Розрахунок керованого випрямляча за схемою з нульовим виводом
Знаходимо величину резистора R7:

Визначаємо припустиме потужність розсіювання на резисторі R7:

Приймаємо резистор R7 типу ОМЛТ 510 (Ом), 1 (Ут).
Знаходимо величину опору резистора R5 зі співвідношення:
R5= (2…3)R7=3
510=1530(Ом)
Знаходимо припустиме потужність розсіювання на резисторі R5

Приймаємо резистор R5 ОМЛТ 1500 (Ом), 5 (Ут).
Знаходимо величину резистора R9:

Знаходимо припустиме потужність розсіювання на резисторі R9

Приймаємо резистор R9 ОМЛТ 1200 (Ом), 2 (Ут).
Обчислюємо ємність конденсатора, що прискорює,зС:

Приймаємо С3 типу ПМ на 35 (пФ).
Обчислюємо величину опору R8 зі співвідношення:

Приймаємо R8=30 (кОм).
Обчислюємо велечену опору R6 зі співвідношення:

Приймаемо R6 7000 (Ом).
2.6 Розрахунок ланцюга, що диференціює
Розрахунок ланцюга, що диференціює, робимо з урахування наступних даних:
тривалість вхідних імпульсів tu.вх.=3,45 (мс);
амплітуда вхідних імпульсів Uм=6 (В);
паразитна ємність генератора імпульсів Сп=50 (nФ).
Внутрішній опір генераторів імпульсів:

Ємність ланцюга, що диференціює, вибираємо з умов С2>>CП=510 (nФ).
Тоді опір ланцюга,що диференціює і визначається як:

Приймаємо R10=14 (МОм).
Амплітуда вихідних імпульсів з ланцюжка, що диференціює:

Імпульсний діод VD3 вибираємо по Uвих.мах. типу Д103.
2.7 Розрахунок елементів блоку синхронізації

Рисунок 2.5 – Схема блока синхронізації.
Розрахунок блоку синхронізації робимо з урахування наступних даних:
IН>Iбv1, UН>Uвv1=U'2=30 (В), Ек= (В).

Максимальна потужність:
Pmax=I
Ek=0,0025
20=0,05(Вт)
Обираємо транзистор типу КТ 203 Б з наступними параметрами: Uк.доп.=30(В); Iк.доп=10(мА); β=30-150; fа=5(мГц); Uе.б.=15(В); Pроз.=150(мВТ).
Визначаємо опір R2:

Потужність, що розсіюється опором R2 визначається як:
PR2=Ik2
R2=0,01
500=0,05(Вт).
Приймаємо опір R2 МЛТ-0,1-500 (Ом).
Визначаємо величину струму бази:

Визначаємо опір R1:

Потужність, що розсіюється опором R1 визначається як:
PR1=Iб2
R1=0,00162
9375=2,4(Вт)
Приймаємо опір R1 ОМЛТ-5-10 (кОм), конденсатор С1=10 (мкФ).
Коефіцієнт трансформації трансформатора:

Через малу потужність розрахунок трансформатора не проводиться. Вторинна обмірка трансформатора може розташуватися на силовому трансформаторі джерела живлення.

3 РОЗРАХУНОК ПАРАМЕТРІВ ДЖЕРЕЛА ЖИВЛЕННЯ ДЛЯ СІФУ
3.1 Вибір схеми і розрахунок основних параметрів джерела живлення.
Вибираємо схему джерела живлення:

Рисунок 3.1 – джерело живлення СІФУ.
Визначаємо мінімальні припустиму вхідну напругу стабілізатора:

Номінальне і максимальне значення напруги на вході стабілізатора при коливанні мережі на ± 10%.

Максимальне падіння на регулюючому транзисторі:
Uек.мах.=Uвх.мах.-Uвих.=30-24(В)
Максимальна потужність розсіювання на транзисторі VT3:
PV2=Uек.мах.
Iвих.мах.=6
0,2=1,2(Вт)
Вибираємо регулюючий транзистор П214 з параметрами: Pк.доп=10(Вт). Uк.доп.=45(В); Iк.мах.=5(А); β1=30.
Колекторний струм транзистора:

Максимальна потужність розсіювання на транзисторі VT2:
PV1=Uек.мах.
Iк1.мах.=10
0,012=0,12(Вт).
Вибираємо транзистор, що согласує, ГТ403А с параметрами: Pк.доп=0,6(Вт). Uк.доп.=30(В); Iк.мах.=1,25(А); β1=20..60.
Базовий струм транзистора, що согласує:

Опір R4, що задає струм Ic дорівнює:

Потужність розсіювання опора R4 дорівнює:
PR4=Iс2
R4=0,0052
4000=0,1(Вт)
Напруга на колекторі підсилювання транзистора VT4:
Uекv1=Uвих.-Uст1=24-10=14(В); Uст1<Uвих.мін.=19-3=16(В).
Вибираємо стабілітрон
Д811 з Uст1=(10..12)В; Iст1=5 (мА)
Задаємось максимальним колекторним струмом підсилювального транзистора Iкv3.max.5(мА), тоді потужність, що розсіюється на колекторі VT4:
PkV3=UekV32
Ik.max=10
0,005=0,05(Вт).
Вибираємо підсилювальний транзистор МП39 з параметрами: Pк.доп=0,15(Вт). Uек.доп.=15(В); Iк.мах.=0,04(А); ; Iк.мах.=0,04(А).
Опір R2 знаходимо як:

Задаємо струм дільника Iд=5…10(мА). Коефіцієнт передачі дільника:

Сумарний опір дільника:

Визначаємо мінімальний і максимальний ККД стабілізатора:

3.2 Розрахунок параметрів фільтрів, що згладжує
Коефіцієнт пульсації на виході випрямляча К'н=67%, фільтра Кп=2%,струм навантаження Iн=0,2(А), Uвих.ф=Uвх.max=30(В).
Максимальна потужність розсіювання на транзисторі VT1:
Pkv1=Uek.max
Iвих.max.=30
0,2=6(Вт)
Вибираємо транзистор типу П214 з параметрами: Pк.доп=10(Вт). Uек.доп.=45(В); Iк.мах.=5(А); β1=30.
Знаходимо коефіцієнт згладжування фільтра:

Опір R1 знайдемо як:

Потужність розсіювання на цьому опорі:
PR1=Iн2
R1.=
0,2
22,5=0,9(Вт)

Коефіцієнт передачі постійної напруги з входу на вихід:

Тоді коефіцієнт фільтрації фільтра:

Визначаємо добуток R1C1:

3.3 Розрахунок мостового випрямляча
Величина випрямленої напруги:

Задаємо струм дільника Iд=5…10(мА). Коефіцієнт передачі дільника:
Визначаємо анодний струм і зворотна напруга для діодів VD1…VD4:

Вибираємо по довіднику діоди VD1…VD4 типу КД202Г с припустимим струмом та напругою: Iмакс=3,5(А); Uобр.макс.=100(В).
Визначаємо параметри силового трансформатора:

Знаходимо коефіцієнт трансформації:

Струм первинної обмотки трансформатора:

З довідника по типовій потужності Sm вибираємо уніфікований трансформатор типу ТПП-248-127/220-50.
4. МОДЕЛЮВАННЯ СИЛОВОЇ ЧАСТИНИ ВИПРЯМЛЯЧА
Для моделювання схеми силової частини випрямляча використовувалася програма Proteus 7 Professional
Схема моделі прийняла наступний вигляд:

Рисунок 4.1 — Модель силової частини випрямляча
Із-за особливостей програми Proteus 7 Professional замість трансформатора було використано джерело змінної напруги з необхідними вихідними характеристиками (розрахунковими вихідними характеристиками трансформатора).
Не було враховано падіння напруги на трансформаторі і коливання напруги мережі, проводився облік падіння напруги на вентилях.(оскільки в даній моделі були присутні елементи, що ідеалізувалися.)

Рисунок 4.2 – Свідчення осцилографа
ВИСНОВКИ
У силу розглянутих переваг дана схема СІФУ і випрямляча є одна із кращої для випрямлення однофазного синусоїдального струму та напруги. Напруга на виході має високий коефіцієнт пульсації,тому необхідно в деяких випадках використати додаткові стабілізатори. Від цього недоліку урятовані трифазні випрямлячі, але вони із значно більшої кількості елементів і більш складні. Таким чином, дана система діє гайні результати при невеликих витратах. У побуті трифазна напруга часто не доступно, це багато в цьому визначає область застосування пристрою.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
Приборы и устройства промышленной электроники /В.С. Рудненко, В.И. Сененко, В.В. Трифонюк (Б-ка инженера). – К.: Техника, 1990. – 386с.
Полупроводниковые приемно-усилительные устройства: Справочник радиолюбителя /Терещук К.М. – К.: Наукова думка, 1981. – 670 с.
Тиристоры: справочник /Григорьев О.П., Замятин В.Я. – М.: Радио и связь, 1982. – 520с.
Транзисторы для аппаратуры широкого применения: справочник /Перельман В.П. – М.: Радио и связь, 1982 – 529с.
Москатов Е.А. Справочник по полупроводниковым приборам. – М.: Журнал “Радио”, 2005. – 208 с.