Особливості англійського оповідання кінця ХІХ–початку ХХ століття (на матеріалі оповідань Р.Л. Стівенсона)
Стівенсон був високої думки не тільки про оповідання в цілому, але і про образ Уілтшира. «Моє захоплення від цього оповідання зростає: я вважаю, що в багатьох відношеннях це мій кращий твір; я майже впевнений, принаймні, що нічого кращого, ніж образ Уїлтшира, я ніколи не створював», - писав він С.Колвіну у вересні 1892 р. Вельми показовий і той факт, що Стівенсон пізніше ще раз повернувся до цього персонажа. Мова йде про чорновий варіант неопублікованого листа, що призначався, мабуть, для «Скотс Обсервер» і названого «Простодушний Джон Уілтшир про самоанскі ситуації».
Іншим майстерним витвором Стівенсона виявився образ юної островітянки Юми, наділена красою душі і силою характеру. У змалюванні образу Юми позначився своєрідний «руссоїзм» автора, що протиставив лицемірство і жорстокість колонізаторів природній доброті і душевній щедрості простої самоанської дівчини. Цей же мотив проходить і через розповідь «Сатанинська пляшка» - апофеоз кохання та самовідданості гавайської жінки Кокуа.
Однак при всій симпатії і приязні до мешканців тихоокеанських островів Стівенсон не був оригінальний в їх зображенні. Канаки острова Фалеза показані як безтурботні та наївні діти природи, поглинені вірою у своїх «айту» і «тіяполо». У подібному світлі малювали представників малих народів всі англійські письменники, починаючи з Д. Дефо. До того ж Стівенсон зберіг ілюзію у ставленні до ролі місіонерів у колоніях. У той час як Кіплінг в цілому ряді оповідань в явно іронічному розрізі представив «труди і дні» провідників християнства, Стівенсон продовжував вірити в можливість безболісного залучення населення колоніальних країн до благ цивілізації за допомогою християнських ідей. Йому залишилася незрозумілою як роль, яку імперіалізм відводив християнській релігії в колоніальній політиці, так і «блюзнірство англійських політиків».
Тим не менш висока оцінка, дана оповіданню самим автором, отримала підтвердження з боку його сучасників. Г. Джеймс, зокрема, писав: «Мистецтво, з яким написаний «Берег Фалеза », видається мені близьким до досконалості. Я захоплений правдивістю спостережень і стриманістю описів».
«Берег Фалеза» справедливо вважається одним з найдосконаліших з художньої точки зору оповідань Стівенсона. Письменник досяг дивовижної чистоти і відточеності стилю, чіткості і стрункості композиції, проте було б помилкою глибоко говорити лише про чудовому мову та досконалість композиції твору, ігноруючи його ідейний зміст і проблематику, як це роблять деякі англійські літературознавці. Справжнє значення оповідання «Берег Фалеза» пов'язане з його антиколоніальною спрямованістю і суворим засудженням політики безжального гноблення народів колоніальних країн. Разом з тим у Стівенсона немає таких страхітливих описів тяжкого становища колонізованого населення, які ми знаходимо в оповіданнях Конрада. Авторові «Берега Фалеза» не притаманний властивий реалізму аналітичний підхід до соціальних взаємовідносин людини і суспільства хоча в його пізній творчості наявне зростання реалістичної художньої свідомості. Глибинні економічні мотиви колоніального гноблення залишилися прихованими для Стівенсона, тому критика імперіалізму в його творах носить у цілому романтичний характер. Романтичним у своїй основі є і герой Стівенсона. При всій своїй складності і неоднозначності він виступає головним чином як носій не соціальних, а загальнолюдських початків і оцінюється не з історичних, а з позачасових позицій [6, с. 30-39].
ВИСНОВКИ
Термін «оповідання» в його жанровому значенні зазвичай застосовується до будь-якого невеликого розповідного прозаїчного літературного твору з реалістичним забарвленням, що містить розгорнуту і закінчену оповідь про якусь окрему подію, випадок, життєвий епізод.
У західно-європейській літературі відповідна жанрова група позначається терміном «новела», який є по суті синонімом терміна оповідання.
Оповідання являє собою форму, що показує вміння автора виділити із загального потоку дійсності моменти, найбільш значущі, ситуації, найбільш конфліктні, в яких соціальні суперечності виступають з найбільшою випуклістю і загостреністю, стягуючи все в одній події, що слугує фабулою оповідання.
У другій половині XIX ст. до жанру «короткого оповідання» звернулися Гаскелл і Троллоп, До цього часу малі епічні жанри вже утвердилися в ряді національних літератур: у Німеччині стали відомі новели-казки Гофмана, у Франції з'явилися «Пустотливі оповідання» Бальзака і новели Меріме, російський читач отримав «Повісті Бєлкіна», «Вечори на хуторі поблизу Ди-каньки», «Петербурзькі повісті» і «Записки мисливця», а в Америці новела встигла оформитися як провідний літературний жанр і мала у своєму розпорядженні, завдяки зусиллям Е. По, теоретичне обгрунтування.
Закономірності розвитку малих жанрів самим безпосереднім чином пов'язані і з проблемою особистості, яка надзвичайно гостро стояла в літературі «кінця століття». Ще в середині XIX ст. в англійському суспільстві були відзначені «недолік душі», «духовна пустота, бездієвість і занепад сил».
Оповіданння перетворилося на помітний факт літературного життя. Стали виходити антології, збірки оповідань, популярні керівництва для написання «коротких оповідань». У деяких університетах були введені курси «short story». Критики остаточно визнали самостійність оповідання як жанру і перейшли до обговорення перспектив його розвитку. На початку XX ст. були створені перші капітальні дослідження на матеріалі англомовного оповідання.
Звернення Стівенсона до оповідання закономірно. Невеликий обсяг, відсутність суворо встановлених правил, природне для творів цього жанру, в той час ще не цілком канонічного, можливість на невеликому просторі перевірити естетичні принципи, вироблені тривалими роками учнівства, - все це приваблювало молодого письменника, дозволяло йому продовжити його літературний експеримент.
Велика частина оповідань написана Стівенсоном у ранні роки творчості (1876-1883). З'являлися вони спершу у журналах, потім в окремих збірках. Автор зазвичай працював над кількома творами відразу, не завершуючи їх і знову до них повертаючись. У порівняно пізній збірник («Веселі молодці») потрапило багато чого з того, що написано було набагато раніше. Про еволюцію творчого методу Стівенсона послідовність оповідань дає лише часткове уявлення. Тому розгляд їх може бути підпорядкований не хронологічному, а змістовно-тематичному принципу.
Перше оповідання Стівенсона «Притулок на ніч» ("А lodging for the night") написане у 1877 р., під час його неспокійних подорожей у пошуках постійного притулку для себе і своєї любові.
Мабуть, для Стівенсона побудова оповідання на основі одного основного посилання, навколо однієї центральної ситуації, запозиченої з життя рідної країни і сприйнятої через фольклор і старі романтичні традиції, було найбільш творчо сприятливим.
Найкращим твором Стівенсона останніх років його творчості, що відбив новий життєвий досвід письменника, є, на думку дослідників, оповідання «Берег Фалеза», яке залишається майже недослідженим як в англійському, так і в українському літературознавстві.
Справжнє значення оповідання «Берег Фалеза» пов'язане з його антиколоніальною спрямованістю і суворим засудженням політики безжального гноблення народів колоніальних країн. Разом з тим у Стівенсона немає таких страхітливих описів тяжкого становища колонізованого населення, які ми знаходимо в оповіданнях Конрада. Авторові «Берега Фалеза» не притаманний властивий реалізму аналітичний підхід до соціальних взаємовідносин людини і суспільства хоча в його пізній творчості наявне наростання реалістичної художньої свідомості.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Английская новелла /Р. Л. Стивенсон, Р. Киплинг, О. Уайльд и др. ; Сост. Ю. Ковалев. -Л. :Лениздат,1961. -528 с
Английская Новелла XX века. Пер.с англ. М Художественная литература. 1981г. 639 с
Английский рассказ ХХ века. Сборник 1./ Сост. Н.А.Самуэльян.- 3-е изд-е, стереотипное.- М.: Менеджер, 1998.- 320с.
Аникст А.А. История английской литературы. М., 1956
Антологія світової літературно - критичної думки XX ст..- Львів: Літопис, 2002.- 832с.
Бурцев Анатолий Алексеевич. Английский рассказ конца XIX - начала XX века. Проблемы типологии и поэтики. : Москва, 1990 -- 350 с.
Влодавская, И-А. Поэтика английского романа воспитания-начала г XX в.: Типология жанра: [монография] / И;А. Влодавская: - Киев;. Вищашк,, 1983.-179 с:
Дьяконова Н.Я. Английский романтизм. Проблемы эстетики.- М.: Наука, 1978.
Дьяконова Н. Я. Стивенсон и английская литература XIX в. — Л., 1984.
Зарубежные писатели: Биобиблиографический словарь: В 2 ч. / Под ред. Н. П. Михальской. — М.. 2007. – 867 с.
История английской литературы, тт. 1–3. М. – Л., 1943–1958
История всемирной литературы: В 9 т. — М., 1983 — 1994. — Т. 1
История зарубежной литературы XIX века. учеб. для студентов пед. ин-тов /Н.П. Михальская, В.А. Луков, А.А. Завьялова и др.; Под ред. Н.П. Михальской. – М.: Просвещение, 2001. – 256 с.
История зарубежной литературы М.П.Алексеев. В.М. Жирмунский, С.С. Мокульский, А.А.Смирнов. — М., 2007. — 543 с.
Кашкин И. Роберт Льюис Стивенсон // Кашкин И. Для читателя-современника. — М.: Сов. писатель, 1977. —293 с.
Краткая литературная энциклопедия: В 9 т. — М.. 1962— 1978.
Литературный энциклопедический словарь. — М., 2007. – 1055 с.
Михайлов А. Д. Французкий рыцарский роман и вопросы типологии жанра в средневековой литературе. – М.,1976 – 358 с.
"Наивная литература": исследования и тексты.- М.: Московский общественный научный фонд, 2001.- 246с.
Олдингтон Ричард Стивенсон: Портрет бунтаря.- М.: Книга, 1985.- 272с.
Русский рассказ начала ХХ века (по сборникам издательского товарищества "Знание").- М.: Изд-во МГУ, 1984.- 336с.
Стивенсон Ф., Стивенсон Р.Л. Четыре года на Самоа: [Дневник жены Стивенсона и отрывки из его писем]: Пер. с англ. — Изд. 2-е, доп. — М.: Наука, 1989. — 223 с.
Стивенсон Р. Л. Собрание починений в 5 т. М., 1981г.
Урнов М. Роберт Луис Стивенсон // Стивенсон Р.Л. Избр. произв.: В 3 т. — М.: Республика, 1992.
Храпченко М.Б. Художественное творчество, действительность, человек -- М.: Советский писатель 1982г. -- 416 с.
Храповицкая Г. Н., Коровин А. В. История зарубежной литературы: Учебник. — М., 2008. – 485 с.
Шубин Э. А. Современный русский рассказ: Вопросы поэтики жанра. -- Л., 1974. – 525 с.
Эсалнек А. Я. Внутрижанровая типология и пути ее изучения – М., 1985 –462 с.
English story: Английский рассказ ХХ века -- Менеджер, 2010 г. – 288 с.
Matthews B. The philosophy of the short story – New York, 1901.
Размещено на /