Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Експертиза якості та митне оформлення штучного хутра і виробів з нього

Експертиза якості та митне оформлення штучного хутра і виробів з нього

синтетичних волокон

Вивчення виживання бактерій у водних витяжках з синтетичних волокон, які використовуються для виробництва штучного хутра відбувається за наступною методикою.

Зразок волокна масою 1 г поміщається в 15 мл фізіологічного розчину, в якому була розведена тест-культура бактерії (1 мл – 5000 мікробних тіл). Вміст ставиться в термостат з температурою 37°С. Для порівняльної оцінки виживання бактерії, що вивчаються, використовується контрольний розчин культури в фізіологічному розчині в тому ж розведенні. Час експозиції складає 1 і 3 доби. Після експозиції переноситься 0,1 мм витяжки, що містить 500 мікробних тіл, в чашки Петрі на щільне поживне середовище – м'ясо-пептонний агар. Чашки поміщаються в термостат і витримуються при температурі 37°С протягом 24 годин (Додаток О).

Кількість колоній визначається на приладі для підрахунку колоній. Ріст сторонньої мікрофлори не беруть до уваги. Отримані дані піддають статистичній обробці.

Вивчення антимікробної активності синтетичних волокон штучного хутра при безпосередньому контакті тест-культури та тест-об’єкту

Вивчення антимікробної активності синтетичних волокон штучного хутра проводиться наступним чином. Нитку синтетичного волокна, розрізану на штапелі довжиною близько 1 см, поміщають на площу близько 1 см2 в чашку Петрі. На поверхню нитки наноситься 0,1 мл звісі мікробів добової культури в розведенні 50000 мікробних тіл в 1 мл і витримується при кімнатній температурі 24 години. Нитку переносять в стерильні пробірки та екстрагують в 2 мл фізіологічного розчину. Потім 0,1 мл змивної рідини висівають на м'ясо-пептонний агар в чашки Петрі, що поміщають в термостат при температурі 37°С на добу. Потім підраховують кількість мікробів, що виросли в аналогічних умовах, але без присутності поліформальдегідного волокна.

Дослідження токсичності та подразнюючої дії хімічних речовин, що виділяються з штучного хутра та їх впливу на мікрофлору шкіри людини

Оцінка токсичності та подразнюючої дії речовин, що виділяються з штучного хутра проводиться на тваринах (білих крисах).

На спинках тварин вистригають від шерстяного покрову участок розміром 3Ч4 см. На цей участок кожен день протягом 1 місяця наносять 0,5 мл водної витяжки з штучного хутра (насиченість 10, експозиція 3 доби, температура 37°С). Протягом всього терміну спостерігають за поведінкою, масою тіла тварин, станом шкіри у місці аплікації витяжки та роблять відповідні записи.

Сталість складу нормальної мікробної флори шкіри має дуже важливе значення для організму тому, що вона виконує антагоністичну, імуностворюючу, ферментативну, вітаміностворюючу та інші позитивні функції.

З метою встановлення впливу речовин, які виділяються з штучного хутра, на мікрофлору шкіри людини і його суб’єктивні відчуття, проводиться також експерементальне носіння невеликих зразків та устілок з дослідного штучного хутра.

Зразки штучного хутра у вигляді шматочків розміром 7Ч7 см поміщаються на плечову поверхню шкіряного покрову рук 5 піддослідних і носяться протягом 3-х днів. Після цього робляться змиви зі шкіри, а також змиви та відбитки з поверхні хутра. В контрольних зразках (шматочки бавовняної тканини) відмічається нормальний ріст мікроорганізмів в аналогічних умовах.

При випробуванні хутра, яке буде використовуваться для підкладки у взуття, устілки з дослідних зразків вкладаються у взуття 15 людей, які носять його протягом 1,5 місяця. Після цього терміну робляться змиви і відбитки з панчішно-шкарпеткових виробів, з поверхні штучного хутра та зі шкіри, і визначається кількість і склад мікрофлори у порівнянні з контрольними зразками з бавовни. [32]

Вищезазначені досліди мають складати невід’ємну частину сучасної експертизи штучного хутра та виробів з нього через актуальність проблеми безпечності товарів на ринку та відсутності визначених методик для такої експертизи в Україні.

Розділ IV: Митна політика України щодо ввезення штучного хутра

на територію України


4.1 Проблеми, які виникають під час ідентифікації штучного хутра


Головною проблемою під час ідентифікації є виникнення двозначності при класифікації хутра штучного та полотна довговорсового, що веде за собою заниження митної вартості зазначених товарів окремими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності. Саме тому при митному оформленні вищезазначених товарів необхідно користуватися наступними роз'ясненнями щодо класифікації цих товарів згідно УКТЗЕД, інформацією про їх технічні характеристики, що мають визначальний вплив на їх вартість, яка була отримана від Української асоціації підприємств легкої промисловості.

Згідно з приміткою 5 до групи 43 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, термін "штучне хутро" означає будь-які матеріали, що імітують хутро з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих на шкіру, тканину або інші матеріали, крім імітацій хутра, одержаних ткацтвом або в'язанням (вони в основному включаються до товарних позицій 5801 або 6001). Таке "штучне хутро" класифікується у товарній позиції 4304. [36]

Відповідно до Пояснень ТН ЗЕД СНД у товарній позиції 6001 класифікується ворсове полотно (імітація хутра) виготовлене в'язанням, причому використовуються переважно такі способи виробництва:

1. На круглов'язальній машині в'яжеться полотно, на якому за допомогою додаткової нитки утворюються подовжені протягання петель; потім петлі розрізаються для утворення ворсу та одержання бархатистої поверхні.

2. На спеціальній основов'язальній машині в'яжуться лицьовими боками один до одного два полотна з однією загальною ворсовою ниткою; потім обидва полотна розрізаються і одержуються два трикотажних полотна з розрізаним ворсом.

3. Текстильні волокна з чесаної стрічки вводяться в петлі трикотажного ґрунтового полотна під час його утворення (довговорсові полотна).

Ворсове полотно (імітація хутра), отримане шляхом введення ворсових ниток у вже готовий ґрунтовий текстильний матеріал (тканий, трикотажний машинного чи ручного в'язання, повсть, неткане полотно і т. д.), класифікується у товарній позиції 5802. Ці тканини відрізняються від ворсових тканин товарної позиції 6001 з рядами ланцюгових рядків на виворітному боці тканини тим, що вони мають властиві ряди неперервних рядків, які проходять вздовж виворітного боку тканини. [39]

Ворсові тканини та трикотажні полотна. Футерований трикотаж з підкладковою ниткою для начісування та трикотаж з чесальної стрічки, які імітують хутро класифікуються у товарній позиції 5801. [37] (див. доатки А, Б та В)

На вартість хутра штучного та полотна довговорсового в найбільшій мірі впливають наступні технічні характеристики:

1. Вид основи.

2. Вид ворсового полотна.

3. Вага одного квадратного метра.


1. За видом основи хутро штучне та полотно довговорсове поділяються на дві групи.

2. За видом ворсового покриття хутро штучне та полотно довговорсового поділяються на:

- ворсове покриття з поліестерових волокон (ПЕС);

- ворсове покриття з поліакрилонітрильних волокон (ПАН);

- ворсове покриття з модифікованих волокон (МОД).

Таблиця 4.1

Залежність ціни від основи хутра

1. Поліестер Орієнтовна вартість 1 м2
1.1 Вагою до 70 г/м2 0,126 USD
1.2 Вагою від 70 до 110 г/м2 0,198 USD
1.3 Вагою понад 110 г/м2 0,27 USD
2. Поліестер + апретуючий склад

Слід вважати, що ціни ворсового покриття з модифікованих волокон є найдорожчими, оскільки ціна модифікованих волокон є найбільша і технічні характеристики найкращі.

1. Ціна 1 кг поліестерового волокна складає 1,41 USD, у т. ч. з ПДВ.

2. Ціна 1 кг акрілонітрильного волокна складає 1,56 USD – нефарбоване, 1,90 USD – фарбоване.

3. Ціна 1 кг модифікованих волокон складає від 2,76 до 4,2 USD/кг.

3. Вага одного квадратного метра хутра штучного та полотна довго ворсового може коливатися від 0,3 кг/м2 до 1,3 кг/м2.

Витрати на виготовлення одного метра квадратного хутра штучного та полотна довговорсового є фактично стабільними і нараховуються в межах 0,67 – 5,4 USD на 1 м2. Таким чином, орієнтовні ціни штучного хутра та полотна довго ворсового в залежності від ваги та складу ворсового покриття представлені в табл.4.

Одним з шляхів вирішення проблем, які виникають підчас ідентифікації штучного хутра є інфрачервона спектроскопія, яка є сучасним та ефективним способом визначення природи дослідного зразка.

Задачею практичної молекулярної спектроскопії являється одержання відомостей про будову і властивості молекул і структури матеріалів в цілому на основі вивчення закономірностей взаємодії досліджуваної речовини з електромагнітним випромінюванням. ІЧ-спектроскопія являється найбільш важливим сучасним методом дослідження хімічної та фізичної структури молекул.

Таблиця 4.2

Залежність цін від складу та ваги штучного хутра


Склад


Вага


Ціна 1 м2


Ціна за 1 кг


100 % ПЕС


0,75 кг/м2


1,0 USD


3,3 USD



0,45 кг/м2


1,5 USD


3,3 USD


50 % ПЕС


0,45 кг/м2


2,3 USD


5,1 USD


50 % ПАН


0,60 кг/м2


3,0 USD


5,0 USD


100 % ПАН


0,45 кг/м2


2,5 USD


5,5 USD



0,60 кг/м2


3,0 USD


5,0 USD



0,75 кг/м2


3,5 USD


4,6 USD


100 % МОД


0,45 кг/м2


4,0 USD


8,8 USD



0,60 кг/м2


6,0 USD


10,0 USD



0,75 кг/м2


8,0 USD


10,6 USD



0,90 кг/м2


9,0 USD


10,0 USD



1,00 кг/м2


10,0 USD


10,0 USD


Електромагнітне випромінювання характеризується частотою υ або довжиною хвилі λ, які зв’язані між собою співвідношенням

υ = c/h* λ, (4.1)

де c - швидкість світла у вакуумі,

h - показник заломлення світла.

Величина 1/ λ, см-1, носить назву хвильового числа і позначається k. В сучасній літературі хвильові числа часто називаються частотами.

ІЧ-спектроскопія широко використовується також у кількісному аналізі по оцінці оптичної густини Д/Двн.ст. по ІЧ-спектрах оптичну густину смуг поглинання оцінюють в порівнянні з вибраними внутрішніми стандартами певною смугою, використовуючи для цього правила базових ліній.

На сьогоднішній день серед ІЧ-спектрометрів найбільшого поширення набувають спектрометри з Фур’є перетворенням. Фур’є-метод дає можливість виділяти частотні характеристики з періодичної функції будь-якого виду, в тому числі і спектру. Основні переваги таких спектрометрів полягають в том, що в них використовуються паралельні пучки, нема необхідності у фокусуванні світла та не потрібні щілини, оскільки вся енергія джерела проходить через прилад, в результаті цього не потрібні великі коефіцієнти підсилення. Приклад дослідження штучного хутра за допомогою ІЧ-спектрометрії див. в додатку П. [31]


4.2 Митний контроль та митне оформлення штучного хутра


Згідно з листом Департаменту аналізу ризиків та аудиту Державної митної служби України від 27.10.2005 р. № 1-12/435-ЕП Щодо митного контролю та митного оформлення «хутра штучного» за результатами аналізу ЄАІС ДМСУ Департамент аналізу ризиків та аудиту (далі ДАР) встановив, що в Україні відсутнє ввезення «штучного хутра» (позиція УКТ ЗЕД 4304), хоча за інформацією вітчизняних виробників внутрішній ринок України насичений вказаною продукцією. Аналіз показав, що разом з цим, у великих обсягах надходить товар «полотно трикотажне довговорсове» (позиції УКТ ЗЕД 6001).

Так, за результатами проведення працівниками ДАР переогляду вантажу у Миколаївській митниці із застосуванням такої форми митного контролю, як відбір зразків вантажу «полотна трикотажного довговорсового», довідкою експерта ЦМУЛДЕР (№ 21-1017 від 10.10.2005) було встановлено, що надані зразки є трикотажними полотнами, що імітують хутро. Вказане трикотажне полотно складається з пофарбованих волокон ворсу з поліакрилонітрилу, які введені в петлі трикотажного полотна. Тобто, відсутні елементи вшивання або приклеювання ворсу, які б давали підстави класифікувати трикотажне полотно довговорсове як «штучне хутро».

При цьому, за висновками (вих. N 102-26/227 від 11.10.2005) Українського науково-дослідного інституту з переробки штучних та синтетичних волокон Мінпромполітики України представлені зразки повністю відповідали ознакам, зазначеним у ДСТУ 2076-92 «Хутро штучне…». Однак, згідно примітки до групи 43 УКТ ЗЕД, термін «штучне хутро» означає будь-які матеріали, що імітують хутро, з вовни, волосу або інших волокон, наклеєних або нашитих на шкуру, тканину або інші матеріали, крім імітації хутра, одержаного ткацтвом або в’язанням (вони (імітовані ткацтвом), в основному, відносяться до товарних позицій 5801 або 6001). Тобто, імітація хутра штучного, одержаного ткацтвом або в’язанням, за способом виготовлення не відноситься до товарної позиції 4304 – «хутро штучне» і відповідає товару за кодом УКТ ЗЕД 6001 10 00 00 – «полотно трикотажне довговорсове».

Аналіз заповнення графи 31 ВМД де, відповідно до інструкції про заповнення ВМД, повинні зазначатись точні дані про товар, які необхідні для його ідентифікації та однозначної класифікації, показує, що у описі товару немає точного вказування на спосіб виготовлення довговорсового полотна, з посиланням на імітацію хутра. Тобто, у даному випадку, у графі 31 ВМД декларантам необхідно зазначати не «полотно трикотажне довговорсове», а «полотно трикотажне довговорсове, одержане ткацтвом (в’язанням), що імітує хутро штучне».

У складних та спірних питаннях визначення дійсного коду товару з описом «хутра штучного», що декларується необхідно звертатись до профільних експертних установ.

Щодо заявленої суб’єктами ЗЕД митної вартості, за якою проводиться митне оформлення товару за позицією УКТ ЗЕД 6001 (імпортна ставка мита пільгова/повна 8,4 % / 15 % але не менш ніж 0,5 євро/кг), необхідно акцентувати увагу підпорядкованих підрозділів митного оформлення на наступному:

- аналіз свідчить, що за останній квартал 2005 року митне оформлення імпорту «полотна трикотажного довговорсового» (6001) здійснюється з митною вартістю 0,95 $/кг (94 % від загального імпорту), що за рівнем вартості відповідає «звичайним» (не довговорсовим) трикотажним полотнам.

- експорт товарів за цією ж позицією (6001) здійснюється з митною вартістю 8,35 – 10,42 $/кг, що за рівнем митної вартості відповідає вже «хутру штучному» товарної позиції 4304 (імпортна ставка мита пільгова/повна 20/40 % відповідно). При цьому, ще раз звертається увага, що товар за позицією 4304 УКТ ЗЕД (штучне хутро), за статистичними даними, зовсім не ввозиться в Україну, а його ввезення здійснюється тільки у вигляді виробів з нього.

За даними українського виробника ДП «Роза-хутро» (м. Київ), собівартість найдорожчого «оздоблювального хутра, що імітує натуральне» складає 14,1 грн. (2,79 $/кг), при реалізації ціна може становити 16,92 грн/кг (3,35 $/кг). Довідкові ціни зазначеного українського виробника та інших іноземних виробників пропонуємо враховувати при здійсненні процедури митного контролю та митного оформлення зазначених товарів.

Таким чином, при митному оформленні товарів позиції УКТ ЗЕД 6001 та 4304 необхідно, крім іншого, треба взяти на контроль дотримання декларантами повноти опису товару у графі 31 ВМД з метою недопущення уникнення визначення дійсної митної вартості вищезазначених товарів, та відповідного ухилення від сплати відповідних обов’язкових платежів у повному обсязі суб’єктами ЗЕД.

Митне оформлення та митний контроль при ввезенні на митну територію України наступних товарів:

1. ТОВАР 4304 00 00 00 Хутро штучне та вироби з нього

2. ГРУПА 6001 Трикотажні полотна (детальний перелік товарів, що входять в цю групу див. в дод. В)

3. ГРУПА 5801 Тканини ворсові та із синелі, крім тканин, вказаних у товарних позиціях 5802 або 5806 (детальний перелік товарів, що входять в цю групу див. в дод. А), які включають в себе

тканини із синтетичних i штучних волокон та iншi тканини з утоковим ворсом.

передбачає перевірку обов’язкової наявності наступних документів:


1. Пільги при митному оформленні

1.1 Вільна торгівля (імпорт)

Преференція по миту "065"

В рамках діючих міждержавних угод про вільну торгівлю (з країнами СНД та Республікою Македонія) можливе звільнення від сплати мита при імпорті вказаного у коментарі товару. Таке звільнення здійснюється при дотриманні умов, що встановлені кожною окремою угодою.

Це наявність сертифіката про походження товару (сертифікату переміщення), виконання правил прямого відвантаження (прямого транспортування) та безпосередньої закупівлі.

Звільнення від сплати мита (за винятком окремих товарів, визначених Протоколами до відповідної двосторонньої угоди) здійснюється за умови виконання всіх умов, що перелічені у відповідних Угодах про вільну торгівлю з такими країнами:

Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Узбекистан, Російська Федерація, Туркменістан, Казахстан, Киргиз стан, Таджикистан, Македонія,

Умови, які передбачені Угодами про вільну торгівлю:

Підтвердження походження товарів шляхом подання сертифікату СТ-1 (Додаток Ф);

Дотримання правил "Безпосередньої закупівлі";

Дотримання правил "прямого відвантаження";

Закупівлі товару резидентом однієї з держав учасниць Угоди про створення зони вільної торгівлі.

1.2 Виключення з виробничої кооперації СНД (Імпорт)

Продукція, що поставляється за виробничою кооперацією згідно з переліками до міжурядових, міжвідомчих і міжгалузевих угод, а також продукція, яка підпадає під митний режим переробки, звільняється від обкладення ввізним, експортним митом, акцизним збором та іншими податками, якщо інше не передбачено укладеними угодами.

Вказане не розповсюджується на імпорт зазначеного у коментарі товару


2. Дозволи держорганів

2.1 Обов'язкова сертифікація

Код документу "6020"

Митне оформлення підконтрольного товару передбачає подання митному органу сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання іноземного сертифіката (видається Держстандартом України або вповноваженим ним органом).

Сертифікація не здійснюється при ввезенні товарів груп 25 - 97 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться: як подарунки; у режимі тимчасового ввезення; як гуманітарна та технічна допомога; як інвестиції до статутного фонду суб'єктів підприємницької діяльності або на підставі договорів про спільну інвестиційну діяльність; для проведення виставок; у режимі реімпорту; на митні ліцензійні склади; у режимі імпорту для подальшого реекспорту

2.2 Санітарно-епідеміологічний висновок

Ввезення в Україну сировини, продукції (виробів, обладнання, технологічних ліній тощо) можливе лише за наявності даних щодо безпеки для здоров'я населення. Перелік та зміст цих даних встановлюється головним державним санітарним лікарем. У разі відсутності зазначених даних ввезення, реалізація та використання продукції закордонного виробництва дозволяється лише після отримання позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Санітарно-епідеміологічний висновок видається підрозділами МОЗ України та є однією з підстав для митного оформлення товару.

Наявність такого висновку є підставою для проведення попереднього документального контролю митними органами в пунктах пропуску (Додаток У).


3. Додаткові підстави для митного оформлення

3.1 Попереднє повідомлення

Код документу "0103"

Виготовляється i заповнюється за допомогою комп'ютеру на аркушах паперу формату А4 (форма має вiдповiдати бланкам форми МД-2 (МД-3)), оформлюється до ввезення товарів в Україну і вимагається у якості однієї з підстав для ввезення товарів. Використовуються митними органами для здійснення контролю за доставкою товарів.

Не оформлюється при ввезенні товарів залізничним видом транспорту та у випадках, коли товари, що містяться в одній партії одночасно підлягають попередньому декларування, з оформленням попередньої декларації


4. Попередження

4.1 Товари ризику в Північній регіональній митниці

До вказаного в коментарі товару на підставі листа Держмитслужби від 20.01.2000 р. №21/1-175-ЕП Північною регіональною митницею встановлено посилені заходи контролю (обов'язковий митний огляд, відбір зразків товару, залучення підрозділу тарифів та вартості митниці тощо)

4.2 Контроль країни походження (Харківська м-ця)

Східною регіональною митницею посилено контролю за визначенням країни походження вказаного у коментарі товару

Для товарів груп 6001 та 5801 для проходження митного контролю та митного оформлення додатково ще оформляються наступні документи:


1. Дозволи держорганів

1.1 Радіологічний контроль

Здійснюється уповноваженими підрозділами Мінприроди України з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивно забруднених речовин та ядерних матерiалiв.

Підтвердженням факту проведення радіологічного контролю є наявність в товаросупровідних документах відмітки "Радіологічний контроль" або відмітки "Екологічний контроль" (див. лист Держмитслужби від 16.01.2003 №11/4-09-609-ЕП)

Здійснення попереднього документального контролю відноситься до компетенції органів охорони державного кордону.


2. Попередження

2.1 Простий вексель (давальницька сировина)

Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) при ввезенні вказаного у коментарі товару в якості давальницької сировини для його переробки в готову продукцію, здійснюється шляхом подання митному органу простого векселя (див. Розпорядження КМУ від 21 січня 2006 р. № 26-р).

У разі непогашення векселедавцем у визначений строк такого векселя векселедержатель (податкові органи) може опротестувати його в неплатежі та протягом одного робочого дня звернутися до банку, який здійснив аваль векселя, з вимогою про його оплату.

Банк зобов'язаний не пізніше операційного дня, що настає за днем звернення векселедержателя, переказати йому зазначену у векселі суму.

2.2 Спецконтроль товарів ризику (тільки для групи 5801).

Митниці визначають товари групи ризику, при митному оформленні імпорту яких звертається особлива увага посадових осіб митниці (на коди товарів згідно з УКТЗЕД, їх митну вартість та країну походження).

Це встановлено листом Держмитслужби від 20.01.2000 №21/1-175-ЕП. Спеціальними заходами при митному оформленні вказаного у коментарі товару можуть бути обов'язковий митний огляд, відбір зразків товару, залучення підрозділу тарифів та вартості митниці тощо.

2.3 Митний огляд при оформленні (імпорт) (тільки для групи 5801) Митне оформлення вказаного у коментарі товару здійснюється за умови його обов'язкового митного огляду в митниці призначення. [37, 38, 39]


4.3 Порядок нарахування мита та митних платежів


Митні та інші платежі, які стягуються з товару 4304 00 00 00 «Хутро штучне та вироби з нього»

1. Ввізне мито

Являє собою податок на переміщення товарів через митний кордон України.

Пільгова/повна ставка 12%

2. Антидемпінгове ввізне мито

Особливий вид мита, що справляється у разі ввезення в Україну товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів.

Справляється незалежно від сплати інших податків i зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів. Встановлюється рішенням Мiжвiдомчої комiсiї з міжнародної торгівлі ставка 179,7%

Митні та інші платежі, які стягуються з товарів групи 6001 «Трикотажні полотна»:

1. Ввізне мито

Являє собою податок на переміщення товарів через митний кордон України. Див. додатково преференції по миту

Пільгова ставка 8%

Повна ставка 15%, але не менше 0,5 EUR за кг

2. Антидемпінгове ввізне мито

Особливий вид мита, що справляється у разі ввезення в Україну товару, який є об'єктом застосування антидемпінгових заходів.

Справляється незалежно від сплати інших податків i зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів. Встановлюється рішенням Мiжвiдомчої комiсiї з міжнародної торгівлі ставка 53,29%.

Митні та інші платежі, які стягуються з товарів групи 5801 «тканини із синтетичних i штучних волокон та iншi тканини з утоковим ворсом»:

1. Ввізне мито

Являє собою податок на переміщення товарів через митний кордон України. Див. додатково преференції по миту

Пільгова ставка 8%

Повна ставка 40%

Зі всіх товарів, що ввозяться на територію України стягуються в однаковому розмірі наступні податки:

1. Податок на додану вартість

Операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезення (пересилання) майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки є об'єктами оподаткування податком на додану вартість (ПДВ).

Для товарів, якi ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації. Ставка 20%

2. Єдиний збір в пункті пропуску

Єдиний збір справляється з транспортних засобів, визначених у ст. 5 Закону України від 04.11.99 № 1212-XIV, якi перетинають державний кордон, за здійснення у пунктах пропуску митного (у разі транзиту вантажу i транспортного засобу), санітарного, ветеринарного, фiтосанiтарного, радiологiчного та екологічного контролю вантажу i транспортного засобу, за проїзд транспортного засобу автомобільними дорогами та за проїзд автотранспорту з перевищенням встановлених загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів (Додоток Р).

Порядок нарахування ввізного та антидемпингового мита визначається згідно з «Порядком справляння митними органами ввізного (вивізного) та особливих видів мита під час митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України», який затверджений Наказом ДМСУ № 30 від 23.01.2006 р. Нарахування ввізного (вивізного) мита за адвалерними ставками, тобто у відсотках до митної вартості товару. Митна вартість визначається відповідно до Митного кодексу України. При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, установлені Національним банком України на день подання ВМД до митного оформлення.

Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками у відсотках до митної вартості товару, здійснюється за формулою

Сма = (В х Ма) : 100 (4.2)

де:

Сма - сума ввізного (вивізного) мита,

В - митна вартість товару (у грн.),

Ма - ставка ввізного (вивізного) мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

Нарахування особливих видів мит здійснюється відповідно до рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів.

1) Нарахування антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідувань.

Митна вартість цього товару обчислюється відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України.

Обчислення суми антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита здійснюється за формулою

Смо = (В х Мо) : 100 (4.3)

де:

Смо - сума антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита, В - митна вартість товару (у грн.),

Мо - ставка антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита, установлена у відсотках до митної вартості товару.

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: