Дослідження і порівняння споживчих властивостей какао-порошку різних країн походження, їх митне оформлення
Проведена на базі випробувальної лабораторії ДП «Рівнестандартметрологія» експертиза какао-порошку різних країн-виробників дала змогу зробити такі висновки:
а) з огляду на те, що крупність помелу какао-порошку найбільше впливає на його якість, найкращим виявився какао-порошок «Schokinag» (Німеччина).
б) співставлення рівня якості та ціни какао-порошку різних виробників дозволило зробити висновок, що досить висока ціна на какао-порошок з Німеччини відповідає його якості. Якість какао-порошку виробництва «JB Cocoa» (Малайзія), «ADM» (Польща) і «Cav.G.Testa» (Італія) є достатньо хорошою а ціна знаходиться на одному рівні. Какао-порошок «Eurocacao» (Болгарія) хоча і відповідає вимогам нормативних документів але має нижчу якість, що відображено у його нижчій ціні.
Розділ ІІІ. Митне оформлення какао-порошку
3.1 Порядок митного оформлення
Порядок митного оформлення визначається розділом 3 Митного кодексу України . Усі товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України підлягають обов’язковому митному оформленню.
Метою здійснення митного оформлення є :
а) забезпечення митного контролю, який здійснюється з метою дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду, переогляду, обліку предметів, які переміщуються через митний кордон;
б) застосування засобів державного регулювання переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів, основною метою яких є стягнення у Державний бюджет податків при переміщенні товарів через митний кордон України, а також захист національного ринку від неякісних імпортних товарів і забезпечення підтримки національного виробника шляхом надання йому можливості конкурувати з іноземними суб’єктами підприємницької діяльності.
Порядок виконання операцій з митного оформлення визначається Державною митною службою України у відповідності з Митним кодексом України. Митне оформлення суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється службовими особами митниці у місцях розташування митниць – зонах митного контролю, спільно із зацікавленими державними органами впродовж часу, визначеного митницею.
Митне оформлення має проводитися митницею, у зоні діяльності якої розташовані власники товарів та інших предметів, за винятком випадків, урегульованих чинним законодавством України.
Проведення митного контролю повинно забезпечувати:
а) створення умов, що сприяють прискоренню зовнішньоторговельного обороту;
б) дозвільний порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;
в) ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства;
г) вчасне і повне стягування мита, податків та митних платежів;
д) ведення статистики зовнішньої торгівлі;
е) здійснення у межах компетенції митних органів валютного контролю;
є) ведення УКТЗЕД тощо.
Митне оформлення переміщуваних через митний кордон товарів та інших предметів, що належать суб’єктам підприємницької діяльності, здійснюється із застосуванням уніфікованого адміністративного документа форми МД – 2 (за необхідності – додаткових аркушів форми МД – 3 і МД – 2 ) – вантажної митної декларації (ВМД). Порядок використання і заповнення ВМД регламентується „Положенням про вантажну митну декларацію”, затвердженим постановою кабінету міністрів України, а також інструкціями про порядок заповнення ВМД, затвердженими наказами Державної митної служби України.
Процес митного оформлення товарів та інших предметів складається з двох частин, черговість здійснення яких залежить від напрямку переміщення через кордон – експорт чи імпорт:
а) представлення ВМД до внутрішньої митниці та її оформлення. ВМД подається до митниці підприємства, які здійснюють декларування товарів на підставі договору і діють за дорученням суб’єкта підприємницької діяльності або безпосередньо представником суб’єкта підприємницької діяльності;
б) пропуск прикордонною митницею товарів через митний кордон України з використанням ВМД (при імпорті – попередньої ВМД). Остаточне митне оформлення вантажу здійснюється і внутрішній митниці. При цьому перевірка проводиться в декілька етапів контролю, які проводяться працівниками відповідних підрозділів митниць. При необхідності додаткових досліджень товарів або більш поглибленого вивчення наданих декларантом документів співробітниками митниці, які перевіряють ВМД, може бути направлений запит, наприклад до митної лабораторії для уточнення хімічного складу товару, відділу тарифів і вартості для перевірки заявленої вартості та експертизи сертифікатів, які засвідчують країну походження товарів тощо. Завершення митного контролю кожним із співробітників фіксується поставленням відтисків, штампів контрольних відміток на зворотному боці ВМД [13, 14].
3.2 Перелік необхідних документів для митного оформлення какао-порошку
Митне оформлення розпочинається після подання митному органу декларації, а також всіх необхідних документів для здійснення митного контролю та митного оформлення документів, відомостей про товар і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Для митного оформлення підприємство подає наступні документи та відомості:
а) облікову карту зовнішньоекономічної діяльності або в установлених випадках її завірену копію;
б) зовнішньоекономічний договір;
в) ВМД, заповнену згідно з вибраним режимом. Разом з ВМД подається електронна копія , що використовується для проведення процедур митного контролю та митного оформлення;
г) товаротранспортні та товаросупровідні документи (рахунок – фактура, CMR);
д) дозволи і сертифікати уповноважених державних органів (сертифікат відповідності).
3.3 Методи нетарифного регулювання
Одним із основних інструментів митних органів у процесі здійснення митного контролю є використання засобів митно-тарифного регулювання і нетарифного регулювання (ст.9 МКУ) з метою захисту національного ринку і національного виробника, а також сприяння виконанню міжнародних зобов’язань держави. Нетарифні методи регулювання ЗЕД є методами адміністративного характеру і полягають у необхідності надання визначених дозвільних документів державних органів для здійснення ввезення (вивезення) товарів та інших предметів.
Фітосанітарний сертифікат
Код документа у ВМД: 5046.
Митний контроль і митне оформлення здійснюються після проведення фітосанітарного контролю.
Фітосанітарний сертифікат, який видано країною експортера повинен супроводжувати товари, що підлягають цьому виду контролю.
Фітосанітарний контроль підкарантинних матеріалів і об'єктів у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється державним інспектором з карантину рослин, а їх подальше використання дозволяється лише після отримання результатів огляду та фітосанітарної експертизи, про що робиться відмітка у товаросупровідних (товаротранспортних) документах.
Радіологічний дозвіл.
Код документу у ВМД: 5133.
Радіологічний контроль проводиться безпосередньо на кордоні посадовими особами Державної екологічної інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України. Підставою для митного оформлення є штампи "Ввіз/вивіз дозволено" та "Радіологічний контроль".
Підтвердженням проведення радіологічного контролю є наявність у товаросупровідних документах відмітки «Радіологічний контроль» або відмітки «Екологічний контроль». Штамп «Радіологічний контроль»застосовується для вантажів, що не підлягають «Екологічному контролю».
Дозволяється ввозити сировину, продукцію (вироби, обладнання, технологічні лінії тощо) і реалізовувати чи використовувати їх в Україні лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-гігієнічної експертизи.
Санітарний сертифікат.
Код документа у ВМД: 5065.
Залежно від виду товару, що ввозиться, митному органу подається санітарний сертифікат.
Висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи - документ встановленої форми, що містить опис ознак об'єкта експертизи, висновок (позитивний чи негативний) про відповідність об'єкта експертизи вимогам санітарного законодавства (санітарних норм), вимоги стосовно об'єкта експертизи - критерії безпеки та умови використання, з якими має ознайомитись і які зобов'язується виконувати замовник - власник об'єкта експертизи, і які є в подальшому предметом державного санітарно-епідеміологічного нагляду.
Сертифікат про походження товару.
Код документа у ВМД: 7000.
Для підтвердження походження товару митний орган у передбачених законом випадках має право вимагати подання сертифіката про походження такого товару. Сертифікат про походження товару повинен однозначно свідчити про те, що зазначений товар походить з відповідної країни(стаття 283 МКУ).
Сертифікат походження є необхідною підставою для здійснення митного оформлення продуктів, призначених для продажу населенню (з метою вільного використання на митній території України) [13-15, 21].
3.4 Визначення коду за УКТЗЕД
Класифікатор товарів зовнішньо – економічної діяльності (УКТЕД) розроблений на базі Гармонізованої системи описання і кодування товарів (ГС) і Комбінованої тарифної – статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КН ЄЕС), представляє собою основу системи мір державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю держави.
Структура УКТЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційна, пільгова, повна ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.
Елементами структури УКТЗЕД є система кодування та система класифікації.
Кодування товару – це представлення товару у вигляді цифрового знака.
Код товару в УКТЗЕД десятизначний і складається таким чином:
- код групи – 2 знаки;
- код позиції – 4 знаки;
- код підпозиції – 6 знаків;
- код категорії – 8 знаків;
- код підкатегорії – 10 знаків.
Відповідно до Українського класифікатора товарів ЗЕД код какао-порошку визначається:
Какао-порошок входить до розділу ІІІ "Готові харчові продукти; алкогольні та безалкогольні напої і оцет; тютюн та його замінники".
Група 18 – Какао та продукти з нього.
Позиція 1805 – Какао-порошок, без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин:
Підкатегорія – 1805000010 – в упаковках масою нетто 10 кг і більше.
Таким чином, код какао-порошку – 1805000010 (Какао-порошок, без додання цукру чи інших підсолоджувальних речовин в упаковках масою нетто 10 кг і більше) [23].
3.5 Нарахування митних платежів
Митні платежі є ефективним інструментом регулювання зовнішніх економічних зв’язків. Завдяки вдалому маніпулюванню ставками мита, митними зборами, ПДВ і акцизом стимулюється діяльність підприємств, що займаються імпортом, забезпечується умова для зростання експорту.
Під час ввезення на територію України какао-порошку підприємство сплачує такі митні платежі:
а) мито (ставка мита – 0 % від митної вартості);
б) митні збори (0,2 % від митної вартості);
в) ПДВ (20 % від суми митної вартості і мита).
3.6 Визначення митної вартості
Для забезпечення справедливої, рівноцінної та прозорої митної оцінки товару за різних умов поставки введена розрахункова величина – митна вартість. Митна вартість встановлена міжнародною угодою як ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті на момент перетину митного кордону.
Порядок визначення митної вартості товарів та інших предметів у випадку їх переміщення через митний кордон України регламентується ст..16 Закону України „Про Єдиний митний тариф” від 05.02.92 р, а також постановою КМУ „Про затвердження порядку визначення митної вартості товарів та інших предметів під час їх перетину через митний кордон України” від 05.10.98р №1598, зі змінами та доповненнями. Проте слід враховувати, що 1 січня 2003 року методи визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, і умови їх перетину регулюються Митним кодексом.
Обчислення митної вартості здійснюється з урахуванням умов поставки товарів відповідно до інтерпретації Міжнародних правил INCOTERMS, враховуючи , які витрати включені продавцем до рахунку-фактури та коли вони здійснені : до перетину кордону чи після.
Відповідно до договору № UKR 23459 від 01.01.2008р товар какао-порошок, що постачався автомобільним транспортом за умови DAF Ягодин - Дорогуськ, кількість 10000 кг.
Митна вартість визначається на основі ціни, яку буде сплачено або яка підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України (3.1). За умовою DAF митна вартість дорівнює фактурній.
МВ=ФВ, (3.1)
де МВ – митна вартість;
ФВ – фактурна вартість.
До складу фактурної вартості включена реалізаційна вартість та транспортні витрати на доставку товарів до кордону України:
ФВ = РВ + ТВ (3.2)
РВ – реалізаційна вартість, 8000 євро.
ТВ – транспортні витрати до пункту перетину митного кордону України, ТВ = 400 євро.
На момент перетину кордону курс євро складав 7,61 грн./євро
МВ = ФВ = (8000 + 400) . 7,61 = 63924,00 (грн.).
3.7 Визначення країни походження товарів
Країна походження товарів визначається відповідно до ст. 18 Закону України "Про Єдиний митний тариф" і міжнародних угод за участю України.
Країною походження товарів вважається країна, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці.
Повністю виробленими в даній країні вважаються такі товари;
а) корисні копалини, видобуті в межах її території або економічної зони;
б) рослинна продукція, вирощена на її ґрунті;
в) живі тварини, вирощені в ній;
г) продукція, одержана в ній від живих тварин;
д) вироблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислу;
е) продукція морського промислу, добута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;
є) вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;
ж) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, зазначеної в пунктах а) – є). Таким чином, виходячи з того, що какао-порошок – це товар, який виготовлений з какао-бобів, що були вирощені на території Малайзії, то країною походження какао-порошку є Малайзія [13, 14].
3.8 Нарахування мита
Товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України і вивозяться за її межі, підлягають митному обкладенню. Нарахування ввізного мита проводиться у графі 47 ВМД та на додаткових аркушах до неї.
Основою нарахування ввізного мита є:
а) митна вартість товару – при застосуванні адвалерної ставки ввізного мита;
б) кількісні показники товарів відповідно до одиниць виміру товарів або кількісні характеристики товарів – при застосуванні специфічної ставки ввізного мита.
Мито, яке стягується митницею, представляє собою податок на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.
Обкладання митом товарів та інших предметів здійснюється у порядку та з ставками, встановленими Законом України „Про єдиний митний тариф України”.
Оскільки, ставка мита для какао-порошку становить 0 % від митної вартості товару то сума для сплати мита становитиме 0,00 грн. [12].
3.9 Нарахування митних зборів
Митні збори – це додаткові збори, які стягуються з товарів, що ввозяться (вивозяться), за специфічних умов поставок та інші послуги, які надаються митницею (оформлення транспортних засобів, зберігання під відповідальність митниці та ін.).
Митні збори справляються на підставі Митного кодексу України за ставками, визначеними постановою Кабінету Міністрів України від 7.01.97р. № 65 „Про ставки митних зборів”.
Митні збори нараховуються у % до митної вартості або у вигляді фіксованої ставки збору та сплачуються у національній валюті України.
При митному оформленні імпорту какао-порошку справлятимуться митні збори за митне оформлення 0,2 % від митної вартості, тобто 127,85 грн.
3.10 Нарахування ПДВ
Імпорт какао-порошку, що ввозиться на територію обкладаються податком на додану вартість за ставкою, встановленою Законом України від 26.09.97р №550/97 – ВР „Про податок на додану вартість”. Базою оподаткування є контрактна цін імпортованої продукції, але не менша за митну вартість товару з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження. Сума податку на додану вартість визначається за формулою:
СПДВ = (Мв+М)*ПДВ, (3.3)
де СПДВ – сума ПДВ; Мв – митна вартість; М – мито; ПДВ – ставка податку на додану вартість (20%).
Таким чином, СПДВ = (63924,00+0)*20% = 12784,80 (грн).
Нарахування ПДВ і всіх вищезгаданих платежів провадиться у графі 47 і має такий вигляд (таблиця 3.1):
Таблиця 3. 1 – Заповнення графи 47 ВМД.
| Вид платежу | Основа нарахування | Ставка | Сума, грн. | Спосіб платежу |
| 010 | 63924,00 грн. | 0,2 % | 127,85 | 01 |
| 020 | 63924,00 грн. | 0 % | 0,00 | 16 |