Аналітико-синтетична обробка документів
В обох листах Ф. Енгельс стосується проблем Нової Гвінеї, що у 1880-і рр. стала об'єктом європейської експансії. Він повідомляє про спробу анексії Нової Гвінеї європейськими державами і про участь у цьому Австралії, про експедиції за невільниками і про зіткнення між державами на ґрунті захоплення робочої сили (Т. 36. С. 53–54). Тут же Ф. Енгельс наводить дані про швидкий ріст населення на Яві – 2 млн. чоловік у 1755 р. і 19 млн. у 1878 р. (Т. 36. С. 54)
б) характеризують збірник добутків
КПРС про засоби масової інформації і пропаганди. 2-і вид., доп. М.: Політвидав, 1987, 608 с.
Збірник включає документи КПРС про періодичну пресу, телебачення і радіомовлення, видавничій і бібліотечній справі.
Рекомендаційні / загальні
Ландау Л.Д., Румер Ю.Б. Що таке теорія відносності. 3 вид., доп. М.: Рад. Росія, 1975. 112 с.
Після читання цієї книги нікому вже не зможе спасти на думку думка, що теорія відносності зводиться до твердження, нібито «усі у світі відносно». Навпаки, читач побачить, що теорія відносності, як і усяка фізична теорія, є навчання про об'єктивну істину, що не залежить від смаків і бажань кого б те ні було, зрозуміє, що, відмовивши від старих представлень про простір, час і масу, ми тільки краще довідалися, як улаштований світ насправді.
Основні положення теорії відносності, досить важкої для розуміння, викладені авторами (один із яких – академік Л.Д. Ландау, відомий фізик-теоретик) просто і доступно.
Книга Г.Р. Граубіна «Моя країна Сибір» (М.: Мол. гвардія, 1983. 152 с., іл.) написана жваво і цікаво, з достатком цікавих фактів. Автор – сибірський письменник, великий знавець свого краю – не залишає, здається, без уваги жоден питання, зв'язаний із природою Сибіру, її кліматом, рослинним і твариною світом.
Багато років присвятив вивченню вулканів мандрівник і вчений Е.К.- Мархінін. У його книзі «Ланцюг Плутона (М.: Думка, 1973. 334 с., іл.) не тільки в яскравій популярній формі розказано про головний підсумок ці роботи – вулканічні -теорії утворення зовнішніх оболонок Землі, але і жваво намальована картина природи цього дивного краю. Описи настільки правдиві й образні, що читач мимоволі почуває себе учасником сходження до кратера діючого вулкана, плавання на судні «Геолог».
Рекомендаційні/аналітичні
а) розкривають визначений аспект змісту добутків
Енгельс Ф. Діалектика природи//Маркс К., Енгельс Ф. Соч. 2-і изд. Т. 20. С. 339- 626.
...У «Діалектику природи» Ф. Енгельс дає філософське узагальнення висновків сучасного йому природознавства і математики і, спираючи на їхні дані, викладає природничо-наукові основи діалектичного світогляду.
Вносячи величезний внесок у розвиток діалектичного матеріалізму, ця робота має надзвичайно велике значення і для наукового атеїзму. Ф. Енгельс підняв і вирішив тут найважливіший для наукового атеїзму питання про походження людини, показав значення відкриттів в області природознавства для боротьби проти релігії...
...Вирішальну роль для розвитку атеїзму зіграло дослідження Енгельсом проблеми життя. Висновок, до якого прийшов Ф. Енгельс, сприяв звільненню науки від ідей «надприродної життєвої сили».
С. 32–37. Художнє лиття з чавуна
У 40-х роках XIX в. місто Каслі завойовує широку популярність своїми художніми виливками. Каслінський чавуноливарний завод приступив до художнього лиття пізніше багатьох заводів Уралу, але його майстра не тільки усотали все краще, що було досягнуто в художнім литті на передових заводах, але і розвили його далі. Читачі довідаються про заслуги в розвитку каслінського художнього лиття скульпторів М.Д. Канаева, Н.Р. Баха, П.К. Клодта, Е.Н. Лансере, чудового умільця XIX в. майстра В.Ф. Торокина, познайомляться з перетвореннями, що відбулися на заводі в роки Радянської влади.
Рекомендаційні/групові
а) містять загальну рекомендацію декількох добутків
Як зробити рослинництво більш стійким і продуктивної, підняти його на більш високий рівень, що відповідає сучасним задачам інтенсифікації сільське» господарства? Про це міркують знатні хлібороби Т.С. Мальцев і В.М. Чердинцев:
Мальцев Т.С. Хліб вимагає. М.: Сов. Росія, 1983. 64 с.
Чердинцев В.М. Поле наших турбот. М.: Сов. Росія, 1983. 72 с.
Автори поділяються досвідом раціонального землекористування, розглядають застосування прогресивної технології, прийоми ефективного використання усіх видів добрив і техніки, що допомагають їм вирощувати гарні врожаї при будь-яких погодних умовах.
б) містять загальну характеристику збірника добутків
Ленін В.І. ПРО соціалістичне перетворення сільського господарства. М.: Политиздат, 1980. 448 с.
У роботах В.И. Леніна, об'єднаних у сімох тематичних розділах збірника, науково обґрунтована об'єктивна необхідність переходу працюючого селянства до великого суспільного господарства, розроблений кооперативний план. Предметний покажчик до збірника допоможе знайти ленінські висловлення по тому чи іншому конкретному питанню.
в) характеризують інші добутки в тексті анотації
Чепиков М.Г. Сучасна революція в біології: Філос. аналіз. М.: Політвидав, 1976. 135 с.
...У своєму дослідженні автор спирається на численні праці вчених-матеріалістів – основоположників марксистсько-ленінської філософії. Він неодноразово звертається до роботи «Діалектика природи» Ф. Енгельса (Маркс К., Енгельс Ф. Тв. 2-і вид. Т.20. С.339– 626), що пронизує ідея про те, що марксистська філософія повинна ґрунтуватися на всебічному знанні природничих наук, а природничі науки можуть плідно розвиватися лише на основі діалектичного матеріалізму; багато разів цитує «Матеріалізм і емпіріокритицизм» В.І. Леніна (Поли. собр. соч. Т. 18. С.7–384) – головна філософська праця Володимира Ілліча, написана в 1908 р., де в боротьбі проти реакційної ідеалістичної філософії В.І. Ленін узагальнив новітні відкриття природознавства кінця XIX– початку XX в., розкрив складний діалектичний процес пізнання, розвив основні положення діалектичного й історичного матеріалізму.
Таким чином, анотації за своїм характером надзвичайно різноманітні. З огляду на багато факторів, бібліограф у кожнім конкретному випадку вирішує, яка саме анотація найбільше відповідає задуму посібника, змісту і значенню анотуємого добутку. Анотуванню не можна навчитися за допомогою простого засвоєння деякого набору методичних правил. Таке засвоєння – лише необхідний початок. Складання анотації – процес творчий, потребуючий від бібліографа широких загальнонаукових і професійних знань, ерудиції, досвіду, визначених літературних здібностей і навичок. Уміння гарне анотувати приходить у результаті завзятої роботи над підвищенням рівня професійної майстерності.
У процесі роботи над посібниками бібліографами сформульований своєрідний кодекс вимог до анотацій. Такий кодекс створений, наприклад, у Бібліотеці Академії наук СРСР. Він включає наступні положення:
Анотація повинна бути лаконічної (довгі анотації не завжди дочитуються до кінця), але в той же час досить конкретної, з посиланням, у разі потреби, на факти, імена, дати і т.д., цілком зрозумілої без перечитування. В анотаціях варто уникати складних придаткових пропозицій, важких синтаксичних оборотів, довгих визначень. Якщо те саме поняття можна визначити поруч синонімів, необхідно зупинитися на найбільш уживаному. Треба уникати в анотації зайвих слів, що без збитку для змісту можна викинути. Бажано дотримувати також єдність часу й однаковість дієслівних форм, не слід починати анотації з приводу «про».
2. Анотація не повинна повторювати зведень, що містяться в заголовку, і перефразувати їх.
3. Бажано для кожної бібліографічної роботи дотримувати приблизно однакового обсягу анотацій і дотримуватися логічного порядку зведень, що приводяться, незалежно від того, як вони дані в анотуємому документі.
4. Наукова термінологія, застосовувана в анотації, повинна бути загальноприйнятої, відповідати сучасному рівню знань. Приводяться в бібліографічному описі маловідомі і застарілі чи терміни, терміни, використовувані тільки даним автором, варто пояснювати.
5. Необхідно стежити за тим, щоб не було чи протиріч невідповідності анотацій систематизації. Анотація повинна виправдувати і підтверджувати віднесення роботи до визначеного розділу посібника.
Таким чином, ми бачимо, що вимог до анотації багато. При її складанні треба пам'ятати, чим більше ми повідомимо додаткових зведень про добуток, тим різнобічне розкриємо його зміст. Але при цьому ні в якому разі не слід підмінювати анотацію, що відповідає на запитання «про що мова йде в даному добутку», викладом, переказом його змісту. У тексті анотації, особливо довідкової, словам повинне бути тісно, а думкам – просторо. Досягти цієї «вищої категорії якості можна тільки за умови гранично відповідального відношення до складальної бібліографічної діяльності.
аналітичний документ бібліотека квебек
РОЗДІЛ 4
Оглянуті нами бібліотечні процеси аналітично-синтетичної обробки документів дають нам змогу розуміння важливості складання рефератів і анотацій. Які набагато полегшують роботу споживача з літературою, споживача з бібліотекарем, і навіть недосвідченому споживачу набагато легше знайти потрібну йому літературу за певними ознаками, стислим змістом, що дають реферат і анотація.
Але ці процеси не є останніми. В структурі роботи бібліотеки є ряд інших процесів, які ми частково оглядами в першому розділі; зокрема це процеси технологічної обробки документа, які є в різних відділах бібліотеки:
Відділ комплектування фондів та обробки документів друку.
Довідково-бібліографічний відділ.
Відділ роботи з читачем.
Багато вчених, дослідників, викладачів докладають багато зусиль для розробки програм та програмного забезпечення автоматизації бібліотечних процесів. І саме завдяки їх ринок поповнюється прикладними програмами, що підтримують документальні бази даних, серед них виділяється пакет прикладних програм CDS/ISIS/M з достатньо високими експлуатаційними характеристиками, найбільш відповідних для проведення бібліографічних баз даних і найбільш доступний. Але цей пакет є лише інформаційно-пошуковою системою, тому до нього розроблено програмні оболонки, як створюють Автоматизовану інтегровану бібліотечну систему (АІБС).
Розроблена АІБС автоматизує технологічні процеси таких відділів (див. вище).
Відділ комплектування фондів та обробки документів друку. Автоматизуються процеси замовлення виробів друку, реєстрація, обробка (інвентаризація, каталогізація, систематизація), розподіл по відділах, створення та поповнення електронного каталогу, облік (автоматичне створення інвентарної та сумарної книжок, крім того є можливість вести до п’яти інвентарних книжок не синхронізованих з сумарною книгою – для реєстраційного обліку, дарованих, журналів тощо), замовлення періодики та слідкування за виконанням замовлення. Автоматично виконуються всі документи, що супроводять партію книжок та документи для бухгалтерії.
Є змога поповнювати електронний каталог із записів на машинних носіях Книжкової палати, фільтруючи потрібні записи для бібліотеки.
Довідково-бібліографічний відділ. Автоматизовані технологічні лінії дозволяють вести безліч баз даних (різноманітні картотеки відділу), в автоматизованому режимі створювати різноманітні бібліографічні та інформаційні довідки, бібліографічні покажчики (з будь-яким сортуванням на чотирьох рівнях: за датами, тематичними рубриками, за алфавітом тощо) та допоміжні покажчики до них окремими критеріями або за всіма разом (за авторами, індексами ББК, індексами УДК, індексами будь-якої класифікації, присутньої в каталозі, за ключовими словами чи дескрипторами і, взагалі, за кожним з елементів бібліографічного запису, наприклад, за видавництвами, тиражем).
Відділ роботи з читачем має дві автоматизовані технології:
для бібліотеки, в якій діє електронний каталог, розроблена повністю автоматизована технологія: реєстрація читача, ведення формуляра читача, пошук читачів, які заборгували книжки, та друковані довідки для бухгалтерії, обробка статистичних даних;
для бібліотеки, яка почала автоматизуватись, однак електронний каталог ще не працює, технологія дозволяє вести базу даних “Формуляр читача” не автоматизовано, проте довідки про боржників та статистичні відомості одержувати в автоматизованому режимі.
Перехід на електронні носії на мережні інформаційні технології вплинув не тільки на прискорення обміну і створення нової інформації, але і цілком змінив представлення про бібліографічний запис як способі представлення інформації про склад фондів бібліотек. Бібліографічний запис на електронному носії має наступні властивості: однократність створення; нескінченна множинність відтворення; заміняємості і модифікація окремих елементів у залежності від конкретних потреб її хоронителів і користувачів без порушення її структури (за посередництвом комунікативних форматів) і можливості обміну інформацією, що міститься в даному записі. Таким чином, бібліографічний запис електронного каталогу – це не звичайний бібліографічний запис, складений за правилами традиційного бібліографічного опису і записана на електронному носії, а зовсім інша структура елементів даних, що володіють внутрішніми взаємозв'язками і зв'язками з іншими записами, що і визначають три вищевказані властивості. Ці властивості, особливо останнє, відкривають необмежені можливості для бібліотек по удосконалюванню електронних каталогів, тобто максимально повному відображенню в них своїх фондів, і створенню зведених електронних каталогів загальнонаціонального і світового рівня.
Це означає, що традиційне поняття видання незастосовне до електронних документів. Таким чином, і традиційна каталогізація у виданні утрачає своє значення. Однак при створенні електронних документів у них, як правило, включається вторинна інформація – про творця документа (провайдеру), часу і місці його створення, обсязі, типі даних, про зміст, а також зведення, що граю ту ж роль, що і шифри на каталожних картках – так називані покажчики доступу до електронних ресурсів в Інтернету. Такі зведення одержали найменування метадані. Їхня подібність із традиційною каталогізацією у виданні полягає в тім, що вони створюються там же, де і сам документ (також як каталогізація у виданні створюється видавництвом). Основна відмінність метаданих від каталогізації у виданні в тім, метадані призначені не для складання бібліографічного опису на основний документ (електронний ресурс), а для прискорення і полегшення доступу до електронних ресурсів через Інтернет.
Однак і традиційна каталогізація і виданні використовують нові можливості, що відкриваються сучасними інформаційними технологіями й електронними комунікаційними мережами, зберігаючи колишню функцію і випереджальне виробництво бібліографічної інформації про документ одночасно створенням самого документа (видання).
У цій області успішно діє програма Сагаlоgіng in Publication - CIP, розроблена Бібліотекою конгресу США.
Ця програма, що одержала розвиток у ло-американських країнах, ґрунтується на добровільному членстві видавців. Вона представляє їм, а також книгопродавцям і бібліотекам можливість взаємовигідного співробітництва. Роботу CIP можна розглянути на прикладі Національній бібліотеці провінції Квебек (Канада). Проект одержав назву Le Programme Canadien de catalog avant publication.
Для участі в програмі СІР видавці висилають Бібліотеці Квебека по електронній комунікаційній мережі фотокопію титульного листа книги, що готується до видання, фотокопію змісту, текст уведення разом набором повних даних. Бібліотека ж привласнює виданню ISBN. Через 10 днів картка, що містить дані CIP, відсилається видавцю, що публікує цю інформацію на звороті титульного листа. Видавець користається свого роду безкоштовною рекламою для його нової книги, тому що опису CIP, з'являються в багатьох покажчиках публікацій, призначених для книгарень і бібліотек.
Бібліотеки і центри по збереженню документації використовують ці описи для прискорення процесу каталогізації нових надходжень, що моментально стають доступними користувачу. Видавці регулярно звертаються до бази даних CIP за підказкою по оформленню титульного листа. Велика частина комерційних видавництв Квебека є учасниками цієї програми протягом 12 років. У 1994-1995 р. запрошення брати участь у програмі CIP знайшло відгук у 114 нових видавництв провінції Квебек, що звертаються в Національну бібліотеку за присвоєнням ISBN. Було каталогізовано 1681 найменування книг на підставі 242 звертань різних видавництв. Ріст популярності CIP у провінції Квебек можна охарактеризувати наступними цифрами: кількість бібліографічних записів CIP, створених за 1 рік, складало в 1989-1990 р. 537 одиниць, а за останні 5 років воно збільшилося більш ніж у два рази.
Запису системи CIP не тільки друкуються на звороті титульного листа, але і фігурують у покажчиках книг, що готуються до видання. Такі покажчики публікуються в щомісячному додатку “Forthcoming Books” (“Книги, що готуються до видання”), попадають у банк даних Amicus і Catts. доступні і через Інтернет.
Із січня 1994 р. бібліотека щомісяця включає в систему CIP список "Книги Квебека, що готуються до видання", що складається на підставі одержуваних запитів.
Таким чином, книгопродавці і бібліотеки мають необхідну інформацію для добору і покупки нових видань. Видавці використовують джерела CIP для редагування титульного листа.
Система CIP допомогла підвищити якість відображення елементів бібліографічного запису у виданнях за рахунок автора (самвидав) і в книгах видавців-новачків.
Видавець випробує потреби в кваліфікованій підказці при виборі для нової книги найменування заснування, що виступає як колективного автора даної публікації, нумерації томів, назви серії (щоб уникнути повторення тих найменувань серій, що уже є в інших видавництвах), ISSN, зведень про повторність видання. Іншими словами, програма CIP виконує функцію авторитетного контролю бібліографічної інформації при виданні книги.
Бібліотеки і центри документації теж витягають користь із системи CIP. Знайти вже надруковану в чи книзі введену в інформаційну систему готовий бібліографічний запис, значить заощадити час і сили, скоротити термін обробки нових надходжень.
Вивчення досвіду використання програми CIP у Національній бібліотеці Квебека показує, що при наявності електронних комунікаційних мереж, що зв'язують видавництва з бібліотеками, каталогізація у виданні може уключити видавництва в процес кооперованої каталогізації. Наявність доступу в електронну БД системи CIP дозволяє їм формувати машиночитну бібліографічний запис на книгу при її виданні. Якість такого бібліографічного запису більш високе, оскільки ее елементи – зведення про відповідальність, серію й ін. – проходять перевірку на правильність у цієї БД, что дає можливість бібліотекам при обробці таких виданні користатися готовими бібліографічними записами, допрацьовуючи їх.
Про ці можливості варто задуматися і російським видавцям.
Традиційна каталогізація у виданні при використанні нових інформаційних технологій може стати тим мостом, що зв'язує видавців і каталогізаторів у єдиному процесі кооперуванні каталогізації, дозволяючи тим і іншим оперативно забезпечувати читачів високоякісною бібліографічною інформацією про нові видання.
ВИСНОВОК
Розглянувши ряд поставлених мною питань, мені вдалося з’ясувати суть, явище процесів Аналітико-синтетичної обробки документів. Я з’ясувала, що процеси АСОД можна розглядати з різних точок зору, різних навчальних дисциплін – це інформатика, бібліографія, каталогізація, всі вони містять у собі певні процеси АСОД. Аналітико-синтетична обробка включає операції аналізу та синтезу, багато спеціалістів вважає, що поняття, яке розглядається окрім названих процесів включає, здійснення наукового перекладу, створення бібліографічних покажчиків, списків інформаційних видань, фактографічних картотек та баз даних, оскільки при цьому не можливо обійтись без цих операцій. У підсумку “Аналітико-синтетична обробка документів” в деяких вузах поглинає розділи бібліографії, каталогізації, інформатики і стає дуже широким. Не дивно, що деякі спеціалісти пропонують розділити його на декілька дисциплін: “Складання БО”, “Реферування”, “Складання бібліографічних покажчиків та оглядів літератури”. І чіткого розмежування між ними немає. Всі процеси частково пов’язані між собою і доповнюють один одного. Але разом з тим, я визначила основні процеси АСОД, які можна розмежувати як бібліотечні (створення вторинних документів) і технологічні процеси, які підлягають автоматизації, і набагато покращують, полегшують, осучаснюють роботу бібліотеки.
Розглянувши, на мою думку, досить цікаву та масштабну програму, яка дозволяє тісно співпрацювати бібліотекам та книговидавництвам (на прикладі бібліотеки Квебека (Канада)).
Отже, вивчивши основні процеси АСОД. Я з’ясувала, що характер, об’єм анотації залежить від виду, читацького та цільового призначення, структури посібника і тематики документів, що анотуються, а також від кваліфікації складачів. Окрім того, в кожному конкретному бібліографічному посібнику анотації повинні бути витримані в конкретному стилі. Але вони не завжди дають повну розгорнуту інформацію про документ, тоді виникає потреба в рефераті – більш розгорнутій інформації про документ.
В свою чергу реферат – це короткий виклад змісту документа з основними фактичними даними та висновками.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Сафиулина З. АСОД как научная проблема и предмет преподавания // Библиография № 3, 1998г. С.3-6.
Кичакова Н.Н. Каталогизация в издании и новые технологии // Библиография № 6, 1999г. С.143-145.
Фоменко І. Сучасні інформаційні технології в навчанні бібліотечних та інформаційних фахівців // Вісник Книжкової палати № 7, 1997р. С.9-10.
Автоматизация и механизация библиотечно-библиографических процессов: Сб. науч. тр. / АН УССР, центр науч. б-ка им.В.И. Вернадского. – К.: Наук. Думка, 1989. – 82с.
Оптимизация информационно-библиотечних технологий. Сб. науч. тр. / АН СССР, Сиб. отд-ние, ГПНТБ. – Новосибирск: ГПНТБ, 1988. – 169с.
Синченко Н.И. Библиотеки и компьютери. – Киев: наук. Думка, 1990. – 213с.
Актуальные вопросы библиотечной работи: Теория и практика: Сборник /Гос. б-ка СССР им. В.И. Ленина. – М.: Кн. Палата, 1982. – 21с.
Библиотека как система управления: Сб. науч. тр. / Гос. б-ка СССР им.В.И. Ленина. – М.: ГБП, 1987. – 115с.
Проблеми совершенствования управления библиотекой. – М.: Книга, 1984. – 208с.
Новое в правилах составления библиографического описания: Метод. Рекомендации / Междувед. каталогизац. комис. при Гос. б-ке СССР им. В.И. Ленина. – 14.: ГБЛ, 1990. – 80с.
Введение и применение норм времени на основние види работ, виполняемие в библиотеках: Метод. Рекомендации. – М., 1991. – 36.
Нормативные материалы на труд для централизованних библиотечних систем Сост.И.Б. Перцев, Сирнова Н.А. – М., 1989. – 78с.
Норми і процеси бібліотечно-бібліографічної роботи державної бібліотеки України. – К., 1992. – 279с.
Организация работи республиканской (АССР), краевой, областной универсальной научной библиотеки. Ч.1.: Формирование библиотечного фонда. Справочно-библиографический аппарат. Технология каталогизации: Метод. рекомендации. – М., 1991. – 128с.
Организация работи научно-технической библиотеки: Метод. рекомендации (ГПНТБ) СССР. – М., 1989. – 320с.
Прогрессивние библиотечние технологии: Организация и управление; Сб. науч. тр. / АН УССР ЦНБ им.В.И. Вернадского. – К.: Наук. Думка, 1989. – 140с.
Пушкарева Л.В. Операционно-технологический анализ каталогизационних процесов // Организация информ.-биб. Технологий: Сб. науч. тр. / ГПНТБ СО АН СССР. – Новосибирск, 1988. – С.98-106.
Современная каталогизационная терминология: Толковий словарь с методическими рекомендациями / Рос. гос. библиотека. – М., 1992. – 200с.
Типовие норми времени на работи, виполняемие в библиотеках / Центральное бюро нормативов по труду Гос. комитета СССР по труду и по социальним вопросам. – М.: Экономика, 1991. – 48с.
Чендарев П.Ф. Проблеми понятий в технологии: Учеб. пособие. – М.: Мос. авиац. ин-т, 1983. – 64с.
Шиндряева Н.М. структура отдела каталогов в библиотеках США // Научн. и техн. б-ки. – 1993. - № 1. – С.62-71.1.1.
Каталогизация в издании для массових библиотек: Метод. рекомендации /Гос. б-ка СССР им. В.И. Ленина, Отд. теории и методики формирования и использ. библ. фондов и справ. аппарата; [Сост.Т.В. Борисенко]. – М.: ГБЛ, 1988.
Предметний поиск в традиционних и нетрадиционних информационно-поискових системах. Сб. науч. тр. Вип. 5 /Гос. Публичная б-ка им. М.Е. Салтикова-Щедрина, Л.: ГПБ, 1985.
Размещено на