Телевізійний приймач з можливістю прийому сигналів у форматі MPEG-2
Так як треба забезпечити прийом і декодування сигналів, переданих у різних стандартах необхідно перебудовувати частоту резонансу контуру L1С1С2. Цього можна досягти шляхом комутації конденсаторів з різними ємностями. Комутирувати індуктивності недоцільно, тому що моткові вироби, до яких відносяться індуктивності, коштують дорожче, ніж ємності. Параметри фільтра будемо розраховувати для різних частот несущої звуку.
Частоти несущих звукового супроводу приведені в табл. 2.1.
Розрахунок режекторного фільтра для частоти несущої звуку 4,5 .МГц
Для розрахунку задамося початковим значенням індуктивності 0,022 мкГн [24]. Частота резонансу коливального контуру знаходиться по формулі

де
де C=C1+C2.
Додатковий підстроюваний конденсатор С2 вводиться для точного настроювання частоти резонансу контуру для кожного стандарту. Діапазон зміни ємності С2=4...12 пф. При розрахунку будемо використовувати середнє значення ємності конденсатора С2, рівне 8 пФ .
Знайдемо значення еквівалентної ємності контуру

Хвильовий опір контуру розраховується по формулі

Для того щоб придушення частоти несущої на виході кола складало 40дБ необхідно забезпечити співвідношення

Виходячи з цього, знаходимо:
![]()
Отже,
![]()
Приймаємо значення опору R1=63,4 Ом з ряду Е24.
При зміні значення ємності С в подальших розрахунках буде змінюватися і хвильовий опір r. Отже, необхідно змінювати значення R1. Але чим вище частота резонансу, тим менше буде ємність С и тим більше буде хвильовий опір. Таким чином, на більш високих частотах удасться забезпечити більше значення р, а, отже, і більш сильне загасання на частоті резонансу, Тому значення резистора Rl для всіх наступних розрахунків будемо вважати незмінним,
Розрахуємо ємність конденсатора C1
![]()
Отже, для частоти несущої звуку 4,5 МГц
C1=56 10-9- 8 10 - 9 = 48Ч10-9,
Приймаємо значення ємності C1=47 пФ із ряду Е12.
Расчет режекторного фільтра для частоти несущої звуку 5,5 МГц
Режекторний фільтр для придушення інших частот несущої звуку розраховується аналогічно, Перебудова центральної частоти фільтра здійснюється шляхом комутації частотозадаючих конденсаторів, Так як в якості частотозадаючего елемента обраний конденсатор, розрахуємо значення його ємності для частоти 5,5 МГц.

Розрахуємо ємність конденсатора C1 :
![]()
Отже, для частоти несущої звуку 5,5 МГц:
![]()
Приймаємо значення ємності C1=30 Пф із ряду Е12,
Розрахунок режекторного фільтра для частоти несущої звуку 6,0 МГц

Розрахуємо ємність конденсатора C1:
![]()
Отже, для частоти несущої звуку 6,0 МГц:
![]()
Приймаємо значення ємності C1=24 пФ із ряду Е12,
Розрахунок режекторного фільтра для частоти несущої звуку 6, 5 МГц

Розрахуємо ємкість конденсатора С1 :
![]()
Отже, для частоти несущої звуку 6,5 МГц:
![]()
Приймаємо
значення ємності
C1=20
Пф із ряду Е12,
3.2 Розрахунок понижуючого перетворювача на стабілізаторі
Для розробки телевізійного приймача використовувалися інтегральні мікросхеми високого ступеня інтеграції, Так як кожна мікросхема виконує безліч різних функцій, найчастіше потрібно підводити до мікросхеми напруги різного рівня. Струми, споживані інтегральними мікросхемами, що входять у тракт обробки відеосигнала, приведені в табл. 3.1
Таблиця 3.1.
Струм споживання ІС тракту обробки відео
| Мікросхема | Колькість мікросхем в тракті |
Напруга живлення |
Срум споживання |
| SAA4955TJ | 2 | 5, 3.3 | 40 |
| SAA4991WP | 1 | 5 | 350 |
| SAA4977 | 1 | 5, 3.3 | 100 |
| TDA9178 | 1 | 8 | 80 |
| TDA9321H | 2 | 8 | 150 |
| SAA4961 | 2 | 5 | 40 |
| ADG715 | 2 | 5 | 10 |
| TDA9330H | 1 | 8 | 50 |
| TDA6111Q | 3 | 200, 12 | 25 |
| SAB9077H | 1 | 5 | 200 |
На виході блоку живлення формується три напруги - 5В и 12В, для роботи деяких мікросхем тракту потрібно живлення 3,3 в і 8 В, що сформуємо, використовуючи компенсаційні стабілізатори напруги,
Розрахуємо сумарне споживання струму мікросхем від джерела напруги 8В :
![]()
де:
І1- струм, споживаний мікросхемою TDA9178 [9],12 - струм, споживаний мікросхемою TDA9321H [10], Із - струм, споживаний мікросхемою TDA9330H [11], а N1- кількість мікросхем TDA9178 у тракті, N2- кількість мікросхем TDA9321H у тракті, Nз - кількість мікросхем TDA9330H у тракті, Сумарний струм позначимо як ІS8В (див.табл. 3.1)
Отже,
![]()
Розрахуємо сумарне споживання струму мікросхем від джерела напруги 3,3 В
![]()
де І4 струм, споживаний мікросхемою - SAA4955TJ [3], І5 - струм, споживаний мікросхемою SAA4977 [4], N4 - кількість мікросхем SAA4955TJ у тракті, N5 - кількість мікросхем SAA4977 у тракті (див. табл. 3.1).
40Ч2+100 Ч1=180 мА,
Від джерела напруги 8В споживається струм 0,43 А, Вибираємо компенсаційний стабілізатор напруги КР142ЕН12А, Вихідна напруга стабілізатора змінюється в межах від 1,3В до 37В, максимальний струм 1А [15]. Регулювання вихідної напруги здійснюється за допомогою зовнішнього дільника, що дозволяє використовувати її як для одержання напруги 8В так і для одержання напруги 3,3 В. Дана мікросхема стійка до імпульсних перевантажень по потужності, оснащена системою захисту від перевантажень по вихідному струму.
Типова схема включення представлена на рис. 3.2. Резистори R1 і R2 утворять зовнішній регульований дільник напруги.

Рисунок 3.2 Схема включення стабілізатора параметричного компенсаційного КР142ЕН12А
Значення опору резисторів R1 і R2, що входять до складу дільника зв'язані співвідношенням:

де Uвих.min= 1,3В (значення напруги відповідно до технічної документації мікросхеми); Іи.э- струм через резистори R1 і R2.
Розрахуємо виходячи з цієї формули параметри дільника для вихідної напруги 8B,
Так як вихідний струм мікросхеми Iвих=0,55 мкА [15], задамося струмом Іи.э.. Нехай Іи.э.=l мА, Приймаємо співвідношення резисторів
=4
[15].

Тоді

Отже, R2= 1,4 кОм. Приймаємо R2= 1,5 кОм.
Отже, R1=5,6кOм, Приймаємо R1=5,62кOм,
Для зниження рівня фона при вихідному значенні напруги, близькому до мінімального, рекомендується у вимірювальний елемент стабілізатора включати згладжуючий конденсатор С2, Використовуючи рекомендації, приведені в технічній документації на мікросхему стабілізатора [15], значення ємності С1 вибираємо рівне 0,1 мкФ, а С2=10 мкФ. Рекомендується тип діода - КД510А,
Розрахуємо
виходячи з цієї
формули параметри
дільника для
вихідної напруги
3,3 В. Задамося
співвідношенням
резисторів
=1,5
[15].

Тоді

Отже,
R2=50
Ом.
Отже, R1=75 Ом.
3.3 Розрахунок коливального контуру генератора керованого напругою
Генератор, керований напругою, входить до складу мікросхеми TDA9321H. TDA9321H - це мультістандартний ПАЛ/НТСЦ/СЕКАМ декодер з демодулятором на основі ФАПЧ [10]. Функціональна схема цієї мікросхеми представлена на рис. 4.4. Із входу мікросхеми через ППЧ сигнал надходить на демодулятор на основі ФАПЧ. Полярність демодуляції переключається по шині І2С.

Рисунок 4.4 Схема включення ІМС TDA9321H
Зовнішній коливальний контур настроєний на подвоєну проміжну частоту сигналу (fпч=38 МГц).Розрахуємо елементи коливального контуру.
Задамося ємністю С=4 пФ[24] .

Так як резонансна частота
знаходимо індуктивність :

Приймаємо L= 1,2. 10-9 Гн.
Підсилення сигналу регулюється пристроєм автоматичного регулювання підсилення (АРП). Подавлення звукової складової в сигналі здійснюється зовнішніми режекторними фільтрами, що були розраховані в п.4.1. Після подавлення звуку здійснюється корекція групового часу затримки (мал. 3.4). Потім ПКТС через розділовий конденсатор сигнал надходить на вхід комутатора сигналів, що здійснює вибір джерела сигналу.
Мікросхема TDA9321H має три входи ПКТС (один для внутрішнього сигналу і два від зовнішніх джерел сигналу). Вибір джерела сигналу здійснюється по шині І2С.
У мікросхеми три виходи - вихід ПКТС для обробки в модулі теле тексту, вихід ПКТС для подачі сигнала на модуль «картинка в картинці» і

Рисунок 3.4 Характеристика групового часу запізнювання ІМС TDA9321H
ПКТС для подальшої обробки, що подається на гребенчатий фільтр. Усі вони можуть бути незалежно підключені до кожного з джерел сигналу. Гребенчатий фільтр керується по шині І2С. Також командами по шині переключаються зовнішні кварцові генератори. Якщо приймається чорно-білий сигнал, гребенчатий фільтр пропускає сигнал без змін. Мікросхема містить елементи обробки зображення в стандарті ПАЛ, НТСЦ, СЕКАМ. Канал обробки сигналу СЕКАМ містить у собі кльош-фільтр, що відновлює, реалізований на гіраторі. Канал обробки сигналів ПАЛ, НТСЦ містить у собі два кольорорізностних демодулятори, схему запирання каналу кольоровості для прийому чорно-білого віщання. Зрушення

Рисунок 3.6. Схема принципова підключення вихідного підсилювача TDA6111 Q
фази на 90° здійснюється усередині мікросхеми. Лінія затримки на рядок також інтегрована в мікросхему.
У мікросхемі передбачена можливість приєднання чотирьох різних Кварцевих резонаторів для декодування сигналів кольоровості. Сигнали всіх стандартів можуть бути декодовані без підключення зовнішніх ланцюгів. Керування підключенням кварцевих резонаторів здійснюється по шині І2С.
Мікросхема має два RGB входи зі швидким переключенням. Якщо RGB сигнали не супроводжуються сигналами синхронізації, то синхронізація здійснюється внутрішніми колами мікросхеми. Керування цим режимом здійснюється по шині 12C. Також мікросхема містить RGB матрицю , що забезпечує перетворення RGB сигналів у кольорорізностні для подальшої обробки.
3.4 Розрахунок дільника напруги для вихідного відеопідсилювача.
Замикаючою ланкою тракту обробки відеосигналу є відеопідсилювач. Схема включення відеопідсилювача зображена на рис. 3.6. Він здійснює підсилення сигналів кольоровості RGB. Сигнал подається на його інвертуючий вхід 3. На неінвертуючий вхід 1 подається напруга зсуву, що визначає режим роботи підсилювача. Згідно [8] Ucм=5B. Розрахуємо дільник напруги R5 R6.

Згідно
[8] через резистор
R4
протікає струм
1,4 мА. Отже, струм
дільника також
буде дорівнює
1,4 мА. Напруга,
подавана на
вхід дільника,
дорівнює 12 В.
Знайдемо загальний
опір дільника:
Отже, Rзаг=8,57Ч103 Ом.

Знайдемо
опір резистора
R5.
Отже, R5=3,57 кОм.

Розрахуємо
R6
Отже, R6=5 кОм.
4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА
Задачею даного розділу є оцінка конкурентноздатності розроблювального пристрою стосовно аналогічного пристроям, що серійно випускаються, і оцінка його собівартості. У дипломному проекті виробляється розробка декодувальної частини тракту обробки відеосигналу, куди входить: синхропроцесор, вхідний процесор, декодер РAL/NTSC/SECAM, блок поліпшення якості зображення, телетекст, картинка в картинці, RGB синхропроцесор, вихідний відеопідсилювач. Тому всі питання, освітлювані в даному розділі, будуть розглядатися стосовно до зазначених частин пристрою.
4.1 Аналіз ринку
На українському ринку в даний час представлено достатню кількість різних моделей телевізорів High-End класу, до якого відноситься розроблювальний пристрій. Однак моделей з такими широкими функціональними можливостями як у розроблювального пристрою практично немає на ринку.
Телевізійний приймач призначений для використання в домашніх умовах і забезпечує прийом сигналів аналогового супутникового, цифрового супутникового, наземного кабельного й ефірного віщання. Фактично даний пристрій являє собою функціональне об'єднання звичайного телевізійного приймача із супутниковим ресивером, але при цьому реалізує усі функції сучасного високоякісного телевізора (картинка в картинці, частота кадрів 100Гц, PAL/NTSC/SECAM мультісистемний) Мається можливість підключення зовнішнього джерела (відеомагнітофона), є вихід на головні телефони. Керування здійснюється як з панелі телевізійного приймача, так і з пульта дистанційного керування (ДУ). Реалізовано можливість одержання доступу до платних телевізійних каналів ( смарт карта).
Для порівняння візьмемо такі пристрої:
1. PHILIPS GTV 400;
2. РANASONIC 2577;
3. THOMSON 2275XS;
4. SAMSUNG F285DN ;
5. TOSHIBA2467D.
Розробка нового пристрою вироблялася на підставі новітньої концепції фірми Philips побудови телевізійного приймача GTV 4000. Основні блоки залишилися без змін, однак функціональні можливості пристрою були розширені ( див. табл. 4.1 ). Функції прийому супутникового віщання були реалізовані також на основі рекомендацій фірми Philips. Те, приймач практично цілком побудований на елементній базі Philips, дозволяє уніфікувати виробництво і знизити вартість пристрою.
Для того щоб оцінити конкурентноздатність проектованого приймача на ринку телевізійної апаратури для дома, необхідно порівняти його з виробом-аналогом за рівнем якості, реалізованим функціям і ринковій вартості. Так як на ринку України немає повного аналога даному пристрою, як аналог візьмемо висококласний телевізійний приймач Philips GTV4000. Так як до складу розроблювального пристрою входить приймач сигналів супутникового телебачення, при розрахунку собівартості будемо враховувати вартість супутникового приймача. Ринкова ціна телевізійного приймача по Україні складає 430 у.о. на 1 грудня 2000 року, а ринкова ціна супутникового приймача складає 360 у.о. Споживачами даного пристрою можуть бути приватні особи, а також організації, різні навчальні центри яким для роботи необхідний прийом супутникового телебачення.
Виходячи з цього, можна припустити, що для України буде потрібно близько 10000 одиниць такої продукції. Передбачається що реалізація додаткових функцій у пристрої (прийом супутникового телебачення) дозволить йому конкурувати не тільки на ринку телевізійних приймачів, але і на ринку супутникових ресиверів. З огляду на зростаючу популярність супутникового цифрового телебачення (наприклад, НТВ+) серед масового споживача, є всі підстави розраховувати на попит на проектований пристрій порядку однієї третини від усієї потреби.
Таблиця 4.1
Коротка характеристика порівнюваних пристроїв
| Марка | 100 Гц | Мульті картинка в картинці | Телетекст |
РAL/NTSC/ SECAM |
ДУ | SCART | Супутникове телебачення |
| 1. PHILIPS GTV 400 | так | ні | так | так | так | так | ні |
| 2. РANASONIC 2577 | так | ні | так | ні | так | так | ні |
| 3. THOMSON 2275XS | ні | ні | так | так | так | ні | ні |
| 4. SAMSUNG F285DN | ні | так | так | ні | так | так | ні |
| 5. TOSHIBA 2467D | ні | ні | так | так | так | так | ні |
|
6. Розробляємий пристрій |
так | так | так | так | так | так | так |
4.2 Оцінка рівня якості
Для визначення рівня якості нового пристрою варто розрахувати узагальнений показник якості нового пристрою в порівнянні з базовим виробом по формулі [ 18] :
![]()
де і - число врахованих показників;
KBi- коефіцієнт вагомості i-ro показника;
bі - відносна оцінка одиничних показників якості.
Відносні оцінки одиничних показників якості знаходимо по формулах:

якщо збільшення i-ro показника (Рі) веде до поліпшення нового приладу;

якщо збільшення і-го показника веде до погіршення.
Коефіцієнт вагомості i-ro показника пристрою розраховують методом розміщення пріоритетів [18], відповідно до якого пріоритет одного показника якості пристрою перед іншим встановлює експертна комісія, що добре знає про область застосування й умови експлуатації пристрою.
Основні технічні характеристики розроблювального і базового приладів приведені в табл. 4.2.
Таблиця 4.2
Основні технічні характеристики розроблювального і базового приладів
| № | Показники | Індекс | Базовий | Новий |
| 1 | Подвоєна частота розгорнення 100 Гц | Х1 | Є | Є |
| 2 | Прийом супутникового телебачення | Х2 | Немає | Є |
| 3 | Мульті- картинка в картинці | Х3 | Немає | Є |
| 4 | Номінальна вихідна потужність | Х4 | 30 Вт | 20 Вт |
| 5 | Кількість запам'ятовуваних каналів | Х5 | 230 | 300 |
| 6 | Кількість pозпызнаваємих стандартів | Х6 | 4 | 8 |
Експертам пропонується порівняти всі показники між собою. При цьому оцінюється тільки перевага одного показника над іншим. Кожному знаку відповідає визначений коефіцієнт переваги, а саме:
“<” - 0 5;
”>” - 15;
“=” - 1,0.
Підсумкова оцінка визначається як переважна серед усіх п'яти експертів. Результати порівнянь показників приведені в табл. 4.3.
Таблиця 4.3
Оцінка експертів
| Показники | Оцінки експертів |
Підсумкова Оцінка |
Чисельне Значення |
||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |||
| X1-X2 | > | < | > | = | < | = | 1,0 |
| X1-X3 | > | > | < | > | > | > | 1,5 |
| X1-X4 | < | = | = | > | = | = | 1,0 |
| X1-X5 | > | = | > | > | > | > | 1,5 |
| X1-X6 | > | > | > | > | = | > | 1,5 |
| X2-X3 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X2-X4 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X2-X5 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X2-X6 | > | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X3-X4 | > | = | < | = | < | < | 0,5 |
| X3-X5 | < | < | = | > | < | < | 0,5 |
| X3-X6 | = | > | > | > | > | > | 1,5 |
| X4-X5 | < | < | = | > | < | < | 0,5 |
| X4-X6 | > | > | = | > | < | > | 1,5 |
| X5-X6 | < | < | < | < | < | < | 0,5 |
На підставі прийнятої системи порівнянь складаємо квадратну матрицю (табл. 4.4) розрахунку коефіцієнта важливості технічних характеристик.
Таблиця 4.4
Розрахунок коефіцієнта важливості технічних характеристик
|
Порівняння Показників |
Х1 | Х2 | Х3 | Х4 | Х5 | Х6 | Перша ітерація | Друга ітерація | ||
| bi | KBi | bi’ | KBi’ | |||||||
| Х1 | 1 | 1 | 1,5 | 1 | 1,5 | 1,5 | 7,5 | 0,202 | 44,75 | 0,209 |
| Х2 | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 1,5 | 8 | 0,217 | 47,25 | 0,221 |
| Х3 | 0,5 | 0,5 | 1 | 0,5 | 0,5 | 1,5 | 4,5 | 0,122 | 25,22 | 0,118 |
| Х4 | 1 | 0,5 | 1,5 | 1 | 0,5 | 1,5 | 6 | 0,162 | 34,25 | 0,159 |
| Х5 | 0,5 | 0,5 | 1,5 | 1,5 | 1 | 0,5 | 6,5 | 0,175 | 42 | 0,196 |
| Х6 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 1,5 | 1 | 4,5 | 0,122 | 20,75 | 0,097 |
| Сума | 36 | 1 | 214,25 | 1 | ||||||

Ступінь
пріоритету
кожного показника
KBi
розраховується
по формулі
[18]:
де bi - питома вага i-ro показника за результатами експертних оцінок.

де aij - числове значення коефіцієнта переваги;
Відносну оцінку в другому і наступному кроках розраховуємо по формулах:

де bj' - результат перемножування матриці bі на квадратну матрицю . Результати розрахунків зведені в табл.4.4.
Знаходимо відносні оцінки одиничних показників якості:
b1=1
b2=1,5
b3=1,5
b4=30/20=1,5
b5=1,304
b6=2
Рівень якості виробу визначаємо як суму добутків коефіцієнта важливості і-го показника і відношення і-тих показників по новому і базовому виробах відповідно до таблиці 4.4.

Кту = 1.0,209+1,5.0,221+1,5.0,118+1,5.0,159+1,304.0,196+1,304.0,097 = 1,25.
4.3 Розрахунок собівартості
Виходячи з того, що розроблювальні блоки складають 20 % від усього пристрою, будемо розраховувати вартість усього пристрою по формулі:

де С - вартість усього пристрою;
Срб - вартість розроблювального блоку;
К- коефіцієнт, (К = 0,20).
Розрахунок будемо робити поетапно, через обчислення усіх витрат і витрат на виготовлення пристрою.
Витрати на придбання матеріалів по кожному найменуванню визначаємо виходячи з технічної норми витрати й оптової ціни одиниці. Розрахунок зводимо в табл. 4.5.
Таблиця 4.5
Витрати на придбання матеріалів
|
№ п/п |
Найменування матеріалу |
Стандарт, Марка |
Оди- ниця вимі- ру |
Витрата На Виріб |
Ціна за Одиницю, грн |
Сума, грн |
| 1. |
Стеклотексто- Лит |
СФ-2-35-1.5 ГОСТ10316-78 ДСТ10316-78 |
кг | 0,08 | 40 | 3,2 |
| 2. | Змивка | ГОСТ1 1521-77 | л | 0,05 | 5 | 0,25 |
| 3. | Припой |
ПОС-61 ГОСТ2 193 1-76 |
кг | 0,6 | 8 | 4,8 |
| 4. | Флюс ФКТС | 84.406.732ТУ | л | 0,015 | 50 | 0,75 |
| 5. | Провід монТажнйй |
ПГН-8 16.305.431ТУ |
м | 3,5 | 0,5 | 1,75 |
| 6. | Лак УР-231 | ТУ6-10-863 | л | 0,02 | 9 | 0,18 |
| 7. | Хлорне залізо | ГОСТ14562-77 | кг | 0,05 | 20 | 1 |
| Разом | 11,93 | |||||
| 8. | Невраховані матеріали (10 %) | 1,2 | ||||
| 9. | Транспортно-заготівельні витрати (5 %) | 0,6 | ||||
| Повна вартість матеріалів | 13,73 | |||||
Витрата припоя визначена як на 3000 пайок по 0,0002 кг. Усі приведені ціни є договірними. Витрати на покупні вироби і напівфабрикати визначаються аналогічно витратам на матеріали. Дані для розрахунків і результати зведені в табл. 4.6. Оскільки витрата покупних виробів установлюється безпосередньо за схемою принциповою електричною, то в таблицю вводиться стаття «Технологічні відходи». Оптова знижка передбачає зниження ціни організацією-продавцем при покупці партії радіоелементів, і її величина віднімається з загальної суми вартістей комплектуючих .

Основна
заробітна плата
виробничих
робітників
включає тарифну
зарплату і
преміальні
надбавки. Тарифна
зарплата визначається
по наступній
формулі:
де CTi - годинна тарифна ставка,
tШi - нормативна трудомісткість.
На етапі обчислення основної заробітної плати використаний метод укрупненого розрахунку [18]. Його суть полягає в тім, що трудомісткість виготовлення пристрою визначається по трудомісткості розроблювального вузла виробу.
Таблиця 4.6
Калькуляція витрат
| № п/п | Вироб чи напівфабрикат | Марка | Кіл-сть, шт | Ціна за одиницю, грн | Сума, грн |
| 1. | Конденсатори | ВС components, Mu-rata | 76 | 0,8 | 6 |
| 2. |
Резистори |
ВСS | 10 | 0,15 | 1,5 |
| 3. |
Діоди |
КД510А | 2 | 0,25 | 0,5 |
| 4. | Індуктивності | Murata | 2 | 0,3 | 0,6 |
| 5. | Кварци | ВСComponents | 5 | 4 | 20 |
| 6. | Мікросхеми | SAA4955TJ | 2 | 15 | 30 |
| SAA4991WP | 1 | 34 | 34 | ||
| SAA4977 | 1 | 40 | 40 | ||
| TDA9178 | 1 | 12 | 12 | ||
| TDA9321H | 2 | 19 | 38 | ||
| SAA4961 | 2 | 7 | 14 | ||
| ADG715 | 2 | 6 | 12 | ||
| TDA9330H | 1 | 24 | 24 | ||
| TDA6111Q | 3 | 10 | 30 | ||
| SAB9077H | 1 | 22 | 22 | ||
| 7. |
Кінескоп |
Black Line S UF | 1 | 750 | 750 |
| 8. | Оптова скидка (20%) | 206,8 | |||
| 9. | Транспортно заготівельні витрати (5%) | 51,7 | |||
| 10. | Технологичні відходи (2%) | 20,68 | |||
|
Всього |
899,58 | ||||
Результати розрахунку основної зарплати робітників, що виконують монтаж плати тракту обробки відеосигнала зведені в табл. 4.7.
Таблиця 4.7
Розрахунку основної зарплати робітників
|
№ п/п |
Наименование работ | Тарифнаставка, грн |
Трудо- ємність, год |
К-сть, шт |
Сума, грн |
| 1. | Підготовка печатной плати | 3,25 | 0,0014 | 25 | 0,113 |
| 2. | Підготовка R, С до монтажу. | 4,56 | 0,0015 | 75 | 0,513 |
| 3. | Монтаж R, С. | 5,32 | 0,0017 | 75 | 0,678 |
| 4. | Підготовка VT до монтажу. | 4,56 | 0,002 | 1 | 0,009 |
| 5. | Монтаж транзисторів. | 5,32 | 0,002 | 1 | 0,010 |
| 6. | Підготовка ІМС до монтажу. | 5,32 | 0,01 | 25 | 1,33 |
| 7. | Монтаж ІМС. | 6,72 | 0,008 | 25 | 1,344 |
| 8. | Очищення плати посля монтажу. | 3,25 | 0,025 | 25 | 2,031 |
| Всього | 6,031 | ||||
Знаходимо основну заробітну плату робітників при виготовленні всього пристрою.
![]()
де ЗО инт - основна зарплата робітників по монтажі плати тракту обробки сигналу зображення;
к=0,2 - питома вага кількості елементів тракту обробки відеосигналу,
γ=0,2 - питома вага монтажних робіт для дрібносерійного виробництва.
ЗО=6,031/(0,2·0,2) = 150,775 грн.
Додаткова зарплата робітників визначається у відсотках від основної зарплати [18]. Величина нормативу додаткової зарплати приймається за даними підприємства, на якому передбачається виготовлення даного приладу ( звичайно 30-40% ). З огляду на, що випуск телевізійного приймача буде здійснюватися невеликими серіями, приймемо 40 %.
ЗД = 0,4.150,775=60,31 грн.
Відрахування на соціальне страхування визначаються у відсотках від суми основної і додаткової заробітної плати