Xreferat.com » Рефераты по культуре и искусству » Постановочний план вистави за п’єсою Олександра Фредро "Згасла свічка"

Постановочний план вистави за п’єсою Олександра Фредро "Згасла свічка"

РОЗДІЛ І. РЕЖИСЕРСЬКИЙ АНАЛІЗ


1.1 ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ


Щось нове у серці забриніло, мов сп'яніло запахом суцвіть. Будить думку і бадьорить тіло. Але що – не можу зрозуміть...

В. Симоненко


Кохання – тема вічно актуальна, цікава, важлива. Про кохання написано багато. Багато, тому що до теми кохання звертались поети, художники, музиканти всіх часів, присвячуючи йому чудові твори, навіяні хвилюванням та роздумами. Варто згадати, донесені до нас з усної народної творчості, вірші стародавніх поетів, присвячених коханим. Варто згадати “Ромео і Джульєту” У. Шекспіра, чудові картини Леонардо да Вінчі, Рафаеля; лірику А. Пушкіна, М. Лермонтова, А. Фета, Т. Шевченка. А скільки видатних творів наших сучасників, присвячені коханню.

Мало, тому що почуття це – кохання невичерпне, як саме життя. Скільки б не було написано про кохання, його первинність, його драматизм, його багатогранність не можуть бути вичерпаними, поки живе людина на землі і поки б’ється її серце.


Я ще не знаю, що мені робити.

Та вже немає вороття.

Не розумію, як я буду жити –

Чи без кохання варте щось життя?

О. Ткач


Кохання робило людину доброю, ніжною. Як добрий чарівник, воно наділяло закоханих непереборною силою, відвагою, сміливістю, волею.

Приходить кохання неочікуване і в кожного воно своє. В когось сумне, в когось ніжне, а в когось сповнене дзвінкої радості. До когось воно приходить непомітно, до когось – налітає бурею і сповнене трагізму, а когось зводить в досить комічних ситуаціях, як це сталося з героями комедії А. Фредро “Свічка згасла”. Дякуючи катастрофі поштової карети, познайомились двоє молодих людей. Їх кохання народилось одразу, яскраво, про таке кохання говорять: “з першого погляду”.

В фіналі п’єси згасає свічка напередодні відроджує мого дня. Згасає свічка, щоб тільки-що народжене кохання, розгорілося, а промені сонця, що сходить і світило довго, тепло і ласкаво. В наш час молодь занадто відверто, цинічно відноситься до кохання, не завжди вірить в його існування. Потрібно виховувати її на кращих прикладах драматургії, літератури, музики, живопису. І краще за все це робить театр, тому що відтворені на сцені образи – це люди, які живуть поряд з нами, але як часто ми не звертаємо на них увагу, а театр примушує нас озирнутись, замислитись.

П’єса А. Фредро “Свічка згасла” мені цікава тим, що не має складного сюжету, мало дійових осіб, може бути втілена в будь-якому драматичному колективі. А. Фредро один з кращих комедіографів, видатний творець побутової комедії. Його п’єси вирізняються точністю і яскравістю сценічних образів, жвавістю і гостротою діалога; за діалогами одразу відчуваються характери персонажів. А. Фредро уміє тонко, з гумором відтворити любу життєву ситуацію і катастрофа не здається такою страшною. На ситуацію, в якій опинилися герої п’єси, автор примушує глядача подивитись зі сторони і зрозуміти, що до будь-яких життєвих ситуацій варто відноситися з гумором, а раптом це закінчиться коханням. В п’єсі “Свічка згасла” в повній мірі розкриті талант драматурга. Невелика за обсягом вона достойна стати поруч з його знаменитими п’єсами “Дами і гусари”, “Помета”, “Дівочі обітниці”, “Муж і жона”, “Пан Йов’яльський” та інші. О. Фредко представник класичної західної драматургії, а класика завжди цікава.

1.2 АВТОР І ЕПОХА


Над початком історії польського професіонального театрального мистецтва височіє постать великого комедіографа Александра Фредро – народився в 1793 році, помер – в 1876. Йому, без сумніву, належить перше місце в польській шляхетській комедіографії. Його широко популярні п’єси “Муж і жона” (1820 р.), “Дами і гусари” (1825 р.), ”, “Караци, що робиться” (1826 р.), “Дівочі обітниці” (1827 р.), “Пан Йов’яльський” (1832 р.), “Помста” (1834 р.) та інші увійшли в національний репертуар. З драматургією А. Фредро зустрічалися всі наступні покоління акторів і режисерів. І сьогодні у театрах Польщі його п’єси грають так само часто, в самій тільки Варшаві можна побачити на кількох різних сценах.

В юні роки у Львові А. Фредро був близько зв’язаний з театром, його частенько можна було бачити там за кулісами. Зять письменника Людвік Яблоновський свідчив: “комедії Фредро були написані для акторів, вони самі заробили їх в уяві автора, вони накреслили контури дійових осіб, вони поділилися з ним своїми поняттями про мистецтво і знаннями таємниць сцени”. Це свідчення доводить органічні контакти Фредро з тогочасним театром. Добре, практичне знання законів сцени відчувається у драматургічній вправності комедіографа, в злагодженості досконалої архітектоніки його комедій.

Драматургічна майстерність А. Фредро дійсно прекрасна. Дія в його п’єсах розгортається стрімко, характери рельєфні і наділені багатьма життєвими якостями. Не дивлячись на свою невичерпну комедійну винахідливість, А. Фредро ніколи не грішить проти правди виведених ним характерів. Події і ситуації п’єс найкращим чином сприяють їх яскравому виявленню. Блискучий, лаконічний і дотепний діалог, витонченість і стройність компонентів, невимушеність розвитку інтриги – все це в повній мірі притаманне комедіям “польського Мольєра”, як часто називають А. Фредро. Хоча найкращий польський оредролог – відомий критик і літературний діяч – Тадеуш Бой-Желенський рішуче стверджує, що творчість Фредро слід пов’язувати не з Мольєром, а з Мюссе: “Фредро і Мюссе – то люди однієї сфери. Якщо хтось слушно назвав театр Фредро театром “великопанським”, то панським без сумніву, є і театр Мюссе. Вражає подібність середовище…”.

Бой підкреслює близькість побуту і звичаїв людей того самого соціального прошарку у різних країнах. “Ті самі соціальні умови творять ту саму моральну надбудову, ті самі вади й чесноти. Тому і легковажний хлопчина, і ласкавий дядечко, і панни, і мами мають стільки подібних рис у Фредро і Мюссе”.

А. Фредро довелося зазнати досить розчарувань. Син письменника наводить таку його розповідь: “Я був у Львові в театрі, коли грали “Пана Йов’яльського”. Взяли утрьох ложу на другому поверсі, але вистава йшла так поволі і нерівно, актори так не знали ролей, так паскудно грали, що я відчув, ніби мені хтось пиляє склом кишки. І здалося мені, що публіка поділяє ці відчуття. Не маючи сил далі витримати, я посеред другої дії вийшов з ложі, затріснув двері і втік додому…”.

Ще на початку діяльності драматурга за атакував тогочасний демократичний табір. Ідеологія Фредро зв’язана загалом з епохою польського Просвітництва XVIII століття. Його комедії мали на меті “просвітити” і “удосконалити” шляхту. До того ж форма його п’єс споріднена з застарілим на той час класицизмом. Такі твори вийшли на громадську арену Польщі відразу після національної трагедії – поразки листопадового повстання 1830 р. Політична індиферентність і консерватизм галицького графа Фредро, якого Т. Бой-Желенський називає “шляхтичем до самих кісток”, в ті пристастні дні були явно не на часі. Для сучасників п’єси Фредро виглядали “салонними комедіями на полі бою”. Тим більше, що вже перед повстанням прозвучали перші удари набату польського революційного романтизму. Опоненти Фредро у полемічному запалі перекреслювали всю мистецьку цінність його творчості. А. Фредро на багато років припинив свою театральну діяльність. Він продовжував писати п’єси, але забороняв їх публікувати і ставити. Можливо, причину мовчання Фредро слід шукати і в тогочасних життєвих умовах, адже письменник все життя залишався галицьким поміщиком і сам вів господарство. “Графство” Фредро, до речі, досить сумнівне. В польській державі не було такого титулу. Батько драматурга дістав його від австрійської влади, яка з політичних міркувань загравала з польським дворянством. Як би там не було, а Фредро надовго замкнувся від світу і театру.

Згодом по роках зневаги прийшов час возвеличення Фредро. Після поразки повстання 1863 року радикальні і демократичні тенденції в польському суспільстві починають відходити на другий план. Поета з галасом проголошують “польським Мольєром”. Ідейно скромні “Дівочі обітниці” прославляють як “програмну національну комедію”. На честь письменника влаштовується гучне урочисте свято з врученням йому спеціально випущеної меморіальної медалі.

Весь час, поки точилися битви, польський театр практично користувався з драматургії свого класика. Комедії Фредро – зразок “високої комедії” реалістичного театру, які відрізняються точністю і яскравістю сценічних образів. Виходець з аристократичної сім’ї, драматург зумів в кращих п’єсах критично і, навіть, сатирично підійти до відображення побуту і вдачі шляхетства. Характеристики дійових осіб в його комедіях подані майстерно. На драматургії Фредро у польському театрі роками вироблялась тонка міра комізму, виховувався добрий мистецький смак.

Фредро вважається творцем польської побутової комедії, але в творчості драматурга можна побачити і водевілі, і комедії сатиричні. Характерним прикладом сатири А. Фредро може служити одна з значних його комедій “Пан Йов’яльського”. В головному персонажі цієї п’єси драматург зі скритим сарказмом осміює обмеженого поміщика-шляхтича, який живе старими традиціями, до долі Батьківщини. Протиставлені пану молоді герої вносять нову свіжу хвилю в затхлий світ.

До цього часу популярна комедія Фредро “Дами і гусари”. Її іронія сміх доброзичливий. Автору знайома і люба атмосфера гусарського укладу життя. Сюжет комедії побудований на приїзді в садибу до заядлого холостяка-майора його сестер-хлопотух з наміром одружити майора на його особистій племінниці. Планомірна осада енергійними дамами миролюбних кавалеристів створює в п’єсі неповторну і різнобарвну гаму комедійних положень (до речі як і в п’єсі “Свічка згасла”). П’єса “Дами і гусари” на Україні йшла на сцені Національного театру ім. І. Франка, Львівського академічного театру ім.. М. Заньковецької. Йшла вона на сцені і Рівненського обласного академічного музично-драматичного театру. Приблизно в 1987 році п’єса була поставлена на сцені театру режисером Ол. Олексиком, в виставі були заняті актори: народний артист України А.Н. Гаврюшенко, заслужений артист України В. Д’яков, А. Романюк (тепер м. Луцьк), П. Ліеничук, П. Хредченко; артисти Г. Цьомик, В. Антонінина та інші.

П’єса “Свічка згасла” не йшла на сценах обласних театрів, можливо з-за невеликого об’єму, але це ніяк не принижує її цінності.

Фредро без сумніву один з родоначальників реалізму в польській драматургії, який майстерно володіє психологічним мотивуванням подій і взаєминами між дійовими особами.


1.3 СПЕЦИФІКА ЗОБРАЖУВАНОГО В П'ЄСІ ЖИТТЯ


Дія п’єси відбувається в кінці 19 століття, а точніше в 50-60 роки. Як і скрізь, в Польщі це був розквіт панівного класу. В усьому вбачалась красота і пишність, основою яких було насилля і брехня. “Золота вільність” – вільність панівної верхівки, яка не раз оберталася своєю темною стороною, на якій написано: кріпацтво, гніт. При цьому слід відмітити, що в Польщі кріпацтво було особливо жорстоким. Панівна верхівка влаштовувала розкішні бали, полювання, свята, демонструючи сусідам свою велич, багатство, владу. А за всім цим стояв виснажливий труд простих людей, які частіше не мали чорної скоринки хліба.

В часи Речі Посполитої важко було здійснювати судові вироки, так як виконавча влада не має майже ніякої підпорядкованої собі поліції. В той час як великі пани мали у себе при дворі цілі полки, а такі, як Радзівіли військо в декількох тисяч жовнірів. Судові справи пани вирішували самі. Якщо один з панів вважав в чомусь винним свого сусіда, він збирав своє військо і “йшов на нього війною”. Бідняки ж були взагалі безправні. Про яку ж справедливість польського суду могла йти мова.

В Польщі в той час піднімався революційний рух. Але багато хто з передових дворян не могли опре ділити для себе стабільну соціально-політичну програму. Розчаровуючись – не без болю – в “золотому віці” минулого, багато хто уявляв собі “золотий вік” майбутнього як рожеву крихку, мглисту утопію, куди людство повинно припливти на хвилях християнської всемогутньої любові, якої в дійсному житті ніколи не було й не могло бути.

Передові письменники, поети, драматурги відображали в своїх творах безправне виснажливе життя бідняків, обмеженість, лінь лицемірство польської шляхти. Все це знаходить відображення і в п’єсах О. Фредро.

Польське панство жило в розкішних домах, мало величезне обійстя. По декілька разів в тиждень влаштовувались бали, пишно відмічались релігійні свята. Багатії ходили молитися в костьоли і хвилювалися про стабільність капіталу, о дотриманні статусної рівності в родині і о модності свого туалету. Туалети в той час (крім бальних) приймають звичайний вигляд. І саме дякуючи революційному руху в Європі ця маскіровка під демократією стає особливо явною у вельмож і високопоставлених осіб.

Плаття, особливо літні, можуть бути досить простими і тільки комірець і манжети з дорогої тканини відрізняли пані від горничної. В цей час з’являються криноліни, завдячуючи яким плаття стають навколо талії. Вузькі в плечах рукави розширювалися до низу і з-під них з’являлись кружевні манжети, оборки з тюлю, або другий пишний рукав. Великі спідниці прикрашалися воланами – гладкими зубчиками, зібраними в складку і збірку. Їх декорація стала головною темою моди. Жінки стали шити довгі, вузькі панталони, які носили всі особи жіночого полу незалежно від віку.

Гладко зачесане на проділ волосся та скручена на потилиці коса змінили і форму капелюшка, який прийняв вигляд і назву “кибитка”: тулія склала одне ціле з полями. Капелюшки прикрашалися квітами.

Намагання зрівнятися в одязі з простим людом відобразилося і на костюмі чоловіків. Вони стали носити сорочки, такі як носили селяни і ремісники з невеликою модернізацією. В іншому чоловічий костюм не змінюється суттєво. В моді, як і раніше сюртуки, фраки, дещо спрощеної форми, щось близьке сьогоденним піджакам.


1.4 ОСНОВНІ ПОДІЇ П'ЄСИ


Початкова – Катастрофа поштової карети

Головна подія – Двоє мандрівників опинилися в одній хатинці.

Основна подія – Пані вимагає, щоб Пан був уважнішим і поступливішим до неї.

Центральна подія – Пан бачить, що Пані молода і гарна і, закохується в неї.

Фінальна подія – Освідчення.


1.5 ПОДІЙНИЙ РЯД


Катастрофа поштової карети.

Хто винен в катастрофі.

Боротьба за зручності.

Пан намагається лягти спати.

Пані робить крок до примирення.

Одкровення старого холостяка.

Прозріння.

Близьке знайомство.

Освідчення

Початкова запропонована обставина – Двоє мандрівників опинилися в одній хатинці.

Ведуча запропонована обставина – По-можливості зручніше провести час, поки прийде поштова карета.


1.6 ФАБУЛА


Вночі поштова карета прямувала з міста в місто. Пасажирів тільки двоє: він і вона. Несподівано, карета перекинулась, за щось зачепившись і залилася водою. На щастя мандрівників недалечко виявилася хатинка. Чоловік, як справжній джентльмен, заносить жінку в хатинку. Настрій у нього гидкий: на вулиці дощ, карета перекинулась, кучер кудись пішов, в хатині ніяких зручностей, дама котра, на думку чоловіка, неодмінно стара, доскіпається з дурницями, вимагає бути з нею люб’язним. Дама запитує, чи можна їхати далі. Чоловік відповідає, що їхати немає на чому – карета перекинулася, а колеса кудись закотилися. Прийдеться чекати іншу карету. Для двох супутників необхідність перебувати разом стає неприємністю.

Мандрівники намагаються з’ясувати, хто ж з них винен в катастрофі. Чоловік говорить, що якби дама не переодягалась десять разів, то вони ще вдень проїхали б небезпечне місце і їх не застигнув би дощ і карета не перекинулась. А дама говорить, що якби він не спав і розбуджував би кучера, то катастрофи б не сталось. І чим більше вони з’ясовували причину, тим більше сварились. Питання лишилося не з’ясованим. Запановує довготривала мовчанка. Її порушує дама сповіщаючи, що вона промочила ноги. Обуренню чоловіка немає меж, адже він виніс її на руках, тільки що із чобіт вилив дуже багато води, а вона обурюється, що промочила ноги. Далі потрібно привести себе до належного вигляду і вона просить, щоб її супутник вийшов з хатинки. Ну це, на думку чоловіка, ні на що не схоже: на вулиці дощ, холодно і темно. Він категорично відмовляється. Дама різними засобами хоче змусити супутникам бути до неї уважнішим і поступливим, а чоловік хоче звільнитися від її присукувань, тому що з жінками йому завжди не щастило – вони завдавали йому неприємності. Вирішивши спробувати останній засіб, він пропонує дамі заснути, тому що уві сні не говорять. Але дама відмовляється спати на “жахливому” ліжку. Тоді чоловік вирішує самому лягти спати, але дама не дає йому здійснити цей задум: адже – це жахливо спати в присутності дами. Терпець чоловіка починає уриватися. Коли дама просить води – він приносить лійку, коли просить запалити вогонь, він роздратовано показує їй одну тріску, відмовившись дмухати в грубку. Зате в попелі виявилася печена картопля, котра і помирила супротивників. Після вгамування голоду у чоловіка з’явився чудовий настрій, потягнуло на відвертість і він розповів, чому він так не терпить жінок. Одного разу на балу його за ногу зачепила якась дама і він шкутильгав цілий тиждень. Іншим разом в театрі загорілася гасова лампа, одна дама виявилася охоплена полум’ям, він кинувся гасити вогонь. І після цього два тижні прохворів. Так само жалюгідно закінчилися й інші спроби прийти на допомогу дамам. І найчастіше дами були пристаркуваті. Розповідаючи ці історії він так апетитно їв і картопля так смачно пахла, що супутниця не витримала і попросила картоплю. Щоб їсти картоплю дамі довелося зняти шляпу з густою вуаллю і чоловік побачив, що його супутниця молода і гарна. І якщо раніше вона намагалася привернути його увагу, то зараз чоловік намагається проявити себе з кращої сторони перед милою дамою. Пояснює свою поведінку декількома хвилинами раніше, намагається прислужитися їй, безперестанку вибачається. І звичайно ж, молода дівчина приймає його вибачення, до того ж супутник молодий і гарний. Тепер відбувається справжнє знайомство. Непомітно між ними виникає кохання. Воно ще несміливе, полохливе, тремтливе, як вогник свічки. Але, звичайно ж, їх кохання зміцніє з часом: стане щирим і ласкавим, теплим і яскравим, як промінь сонця в чудовий літній день. І вони пронесуть його через все життя.


1.7 ТЕМА ТА ІДЕЯ


Кохання – може виникнути раптово, там де його не чекаєш і на все життя лишитися світлим щирим почуттям – єдиним для двох люблячих сердець.

Справжнє кохання – творець всього доброго, світлого.

Покохавши людина ладна відмовитися від будь-яких своїх забаганок заради коханої людини.


1.8 КОНФЛІКТ І ПРЕДМЕТ КОНФЛІКТУ


Між Паном і Панею в боротьбі за щоб комфортніше пережити катастрофу в старій занедбаній хатині.

Зручніші місця для ночівлі

ЖАНР – комедія

Характер – лірико-побутова


1.9 НАСКРІЗНА ДІЯ


Наскрізну дію веде Пані (Ядвіга) намагаючись примусити несподіваного супутника згадати, що він джентльмен і бути ввічливим і уважним до дами.

1.10 ПРОТИДІЯ


Протидію веде Пан (Владислав), щоб відгородити себе від незручностей та майбутніх нещасть, які несуть, на його думку, жінки, особливо похилого віку, а він впевнений, що Пані літня жінка.


1.11 КОМПОЗИЦІЯ


Експозиція – Катастрофа поштової карети.

Зав’язка – Двоє мандрівників опинилися в одній хатинці.

Розвиток дії – Пані вимагає, щоб Пан був уважнішим і поступливішим.

Кульмінація – Пан бачить, що Пані молода і гарна і, закохується в неї – “Прозріння”.

Розв’язка – Освідчення.


1.12 ЖАНРОВІ І СТИЛЬОВІ ОСОБЛИВОСТІ П'ЄСИ


П’єса Ал. Фредро “Свічка згасла” по своїй думці, по масштабу охвата життєвих явищ менш значима в порівнянні з іншими п’єсами визначного польського драматурга. Одначе вона написана з великою майстерністю. Особливо чудовий діалог – дійовий, дотепний, точно відтворюючий характер персонажів. Характери рельєфні і наділені багатьма життєвими якостями. Зустрічаються обороти притаманні польській мові.

Прийоми будування прості. Тут немає накопичення різких випадковостей, майже неймовірного збігу різних обставин, дивуючи своєю несподіванкою. Дія відбувається плавно, але в чіткому темпоритмі. Витонченість і стрункість композицій, невимушеність розвитку інтриги.

Випадок, поданий драматургом, може статися мало не з кожним, з тими чи іншими відмінностями.

РОЗДІЛ ІІ. РЕЖИСЕРСЬКИЙ ЗАДУМ ВИСТАВИ


2.1 НАДЗАВДАННЯ ВИСТАВИ І НАСКРІЗНА ДІЯ ВИСТАВИ


Пронести кохання по житті, як тремтливе полум’я свічки, не погасивши її випадковим холодом.

Про те, що кохання сильне, що воно надихає на саможертовні вчинки знає кожен. Але про те, що воно тендітне і тремтливе замислюється не кожен, а частіше забувають про це. Наше завдання нагадати про те, яке прекрасне кохання, що народитися воно може випадково і що випадково, недбало зронене слово, дія, можуть відлякати його, знищити. Не розмінюватись на випадкові почуття, а чекати і вірити в велике кохання і воно обов’язково прийде.

Часто молоді хлопці та дівчата захоплюються мало не “колекціонування” поклонників і поклонниць, а коли приходить справжнє почуття – його не розпізнають і часто гублять.


2.2 ОБРАЗ І СТИЛЬ ВИСТАВИ


З іскри зраненої “свічкою” захоплення розгориться полум’я кохання. Згасла свічка і з нею згасли старі образи і непорозуміння. Починається новий день і починається нове життя.

Александр Фредро жив і писав свої геніальні комедії в 19 сторіччі, його п’єси написані в стилі класичної драматургії, де дотримуються час, місце дії. Природно, що п’єса „Свічка згасла” також написана в стилі класичної драматургії: тут є певне місце дії – стара хатина, час дії – ніч після катастрофи. Александр Фредро драматург-комедіограф, тому п’єса „Свічка згасла” за жанром комедія. Події, які сталися з героями п’єси з нашого (і драматургія, і режисера, і виконавців і, зрештою, глядачів) погляду комічні. Як би герої були уважніші один до одного, вони хоча б псували один одному настрій і приємніше провели час до настання ранку, але в такому випадку „прозріння” пана Владислава гне було б таким приголомшливим, він інакше б подивився на супутницю і не закохався і тоді це була б зовсім інша історія.

Адже, виставу „Свічка згасла” ми будемо грати в стилі класичної побутової комедії. В декорації і реквізиті ми намагатимемося відтворити побут того часу, щоб глядачі уявили, що оточувало героїв, в яких умовах вони опинилися. Костюми підбирали притаманні часу, в якому жили герої, і писалася п’єса.


2.3 МАНЕРА АКТОРСЬКОЇ ГРИ


П’єса Александра Фредро „Свічка згасла” класична, лірична комедія. І хоча події, які сталися з героями п’єси могли статися з ким завгодно і в мої часи: і в старій хатині, і в розкішному номері готелю і, навіть, в ескімоскій юрті, і в минулому століття, і десять років назад, і позавчора. Схожі події трапляються кожен день. Адже, п’єса „Свічка згасла” написана Александром Фредро багато років тому назад, тоді коли було зовсім інше життя, інше виховання, інші манери, інші відносини, інші погляди на життя і стосунки, інша мода. Н.В. Гоголь говорив: „...Театр- это такая кафедра, с которой читается разом целой толпе живой урок, где при торжественном блеске освещения, при единодушном смехе показывается знакомый прячущийся порок…, где при тайном голосе всеобщего участия выставляется знакомое, робко скрывающееся возвышенное чувство…”Ось і ми в своїй роботі хотіли показати глядачам і відносини, і виховання, і побут часу в якому жили герої. Завжди цікаво дізнатися, як жили люди за багато років до нас. В роботі над нашою виставою я намагалася зберегти жанр і стиль п’єси запропонований автором. В манері акторської ми дотримувалися тих особливостей, які притаманні класичній драматургії. Для цього ми знайомилися з історією того часу, з вихованням, з манерами поведінки, з побутом.

2.4 КОМПОЗИЦІЯ


1 ЕПІЗОД. Непередбачені обставини.

Подія: Катастрофа поштової карети.

Конфлікт: між мандрівниками і обставинами, які привели мандрівників в стару хатинку.

Предмет конфлікту: перекинута карета і неможливість їхати далі.

Задача Пані: Довідатись, чи можна їхати далі.

Дії Пані: Намагається примусити Пана знайти вихід, щоб їхати далі.

Задача Пана: Висловити незадоволення з приводу катастрофи.

Дія Пана: Брутально відповідає на запитання Пані.

2 ЕПІЗОД. „З хворої голови на здорову”.

Подія: Хто винен в катастрофі.

Конфлікт: між Паном і Панею.

Предмет конфлікту: перекинута карета.

Задача Пані: Звинуватити Пана в катастрофі.

Дія Пані: Доводить, що поведінка Пана в кареті призвела до катастрофи.

Задача Пана: Виправдатись, переклавши провину на Пані.

Дія Пана: Доводить, що до катастрофи призвела затримка виїзду з вини Пані.

3 ЕПІЗОД. „Своя сорочка ближче до тіла”.

Подія: Боротьба за зручності.

Конфлікт: між Панею і Паном.

Предмет конфлікту: Хатинка, в якій не можуть бути двоє.

Задача Пані: Виставити Пана з хатинки.

Дія Пані: Нагадує Пану про ввічливість та що чоловік і жінка не можуть бути в одній хатинці.

Задача Пана: Не уступити і залишитись.

Дія Пана: Відмовляється іти на поступки.

4 ЕПІЗОД. „Галантний кавалер”.

Подія: Пан намагається лягти спати.

Конфлікт: між Паном і Панею.

Предмет конфлікту: Ліжко, на якому можна відпочити.

Задача Пані: Примусити Пана не спати, а розважати її.

Дія Пані: Нагадує, що спати чоловікові в присутності жінки не припустимо.

Задача Пана: Звільнитися від домагань Пані.

Дія Пана: Засинає.

5 ЕПІЗОД. „Налагодження контактів”.

Подія: Пані робить крок до примирення.

Конфлікт: . між Паном і Панею.

Предмет конфлікту: нелюб’язність Пана..

Задача Пані: Примусити Пана бути уважнішим до неї.

Дія Пані: Просить Пана принести води і запалити піч.

Задача Пана: Виконати примхи пані, щоб відв’язатися.

Дія Пана: Виконує прохання Пані із знущанням (воду приносить в лійці).

6 ЕПІЗОД. „Біда через випадковість”.

Подія: Відвертість старого холостяка.

Конфлікт: Між Паном і його життєвими обставинами.

Предмет конфлікту: Намагання Пана бути послужливим перед жінками.

Задача Пані: Остання спроба примирення.

Дія Пані: Звертається до Пана.

Задача Пана: Виправдати свою поведінку, щоб остаточно порвати відносини з Панею.

Дія Пана: Розповідає свої пригоди, пов’язані з жінками.

7 ЕПІЗОД. „Молодість і краса відкривають серця”.

Подія: Прозріння.

Конфлікт: Між Паном і його нетерпимістю до жінок.

Предмет конфлікту: Його неуважність до Пані.

Задача Пані: Покарати Пана за минулу неувагу.

Дія Пані: Нагадує Пану, коли він був нечемним.

Задача Пана: Вибачитись перед Панею і показати себе з кращої сторони.

Дія Пана: Активно догоджає Пані запобігаючи перед нею.

8 ЕПІЗОД. „Примирення сторін”.

Подія: Ближче знайомство.

Конфлікт: Між Паном і умовами його особистого життя.

Предмет конфлікту: Самотність Пана.

Задача Пані: Прийняти вибачення Пана.

Дія Пані: Висловлює свою приязнь до Пана, розповідаючи про себе.

Задача Пана: Примусити Пані прийняти вибачення.

Дія Пана: Запевняє Пані, що лише

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: