Функція, її границя та неперервність
Розглянемо
послідовність
точок
,
,
…,
,
яку позначимо
символом
.
Послідовність
точок
називається
збіжною до
точки
,
якщо для довільного
числа
існує номер
такий,
що при
виконується
нерівність
.
При цьому точку
називають
границею
послідовності
і записують
так:
або
при
.
Якщо
при
,
то, очевидно,
,
при
.
Тепер розглянемо
границю функції
двох змінних.
Її означення
аналогічне
означенню
границі функції
однієї змінної.
Нехай функція
задана в деякій
області
і точка
або
,
але має таку
властивість,
що в довільному
-околі
цієї точки
міститься хоча
б одна точка
множини
,
відмінна від
.
Число
називається
границею функції
в
точці
,
якщо для довільної,
збіжної до
послідовності
точок
,
відповідна
послідовність
значень функції
збігається
до числа
.
При цьому пишуть:
,
або
.
Наведене означення границі функції називають означенням за Гейне або означенням „на мові послідовностей”.
Дамо еквівалентне
означення
границі функції
за Коші або
означення „на
мові
”.
Число
називається
границею функції
в
точці
,
якщо для кожного
числа
знайдеться
число
таке, що для
всіх точок
,
які задовольняють
умову
,
виконується
нерівність
.
Користуючись означенням границі функції двох змінних, можна перенести основні теореми про границі для функції однієї змінної на функції двох змінних. Наприклад, правильне таке твердження.
Теорема.
Нехай функції
і
визначені на
одній і тій
самій
множині
і мають в точці
границі
і
.
Тоді функції
,
мають в
точці
границі, які
відповідно
дорівнюють
.
Функція
називається
нескінченно
малою в точці
(або при
),
якщо
.
Якщо функція
має в точці
границю, яка
дорівнює
,
то
функція
є нескінченно
малою в точці
,
тому що
.
Звідси випливає,
що функція
в
околі точки
відрізняється
від границі
на нескінченно
малу функцію.
Приклади
Знайти границі:
а)

б)

Розв’язання
а) Якщо
,
то
,
тому
.
б) Умова
еквівалентна
умові
.
Оскільки
,
То

і, отже,

Означення
границі функції
змінних при
аналогічне
означенням
границі при
, якщо в
-вимірному
просторі ввести
таке поняття
-околу:
-околом
точки
називається
множина всіх
точок
,
координати
яких задовольняють
нерівності
.
Зокрема, у
тривимірному
просторі
-околом
точки
є множина всіх
внутрішніх
точок
кулі з центром
у точці
радіуса
.
3. Неперервність функції багатьох змінних
Поняття неперервної функції багатьох змінних вводиться за допомогою поняття границі.
Нехай функція
визначена на
множині
,
точка
і довільний
-окіл
точки
містить точки
множини
.
Функція
називається
неперервною
в точці
,
якщо
.(1)
У випадку
функції двох
змінних рівність
(1) означає, що
коли точка
,
залишаючись
в області визначення
функції
,
наближається
до точки
,
то відповідна
апліката
поверхні,
яка є графіком
заданої функції,
прямує до аплікати
.
Точки, в яких функція неперервна, називаються точками неперервності, а точки, в яких неперервність порушується – точками розриву цієї функції.
Приклад
Неперервність функції

в довільній
точці
,
крім точки
,
випливає із
неперервності
многочлена,
синуса, квадратного
кореня і умови
;
неперервність
в точці
(0;0)
випливає із
рівності
(п.
2).
Умові (1) неперервності можна надати іншого вигляду. Позначимо
,
,
.
Величини
,
називають
приростами
аргументів
x і
,
а
–
повним приростом
функції
в точці
.
З рівності (1)
отримуємо:

.
(2)
Рівність (2) дає ще одне означення неперервності.
Функція
називається
неперервною
в точці
,
якщо повний
приріст її в
цій точці прямує
до нуля, коли
прирости її
аргументів
x та
прямують
до нуля.
Функція
називається
неперервною
на множині
,
якщо вона неперервна
в кожній точці
цієї множини.
Приклад
Функція
неперервна
на всій площині
,
оскільки повний
приріст цієї
функції в довільній
точці
має вигляд
![]()
.
Використовуючи поняття неперервності функції кількох змінних і відповідні теореми про границі, можна довести, що арифметичні операції над неперервними функціями і побудова складеної функції з неперервних функцій приводять до неперервних функцій.
Наведемо
основні властивості
функції
,
неперервної
в замкненій
і обмеженій
області. Ці
властивості
аналогічні
властивостям
неперервної
на відрізку
функції однієї
змінної. Попередньо
уточнимо ряд
понять для
множин точок
площини.
Множина
точок площини
називається
зв’язною, якщо
будь-які її дві
точки можна
з’єднати неперервною
лінією, яка
повністю належить
множині
.
Точка
називається
внутрішньою
точкою множини
,
якщо