Xreferat.com » Рефераты по математике » Інтерполювання функцій

Інтерполювання функцій

справедлива для всіх точок відрізка Інтерполювання функцій, в тому числі і для вузлів інтерполювання.

На основі формули (1. 2. 16) отримаємо залишковий член першої інтерполяційної формули Ньютона:


Інтерполювання функцій, (1. 2. 17)


де Інтерполювання функцій - деяка внутрішня точка найменшого проміжку, що містить всі вузли Інтерполювання функцій і точку Інтерполювання функцій.

Аналогічно, покладаючи в формулі (1. 2. 17) Інтерполювання функцій, отримаємо залишковий член другої інтерполяційної формули Ньютона:


Інтерполювання функцій, (1. 2. 18)

де Інтерполювання функцій - деяка внутрішня точка найменшого проміжку, що містить всі вузли Інтерполювання функцій і точку Інтерполювання функцій.

Зазвичай при практичних обчисленнях інтерполяційна формула Ньютона обривається на членах, що містять такі різниці, які в межах заданої точності можна вважати постійними.

Вважаючи, що Інтерполювання функцій майже постійними для функції Інтерполювання функцій і Інтерполювання функцій достатньо малим, і враховуючи, що Інтерполювання функцій, наближено можна покласти:


Інтерполювання функцій.


В цьому випадку залишковий член першої інтерполяційної формули Ньютона наближено рівний


Інтерполювання функцій.


При таких самих умовах для залишкового члена другої інтерполяційної формули Ньютона отримаємо вираз


Інтерполювання функцій.


1.3 Інтерполяційні формули Гауса


При побудові інтерполяційних формул Ньютона використовуються лише значення функції, що лежать з однієї сторони початкового наближення, тобто, ці формули носять односторонній характер (див.[3]).

В багатьох випадках виявляються корисними інтерполяційні формули, що містять як наступні, так і попередні значення функції по відношенню до її початкового наближеного значення. Найбільш вживаними серед них являються ті, що містять різниці, розміщені у горизонтальному рядку діагональної таблиці різниць даної функції, що відповідає початковим значенням Інтерполювання функцій і Інтерполювання функцій, або в рядках, що безпосередньо примикають до неї. Ці різниці Інтерполювання функцій називаються центральними різницями, причому Інтерполювання функцій і т. д.

Відповідні їм формули називають інтерполяційними формулами із центральними різницями. До їх числа відносяться формули Гауса, Стірлінга і Бесселя.

Постановка задачі. Нехай маємо 2п+1 рівновіддалені вузли інтерполяції:


Інтерполювання функцій,


де Інтерполювання функцій, і для функції Інтерполювання функцій відомі її значення в цих вузлах Інтерполювання функцій, потрібно побудувати такий поліном Інтерполювання функцій степені не вище 2п, що Інтерполювання функцій. Із останньої умови випливає, що


Інтерполювання функцій (1. 3. 1)


для всіх відповідних значень і та k.

Будемо шукати поліном у вигляді:

Інтерполювання функцій


Вводячи узагальнені степені (див [3]), отримаємо:


Інтерполювання функцій


Застосовуючи для обчислення коефіцієнтів Інтерполювання функцій такий же спосіб, що і при виведенні інтерполяційних формул Ньютона, і враховуючи формулу (1. 3. 1), послідовно знаходимо:


Інтерполювання функцій


Далі вводячи змінну Інтерполювання функцій і зробивши відповідну заміну у формулі (1. 3. 3), отримаємо першу інтерполяційну формулу Гауса:


Інтерполювання функцій


або, коротше,

Інтерполювання функцій

де Інтерполювання функцій.


Перша інтерполяційна формула Гауса містить центральні різниці


Інтерполювання функцій .


Аналогічно можна отримати другу інтерполяційну формулу Гауса, котра містить центральні різниці Інтерполювання функцій . Друга інтерполяційна формула Гауса має вигляд:


Інтерполювання функцій


або, в скорочених позначеннях,


Інтерполювання функцій


де Інтерполювання функцій.

Формули Гауса застосовуються для інтерполювання в середині таблиці поблизу Інтерполювання функцій. При цьому перша формула Гауса застосовується при Інтерполювання функцій, а друга – при Інтерполювання функцій.

1.4 Інтерполяційна формула Бесселя


Для того, щоб вивести формулу Бесселя використаємо другу інтерполяційну формулу Гауса (1. 3. 6).

Візьмемо Інтерполювання функцій рівновіддалених вузлів інтерполювання Інтерполювання функцій з кроком Інтерполювання функцій, і нехай Інтерполювання функцій - задані значення функції Інтерполювання функцій.

Якщо обрати за початкове значення Інтерполювання функцій і Інтерполювання функцій, то, використовуючи вузли Інтерполювання функцій, будемо мати:


Інтерполювання функцій

прикладний задача інтерполяційний формула

Візьмемо тепер за початкове значення Інтерполювання функцій і Інтерполювання функцій і використаємо вузли Інтерполювання функцій. Тоді Інтерполювання функцій, причому відповідно індекси всіх різниць в правій частині формули (1. 4. 1) зростуть на одиницю. Якщо замінити в правій частині формули (1. 4. 1) Інтерполювання функцій на Інтерполювання функцій і збільшивши індекси всіх різниць на 1, отримаємо допоміжну інтерполяційну формулу:


Інтерполювання функцій


Взявши середнє арифметичне формул (1. 4. 1) і (1. 4. 2), після нескладних перетворень отримаємо інтерполяційну формулу Бесселя:

Інтерполювання функцій


де Інтерполювання функцій.

Тобто, інтерполяційна формула Бесселя (1. 4. 3), як слідує із способу отримання її, представляє собою поліном, який співпадає з даною функцією Інтерполювання функцій в Інтерполювання функцій точках Інтерполювання функцій.

В окремому випадку, при п=1, нехтуючи різницею Інтерполювання функцій, маємо формулу квадратичної інтерполяції по Бесселю:


Інтерполювання функцій

або Інтерполювання функцій, де Інтерполювання функцій.


У формулі Бесселя всі члени, котрі містять різниці непарного порядку, мають множник Інтерполювання функцій, тому при Інтерполювання функцій формула (1. 4. 3) значно спрощується:


Інтерполювання функцій

Цей спеціальний випадок формули Бесселя називається формулою інтерполювання на середину. Якщо у формулі (1. 4. 3) зробити заміну змінної за формулою Інтерполювання функцій, то вона приймає більш симетричний вигляд:


Інтерполювання функцій


де Інтерполювання функцій.

Формула Бесселя використовується для інтерполювання всередині таблиці при значеннях q, близьких до 0.5. Практично вона використовується при Інтерполювання функцій.


1.5 Інтерполяційна формула Стірлінга


Якщо взяти середнє арифметичне першої інтерполяційної формули Гауса (1. 3. 4) та другої формули Гауса (1. 3. 6), то отримаємо формулу Стірлінга:

Інтерполювання функцій


де Інтерполювання функцій.

Легко бачити, що Інтерполювання функцій при Інтерполювання функцій.

Формула Стірлінга використовується для інтерполювання в середині таблиці при значеннях Інтерполювання функцій, близьких до нуля. Практично її використовують при Інтерполювання функцій.


1.6 Оцінки похибок центральних інтерполяційних формул


Приведемо залишкові члени для формул Гауса, Стірлінга і Бесселя [12].

Залишковий член інтерполяційних формул Гауса (1. 3. 4) і (1. 3. 6) та інтерполяційної формули Стірлінга (1. 5. 1).

Якщо 2п – порядок максимальної різниці таблиці, яка використовується


і Інтерполювання функцій, то Інтерполювання функцій,


де Інтерполювання функцій.

Якщо ж аналітичний вираз функції Інтерполювання функцій невідомий, то при Інтерполювання функцій малому покладають [2]: Інтерполювання функцій.

Залишковий член інтерполяційної формули Бесселя (1. 4. 3).

Якщо 2п+1 – порядок максимальної використовуваної різниці таблиці і Інтерполювання функцій, то


Інтерполювання функцій,

де Інтерполювання функцій.


Якщо ж функція Інтерполювання функцій задана таблично і крок h малий, то приймають:


Інтерполювання функцій.


Найбільш простий вигляд формула має при q=0.5, так як всі члени, що містять різниці непарного порядку зникають. Цей спеціальний випадок формули Бесселя називається формулою інтерполювання на середину. Її використовують для ущільнення таблиць [4], тобто для складання таблиць з більш малим кроком. Для залишкового члена при q=0.5 маємо:


Інтерполювання функцій.


1.7 Інтерполяційна формула Ньютона для нерівновіддалених вузлів


Для побудови інтерполяційних формул у випадку довільного розташування упорядкованих не співпадаючих вузлів Інтерполювання функцій на проміжку Інтерполювання функцій, замість кінцевих різниць використовують розділені різниці, або інакше, різницеві відношення.

Через значення функції Інтерполювання функцій спочатку визначають розділені різниці першого порядку:


Інтерполювання функцій (1. 7. 1)


На різницях (1. 7. 1) шукаються розділені різниці другого порядку:


Інтерполювання функцій


і т.д. Таким чином, якщо визначені k-ті різницеві відношення Інтерполювання функцій, то Інтерполювання функцій- ті визначаються завдяки ним рівністю:


Інтерполювання функцій (1. 7. 2)


Нехай Інтерполювання функцій - деяка функція із відомими значеннями у вузлах Інтерполювання функцій, а Інтерполювання функцій - довільна фіксована точка. За означенням розділеної різниці першого порядку (1. 7. 1) маємо: Інтерполювання функційзвідки

Інтерполювання функцій (1. 7. 3)


Для розділеної різниці другого порядку по точкам Інтерполювання функцій записуємо представлення: Інтерполювання функцій наслідком якого являється вираз Інтерполювання функцій Підставляючи його у формулу (1. 7. 2), приходимо до рівності


Інтерполювання функцій


Формально, на основі рекурентного відношення (1. 7. 2) цей процес може бути продовжений. В результаті можна записати формулу, яка описує своєрідне розкладання Інтерполювання функцій по добуткам різниць Інтерполювання функцій, коефіцієнтами якого являються розділені різниці різних порядків:


Інтерполювання функцій (1. 7. 4)


Якщо Інтерполювання функцій - многочлен степені п, то процес подібного розкладання вичерпується. Розкладання буде складатись з п+1 доданка, і всі вони будуть мати конкретні коефіцієнти, так як остання, яка містить Інтерполювання функцій, розділена різниця в (1. 7. 4), тобто Інтерполювання функцій має (п+1)-ий порядок і, значить, дорівнює нулю. Таким чином, для довільного многочленна степені п справедлива тотожність


Інтерполювання функцій

Припустимо, що цей многочлен Інтерполювання функцій являється інтерполяційним для деякої функції Інтерполювання функцій. Тоді у всіх вузлах Інтерполювання функцій він повинен мати однакові з нею значення, а отже повинні бути однаковими і їх розділені різниці. Звідси приходимо до інтерполяційної формули Ньютона для нерівновіддалених вузлів:


Інтерполювання функцій


Підставивши Інтерполювання функцій замість Інтерполювання функцій у формулу (1. 7. 4), з урахуванням (1. 7. 5) отримуємо точну рівність


Інтерполювання функцій


другий доданок якої може розглядатись в якості залишкового члена, тобто


Інтерполювання функцій, (1. 7. 6)


де Інтерполювання функцій.

Так як для обчислення різниці Інтерполювання функцій необхідно знання значення Інтерполювання функцій поряд з відомими значеннями Інтерполювання функцій, представлений формулою (1. 7. 5) вираз Інтерполювання функцій фактично можна використовувати тільки для оцінювання похибки інтерполювання за формулою (1. 7. 5) через максимальні величини модулів розділених різниць (п+1)-го порядку або для одержання інших виразів залишкового члена при тих чи інших припущеннях про дану функцію. Зокрема, якщо функція Інтерполювання функцій має (п+1)-шу похідну, то залишковий член (1. 7. 6) може бути приведений до вигляду Інтерполювання функцій.

При практичному використання інтерполяційної формули (1. 7. 5) доводиться покладатися на зменшення модулів доданків Інтерполювання функцій при збільшенні номера доданка. Таке зменшення відбувається до деяких пір; потім починається зростання їх модулів із-за впливу похибок заокруглення.


1.8 Приклади застосування інтерполяційних формул


1.8.1 Приклад 1

Використовуючи першу і другу інтерполяційну формулу Ньютона і Гауса, а також інтерполяційні формули Стірлінга і Бесселя необхідно знайти значення функції Інтерполювання функцій, заданої таблицею (табл. 1) при значенні аргументу Інтерполювання функцій. При цьому крок Інтерполювання функцій.


Таблиця 1. Значення функції

xi yi
1,50 15,132
1,55 17,422
1,60 20,393
1,65 23,994
1,70 28,160
1,75 32,812
1,80 37,857

Розв’язання:

Складемо спочатку таблицю кінцевих різниць (табл. 2).


Таблиця 2. Кінцеві різниці

і xi yi yi 2yi 3yi

1,50 15,132 2,290 0,681 -0,051
1 1,55 17,422 2,971 0,630 -0,065
2 1,60 20,393 3,601 0,565 -0,079
3 1,65 23,994 4,166 0,486 -0,093
4 1,70 28,160 4,652 0,393
5 1,75 32,812 5,045

6 1,80 37,857



При складанні таблиці різниць обмежимося різницями третього порядку, оскільки вони практично постійні.

За першою інтерполяційною формулою Ньютона (1. 2. 7), приймаючи Інтерполювання функцій, Інтерполювання функцій (табл. 2), отримаємо:


Інтерполювання функцій;

Інтерполювання функцій;

Інтерполювання функцій


За другою інтерполяційною формулою Ньютона (1. 2. 11), приймаючи Інтерполювання функцій, Інтерполювання функцій (табл. 2), отримаємо:


Інтерполювання функцій;

Інтерполювання функцій;

Інтерполювання функцій

За першою інтерполяційною формулою Гауса (1. 3. 4), приймаючи Інтерполювання функцій,

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: