Клiнiко-патогенетичне значення змін експiратiв при хронічній ревматичній хворобі серця
1. У 70% хворих на ХРХС зменшується ШВВ, у 49% - рН експiратiв, у 65% - їх ПН, у 88% - ЧР, показники яких корелюють між собою, залежать від ступеня ХСН, характеру пороків серця, параметрів ПШ і міжшлуночкової перегородки, наявності порушень збудливості міокарда і електричної провідності серця, а також змін мітрального клапана, рівнів СТ, ДТ і СО, причому ШВВ корелює з вмістом в експiратах загального білку, ДК і активностю СОД, а фiзико-хімічні показники КВВ – з білком і небілковими азотистими продуктами (аміаком, СК і NO2).
2. При ХРХС посилюється азотовидiльна функція легенів і зростає в експiратах рівень окремих фракцій середньомолекулярних сполук, що виявляється змінами в КВВ СК і NO2 у всіх обстежених, МСМ238 – у 77%, МСМ254 – у 61%, МСМ260 – у 60%, сечовини – у 16%, показники яких корелюють між собою, залежать від віку пацієнтів, тривалості і характеру пороку серця, виконаних на попередніх етапах кардіохірургічних втручань, наявності порушень внутрішньошлуночкової провідності і надшлуночкової екстрасистолічної аритмії, параметрів легеневої гемодинаміки, розмірів лівого шлуночка і лівого передсердя, а також насосної функції серця.
3. ХРХС супроводжується зменшенням на 35% респіраторного виділення ФЛ, що реєструється у 65% хворих, причому ці показники прямо корелюють з концентраціями ХС, ЛПВГ і ЛПНГ, рівень ХС в експiратах залежить від ступеня легеневої гіпертензії, а інтегральний стан ліпідної складової ЛС визначають наявність у хворих МС і виразність дилятації лівого передсердя.
4. При ХРХС у порівнянні зі здоровими людьми відзначається підвищення вмісту в КВВ ДК (на 88%) і МД (у 17 разів) на тлі зменшення концентрації ТФ (на 35%), причому такі зміни відповідно реєструються у 40%, 93% і 61% хворих, а показники ПОЛ і АОЗ корелюють між собою і з вмістом ліпідів і лiпопротеїдiв в експiратах, залежать від наявності аортального пороку серця, синдрому Вольфа-Паркiнсона-Уайта і товщини задньої стінки лівого шлуночка серця, визначаються рівнем легеневої гіпертензії.
5. У процесі медикаментозного лікування відсутність ефекту констатується у 9% хворих на ХРХС, незначне поліпшення – у 28%, поліпшення – у 63%, причому на результати терапії не діють впливу окремі пороки серця, проведена у минулому їх кардіохірургічна корекція, вихідний функціональний клас ХСН, стан внутрішньолегеневої гемодинаміки, використання нітратів, селективних –адреноблокаторiв, серцевих глікозидів, антагоністів кальцію і кардiометаболiкiв, але має місце істотна дія IАПФ і діуретиків, наявність мерехтіння передсердь і внутрішньошлуночкової блокади.
6. Дисперсійний і регресійний аналізи демонструють вплив на ефективність лікувальних заходів при ХРХС концентрацій в експiратах аміаку, ФЛ і ТГ, а на тлі комплексної терапії реєструється олужування КВВ, збільшення в ньому рівня ФЛ і зменшення вмісту ЛПНГ.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Параметри СК у КВВ >29 мкмоль/л є прогнознегативними відносно перебігу ХРХС.
2. При ХРХС показники ШВВ<9 мл/год вказують на наявність виразного функціонального класу ХСН.
3. Вміст ХС в експiратах хворих на ХРХС <254 мкмоль/л і ДК>2380 О/л свідчить про наявність високого ступеня легеневої гіпертензії.
4. Прогнозпозитивними ознаками відносно подальших результатів терапії хворих на ХРХС є рівні в експiратах аміаку >3300 мкмоль/л, ФЛ>588 мг/л і ТГ>70 мкмоль/л.
ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ермолаева М.В., Егудина Е.Д., Мартыненко Т.В., Синяченко О.В. Компьютерная межфазная тензиометрия для изучения свойств экспиратов у больных ревматоидным артритом // Украiнський журнал телемедицини та медичної телематики.- 2004.- Т.2, №2.- С. 181-186. (Особисто здобувачем проведено отримання експіратів та виконані кореляційні зіставленні респіраторного вологовиділення з показниками міжфазної тензіометрії).
2. Мартиненко Т.В., Грушина М.В., Синяченко О.В., Iгнатенко Г.А. Клiнiко-патогенетичнi особливостi змiн кровi і повiтря, що видихується, у хворих на ревматизм // Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2005.- Т.6, №1.- С. 83-86. (Особисто здобувачем виконано дослідження експіратів та написання статті).
3. Ермолаева М.В., Мартыненко Т.В., Егудина Е.Д., Синяченко О.В. Экспираторное влаговыделение у больных ревматоидным артритом // Травма.- 2006.- Т.6, №1.- С. 22-27. (Особисто здобувачем проведено дослідження експіратів та виконані кореляційні зіставленні респіраторного вологовиділення з показниками міжфазної тензіореометрії).
4. Синяченко О.В., Гомозова Е.А., Мартыненко Т.В., Ермолаева М.В., Субботина Е.А., Фаерман А.А. Экспираторное выведение мочевой кислоты при подагре // Унiверситетська клiнiка.- 2006.- Т.2, №1-2.- С. 84-86. (Особисто здобувачем проведено дослідження експіратів та виконані кореляційні зіставленні зі швидкістю й об’ємом респіраторного вологовиділення).
5. Мартыненко Т.В., Ермолаева М.В., Синяченко О.В. Показатели липидов, их перекисного окисления и антиоскидантной защиты в экспиратах больных хронической ревматической болезнью сердца // Врачебная практика.- 2007.- №6.- С. 26-29. (Особисто здобувачем виконано дослідження експіратів, проаналізовано отримані результати та здійснено написання статті).
6. Синяченко О.В., Ермолаева М.В., Мартыненко Т.В., Мильнер И.А., Якубенко Е.Д. Клинико-патогенетическое значение эндотелиальной дисфункции и ее коррекция при хронической ревматической болезни сердца // Український терапевтичний журнал.- 2007.- №3.- С. 4-7. (Особисто здобувачем проаналізовано перебіг хронічної ревматичної хвороби серця в залежності від параметрів ендотеліальної функції судин).
7. Т.В.Мартыненко, М.В.Ермолаева, О.В.Синяченко. Азотистые продукты и молекулы средней массы в экспиратах больных хронической ревматической болезнью сердца // Вестник неотложной и восстановительной медицины.- 2007.- Т.8, №4.- С. 562-565. (Особисто здобувачем виконано дослідження експіратів, проаналізовано отримані результати та здійснено написання статті).
8. Мартиненко Т.В., Єрмолаєва М.В., Синяченко О.В. Швидкість респіраторного вологовиділення і фізико-хімічні властивості експіратів у хворих на хронічну ревматичну хворобу серця // Український медичний альманах.- 2008.- Т.11, №1.- С. 93-95. (Особисто здобувачем виконано дослідження експіратів, проаналізовано отримані результати та здійснено написання статті).
9. Мартыненко Т.В. Биофизические свойства экспиратов у больных ревматическими пороками сердца // Питання експериментальної та клiнiчної медицини: Збірник статей.- Донецьк, 2005.- Вип.9, т.1.- С. 138-142.
10. Мартыненко Т.В. Изменения биофизических свойств экспиратов у больных с ревматическими пороками сердца // Питання експериментальної та клiнiчної медицини: Збірник статей.- Донецьк, 2006.- Вип.10, т.1.- С. 75-79.
11. Мартиненко Т.В. Протизапальнi цитокiни та ейкозаноїди при хронiчнiй ревматичнiй хворобi серця // Питання експериментальноi та клiнiчноi медицини: Збірник статей.- Донецьк, 2007.- Вип 11, т.1.- С. 59-62.
12. Мартыненко Т.В. Респираторное выведение молекул средней массы при митральных ревматических пороках сердца // Терапевтичнi читання: алгоритми сучасної дiагностики та лiкування внутрiшнiх хвороб: Матерiали науково–практичної конференцiї, присвяченої памґятi академiка Л.Т.Малої.-Харкiв, 2005.- С. 86.
13. Мильнер И.А., Мартыненко Т.В., Толстой В.А., Левада И.Н., Лаушкина Е.М. Изменения функции эндотелия сосудов при хронической ревматической болезни сердца // Сучаснi аспекти дiагностики та лiкування в кардiологii та ревматологii: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції.- Вiнниця, 2006.- С. 98. (Особисто здобувачем проаналізовано перебіг хронічної ревматичної хвороби серця в залежності від параметрів ендотеліальної функції судин).
14. Ермолаева М.В., Синяченко П.О., Мартыненко Т.В., Бевзенко Т.Б. Респираторное выведение липидов при системных ревматических заболеваниях соединительной ткани // Метаболiчний синдром в практицi кардiолога: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю.-Харків, 2006.- С. 19-21. (Особисто здобувачем проведено дослідження експіратів та виконані кореляційні зіставленні з рівнем ліпідів).
15. Єрмолаєва М.В., Мартиненко Т.В., Толстой В.А., Левада I.М. Бiохiмiчний стан легеневого сурфактанту у хворих на хронiчну ревматичну хворобу серця // Сучаснi аспекти дiагностики та лiкування в кардiологii та ревматологii: Матерiали Всеукраїнської науково–практичної конференцiї.- Вiнниця, 2007.- С. 70. (Особисто здобувачем виконано дослідження експіратів, проаналізовано отримані результати).
АНОТАЦІЯ
Мартиненко Т.В. Клiнiко-патогенетичне значення змін експiратiв при хронічній ревматичній хворобі серця.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.12 – ревматологія.- Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.
Дисертаційну роботу присвячено визначенню патогенетичної ролі ревматичних пороків серця в порушенні різних складових легеневого сурфактанту на підставі вивчення швидкості респіраторного вологовиділення, фiзико-хімічних параметрів експiратiв (кислотність, поверхневий натяг, в’язкоеластичність, релаксація), рівнів в них небілкових азотистих продуктів (аміак, сечовина, сечова кислота, нітрити), середньомолекулярних сполук різних фракцій, ліпідів (фосфоліпіди, холестерин, тригліцериди), лiпопротеїдiв високої і низької густини, продуктів перекисного окислення ліпідів (дієнові кон’югати, малоновий діальдегід) і антиоксидантного захисту (токоферол, супероксиддисмутаза, каталаза), розроблено критерії, що дозволяють прогнозувати перебіг хронічної ревматичної хвороби серця, ступінь легеневої гіпертензії і ефективність подальших терапевтичних заходів.
Ключові слова: хронічна ревматична хвороба серця, експірати, біохімічний склад, фізико-хімічний стан, патогенез, лікування.
АННОТАЦИЯ
Мартыненко Т.В. Клинико-патогенетическое значение изменений экспиратов при хронической ревматической болезни сердца.-Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.12 – ревматология.- Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2008.
Диссертация посвящена изучению скорости респираторного влаговыделения (СВВ), физико-химических параметров экспиратов, уровней в них небелковых азотистых продуктов, среднемолекулярных соединений разных фракций, липидов, липопротеидов, продуктов перекисного окисления липидов и антиоксидантной защиты при хронической ревматической болезни сердца (ХРБС). Установлено, что у 70% больных уменьшается СВВ, у 49% - рН экспиратов, у 65% - их поверхностное натяжение, у 88% - время релаксации, показатели которых коррелируют между собой, зависят от степени хронической сердечной недостаточности, характера пороков сердца, параметров правого желудочка и межжелудочковой перегородки, наличия нарушений возбудимости миокарда и электрической проводимости сердца, а также изменений митрального клапана, уровней легочного сосудистого сопротивления, систолического и диастолического давления в легочной артерии, причем СВВ коррелирует с содержанием в экспиратах общего белка, диеновых конъюгатов и с активностью супероксиддисмутазы, а физико-химические показатели выдыхаемой влаги – с белком и небелковыми азотистыми продуктами (аммиаком, мочевой кислотой, нитритами). При ХРБС усиливается азотовыделительная функция легких и возрастает в экспиратах уровень отдельных фракций среднемолекулярных соединений, уменьшается на 35% респираторное выделения фосфолипидов, что регистрируется у 65% больных, причем эти показатели прямо коррелируют с концентрациями холестерина, липопротеидов высокой и низкой плотности, зависят от степени легочной гипертензии, а интегральное состояние липидной составляющей легочного сурфактанта определяют наличие у больных митрального стеноза и выраженность дилатации левого предсердия. При ХРБС отмечается достоверное повышение содержания в экспиратах диеновых конъюгат и малонового диальдегида на фоне уменьшения концентрации токоферола, причем такие изменения соответственно регистрируются у 40%, 93% и 61% больных, а показатели коррелируют между собой и с содержанием липидов и липопротеидов, зависят от наличия аортального порока сердца и толщины задней стенки левого желудочка сердца, определяются уровнем давления в легочной артерии. Дисперсионный и регрессионный анализы демонстрируют влияние на эффективность лечебных мероприятий при ХРБС исходных концентраций в экспиратах аммиака, фосфолипидов и триглицеридов, а на фоне комплексной терапии регистрируется ощелачивание выдыхаемой влаги, увеличение в ней уровня фосфолипидов и уменьшение содержания липопротеидов низкой плотности.
Ключевые слова: хроническая ревматическая болезнь сердца, экспираты, биохимический состав, физико-химическое состояние, патогенез, лечение.
ANNOTATION
Martynenko T.V. Clinic-pathogenic Significance of Expiration Changes by Chronic Rheumatic Heart Disease.- Manuscript.
Dissertation for obtaining scientific degree of candidate of medical science by specialty 14.01.12 – rheumatology.- Donetsk National Medical University NHI of Ukraine, Donetsk, 2008.
Dissertation is devoted to determination of pathogenic importance of rheumatic heart disease in breach of different components of pulmonary surfactant on the basis of study of respiratory dehumidifier spud, physical-chemical parameters of expirative (acidity, surface tension, vasculastic relaxation), levels of non- albumin nitrous product ( ammonia, urea, uric acid, nitrites), medium –molecular compound of different fraction, lipids (phospholipids, cholesterols, triglycerides), lipoproteins of high low сconsistence, lipid per oxidation products (dienic conjugative), antioxidant protection (tocopherol, superoxidedismutase, catalase), elaboration of Criterions, unit let make a prognosis concerning the transition of chronic rheumatic heart disease, pulmonary hypertension degree and effectiveness of further therapeutic measures.
Key words: chronic rheumatic heart disease, expirate , biochemical compound, physical-chemical state, pathogenesis, treatment.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АН аортальна недостатність
АОЗ антиоксидантний захист
АС аортальний стеноз
ВЕ в’язкоеластичність
ДК дієнові кон’югати
ДТ діастолічний тиск в легеневій артерії
ІАПФ інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту
Кат каталаза
КВВ конденсат вологи повітря, що видихується
ЛПВГ ліпопротеїди високої густини
ЛПНГ ліпопротеїди низької густини
ЛС легеневий сурфактант
МД малоновий діальдегід
МН мітральна недостатність
МС мітральний стеноз
МСМ молекули середньої маси
ПН поверхневий натяг
ПОЛ перекисне окислення ліпідів
ПШ правий шлуночок
СК сечова кислота
СО легеневий судинний опір
СОД супероксиддисмутаза
СТ систолічний тиск в легеневій артерії
ТГ тригліцериди
ТН трикуспідальна недостатність
ТФ токоферол
ФЛ фосфоліпіди
ХРХС хронічна ревматична хвороба серця
ХС холестерин
ХСН хронічна серцева недостатність
ЧР час релаксації
ШВВ швидкість вологовиділення
NO2 нітрити