Вдосконалення маркетингової діяльності

Рис.2.8 – Канали реалізації продукції в ТОВ «АФ імені Мічуріна»
Аналізуючи канали реалізації та виручку від них, можна зробити загальний висновок, що основну частину виручки за 2003-2004 рік складають вже ні кошти від заключених договорів, а кошти від продажу продукції за готівку, але ці контакти в основному одноразові, тому для більш стабільнішого розвитку ТОВ АФ імені «Мічуріна» слід звернути увагу не на цей канал реалізації, а на канал продаж продукції за договорами. Треба налагоджувати свої стосунки з різними фірмами та організаціями, так як вони є найбільш стабільнішими покупцями продукції, ніж одноразові контакти з оптовиками.
На основі проведеного аналізу, можна зробити висновок, що маркетингова діяльність на підприємстві проводиться на дуже низькому рівні, так як немає відповідної служби та кваліфікованих працівників.
В останні роки в господарстві простежується динаміка зниження прибутку, на це вплинули такі чинники, як зменшення обсягів виробництва продукції, відтак і її реалізація, а також нееквівалентність обміну щодо постачання товаровиробників енергетичними, основними фондами, мінеральними добривами, агрохімікатами тощо. Сумарний вплив зазначених чинників став причиною того, що рівень рентабельності підприємства недостатній для розширеного відтворення.
Така негативна тенденція у формуванні доходів може зумовити занепад економіки підприємства, а тому потрібні негайні заходи щодо її подолання.
Одним із заходів, який може суттєво підвищити прибутковість сільськогосподарського виробництва, є повніше використання потенційних можливостей збільшення доходів від реалізації продукції. Безперечно, головним перспективним напрямом стабілізації прибутковості підприємства є збільшення обсягів виробництва продукції, нарощування на цій основі продажу та виручки. Однак це потребує довготривалих та інвестиційноємних проектів, які теж треба здійснювати, оскільки без цього не можна очікувати кардинальних змін .
Але вже зараз можна призупинити зазначену негативну тенденцію у формуванні прибутку підприємства завдяки маркетинговим дослідженням ринку агарної продукції, адже їхня відсутність зумовлює те, що її реалізація здійснюється в останні роки при вкрай негативній кон’юнктурі. В результаті ціни реалізації продукції рослинництва і тваринництва почали знижуватися при одночасному підвищенні її собівартості.
2.4 Маркетингова оцінка потенціалу підприємства
SWOT (Strength, Weakness, Oportunіty, Threats) - аналіз сильних і слабких сторін, можливостей і ризику.
SWOT - аналіз виробляється з метою вивчення середовища бізнесу, правових умов, сильних і слабких сторін свого підприємства і підприємства-конкурентів, а також комплексні взаємовпливи розглянутих факторів.
Застосувавши цей метод ми можемо провести спільне вивчення зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, встановити зв’язок між силою і слабістю, загрозами і можливостями, що властиві підприємству.
Спочатку сформуємо перелік слабких і сильних сторін ТОВ «АФ імені Мічуріна», а також загроз і можливостей.
Таблиця 2.15
Аналіз сильних та слабких сторін, а також можливостей та загроз
| Сильні сторони | Слабкі сторони | Можливості | Загрози |
|
Вигідне розташування господарства; |
Нестійка конкурентна позиція; |
Можливість вровадження маркетингової служби для покращення збуту продукції господарства |
Можливість значного зменшення обсягу виробництва за рахунок низької урожайності |
|
Кваліфікація на достатньому рівні |
Значна частина застарілої техніки; |
Оновлення техніки на підприємстві Можливість збільшення обсягів виробництва продукції |
Незпрацювання механізмів реформування сільського господарства |
| Налагодження зв’зків з постачальниками матеріальних ресурсів; |
Зменшення урожайності сільськогосподарських культур; |
Можливість підвищення урожайності сільськогосподарських культур |
Можливість появи нових конкурентів |
| Наявність стабільних партнерів на певні види продукції; |
Скорочення обсягів виробництва та реалізації продукції; |
Розширення напрямків діяльності |
Можливість подорожчення продукції за рахунок збільшення собівартості |
|
Існує потенціал для розвитку галузі |
Потреба у кредитах |
Збільшення залежності від позичкових коштів |
|
|
Втрата партнерів із-за конкурентного тиску |
|||
При проведенні SWOT – аналізу необхідно визначити не тільки можливості та загрози зовнішнього середовища організації, а й виявити ймовірність використання та вплив обраних можливостей та загроз на результати діяльності організації.
Зробимо оцінку ймовірності використання можливостей та загроз та їх вплив на діяльність організації. Проведемо комплексний аналіз сприяливих можливостей та загроз за допомогою поєднання ймовірності реалізації фактора протягом року, зважливістю його впливу на організацію. Оцінку цих двох параметрів зробимо за 10 бальною шкалою. Побудуємо матрицю можливостей та загроз (таблиця 2.16).
Таблиця 2.16
Аналіз сприятливих можливостей та загроз
| Фактор | Ймовірність здійснення | Важливість впливу | ||||
| Висока 7-10 |
Середня 4 - 6 |
Низька 1- 3 | Висока 7-10 | Сред 4-6 | Низька1-3 | |
| Сприятливі можливості | ||||||
| Можливість вровадження маркетингової служби для покращення збуту продукції господарства | + | + | ||||
| Оновлення техніки на підприємстві | + | + | ||||
| Можливість збільшення обсягів виробництва продукції | + | + | ||||
|
Можливість підвищення урожайності сільськогосподарських культур |
+ | + | ||||
|
Розширення напрямків діяльності |
+ | + | ||||
| Загрози | ||||||
|
Можливість значного зменшення обсягу виробництва за рахунок низької урожайності |
+ | + | ||||
|
Незпрацювання механізмів реформування сільського господарства |
+ | + | ||||
|
Можливість появи нових конкурентів |
+ | + | ||||
|
Можливість подорожчення продукції за рахунок збільшення собівартості |
+ | + | ||||
|
Збільшення залежності від позичкових коштів |
+ | + | ||||
|
Втрата партнерів із-за конкурентного тиску |
+ | + | ||||
|
Можливість значного зменшення обсягу виробництва за рахунок низької урожайності |
+ | + | ||||
Після того як конкретний список слабких і сильних сторін організації, а також загроз і можливостей складений, настає етап установлення зв'язків між ними. Для встановлення цих зв'язків складається матриця SWOT, що має наступний вид (рис. 2.9).
На підґрунті виявлених слабких і сильних сторін організації, а також загроз і можливостей є такі варіанти ведення справ на майбутнє:
1. За рахунок впровадження маркетингової служби можна виявити нові вигідні канали збуту продукції та підвищити попит на продукцію
2. За рахунок виробництва якісної продукції та наявності стабільних партнерів можна стабілізувати економічний стан господарства, реалізувавши продукцію за вигідними цінами .
3. Ефективним напрямом зміцнення економіки господарства є диверсифікація виробництва. Вона дає можливість господарству удосконалювати виробництво на основі випуску розширеної номенклатури продукції, яка відповідає попиту покупців. Чим більше напрямів в діяльності в господарстві, тим вищий рівень диверсифікації і відповідна нижча можливість втрат і збитків від виробництва в цілому, тим менший ризик комерційної діяльності.
4. Вплив стихійних лих дещо послабити самострахуванням та перестрахуванням.
Всі вище перелічені можливості зв'язані між собою та потребують комплексного втілення в життя. Зупинимось більш детально на вирішенні перших трьох альтернатив.
|
Можливості:
|
Загрози:
6. Втрата партнерів із-за конкурентного тиску; |
|
|
Сильні сторони господарства: 1. Вигідне розташування господарства; 2. Кваліфікація на достатньому рівні 3. Налагодження зв’зків з постачальниками матеріальних ресурсів; 4. Наявність стабільних партнерів на певні види продукції; 5. Існує потенціал для розвитку галузі |
За рахунок виробництва якісної продукції та наявності стабільних партнерів можна стабілізувати економічний стан господарства, реалізувавши продукцію за вигідними цінами . За рахунок впровадження маркетингової служби можна виявити нові канали збуту продукції та підвищити попит на продукцію. |
Втрату партнерів із – за конкурентного тиску можна подолати іміджом виробника високоякісної продукції. Наявність стабільних партнерів та високоякісна продукція допоможуть залучити нових кредиторів. Постійні стеження за змінами в законодавстві та рішеннями органів місцевого самоврядування |
|
Слабкі сторони господарства: 1. Нестійка конкурентна позиція; 2. Значна частина застарілої техніки; 3.. Зменшення урожайності сільськогосподарських культур;
6 Відсутність маркетингового відділу, а здібності збуту нижче середнього |
Впровадження маркетингової служби, кредити, наявність висококваліфікованого персоналу, оновлення техніки на підприємстві допоможе досягти збільшення урожайності сільськогосподарських культур, обсягів виробництва та реалізації продукції, а також зниження її собівартості, що призведе до збільшення прибутковості діяльності господарства. |
Використовуючи свої сильні сторони і можливості, а також обравши вигідну стратегію господарство може успішно подолати загрози, а слабкі сторони перетворити в переваги. |
Рис.2.9МатрицяSWOT
РОЗДІЛ 3 ВДОСКОНАЛЕННЯ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ТОВ АФ «ІМЕНІ МІЧУРІНА»
3.1 Маркетингове дослідження ринку сільськогосподарської продукції
Прибутковість сільськогосподарського виробництва залежить від двох груп факторів – виробничих і ринкових. Раніше, в умовах надмірної централізації управління сільським господарством, основними факторами прибутковості були виробничі. З переходом до ринкових відносин все більш важливу роль відіграє комерційна діяльність, робота по вивченню ринку, покращення якості продукції, управління її збутом.
Найбільшого успіху на ринку добиваються саме ті товаровиробники, які займаючись маркетингом продукції, в коло своїх обов’язків включають не тільки акт купівлі - продажу, але і контроль за виробничим циклом, і за після виробничими стадіями.
Важливою функцією маркетингу являється вивчення ринку продукції в результаті реалізації якого підбираються потенційні покупці.
Для того, щоб забезпечити високу ефективність певних видів продукції, необхідно підібрати ринки її збуту. При виборі ринків оцінюють їх місткість загальну і по сегментам, ведуть прогнозне і кон’юнктурне вивчення ринку збуту.
Оцінку зміни ринкової ситуації бажано виражати кількісно. Для цього застосовується система балів. В таблиці представлена оцінка різних риків збуту озимих зернових культур. Най більш сприятливі умови для збуту продукції характеризуються відповідним балом зі знаком „+”, середні умови „0” , несприятливі зі знаком „-„.
Таблиця 3.1
Маркетингова оцінка каналів реалізації сільськогосподарської продукції ТОВ АФ «імені Мічуріна»
| Характеристика каналу реалізації |
Параметри оцінки |
Величина оцінки бал | Канали реалізації | ||||
| По договорах | Ринок | Плата за. паї | Реалізація робітникам | ||||
Місткість |
Необмежений збут | +3 | +3 | +3 | |||
| Середній | +2 | ||||||
| Обмежений | +1 | +1 | +1 | ||||
| Відсутній | 0 | ||||||
Ціна реалізації |
Висока | +3 | +3 | ||||
| Середня | +2 | +2 | |||||
| Фіксована | +1 | +1 | +1 | ||||
| Монопольна покупця | -1 | ||||||
| Торгова обстановка | Наявність угод | +1 | +1 | +1 | |||
| Забезпечення під угоду матеріальними цінностями | +2 | +2 | |||||
| Наявність матеріальних актів | +1 | +1 | +1 | ||||
Конкуренція |
Значна | 0 | 0 | 0 | |||
| Середня | +1 | ||||||
| Слабка | +2 | ||||||
| Відсутня | +3 | +3 | +3 | ||||
| Вимоги до якості | Високі | +3 | +3 | +3 | |||
| Середні | +2 | ||||||
| Низькі | +1 | +1 | +1 | ||||
| Умови збуту | Ринок монополізовано | -1 | -1 | -1 | |||
| На ринку кілько підприємств | +2 | +2 | +2 | ||||
| На ринку багато підприємств | +1 | ||||||
| Відношення з потенційними покупцями | Зв‘язки стабільні | +3 | +3 | +3 | |||
| Середні | +2 | +2 | +2 | ||||
| Періодичні | +1 | ||||||
| Інформація про ринок | Надійна | +1 | +1 | ||||
| Ненадійна | 0 | +1 | 0 | 0 | |||
| Відсутня | -1 | ||||||
| ВСЬОГО | 17 | 15 | 8 | 9 | |||
Ринок, який характеризується найбільшою сумою балів, вважають найбільш перспективним для реалізації зернових культур.
За даними маркетингової оцінки найвигіднішим каналом реалізації сільськогосподарської продукції є реалізація по договорах та на ринку, за бальною оцінкою ці ринки займають понад 17 та 15 балів. Перевагами цих ринків є те, що господарство в достатній мірі володіє інформацією про них, відносини з потенційними покупцями стабільні. На цих ринках також встановлюються досить високі ціни на реалізацію продукції. Хоча поряд з цим реалізація насіння соняшнику по цих каналах передбачає високі вимоги щодо якості продукції та наявність на ринку збуту інших покупців, тобто діє сильна конкуренція.
За аналізом попереднього розділу 2 ми бачимо, що в 2004 році ТОВ АФ «імені Мічуріна» при реалізації продукції були використані дуже низькі ціни, що свідчить про невдалий вибір каналів реалізації.
Тому ми пропонуємо підприємству на основі проведеного дослідження такий розподіл каналів реалізації продукції. (таблиця 3.2).
Таблиця 3.2
Запропоновані канали розподілу продукції
| Канали реалізації | Види продукції | Ціна за 1 ц продукції, грн | Кількість, ц | Сума, тис.грн. |
| По договорам | Зерно | 55,0 | 8510 | 468,0 |
| Соняшник | 110,0 | 22380 | 2461,8 | |
| Кукурудза | 25,0 | 1494 | 37,4 | |
| Всього: |
2966,4 |
|||
| Магазини | Картопля | 80 | 100 | 8 |
| Мед | 400 | 3,15 | 1,26 | |
| Всього: |
9,26 |
|||
| Продовження таблиці 3.2 | ||||
| Ринок | Зерно | 68,0 | 4260 | 289,7 |
| Соняшник | 130,0 | 16500 | 2145,0 | |
| Кукурудза | 32,0 | 404 | 13,0 | |
| Картопля | 70 | 100 | 7 | |
| Баштанні | 25 | 100 | 2,5 | |
| мед | 350 | 3,5 | 1,2 | |
| Всього: |
2458,4 |
|||
| В рахунок з/п | Зерно | 40,0 | 920 | 36,8 |
| Соняшник | 90,0 | 275,1 | 82,8 | |
| Мед | 300 | 0,35 | 0,1 | |
| Всього: |
119,7 |
|||
| Плата за паї | Зерно | 50,0 | 1375 | 68,7 |
| соняшник | 100,0 | 460 | 46 | |
| Кукурудза | 20,0 | 120 | 2,4 | |
| Всього: |
117,1 |
|||
| Ітого: |
5670,7 |
|||
Таким чином, можна зробити висновок, що результати реалізації продукції залежать від правильного вибору каналів реалізації. Виходячи з таблиці, бачимо, що найвищі ціни реалізації на ринку, на другому місці договірні ціни, далі реалізація в магазини та плата за паї та в рахунок заробітної плати.
Отже, при реалізації того ж обсягу продукції, що у звітному році, підприємство при застосуванні даного розподілу каналів, може отримати 5670,7 тис. грн., тоді як в звітному році виручка від реалізації становила 1366 тис. грн., тобто на 4304,8 тис.грн. більше.
3.2 Проектування організаційної структури служби маркетингу на підприємстві
Для підвищення рівня доходності сільськогосподарського виробництва в сучасних умовах необхідно застосовувати ринкові фактори, по мірі можливості створювати на підприємствах маркетингові служби.
Організаційна структура маркетингової діяльності може бути визначена як сукупність служб (підрозділів), до складу яких входять робітники, що займаються тією чи іншою маркетинговою діяльністю.
Маркетингові структури залежать від розміру підприємства, специфіки виробленої продукції і регіональних ринків, сформованої структури управління підприємством.
Організаційна структура служба маркетингу на підприємствах може бути функціональною, товарною та регіональною.

![]()

Маркетинг
включає в себе
декілька видів
діяльності,
що спрямовані
на виявлення,
обслуговування,
задоволення
потреб для
рішення цілей
організації
(рисунок 3.1)

Рис.3.1 Роль відділу маркетингу в системі ринок – підприємство
ТОВ „АФ імені Мічуріна” необхідно створити маркетингову службу, що буде функціонувати на наступних положеннях:
безпосередня підлеглість керівнику підприємства, що дає можливість забезпечити її незалежність від кон’юнктурної організації інших підрозділів підприємства, реалізувати принцип персональної відповідальності;
оптимізована чисельність штатних співробітників, що усуває обвинувачення в роздутті адміністративно-управлінського і допоміжного персоналу;
звільнення служби маркетингу від дріб’язкового контролю;
виключення госпрозрахунку служби маркетингу, тому що в протилежному випадку вона буде зайнята „викачуванням” грошей з інших підрозділів (таблиця 3.1)
При цьому випливає :
по-перше, оплачувати фахівців служби маркетингу на рівні провідних спеціалістів підприємства;
по-друге, залучати до роботи тільки за контрактом дії до 1 року;
по-третє, відчисляти з метою стимулювання працівників , високий жорстко фіксований відсоток виторгу ( фіксованого чи платежу ціни укладеного договору) понад обумовленого раніше рівня.
Організація маркетингової діяльності на сільськогосподарських підприємствах включає:
утворення структури управління маркетингом;
підбір фахівців;
визначення їхніх прав, обов’язків і відповідальності, встановлення відносин маркетингової служби з іншими підрозділами даного підприємства й іншими підприємствами.
Таблиця 3.2
Маркетингові функції фахівців на підприємстві
| Фахівці | Функції |
| Директор | Пошук покупців, партнерів |
| Укладання договорів | |
| Установлення ціни на продукцію | |
| Налагоджувати ділові зв’язки | |
| Фахівці планово-економічного відділу | Внутрішньогосподарське планування, планування товарної політики |
| Організація обліку, контролю, аналіз витрат | |
| Установка цін | |
| Пошук каналів збуту | |
| Фахівці бухгалтерії | Облік виробничої і господарської діяльності |
| Облік реалізації | |
| Установлення цін |
З метою виконання маркетингової діяльності в підприємстві доцільно створити відділ маркетингу в складі 2 фахівців маркетологів.
Завідуючий відділом, крім загального керівництва, здійснює дослідження кон’юнктури ринку, координує зусилля притягнутих функціональних фахівців щодо відпрацювання концепції і техніко-економічного обґрунтування розвитку виробництва, планування обсягів товарної продукції і ресурсного забезпечення, визначає напрям діяльності підлеглих маркетологів щодо контролю виробництва і спрямованості реклами, організація після реалізаційного обслуговування і вивчення враження, розробляє концепцію оформлення товару ; готує пропозиції щодо прийняття управлінських рішень.
Дослідження кон’юнктури ринку – вивчає співвідношення попиту та пропозиції на товари, що може робити і продавати підприємство, тобто виявляє місце товару на ринку, можливий обсяг його прибуткової реалізації.
Розробка концепції розвитку підприємства – моделі орієнтованої на оптимальне використання ресурсів завоювання ринку, визначеними під час вивчення кон’юнктури ринку товарами.
Техніко-економічне обґрунтування – економічна оцінка комерційної доцільності виробництва кожного виду продукції з обліком того, що його реалізація повинна відшкодовувати собівартість і забезпечувати середню норму прибутку.
Планування виробництва. Конкретизуються обсяги виробництва кожного товарного продукту, здійснюється пошук їхніх споживачів шляхом висновку договорів і узгодження ціни реалізації, що дає можливість визначити можливий виторг. Потім визначається потреба в ресурсах щодо виробництва, обумовленого в договорах обсягу продукції.
Організація і здійснення виробництва. Аналізується склад і структура виробничих підрозділів підприємства, положення їхньої взаємодії, оперативні плани і т.д.
Маркетолог-замісник завідуючого відділом виконує всі етапи маркетингової діяльності щодо виробництва і реалізації продукції, виконує разові доручення завідуючого відділом і обов’язки завідуючого у випадку його відсутності.
Маркетолог здійснює всі етапи маркетингової діяльності щодо виробництва і реалізації продукції, організовує роботу торгових формувань підприємства.
Штатна чисельність відділу збільшується у випадку виникнення нових функцій чи розширення обсягів маркетингової діяльності.
Передбачається, що від впровадження маркетингової служби рівень рентабельності продаж в ТОВ АФ «імені Мічуріна» підвищиться на 2,9 %.
Таблиця 3.3
Економічна ефективність виробництва сільськогосподарської продукції в ТОВ АФ «імені Мічуріна» за рахунок запропонованих заходів
| Показники | Факт | План | Відхилення (+,-) |
| Валова продукція, тис.грн. | 1639 | 1860 | 221 |
| Товарна продукція ,тис.грн. | 1366 | 1630 | 264 |
| Рівень товарності, % | 83,3 | 87,5 | 4,2 |
|
Повна собівартість реалізованої продукції, тис.грн. |
1293 | 1480 | 187 |
| Прибуток, тис.грн. | 163 | 230 | 67 |
|
Рівень рентабельність, % |
12,6 | 15,5 | 2,9 |
Отже, за рахунок упровадження заходів прибуток зросте на 67 тис.грн., що приведе до збільшення рівня рентабельності на 2,9 %.
Планується, що маркетингова служба на підприємстві на перших етапах буде складатися з 2 спеціалістів – маркетологів, заробітна плата завідуючого службою маркетингу на місяць складає 650 грн., і фахівця-маркетолога на місяць 600грн. Витрати на оснащення ( покупка комп’ютера) складають 5000 грн., а отже на місяць 420 грн. Загальна сума витрат на впровадження маркетингової служби на місяць складає 2538,75 грн. Річні витрати, якщо не виникнуть непередбачені та інші витрати приблизно будуть складати 30465грн.
Строк окупності складе 0,45, тобто за 4,5місяці.
Таблиця 3.4
Витрати на впровадження маркетингової служби на 1 місяць
| Витрати | Сума, грн.. |
| Заробітна плата (2 чол.) | 1250 |
| Нарахування на з/п | 468,75 |
| Реклама | 180 |
|
Витрати на дослідження ринку, ціновий моніторинг |
220 |
| Витрати на оснащення | 420 |
| Всього витрат | 2538,75 |
Для успішного функціонування таких служб пропонується:
Забезпечити службу маркетингу кваліфікованими кадрами, що добре володіють ситуацією на виробництві. Розробити систему показників преміювання і стимулювання зацікавленості працівників в результатах роботи підприємства, в пошуку заходів і встановлення довгострокових зв’язків з партнерами на основі договорів і контрактів.
Методи затратно-цінового моніторингу , оперативно впливати на перевитрати і своєчасно реагувати на всі відхилення від нормативних даних калькуляції.
Відтворити зв'язок з виробниками товарно-матеріальної продукції, відмовитися від послуг невигідних для підприємства посередників.
3.3 Впровадження міні цеху для виробництва круп
Сьогодні, коли виробник ресурсів в багатьох регіонах став і переробником є актуальним впровадження в сільськогосподарських підприємствах цехів по переробці зерна.
Пропонуємо на базі ТОВ АФ «імені Мічуріна» організувати міні цех по виробництву круп із зерна різних культур.
Крупи – другий по значенню продукт харчування ( після муки ). Їх виготовляють з зерна злакових культур, а також гречки та гороха. Фізіологічні норми харчування людини, розроблені в нашій країні, включають ввод в раціон різноманітних круп біля 24-35 г. в день. Крупа містить багато крохмалю, білків та жирів, а також мінеральні речовини та користується попитом.
Для створення крупоцеху пропонується придбати універсальний комплекс, який дозволяє отримати 18 сортів крупи із пшениці, ячменя, гороха, кукурудзи, проса і гречки.
Склад комплексу:
Установка для калібрування і сортування зерна (УКС);
Приставка для отримання пшеничної, кукурузної, ячнєвої, горохової круп (ПК);
Приставка для шелущіння гречки та проса(ПШГП);
Машина шелушильно-шлифофальна (МШ);
Циклон.
Конструкція комплексу забезпечує:
очистку і колібрування зерна;
шелущіння зерна перед подрібненням, що забезпечує високу якість готової продукції;
сортування готових круп по фракціям;
простоту в експлуатації;
комплекс обслуговує 2 чоловіка;
переналадка з однієї культури на другу займає всього 30 хвилин.
Таблиця 3.5
Вихід круп із зерна сільськогосподарських культур
| Культура | Види і сорта круп | Вихід круп, % |
| Пшениця | “Полтавська” №1, №2, №3, №4 “Артек” | 80 |
| Ячмінь | Перлова / Ячнєва №1, №2, №3 | 57 / 70 |
|
Кукурудза |
Кукурудзяна №1, №2, №3, №5 |
60 |
| Горох | Цілий, дроблений | 77 |
| Просо | Пшоно | 75 |
| Гречиха | Ядриця | 65 |
Таблиця 3.6
Комплектація комплексу
| Культура | УКС | ПК | ПШГП | МШ | Циклон |
| Пшениця | + | + | + | ++ | |
| Ячмінь | + | + | + | ++ | |
| Кукурудза | + | + | + | ++ | |
| Горох | + | + | + | ++ | |
| Просо | + | + | + | ++ | |
| Гречка | + | + | + |
В ТОВ АФ «імені Мічуріна» планується створення міні цеху по виробництву Ячнєвої крупи №1.
В таблиці 3.21 розглянемо дані ефективності виробництва і реалізації зерна озимої пшениці за останні 5 років.
Таблиця 3.7
Економічна ефективність виробництва і реалізації ячменю в ТОВ АФ «імені Мічуріна»
| Показники | 2000р. | 2001р. | 2002р. | 2003р. | 2004р. | 2004р. у % до 2000р. |
| Обсяг виробництва, ц | 3555 | 9600 | 11360 | 3687 | 13984 | 393,4 |
| Обсяг реалізації, ц | 2902 | 8900 | 10434 | 2359 | 11464 | 395 |
| Собівартість 1ц.,грн. | 22,05 | 24,65 | 28,32 | 46,48 | 31,3 | 128,3 |
| Ціна реалізації 1ц., грн. | 28,25 | 32,33 | 30,19 | 48,7 | 34,5 | 122,1 |
| Виручка від реалізації, тис.грн. | 82 | 287,7 | 315,0 | 114,8 | 360 | 439 |
| Прибуток, тис.грн. | 11 | 56,30 | 37 | 5,6 | 35,5 | - |
| Рівень рентабельності, % | 15,5 | 24,3 | 9,3 | 5,1 | 10,0 | - |
Проаналізувавши дані таблиці можна зробити висновок, що в останні роки рентабельність виробництва ячменю є низькою, це відбувається за рахунок того що ціни реалізації дуже низькі, так як нема відповідних каналів реалізації продукції. Саме тому ми запропонували ячмінь до переробки на крупу.
В таблиці 3.22 представлені вихідні дані для розрахунку ефективності проекту.
Таблиця 3.8
Банк даних
| Показники | Умовні позначення | Крупа |
| Витрати сировини, кг/год. | Gi | 300 |
| Відстані від цеху до джерела сировини, км. | L | 1 |
| Вантажопідйомність транспортного засобу, т. | Gmp | 7 |
| Вартість ткм., грн. | Цmp | 1,7 |
| Час на транспортування, год. | t | 0,30 |
| Кількість допоміжних робітників, чол. |
Zвс |
2 |
| Годинна тарифна ставка робітників, грн. | Зтвс | 1,82 |
| Чисельність основних робітників, чол. | Zo | 1 |
| Середньомісячна зарплата основного робітника, грн. | Зто | 617 |
| Коефіцієнт втрат тари,грн.. | Кт | 1 |
| Вартість одиниці тари, грн. | Цт | 2 |
| Тривалість роботи у рік, днів. | Д | 300 |
| Норма амортизаційних відрахувань, %: | ||
| а) устаткування | На моу | 15 |
| б) споруд | На моспор | 5 |
| Вартість споруди: | ||
| а) устаткування | F | 40 |
| б) споруд | Куд | 160 |
| Норма на відрахування на ремонт, % | ||
| а) устаткування | Нру | 5 |
| б) споруд | Нрспор | 4 |
| Вартість електроенергії, грн./кВт-год. | Се | 0,25 |
| Вартість холодної води, грн./м | Схв | 2,8 |
| Потужність комплексу, кВт. | N | 38,3 |
| Коефіцієнт використання потужності | Кпн | 0,97 |
| Час роботи комплексу за добу, год. | Т | 8 |
| Затрати на монтаж, % | Нмон | 5 |
| Відпускна ціна устаткування, грн. | Цу | 75000 |
В таблиці 3.23 розглянемо дані про кількість робітників потрібних для виробництва, їх заробітну плату та витрати праці на 1 робітника за рік.
Таблиця 3.9
Зарплата та витрати праці робітників, зайнятих на виробництві крупи
| Найменування посади | Кількість, чол. | Витрати праці, люд.-год. | Оплата праці, грн. | ||
| на 1 чол. за зміну | всього за рік | у місяць | всього за рік | ||
| Керівник | 1 | 8 | 2400 | 650 | 7800 |
| Допоміжні робітники | 2 | 5,5 | 3300 | 1200 | 14400 |
| Всього | 3 | х | 5700 | 1850 | 22200 |
| Нарахування на з/п | 637,5 | 8325 | |||
| Разом | 2487,5 | 30525 | |||
Проаналізувавши дані таблиці 3.23 можна зробити висновок, що для виробництва крупи в цеху потрібен керівник (основний робітник) і два доможіних робітника. Загальні витрати праці за рік складуть 5700 люд.-год., а оплата праці – 22200 грн. Оплата праці з нарахуваннями 22200*1,37=30525грн. (пенсійний фонд 32 %, фонд соціального страхування 2,9 %, фонд зайнятості 1,9 %, страхування від нещасного випадку на виробництві 0,2 %).
Таблиця 3.10
Сировина для виробництва крупи
| Сировина для виробництва | Витрати сировини, кг | Вартість, грн. | Вартість доставки, грн. | Загальна вартість сировини, грн. | ||
| за зміну | за рік | 1 кг | всього за рік | |||
| Зерно ячменю | 2400 | 720000 | 0,31 | 223200 | 1339 | 224539 |
Аналізуючи дані таблиці 3.24 можна зробити висновок, що за зміну витрати сировини складатимуть 2400 кг, а за рік 720000 кг зерна. В господарстві собівартість 1 кг зерна пшениці складає – 0,31 грн. по цій же собівартості господарство буде направляти зерно на переробку.
Вартість доставки розраховується за формулою:
![]()
де Gтр – вантажопід’ємність транспортного засобу, т;
l – відстань від цеху до джерела сировини, км;
Цтр – вартість 1 т.км., грн.;
Зтвс – годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн;
t – час на транспортування, год;
Zвс – кількість допоміжних працівників, чол.
Отже:
Зтр = 7*1*1,7*1,82*0,3*2 = 13,0 грн.
Розрахуємо необхідну кількість рейсів, для чого витрати сировини на весь період у тонах поділимо на вантажопід’ємність транспортного засобу в тонах:

Тоді, загальна вартість доставки по кріп дорівнюватиме:
103*13,0=1339 грн.
Витрати на виробництво продукції розраховується по формулі:
Впр=Вс+Вз+Вт+Ваш+Вуп+Вр+Ве+Вшг+Вхв;
де Впр – витрати на виробництво продукції;
Вс - витрати на сировину;
Вз – витрати на зарплату;
Вт – витрати на тару та пакування;
Ваш – витрати на амортизацію;
Вр – витрати на ремонт;
Ве – витрати на електроенергію;
Вхв – витрати на холодну воду;
Вуп – витрати на управління.
Розрахуємо витрати на амортизацію:
Ваш=Ау+Аспор.
де Ау – амортизаційні відрахування на устаткування, грн.
Аспор – амортизаційні відрахування на споруду, грн.
При цьому:
Ау=(Бу*На моу)/100;
Аспор=(Бспор*На мо спор)/100;
Балансова вартість споруди розраховується за формулою:
Бспор=FКуд;
де F – площа споруди, м2;
Куд – вартість споруди, грн/м2.
Бспор=40*160=6400 грн.
Аспор=(6400*5%)/100 %=320 грн.
Балансова вартість устаткування розраховується за формулою:
Бу=Цу+Втру+Вмону;
де Цу –вартість устаткування, грн.;
Втру – витрати на транспортування, грн.
Вмону – витрати на монтаж, грн.
Витрати на монтаж розрахуємо за формулою:
Вмону=(Цу*Нмону)/100;
де Цу – ціна устаткування, грн;
Нмону – норма на монтаж устаткування, %.
Вмону=(75000*5%)/100%=3750 грн.
Витрати на транспортування комплексу бере на себе фірма, к якої він буде придбаний.
Отримуємо, що:
Бу=75000+3750=78750 грн.
Тоді амортизація устаткування дорівнює:
Ау=(78750*15%)/100%=11812,5 грн.
Загальні витрати на амортизацію дорівнюють:
Ваш=11812,5 +320=12132,5 грн.
Розрахуємо витрати на ремонт та обслуговування техніки по формулі:

де Бу, Бспор – балансова вартість устаткування та споруд, грн.;
Нру, Нрспор – норми відрахувань на ремонт, %.
Вр=(78750*5%)/100%+(6400*4%)/100%=3937,5+256=4193,5 грн.
Для розрахунку витрат на електроенергію використовують формулу:
Ве=Д*Т*N*Кпм*Се
де Д – кількість робочих днів за рік;
Т –час роботи за добу, год.;
N – потужність, кВт;
Кпм – коефіцієнт використання потужності;
Се – вартість 1 кВт-год.грн.
Ве=300*8*38,3*0,97*0,25=22290,6 грн.
В технологічному процесі виробництва крупи використовують 1 м3 води за зміну, тоді втрати на холодну воду дорівнюють:
Вхв=300*1*2,8=840 грн.
Згідно з технологічним процесом виробництва крупи зі 100% зерна, в середньому, вихід крупи складе 70 %, а інші 30 % будуть складати висівки. Отже, ТОВ АФ «імені Мічуріна» в результаті переробки 720 тон зерна ячменю отримає крупи 504 тон, а висівок – 216тон. Крупа буде пакуватись у мішки по 50 кг вартість 1 грн., а висівки будуть спрямовуватись на потреби тваринництва на реалізацію.
Розрахуємо витрати по тарі з урахуванням 10% страхового фонду:
Вт=(504000/50)*1*110%=11088
Витрати на управління складають біля 6 % від усіх витрат.
Тоді витрати від управління:
Вбез упр=224539+30525+12132,5+11088+4193,5+22290,6+840=305608,6
Розрахуємо загальні витрати, включаючи управління:
Вп =305608,6 *1,06=323945,1
Розподіл витрат проводиться наступним чином на крупу припадає –70 % усіх витрат, а на висівки – 30 %.
Розрахуємо собівартість 1 кг кожного виду продукції:
Крупа: (323945,1 *70 %)/504000 = 0,45 грн. за 1 кг у мішках по 50 кг.
Висівки: (323945,1 *30%)/216000= 0,45 за 1 кг насипом.
В таблиці 3.25 розглянемо результати економічного обґрунтування переробки зерна на ячневу крупу.
Таблиця 3.11
Економічна ефективність переробки зерна на ячневу крупу
| Показники | Ячмінь | Крупа | Відхилення +/- |
| Обсяг виробництва, кг | |||
| -
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |