Xreferat.com » Рефераты по маркетингу » Особливості експертизи кисломолочних сирів, порядок та правила перепуску їх через митний кордон України (за матеріалами магазину "Вибір" м. Рівне)

Особливості експертизи кисломолочних сирів, порядок та правила перепуску їх через митний кордон України (за матеріалами магазину "Вибір" м. Рівне)

дата і час виробітки продукту з часом закінчення технологічного процесу і дата кінцевого терміну його реалізації.

При періодичному контролі, не рідше одного разу, перевіряють бактерії групи кишкових паличок.

Аналіз на патогенні мікроорганізми і залишкову кількість шкідливих речовин проводять в порядку Державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за методами, затвердженими Міністерством охорони здоров’я СССР.

Періодичність визначення масової частки важких металів і миш’яку встановлюється у відповідності з «Рекомендованим порядком контролю на вміст токсичних елементів (важких металів) у виробничій сировині і харчових продуктах», затвердженим 18.04.89р.

2.5 Результати експериментальних досліджень


Для експериментальних досліджень нами було обрано три види кисломолочних сирів 23% жирності – сирок кисломолочний "Простоквашино" (зразок №1), сирок дитячий «Слов’яночка» (зразок №2) та сирок солодкий з ваніліном "Щодня" (зразок № 3) .

Крім органолептичних показників продукту оцінювалась упаковка та маркування.

Упаковка. У наших дослідженнях приймали участь кисломолочні сири у двох видах упаковки. А саме: у фользі та підпергаменті – сирок «Простоквашино», а також пергаменті – сирки "Слов’яночка" та "Щодня".

Кожен вид упаковки має свої переваги. За упаковку оцінку "відмінно" одержав тільки сирок "Простоквашино" у фольговій упаковці та підпергаменті. Упаковка інших кетчупів оцінена на "добре" з наступними зауваженнями: упаковка стає липкою та не зберігає форму сиру.

Маркування.

Яскраво і гарно оформлена етикетка, безумовно, привертає увагу покупця, але, насамперед вона є носієм інформації про продукт. Тому основною вимогою при оцінюванні маркування продукції в наших дослідженнях є наявність повної інформації, причому викладеної в доступній для звичайного споживача формі.

Результати перевірки маркування наведені у таблиці 2.5.1.


Таблиця 2.5.1 - Перевірка маркування

№№ з/п Дані, що зазначаються у маркуванні Сирок кисломолочний «Простоквашино» Сирок дитячий «Слов’яночка» Сирок солодкий з ваніліном «Щодня»
1 2 3 4 5
1 Найменування продукту Найменування продукту вказано чітко На упаковці зазначено «Сирок», що не вказує на приналежність продукту до кисломолочного сиру На упаковці зазначено «Сирок», що не вказує на приналежність продукту до кисломолочного сиру
2 Найменування підприємства-виробника та його адреса

ВАТ "Галактон", Україна, 02660 м.Київ,

вул. М. Раскової,4

«ВАТ Вімм – Біль –Дан Україна»

м. Вишневе, київської обл., вул. Промислова,7

ДП «Молочний завод»

ТОВ «Молочна фабрика

« Рейнфорд»

Україна, 10031,

м. Житомир ,

вул. Ватутіна,45

3 Склад продукту Сир кисломолочний, масло вершкове, цукор – пісок, ванілін Сир кисломолочний, цукор – пісок, масло вершкове, харчовий ароматизатор «ванілін» Сир кисломолочний, масло вершкове, цукор – пісок, ванілін
4 Місткість упаковки 100 г 100 г 100 г
5 Номер стандарту, відповідно до якого виготовлено товар ТУ У 25027034-015-99


ТУ У 15.5- 00445937.027-2002

ТУ У 25027034-015-99
6 Термін і умови зберігання

При температурі (4±2)0С не більше 7 діб.

не зазначено оптимальну вологість для зберігання.

При температурі зберігання (4±2)0С – не більше 4 діб. Не зазначено оптимальну вологість для зберігання.

Строк придатності 7 діб при температурі

(4±2)0С.

7 Інформація про харчову та енергетичну цінність

Поживна цінність 100 г продукту: білки –9,0, вуглеводи –17,0г, жири -23,0 г Калорійність –311ккал/100 г.

Відсутня інформація про вміст вітамінів, макро- та мікроелементів. Маркування українською мовою не відповідає маркуванню російською

Харчова цінність на 100 г продукту: жири – 23,0 г, білки – 9,0 г, вуглеводи –14,2, калорійність –304,6ккал/100 г. Відсутня інформація про вміст вітамінів, макро- та мікроелементів. Маркування українською мовою не відповідає маркуванню російською.

Поживна цінність 100 г продукту: вуглеводи – 17,0г,

білки -9,0,

жири -23,0г

Калорійність –311 ккал/100г. Відсутня інформація про вміст вітамінів, макро- та мікроелементів. Маркування українською мовою не відповідає маркуванню російською

8 Мова, якою нанесене маркування Українська Українська Українська

ОЦІНКА: відмінно добре добре

Таким чином, сирок кисломолочний «Простоквашино» отримав оцінку «Відмінно» за маркування, сирки кисломолочні «Щодня» та «Слов’яночка» отримали оцінки "добре" за маркування, у них на упаковці зазначено "сирок", що не вказує на приналежність продукту до кисломолочних сирів, а також відсутня інформація про вміст вітамінів, білків, жирів.

Органолептична оцінка.

Якщо продукт має яскраву, багатообіцяючу етикетку, є шанс, що споживач купить його. Але якщо продукт виявиться несмачним, то другий раз його точно не придбають. Тому органолептична оцінка є важливим і найчастіше визначальним показником для харчових продуктів.

Органолептична оцінка включала оцінювання за зовнішнім виглядом і консистенцією продукту, кольором, смаком і запахом. Кисломолочний сир повинен представляти собою м’яку, мазку масу з незначним виділенням сироватки.

Колір кисломолочного сиру повинен бути білий з кремуватим відтінком. Рівномірний по всій масі. Запах та смак кисломолочного сиру - кисломолочні, без сторонніх запахів та присмаків.

Результати органолептичних досліджень кисломолочних сирів наведено у таблиці 2.5.2.


Таблиця 2.5.2 – Результати органолептичних досліджень

№ з/п Найменування показника якості Вимоги до якості Сирок кисломолочний Простоквашино» Сирок дитячий «Слов’яночка» Сирок солодкий з ваніліном «Щодня»
1 2 3 4 5 6
1 Консистенція М’яка, така, що мажеться М’яка, така, що мажеться М’яка, така, що мажеться М’яка, така, що мажеться
2 Смак і запах Кисломолоч-ні, без сторонніх смаків та запахів Кисломолочні без сторонніх смаків та запахів Кисломолочні без сторонніх смаків та запахів Смак дещо кислу-ватий
3 Колір Білий з кремовим відтінком, рівномірний по всій масі Білий з кремовим відтінком, рівномірний по всій масі Білий з кремовим відтінком, рівномірний по всій масі Білий з кремовим відтінком, рівномірний по всій масі
Оцінка Відмінно Відмінно Добре

Зведена таблиця експериментальних досліджень кисломолочних сирів наведена нижче.


Таблиця 2.5.3 – Результати досліджень кисломолочних сирів

Марка

Показник

Сирок кисломолочний « Простоквашино» Сирок дитячий «Слов’яночка» Сирок солодкий з ваніліном «Щодня»"
Виробник

ВАТ "Галактон", Україна, 02660 м.Київ,

вул. М. Раскової, 4

«ВАТ Вімм – Біль –Дан Україна»

м. Вишневе, київської обл., вул. Промислова, 7

ДП «Молочний завод»

ТОВ «Молочна фабрика

« Рейнфорд»

Україна, 10031,

м. Житомир ,

вул. Ватутіна, 45

Маса, г 100 г 100 г 100 г
Тип упаковки Фольга з підпергаментом Пергамент Пергамент
Термін і умови зберігання

При температурі(4+_2*)С не більше7 діб.

не зазначено оптимальну вологість для зберігання.

При температурі зберігання (4+-2*)С – не більше 4 діб.

Строк придатності 7 діб при температурі

(4+_ 2*)С.

Енергетична цінність 100 г, ккал 311 304 311
Вуглеводи, г в 100 г 17,0 14,2 17,0
Білки, г в 100 г 9,0 9,0 9,0
Загальна оцінка, 100%

5,0

Відмінно

4,8

Відмінно

4,0

Добре

Маркування, 10% Відмінно Добре Добре
Упаковка, 10% Відмінно Добре Добре
Органолептика, 80% Відмінно Відмінно Добре

Отже, отримали оцінку «відмінно» сирки кисломолочні «Простоквашино»" та «Слов’яночка» , а зразок сирку кисломолочного «Щодня» – "добре".


Висновки до розділу


У розділі №2 "Товарна експертиза" проводилися дослідження трьох видів кисломолочних сирів, де оцінювались органолептичні показники продукту, упаковка та маркування. З чого можна зробити висновок, що смак та запах, консистенція та колір у всіх зразках відповідає вимогам стандарту. Упаковка краща із фольги ніж із пергаменту як з естетичної сторони, так і на дотик (пергамент – не утримує форму сиру і стає липким). Маркування відповідає стандарту. Наведення методів визначення органолептичних та фізико-хімічних показників якості.

Товарознавча експертиза передбачає оцінку експертом основних характеристик товарів, а також оцінку основних змін, що відбуваються з ними в процесі товароруху для подальшого прийняття рішень, видання висновків. Проведення експертизи включає оцінку основоположних характеристик товару: асортиментної, якісної, кількісної, вартісної або їх частину. Експертній оцінці можуть підлягати не тільки одиничні екземпляри чи пакувальні одиниці, але й певні товарні партії, об'єднані спільністю ознак.

Оцінка якості товарів проводяться як органолептичним, так і лабораторним (вимірювальним) методом, а також шляхом опитувань.

Перш ніж будь-який товар випускається на ринок, а в даному випадку, вино, він проходить експертизу, у якій визначають його відповідність тій чи іншій нормативно-технічній документації.

Для проведення експертизи якості кисломолочних сирів потрібно перш за все відібрати проби. Відбір проб проводиться відповідно до ГОСТ 26809.

Про відбір об’єднаної проби складається акт відбору проб. В акті повинно бути вказано:

час і місце складання акту;

прізвища та посади осіб, які приймали участь у відборі проби;

підприємство-постачальник;

підприємство-отримувач;

найменування та кількість продукції, від якої відібрана проба;

найменування та номер документу про якість;

номер вагону, залізничної цистерни, автоцистерни;

кількість та місткість пляшок з відібраною об’єднаною пробою;

опис печатки чи пломби, якою опечатані пляшки з об’єднаною пробою;

підписи осіб, які приймали участь в відборі проби.

Органолептичні показники – це зовнішній вигляд, колір, смак, запах, консистенція – визначаються за допомогою зору, нюху та смаку. Оцінку смаку та запаху проводять спеціально вивчені та атестовані експерти.


3 Митне оформлення кисломолочного сиру


3.1 Обґрунтування доцільності експортування кисломолочного сиру


Розділ дипломної роботи "Митне оформлення" присвячений опису експортної операції кисломолочного сиру магазином "Вибір" у Білорусь.

Розділ носить рекомендаційний характер, оскільки досліджуване підприємство зовнішньоекономічною діяльністю не займається.

Доцільність експорту зумовлюється, перш за все, розширенням ринків збуту підприємства, і, по-друге, відшкодуванням державою ПДВ.

Дослідження проводилось на основі типової процедури експорту за наступними параметрами відповідно до зовнішньоекономічного договору:

тип операції – експорт;

експортер – магазин "Вибір", імпортер – ТОВ "Продукти" (Білорусь);

товар - кисломолочний сир у вигляді брикетів масою 200 г, жирність 9%;

кількість товару – 120 кг (4 ящики по 150 брикетів у кожному);

вартість 1 брикета кисломолочного сиру – 0,5 доларів США;

умови поставки - автотранспортом DAF-Городище;

курс валюти на день митного оформлення – 5,05 грн. за 1 долар США, 6,874565 за 1 євро.


3.2 Порядок митного оформлення кисломолочного сиру


Порядок митного оформлення визначається розділом 3 Митного кодексу України. Усі товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України підлягають обов'язковому митному.

Метою здійснення митного оформлення є:

забезпечення митного контролю, який здійснюється з метою дотримання державними органами, підприємствами та їх службовими особами, а також громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та, інших предметів. Митний контроль здійснюється службовими особами митниці шляхом перевірки документів, необхідних для такого контролю, митного огляду транспортних засобів, товарів та інших предметів, особистого огляду, переогляду, обліку предметів, які переміщуються через митний, а також в інших формах;

застосування засобів державного регулювання переміщенням через митний кордон України товарів та інших предметів, основною метою яких є стягнення у Державний бюджет податків при переміщенні товарів через митний кордон України, а також захист національного ринку від неякісних імпортних товарів і забезпечення підтримки національного виробника шляхом надання йому можливості конкурувати з іноземними суб'єктами підприємницької діяльності.

Порядок виконання операцій з митного оформлення визначається Державною митною службою України у відповідності з Митним кодексом України. Митне оформлення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється службовими особами митниці у місцях розташування митниць - зонах митного контролю, спільно із зацікавленими державними органами впродовж часу, визначеного митницею.

Митне оформлення має проводитися митницею, у зоні діяльності якої розташовані власники товарів та інших предметів, за винятком випадків, урегульованих чинним законодавством України. Так, наприклад, оформлення товару в іншій митниці узгоджується його власником із обома митницями (тією, де розташований власник, і тією, де він має намір проводити оформлення) листом відповідної форми.

Проведення митного контролю повинно забезпечувати:

створення умов, що сприяють прискоренню зовнішньоторговельного обороту;

дозвільний порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

ведення боротьби з контрабандою, порушеннями митних правил і податкового законодавства;

вчасне і повне стягування мита, податків та митних платежів;

ведення статистики зовнішньої торгівлі;

здійснення у межах компетенції митних органів валютного контролю;

ведення УКТ ЗЕД тощо.

Митне оформлення переміщуваних через кордон товарів та інших предметів, що належать суб'єктам підприємницької діяльності, здійснюється із застосуванням уніфікованого адміністративного документа форми МД - 2 (за необхідності - додаткових аркушів форми МД - 3 і МД - 8) - вантажної митної декларації (ВМД). Порядок використання і заповнення ВМД регламентується "Положенням про вантажну митну декларацію", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, а також інструкціями про порядок заповнення ВМД, затвердженими наказами Державної митної служби України. Процес митного оформлення товарів та інших предметів складається з двох частин, черговість здійснення яких залежить від напрямку переміщення через кордон - експорт чи імпорт:

представлення ВМД до внутрішньої митниці та її оформлення. ВМД подається до митниці підприємствами, які здійснюють декларування товарів на підставі договору і діють за дорученням суб'єкта підприємницької діяльності або безпосередньо представником суб'єкта підприємницької діяльності;

пропуск прикордонною митницею товарів через митний кордон України з використанням ВМД (при імпорті - попередньої ВМД). Остаточне митне оформлення вантажу здійснюється у внутрішній митниці. При цьому перевірка проходить декілька етапів контролю, які проводяться працівниками відповідних підрозділів митниць. При необхідності додаткових досліджень товарів або більш поглибленого вивчення наданих декларантом документів співробітниками митниці, які перевіряють ВМД, може бути направлений запит, наприклад, до митної лабораторії для уточнення хімічного складу товару, відділу тарифів і вартості для перевірки заявленої вартості та експертизи сертифікатів, які засвідчують країну походження товарів, тощо. Завершення митного оформлення кожним із співробітників фіксується поставленням відтисків, штампів контрольних відміток на зворотному боці ВМД.


3.3 Документи для митного оформлення кисломолочного сиру


Митне оформлення розпочинається після подання митному органу декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення документів, відомостей про товар і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню (таблиця 3.1):


Таблиця 3.1 – Документи при митному оформленні кисломолочного сиру

№№ з/п Група документів Дозвільні документи Код документа у ВМД
1 2 3
1 Дозвільні документи Санітарний сертифікат 6852


Ветеринарний сертифікат 6853


Радіологічний дозвіл 6854
2 Транспортні документи Carnet TIR 2950


Накладна СМR 2730
3 Комерційні документи Рахунок-фактура (invoice) 3105


Договір-купівлі-продажу, що передбачає розрахунки у ВКВ (додаток) 4010
4 Загальні документи Довідка про декларування валютних цінностей 6001

3.4 Методи нетарифного регулювання, що застосовуються до кисломолочного сиру


Одним з основних інструментів митних органів у процесі здійснення митного контролю є використання засобів митно-тарифного і нетарифного регулювання з метою захисту національного ринку, національного виробника, а також сприяння виконанню міжнародних зобов’язань держави.

Відомо, що всі держави світу різноманітними способами регулюють свою зовнішньоекономічну діяльність. Існує велика кількість таких засобів. Це пояснюється розширенням кола країн-учасниць світового ринку та необхідністю для кожної країни мати інструменти оптимізації її участі у міжнародній торгівлі.

Нетарифні методи регулювання ЗЕД – методи адміністративного характеру, що полягають у необхідності надання визначених дозвільних документів державних органів для здійснення ввезення (вивезення) товарів та інших предметів.

Ставлення до використання нетарифних засобів регулювання у світовій практиці досить суперечливе. З одного боку, Генеральна угода з тарифів і торгівлі і Світова організація торгівлі, що почала функціонувати з 1995 року, офіційно ставлять завдання максимально скасувати такі заходи, здійснювати перехід до регулювання зовнішньої торгівлі виключно тарифними методами. З іншого боку, всі країни світу, які входили у ГААТ з дня його створення і котрі стали членами СОТ з моменту початку її діяльності, використовують різноманітні форми нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі.

До кисломолочного сиру застосовуються методи нетарифного регулювання такі, як радіологічний, ветеринарний та санітарно-епідеміологічний контроль.

Радіологічний контроль.

Під час вивезення вантажів і транспортних засобів за межі митної території України радіологічний контроль здійснюється на митній території України. Проведення радіологічного контролю підтверджується проставленням відміток та штампів у товаросупровідних документах. Штамп "Радіологічний контроль" застосовується для вантажів, що не підлягають екологічному контролю. 

У ВМД радіологічний дозвіл зазначається у графі 44 під кодом 6.1.6854. Цей контроль здійснює Державна екологічна інспекція Міністерства екології та природ­них ресурсів України.

Ветеринарний контроль. Пропуск через митний кордон України тварин, продуктів тваринного походження, готових харчових продуктів, сировини тваринного походження, кормів тваринного та рослинного походження, кормових добавок, штамів мікроорганізмів, засобів захисту тварин, засобів ветеринарної медицини, а також предметів і матеріалів, які можуть бути носіями збудників інфекційних захворювань тварин, та інших вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, дозволяється тільки після проходження обов'язкового ветеринарного контролю.

Митне оформлення вантажів може бути завершено лише після проходження зазначеного контролю спеціалістами регіональних служб державного ветеринарного контролю.

Підставою для пропуску через митний кордон України вантажів, підконтрольних державному ветеринарному контролю, є ветеринарне свідоцтво чи сертифікат. У ВМД даний документ зазначається під кодом 6-6853.

Санітарно-епідеміологічний контроль.

Висновок санітарно-епідеміологічної служби видається з метою гарантії безпеки товару для здоров’я населення. Зазначений висновок складається органами, установами, закладами державної санітарно-епідеміологічної служби. Він призначений для кожної партії харчових продуктів, продовольчої сировини та супутніх матеріалів (для експорту, якщо це передбачено умовами контракту чи міжнародною угодою, в якій бере участь Україна). У ВМД зазначається під кодом 6-6852.


3.5 Визначення коду товару за УКТ ЗЕД


Різні країни виробляють, імпортують та експортують широкий асортимент товарів. Для регулювання виробництва та ведення міжнародної торгівлі необхідно відрізняти одні товари від інших. Тому й було вирішено створити систематизований перелік товарів і присвоїти товарам цифрові коди.

Якщо б національні промисловості виробляли та імпортували (експортували) обмежену кількість товарів (наприклад тільки картоплю та автомобілі), то не було б необхідності у створенні будь-якої спеціальної номенклатури товарів.

Для того, щоб відрізняти одні товари від інших, їх необхідно систематизувати і мати можливість класифікувати. Такий систематизований перелік товарів являє собою Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД), у якій кожен товар має своє певне місце. У товарній номенклатурі товари систематизовано за розділами, розділи поділено на групи, а групи - на товари.

УКТ ЗЕД, розроблений на базі Гармонізованої системи описання і кодування товарів (ГС) і Комбінованої тарифно-статистичної номенклатури Європейської економічної співдружності (КН ЄЕС), представляє собою основу системи мір державного регулювання зовнішньоекономічною діяльністю держави.

Важливе при декларуванні товарів для проведення їх митного оформлення заповнення граф 31 та 33 ВМД. У графі 31 вказується комерційна і фірмова назва товару, його характеристики, що включають у себе асортимент, розміри, номери моделей, стандарти, типи, комплектність та інші відомості про товар, які дають можливість однозначно класифікувати його кодом, вказаним у графі 33.

Ставки мита у Митному тарифі України наведено відповідно до кодів товарів. Нетарифні обмеження (тобто ліцензування, квотування та ін.) також в основному застосовуються до товарів, указаних у вигляді кодів товарів чи товарних позицій.

Структура УКТ ЗЕД включає найменування розділу, код та найменування групи, код та найменування товарної позиції, кодове позначення товару, найменування товару, преференційна, пільгова, повна ставка мита та скорочене позначення додаткових одиниць його виміру.

Елементами структури УКТ ЗЕД є система кодування та система класифікації.

Кодування товару - це представлення товару у вигляді цифрового знака.

Код товару в УКТ ЗЕД десятизначний і складається таким чином:

код групи - 2 знаки;

код позиції - 4 знаки;

код підпозиції – 6 знаків;

код категорії – 8 знаків;

код підкатегорії – 10 знаків.

Визначення коду кисломолочного сиру проходить поетапно.

Перший рівень, визначення розділу, до якого можна віднести товар. На даному етапі товари групуються за галузями промисловості. Відповідно, кисломолочний сир відноситься до розділу I "Живі тварини; продукти тваринного походження".

Наступний, другий рівень - визначення групи. Загальна кількість груп у товарній номенклатурі - 97. У них товари зібрані відповідно до таких ознак:

за матеріалом виготовлення;

за функціональним призначенням;

за ступенем обробки.

Оскільки кисломолочний сир є молочним продуктом, то його відносять до групи 04 "Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані".

Третій рівень, визначення товарної позиції, яка деталізує товар за більш специфічним ознаками. Кисломолочний сир відносять до товарної позиції 0406 "Сири всіх видів та кисломолочний сир".

Четвертий рівень передбачає визначення підпозиції товару. Для кисломолочного сиру товарною підпозицією буде – 040610 "Свіжий сир (без визрівання), включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир".

Визначення товарної категорії – п’ятий рівень. Для вказаного товару класифікація на рівні товарної категорії не проводиться.

Визначення підкатегорії – завершальний етап визначення коду за УКТ ЗЕД. Для кисломолочного сиру підкатегорією є 0406102000 "З вмістом жирів не більш як 40 мас. %".

Отже код товару за УКТ ЗЕД 0406102000.

Класифікацію товару можна представити у вигляді таблиці 3.5.1.


Таблиця 3.5.1 - Код кисломолочного сиру за УКТ ЗЕД

Код групи 04 Молоко та молочні продукти; яйця птахів; натуральний мед; харчові продукти тваринного походження, в іншому місці непойменовані

Товарна

позиція

04 06 Сири всіх видів та кисломолочний сир
Товарна підпозиція 04 06 10 Свіжий сир (без визрівання), включаючи сир з молочної сироватки та кисломолочний сир
Товарна категорія 04 06 10 20 -
Товарна підкатегорія 04 06 10 20 00 З вмістом жирів не більш як 40 мас. %".

3.6 Визначення країни-походження товару


Країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньоекономіч­ної діяльності, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країна походження товару визначається на основі принципів міжнародної практики.

Питання визначення країни походження товару, що переміщу­ється через митний кордон України, на законодавчому рівні регла­ментується нормами Митного кодексу України та міжнародних дого­ворів, укладених в установленому законом порядку. У Кодексі питан­ня визначення країни походження товарів викладені у ст. 276-285 (розділ XII "Країна походження товару") та ст. 315-316 (розділ XVI "Верифікація сертифікатів про походження товарів з України").

Порядок визначення країни походження товару встановлюється Кабінетом Міністрів України на підставі положень Митного кодек­су України. З цього питання Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку визначення країни похо­дження товару, що переміщується через митний кордон України" від 12.12.2002 № 1864. Особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) зон, розта­шованих на території України, встановлюються законом.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв. При цьому під країною походження товару можуть розумі­тися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

До товарів, повністю вироблених у країні, належать:

корисні копалини, видобуті на її території або в її територі­альних водах, або на її континентальному шельфі та в морських надрах, якщо країна має виключне право на розробку цих надр;

рослинна продукція, вирощена та зібрана на її території;

живі тварини, що народилися і вирощені в цій країні;

продукція, одержана від тварин, вирощених у цій країні;

продукція мисливського, рибальського та морського про­мислів;

продукція морського промислу, видобута та (або) вироблена у Світовому океані суднами цієї країни, а також суднами, орендова­ними (зафрахтованими) нею;

вторинна сировина та відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснених у країні;

продукція високих технологій, одержана у відкритому кос­мосі на космічних кораблях, що належать цій країні чи орендують­ся нею;

товари, вироблені у цій країні виключно з продукції, зазначе­ної у пунктах 1-8 цієї статті. Якщо у виробництві товару беруть участь дві або більше країн, походження товару визначається згідно з критерієм достатньої пе­реробки.

Критерій достатньої переробки визначається:

правилом, яке потребує в результаті переробки товару зміни класифікаційного коду товару за Гармонізованою системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків;

або правилом адвалерної частки, яке полягає в зміні вартості товару в результаті його переробки, якщо при цьому додана вартість становить не менш як 50 % від вартості товару, одержаного в ре­зультаті переробки, або частка використаних матеріалів з іншої країни чи невідомого походження становить менш як 50 % від вар­тості товару, одержаного в результаті переробки;

або переліком виробничих та технологічних операцій, які хоч і не ведуть у результаті переробки товару до зміни його коду чи його вартості відповідно до правила адвалерної частки, але з дотриман­ням певних умов визнаються достатніми.

Перелік таких виробничих та технологічних операцій визна­чається Кабінетом Міністрів України. З цього питання Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про перелік виробничих та технологічних операцій для визначення критерію достатньої пере­робки товару та порядок його встановлення та застосування при визначені країни походження товару" від 27.12.2002 № 2030.

Якщо стосовно конкретного товару або конкретної країни (країн) критерій достатньої переробки окремо не обумовлено, то застосо­вується правило зміни товарної позиції. Згідно з цим правилом то­вар вважається підданим достатній переробці, якщо в результаті його переробки змінено класифікаційний код товару за Гармонізо­ваною системою опису та кодування товарів на рівні будь-якого з перших чотирьох знаків.

Не визнаються такими, що відповідають критерію достатньої переробки:

операції, пов'язані із забезпеченням збереження товарів під час зберігання чи транспортування;

операції щодо підготовки товарів до продажу та транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування, перепакування);

прості складальні операції;

змішування товарів (компонентів) без надання одержаній про­дукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних скла­дових;

комбінація двох чи більшої кількості зазначених вище операцій;

забій тварин.

У визначенні країни походження товару не береться до уваги походження енергії, машин, обладнання та інструментів, що вико­ристовуються для його виробництва.

Для підтвердження походження товару може застосовуватися сертифікат про походження товару.

Сертифікат про походження товару подається разом з митною декларацією, декларацією митної вартості та іншими документами, що подаються для митного оформлення. У разі втрати сертифікат приймається його офіційно завірений дублікат.

Згідно із Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 № 671/97-ВР сертифікати походження на то­вари з України видають Торгово-промислова палата України та ре­гіональні торгово-промислові палати.

Для підтвердження походження товарів з України торгово-про­мислові палати видають такі сертифікати.

1. Сертифікат походження загальної форми (англійською мо­вою) - звичайна форма сертифіката - видається на всі товари, які мають українське походження відповідно до національного законо­давства України, при експорті в країни, з якими не обумовлені правила визначення країни походження товарів; також видається у разі, коли товар не має преференційного доступу на ринок країни імпорту та у випадках відсутності або тимчасового припинення пільг на українські товари.

2. Сертифікат походження загальної форми (російською мо­вою) - звичайна форма сертифіката - видається при експорті у країни СНД в тих випадках, коли товар отримує українське похо­дження згідно з національним законодавством України, проте не виконується якась з умов Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 лис­топада 2000 р.

3. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми СТ-1 (російською мовою) - на товари, що експортуються до країн СНД та задовольняють умовам Правил визначення країни похо­дження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 30 листопада 2000 р. Для країн, які не підписали згадане Рішення, діють положення двосторонніх угод, що передбачають застосування Правил визначення країни походження товарів, затверджених рішенням Ради глав урядів СНД від 24 вересня 1993 р.

4. Преференційний (пільговий) сертифікат походження форми "А" (англійською мовою) в рамках Генеральної системи префе­ренцій - для товарів, які підпадають під преференційний режим при експорті на ринки країн-донорів (ЄС, Чехія, Словаччина, Япо­нія, США).

5. Сертифікат походження на текстильні товари (TEXTILE PRODUCTS) (англійською мовою), які експортуються тільки в краї­ни ЄС (Австрія, Бельгія, Великобританія, Данія, Греція, Ірландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Португалія, Франція, Фінляндія, Швеція) відповідно до положень Угоди про торгівлю текстильною продукцією між Україною і ЄС.

6. Сертифікат походження на металопродукцію (англійською мовою), яка експортується тільки до країн ЄС відповідно до поло­жень двосторонньої Угоди між Кабінетом Міністрів України та Євро­пейським Співтовариством вугілля і сталі про торгівлю деякими ста­леливарними виробами.

7. Преференційний (пільговий) сертифікат походження фор­ми EUR-1 (англійською мовою) для експорту в країни Балтії. Для товарів, що експортуються в Латвію, Литву та Естонію згідно з по­ложеннями відповідних угод, укладених між Україною та цими країнами.

8. Преференційний (пільговий) сертифікат походження фор­ми EUR-1, серія М (англійською мовою) - для експорту в Респуб­ліку Македонія згідно з положеннями Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною.

9. Сертифікат походження форми У-1 (українською мовою) - видається згідно з чинним законодавством України і застосовується в межах митної території України у випадках, коли необхідно підтвердити українське походження товарів, які перебувають в обі­гу в межах митної території України під час здійснення підприєм­ницької діяльності іноземними суб'єктами господарської діяльності.

Перевірка достовірності (верифікація) сертифікатів про похо­дження товарів з України здійснюється митними органами. Така пе­ревірка здійснюється у порядку, встановленому постановою Кабіне­ту Міністрів України "Про затвердження Порядку верифікації серти­фікатів про походження товарів з України" від 12.12.2002 № 1861.

Кисломолочний сир виготовлений повністю з української сировини українським підприємством. Інші країни у виробництві кисломолочного сиру участі не приймали. Тому

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: