Xreferat.com » Рефераты по математике » Інтерполювання функцій

Інтерполювання функцій

src="http://xreferat.ru/image/54/1306489452_97.gif" alt="Інтерполювання функцій" width="13" height="15" align="BOTTOM" border="0" /> з короком Інтерполювання функцій є многочлен зі старшим членом Інтерполювання функцій, друга кінцева різниця – многочлен зі старшим членом Інтерполювання функцій, …, Інтерполювання функцій-та різниця – многочлен зі старшим членом Інтерполювання функцій.

При Інтерполювання функцій отримуємо постійну різницю п-го порядку Інтерполювання функцій для многочлена (1. 2. 2), кінцеві різниці більш високих порядків дорівнюють нулю.

Тобто, головний висновок із попередніх роздумів: п-і кінцеві різниці многочленна п-ого степеня постійні, а (п+1)-ші і всі наступні рівні нулю.

Однак, більш важливим для розуміння суті поліноміального інтерполювання є твердження, обернене зробленому вище висновку. А саме, що якщо кінцеві різниці п-го порядку деякої функції Інтерполювання функцій постійні в будь-якій точці Інтерполювання функцій при різних фіксованих кроках Інтерполювання функцій, то ця функція Інтерполювання функцій є многочлен степеня п.

Для функції Інтерполювання функцій, заданої таблицею своїх значень Інтерполювання функцій у вузлах Інтерполювання функцій, де Інтерполювання функцій, кінцеві різниці різних порядків зручно поміщати в одну загальну таблицю з вузлами і значеннями функції. Цю загальну таблицю називають таблицею кінцевих різниць.


1.2.1 Перша інтерполяційна формула Ньютона

Нехай для функції Інтерполювання функцій задані значення Інтерполювання функцій для рівновіддалених значень незалежної змінної: Інтерполювання функцій, де Інтерполювання функцій - крок інтерполяції. Необхідно підібрати поліном Інтерполювання функцій степені не вище п, який приймає в точках Інтерполювання функцій значення


Інтерполювання функцій (1. 2. 3)


Умови (1. 2. 3) еквівалентні тому, що Інтерполювання функцій. Слідуючи Ньютону, будемо шукати поліном у вигляді


Інтерполювання функцій


Використовуючи загальний степінь, вираз (1. 2. 3) запишемо так:


Інтерполювання функцій


Наша задача заклечається у визначенні коефіцієнтів Інтерполювання функцій полінома Інтерполювання функцій. Покладаючи Інтерполювання функцій у вираз (1. 2. 5), отримаємо Інтерполювання функцій.

Щоб знайти коефіцієнт Інтерполювання функцій, складемо першу кінцеву різницю Інтерполювання функцій. Припускаючи в останньому виразі Інтерполювання функцій, отримаємо: Інтерполювання функцій; звідки Інтерполювання функцій. Для визначення коефіцієнта Інтерполювання функцій складемо кінцеву різницю другого порядку Інтерполювання функцій. Покладаючи Інтерполювання функцій, отримаємо: Інтерполювання функцій; звідки Інтерполювання функцій. Послідовно продовжуючи цей процес, ми виявимо, що Інтерполювання функцій, де Інтерполювання функцій.

Підставляючи знайдені значення коефіцієнтів Інтерполювання функцій у вираз (1. 2. 5) отримаємо інтерполяційний поліном Ньютона


Інтерполювання функцій. (1. 2. 6)


Легко побачити, що поліном (1. 2. 6.) повністю задовольняє вимогам поставленої задачі. Дійсно, по-перше, степінь поліному Інтерполювання функцій не вище п, по-друге, Інтерполювання функцій і


Інтерполювання функцій


Замітимо, що при Інтерполювання функцій формула (1. 2. 6) перетворюється в ряд Тейлора для функції Інтерполювання функцій. Дійсно, Інтерполювання функційКрім того, очевидно, Інтерполювання функцій. Звідси при Інтерполювання функцій формула (1. 2. 6) приймає вид поліному Тейлора: Інтерполювання функцій.

Для практичного використання інтерполяційну формулу Ньютона (1. 2. 6) зазвичай записують в дещо перетвореному вигляді. Для цього введемо нову змінну Інтерполювання функцій за формулою Інтерполювання функцій; тоді


Інтерполювання функцій


підставляючи ці вирази у формулу (1. 2. 6), отримаємо:


Інтерполювання функцій, (1. 2. 7)


де Інтерполювання функцій являє собою кількість кроків, необхідних для досягнення точки Інтерполювання функцій, виходячи із точки Інтерполювання функцій. Це і є кінцевий вигляд першої інтерполяційної формули Ньютона.

Формулу (1. 2. 7) вигідно використовувати для інтерполювання функції в околі початкового значення Інтерполювання функцій, де Інтерполювання функцій мале за абсолютною величиною.

Якщо у формулі (1. 2. 7) покласти п=1, то отримаємо формулу лінійного інтерполювання: Інтерполювання функцій. При п=2 будемо мати формулу параболічного або квадратичного інтерполювання


Інтерполювання функцій.


Якщо дана необмежена таблиця значень Інтерполювання функцій, то число Інтерполювання функцій в інтерполяційній формулі (1. 2. 7) може бути довільним. Практично в цьому випадку число Інтерполювання функцій обирають так, щоб різниця Інтерполювання функцій була постійною із заданою точністю. За початкове значення Інтерполювання функцій можна приймати довільне табличне значення аргументу Інтерполювання функцій.

Якщо таблиця значень функції скінчена, то Інтерполювання функцій - число обмежене, а саме: Інтерполювання функцій не може бути більше числа значень функції Інтерполювання функцій, зменшеного на одиницю.

Відзначимо, що при застосуванні першої інтерполяційної формули Ньютона зручно використовувати горизонтальну таблицю різниць, так як потрібні значення різниць функції знаходяться у відповідному горизонтальному рядку таблиці.


1.2.2 Друга інтерполяційна формула Ньютона

Перша інтерполяційна формула Ньютона практично незручна для інтерполювання функції поблизу вузлів таблиці. В такому випадку зазвичай застосовують другу інтерполяційну формулу Ньютона. Виведемо цю формулу.

Нехай маємо систему значень функції Інтерполювання функцій для рівновіддалених значень аргументу Інтерполювання функцій, де Інтерполювання функцій - крок інтерполяції. Побудуємо поліном наступного вигляду:


Інтерполювання функцій


або, використовуючи узагальнену степінь, отримуємо:


Інтерполювання функцій. (1. 2. 8)


Наша задача полягає у визначенні коефіцієнтів Інтерполювання функцій таким чином, щоб виконувались умови (1. 2. 3). Для цього необхідно і достатньо, щоб


Інтерполювання функцій (1. 2. 9)

Покладемо Інтерполювання функцій у формулі (1. 2. 8). Тоді будемо мати: Інтерполювання функцій, отже Інтерполювання функцій.

Далі беремо від лівої і правої формули (1. 2. 8) кінцеві різниці першого порядку


Інтерполювання функцій.


Звідси, вважаючи Інтерполювання функцій і враховуючи відношення (1. 2. 9) будемо мати:


Інтерполювання функцій. Отже Інтерполювання функцій.


Покладаючи Інтерполювання функцій знаходимо: Інтерполювання функцій. І таким чином Інтерполювання функцій.

Характер закономірності коефіцієнтів Інтерполювання функцій достатньо зрозумілий. Застосовуючи метод математичної індукції, можна строго довести, що


Інтерполювання функцій (1. 2. 10)


Підставляючи ці значення у формулу (1. 2. 8) будемо мати остаточно


Інтерполювання функційІнтерполювання функцій (1. 2. 11)


Формула (1. 2. 11) носить назву другої інтерполяційної формули Ньютона.

Введемо більш зручний запис формули (1. 2. 11). Нехай Інтерполювання функцій, тоді


Інтерполювання функцій і т. д.


Підставивши ці значення у формулу (1. 2. 11), отримаємо:


Інтерполювання функційІнтерполювання функцій. (1.2.12)


Це і є загальний вигляд другої інтерполяційної формули Ньютона. Для наближеного обчислення значень функції Інтерполювання функційвважають, що Інтерполювання функцій.

Як перша, так и друга інтерполяційні формули Ньютона можуть бути використані для екстраполяції, тобто, для знаходження значень функції Інтерполювання функцій для значень аргументів Інтерполювання функцій, котрі лежать за межами таблиці. Якщо Інтерполювання функцій і Інтерполювання функцій близько до Інтерполювання функцій, то вигідно використовувати першу інтерполяційну формулу Ньютона, причому тоді Інтерполювання функцій. Якщо ж Інтерполювання функцій і Інтерполювання функцій близько до Інтерполювання функцій, то зручніше використовувати другу інтерполяційну формулу Ньютона, причому тоді Інтерполювання функцій. Таким чином, перша інтерполяційна формула Ньютона використовується для інтерполяції вперед і екстраполяції назад, а друга інтерполяційна формула Ньютона, навпаки, – для інтерполяції назад і екстраполяції вперед (див. [8]).

Відмітимо, що операція екстраполяції, взагалі кажучи, менш точна, ніж операція інтерполяції у вузькому значенні слова.


1.2.3 Оцінка похибок інтерполяційних формул Ньютона

Для функції Інтерполювання функцій ми побудували інтерполяційний поліном Ньютона Інтерполювання функцій , який приймає в точках Інтерполювання функцій задані значення Інтерполювання функцій. Виникає питання, наскільки близько побудований поліном наближається до функції Інтерполювання функцій в інших точках, тобто наскільки великий залишковий член Інтерполювання функцій. Для визначення цього степеня наближення накладемо на функцію Інтерполювання функцій додаткові обмеження. А саме, ми будемо припускати, що в області зміни Інтерполювання функцій: Інтерполювання функцій, котра містить вузли інтерполювання, функція Інтерполювання функцій має всі похідні Інтерполювання функцій до (п+1)-го порядку включаючи.

Введемо допоміжну функцію


Інтерполювання функцій, (1. 2. 12) де Інтерполювання функцій і


Інтерполювання функцій - постійний коефіцієнт, котрий буде обрано нижче.

Функція Інтерполювання функцій, очевидно, має п+1 корінь в точках Інтерполювання функцій. Підберемо тепер коефіцієнт Інтерполювання функцій таким чином, щоб Інтерполювання функцій мала (п+2)-ий корінь в будь-якій, але фіксованій точці відрізка Інтерполювання функцій, яка не співпадає з вузлами інтерполювання (мал. 1). Для цього достатньо покласти


Інтерполювання функцій.


Звідси, так як Інтерполювання функцій, то


Інтерполювання функцій (1. 2. 13)

При цьому значення множника Інтерполювання функцій функції Інтерполювання функцій має п+2 кореня на відрізку Інтерполювання функцій і буде обертатись в нуль на кінцях кожного з відрізків

Інтерполювання функцій. Застосовуючи теорему Ролля [11] до кожного із цих відрізків, переконуємось, що похідна Інтерполювання функцій має не менше п+1 кореня на відрізку Інтерполювання функцій.


Інтерполювання функцій

Малюнок 1. Графік функції Інтерполювання функцій


Застосовуючи теорему Ролля до похідної Інтерполювання функцій, ми переконаємося, що друга похідна Інтерполювання функцій перетворюється в нуль не менше п разів на відрізку Інтерполювання функцій.

Продовжуючи ці роздуми, прийдемо до висновку, що на відрізку Інтерполювання функцій похідна Інтерполювання функцій має хоча б один корінь, котрий позначимо через Інтерполювання функцій, тобто Інтерполювання функцій.

Із формули (1. 2. 11) так як Інтерполювання функцій, маємо: Інтерполювання функцій. При Інтерполювання функцій, отримуємо: Інтерполювання функцій Звідси Інтерполювання функцій. (1. 2. 14)

Порівнюючи праві частини формул (1. 2. 13) і (1. 2. 14), будемо мати:


Інтерполювання функцій, тобто

Інтерполювання функцій. (1. 2. 15)


Так як Інтерполювання функцій довільне, то формулу (1. 2. 15) можна записати і так:


Інтерполювання функцій, (1. 2. 16)


де Інтерполювання функцій залежить від Інтерполювання функцій і лежить всередині відрізка Інтерполювання функцій.

Відмітимо, що формула (1. 2. 16)

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: