Експертиза якості та митне оформлення штучного хутра і виробів з нього
1998 р. - 14,52 %;
1999 р. - 47,95 %.
В ході антидемпінгового розслідування було досліджено та встановлено, що в період розслідування обсяги виробництва національного товаровиробника на кінець періоду розслідування скоротились на 53,23 % у порівнянні з обсягами виробництва на початку періоду розслідування.
Причому темпи скорочення обсягів виробництва в 1999 році порівняно до:
1997 року становили 32,26 %;
1998 року становили 41,59 %.
Використання виробничих потужностей національним товаровиробником на кінець періоду розслідування скоротились на 44,06 % у порівнянні з використанням виробничих потужностей на початку періоду розслідування.
В період розслідування скоротилися обсяги продажу товару, що є об'єктом розслідування. Темпи скорочення обсягів продажу національним товаровиробником стосовно I кв. 1999 року становили:
II квартал 1999 р. - 84,00 %;
III квартал 1999 р. - 46,60 %;
IV квартал 1999 р. - 46,80 %.
В ході розслідування було досліджено та встановлено, що протягом періоду розслідування національний товаровиробник не отримував прибутків від виробництва та продажу подібного товару. Виробництво подібного товару було збитковим.
В період розслідування значно знизився коефіцієнт ліквідності подібного товару. Темпи падіння ліквідності товару стосовно I кв. 1999 року становили:
II квартал 1999 р. - 1,85 %;
III квартал 1999 р. - 19,23 %;
IV квартал 1999 р. - 59,26 %.
Таким чином, в період розслідування та в порівнянні з 1997 та 1998 роками фінансово-економічний стан національного товаровиробника значно погіршився. Зокрема, скоротилися обсяги виробництва та продажу товару національним виробником, зменшився коефіцієнт ліквідності товару, крім того, виробництво національного товаровиробника стало збитковим. Зазначене свідчить про наявність прямих фактів нанесення шкоди національному товаровиробнику від демпінгового імпорту товару, що є об'єктом розслідування.
Таким чином, спостерігається прямий причинно-наслідковий зв'язок між наявністю фактів здійснення в значних обсягах демпінгового імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь та нанесення шкоди національному товаровиробнику.
Виходячи з вищезазначеного, враховуючи інтереси національного товаровиробника, національних споживачів, національні інтереси України, а також з метою сприяння добросовісної конкуренції на внутрішньому ринку хутра штучного та полотна ворсового, Міжвідомча комісія вирішила:
1. Застосувати остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь. Зазначені остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну:
1.1 хутра штучного та виробів з нього, які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" за кодом 4304;
1.2 полотна трикотажного ворсового (включаючи довговорсові полотна) та полотна махрового, які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" за кодом 6001.
2. Встановити, що:
2.1. остаточні антидемпінгові заходи застосовуються шляхом запровадження справляння остаточного антидемпінгового мита щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового, зазначених у підпункті 1.1, 1.2 цього рішення;
2.2. застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового, зазначених у підпункті 2.1, 2.2 цього рішення, починається з дня набрання чинності цього рішення;
2.3. остаточні антидемпінгові заходи застосовуються терміном на п'ять років для усунення шкоди, завданої національному товаровиробнику демпінговим імпортом;
2.4. розмір ставки остаточного антидемпінгового мита для:
- товару, зазначеного в пункті 2.1, - 179,70 відсотків;
- товару, зазначеного в пункті 2.2, - 53,29 відсотків;
2.5. остаточне антидемпінгове мито справляється у відсотках до митної вартості товару, зазначеного у підпункті 1.1, 1.2 цього рішення. Митна вартість цього товару розраховується відповідно до базисних умов поставки CIF - кордон України;
2.6. сплата остаточного антидемпінгового мита здійснюється у готівковій або безготівковій формах;
2.7. остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України за ставкою та на умовах, встановлених цим рішенням про застосування остаточних антидемпінгових заходів. Остаточне антидемпінгове мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при імпорті в Україну товарів;
2.8. 10 кг хутра штучного та (або) полотна ворсового, зазначених у пункті 2.1, 2.2 цього рішення, є максимальною партією, яка без сплати остаточного антидемпінгового мита може ввозитися (пересилатися) на митну територію України.
3. Заборонити ввезення на митну територію України хутра штучного та полотна ворсового, зазначених у підпункті 1.1, 1.2 цього рішення, без сплати остаточного антидемпінгового мита крім випадків, зазначених у підпункті 2.8 цього рішення.
На виконання рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.09.99 № СП-8/1999 "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао), Російської Федерації та Угорської Республіки" зі змінами, внесеними рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 27.07.2000 N СП-4/2000/52-40 "Про внесення змін до деяких рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі"
Установлено, що:
1. Спеціальні ліцензії видаються на імпорт в Україну:
1.1. Хутра штучного та виробів з нього (далі - хутро штучне), які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" та Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності та мають код 4304 та
1.2. Полотна трикотажного ворсового (включаючи довговорсові полотна) та полотна махрового (далі - полотно ворсове), які класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" та Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності та мають код 6001 походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао), Російської Федерації та Угорської Республіки, зазначених у пункті 5.3 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.09.99 N СП-8/1999 (із змінами).
2. Річний обсяг спеціальної квоти на хутро штучне та полотно ворсове становить 1026 тонн, у тому числі хутра штучного 266 тонн, полотна ворсового 760 тонн. При цьому, річний обсяг спеціальної квоти хутра штучного та полотна ворсового з Республіки Білорусь не може перевищувати 925 тонн, у тому числі хутра штучного 240,5 тонни, полотна ворсового 684,5 тонни; з Китайської Народної Республіки (у тому числі з Тайваню, Гонконгу, Макао) - 22 тонни, у тому числі хутра штучного 5,7 тонни, полотна ворсового 16,3 тонни; з Російської Федерації - 67 тонн, у тому числі хутра штучного 17,4 тонни, полотна ворсового 49,6 тонни; та Угорської Республіки - 12 тонн, у тому числі хутра штучного 3,1 тонни, полотна ворсового 8,9 тонни.
3. Перший рік застосування спеціальних заходів тривав з 29 вересня 1999 року до 30 червня 2000 року. Другий та третій роки застосування спеціальних заходів починаються, відповідно, 1 липня 2000 року та 1 липня 2001 року, а закінчуються, відповідно, 30 червня 2001 року та 30 червня 2002 року. Останній рік застосування спеціальних заходів починається 1 липня 2002 року, а закінчується 21 травня 2003 року.
4. Річний обсяг спеціальної квоти розподіляється на два піврічні періоди. У кожний піврічний період не може бути видано спеціальних ліцензій на імпорт хутра штучного та полотна ворсового більше ніж 60 відсотків річного обсягу спеціальної квоти.
5. Термін дії спеціальної ліцензії на митній території України - 90 днів від дати її підписання, за винятком випадків, коли закінчується відповідний річний період або термін, зазначений у підпункті 5.4.13 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 14.09.99 № СП-8/1999.[5]
Враховуючи звернення ТОВ "ФІМ" (м. Жовті Води) - виробника хутра штучного та полотна ворсового щодо продовження строку дії спеціальних заходів, а також матеріали Міністерства промислової політики і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі - Комісія) розглянула звіт Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції (далі - Міністерство) про результати проведення процедури перегляду спеціальних заходів стосовно імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового походженням з Республіки Білорусь, Китайської Народної Республіки (у тому числі з Гонконгу (Сянгану), Макао (Аоміню), Тайваню), Російської Федерації та Угорської Республіки (далі - країни експорту). За результатами цього розгляду Комісією встановлено, що наведені у звіті інформація та докази свідчать про відсутність умов, які є необхідними для продовження строку застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового. Відповідно до Закону Комісія вирішила припинити з 22.05.2003 року застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного (код УКТ ЗЕД 4304 00 00) та полотна ворсового (код УКТ ЗЕД 6001) з країн експорту, запроваджених рішенням Комісії від 14.09.99 № СП-8/1999. [6]
Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України повідомило, що 28 березня 2006 року закінчується строк дії остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну хутра штучного та полотна ворсового, що класифікуються згідно з Державним класифікатором України "Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності" за кодами УКТ ЗЕД 4304 та 6001 походженням з Республіки Білорусь. [8]
Розділ II: Об’єкти та методи дослідження
2.1 Об'єкти дослідження
При написанні цієї роботи були використані та проаналізовані досліди, що були зроблені попередніми поколіннями науковців, які займалися експериментальним вивченням властивостей штучного хутра.
Об’єктами дослідження були зразки хутра для підкладки у взуття, виготовлені на базі футерного переплетення із ґрунтом з бавовняної пряжі, з ворсом з різних синтетичних ниток (капрону, лавсану й поліформу), близьких лінійних густин.
Вибір перерахованих синтетичних ниток для ворсу пояснюється необхідністю одержання порівняльних даних про вплив хімічної природи волокнотвірного полімеру на комплекс споживчих і санітарно-гігієнічних властивостей підкладкового хутра.
Характеристика вихідної сировини для одержання підкладкового хутра наведена в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1.
Характеристика синтетичної пряжі, використаної для підкладкового хутра
| Найменування пряжі | Структура пряжі (лінійна густина) | Нормативна документація на пряжу |
| Поліформ | 93,5 текс*2 | ТУ 6-06-563-77 |
| Капрон | 93,5 текс*2 | |
| Лавсан | 111 текс*2 | |
| Бавовняна пряжа | 18,5 текс*2 | ГОСТ 9092-59 |
Виготовлення дослідних зразків підкладкового хутра відбувалося на устаткуванні учбово-експерементальних майстерень на круглов’язальній машині способом вплетіння в петлі футерной нитки з наступним її розчісуванням.
У якості круглов’язальної машини використовувалася машина «Ідеал» 18 класу (діаметр циліндра 650 мм) фірми «Текстима», ГДР. Виготовлення трикотажного полотна здійснювалося з одинарною підкладковою ниткою на базі кулірної гладі (Додаток Б, рис. 1.2.). Заправні дані: щільність по вертикалі (число петель ґрунту) - 50±5 (Рв); щільність по горизонталі - 70±5 (Рг).
Отримане трикотажне полотно піддавалося ворсуванню на ворсувальній голчастій машині типу ВИМ - 186 Прісненського машинобудівного заводу по черзі із двох сторін полотна по 3 рази з кожної сторони. Потім трикотажний рукав розрізався (ширина розрізаного полотна - 103±5 см) і піддавався розчісуванню на експериментальній чесальній машині ЧМ (виробник Дарницький шовковий комбінат). Розчісування робилося пропущенням хутра через чесальний барабан, обтягнутий металевою кардострічкою.
Отримане хутро відповідає вимогам діючих ТУ У 17-3038-96 на хутро штучне підкладкове на трикотажній основі, призначене для підкладки в утеплене взуття.
В таблиці 2.2 наведені технологічні параметри й властивості синтетичних ниток, застосованих для виготовлення 6 дослідних зразків підкладкового хутра.
А в таблиці 2.3 представлені властивості зразків штучного хутра, які безпосередньо використовувались під час проведення досліджень. [32]
2.2 Методи дослідження
В науковій роботі, яка використовувалась як джерело виконаних досліджень та аналізу їх результатів висвітлювалися такі експерименти.
Визначення стійкості до стирання
Цей екперимент проводився в два етапи. Зносостійкість, що характеризується як здатність переносити зовнішнє тертя без руйнування, є однією з основних характеристик штучного хутра. Стійкість до стирання штучного хутра треба в першу чергу оцінювати по зміні зовнішнього вигляду ворсового покрову хутра, тобто по стійкості до звалювання. До того, як штучне хутро втрачає частину ворсу, воно так змінює свій зовнішній вигляд, що стає непридатним до використання.
Першим етапом було визначення стійкості до звалювання (перша стадія зносу) – за методикою визначення звалюваності (скочуваності) штучного хутра.
Другим етапом було визначення стійкості до стирання (друга ступінь зносу), що визначалася за ГОСТ 21516-76 «Мех искусственный из химических волокон. Метод моделирования износа и оценки износоустойчивости». Суть цього методу полягає в царапанні абразивним матеріалом (в даному випадку сіро- шинельним сукном) поверхні дослідного матеріалу в результаті якого на поверхні дослідного матеріалу утворюються смуги, напрям яких співпадає з напрямом тертя двох тіл.
Стійкість штучного хутра до стирання характеризується зміною зовнішнього виду ворсу і оцінюється ступенем звалювання ворсу в балах при порівнюванні з стереофотоеталонами, які розроблені з урахуванням кінетики звалювання ворсу в експлуатації і можливості повного або часткового відновлення ворсу при розчісуванні.
Стійкість штучного хутра до стирання характеризується величиною втрати ворсу на площі стирання, що виражена в процентах до його початкової маси. У використаних дослідженнях стійкість штучного хутра до стирання визначалася величиною втрати маси зразка в залежності від різної кількості циклів роботи приладу (в процентах до маси участку зразка, який піддавався випробуванню, і в процентах до маси ворсу на даному участку); зміною зовнішнього вигляду ворсової поверхні зразка після різної кількості циклів роботи приладу до повного стирання ворсу й кількості циклів роботи приладу до повного стирання ворсу.
Швидкість обертання диску стирання і головок приладу на якому проводилися випробовування – 150 об/хв.
Одночасно з вивченням зносу ворсу були проведені дослідження по вивченню повітропроникності зразків хутра після різної тривалості стирання (рис. 3.6). Саме показник повітропроникності дозволяє отримати уявлення про ступінь зносу ворсової поверхні хутра.
Визначення розривного навантаження та відносного подовження при навантаженні
Проводилось за ГОСТ 8847-75 на релаксометрі стійкового типу.
Всі зразки штучного хутра піддавались розтягуванню постійного навантаження, яке дорівнювало 2 кгс (19,6 Н). Час дії навантаження складав 1 годину, потім зразок розвантажували, миттєво виміряли та залишали у спокої на 20 годин після чого теж виміряли. В ході експерименту здійснювався графічний запис зміни величин деформації зразків у часі, який представлений на рис. 3.8. Складові частини деформації розтягнення вимірювались в процесі спокою в абсолютних умовних одиницях і процентах від початкової довжини.
Визначення питомого поверхневого електричного опору
Для проведення випробувань вирізали зі зразків хутра прямокутні полоси розміром 90Ч180 мм. Полоси перед випробуванням витримували в підвішеному стані не менше 24 годин в нормальних атмосферних умовах.
На одну половину виворотньої сторони дослідної смуги пінцетом накладали тонкопровідну гуму. Потім другу половину стрічки перегинали і накладали гуму зверху. Приготовлену стрічку з гумою брали пінцетом і розташовували на нижній електрод. Потім рукояткою опускали каретку з верхнім електродом на полосу, тим самим здійснюючи контакт між верхнім електродом і смугою. Питомий опір верхнього електроду на смугу реєструвався манометром. Тонкопровідна гума з’єднувалась проводом з екранною клемою тераомметру. На електроди приладу подавали від тераометру напругу в 100 В шляхом вмикання тумблеру. Для вимірювання питомого опору перемикач діапазонів тераометру повільно повертали за годинниковою стрілкою до зупинки стрілки на одній з поділок його шкали, включали секундомір і по проходженні 1 хв. знімали показники опору.
Повітропроникність
Повітропроникність хутра для одягу є одним з основних показників, які визначають гігієнічні властивості штучного хутра. Саме тому штучне хутро повинне володіти оптимальною повітропроникністю. Величина цього показника залежить від товщини хутра, висоти ворсового покрову, щільності ґрунту та природи волокна у ворсовому покрові. Трикотажне та ткане хутро мають приблизно однакові показники, близько 40 дм3/м2*сек при тиску 10 Н/м2.. Дослідженню повітропроникності підлягали вихідні зразки хутра, а також зразки, які підлягали різноманітній тривалості циклів зтирання ворсової поверхні хутра. Зразки хутра досліджувались в нормальних атмосферних умовах (відносна вологість повітря 65%, температура 20 °С).
Визначення паропроникності
Експерементальне визначення паропроникності зводиться до створення різної відносної вологості середовища з обох сторін дослідного зразка і встановлення кількості парів води, які пройшли через зразок. Показник паропроникності виражають в міліграмах вологи, яка пройшла через 1 см2 площі зразку за 1 годину (абсолютна паропроникність, П) або як відношення маси парів води, які пройшли через дослідний зразок до маси води, яка випаровувалася з відкритої поверхні за тих же умов, в процентах (відносна паропроникність, Пв).
Для визначення паропроникності в стаканчики наливали дистильовану воду на висоту 30 мм від дна і викладували спочатку гумове кільце, а потім дослідний зразок діаметром 34 мм, який попередньо був витриманий при температурі 20 °С і відносній вологості повітря 65%, лицьовою стороною догори. На зразок накладали шайбу і плотно пригвинчували кришку. Стаканчики зі зразками хутра та контрольний без зразка поміщали в ексикатор з концнентрованою сірчаною кислотою і витримували в термостаті протягом 18 годин при 28 °С, потім охолоджували і зважували кожний стаканчик на аналітичних вагах. Після цього стаканчики знову поміщали в той же самий ексикатор і витримували в термостаті при тій же самій температурі ще 6 годин.
Після повторного зважування охолоджених стаканчиків визначали втрату маси за 6 годин випробувань. [32]
Розділ III: Особливості товарознавчої експертизи якості штучного хутра
3.1 Асортимент штучного хутра, яке переміщується через митний кордон України
Асортимент штучного хутра та швейних виробів з нього, зумовлюється складом суміші волокон у ворсовому покривалі, вагою хутра, його зовнішнім виглядом, кольором, густиною і висотою ворсу. Так, трикотажне хутро з ворсом, що містить віскозне волокно, застосовують тільки для підкладки, довговорсове хутро з синтетичного волокна нестриженого — тільки для головних уборів, чорне хутро малопридатне для взуттєвої підкладки, важке хутро не слід застосовувати для пошивки довгих виробів (наприклад, пальто) і т. д.
Зі штучного трикотажного хутра виготовляють вироби з ворсом назовні — пальто, півпальто, куртки, шапки, коміри; і з ворсом всередину — підкладки для пальт, взуття та ін.
Різноманітність асортименту досягається різними способами обробки трикотажного і тканого хутра, їх забарвленням, тисненням, різною висотою і густиною ворсу, поєднанням у ворсі волокон з різною здатністю до фарбування, усадки, різного тону та звивистості.
Забарвлення ворсового покрову трикотажного хутра може бути однотонним темним або світлим, меланжевим, що виходить внаслідок змішування волокон різного однотонного забарвлення, або мати смуги, нанесені на ворсовий покров світлого кольору.
Асортимент трикотажного хутра, що виробляється в даний час промисловістю, в залежності від складу суміші синтетичного волокна і характеристик основних його властивостей:
для верхнього одягу;
для головних уборів та оздоблення;
для підкладки для верхнього одягу;
для декоративних виробів (ковдри, покривала, чохли, накидки та ін.);
для меблів;
для підкладки для взуття, шкіряної та текстильної галантереї;
для іграшок. [40]
Сировинна база для виробництва хутра в основному розміщена за межами України: Білорусь, Росія, Німеччина, Корея і т.д., тому значна кількість штучного хутра ввозиться на територію України з-за кордону.
Асортимент штучного хутра, яке ввозиться в Україну з Південної Кореї представлений в таблицях 3.1, 3.2, 3.3 та додатку Г.
До уваги українських споживачів представлені також пропозиції російських виробників (додаток Е). [55]
В даний час виробнича колекція гіганта білоруської легкої промисловості ВАТ «Белфа» налічує близько 250 зразків штучного трикотажного хутра:
гладкофарбоване;
гладкофарбоване коротковорсове;
жакардове;
жакардове коротковорсове;
жакардове хутро з неповним пров’язуванням;
під овчину;
для взуття;
для іграшок;
готові вироби: одяг, іграшки (додатки Є, Ж). [55]
3.2 Поняття експертизи якості непродовольчих товарів, зокрема штучного хутра
Підставою для призначення експертизи якості штучного хутра та виробів з нього може бути порушення угод постачання, купівлі-продажу, закупівлі та комісії під час зберігання. Експертиза призначається також у випадках, пов’язаних з розглядом громадських справ у судах. При проведенні дізнань, розслідувань і судових розглядах кримінальних справ. Експертиза не може призначатися тоді, коли її проведення не передбачене законодавством, а також правилами, інструкціями та іншими документами.
Експертиза якості - це оцінка якісних характеристик товару експертами для визначення вiдповiдностi вимогам нормативної документації.
Метою експертизи якості є визначення якості товарів у товарній партії під час здачі-приймання, або пicля довготривалого зберігання, або виявлення прихованих технологічних дефектів при зберіганні, пicля закінчення визначених cтpoків висування претензій постачальнику. Kpiм цього, експертиза за якістю застосовується під час оцінки якості зразків нових товарів перед тим, як їх запускають у серійне виробництво.
Експертиза якості залежно від призначення поділяється на такі різновиди: приймальна експертиза за якістю, експертиза за комплектністю, експертиза нових товарів, дегустація харчових продуктів та експертиза за договорами.
Експертиза проводиться за наступною схемою:
визначення нормативної документації, вимогам якої повинні вiдповiдати продукція, товар;
вибір номенклатури показників, якi досліджуються в процесі експертизи;
визначення акредитованої дослідної лабораторії, для проведення експертних досліджень;
підготовка заявки на дослідження;
відбирання зразків на дослідження, оформлення акта відбору зразків;
проведення досліджень відібраних зразків i аналіз отриманих результатів;
оформлення акта.
Вибір показників якості, за якими проводиться експертиза, визначається завданням експертизи, метою i умовами її проведення. [20]
Визначення якості штучного хутра передбачає оцінку його по трьох групах властивостей: ворсу, трикотажної основи (ґрунту хутра) і загальним властивостям хутра.
Ряд показників включений в діючі технічні умови, інші використовуються при проведенні досліджень. В трикотажному штучному хутрі та виробах з нього регламентуються та визначаються показники якості, з якими можна ознайомитись в таблиці 3.4. [40]
Оскільки сьогодні не існує чітко визначеної методики проведення експертизи виробів зі штучного хутра, то в ції роботі представляється методика, розроблена на базі Інструкції про порядок проведення товарознавчої експертизи товарів (продукції) експертами торгово-промислових палат України. [35]
Експертиза якості виробів зі штучного хутра проводиться експертами торгово-промислових палат України відповідно до технічних умов контрактів та зразків-еталонів закуплених товарів.
В технічних умовах контрактів міститься опис моделей, види хутра, з якого вони виготовлені, способи обробки та забарвлення, кольори, прикладні матеріали, а також деякі дані по вимірюванню виробів.
Експертиза якості товару проводиться шляхом порівняння фактичної якоcтi з вимогами стандарту, контрольним зразком або технічними умовами, визначеними контрактом, про що робиться вiдмiтка в акті експертизи.
При зовнішньому огляді виробів в першу чергу увага звертається на наявність пошкоджень, після чого приступають до перевірки якості кожного виробу.
Перевірка якості виробу повинна проводитись шляхом зовнішнього огляду та його вимірювання на манекені та столі в розправленому вигляді.
В першу чергу перевіряється симетричність деталей: чи не перекошені поздовжні та поперечні шви, чи відповідає довжина та ширина розміру виробу, чи не вкорочені рукава, чи правильно вони пошиті, чи правильно вшиті комір, манжети, права та ліва поли, чи не перекошена підкладка, чи відповідає вона по кольору та якості хутряному верху; чи виконані шви з’єднання правої та лівої половини зі спинкою виробу без перекосу, просічок, пропусків та захвату в шов пучків хутра. Після зовнішнього огляду, перевіряється правильність підбірки та розміщення хутряного полотна.
При перевірці головних уборів перш за все увагу звертають на відповідність фасону та моделі (артикулу), вказаних на ярликах виробів, затвердженому зразку закупки, малюнкам або фотографіям, які додаються до технічних умов контракту. Потім шляхом зовнішнього догляду перевіряється якість головних уборів: правильність розташування деталей, підбірки хутра, симетричність та правильність зшивки деталей. При перевірці шапок-ушанок звертають увагу на те, щоб ширина обох вушок була однакова, а сторони козирка симетричні. Перевіряють також якість тулії та її підшивки.
Визначення артикулу та моделі виробів зі штучного хутра проводиться органолептичним методом шляхом співставлення виробу за зовнішнім виглядом зі зразком закупленого товару. При відсутності зразка закупки модель та артикул встановлюються шляхом порівняння з описом, який наведено в технічних умовах контракту.
Розмір хутряних виробів визначають під час одягання їх на манекен або ж складуючи їх (лицьовою стороною догори) по середині спинки. Сантиметром вимірюють ширину виробу на рівні пройми під рукавом від середини спинки до краю лівого борту. Цей вимір (в см) буде відповідати розміру виробу. Проводять ще ряд додаткових вимірювань в сантиметрах, які співставляються з показниками технічних умов контракту:
довжина виробу – по середині спинки від шва вточки підкоміру до низу;
ширина спинки – на рівні 15 см від шва вточування підкоміру;
ширина виробу – від середини спинки до краю борту по прямій;
ширина низу – від середини спинки до краю борту по прямій;
довжина рукава – від вищої точки відкату до низу;
ширина рукава – по лінії пройми;
ширина рукава – по низу;
довжина коміру – по лінії пришиву;
ширина коміру – по середині з сторони підкоміра.
Розміри головних уборів визначають по їх внутрішній окружності кільцеміром або сантиметром. Розміром виробу буде величина окружності в сантиметрах.
Після цього експерт перевіряє вироби на наявність дефектів, які знижують якість виробу або роблять його непридатним до використання.
Дефекти виробів зі штучного хутра, які можуть бути виявлені при проведенні експертизи діляться на дві групи: дефекти трикотажного полотна та дефекти готового виробу, повний перелік яких визначається в нормативно-технічній документації та технічних умовах контрактів. [45]
Експерт під час проведення експертизи має обов’язково оцінити стан упакування та маркування тари. Засоби вимірювання, спецiальнi прилади, обладнання, якi використовує експерт повинні бути повiренi з визначенням дати перевірки та дiапазонiв вимірювання.
При виявленні в процесі приймання товару невiдповiдності якості, маркування, тари, упакування вимогам нормативної документації, умовам контракту, технічним вимогам, контрольним зразкам або даним, наведеним в маркуванні i супровідних документах, що підтверджують якість партії товару, одержувач припиняє приймання, складає акт, в якому наводить дані про кiлькiсть перевіреного товару та характер виявлених дефектів. Одержувач вiддiляє товар з дефектами окремо, забезпечуючи вiдповiднi умови зберігання.
Виявивши дефектні товари, експерт повинен вiдiбрати зразки товарів iз найбільш характерними дефектами, чітко розділити товар за видами дефектів та встановити причини їх виникнення. В aктi повинен фіксуватися відсотковий вміст продукції з рiзноманiтними чи найбільш характерними дефектами.
Iнодi, особливо за умови складності визначення експертом дефектів, доцільно направити зразки дефектної продукції в дослідну лабораторію для їх iдентифiкацiї та з'ясування причини виникнення.
За результатами приймання товарів за якістю i комплектнicтю складається акт про фактичну їх якість i комплектнicть. Акт повинен бути складений за вiдповiдною формою в день закінчення приймання товару, в ньому повинні мicтиться вci необхiднi вiдомостi. До акта докладається комплект документів:
документи постачальника, виготовлювача, що засвідчують якість товару, пакувальні ярлики з тарних місць, у яких виявлено товар неналежної якості;
транспортний документ;
документ, що засвідчує повноваження компетентного представника, який брав участь в проведенні експертизи;
акт про неналежну якість товару з визначенням кiлькостi оглянутих місць;
акт вiдбору зразків i висновок за результатами аналізу вiдiбраних зразків;
iншi документи, якi свідчать про причини зниження якості.
В aктi експертизи окремо записується кiлькiсть забракованих товарів, товарів зниженої якоcтi i тих, якi вiдповiдають вимогам нормативної документації або якоcтi, що визначена супровідною документацією або на маркуванні. Окремо виділяють товари, якi можна виправити або переробити. Під час визначення якості товарів звертається увага на стан тари i упакування i на порушення правил упакування, їx цiлiсностi, наявнicть дефектів товару; виявляють причини дефектів, вплив порушень на появу визначених дефектів.
Висновок щодо виявлених недоліків товарів повинен бути обґрунтованим з визначенням їх причин i розділенням продукції за фракціями окремо: кiлькiсть товарів зниженої якоcтi i сорту або забракованих через наявнicть виробничих дефектів або порушення умов пакування, зберігання, транспортування.
Результати експертизи в aктi підписують вci особи, якi брали участь в огляді товару.
3.3 Аналіз нормативної документації, що регламентує якісні показники штучного хутра
Нормативна документація, яка діє у визначений час в Україні, включає вимоги до органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних показників, а також до показників безпеки. Вибір показників, які використовуються при проведенні експертизи, повинен проводитися відповідно до чинної нормативної документації. В деяких випадках, за відсутності базових зразків, під час проведення експертних досліджень, вимоги нормативної документації використовуються як еталон або базовий зразок для