Розрахунок схеми підсилювача з двополярним джерелом електроживлення
В
- максимальний струм колектора, А

А
- максимальна розсіювана потужність, Вт
підсилювач каскад напруга стабілізація транзистор

Вт
- гранична частота коефіцієнта передачі струму, кГц
![]()
кГц .
За граничними розрахунковими параметрами вибираємо необхідний тип транзисторів VT6,VT7.Дані заносимо до таблиці 3.2 .
Таблиця 3.2 Параметри транзисторів кінцевого каскаду
| Параметри |
Ink max, А |
UnKE max , В |
Pk max , Вт |
fnh21E max , кГц |
Тип | h21E |
| Розрахункові граничні параметри | 2,4 | 62,38 | 9,24 | 32 | - | - |
| Параметри вибраного транзистора | 10 | 80 | 1(60) | 3МГц | КТ816Г | 12-275 |
| 10 | 80 | 1(60) | 3МГц | КТ817Г | 12-275 |
3.3 Розрахунок колекторного кола кінцевого каскаду
З метою зменшення розрахункової частини проекту і в зв'язку з незначними відхиленнями верхнього та нижнього плеч підсилювача потужності розрахунок проводять для одного, плеча. В якому вихідний транзистор має менше значення h21Emax.
Визначаємо опір негативного зворотного зв'язку за формулою:

де Rзз - опір зворотного зв'язку;
ηзз - ККД вихідного кола, що показує втрати корисної потужності на опорах емітерного кола; приймаємо ηзз =0,9. Вибираємо стандартне значення резисторів за стандартом. Для визначення амплітудних значень струму та напруги необхідно побудувати вихідну навантажувальну характеристику.
Для побудови навантажувальної характеристики слід визначити координати двох точок (а, в), використовуючи рівняння динаміки
(3.2)
![]()

Через точки "а" і "в" проводять пряму - динамічну навантажувальну характеристику для опору (RH+ Rзз) (рисунок 1). Якщо активний опір для постійного і змінного струму однаковий, то динамічна характеристика є водночас і лінією навантаження як для постійного, так і для змінного струмів.
Найчастіше вихідні каскади підсилювача потужності працюють в режимі В чи АВ, що визначається напругою зміщення на базах вихідних транзисторів і струмом спокою колектора.

Рисунок 3.1 Вихідна навантажувальна характеристика транзистора вихідного каскаду VT7.
На практиці струм спокою ІКп визначають із такого співвідношення:
![]()
де ІК- колекторнийструм в точці "а";
ІКп - струм спокою, відповідає режиму АВ.
Визначаємо амплітудне значення напруги на навантаженні за формулою:
![]()
Визначаємо амплітудне значення напруги на колекторі-емітері транзистора:
![]()
Перевіряємо розраховане значення напруги джерела живлення. Для цього треба щоб виконувалась нерівність.
(3.3)
Якщо сума більше UK0 то належить збільшити значення напруги джерела електроживлення і побудувати нову навантажувальну характеристику.
Визначаємо постійну складову струму колектора вихідного транзистора за формулою:

де ІКm – амплітудне значення колекторного струму, яке визначається за навантажувальною характеристикою.
Визначаємо потужність, від джерела споживану електроживлення за формулою:

Визначаємо максимальну потужність розсіювання на колекторі транзистора за формулою:

Максимальна потужність розсіювання на транзисторі повинна бути значно менше потужності вибраного транзистора PKmax.
Визначаємо потужність розсіювання на резисторах R14, R15:
![]()
Обираємо резистори R14, R15 типу: МЛТ – 0,25 – 1,8 Ом ± 5%.
3.4 Розрахунок базового кола кінцевого каскаду
Використовуючи навантажувальну характеристику вихідного каскаду і статичні вхідні характеристики транзистора, будуємо на них емітерну динамічну вхідну характеристику.
Вхідні динамічні характеристики при малих опорах навантаження практично зливаються зі статичними. Тому для технічних розрахунків можна користуватися не динамічними, а статичними вхідними характеристиками.
За вхідною динамічною характеристикою ( рисунок 2) визначаємо значення вхідного сигналу:
напругу на базі в робочій точці спокою - UБеп= 0,65 В;
струм бази в робочій точці спокою – ІБп = 0,15 мА ;
амплітудне значення змінної складової бази - ІБm = 60 мА ;
- амплітудне значення змінної напруги на базі - UБЕm = 4,6 В.

Рисунок 3.2 Вхідні динамічні характеристики транзисторів VT7 i VT5.
Визначаємо амплітудне значення вхідної напруги кінцевих транзисторів за формулою:
![]()
Визначаємо вхідний опір транзистора без урахування негативного зворотного зв'язку:
![]()
Визначаємо усереднену крутизну характеристики транзистора в кінцевому каскаді:
![]()
Визначаємо коефіцієнт підсилення за напругою:
![]()
Визначаємо вхідну потужність транзистора:
![]()
Визначаємо коефіцієнт підсилення за потужністю:
![]()
3.5 Вибір складених транзисторів VT4, VT5 кінцевого каскаду
Визначаємо максимальні граничні параметри обраних складених транзисторів кінцевого каскаду за такими формулами:
- максимальний струм колектора транзистора VT5.
![]()
- максимальну напругу колектор-емітер транзистора VT5
![]()
- максимальну потужність розсіювання на транзисторі VT5
![]()
- граничну частоту коефіцієнта передачі струму, МГц
![]()
За гранично розрахованими параметрами вибираємо типи транзисторів VT4, VT5 і заносимо їх до таблиці 3.3
Таблиця 3.3 Параметри вибраних транзисторів кінцевого каскаду.
| Параметри |
IKmax A |
UKEmax В |
PKmax Вт |
f21Emax МГц |
Тип транзистора |
h21E |
| Розрахункові граничні параметри | 0,11 | 24 | 0,38 | 0.039 | ||
| Параметри вибраного транзистора VT5 | 1,5 | 40 | 10 | 3 | КТ815А | 20 |
| Параметри вибраного транзистора VT4 | 2 | 40 | 10 | 3 | КТ814А | 20 |
Визначаємо величину опору резисторів R11 і R12 з співвідношення:

Вибираємо резистори R11, R12 опором 510 Ом.
Визначаємо потужність розсіювання на резисторах:

де Іко — постійна складова струму,
Обираємо резистори R11, R12 типу: МЛТ – 0,25 – 510 Ом ± 5%.
Визначаємо амплітудне значення змінного струму бази транзистора VT5:
![]()
Визначаємо постійну складову струму бази транзистора:
![]()
За вхідною динамічною характеристикою визначаємо основні параметри UБЕт, UБЕтax, UБЕ0 (рисунок 3 графічної частини).
Визначаємо амплітуду вхідної напруги на складених транзисторах:
![]()
Визначаємо вхідний опір каскаду без урахуванням зворотного зв'язку:
![]()
Визначаємо вхідний опір каскаду з урахуванням зворотного зв'язку:
![]()
де F – глибина місцевого зворотного зв'язку в плечі:
![]()
де q21m - усереднена крутизна характеристики транзистора УТ5;
![]()
де q21m - усереднена крутизна характеристики транзистора УТ7;
RБ - вхідний опір транзистора УТЗ:
![]()
Вхідна потужність кінцевого каскаду:
![]()
3.6 Вибір транзистора і розрахунок кіл передкінцевого каскаду
Визначаємо корисну потужність, що віддає транзистор VT3, і яка більше потужності, споживаної колом наступного каскаду, на величину потужності, розсіюванню в колі зміщення:
![]()
Визначаємо амплітудне значення змінної складової струму колектора транзистора VT3:
![]()
![]()
Для зменшення впливу нелінійності вхідної характеристики транзистора доцільно прийняти:
![]()
Тоді максимальний колекторний струм буде дорівнювати:
![]()
Максимальна напруга між колектором і емітером дорівнює:
![]()
Визначаємо потужність, споживану транзистором VT3 від джерела електроживлення:
![]()
Визначаємо максимальну потужність розсіювання на колекторі транзистора:
![]()
Визначаємо граничний коефіцієнт передачі частоти за струмом:
![]()
За розрахованими параметрами вибираємо тип транзистора VT3. Розраховані параметри та параметри вибраного транзистора занести в таблицю 3.4.
Таблиця 3.4 Параметри вибраного транзистора VT3 передкінцевого каскаду.
| Параметри |
IKmax мA |
UKEmax В |
PKmax мВт |
f21Emax МГц |
Тип транзистора |
h21E | h11E |
| Розрахункові граничні параметри | 6,423 | 24 | 54 | 0,13 | |||
| Параметри вибраного транзистора VT3 | 100 | 40 | 150 | 250 | КТ361В | 20 | 40 |
Визначаємо величину резистора R9 позитивного зворотного зв'язку за формулою:
![]()
Вибираємо стандартне значення резистора зворотного зв'язку R9 = 7,5 кОм.
Визначаємо потужність розсіювання на резисторі за формулою:
![]()
Обираємо резистори R9 типу: МЛТ – 0,125 – 7,5 кОм ± 5%.
Визначаємо амплітудне значення струму бази транзистора за формулою:
![]()
Визначаємо значення постійної складової струму бази:
![]()
Визначаємо вхідний опір каскаду, зібраного на транзисторі VT3 за формулою:
![]()
де h11E - вхідний опір транзистора, включеного за схемою ОЕ.
Визначаємо величину резистора R5:
![]()
Вибираємо стандартне значення резистора R5 = 750 кОм.
Визначаємо потужність розсіювання на резисторі за формулою:
![]()
Приймаємо стандартне значення потужності за ГОСТ 9663 і записуємо стандартне значення резистора за стандартом.
Обираємо резистор R5 типу: МЛТ – 0,125 – 750 кОм ± 5%.
Визначаємо амплітудне значення змінної напруги на базі транзистора:
![]()
Визначаємо потужність сигналу, споживану базовим колом транзистора за формулою:
![]()
3.7 Розрахунок коефіцієнта загальних гармонійних спотворень
Коефіцієнт гармонійних спотворень складених транзисторів визначається за спільною наскрізною характеристикою, яку будують таким чином. Спочатку визначаємо вхідний опір транзистора VT7 з урахуванням зворотного зв'язку за формулою:
![]()
де Rвх - вхідний опір без урахування зворотного зв'язку.
q21 - усереднене значення крутизни характеристики,
На вихідній статичній характеристиці транзистора УТ7 будуємо навантажувальну пряму за такими координатами точок:

Визначаємо значення колекторних струмів для точок 1 — 6 для транзистора VT7 за формулою:
(3.4)
де IБі, UБЕі - значення струму та напруги в точках 1-6, які визначаємо за вихідною та вхідною характеристиками VT5;
![]()
На вихідній статичній характеристиці транзистора VT5 за значеннями ІКп визначаємо ІБі

Рисунок 3.3 Вихідна статична характеристика з динамічною навантажувальною прямою
За одержаними значення ІБі, UБЕі визначаємо миттєве значення е.р.с. джерела сигналу:
(3.5)
Результати розрахунків та побудов заносимо до таблиці 3.5.
Таблиця 3.5 Результати розрахунків
| Номера точок |
ІБ, мА |
UБЕ, В |
ІК, мА |
ІБ, мкА |
UБЕ, В |
едж, В |
| 1 | 1 | 0,8 | 1,4 | 2 | 0,6 | 0,61 |
| 2 | 4 | 0,9 | 4 | 10 | 0,7 | 0,72 |
| 3 | 10 | 1,4 | 11 | 15 | 1,1 | 1,14 |
| 4 | 20 | 2,3 | 21 | 20 | 2 | 2,1 |
| 5 | 30 | 2,9 | 31 | 25 | 2,7 | 2,8 |
| 6 | 40 | 3,7 | 42 | 30 | 3,5 | 3,61 |
За значенням,
вибраним із
таблиці
3.5, будуємо
наскрізну
характеристику
.
За наскрізною характеристикою визначаємо струми І1 = 42 мА, І2 = 21 мА, І3 = 1,4 мА.

Рисунок 3.4 Наскрізна динамічна характеристика транзисторів VT6, VT7 кінцевого каскаду.
Визначаємо коефіцієнт гармонічних спотворень, що вноситься третьою гармонікою, за формулою:
![]()
Визначаємо коефіцієнт гармонічних спотворень з урахуванням зворотного зв’язку за формулою:
![]()
де F – глибина негативного зворотного зв’язку, яка визначається за формулою:

Визначаємо коефіцієнт гармонічних спотворень КГ2, які вносить друга гармоніка, визначаємо за емпіричною формулою, задаючись коефіцієнтом асиметрії в = 0,1:
![]()
Визначаємо коефіцієнт гармонічних спотворень КГ2 з урахуванням зворотного зв’язку за формулою:
![]()
Визначаємо загальний коефіцієнт гармонічних спотворень:
![]()
3.8 Розрахунок кола загального зворотного негативного зв'язку за змінному струму
Глибина загального зворотного негативного зв'язку:
![]()
де КГ - коефіцієнт гармонійних спотворень підсилювача;
КГзад - максимально допустимий коефіцієнт загальних гармонійних спотворень за завданням, КГзад = 0,7 %.
Застосування зворотного зв'язку з глибиною більше 30 - 40 дБ не рекомендується, тому що це приводить до появи динамічних спотворень.
Визначаємо величину резисторів R6 та R7 кола негативного зворотного зв'язку:

Вибираємо стандартне значення резистора R7 = 180 кОм.
Вхідний
опір підсилювача
і коефіцієнт
підсилювача
залежать від
співвідношення
,
тому його вибирають,
виходячи із
компромісу
між коефіцієнтом
підсилення
і вхідним опором.
Задаються
значенням
= 20 - 100.
При цьому повинна виконуватися умова:
(3.6)
Звідси величина резистора R дорівнює:
![]()
Вибираємо стандартні значення резисторів R6 та R7.
Визначаємо потужність розсіювання на резисторах R6 і R7:

Приймаємо стандартне значення потужності відповідно до ГОСТ 9663.
Обираємо резистори типу: R7 - МЛТ – 2 – 180 кОм ± 5%.
R6 - МЛТ – 0,125 – 9,1 кОм ± 5%.
3.9 Розрахунок диференційного вхідного каскаду
Визначаємо спочатку значення постійної складової колекторного струму для транзисторів диференційного каскаду:
![]()
де IБ03- значення постійної складової струму бази попереднього (передкінцевого) каскаду.
Визначаємо граничні параметри транзисторів VT1, VT2.
Максимальне значення напруги колектор-емітер транзисторів:
![]()
Максимальний колекторний струм транзисторів:
![]()
Максимальна розсіювана потужність:
![]()
Гранична частота коефіцієнту передачі струму:
![]()
За розрахованими граничними параметрами вибираємо необхідний тип транзисторів. Дані розрахунків та параметри вибраного транзистора заносимо в таблицю 3.6.
Таблиця 3.6 - Параметри транзистора диференційного вхідного каскаду.
| Параметри |
IKmax мA |
UKEmax В |
PKmax мВт |
f21Emax МГц |
Тип транзистора |
h21E |
| Розрахункові граничні параметри | 8 | 28,8 | 242 | 0.013 | ||
| Параметри вибраного транзистора VT1 | 100 | 50 | 250 | 250 | КТ3102А | 100 |
| Параметри вибраного транзистора VT2 | 100 | 50 | 250 | 250 | КТ3102А | 100 |
Визначаємо падіння напруги на колекторних навантаженнях:
![]()
Визначаємо опір резисторів колекторного навантаження за формулою:
![]()
Вибираємо стандартне значення резисторів R3 = R2 = 1800 кОм.
Визначаємо потужність розсіювання на даних резисторах за формулою:
![]()
Обираємо резистори R2, R3 типу: - МЛТ – 0,125 – 1,8 кОм ± 5%.
Визначаємо величину опору резистора в колі емітера транзистора за формулою:
![]()
де UE - падіння напруги на резисторі в колі емітера, яке дорівнює:
![]()
Визначаємо потужність розсіювання на резисторі R5 в колі емітера транзистора за формулою:
![]()
Обираємо резистори R4 типу: - МЛТ – 0,125 – 860 Ом ± 5%.
Приймаємо величину струму дільника: Ід = 1 мА.
Визначаємо величину резистора RД:

Визначаємо величину резистора R1 за формулою:

Обираємо резистори R1 = 15 кОм.
Визначаємо потужність розсіювання на даних резисторах за формулою:
![]()
Відповідно до ГОСТ 9663 приймаємо стандартну найближчу найбільшу за величиною потужність розсіювання.
Обираємо резистори типу: R1 = МЛТ – 0,125 – 15 кОм ± 5%.
3.10 Розрахунок елементів кіл зміщення і стабілізації режиму транзисторів кінцевого каскаду
Розраховуємо потрібну напругу зміщення для завдання вибраного положення точки спокою:
![]()
Обираємо 4 діода типу КД103А.
Потрібна напруга зміщення створюється на діоді, включеному в прямому напрямі. Практично рекомендується приймати число діодів кінцевого каскаду рівним числу транзисторів. У цьому випадку повинна дотримуватися умова: