Узагальнена функція Гріна
Найпоширенішою
задачею в теорії
звичайних
рівнянь є задача
Коші. Додаткові
умови цієї
задачі за своєю
суттю є початковими:
в них фігурують
значення невідомої
функції та її
похідних( якщо
порядок рівняння
перевищує
одиницю) при
фіксованому
значенні незалежної
змінної. Зрозуміло,
що це не єдиний
спосіб виділення
того, чи іншого
частинного
розв’язку з
множини всіх
функцій, які
задовольняють
диференціальне
рівняння. Часто
виникає потреба
у знаходженні
такого розв’язку,
для якого
виконувалися
б так звані
крайові умови:
значення шуканої
функції та її
похідних мають
задовольняти
певні співвідношення
в кількох фіксованих
точках проміжку,
який пробігає
незалежна
змінна. Причому,
задачу відшукання
такого розв’язку
називають
крайовою задачею.
Такі крайові
задачі мають
прикладне
значення і
частіше виникають
у практиці.
Наприклад,задача
про форму провислого
каната із
закріпленими
кінцями зводиться
до відшукання
такого розв’язку
диференціального
рівняння другого
порядку, графік
якого проходив
би через дві
наперед задані
точки, або, щоб
знайти Т-періодичний
розв'язок лінійного
Т-періодичного
рівняння
,
потрібно з усіх
розв’язків
вибрати той,
який задовольняє
умову
.
Для розв’язання
крайових задач
використовують
так звану функцію
Гріна, спробуємо
зрозуміти, як
вона будується
у загальному
випадку.
Розглянемо випадок,коли однорідна крайова задача
(1)
![]()
(2),
має
хоча б один
нетривіальний
розв’язок. При
цьому, нехай
функція
неперервно
диференційована
на
,
а дійсні функції
- неперервні
на
,та
-
задані числа,
причому,![]()
![]()
Позначимо
цей розв’язок
через
.
Твердження 1.
Однорідна
крайова задача
(1),(2) має нетривіальний
розв'язок тоді
і лише тоді,
коли розв’язки
та
лінійно
залежні.
Доведення.
Нехай
неоднорідна
крайова задача
має нетривіальний
розв'язок
.
Оскільки як
,
так і
задовольняють
першу крайову
умову (2), а
,
то вронскіан
цих розв’язків
дорівнює нулю,
а отже, вони
лінійно залежні.
Так само можна
довести лінійну
залежність
розв’язків
та
.
Звідси випливає,
що
та
також
лінійно залежні.
Навпаки,нехай
зазначені
розв’язки
лінійно залежні.
Тоді для деякої
сталої
маємо
.
Тепер зрозуміло,що,
наприклад,
функція
:=
є розв’язком
однорідної
крайової задачі.
Твердження
доведено.
Звідси
можна зробити
висновок, що
множина всіх
розв’язків
задачі – це
сім’я функцій
вигляду,
,
де
-
довільна стала.
Тому, не обмежуючи
загальності
викладу, вважатимемо,
що
вибрано так,
щоб справджувалась
умова нормування

Необхідну умову існування розв’язку неоднорідної крайової задачі встановлює таке твердження.
Твердження 2.
Якщо задача
(3)
![]()
(2)
Має
розв’язок
,
то функція
ортогональна
до нетривіального
розв’язку
відповідної
крайової задачі
(1),(2), тобто
(4)
Доведення.
Застосуємо
формулу Гріна
до пари функцій
та
. Оскільки вони
задовольняють
крайові умови
то згідно з
властивістю
симетричності
оператора
маємо:

Урахувавши,
що
і
,
дістанемо (4).
Зауважимо, що
при довільному
функція
теж
є розв’язком
задачі (3),(2). Аби
уникнути такої
неоднозначності,
умови (2) слід
доповнити ще
однією. Найприроднішою
додатковою
умовою є вимога
ортогональності
(5)
Твердження 3.
Якщо
задача (3),(2),(5) має
розв’язок
,то
він єдиний.
Доведення.
Справді,
різниця двох
розв’язків
задачі (3),(2),(5) є
розв’язком
вигляду
відповідної
однорідної
задачі. З умови
(5) та нормованості
функції
одразу випливає,
що

Розв’яжемо
вироджену
крайову задачу
за допомогою
методу варіації
довільних
сталих, вважаючи,
що умова ортогональності
(4) справджується.
Виберемо лінійно
незалежний
з
розв’язок
однорідного
рівняння (1) так,
щоб виконувалася
рівність
![]()
Цим ми дещо спростимо формули, які буде одержано нижче. Шукаємо розв’язок (3) методом варіації сталих у вигляді
(6)
отримаємо таку систему:

Розв’яжемо
її відносно
та
за правилом
Крамера.
Маємо рівняння
,
(7)
При цьому
![]()
![]()
Тому,
аби розв’язок
задовольняв
крайову умову
в точці
,необхідно
вимагати виконання
рівності
.
Звідси
і з урахуванням
(4)
.
Остання рівність
забезпечить
справдження
крайової умови
в правому кінці
проміжку
.
Загальний
розв’язок
першого з рівнянь
(7) візьмемо у
вигляді
,
де
-
довільна стала.
Підставивши
знайдені функції
,
в (6), дістанемо
одно параметричну
сім’ю функцій
,
(8)
Кожна з яких є розв’язком крайової задачі (3),(2). Умову ортогональності (5) завжди можна задовольнити, відповідним чином обравши довільну сталу с1.
Підсумком наведених міркувань є така теорема:
Теорема1
Розв’язок
крайової задачі
(3) (2) існує тоді
і лише тоді,
коли функція
ортогональна
до кожного
розв'язку відповідної
однорідної
крайової задачі.
Тепер покажемо, що розв’язок(8) можна подати у вигляді інтегрального перетворення
,
Де
функція
задовольняє
крайові умови
й при кожному
![]()
є
ортогональною
до
.
Насамперед, запровадивши функцію

за аналогією з не виродженим випадком, перепишемо (8) у вигляді
(9)
Оскільки
,![]()
,
,
,
То
задовольняє
умову лише в
лівому кінці
проміжку
, адже розв’язок
не задовольняє
жодної умови
(2). Отже, функцію
доведеться
відповідним
чином виправити.
Для цього звернемо
увагу на такий
факт:якщо у
формулі(9) зробити
заміну
![]()
![]()
-
,
де
довільні функції,
то вона й надалі
визначатиме
розв’язок
рівняння (3):адже
ортогональна
до
.
Неважко зрозуміти,
що перетворена
функція
задовольнятиме
обидві крайові
умови, якщо
функцію
вибрати так,
щоб при деякому
виконувалися
рівності
,
,
,
(10)
Найзручнішим буде такий вибір:
![]()

Легко
перевірити,
що ця функція
не лише задовольняє
умови (10), а й є
розв’язком
неоднорідного
рівняння
=
.
При цьому, якщо
додатково
вимагати, аби
розв'язок
був ортогональним
до
на
,то
.
Тепер залишилось покласти

І вибрати
функцію
так, щоб
була ортогональною
до
.
Для цього домножимо
праву частину
останньої
нерівності
на
,
одержаний
добуток зінтегруємо
за змінною
і результат
прирівняємо
до нуля. З одержаного
рівняння легко
знайдемо
.
Остаточно маємо
(11)
З урахуванням властивостей цієї функції дамо таке означення.
Означення.
Функцію
називатимемо
узагальненою
функцією Гріна
крайової задачі
(2)-(3), якщо вона
задовольняє
такі умови:
Функція
неперервна
в квадраті
К=
,має
неперервні
частинні похідні
,
у кожному з
трикутників
,
;
Для
кожного фіксованого
функція
задовольняє
рівняння Lx(t)=
-![]()
при всіх
,
,
а також крайовій
умові (2).
На
діагоналі
квадрата
К
похідна
має
розрив першого
роду зі стрибком
1/p(s):
-
.
Для
кожного фіксованого
функція
ортогональна
до функції
:
.
Сформулюємо алгоритм відшукання узагальненої функції Гріна.
Знаходимо
таку фундаментальну
систему
,
лінійного
однорідного
рівняння (1), щоб
розв'язок
задовольняв
умови(2).
Знаходимо
будь-який розв'язок
g(t,s)
неоднорідного
рівняння Lx(t)=
-![]()
.
Узагальнену функцію Гріна шукаємо у вигляді

Функції
обираємо так,
щоб останній
доданок задовольняв
пунктам 1 і 3
означення
узагальненої
функції Гріна;функцію
-
так, щоб
задовольняла
крайові умови
задачі;нарешті,
вибором функції
забезпечуємо
виконання умови
ортогональності
4.
Проаналізувавши
вигляд правої
частини формули
(11), можна зробити
висновок, що
з потрібними
властивостями
існують.
Розглянемо приклад.
Розв’яжемо крайову задачу
,
<
<
;
![]()
Розв'яжемо
відповідне
однорідне
рівняння
,
застосувавши
метод Ейлера.
Тобто розв'язок
шукаємо у вигляді