється роздільно [ 16] .
Зрушені по фазі на (φ=900 сигнали надходять на фільтри низьких частот для фільтрації високочастотних завад, з метою поліпшення якості наступної цифрової обробки сигналу [16]. З виходу фільтрів сигнали в квадратурі надходять на вхід аналого-цифрового перетворювача (АЦП), що перетворює сигнал в інформаційний потік у виді цифрових пакетів. Частота дискретизації АЦП виробляється синтезатором частоти (СЧ). Для синхронізації цифрового фільтра (ЦФ) і декодера Віттербі (ДВ) використовується схема синхронізації (СС). Декодер Віттербі і декодер Ріда-Соломона декодує сигнал з стандарту DVB (Digita1 Video Broadcasting). У дескремблере здійснюється реалізація функції умовного доступу (Smart-картa), тобто декодування плaтних віщальних каналів. Потім транспортний потік даних у форматі MPEG-2 надходить на MPEG декодер. Сучасні декодери, маючи високий ступінь інтеграції, містять у собі кодеки стандартних систем віщального телебачення і дозволяють одержати на виході сигнал у форматі одного з віщальних стандартів в аналоговій формі (NTSC/PAL/SECAM).
Комутатори ДО3 і ДО4 дозволяють здійснювати вибір джерела сигналу в основному і додатковому трактах обробки зображення для реалізації функції «картинка в картинці». Сигнал з будь-якого тракту може бути обраний як основний або як допоміжний. Керування комутацією здійснюється по шині I2С від мікроконтролера.
Смуговий фільтр СФ4 і режекторный фільтр РФ1 здійснюють поділ сигналів зображення (ПКТС) і звуку. У додатковому каналі обробки зображення СФ5 і РФ2 виконують аналогічні функції.
2.2.4 Демодуляція й обробка відеосигналу
З виходу режекторного фільтра РФ1, що придушує в сигналі звукову складову, ПКТС надходить відразу на кілька входів блоку демодуляції відеосигналу - на вхід тракту декодування сигналу SECAM, на вхід тракту декодування сигналів PAL/NTSC, на вхід селектора синхроімпульсів (ССІ), на вхід декодера телетексту (ДТТ) і на блок ідентифікації системи (БІС). для виділення з ПКТС синхроімпульсів служить ССІ [10]. Виділення імпульсів синхронізації відбувається за рахунок різниці в амплітуді напруги відеосигналу і напруги синхроімпульсів (позитивна або негативна модуляція). До складу ССІ входять також елементи поділу синхросуміши на синхроімпульси рядків і синхроімпульси кадрів, з яких сигнали надходять на генератор кадрового розгорнення (ГКР) і генератор рядкового розгорнення (ГРР).
Одночасно ПКТС подається на вхід відновлюючого фільтра (ВФ) з характеристикою типу «кльош». Його частотна характеристика має колоколоподібну форму , що необхідна для корекції високочастотних передспотворень, що вводяться при передачі для підвищення завадостійкості системи [10]. Потім скоректований сигнал надходить на амплітудний обмежник (АО), у якому у відеосигналі усувається амплітудна модуляція яскравісним сигналом. На виході АО формується сигнал, що несе інформацію тільки про колір, що подається на декодер кольору SECAM.
Декодер SECAM містить два канали – прямий і затриманий, так як в системі SECAM в одному рядку передається одна кольорорізніцева складова. Лінія затримки на рядок ( 64мкс ) і двоканальний комутатор дозволяють забезпечити в кожнім рядку присутність обох кольорорізностних сигналов. з виходу декодера кольоровості SECAM на вхід комутатора (К6) попадають два кольорорізностних сигнали R-Y і В-Y.
Крім того, ПКТС подається на вхід декодера кольору NTSC/PAL. Так як в системах віщання NTSC/PAL кодування кольорорізностних сигналів здійснюється на одній несущій частоті зі зрушенням фази, виділити сигнали R-Y і В-Y можна за допомогою гребенчатого фільтра (ГФ). Перебудова здійснюється зміною частоти кварцового генератора шляхом комутації кварцових резонаторів різної частоти (4,433619 МГц, 3,582056 МГц, 3,575611 МГц, 3,579545 МГц) [7]. Керування здійснюється по шині І2С. З виходу гребенчатого фільтра сигнал надходить на вхід смугового фільтра (СФ4), що здійснює остаточне придушення яскравісної складової в сигналі.
Генератор опорної піднесущої частоти (ГОП) виділяє із сигналу спалах немодульованої піднесущої, передану під час зворотного ходу рядкового розгорнення і відновлює опорну піднесущу частоту для декодування сигналу NTSC/PAL. Частота піднесущої і сигнал кольоровості подаються на входи декодера NTSC/PAL, що здійснює декодування сигналів кольоровості.
Визначення стандарту віщання здійснюється блоком ідентифікації системи (БІС). Сигнал з виходу цього блоку керує комутатором (ДО6), що підключає для подальшої обробки або сигнали з декодера кольору SECAM або з декодера кольору NTSC/PAL [ 10 ] .
Тракт обробки сигналу яскравості складається з блоку виділення сигналу яскравості (БВСЯ), а також лінії затримки сигналу яскравості (ЛЗСЯ). БВСЯ фільтрує складові кольори. Необхідність додаткової затримки сигналу яскравості зв'язана з тим, що сигнал яскравості (Y) проходить по широкополосному тракті швидше, ніж кольорорізностні (U і V) сигнали по вузькополосному.
Сигнал яскравості Y і сигнали кольоровості U і V комутуються комутатором К4 і подаються на вхід блоку «картинка в картинці» [6]. Також на вхід цього блоку подається сигнал з додаткового тракту обробки зображення. Блок «картинка в картинці» здійснює змішання (відеовставку) сигналів зображення з основного і додаткового трактів, причому спосіб формування сигналу (зменшена картинка в куті екрана, підлога екрана, множинна картинка в картинці і т.д.) користувач може вибрати. Для запам'ятовування поля (стоп кадр) використовується динамічне запам'ятовуюче пристрій (ДЗУ). Блок КВК керується по шині І2С.
На вхід комутатора (К7) надходять сигнали з виходу блоку КВК і з виходу основного тракту обробки зображення. У такий спосіб К7 дозволяє здійснити вибір сигналу - або з відеовставкою з додаткового каналу або без її. З виходу К7 сигнал надходить на вхід блоку поліпшення якості зображення [9]. БУКИ здійснює подвоєння частоти розгорнення до 100Гц, коректування яскравості, контрасту, різкості, кольоровості зображення.
На входи комутатора К8 подаються сигнали YUV з виходу декодера телетексту (ДТТ) і з виходу БУКИ. Потім YUV сигнал від обраного джерела перетвориться в RGB сигнал матрицею М.
Відеопідсилювачі RGB [8] здійснюють посилення сигналу для подачі його на електронно-променеву трубку із відхиляючою системою (ЕЛТ і ОС).
2.2.5 Демодуляція й обробка сигналу звуку
На вхід тракту обробки сигналу зображення сигнал подається з виходу комутатора К3. Придушення в сигналі складових зображення реалізується фільтром СФ4. Фактично це не один фільтр, а кілька фільтрів, що виконують ту саму функцію, але на різних частотах для різних стандартів. Частоти несущих коливань для різних стандартів [12] приведені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Стандарти звукового супроводу
|
Стандарт |
Система звуку |
Частота несущої |
| M,N | Моно | 4,5 |
| B,G | Стерео | 5,5/5,74 |
| I | Моно | 6,0 |
| D,K | Стерео | 6,5/6,74 |
| L | Моно | 6,5 |
Виділений сигнал звукового супроводу подається на комутатор аудіо входів (КАВ), що дозволяє здійснити вибір джерела звукового сигналу - основний чи додатковий тракт. З виходу комутатора сигнал надходить на вхід процесора звуку (ПЗ). ПЗ здійснює демодуляцію сигналу різних стандартів і їхню обробку. Як правило, ПЗ містить у собі цифрові регулятори голосності і тембру (ЦРГТ). З виходу ЦРГТ сигнал подається на вхід підсилювача потужності сигналу (РОЗУМ), що здійснює посилення сигналу для подачі його на акустичні системи, а також на вхід підсилювача потужності головних телефонів (ППГТ).
3 РОЗРАХУНКИ ПІДТВЕРДЖУЮЧІ ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ ПРИСТРОЮ
3.1 Розрахунок режекторных фільтрів придушення звукової складової в каналі обробки зображення
У розроблювальному пристрої декодування й обробка сигналів зображення і звуку здійснюється роздільно. Отже, для обробки сигналу зображення необхідно придушити несущу частоту звукового супроводу.
Для різних стандартів віщання рознос частоти між верхньою границею сигналу відео і несущої частоти сигналу звукового супроводу різний, але у всіх стандартах цей рознос невеликий (3...5…5 МГц). для подальшої обробки сигналу відео необхідно забезпечити придушення звукової складової на 40 дБ. Так як фільтр низької частоти не може забезпечити необхідну крутість спаду характеристики після верхньої частоти сигналу відео, придушення за допомогою резонансних peжeкторных фільтрів. Принципова схема такого фільтра приведена на рис. 4.1

Рисунок 3.1 Принципова схема режекторного фільтра
Резистор R1 і