Основні тенденції та перспективи розвитку естрадно-вокального ансамблю України
Наступним кліпом стало відео на пісню «Обійми мене».
Протягом всього 2000 року група формує свій репертуар і до середини грудня в нього входить сім пісень.
20 грудня 2000 року - дебютний виступ групи в Дніпропетровську, на сцені місцевого «Льодового палацу». На концерті було присутньо близько чотирьох тисяч глядачів.
У 2001 році група «ВІА Гра» бере участь концертних програмах, зйомках на телебаченні та для інших засобів масової інформації. Відеоряд поповнюється ще двома кліпами - «Я не повернуся» і «Бомба». Група стає загальновідомою і популярною. У 2001 колектив отримує різні нагороди, в число яких входять приз від радіо «Хіт FM», в рамках церемонії «Стопудовий хіт»; «золоте перо» на церемонії «Золота жарптиця», в номінаціях «Краща пісня» і «Відкриття року», а також «Золота гиря» і «Золотий грамофон», отримані групою за перший хіт, - «Спроба №5». Група взяла участь в зйомках мюзиклу «Ніч перед Різдвом».
31 серпня 2001 року «ВІА Гра» уклала контракт з компанією «Sony Music», розрахований на випуск п'яти альбомів. В той же час, група продовжувала успішно гастролювати з своїми сольними концертами по країнах СНД.
У 2002 році в «ВІА Гре» відбуваються зміни. Надія Грановськая готувалася стати мамою і на її місце був оголошений кастінг. Продюсерами було ухвалено рішення збільшити склад учасниць до трьох чоловік. У групу запросили екс-тельоведущую Ганну Седокову, що працювала на каналах О-ТВ і «Новий канал», а також модель з Санкт-Петербурга - Тетяну Найник.
Незабаром був знятий кліп «Стоп! Стоп! Стоп!».
23 травня 2002 року в московському концертному залі «Росія» група була удостоєна премії «Овація».
12 вересня 2002 року закінчилися зйомки кліпу на пісню «Good Morning, тато!». В цей же час в групу повертається Надія Грановськая. А через деякий час групу покидає Тетяна Найник.
У 2003 році Олена Вінницька вирішила почати власну сольну кар'єру. В результаті чергового кастінга в групу потрапляє Вера Брежнева.
На початку 2003 знімається відеокліп на пісню «Не залишай мене, коханий!», після чого виходить другий альбом «ВІА Гри» «Стоп! Знято!».
Літом 2003 з'являється кліп «Убий мою подругу». Осінню цього ж року виходить альбом «Біологія». Формується прекрасний дует - «ВІА Гра» і Валерій Меладзе. Спільна робота, за кінець 2003 - початок 2004 років що дала плоди у вигляді пісень «Океан і три річки» і «Тяжіння більше немає», а також знятих на них відеокліпів.
2004 році з групи йде Ганна Седокова. На її місце приходить Світлана Лобода.
4 червня 2004 «ВІА Гра» перемагає на премії «МУЗ-ТБ 2004», знімається відеокліп на пісню «Біологія».
Проте, незабаром Лобода вирішує зайнятися сольною кар'єрою. На місце Лободи беруть Альбіну Джанабаєву, що довгий час пропрацювала на бэк-вокалі у Валерія Меладзе і що потрапила в групу по його рекомендації.
У 2005 році Вера Брежнева, катаючись на гірських лижах, отримала травму хребта.
«ВІА Гра» випускає ще одну дуетну роботу - з популярною на Україні рэп-командою «ТНМК». Кліп називається «Немає нічого гіршого, ніж бути як все».
У 2006 році були записані нові пісні «Обмани, но останься» і «ЛМЛ» (російська і англійська версії пісні). Також на них були зняті кліпи. У вересні вийшла нова версія пісні «Бомба», «Бомба 2006», в жовтні — пісня «Цветок и нож».
У жовтні 2006 року вийшов другий англомовний альбом групи.
У январяє 2006 року з групи пішов один з солістів первинного складу - Надія Грановськая. Її замінила 20-річна Кристина Коц-Готліб з Донецька. У групі вона довго не протрималася, і її через три місяці замінила Ольга Корягина. Ольга Корягина вийшла заміж і завагітніла. На місце її прийшла 23-річна Меседа Багаудінова, яка стала десятою, ювілейною учасницею цього колективу.
Висновки
«Естрада» - широке поняття. Сьогодні слід розглядати естраду не тільки як вид мистецтва, але і як соціокультурний феномен. У багатообразних феноменах естради виражає саму суть людського буття і, тим самим, пояснюється глибинна потреба в естраді на різних історичних етапах і, особливо, в кризові періоди.
Сучасна естрада вільно виходить за рамки академічного мистецтва, в ній найнаочніше виявляються хаосообразные процеси, що відбуваються в сучасній масовій культурі. При цьому як естрада знаходиться в складних взаємозв'язках з масовою культурою.
З одного боку, в Україні саме масова культура вивела естраду на новий рівень, зробивши найпопулярнішим видом мистецтва.
Геополітичні зміни в житті країни в останні десятиліття викликали не тільки розвал всієї колишньої системи управління і функціонування естради, але і змістовний злам в самому мистецтві. Прагнення в що б те не стало якщо не «підкорити», то порівнятися із Заходом приводить виконавців до прямого наслідування і, як наслідок, стирання, усереднювання індивідуальності. Само поняття «естрада» все частіше замінюється сучасним «шоу-бізнес», на практиці нерідко превалює виявляється друга складена - бізнес, зі всіма властивими цьому поняттю достоїнствами і недоліками: вільним ринком, жорстокою конкуренцією, боротьбою різних угрупувань і ін.
Важливе завдання національної культурної політики полягає у напрямі енергії, що породжується зростанням національної самосвідомості, в русло творчої діяльності, до вирішення важливих культурних проблем. Діяльність вокальних-естрадних ансамблів України є об'єктивно необхідною і усвідомленою для потреби багатьох людей.
З іншої - в естетичному змісті естради відбувся якісний злам.
Сучасне поняття естрада все більше асоціюється з поняттям шоу-бізнесу з принципом зоряності, стилем.
Історія українсьбкої естради розглядається як частина цього загального процесу і, одночасно, як специфічний феномен, взаємозв'язаний не тільки з процесами глобалізації і універсалізації в сучасному соціально-культурному житті, але і з процесом этнокультурного самовизначення, впровадження сучасних механізмів організації шоу та виступів.
Як показує аналіз форм естради, зокрема вокального-естрадного виконавства ансамблів, вони сьогодні є частиною сучасної масової культури набуваючи сьогодні характеру масової народної творчості.
Список використаних джерел
Гершуни, Е. Рассказываю об эстраде / Е. Гершуни. - Л.: Изд-во «Унив.кн.», 1968. - С. 17.
Захаров, А.В. Тоталитаризм - маска толпы / А.В. Захаров // Тоталитаризм как исторический феномен. - М.: Философское общество СССР, 1989.-395 с.
Мазаев А.И. Праздник как социально-художественное явление: Опыт историко-теоретического исследования. М.: Наука, 1978.
Русская советская эстрада // Очерки истории. Отв. ред. докт. иск., проф. Е.Уварова. В 3-х Т. М., 1976, 1977,1981.
Золотницкий Д. Зори «Театрального Октября». Л., 1976;
Золотницкий Д. Очерки о советской эстраде // СЭЦ. 1977. № 3
Золотницкий Д. Начало «Невского фарса» // Политическое кабаре на стыке веков. СПб., 2000.
Борев Ю.Б. Эстетика / Ю.Б. Борев. - М.: Высш. шк., 2002.- С.154-164.
Нечаєва П. Вижницький феномен // Ч: Доба, 2002. — 11 січня.
Костишина М. Український народний костюм Північної Буковини (традиції і сучасність). Ч: Видавництво «Рута», 1996. — с. 153.
Івасюк В. Как выросла «Смеричка» // М: Кругозор, 1977. — №3.
Стринадко І. Я любив вас усіх. Та найбільше любив Україну. «Марія Ісак, солістка ансамблю «Смерічка» перших років його діяльності», «Вижницьке об’єднання Всеукраїнського районного товариства «Просвіта». Коломия: «Вік», 1996. — с. 56.
Козак С. Натхненна пісня України // Літературна Україна, 1970 — 10 квітня.
Крецу І. «Лунають нові пісні» // Ч: Зорилей Буковиней, 1970 — 27 жовтня.
З листа В. Івасюка Л. Дутковському, жовтень 1970 року.
Епштейн Є. Популярность обязывает // М: Музыкальная жизнь, 1974. — №22. — с. 19.
Гальченго Г. Когда рядом такой человек // Комсомольское Знамя, 1973. — 8 квітня.
Пустовіт Л. Мелодії Буковинського краю // Культура і життя, 1973. — 28 січня.
ВІА «Смерічка»// ВІА «Смерічка»
umka/ukr/catalogue/variety-art-2/kobza-ukrainian-via-collection.html
umka/ukr/singer/vatra-hurt.html
meduniv.lviv/index.php?id=medicus
1 Гершуни, Е. Рассказываю об эстраде / Е. Гершуни. - Л.: Изд-во «Унив.кн.», 1968. - С. 17.
2 Захаров, А.В. Тоталитаризм - маска толпы / А.В. Захаров // Тоталитаризм как исторический феномен. - М.: Философское общество СССР, 1989.-395 с.
3 Мазаев А.И. Праздник как социально-художественное явление: Опыт историко-теоретического исследования. М.: Наука, 1978.
4 Русская советская эстрада // Очерки истории. Отв. ред. докт. иск., проф. Е.Уварова. В 3-х Т. М., 1976, 1977,1981.
5 Золотницкий Д. Зори «Театрального Октября». Л., 1976;
6 Золотницкий Д. Очерки о советской эстраде // СЭЦ. 1977. № 3
7 Золотницкий Д. Начало «Невского фарса» // Политическое кабаре на стыке веков. СПб., 2000.
8 Борев Ю.Б. Эстетика / Ю.Б. Борев. - М.: Высш. шк., 2002.- С.154-164.
9 Нечаєва П. Вижницький феномен // Ч: Доба, 2002. — 11 січня.
10 Костишина М. Український народний костюм Північної Буковини (традиції і сучасність). Ч: Видавництво «Рута», 1996. — с. 153.
11 Івасюк В. Как выросла «Смеричка» // М: Кругозор, 1977. — №3.
12 Стринадко І. Я любив вас усіх. Та найбільше любив Україну. «Марія Ісак, солістка ансамблю «Смерічка» перших років його діяльності», «Вижницьке об’єднання Всеукраїнського районного товариства «Просвіта». Коломия: «Вік», 1996. — с. 56.
13 Козак С. Натхненна пісня України // Літературна Україна, 1970 — 10 квітня.
14 Крецу І. «Лунають нові пісні» // Ч: Зорилей Буковиней, 1970 — 27 жовтня.
15 З листа В. Івасюка Л. Дутковському, жовтень 1970 року.
16 Епштейн Є. Популярность обязывает // М: Музыкальная жизнь, 1974. — №22. — с. 19.
17 Гальченго Г. Когда рядом такой человек // Комсомольское Знамя, 1973. — 8 квітня.
18 Пустовіт Л. Мелодії Буковинського краю // Культура і життя, 1973. — 28 січня.
19 ВІА «Смерічка»// ВІА «Смерічка»
20 umka/ukr/catalogue/variety-art-2/kobza-ukrainian-via-collection.html
21 umka/ukr/singer/vatra-hurt.html