Xreferat.com » Рефераты по культуре и искусству » Еволюція сфери гостинності міста Києва другої половини XIX - початку XX століття в контексті розвитку українського туризму

Еволюція сфери гостинності міста Києва другої половини XIX - початку XX століття в контексті розвитку українського туризму

ресторани, кафе, кондитерські, харчевні і трактири. Найбільш ранніми формами цих закладів, поширеними у Києві, були трактири і харчевні. Київські трактири надавали не тільки основні послуги – харчування та розміщення, але й додаткові: розважальні і рекреаційні. В них можна було не тільки поїсти, а й потанцювати, послухати музику, подивитися на виступи артистів.

При готелях існували їдальні, до яких згодом додалися кафе і ресторани. Плата за харчування, як правило, входила до загальної вартості проживання в готелі. Варто відзначити, що у другій половині ХІХ ст. трактирами також називали готелі „низького” розряду і шинки, де обслуговувалися малозабезпечені верстви населення. Але в цей же час відслідковується тенденція зведення трактирів тільки до ролі закладів громадського харчування. Так, у 1893 році Дума прийняла ухвалу, що забороняла мати при трактирах приміщення, готельні номери і кімнати, які закривались зсередини, і навіть мати загальний вхід з мебльованими кімнатами.

В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. в Києві налічувалося не менше півсотні ресторанів, кращими серед яких вважалися ресторани при першокласних готелях. В цих ресторанах було передбачено і розважальні заходи: виступи оркестру чи хору і навіть концерти органної музики.

Окрему категорію закладів харчування в Києві становили кафе і кондитерські: наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. їх нараховувалося більше двадцяти. Відвідувачам пропонувалися шоколад, кава, чай, морозиво, прохолодні напої і навіть кефір, а також кондитерські вироби, асортимент яких був дуже широким.

Особливістю цих закладів сфери гостинності було те, що їхніми послугами користувалися не тільки місцеві мешканці, які складали основний контингент відвідувачів, але й приїжджі.

Серед власників закладів сфери гостинності переважали купці. Вони становили близько 90% власників готелів, харчевень, ресторацій. Решту складали поодинокі представники інших соціальних жертв Києва. Так, серед власників готелів міста 1858 року був один селянин (Сичов), власників кондитерських – дворянин (Ільницький), власників харчевень – міщанин (Федоров). У 1859 р. кофейню утримувала дружина колежського регістратора Флорентіна Хоржевська. Частина закладів сфери гостинності з дозволу губернського управління передавалась в оренду, насамперед, це стосувалося управління трактирами. Серед орендарів левову частку знов-таки складали купці, хоча бували і виключення. Так, того ж 1859 року один трактир був переданий в управління селянину Юдіну.

Відкривати заклади гостинності в Києві дозволялося не тільки підданим Російської Імперії, але й іноземцям. Для цього необхідно було подати заяву („прошение”) до Київської міської управи разом із довідкою („атестатом”) від Київського міського голови про те, що претендент „до суду не притягався”, всі повинності сплачував вчасно.

В підрозділі також висвітлено роль, яку відігравав розвиток транспорту і шляхів сполучення у розвитку сфери гостинності міста. Зазначається, що саме Київ у 1892 р. став „батьківщиною” першого електричного трамваю в Російській Імперії і п’ятнадцятим містом у світі, де використовувався електричний трамвай. Крім трамваю, перевезення пасажирів, особливо трансфер від вокзалу до готелів, з 1879 р. здійснювали омнібуси, а до цього – карети, екіпажі. Омнібуси, зазвичай, були приписані до великих готелів, а маршрут пролягав від готелю до вокзалу або річкової пристані і навпаки. Крім омнібусів, поширеним видом транспорту у Києві була конка, перший вагон якої відправився за маршрутом 11 серпня 1891 року. Невдовзі вона була витіснена електричним трамваєм, а згодом з’явився ще один новий вид транспорту – автобус і таксі (автомобілі – таксомери), проте до 1917 року регулярного автобусного сполучення в Києві так і не з’явилося.

У Висновках до розділу підводяться підсумки щодо аналізу розвитку світських закладів гостинності Києва протягом досліджуваного періоду. Зазначається, що цьому процесу сприяло збільшення поїздок з комерційною метою (прообраз ділового туризму) до Києва, зокрема, у зв’язку з щорічним проведенням Контрактового ярмарку, який приваблював не тільки суб’єктів економічної діяльності, а й численних відвідувачів, що вбачали у ньому не стільки комерційний, скільки розважальний захід. Збільшення попиту на послуги закладів сфери гостинності призвів до розвитку мережі готелів, ресторанів, розважальних закладів, їх диференціації за ціною і сервісом. Зростанню кількості світських закладів гостинності міста сприяло і становлення історико-культурного туризму в Україні, який формувався на основі екскурсій і подорожей з пізнавальною метою.

У висновках узагальнено результати проведеного дослідження:

1. Аналіз історіографії з теми дисертаційного дослідження дозволяє стверджувати про те, що питання розвитку сфери гостинності міста Києва, в тому числі, в контексті становлення і розвитку туризму в Україні, залишається мало дослідженим.

2. Поняття сфери гостинності включає сукупність установ, закладів і організацій, які надають будь-які послуги, що їх потребує подорожуючий, у тому числі турист: розміщення, харчування, рекреації, транспортні послуги тощо. На відміну від цього, заклади гостинності – це установи, які надають подорожуючим і туристам основні послуги, тобто послуги з розміщення і харчування.

Сфера гостинності Києва складалася як сукупність закладів гостинності, що формувалися навколо монастирів і церков, які були центрами православного паломництва і як мережа світських закладів гостинності, що входили до інфраструктури міста.

3. Значення Києва як духовного і релігійного центру православного паломництва посилилося з ХУ ст. у зв’язку з переорієнтацію (внаслідок завоювання Османською імперією територій, на яких розташовані головні святині християнства) основного потоку православних прочан до вітчизняних сакральних центрів, передусім, до Києва, який з важливого пункту на транзитному шляху паломництва перетворився на потужну самоцінну духовно-релігійну атракцію. Це сприяло розвитку мережі закладів гостинності навколо Києво-Печерської Лаври, інших монастирів Києва.

4. Особливістю церковно-монастирських закладів гостинності, які надавали паломникам послуги з тимчасового притулку і харчування, було те, що в своїй діяльності вони виходили з концепції релігійної гостинності, що спиралася на християнські цінності любові до ближнього та співчуття і допомоги стражденним. Тому принциповою відмінністю діяльності була максимальна доступність послуг, які вони надавали прочанам. Виробництво цих послуг забезпечувалось як власними силами ченців та послушників, так і за рахунок благодійності заможних віруючих.

5. У другій половині ХІХ ст. системоутворюючу роль в сфері гостинності Києва відіграють заклади гостинності світського характеру, які завдячують підвищенням свого значення становленню ділового туризму і історико-культурного, який виростає з екскурсійної діяльності, що захопила наприкінці ХІХ ст. значну частину учнівської молоді та інтелігенції. Популярність екскурсій стала наслідком актуалізації інтересу українців до власної історії і культури, що викликало бажання відвідувати пам’ятки культури, які були зосереджені передовсім у Києві і перетворювало місто на потужну соціокультурну атракцію.

Розвиток міста як потужного ділового центру українських територій, що входили до складу Російської Імперії (промислового, фінансового, торгівельного) сприяв масовим відвідуванням Києва. Поширення поїздок з комерційною метою призвело до формування ділового туризму, який можна вважати одним з перших видів туризму, що інституалізувався в Україні. Діловий туризм став суттєвим фактором, який позитивно вплинув на розвиток сфери гостинності міста. Так, під час проведення щорічного Контрактового ярмарку міські готелі встановлювали плату за користування послугами, що ними надавалися, вдвічі вищу, ніж зазвичай. Це зумовлювалося напливом гостей міста, серед яких були не тільки безпосередні учасники ярмарку, але й чимала кількість відвідувачів, що бажали гарно провести час, адже ярмарок супроводжувався численними розважальними і культурними заходами. Тому своє фінансове становище покращували не тільки готелі та заклади харчування, але й вся сфера гостинності Києва: театри, інші розважальні установи.

6. За період другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в Києві відбувається інтенсивний розвиток сфери гостинності, зокрема, закладів тимчасового розміщення і харчування. Цей процес мав виключно поступальний характер і в кількісному і в якісному відношенні: зростала кількість закладів, що надавала основні послуги з розміщення і харчування, відбувалася їх диференціація за ціновою політикою, набором послуг, які ними надавалися, просторовим розташуванням, контролем за рівнем сервісу, принципами кадрової політики і менеджменту. Важливе місце у цій сфері належало транспортній інфраструктурі міста і шляхам сполучення, адже поширення залізничних подорожей з другої половини ХІХ ст. суттєво вплинуло на кількість подорожуючих до Києва, а, отже, і на розвиток його сфери гостинності. Остання розширювалася і за рахунок дозвіллєвих закладів, мережа яких збільшувалася, у тому числі, внаслідок відвідувань екскурсантами і туристами.


Анотація


Вишневська Г.Г. Еволюція сфери гостинності міста Києва другої половини ХІХ – початку ХХ ст. в контексті розвитку українського туризму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступня кандидата культурології зі спеціальності 26.00.06 – прикладна культурологія. Культурні практики. – Київський національний університет культури і мистецтв. – Київ, 2008.

Дисертація присвячена визначенню складових сфери гостинності міста Києва та характеру її еволюції у зв’язку зі становленням та розвитком туризму як нової соціокультурної практики в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

В дисертації аналізуються основні види масових подорожей в Україні, які призводять до формування мережі закладів гостинності, що надають послуги відповідним категоріям подорожуючих, і які за умов розвитку капіталізму в Україні та спричиненого цим національно-культурного відродження зберігаються (паломництво) або трансформуються (подорожі з торгівельною метою, краєзнавчі екскурсії) в нові форми, які набувають ознак туризму: ділового і історико-культурного.

Охарактеризовано місто Київ як соціокультурну атракцію, показано його роль як духовного і релігійного центру православ’я в контексті паломництва і релігійної гостинності. Визначено вплив, який Київ справив на становлення і розвиток ділового і історико-культурного туризму, еволюцію світської гостинності.

Проаналізовано релігійні і світські заклади гостинності як основні складові сфери гостинності міста. Досліджено кількісну та якісну еволюцію київських готелів та інших закладів тимчасового розміщення, закладів харчування, визначено поступальний характер цієї еволюції.

Ключові слова: туризм, діловий туризм, історико-культурний туризм, паломництво, гостинність, релігійна гостинність, світська гостинність, заклади гостинності, сфера гостинності Києва.


Аннотация


Вишневская Г.Г. Эволюция сферы гостеприимства города Киева второй половины ХІХ – начала ХХ ст. в контексте развития украинского туризма. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата культурологии по специальности 26.00.06 – прикладная культурология. Культурные практики. – Киевский национальный университет культуры и искусств. – Киев, 2008.

Диссертация посвящена определению характера эволюции сферы госте-приимства города Киева в связи со становлением и развитием в Украине во второй половине ХIХ – начале ХХ столетия туризма как новой социокультурной практики.

В диссертации анализируются основные виды массовых путешествий, которые приводят к формированию сети учреждений гостеприимства, предостав-ляющих услуги временного размещения и питания соответствующим категориям путешествующих. Наиболее ранними массовыми формами путешествий в Украине были поездки в торговых целях и православное паломничество. Последнее возникло как результат христианизации Руси и предусматривало посещение святых мест христианства. В этом контексте Киев играл важную роль и как пункт на пути паломничества на Ближний Восток, и как самостоя-тельная религиозная атракция. Одной из наиболее притягательных святынь города была Киево-Печерская Лавра. В связи с большим потоком паломников в Лавре формируется свое учреждение гостеприимства – „странноприимница”, к ХІХ ст. получившее статус отеля. Деятельность отеля осуществлялась в соответствии с принципами религиозного гостеприимства: помощи, сострадания и милосердия, что означало максимальную доступность услуг для всех паломников. Кроме Киево-Печерской Лавры, паломников принимали „странноприимницы” Софийского, Михайловского и других монастырей и церквей Киева.

Наряду з церковно-монастырскими учреждениями гостеприимства в Киеве формируется и сеть светских учреждений гостеприимства: отелей, меблированных комнат, ресторанов и т. п. Особенность формирования отелей этой сети заклю-чалась в том, что они относились к категории „питейных заведений”, то есть генетически „вырастали” из трактиров и даже к концу ХIХ ст. продолжали рассматриваться городскими властями как категория заведений города, в которых осуществляется продажа алкогольных напитков. Это отражалось и на качестве основных услуг (временного размещения), требования к которым ужесточаются лишь в последней трети того же столетия, что способствует повышению их уровня. Одновременно в этот же период складывается сеть фешенебельных отелей Києва, предоставляющих наилучший сервис и ориенти-рованых на высоко обеспеченных посетителей.

Означеным процессам благоприятствовало развитие в Украине поездок с деловими целями (коммерческими), субъекты которых в силу своего материального уровня требовали соответствующего гостиничного сервиса. Деловые поездки стали следствием того, что во второй половине ХХ века Киев превратился в крупный деловой центр Украины, что было вызвано стремительным развитием промышленного производства. Сами же поездки привели к формированию такой разновидности туризма, как деловой туризм. Проведение в Киеве ежегодной Контрактовой ярмарки было существенным фактором не только пополнения бюджета города, но и финансового благополучия учреждений сферы госте-приимства: на это время готели увеличивали стоимость предоставляемых услуг вдвое. Это было вызвано не только притоком в Киев непосредственных участников ярмарки, а и многочисленных посетителей, желавших хорошо провести время.

Развитие капитализма в Украине способствовало национально-культурному возрождению. Прогресс просвещения, науки и культуры актуализировал интерес украинцев к собственной истории, памяткам культуры, что, в свою очередь, способствовало развитию экскурсий с познавательными целями, а также природного и исторического краеведения. Последние дали начало историко-культурному туризму в Украине. Эти процессы повлияли на дальнейшее развитие сферы гостеприимства в Києве в направлении проведения модернизации учреждений, дифференцирования ценовой политики, изменения требований к качеству предоставляемых туристам услуг.

Ключевые слова: туризм, деловой туризм, историко-культурный туризм, паломничество, гостеприимство, религиозное гостеприимство, светское госте-приимство, учреждения гостеприимства, сфера гостеприимства г. Киева.


Annotation


Galyna Vishnevska. Evolution of Kyiv hospitality sphere from the second half of the ХІХ-th – to the beginning of the ХХ-th century in the context of Ukrainian tourism development. – The Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the candidate of culturology by speciality 26.00.06 – applied culturology. Cultural practices. – Kyiv National University of Culture and Arts. Kyiv, 2008.

Dissertation is devoted to determination of constituents of hospitality sphere in Kyiv and character of its evolution in connection with becoming and development of tourism as new social and cultural practice in Ukraine from the second half of the ХІХ -th – to the beginning of the ХХ-th century.

The basic types of mass trips in Ukraine, which lead to forming of network of hospitality institutions, which provide services the proper categories of travelling, are analysed in dissertation, and which subject to the condition development of capitalism in Ukraine and caused this national and cultural revival saved (pilgrimage) or transformed (trips with an auction purpose, regional excursions) in new forms which get the signs of tourism: business, historical and cultural.

Kyiv is described as social and cultural attraction, his role is shown as a spiritual and religious center of orthodoxy in the context of pilgrimage and religious hospitality. Influencing is certain, what Kyiv entailed on becoming and development of business and historical and cultural tourism, evolution of hospitality society.

Religious and secular institutions of hospitality are analysed as a basic component of city hospitality sphere. It was explored quantitative and high-quality evolution of the Kyiv hotels and other institutions of the temporal placing, institutions of feed; character of this evolution is certain.

Keywords: tourism, business tourism, historical and cultural tourism, pilgrimage, hospitality, religious hospitality, secular hospitality, institutions of hospitality, sphere of hospitality of Kyiv.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: