Зачіски стародавнього Риму із довгого волосся
Взуття з закритою ступнею було дуже поширеним з найранішого періоду. Основними його видами були: черевики та півчоботи. Перші являли собою звичайний черевик з нечиненої шкіри заввишки до кісточки ступні, на товстій підошві, з бічними розрізами, щоб легше було взувати, та ремінцями для підтримки. Півчоботи, спереду розрізані й зашнуровані, здавна були взуттям сільського населення, а в пізній імператорський період їх носили уже і як Царадне взуття багатих верств населення. Серед мешканців сільських місцевостей широко побутували гетри — своєрідні чохли з цупкої тканини, що натягалися на литки і підв'язувалися шнурками. У пізній період іноді були ще й обмотані навколо литки ремінці. Прибирання волосся на голові та на обличчі в чоловіків протягом усієї історії Риму зазнавало неодноразових змін. У ранній період римляни носили ще відносно довге волосся, бороди та вуса. Але вже з кінця III ст. до н.е. поширився звичай коротко стригти волосся і цілком голити обличчя, який зберігся до половини II ст. н.е. Зачіски того часу були дуже прості: підстрижене "шапкою" волосся розчісували від тім'я навсібіч і начісували на чоло та скроні. Іноді спереду волосся рівно підстригали коротким чубком. V І ст. н.е. волосся нерідко вже зачісували з чола назад і підвивали, а також завивали коротке волосся дрібними кучериками по всій голові. У другій половині II ст. н.е. почали знову відрощувати бороди та вуса. Бороди носили довгі, у формі лопати чи півкола, або у вигляді вузької кайми по краю щік та підборіддю, що нагадувала "халдейську" бороду. При бороді обов'язково носили повні вуса, які або запускали в бороду, або трохи підстригали з країв, так що вони були від бороди на певній відстані. Волосся відрощували трохи довше й нерідко завивали великими кільцями чи дрібними локончиками. З IV ст. н.е. обличчя знову почали зовсім голити, а волосся носити "шапкою", але з довшими задніми та бічними пасмами, іноді завитими в локони, особливо у молодих франтів. Різноплемінна маса римських рабів часто зберігала свої національні особливості прибиранням голів.
В імператорський період серед розбещених молодиків поширився потяг до косметичних засобів. Франти рум'янились, підводили очі та брови, пудрили волосся золотистою пудрою тощо.
Головних уборів римляни, окрім ремісників та землеробів, майже не носили. Надівали головні убори часто у подорож та в негоду. Якихось своєрідних головних уборів римляни не створили: вони носили капелюхи, схожі на давньогрецькі. Дуже поширеним і здавна популярним убором голови (і водночас знаком розрізнення) були вінки. їх надівали за різних обставин: на бенкети, на релігійні свята, як почесну нагороду за перемогу на змаганнях і як військову відзнаку. З доби розквіту республіки були запроваджені й золоті вінки. В пізній імперії, з поширенням християнства, вінки почали поступово зникати.
А тому підводячи риску, я хочу сказати, що епоха стародавнього Риму вразила мене витонченістю форм, своїми силуетами, складністю виконання моделей, їх оформлення. А особливо використанням великої кількості декоративних прикрас, накладних елементів. Вражає пишність і водночас легкість витвору. І саме зачіски цієї епохи вказують, що таке справжнє мистецтво.
Дана модель фантазійної зачіски виконується на основі базової моделі зачіски на прикладі зачіски "Доминиці", так як дана зачіска мене найбільше вразила знову ж таки своєю красою, оригінальністю, незвичайністю форми.
Для того, щоб виконати таку зачіску, потрібно використати каркас (в даному випадку з картону). Необхідна велика кількість шпильок.
Виконана зачіска вимагає вміння, терпіння, фантазії, а також займає багато часу. Фасони цієї зачіски можуть бути найрізноманітніших силуетів, фасонів, з різним сюжетом. Прикрашається зачіска стрічками, пір’ям та іншими декоративними прикрасами. На верху зачіска може прикрашатися різними фігурами. А ми в даному випадку прикрасимо пташкою.
Щоб надати цій зачісці сучасності, передбачені сучасні методи колорування. Також сучасні декоративні прикраси (стрічки, бісер, квіти)
1.3. Розробка моделі зачіски (стрижки) відповідно до історичної епохи, сучасного напрямку моди і типу обличчя.
В розробці даної моделі зачіски посприяла історична епоха стародавнього Риму та напрям сучасної моди.
За основу цієї фантазійної зачіски був взятий модний силует ідеалу епохи Римської Імперії, що й послужив еталоном зразка.
Вивчивши досконало цю епоху, побачивши декілька зразків, які надійшли до сучасності, я уявила художній образ, а точніше потрібні деталі цього образу. Також я відновила в уяві раніше побачену зачіску в сучасному варіанті. Пофантазувавши я підібрала потрібний сюжет та реальні елементи, придумала декілька можливих варіантів. Внаслідок цього появився задум, потім ідея, а потім мотив. І коли визначила чітку яву про майбутню модель я виконала декілька ескізів у різних ракурсах.
Продумуючи модель зачіски рахувала масштабність та пропорційність зачіски. А точніше, продумала особливості підбору костюму, макіяжу, прикрас. Я визначила колір та одяг, це сучасне плаття, у вигляді туніки. Також це яскравий макіяж.
Враховуючи композиції зачіски окремо рахувала художню побудову форми, побудову елементів, їх гармонійний зв’язок, взаємовідношення, поєднання неоднорідності. Найменш важливим є врахування пропорцій величини голови.
Незабула продумати вплив та зв’язок, важливість кольору, адже він здатний збільшувати чи зменшувати об’єм. Визначилась з фактурою волосся, адже в цій зачісці використовуються накладні елементи, тому підбір і поєднання фактури є дуже важливим.
Перша деталь, що свідчить про аналогічність базової моделі історичної зачіски – це пропорційність. Також незвичайність стилю. Зачіска в такому оформленні може носити тільки видовищний образний характер.
Актуальним в сьогоднішній моді є історичний культовий елемент – плетена корзина. Зараз існує безліч різних видів плетіння, переплетень, плетіння косичок, джгутів, вплітання різних декоративних прикрас. І взагалі, будь-яку історичну зачіску можна видозмінити, поєднавши її з сучасними декоративними прикрасами. Це можуть бути сучасні різноманітні стрічки, бісер, бусинки, шнурки, декоративні квіти, пір’я різного забарвлення. Також історичним елементом у зачісці є прикраса така як пташка, розміщена на верхівці корзини. Зачіска епохи стародавнього Риму несе якийсь сюжет, чи свідчить про якусь серйозну подію. З усіх тодішніх елементів я обрала пташку, бо саме її мені хотілось побачити у своєму задумі тому, що хотілося б побачити неординарність. Проте зараз вони виконані у сучасному вирішенні, з врахуванням направлення моди.
Незвичайним для історичних деталей та елементів і розробці нової моделі є поєднання кольорів, як природних так і неприродних відтінків для волосся. Ось наприклад використання при плетінні кіс зелених прядок, що надають зачісці “природності”, чогось весняного, літнього, оживляє її.
Вирішення та задум цієї зачіски незвичайний, неординарний. Вона складна у виконанні та використанні у повсякденному житті. Тому ця зачіска являється видовищного призначення, і взагалі використовується в конкретних цілях. Це зачіска, яку не використовують у повсякденному житті. Вона не може послужити як вечірня, бо навіть для цього випадку є складною. І вона аж ніяк не підійде для нареченої, бо в неї інший образ. Це зачіска фантазійна, яку можна виконати тільки на конкурсах, показах. Також її можна виконати на карнавалах, або для створення потрібного образу у театрах, на виставах.
При моделюванні зачіски потрібно враховувати:
1. якість волосся, його початковий колір, як піддається укладці, природність хвилі;
2. вік людини;
індивідуальні особливості;
професія, характер, стиль особи;
тип обличчя: форма обличчя та його індивідуальні особливості;
співвідношення тіла з головою та зачіскою;
зріст людини відповідно до зачіски.
Обрана модель відповідає всім вищезазначеним нормам. Це молода дівчина, тому що і вік підходить, бо така фантазійна, неординарна зачіска тільки для молодого віку. Волосся природнє, що полегшує виконання колоровуння, піддається потрібній укладці, тобто легко вкладається. Риси обличчя, правильні і при виконанні цієї зачіски з корекцією проблем не виникне. Зачіска ідеально підходить до цього типу обличчя, підкреслює його позитивні риси. У поєднанні зачіска з будовою тіла та зростом є відповідна пропорційність, масштабність, для створення потрібного образу.
Щоб виконати макіяж немає чітких правил, вимог. Кожен інший макіяж акцентується на потрібній ділянці обличчя.
Робота в макіяжі потребує великої уваги та професійності, уникаючи помилок, адже їх виправити дуже важко, порушується загальна тональність, макіяж набуває брудного вигляду. Тому в роботі сучасних візажистів повинно бути задіяно: професійні навики, відмінні відчуття, знання кольору, тенденції для створення яскравих образів, використання незвичайних текстур флюрисцентні рішення, незвичайні стилістичні рішення. Постійно досконале оновлення своєї майстерності , збільшення досвіду, вивчення нових технологій допоможе створити нові оригінальні образи, схеми макіяжу. Тому необхідно час від часу брати участь у конкурсах для власного розвитку та самовдосконалення.
Завдяки косметиці навіть в малій кількості можна створити надзвичайні образи, справжню красу.
Розробляючи модель макіяжу потрібно пам’ятати, що це фантазійний і образний макіяж, який доповнює зачіску. А так як зачіска історична і має певний образ, то й макіяж має бути співвідносним, доповнюючи цей образ.
Перш ніж придумати образ макіяжу визначають тип обличчя: форму обличчя, колір шкіри, колір очей, форму вій та інших частин обличчя. Також необхідно визначити тип шкіри, сприймання нею косметики. Продумаємо поєднання макіяжу і зачіски. В загальному це образ чогось природного.
Потрібно створити стиль макіяжу, для цього необхідно вивчити клієнта – модель, а точніше внутрішній світ цієї людини, тому візажистові в деякій мірі необхідно бути психологом. Спілкуючись повинен визначити характер, настрій, стан душі, соціальне положення цієї людини. Визначивши ці всі аспекти я прийшла до висновку, що саме такий, саме цей макіяж підходить для створення потрібного образу.
Щоб відчути і відобразити ідею образу, візажист повинен бути креативщиком, а також бути майстром своєї справи, працювати швидко, точно, виразно, та вміло підбирати косметику, яка потрібна для створення потрібного образу.
Також створити потрібний образ ідеальний можна при наявності великого асортименту декоративної косметики, її різноманітності, великої гами кольорів, рівня якості.
Найголовнішим напрямком сучасної моди є натуральна краса людини, тому створюючи новий образ потрібно максимально відпрацювати підкресливши цю красу, а не заховавши її за “шторою” косметики. Макіяж повинен бути натуральним і надавати обличчю свіжості. Макіяж очей повинен бути виразним, у даному випадку яскравим. Таким чином відкривши всю сутність очей.
Але все ж таки основою макіяжу є шкіра, загальний тон. В даному випадку колір шкіри – частина образу. Він має не надто смуглий, але й не світлий, оживити обличчя допоможуть румяна. Декоративний малюнок на щоці підкреслить образ, а макіяж губ його доповнить.
Кольорова гама макіяжу продумана і гармонійно поєднана.
Продумавши всі деталі макіяжу, його модель схематично втілюють на малюнок. Створений ескіз допоможе остаточно визначити та виправити можливі помилки і навіть якщо щось не подобається - можна змінити, удосконалити. Точніше сказати, на малюнку проводиться конструкція і реконструкція моделі, без чого загальний процес не обійшовся.
Модель макіяжу повинна бути оригінальна, яскрава, гармонійна, відповідати індивідуальності і загальному задуму. Також відповідати сучасним напрямкам моди.
Як уже вище сказано, у макіяжі використовуються яскрава гама свіжих відтінків: яскраво-жовтий, абрикосово-оранжевий, відтінки зелених та розових.
На лівій щоці виконуємо малюнок у вигляді видовжених листочків, також можна використати накладні вії, незвичайних відтінків, чи наклеїти прикраси, блистинки, камінчики...
Робота повинна бути виконана в найкращих традиціях стилю та високої техніки макіяжу, повинні бути використані найновіші концепції сучасної моди. Робота має бути акуратною, без помилок, щоб не пошкодити загальний образ.
В кінцевому результаті завершена робота має відобразити індивідуальний задум, цілісність побудови образу. Відповідність макіяжу моді і поєднання її з зачіскою, техніці виконання, одним словом це має бути ідеальна модель.
2. ТЕХНОЛОГІЧНА ЧАСТИНА.
2.1. Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу.
Протягом кількох десятиліть демонструється, що творчий процес завжди знаходиться у русі. Перукарська мода “нестримна”.
У сучасному перукарському світі сприймаються самі найрізноманітніші тенденції, та тільки одиниці виявляються на “гребені хвилі”. Багатий вплив на дохід дає репутація. Головним девізом майстра-модельєра є: ”Першокласне обслуговування по розумних цінах.”. Дуже велика плата, чи занижена за послуги насторожує і відвертає людей. Якщо насправді у майстра “золоті руки” він завжди буде мати велику кількість клієнтів. Потрібно оцінити і розрахувати всі можливі доходи. Правильний і розумний розрахунок заробітку збільшить доходи.
Високий рівень обслуговування, розширений асортимент послуг, відмінна репутація також сприяє покращенню репутації.
Але все ж таки, найважливішою задачею є правильний підбір кадрів, що забезпечує половину успіху.
Завідуючий салоном краси повинен завжди у коректному вигляді нагадувати своїм працівникам про ввічливість, привітність, витримку, доброзичливість, чуйність, тактовність, скромність, елегантність, ерудованість, оперативність, кмітливість, майстерність, самозадоволення. Найголовніше, при обслуговуванні клієнтів вміння користуватися посмішкою, звичайно в оціненій ситуації.
Отже, робота майстрів-перукарів пов’язана з обслуговуванням працюючих, покращення побуту тисяч наших громадян, тому праця перукаря така ж популярна, заслужена й потрібна нашому населенню, як і праця представників інших професій.
Тому я б не сказала, що постижерна справа на сьогоднішній день аж надто сильно розвивається і проявляється. На ринку продажів продають перуки з штучного волосся, дуже рідко з натурального. Штучне волосся дуже сильно наближене до натурального, це є одне із досягнень постижній справі. Таке волосся можна мити, накручувати, робити укладки, воно не піддається впливу більшості хімічних речовин і його дуже вигідно використовувати замість натурального, колір волосся наближений до природнього і кольорова гама дуже велика.
Шиньйони також не є актуальними. Їх популярність проявляється у виконанні складних зачісок. У видовищних зачісках використовуються різні декоративні прикраси, накладні елементи, а також шиньйони, які роблять зачіску складнішою, більшою, об’ємнішою. Їх підбирають в тон волосся, а при потребі й іншого кольору, головне щоб гармонійно поєднувалась із зачіскою. Можна використовувати шиньйони і неприродних кольорів. Таке вирішення надасть зачісці авангардності, більш сучасного вигляду. Виконуючи укладку можна використати окремі прядки, вони надають волоссю вигляду меліровки.
В попередньо продуманій роботі вказано, що моделі зачіски використовується постижні вироби. Постижними виробами у зачісці є: корзина, виконана на основі шиньйону, пташки, виконані з окремого волосся в декоративному вирішенні, а також окремі прядки незвичайних відтінків, що надають зачісці образності та косички з вплетеною в них стрічкою.
Для виготовлення німбу спочатку потрібно приготувати, тобто зробити шиньйон. Виготовляють шиньйон круглої форми без моньтюра. Проводимо підготовчі роботи. Волосся вже є готове. Підготовляємо постижний стіл, тресбанком, карду, що б ставити волосся, посудину з водою.
Приступаємо до тресування. Трес має бути довжиною 2 м в один оберт три нитки. Його густота підходить для потрібного виробу. Карда стоїть поряд з правою стійкою тресбанка. В неї закладають підготовлене волосся, накривають іншою або щіткою. Змочену у приготовленій воді вказівний та великий пальці. Беремо з корди тонку прядку волосся (8-20 волосин) заносимо прядку із зовнішнього боку натягнутих ниток тресбанка. Потім змочений кінчик прядки кладуть між нижньою і середньою ниткою. Кінці прядки волосся при цьому повинні заступати середню і верхню нитки, а нижня нитка повинна бути відкритою з тієї сторони де знаходиться майстер. Після цього кінці прядки волосся зажимають вказівним і великим пальцями лівої руки. Кінчики прядки повинні виступати на 3-4 см над верхньою ниткою. Великий і вказівний пальці правої руки розташовані між середньою і верхньою нитками. Захоплюємо пальцями виступаючий зверху кінчик прядки, пронизуємо його між верхньою і середньою нитками, перегнувши через верхню до себе і в низ. В цьому положенні кінчик волосся закриває середню і нижню нитки, а верхня залишається відкритою. Великий і вказівний пальці правої руки знову розташовують між середньою і верхньою нитками, захоплюють кінчик волосся, що виступає із-під нижньої нитки і обвивають нижню нитку, протягують прядки між середньою і верхньою нитками до себе і вверх. В цьому положенні кінчики волосся закривають середню і нижню нитки, а верхня залишається відкритою. Великий і вказівний пальці правої руки знову розташовують між середньою і верхньою нитками до себе і вверх. В цьому положенні кінчики волосся закривають верхню нитку, середня і нижня залишаються відкритими. Останній етап закріплення, для цього великий і вказівний пальці правої руки розташовують між нижньою і середньою нитками із зовнішньої сторони. Середню нитку злегка відтягують в сторону від себе і захоплюють пальцями кінчики прядки, що виступають над верхньою ниткою. Протягують їх між нитками так, щоб вони вигинались над верхньою ниткою і проходили між верхньою і середньою. Закріплюючи сплетену прядку вказівним і великим пальцем лівої руки захоплюємо два кінці прядки і затягуємо одночасно з цим пальці правої руки повинні просунути прядку до кінця і вліво. Після закінчення тресування три нитки зав’язують петлеподібним вузлом, так як і на початку, але нижню нитку потрійним вузлом. Весь трес по довжині прошиваємо для того, щоб закріпити .
Зшиваємо шиньйон. Беремо кінчик тресу і зшиваємо коло. Потім по годинниковій стрілці утворені невеликі півкола. Таким чином в результаті в нас получиться круглий трес у вигляді квітки. По кривій лінії робимо ще одне суцільне коло.
Виготовляємо з картону так званий каркас овальної форми. Кладемо шиньйон на каркасну основу, відділяємо тонкі прядки (1-2 см) по черзі переплітаємо одночасно утворюючи форму. Кінці закріпляємо тобто заплітаємо у косу.
Виготовляємо пташки з волосся. Робимо основу з легкого матеріалу, тканини або ниток або паралону. Створену форму обвиваємо волоссям, зразу ж зафіксовуємо. За допомогою бісера робимо очі і дзьоб, крильця і хвіст робимо з пір’я. Прикріпляємо дротяне кріплення.
Виготовити окремі прядки неважко, волосся потрібної довжини і потрібної товщини зав’язуємо резинкою і є готові прядки. Якщо їх потрібно пофарбувати, то фарбуємо в потрібний колір.
Також виготовляємо дві коси. Але так як вони мають бути не товсті і недовгі, їх не потрібно виготовляти по технології стресу, а просто волосся зав’язати в пучок, додавши шнурок і заплести в косу.
Щоб максимально відтворити модель зачіски, тобто перенести її з ескізу у натуральний вигляд потрібно якомога точніше продумати технологію. Не потрібно у зачісці використовувати хімічну завивку чи укладку на бігуді, але необхідно продумати технологію колорування.
Перед технологічним виконанням роботи визначаємо стан та діагностику волосся за допомогою огляду визначити його потреби, також, якість волосся його структуру, кучеряве, пряме, м’яке, жорстке, фарбоване чи природне. У моєї клієнтки волосся природне, не фарбоване, русявого кольору, середньої жорсткості, пряме, укладці піддається.
Враховуються і індивідуальні особливості: чи є у клієнток чілка, на якій стороні проділ, особливості росту волосся (лінія росту волосся, напрямок росту волосся, вихри, проділи).
Модель була підібрана з потрібними особливостями без дефектів, що в деякій мірі полегшує роботу.
Парфумерно-косметичні засоби, тобто миючі і укріпляючи матеріали обирались відповідно до стану та структури волосся, також по бажанню клієнта.
Так, як у зачісці багато накладних елементів, більш за все підійде волосся середньої довжини. Можливо різної довжини, тобто низ довший, верх коротший. Густота волосся середня.
На волоссі вже виконана попередня стрижка тому цієї операції не потребується. Можливе виконання сучасних технологій колорування. У клієнтки природній колір волосся, темно русяве. Колоровка виконуватиметься в трьох відтінках: білому, попелясто-русявому і натурально-коричневому.
Проводимо підготовчі роботи, приготовляємось до колорування. Розводимо фарби, приготовляємо фольгу.
Виділяємо тонкі пасма волосся. Під пасмо підставляємо полосу фольги притримуючи її за допомогою твердої основи, за допомогою кісточки наносимо одну із фарб, ховаємо його з фольгою. Відділяємо наступну прядку і залишаємо так як є. Наступну прядку зафарбовуємо в інший колір. Дальше проводимо роботу, чергуючи між собою кольорами. Виконавши колорування по всій голові залишаємо на 35-45хв.. При необхідності 5-10хв. з додатковим теплом.
Змиваємо фарбу ретельно, наносимо бальзам. Якщо необхідно, бальзам змиваємо, протираємо волосся рушником.
Виконуємо укладку за допомогою щітки браш і повітряного фена але без фіксуючих матеріалів.
Технологія виконання зачіски:
Підготовчі роботи. Приготовляємо накладні елементи. Гарно розчісуємо волосся по всій довжині. Від матушки рівномірно все волосся розчісуємо в усі сторони.
Визначаємо місце де будемо накладати накладний елемент – корзину. На тім’я прикріпляємо за допомогою невидимок дві коси. Вони мають бути прикріплені так, щоб їх кінчики потім прикривала корзина.
За допомогою шпильок та невидимок міцно прикріплюємо корзину, але так щоб вона не мішала клієнтові. Шпильки не тиснули у голову, але й щоб і не хиталось.
Укладаємо ліву сторону, відділяємо прядку ближче до чола і укладаємо її у велику об’ємну буклю. Наступну прядку виділяємо над вухом, тобто на скулах, гарно розчісуємо, піднімаємо вверх і також укладаємо у велику буклю.
Укладаємо праву сторону, на скулах, над вухом відділяємо прядку, зачісуємо гладко до голови і укладаємо знову буклю залишаючи вільні кінці. Бокову лобну прядку гарно причісуємо і укладаємо буклею на подобу плоского локона. Волосся спереду розчісуємо чуть наліво. Роблячи таким чином місце для косичок і укладаємо також буклею.
Виступаємо до обробки потиличного волосся. На шийній зоні відділяємо волосся на рівні мочки вух, зверху від корзини, справа наліво відділяємо прядки шириною 5 см. і товщиною 2см. Укладаємо їх як і попередні прядки залишаючи кінчики.
Наступний ряд укладаємо аналогічно і відповідно попередньому, і так все волосся. Відділене волосся на шиї ділимо на дві прядки, товстішу з них переплітаємо шнурком і укладаємо на груди. Ту що залишилась при піднімаємо і укладаємо, роблячи її коротшою.
Укладаємо коси. Одну закладаємо вище за вухом і прикріпляємо попустивши її через чоло, іншу аналогічно попередній прикріпляємо за іншим вухом.
В утворені проділи між буклями прикріпляємо окремі прядки і також укладаємо, залишаючи випущеними довгі кінці. Потім у зачіску шпильками прикріпляємо коротенькі стрічки. У корзину вставляємо волосся обмотане сіткою. За допомогою дротяного кріплення до цього волосся прикріпляємо пташок, поправляємо пір’я.
Проводимо перевірку зачіски. Поправляємо де є якісь дефекти чи недоліки і де стирчать волосини, закладаємо всередину. Закріпляємо всю зачіску фіксуючими засобами, тобто лаком. Проводимо заключні роботи, а потім приступаємо до макіяжу.
Щоб виконати таку зачіску потрібні навики, вона також потребує витримки, фантазії, розуміння технології. Її виконання займе не мало часу.
Декоративна косметика своє використання знайшла порівняно недавно, але за цей час встигла знайти своє широке застосування в побутовому обслуговуванні та й в житті кожної людини зокрема. Декоративна косметика пропонує свободу вибору.
Сучасні косметичні матеріали створюють на основі натуральних речовин та екстрактів, без хімічно-шкідливих домішок та консервантів, але можуть довго зберігатись. Створюється безліч нових косметичних фірм з прогресивними технологіями, а давно відомі об’єднуються між собою та удосконалюються. Декоративна косметика стає настільки потрібною та незамінною, збільшує свій попит, що диктується як окремий вид послуг.
Макіяж стає як основа у доповненні індивідуального образу людини, він відкриває естетичну красу, гармонійне поєднання, витонченість і досконалість.
Макіяж доповнює зачіску та костюм від чого й залежить.
Макіяж це мистецтво наведення краси, підсилення природної привабливості, деякі виправлення і корекція рис обличчя та зовнішнього вигляду людини в цілому.
При нанесенні макіяжу потрібно дотримуватись міри нанесення, накладання фарб і пам’ятати, що великий товстий шар фарб не надає обличчю краси. Макіяж потребує індивідуального, уважного підходу з урахуванням внутрішньої і зовнішньої культури поведінки людини. Необхідне індивідуальне бачення особливостей та властивостей обличчя та характеру людини.
Дана модель макіяжу носить образний зміст. Його мета створення певного потрібного образу, який можна було б поєднати з зачіскою і несе в собі внутрішній характер, який можна передати за допомогою фарб, роблячи акцент на потрібних деталях. Тенденції сьогоднішнього сезону пропонують свободу вибору. Зараз в іміджі важливо все, всі деталі макіяжу. Мода настоїть на місці і райдуга кольорів міняється із швидкими темпами, так взагалі міняється тенденція в цілому.
Виконувати макіяж необхідно почати з повторного вивчення ескізу замальовок. Підготовлюємо робоче місце і інструменти, косметику та потрібні матеріали. Підготовляємо фарби потрібного кольору для того щоб виконати макіяж необхідно: крем для обличчя, загальний тон, румяна, олівці, тіні, помада, блиск для губ, туш для вій, аплікатори. З інструментів необхідні: помазки, щиточки, губки, серветка, алігнін, вата, кісточки, гребінці...
Підготовчі роботи:
Покрити клієнта серветкою чи пеньюаром, вкладаємо зручно голову. Очищуємо шкіру обличчя від бруду лосьйоном, промокуємо обличчя серветкою. Якщо шкіра у поганому стані: суха, подразнена, втомлена, можна зробити компрес, маску, чи масаж обличчя.
Технологія макіяжу:
Технологія починається з чіткої послідовності читання обличчя. Вивчають розміщення кісток черепа і м’язи, що впливають на вираз обличчя. Визначаємо форму брів, при потребі робимо корекцію для надання їм правильної форми.
Попередньо визначивши тип шкіри підбираємо потрібний денний крем, наносимо його на шкіру обличчя та шиї по масажним лініям.
Підбираємо загальний тон по кольору шкіри. Наносимо його тонким шаром по масажних лініям за допомогою губки, яка має бути невеликою і м’якою. Тональний крем повинен рівномірним шаром гладко лягати на шкіру і створювати враження натуральності.
За допомогою контурного олівця підкреслюємо форму брів, олівець повинен бути коричневим. По напрямку росту волосся, брів цим олівцем проводимо переривисті штрихи.
Оформляємо макіяж очей так, що б їх зробити чіткішими, виразнішими, підкреслити їхню форму та колір. За допомогою аплікатора на внутрішній кут ока наносимо жовті тіні, роблять плавний перехід до оранжево-абрикосового відтінку. Абрикосовими тінями зафарбовуємо середину повік, а зовнішні кутики зафарбовують салатовими тінями, які переходять у зелені. Нижню повіку як можна ближче до вій покриваємо жовто-лимонними відтінком тіней, підбрівний простір покриваємо жовто-перламутровими тінями. Лінії границі розташовуємо.
Робимо макіяж губ. За допомогою контурного олівця наводимо контур губ, підкреслюємо форму. По кольору контурний олівець темно-розовий. Помадою, за допомогою спеціального помазка фарбуємо губи. Колір помади розовий. Для того, щоб помада довше зберігалася і легше наносилась губи