Фізична реабілітація хворих на ревматичний артрит
m визначається за формулою (2.3):
m = р / √ n-1, (2.3)
де р – середнє квадратичне відхилення,
n – кількість людей в групі.
Дане значення знаменника – корень квадратний зі значення (n-1) – справедливе тільки при n менше 30.
Якщо кількість людей в групі дорівнює, або більше 30, формула (2.3) буде мати наступний вид: m = р / √ n
Знаючи величини ч та m кожної групи, можливо визначити значення
t - критерію Ст’юдента за формулою (2.4):
t = ч1 – ч2 / √ m21 + m22 , (2.4)
де ч1 та ч2 – средні арифметичні,
т1 та т2 –помилки середньої арифметичної.
В чисельнику даної формули визначається різниця між ч кожної групи. Слід звернути увагу, що з більшого значення віднімається менше значення.
Таким чином, ч1 - це більше значення, яке відмічається в одній з груп (в контрольній або в експериментальній). ч2 – відповідно, менше значення показника.
В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.
Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника між контрольною та експериментальною групами.
Для цього використовується таблиця 3 (див. додаток В), в якій в одній з колонок знаходяться значення так званих «ступенів свободи».
Ступінь свободи f визначається за формулою (2.5):
f = (nконт + nексп) - 2, (2.5)
де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.
Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t-критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. Для цього в таблиці 3, навпроти знайденого значення ступеня свободи є 2 значення Р. Саме з цим значенням Р слід порівнювати отримані значення t.
Якщо значення t буде менше значення (Р – 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р>0,05, що і слід відмітити в курсовій, кваліфікаційній чи дипломній роботі.
Якщо значення t дорівнює значенню (Р – 0,05), або буде знаходитись між значенням (Р – 0,05) та (Р – 0,01), або буде більше значення (Р – 0,01) – то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами показників контрольної та експериментальної груп.
При написанні цього порівняння в тексті роботи після слів про достовірність відмінності, необхідно вказати, що Р<0,05 (якщо значення t дорівнює табличному значенню (Р – 0,05), або знаходиться між значеннями (Р – 0,05) і (Р – 0,01).
Якщо значення t дорівнює табличному значенню (Р – 0,01), або більше даного значення, то слід вказати в тексті роботи, що Р<0,01. Саме знак < вказує на наявність достовірної відмінності [16].
Розділ 3. Хід проведення дослідження
3.1 Програма фізичної реабілітації
3.1.1 Лікарняний етап. Гострий період захворювання
Лікування положенням. Мета лікування положенням: - щоб захисний протибольовий м’язовий гіпертонус не привів до розвитку протибольової контрактури.
В гострому періоді захворювання ЛФК не призначається. При покращенні загального стану (зменшення припухлості суглобів, болю, зниження температури) необхідно активізувати хворого. Наприклад, при ревматоїдному артриті кисть кладуть в положення розгинання пальців, що досягається спеціальними лонгетами або мішечками з вантажем. Нижнім кінцівкам також придають по можливості розігнуте положення для попередження контрактур в тазостегнових і колінних суглобах, а також підошвеного згинання стоп. Щоб усунути тиск ковдри на стопи, над ними розміщують спеціальну рамку.
Початкові фізичні вправи. Мета і завдання початкових фізичних вправ:
підвищення тонусу ЦНС і створення у хворого впевненості в сприятливому результаті лікування;
активізація діяльності серцево- судинної і дихальної систем;
поліпшення загальної і місцевої гемодінаміки, трофічних і регенеративних процесів у суглобах і навколишніх тканинах, зменшення їх набряку;
добитися збереження рухливості у суглобах і попередити тяжкі і необратимі деформації;
руйнування нерівноцінних тимчасових компенсацій;
Фізичні вправи для вражених суглобів на початку мають пасивний характер – обережні погойдування амплітуди – в межах безболісних рухів. При зменшенні запальних явищ і болі амплітуда пасивних рухів збільшується. Поступово вмикаються активні вправи, але на початку хворий виконує їх в умовах полегшення (розвантаження) – у ліжку або при підтримці кінцівки реабілітологом. На ранніх етапах для зняття напруження м’язів, попередження їх атрофії і зменшення болісності показан масаж ( прогладжування і розтирання), особливо для розгибателів і дрібних м’язових груп кистей. Спеціально підібрані вправи для вражених суглобів необхідно сполучати з загальноукріплюючими вправами для неуражених відділів опорно-рухового апарату відповідно з принципами тренування. Ці вправи підтримують загальні можливості організму і попереджують розвиток в ньому атрофічних процесів. Раціонально використовуючи пасивні і активні спеціальні і загально укріплюючи вправи, а також елементи трудових процесів, масажу і лікуванням положенням, можливо добитися збереження рухливості в суглобах і попередити деформації.
Дихальні вправи. Мета і задачі дихальних вправ:
зміцнити дихальні м’язи і розвити грудну клітку;
підготовити хворих до слідуючих фізичних комплексів вправ;
Вправи
В.п. – лежачі у ліжку. Зробити повільний глибокий вдих, заповнюючи при цьому повітрям нижню частину легенів і випинаючи живіт, потім, продовжуючи вдих, заповняти середню та верхню частину легенів. Видихнути, опускаючи груди і поступово втягуючи живіт. С 4 - 6 разів.
В.п. – те ж саме. Надування гумових кульок. (3 - 4р.)
В.п. – те ж саме. Зробити глибокий вдих. При видиху промовляти звуки „ф-ф-о-о”. (4 – 5р.)
В.п. – те ж саме. Зробити видих, потім повільний глибокий вдих – затримати дихання на 1-2с. Повільно видихнути (3 – 4р.)
В.п. – те ж саме. Вдих „задувати свічку” – видих (5р.)
В.п. – стоячи. Дихання носом. Закривати рот і дихати однією ніздрею (друга затиснута пальцем). Потім починати дихати обома одночасно. Стежити за тим, щоб був закритий рот.
В.п. – те ж саме, ніс затиснути п’яльцями. Голосно і повільно рахувати до десяти, потім глибокий вдих і видих через ніс, щільно закривати рота (3 – 5р.)
Ці вправи чергуються з перервами в 10 – 15с. для попередження гіпервентиляції легенів.
Фізіотерапія. Мета і завдання фізіотерапії: для протизапального, знеболюючого впливу на суглоби, гіпосенсибілізуючої дії; активізації функції надниркових залоз, імунологічних процесів; покращення мікро циркуляції і трофіки тканин, зменшення їх набряку; відновлення і збереження функції суглобів. У гостру фазу розвитку захворювання використовують УФО, солюкс, світлову ванну, електрофорез лікарських речовин, діадинамотерапію, індуктотермію і ультразвук на ділянку надниркових залоз.
3.1.2 Лікарняний період реабілітації. Підгостра фаза під час постільного режиму
Лікувальний масаж. Цілі і завдання лікувального масажу
для зменшення болю, ригідності і атрофії м’язів, протидії розвитку контрактур, поліпшення кровопостачання і трофічних процесів, розсмоктування набряку у суглобі і навколишніх тканинах;
підготовку м’язів до виконання спеціальних фізичних вправ.
Проводять масаж м’язів ураженої кінцівки, використовуючи прогладжування, розтирання і розминання невеликої інтенсивності. Масаж застосовується перед початком заняття з лікувальної гімнастики і в процесі її проведення комбінується з пасивними та активно-пасивними вправами.
Фізіотерапія. Після затихання гострих проявів хвороби додається мікрохвильова терапія, магнітотерапія, ультразвук та індуктотермія на ділянку суглоба.
ЛФК. Цілі і завдання ЛФК:
підвищення тонусу ЦНС і створення у хворого впевненості в сприятливому результаті лікування;
активізація діяльності серцево-судинної і дихальної систем;
поліпшення загальної і місцевої гемодинаміки, трофічних і регенеративних процесів у суглобах і навколишніх тканинах, зменшення набряку;
попередження контрактур і порочних положень, руйнування неповноцінних тимчасових компенсацій;
поступове відновлення функції уражених суглобів.
ЛФК застосовують у формах лікувальної і ранкової гігієнічної гімнастики, самостійних занять по кілька разів на день. Комплекси складають з простих загально розвиваючих, дихальних статичних та динамічних вправ і спеціальних вправ на розслаблення м’язів, що прилягають до уражених суглобів. Рухи в них починають з пасивних, потім з активних, виконуваних зі сторонньою допомогою і, нарешті, активних, виконуваних самостійно. Вправи виконують у полегшених умовах (ковзні поверхні, роликові візки та ін..) у повільному темпі по всіх вісях, з якомога повною амплітудою. При цьому слід уникати підсилення болючості, тому що рефлекторно збільшується напруження м’язів і зменшується амплітуда руху. Тривалість занять з лікувальної гімнастики – 10-15 хв. Виконуються вищезгадані дихальні вправи.
Ізометричні вправи
|
№ з/п |
Початкове положення | Вправа | К-ть повторень | Методичні вказівки |
| 1. | Лежачи на спині | Руки уздовж тулуба. Тиснемо всією рукою на кушетку, і розслабитися | 10-15 разів | Дихання довільне |
| 2. | В.П. -те ж | Намагаємося підняти руки вгору, але не піднімаємо (неначе руки тримають) | 10-15 разів | Дихання довільне |
| 3. | В.П. - те ж | Намагаємося розвести руки в сторони, але не розводимо "руки тримають" | 10-15 разів | Дихання довільне |
Комплекс вправ для нижніх кінцівок
|
№ з/п |
Початкове положення | Вправа | К-ть повторень | Методичні вказівки | ||
| 1. | Лежачи на спині, руки уздовж тулуба. | Поперемінне згинання ніг в колінних суглобах, п'яти ковзають по кушетці. | 4-6 разів | Дихання вільне | ||
| 2. | Ноги зігнуті | 1 - тягнемо коліно до живота, 2 - В.П., 3-те ж інша нога, 4- В.П. | 4-6 разів | В.П. - вдих, 1 -видох | ||
| 3. | В.П.- те ж | Гойдаємо колінами управо, вліво | 4-6 разів | В.П. - вдих, 1 – видих | ||
| 4. | В.П. - те ж |
1 - коліна розвести в сторони, 2 - з'єднати |
6-8 разів | Дихання вільне | ||
| 5. | В.П.- те ж | Випрямляємо праву гомілку вгору, стопа на себе, п'ятою тягнемося в стелю, В.П. | 8-10 разів | Дихання вільне | ||
| 6 | Ноги випрямлені | Стопи на себе. Підвести праву ногу, потримати, опустити. Те ж інша нога. | 8-10 разів | Дихання вільне | ||
| 7 | Лежачи на правому боці | Махи прямою ногою вперед, назад. | 8-10 разів | Дихання вільне | ||
| 8 | В.П. - те ж | Зігнути ногу в колінному суглобі, кругові рухи в тазостегновому суглобі. | 6-8 разів | Дихання вільне | ||
| 9 | В.П.- те ж | Стопа на себе. Підйом прямої ноги вгору. | 10 разів | Дихання вільне | ||
| Потім повторити з 7 по 9 на лівому боці. Переворот на інший бік через живіт | ||||||
| 10 | В.П. - на животі, руки уподовж тулуба. | Напружуємо сідниці. | 8-10 разів | Дихання вільне | ||
| 11 | В.П:- те ж | Розведення прямих ніг в сторони. В.П. | 8-10 разів | Дихання вільне | ||
| 12 | В.П.- те ж | Нога зігнута в коліні. Одне тимчасово міняємо положення ніг. | 8-10 разів | Дихання вільне | ||
| 13 | В.П.- те ж | 1 - підйом прямої ноги вгору; 2 – В.П.., 3 - те ж інша нога; 4- В.П. | 8-10 разів | Дихання вільне | ||
| 14 | В.П. - те ж | Підйом двох ніг вгору, В.П. | 8-10 разів | Дихання вільне | ||
| 15 | Лежачи на спині | Кругові рухи прямою ногою, те ж іншою ногою | 4-6 разів | Дихання вільне | ||
| 16. | В.П.- те ж | Два коліна піднести до грудей кругові рухи колінами перед собою. | 4-6 разів | Дихання вільне | ||
| 17 | В.П.- те ж | Розведення і з'єднання прямих ніг | 8-10 разів | Дихання вільне | ||
| 18 | В.П.- те ж | 1 - потягнутися правою п’ятою вперед, під коліном натиснути на кушетку, 2 - В.П. 3 - теж лівою ногою, 4 - В.П. | 6-8 разів | Дихання вільне | ||
| 19 | Ноги зігнуті | Руки уздовж тулуба. 1 -прогнуться, розвести коліна, 2 - коліна разом, спину опустити. | 5-6 разів | 1 -вдох, 2-видих | ||
Ізометричні вправи
|
№ з/п |
Початкове положення | Вправа | К-ть повторень | Методичні вказівки |
| 1. | Лежачи на спині | Ноги разом, руки уздовж тулуба, стопи на себе. Намагаємося розвести прямі ноги в сторони, але не розводимо (неначе їх тримають). | 8-10 разів | Дихання вільне |
| 2. | В.П.. - те ж | Ноги розведені, стопи на себе. Намагаємося з'єднати ноги, але не сполучаємо. | 8-10 разів | Дихання вільне |
| 3. | В.П.- те ж | Ноги разом. Напружуємо м'язи стегна. | 6-8 разів | Дихання вільне |
| 4. | Ноги зігнуті | Намагаємося розвести коліна в сторони, але не розводимо. | 8-10 разів | Дихання вільне |
| 5. | В.П.- те ж | Розвести коліна в сторони, намагаємося з'єднати, але не сполучаємо | 8-10 разів | Дихання вільне |
| 6. | Ноги випрямлені |
Стопи на себе. 1 - потягнутися п'ятами вперед, 2 -В.П. |
4-6 разів | Дихання вільне |
3.1.3 Лікарняний етап. Напівпостільний режим
На лікарняному етапі при напівпостільному режимі використовуються: дихальна гімнастика, масаж, фізіотерапія, працетеравпія і ЛФК.
ЛФК. Цілі та завдання: формування компенсаційних рухів замість різко порушених або втрачених.
У напівпостільному режимі вводять вправи з предметами, невеликими обтяженнями і опором, співдружні вправи з включенням уражених і симетричних здорових суглобів, махові рухи. Використовують вправи на розслаблення, прикладні, а також такі, що, у разі необхідності, формують компенсаційні рухи замість різко порушених або втрачених. Тривалість заняття з лікувальної гімнастики 25-30 хв. Самостійні заняття проводяться 8-10 разів на день по 5-8 хв.
Таблиця 3.1 Схема занять з лікувальної гімнастики у напівпостільному режимі
|
Частина заняття |
Зміст | Тривалість, хв |
Методичні вказівки |
|
Вступна Основна Заключна |
Загально розвиваючи вправи (для Неушкоджених суглобів) з в.п. лежачи і сидячи, для великих м’язів з полегшених в.п. або з допомогою. Вправи на розслаблення. Загально розвиваючи вправи з в.п. сидячи, стоячи і лежачи. У 2-й половині – ходьба. Спеціальні вправи для уражених суглобів з полегшених в.п. і з допомогою, махові, в розгойдуванні. Вправи на розслаблення, дихальні, коригуючи. Загально розвиваючи вправи з в.п. лежачи і сидячи, дихальні, на розслаблення. Масаж уражених кінцівок. Вправи на розслаблення, дихальні |
5-7 15-20 5-7 |
Темп повільний, для вправ з допомогою – середній Темп повільний і середній. Чергувати спеціальні справи з розслабленням, масажем, загально-розвиваючими вправами. |
Працетерапія. Мета: з метою активізації уражених ділянок опорно-рухового апарату і збереження трудових навичок. Використовують прийоми самообслуговування, нескладні роботи (писання, малювання, виготовлення марлевих тампонів, конвертів, скручування бинтів, в’язання, збирання і розробка іграшок тощо).
3.1.4 Лікарняний етап. Вільний руховий режим
ЛФК. Вільний руховий режим передбачає використання загально розвиваючих вправ для всіх м’язових груп, що виконуються з різних вихідних положень. Застосовують дихальні і спеціальні вправи для уражених суглобів з предметами, наприклад, у розслаблені, махові. Обов’язковим компонентом занять є вправи побутового і професійного характеру. В заняття включають ускладнену ходьбу з переступанням предметів різної висоти і об’єму, вправи на координацію рухів і вироблення м’язово-суглобового відчуття, елементи спортивних ігор. Тривалість заняття з лікувальної гімнастики – 30-35 хв. Продовжують багаторазове протягом дня повторення самостійних занять.
Комплекс вправ для хворих з ураженням кисті
В.П. - сидячи за столом.
В.П. - кисті на краю столу, паралельно один одному. Поворот кистей долонями вгору, вниз (8-10 разів).
В.П. - те ж. Опустити 1 -й палець за край столу, і В.П.(8-10 разів)
В.П. - кисті на столі. Підняття кистей і опускання (1-й палець відведений) (8-10 разів).
В.П. - те ж. Підняття пальців, опускання. (Долоня притиснута до столу) (8-10 разів).
Руки вперед, пальці стислі в кулак. Кругові рухи кистями всередину (4-6 разів).
Руки на столі. Приведення в л/з суглобі (всередину, 4-6 разів).
Долоня на ребрі. Відведення великого пальця (6-8 разів).
Руки на столі, зігнуті в ліктях. Стискаємо пальці в кулак - спочатку фаланги, потім повністю в кулак (6-8 разів).
Долоня на ребрі. Відведення і приведення кожного пальця (8-10 разів).
В.П. - те ж. Кругові рухи великим пальцем до себе (4-6 разів).
Долоня на ребрі, кулька в руках. На 1-2-3 стиснути кульку, на 4-5-6 ослабити пальці (4-6 разів).
Палиця вертикально на столі. Перебираємо пальцями палицю від низу до верху. Одна рука, за тим інша (4-6 разів).
Потерти долоні одну об одну (10-12 разів).
Кулька під променево-зап’ястний суглоб. Піднімаємо кисть догори. Пальці разом. (5-6 разів).
"Бокс" з кульками. (5-6 разів).
Вправа з конусом. Стиснення кисті з рахунком 1-2-3-4-5 і розгинанням 1-2-3-4-5. (ізометричне стиснення). Повторювати 5-6 разів.
Комплекс вправ для плечового поясу
| з/п | Початкове положення | Вправа | К-ть повторень | Методичні вказівки |
| 1. |
Сидячи на стільці руки вздовж тулуба |
1 - підняти плечі вгору 2-опустити плечи вниз |
4-6 разів |
1-вдих. 2-видих |
| 2. | В.П.- Руки вздовж тулуба |
1 - плечі вперед. 2-плечі назад |
4-6 разів |
1-вдих 2-видих |
| 3. | В.П.- те ж | Руки там же. Кругові рухи плечима | 4-6 разів | Дихання вільне |
| 4. | Долоні до плечей | Лікті притиснуті тулубу, 1-правий лікоть вперед, 2- В.П.. 3-лівий лікоть вперед 4- В.П. | 4-6 разів |
1 -вдох. 2-видих 3-вдих 4-видих |
| 5. | В.П.- те ж | 1 -правий лікоть назад; 2-й.п., 3-лівий лікоть вперед, 4 - В.П. | 4-6 разів |
1 -вдох 2-видих |
| 6. | В.П.- те ж | 1 - правий лікоть вперед лівий лікоть назад, 2 - поміняти | 6-8 разів | Дихання вільне |
| 7. | В.П.- те ж |
1 - розвести лікті в сторони 2 - В.П. |
4-6 разів |
1 -вдих. 2-видох |
| 8. | В.П.- теж | Кругові рухи в плечових суглобах | 6-8 разів | Дихання вільне |
| 9. | Сидячи на стільці | "Віконце" (долоні обхвачують лікті) 1 - руки вгору, 2 - руки вниз | 6-8 разів | 1-вдих, 2-видих |
| 10. | В.П.- теж | "Віконце". Кругові рухи перед собою | 6-8 разів | Дихання довільне |
| 11. | Лежачи на спині руки уздовж Тулуба | 1 - зігнути праву руку до плеча, 2 - В.П., 3 - теж лівою рукою, 4 - В.П. | 5-6 разів | 1 -вдих, 2-видих |
| 12. | Руки до плечей | 1 - відвести правий лікоть убік, 2 -В.П., 3-те ж лівою рукою, 4-В.П. | 5-6 разів | 1 -вдих, 2-видих |
| 13. | Руки уздовж тулуба | 1 -поднять прямі руки вгору, 2-опустити | 6-8 разів | 1 -вдих. 2-видих |
| 14. | Лежачи на спині | Руки прямі (до стелі). 1 -витянуть праву руку (плечем штовхнути), потім ліву руку. | 4-6 раз | 1 -вдих, 2-видих |
| 15. | В.П.- Руки в сторони долоні вгору | 1 - поворот тулуба направо, ліву руку до правої, з'єднати долоні 2-В.П., 3 - те ж в іншу сторону, 4 - В.П. | 8-10 раз | 1 -вдих, 2-видих |
| 16. | Сидячи на стільці | Руки на колінах. 1 - відвести праву руку убік долонею вгору, 2-В.П., 3- ліву руку, 4-В.П. | 6-8 разів | I -вдих, 2-видих |
Комплекс вправ для гомілковостопних суглобів
В.П. - сидячи на стільці.
Ноги на ширині плечей. Згинати і розгинати пальці ніг (6-8 разів).
В.П. - те ж. Згинати і розгинати стопи (6-8 разів).
В.П. - те ж. Спиратися поперемінно на зовнішній край то однієї, то іншою стопою (8-10 разів).
І .П. - те ж. Піднімаємо і опускаємо великий палець стопи (8-10 разів).
В.П. - шкарпетки разом, п'яти - нарізно. По черзі піднімаємо п'яти (6-10 разів).
В.П.- ноги разом. Пальцями і передньою частиною підошви однієї ноги ковзаємо від низу до верху по гомілці іншої ноги (8-10 разів).
В.П. - стопи разом. Перекочування (10-15 разів).
В.П. - шкарпетки разом, п'яти нарізно. Не відриваючи стопи від підлоги, зводити і розводити шкарпетки, п'яти на разом (6-8 разів).
В.П. -стопи разом, згинаючи пальці, підтягати п'яту ("повземо" вперед) (7-8 разів).
В.П. - спертися на м'яч внутрішніми краями стоп. Катати його круговими рухами (4-6 разів).
В.П. - затиснути м'яч внутрішніми краями стоп. Піднімаючи одну стопу вгору, а іншу опускаючи вниз, перекочувати м'яч по гомілці (4-6 разів).
В.П. - ноги на ширині стопи. Покласти у ніг довгий шматок тканини і пересувати пальцями до п'ят (4-6 разів).
В.П. - нога на нозі. Кругові рухи стопою (4-6 разів).
В.П. - ноги на палиці. Катати її вперед, назад (4-6 разів).
В. П. - палиця під пальці ніг. Притиснутися пальцями до палиці розслабити пальці (7-8 разів).
ВВ.П. - те ж. Ходьба упоперек палиці (8-10 разів).
Продовжуємо виконувати дихальну гімнастику, масаж і фізіотерапевтичні процедури.
3.1.5 Після лікарняний період реабілітації
ЛФК. Мета та завдання: відновлення нормального механізму рухів в уражених суглобах або стабілізація постійних компенсацій; підвищення сили і витривалості м’язів, загальне зміцнення організму; стимуляція діяльності серцево-судинної і дихальної систем; покращення і підтримання фізичної працездатності пацієнтів і адаптація до побутових і виробничих навантажень.
Основою комплексів лікувальної гімнастики і самостійних занять є спеціальні вправи, які забезпечують максимальне збереження функції суглобів або утворення і підтримання стійкої компенсації. Використовують активні рухи у кожному суглобі, махові рухи з обмеженнями і без них, вправи на зміцнення слабких м’язів і розтягування м’язово-зв’язкового апарату уражених суглобів. При виконанні останніх не можна допускати появи значного болю, оскільки при цьому виникають рефлекторні напруження м’язів і зменшується обсяг рухів у суглобах. Комплекси насичують загально розвиваючими, дихальними і вправами на розслаблення.
Вправи на розтягання
Перед і після частини, аеробного тренувального заняття, виконаєте 1—3 рази кожну з приведених нижче вправ на розтягання. Розтягнувшись, затримуйтеся в кожному положенні 10—20 с, уникаючи різких рухів. Якщо ваш рейтинг за шкалою больових відчуттів вище 70 або є явні ознаки запалення, обмежтеся легким виконанням одного-двух повторень. Не затримуйте дихання.
1. Вправа на розтягання м'язів плечей і спини.
2. Вправа на розтягання м'язів внутрішньої частини стегон.
3. Вправа на розтягання м'язів спини і підколінних сухожиль.
4. Вправа на розтягання м'язів нижньої частини спини і стегон.
5. Вправа на розтягання литкових м'язів.
Ізометричні вправи для зміцнення м'язів з використанням гумових бинтів
1. Жим м'язами плечей (для збільшення сили м'язів плечей, у меншій мірі — м'язів верхньої частини спини).
2. Жим м'язами грудей (для збільшення сили м'язів грудей, в деякій мірі — м'язів верхньої частини спини).
3. Вправа для зміцнення двоголових і трицепсів.
4. Вправа для зміцнення м'язів стегон, в деякій мірі — м'язів живота.
5. Вправа для зміцнення м'язів стегон, сідниць і нижньої частини спини.
Ізотонічні вправи для зміцнення м'язів з використанням гумових бинтів
1. Підняття рук в сторони (зовнішня частина плечей).
2. Підняття рук вперед (передня частина плечей).
3. Жим грудьми (м'язи грудей і верхньої частини спини).
4. Згинання рук в ліктьових суглобах (м'язи передньої частини передпліч).
5. Відведення рук назад (м'язи тильної частини передпліч).
6. "Веслування" в положенні сидячи (верхня частина спини, плечі і шия).
7. Відведення ніг в положенні сидячи (стегна).
8. Напівпідйом тулуба з положення лежачи на спині (м'язи живота).
9. Згинання верхньої частини стегон в положенні стоячи (стегна).
10. Розгинання верхньої частини стегон (стегна, сідниці, м'язи нижньої частини спини).
11. Підйом на мисках (литкові м'язи).
3.2 Проведення дослідження
Наше дослідження проводилося на двох етапах. На стаціонарному етапі – кардіологічне відділення №2 МЛ №1 міста Горлівки – 15-18 днів, і на поліклінічному етапі після виписки пацієнтів зі стаціонару – спостереження тривало 1 місяць.
Для проведення нашого дослідження ми підібрали групу хворих на Ревматоїдний артрит в складі 20 осіб: 10 – експериментальної групи і 10 –контрольної групи для порівняння результатів.
Ми оглянули хворих, ознайомилися окремо з кожним з них, записали їх дані. Ми опитували наших хворих:
на що вони скаржаться;
як довго вони хворіють;
який у них настрій;
чи займалися вони раніше спортом чи фізичною культурою;
які суглоби у них вражені більше;
чи проходили вони колись курортне лікування.
Під час бесіди ми добивалися взаєморозуміння з хворими для подальшої роботи і для визначення тактики введення хворого.
Усі пацієнти проходили стандартне загально клінічне дослідження, що включало фізикальні дослідження, збір анамнезу і проведення інструментальних і лабораторних досліджень.
Для оцінки добового ритму Ат використовували тонометр. Для оцінювання активності рухів у суглобах використовували гоніометричний метод.
Користуючись об’єктивними даними, анамнезами хворих, порадами лікаря та наукових керівників ми охарактеризували хворих дослідницької і контрольної груп. А також розбили дослідницьку групу на три підгрупи в залежності від віку, стадії та тривалості захворювання і супутніх захворювань. Це було потрібно для полегшення визначення конкретних методик для кожного пацієнта з експериментальної групи.
До І групи ми віднесли 2 особи у віці 38 і 45 років з діагнозом Ревматоїдний поліартрит, сєропозитивний, мінімальної активності зі збереженою функціональною спроможністю.
ІІ підгрупа – 5 осіб, жінки