Масаж як засіб фізичної реабілітації при різновидах сколіозу у дорослих і дітей з порушенням опорно-рухового апарату

Схема диференційованого масажу при сколіозі ІІ - ІІІ ступеня.
Коригуюча лікувальна гімнастика Л.Ф.К.
При сколіозі застосовується з ціллю стабілізації хребта (шляхом укріплення м’язів) корекції його деформації, покращення функціональної здатності грудної клітки, вироблення правильної осанки, загальноукріплюючої дії на організм) Особливо велику значення має укріплення м’язів живота (косих, прямої) спини (довгих, квадратного, попереку, попереково-клубового м’язу.
Лікувальна гімнастика при кіфозі грудної клітки.
Ходьба по залу (на носках, на п’ятках, на зовнішній та внутрішній частині ступні).
Ходьба по залу, руки до плечей, кругові рухи, руками вперед, назад.
В положення стоячи, руки опущені: на рахунок один піднести руки вверх (вдих), опустивши у вихідне положення (видих)
В положенні стоячи руки опущені: на рахунок один піднести руки вверх з одночасними відведеннями ноги назад на носок. На рахунок два повернутися у вихідне положення. Відведення ноги. Чергування 15 разів.
В положенні стоячи руки витягнути перед собою. На рахунок один присісти на носки, на рахунок два - повернутися у вихідне положення (Повторити 10 раз).
В положенні стоячи пальці рук переплетені. На рахунок один - піднести руки вверх, на рахунок два - повернутися у вихідне положення (10 раз)
В положенні стоячи руки опущені, в руках гімнастична палка. На рахунок один - підняти руки вверх і положити палку на лопатки, на рахунок два - нахил вперед, на рахунок три - підняти тулуб. На рахунок чотири - повернутися у вихідне положення 10-12 разів.
В положенні лежачи на спині, руки повздовж тулуба. Ноги напівзігнуті. На рахунок один підняти тулуб в положення напівміст, на рахунок два - повернутися у вихідне положення. Повторити 10 разів.
В положенні лежачи на спині одна рука на грудній клітці, друга на животі. Діафрагмальне дихання.
В положенні лежачи на спині, рука на поясі, на рахунок 1 - підняти тулуб на 400, на рахунок 2 - вернутися у вихідне положення. Повторити 10 разів.
В положенні лежачи на животі, ноги зігнуті в колінах під 900, руки лежать перед собою одна на одній. На рахунок один положити ноги на ковбик в сторону, на рахунок два - вихідне положення. По 8 раз у кожну сторону.
В положенні лежачи на животі руки вздовж тулуба. Піднести тулуб на 400 з максимальним відведенням рук доверху, затриматися в такому положенні до рахунку 10, вернутися в вихідне положення. Повторити 5-8 раз.
В положенні лежачи на животі, руки перед собою, одна на одній. На рахунок один - завести праву ногу за ліву на відстань 30 см. на рахунок два - повернутися у вихідне положення. Повторити 8 - 10 разів кожною ногою.
Вихідне положення колінно - долонне. На рахунок один - опустити голову, спину вигнути в дугу, на рахунок два - підняти голову, спину максимально прогнути 15 разів.
Вихідне положення попереднє. Підняти на одну з тулубом праву ногу, і ліву руку. Затриматися в цьому положенні до рахунку 10. Повторити по 5 разів чергуючи ногу і руку.
Вихідне положення стоячи спиною до гімнастичної драбини. Взятися руками за рейку на рівні пояса. На рахунок один - нахил вперед. На рахунок два - вернутися у вихідне положення.
В положенні провис на гімнастичній драбині спиною до неї. Піднімання то по одній, то по дві ноги, виконання гімнастичних вправ „маятник” та „велосипед”.
Ходьба по колу з різноманітними положеннями ступні та гімнастичними вправами верхнього плечового поясу.
ЛФК.
Важливо, щоб дитина ще з малечку проводила гімнастику не один раз на день, піднявшись з ліжечка, а двічі - вранці і ввечері. Необхідно, щоб це увійшло в хорошу звичку, як особиста гігієна, як необхідність чистити зуби. ЛФК розвиває і укріплює окремі групи м’язів. Необхідно постійно слідкувати за осанкою, також проводити чудодійні вправи - виправлення статистичної осанки перед дзеркалом. План лікування може бути різним, але фізичні вправи необхідні всім. Не затримуючись докладно на всьому комплексі я розповім про загальні принципи ЛФК при сколіозах і приведу кілька вправ. Для хворого на сколіоз перш за все важливо укріплення м’язів спини, передньої черевної стінки, сідничних і кулькових м’язів.
Доцільно, якщо хворий почне робити вправи з якимось навантаженням, при чому це навантаженнями, при чому ці навантаження треба поступово збільшувати. Але робити це треба поступово, тільки після цього як попереднє навантаження стало звичним. Піднімати важкості треба при розвантаженій спині, тобто в положенні лежачи.
Щоб зробити таке навантаження (груз) можна використати мішечки з піском, починаючи з 30 грам. Ці навантаження можна прив’язати до гомілки, а для рук використовувати поряд з мішечками гантелі.
ЛфК для укріплення м’язів спини і живота необхідно проводити лежачи на жорсткій поверхні - на твердій кушетці.
Кілька конкретних вправ.
Лежачи на животі підтягнутися. Спочатку одночасно руками і ногами. Потім лівою рукою і правою ногою і навпаки.
Лежачи на животі підняти ногу, потім другу, ноги повинні бути випрямленні. Кожну утримувати у висі.
Поза таж сама, Підняти обидві ноги, утримувати у висі.
Вихідне положення теж саме. Але піднімаючи праву ногу одночасно підняти ліву руку (можна з гантеллю) і навпаки - і навпаки підняти ліву ногу а праву руку.
Лежачи на спині, підняти праву ногу, випрямити опустити. Потім ліву.
Підняти обидві ноги, випрямити, опустити.
Лежачи на спині, зігнути праву ногу в коліні і притиснути її до живота. Те ж саме з лівою ногою.
Зробити ногами вправу „велосипед".
Підняти ноги, випрямити під кутом 45 0, і малювати ними цифри від 1 до 10.
Лежачи на животі, ноги можна зафіксувати, наприклад під кафом, для опори. Руки в замок на потилиці. На вдих прогнутися назад, зафіксуватися, зафіксуватися 10-15 секунд. Вправа достатньо важка, на перших парах робити її потрібно робити її стільки разів скільки зможете. По мірі укріплення м’язів можна трішки ускладнити вправу - добавити навантаження гантелей 2-3 кг або мішечки з піском (набиті м’ячі чи інше). в руках, на потилиці.
Лежачи на спині, ноги витягнути, руки в сторони. Зігнути коліна, підтягнути їх до грудей і обхопити руками. Одночасно підняти голову і доторкнутися підборіддям колін. Утримати це положення тулуба на протязі 5 секунд.
Після гімнастики необхідно обов’язково прийняти душ, бажано з сильним натиском, привчитись до контрастного душу з чередуванням теплої і холодної води. Це зміцнює судини під впливом цього знижують застійні явища у венозній системі.
Функціональні проби.
Щоб справитися з навантаженнями хребта у певній мірі необхідні і гнучкість (рухливість) і стійкість - сила і витривалість м’язів „ м’язового корсету."
Гнучкість хребта.
Під час нахилу вперед пацієнт з хорошою осанкою повинен вміти, не згинаючи колін, дістати пальцями рук до носків ніг, сидячи положити підборіддя на коліна. При нахилі в бік (не нахиляючи тулуб вперед) і не повертаючи його - дістати пальцями до бокової поверхні ноги на рівні підколінної ямки. Щоб оцінити сумарну рухливість всіх відділів хребта у горизонтальній площині слід сісти верхом на стілець або лавочку, щоб виключити оберт ніг і тазу, повернути тулуб і голову подивившись в бік і назад. В нормі сагітальна площина голови (ніс) повинна повернутися приблизно на 110градусів. Нормальна гнучкість хребта у дітей молодшого віку більше, чим у юнаків і здорових дорослих людей. Наприклад, відстань між остистими відростками VII шийного хребця і верхівкою міжсідничної складки під час нахилу назад у дітей 7-11 років повинна зменшуватися приблизно на 6см. У дітей 12 років і дорослих - на 4см.
М’язовий корсет.
Правильна форма хребта, хороша осанка забезпечуються в першу чергу здатністю м'язів підтримувати статичні зусилля. У формуванні осанки і підтримці положення тулуба головну і однаково важливу роль грає статична силова витривалість м'язів спини живота і бокових поверхонь тулуба. М'язи повинні бути не просто сильними, а гармонійно розвиненими, здатними як довгий час утримувати в правильному положенні, так і розслаблятися і розтягуватися при скороченні м'язів-антагоністів під час руху. Спазматично скорочені або слабі розтягнені м'язи порушують нормальне положення хребта і викликають порушення осанки.
Основні проби, які застосовують для оцінки стану м’язового корсету. Під час виконання цих проб по секундоміру вимірюється час до вираженої втоми м'язів. Необов'язково чекати, коли м'язи відмовлять повністю: секундомір можна виключити, якщо м'язи почали труситись. А тулуб або ноги - розкачуватися. Для дітей 7-11 років орієнтована норма утримання любої із статичних поз, складає 1-2хв, для дітей 12 років і старших - 2-4хв, для школярів (і дорослих) 3-5хв.
М'язи спини
Хворий лягає на живіт поперек кушетки або на край дивану так, щоб верхня частина тулуба, до кульшових гребнів знаходилась у висі, руки на поясі; інструктор утримує його ноги.
М'язи живота
Лежачи на спині з фіксованими ногами, руки на поясі, хворий повинен повільно, в темпі приблизно 15 разів за хвилину. Сісти і повернутися у вихідне положення. Тулуб і голову тримати прямо. Норматив для дітей 7-11років-15-20 разів. Для підлітків 12-16 років-25-30разів.
М'язи бічних сторін тулуба.
Хворий лягає на бік поперек кушетки або на край дивану так, щоб верхня частина тулуба до кульшових гребнів знаходилась у висі, руки на поясі; інструктор утримує його за ноги. Слід звернути увагу на те. Що під час виконання цієї проби було однаковим для правого і лівого боку. Результати функціональних проб необхідно враховувати при підборі вправ ЛФК. Надто сильні м'язи, як правило слід розслаблювати і розтягувати, надто слабі - укріплювати.
(Водолікування) бальнеотерапія.
Бальнеотерапія відоме ще з давніх часів і не втрачає своєї актуальності сьогодні. Тому, що активні природні фактори, якими діє на організм мінеральна вода, складає багатосторонній ефект.
По-перше, покращується кровообіг шкіряних покривів і внутрішніх органів.
По-друге, через багато численні шкіряні рецептори активні речовини можуть впливати на життєво важливі центри організму, на серцево-судинну, центральну і периферичну, нервову системи, практично на всі внутрішні органи.
При захворюваннях опорно-рухового апарату - остеохондрозі, остеоартрозі, сколіозі та інших традиційно застосовують сульфідні, радонові, йодобромні ванни.
Сульфідні (сірководневі) ванни.
Лікувальна дія сульфідних вод пов’язана з присутнім у воді вільним сульфідом водню (сірководнем), який має високу хімічну активність. Із води в організм сірководень проникає через шкіру, слизові оболонки, дихальні шляхи. При цьому судини ріки розширяються, що викликає геодинамічні здвиги.
Сульфідні ванни являються самим активним видом бальнеотерапії.
Радонові ванни.
При лікуванні радоновими водами взаємодіють два лікувальних фактори: бальнеологічна дія самої мінеральної води і дія іонізуючого випромінювання, що виникає при розпаді радіоактивного газу радона. Радон потрапляє в кров людини через шкіру, дихальні шляхи і слизові оболонки. Через 2,5 години в результаті радіоактивного розладу радон перетворюється в коротко життєві ізотопи, які ще через 2 - 2,5 год. Перестають визначатись. Іонізуюча дія цих ізотопів приводить до утворення вільних радикалів, які дають поштовх багатьом хімічним реакціям, ферментативним процесам і виробленню гормонів.
Йодобромні ванни
Лікування йодобромними ваннами показане тим хворим, у яких захворювання хребта ускладнені проблемами С.С. С. В цьому випадку сірководневі ванни протипоказані, але їх можна замінити йодобромними. Дія їх на пацієнтів справляє як заспокійливу і загальнозміцнюючу.
Рапні і бімофітні ванни.
Так звана "рапа" - це залишки давнього моря, які сховані в земних пластах в результаті геологічних катаклізмів. До рапи близький за хім. складом "бімофіт", часто являється побічним продуктом нефтяної промисловості. Ванни з природними концентрованими розчинами повареної солі здійснюють стимулюючу дію, знеболюють, розслаблюють спазмовані м’язи.
Після процедури слід лише злегка промокнути себе рушником - розтиратися на сухо не треба. Солений "плащ", що залишається на шкірі після висихання продовжує тривало діяти на організм, тому після прийняття таких ван не слід плавати або приймати душ протягом 2 - 3 годин.
Группа хворих, де використовувався масаж
| № п/п | ПІП | Вік | Діагноз | Ефективність |
|
1. 2. |
Бульботко Т.Г. Коваленко О.А. |
22 р. 21 р. |
Правобічний сколіоз (І ст)
|
Курс 10 масажів |
|
3. 4. |
Болтнєков А.І. Пилипчук О.В. |
20 р. 24 р. |
Лівобічний сколіоз (ІІ ст)
|
|
|
5. 6. |
Навоєнко О.О. Мурга В.В. |
23 р. 25 р. |
Кіфосколіоз (лівостор) (ІІІ ст)
|
Масаж проводиться сурово дозованою, починати з 10 хвилин, поступово доводити до 20 хвилин. Курс масажу умовно ділимо на 2 періоди - перший період ввідний, тобто перші дві процедури - невелике навантаження, сюди можна включити прийоми легкого поглажування, розтирання та розминання. Масаж при сколіозі проводимо за основною методикою - тонізація випуклої частини хребта і розслаблення ввігнутої частини. Тобто йде розтягнення скорочених м’язів і напруження розтягнених м’язів. Долі навантаження збільшуємо з використанням основних прийомів масажу.
Група хворих, де застосовувалась лікувальна корекційна гімнастика
|
№ п/п |
ПІП | Вік | Діагноз |
| 1. | Сафронов В.Я. | 21 р. | Правоб. сколіоз |
| 2. | Коломієць А.Б. | 22 р. | Правоб. сколіоз |
| 3. | ЛаріоноваТ.В. | 21 р. | Лівоб. сколіоз |
| 4. | Блінду Л.В. | 23 р. | Лівоб. сколіоз |
| 5. | Алєксєєва Т.М. | 20 р. | Кіфосколіоз |
| 6. | Литкіна О.Д. | 21 р. | Кіфосколіоз |
Вправи для корекції хребта
Вправи з положення лежачи для розвантаження м’язів спини
1. Вправа "Велосипед"
2. Підняти ноги, випрямити під кутом 450 і малювати цифри від 1 до 10.
3. Спинний прес
В. п., покласти руки на груди і зігнути ноги у колінах. Притиснути середню частину спини до підлоги, напружуючи при цьому м’язи живота та сідниці. Порахувати до 10, після цього розслабитися.
4. В. п., ноги витягнути, руки в сторони, зігнути коліна підтягнути їх до грудей і захопити руками, одночасно підняти голову і доторкнутися підборіддям колін. Утримувати це положення тулуба протягом 5 сек.
5. В. п., голова, тулуб і ноги розташовані на одній прямій, лоб і підборіддя - на лінії паралельній підлозі, плечі опущені, руки лежать вздовж тулуба, поперек притиснутий до підлоги.
Вправи з вихідного положення на животі.
6. Голова, тулуб і ноги розташовані прямо. Лоб спирається на тильну поверхню, покладених одна на одну долоню. При виконанні вправи з в. п. руки можуть розташовуватися вздовж тіла з долонями внизу або спиратися долонями на підлогу з обох сторін від грудини. При підвищенні тонусу м’язів плечового поясу лоб і плечі можна покласти на валики.
7. В. п., кисті під підборіддям. Зігнути ногу у коліні, спробувати дістати п’яткою до сідниці, розслабити опустити ногу. Те саме іншою ногою.
8. Повністю розслабити м’язи шиї, спини, рук та ніг. Інструктор перевіряє повноту розслаблення.
Вправи з вихідного положення на боці.
При виконанні вправ у цьому вихідному положенні необхідно утримувати тулуб тільки на боці: не завалюючись вперед або назад, не згинаючи ноги в кульшових суглобах і зберігаючи нейтральне положення попереку (без прогину вперед або назад).
9. "Нижню" руку витягують вперед або підкладають долоню під щоку. "Верхня" рука, підставлена "віконцем" (вперед грудьми опирається долонею на підлогу) допомагає підтримати і контролювати положення тулуба.
Вихідне положення стоячи
10. Голова піднята так, щоб лоб і підборіддя знаходилися на одній вертикальній лінії. Плесі трохи опущені і відведені назад, лопатки зведені і прилягають до спини, руки вільно опущені вздовж тулуба або спираються долонями на пояс, груди виступають вперед, живіт втягнутий, коліна випрямлені, ступні паралельні (на ширині однієї ступні або на ширині плеч).
11. Покласти руки за голову, підтягнути вгору все тіло, крім шиї і голови, витягуючи грудний і поперековий відділи (видих), розслабитися, вдих.
Вихідне положення стоячи.
12. Голова і тулуб в тому ж положенні, що і стоячи, долоні на поясі, ноги розташовані симетрично, гомілковоступневі, колінні і кульшові суглоби зігнуті під прямим кутом, опір на сідниці однаковий.
13. сісти прямо, покласти на голову мішечок з піском. Встати, зробити 1-2 кроки вперед, повернутися назад, сісти. Утримуючи правильну поставу не дати мішечку впасти.
14. Обхопити руками ногу під коліном, підняти її, розслабити і покачати руками гомілку. Відпустити руки і відпустити ногу на підлогу. Те ж саме іншою ногою.
15. При підняти плечі "здивуватися", розслабити і опустити плечі.
Група хворих, де проводились водні процедури.
| № п/п | ПІПб | Вік | Діагноз |
| 1. | Сергієнко С.В. | 25 | Правоб. сколіоз І ст. |
| 2. | Мельник О.Л. | 23 | Лівоб. сколіоз ІІ ст. |
| 3. | Бігун П.О. | 22 | Правоб. ск. І ст. |
| 4. | Воробйова О.І. | 20 | Кіфосколіоз |
| 5. | Садовець Г.Х. | 20 | Кіфосколіоз |
| 6. | Тихонова Г.П. | 19 | Лібвоб. сколіз ІІ ст. |
Бальнеотерапія (водолікування) включає в себе використання басейну та лікувальних ванн (сірководневих, радонових, йодобромних, рапних та бімофітних).
Серед методів фізіотерапії ведуче місце займає масаж, але, щоб досягнути комплексне лікування, яке в свою чергу включає - теплолікування (озокерит, парафін), масаж, лікувальна корекційна гімнастика, ЛФК та водолікування, обов’язковим є носіння корсету.
Висновки
Із вищеописаних матеріалів можна зробити висновок, що в системі проведених міроприємств направлених на лікування сколіозу, одним з основних методів являється масаж, але без використання комплексного лікування (ЛФК, корегуючи гімнастика, методи фізіотерапії) не можна досягнути найкращих результатів. Слід ще з малечку стежити за осанкою, займатися фізичною культурою і бути активним, щоб не допустити розвитку захворювання.
Рекомендації
Як відомо емблемою ортопедії являється викривлене деревце, прив’язане до прямого шесту рукою дбайливого садівника. Сама назва “ортопедія” походить від грецького “ортос” - прямий і “педон” - дитя. Сколіоз - тяжке захворювання, причини виникнення до сих пір не повністю з’ясовані. Чи можлива профілактика сколіозу? Так, батьки повинні знати чіткі правила, щоб уникнути цієї хвороби, а якщо вона вже проявилась - не погіршити її стан.
Вправи для вироблення навику правильної осанки
Вихідне положення: стоячи спиною до стіни
Прийняти правильну осанку. При цьому потилиця, лопатки, сідниці, ікроніжні м’язи і п’ятки торкаються стіни, голова при піднята, плечі трохи опущені і відведені назад, лопатки прилягають до спини.
Потягнути руки і плечі донизу, голову - вверх, витягуючи шийний відділ хребта (видих), розслабитись (вдих).
Положити руки за голову, потягнути доверху все тіло, крім голови і шиї, витягуючи грудний і поперековий відділи (видих), розслабитись (вдих).
Прийняти правильну осанку. Закрити очі, зробити крок вперед, знову прийняти правильну осанку. Відкрити очі, перевірити правильність осанки, виправити помічені дефекти.
Прийняти правильну осанку, зробити 1-2 кроки вперед, розслабити спочатку м’язи шиї, плеч, рук і тулуба - “обвиснути”. Випрямитися, перевірити осанку, виправити дефекти.
Вихідне положення: стоячи
Прийняти правильну осанку. Не відриваючи п’яток від стелі, присісти, відводячи коліна в боки і зберігаючи пряме положення голови і спини. Повільно піднятися, перевірити правильність осанки.
Положити на голову мішечок з піском, прийняти правильну осанку. Присісти, голову і спину тримати прямо, старатись не щоб не впав мішечок. Повернутись у вихідне положення, перевірити осанку.
Вправ з партнером: стоячи лицем до лиця з мішечками на голові, перекидати м’яч один одному. Зберігати правильну осанку, стараючись не кинути мішечок.
Вихідне положення: лежачи на спині
Прижати ділянку попереку до стелі, підняти голову і плечі, перевірити правильність розташування тіла.
Витягнути руки вперед, перейти в положення сидячи, зберігаючи спину прямою. Зігнути ноги в колінах, встати, зберігаючи правильну осанку.
Вихідне положення: сидячи
11. Сісти прямо. Поступово розслабити м’язи шиї, плечового поясу, спини і живота. Закрити очі і прийняти правильну осанку. Відкрити очі, перевірити осанку.
12. Сісти прямо, положити на голову мішечок з піском. Піднятись, зробити 1-2 кроки вперед, повернутися назад, сісти. Утримуючи правильно осанку, не дати мішечку впасти.
Вправи на рівновагу
Покращити координацію рухів, виробити і закріпити навик правильної осанки, нормалізувати стан позних м’язів допомагають вправи на рівновагу.
З першого дня перебування в школі хребет дитини починає відчувати підвищене навантаження. Гіподинамія, неправильне фізичне виховання, незручні меблі, відсутність навику правильної осанки - все це погіршує стан опорно-рухового апарату. Такий тип порушення осанки інакше називають „шкільним сколіозом" - в такому положенні вигинається і повертається хребет у „звичній", „зручній”, але неправильній позі під час письма правою рукою. Тому, дуже важливо ще з дитинства привчити дитину до елементарних правил.
Глибина сидіння стільця повинна бути трохи меншою відстані від куприка до підколінної ямки. Для цього до спинки звичайного стільця можна прив’язати товстий шар пенопласту або паралону, прикріпити на потрібній відстані лист фанери та ін.
Щоб зручніше було сидіти, на рівні вершини поперекового лордозу до спинки стільця слід прикріпити невеликий м’який валик. Тоді при опорі на спинку спина зберігає природну форму.
Поверхня столу повинна знаходитись на рівні сонячного сплетіння. При цьому трохи розставлені лікті вільно спираються на неї, а поверхня зошиту знаходиться на оптимальній відстані від очей - 30 - 35 см.
Під ноги підставити стільчик такої висоти, щоб вони не звисали в повітрі і не піднімались доверху. Голіноступневі, колінні і тазокульшові суглоби повинні бути зігнуті під прямим кутом, стегна - лежати на сидінні, приймаючи на себе частину ваги тіла.
Книжки бажано ставити пюпітр (підставка) на відстані витягнутої руки від очей. Це дозволяє дитині прямо тримати голову, прямо (знімає навантаження на шийний відділ) і попереджує розвиток близорукості. Забезпечити добре освітлення робочого місця.
Навчити дитину прямо сидіти, з рівномірною опорою на обидві ноги і сідниці. Грудина повинна бути майже повністю приближена до столу, лікті розташовані симетрично, і спиратися на стіл, зошит потрібно повернути приблизно на 300, щоб дитині не приходилось повертати тулуб під час писання, нахиляти голову треба, як можна менше.
Час від часу дитина повинна трошки міняти позу (в межах правильної). Через кожні 30-45 хв. занять, слід встати і порухатись 5-10 хв.
Необхідно стежити щоб у дитини не виникла звичка сидячи класти ногу на ногу, підвертати одну ногу під себе, забирати з столу і звішувати непрацюючу руку, сидіти боком до столу.
Повноцінно харчуватися, щоб підростаючому організму хватало калорій пластичних речовин, мікро - і мікроелементів, вітамінів та ін.
Спати на рівному ліжку з жорсткою основою і м’якими матрацами, з невисокою, бажано спеціальною ортопедичною подушкою.
Після уроків школяру, особливо учню молодших класів, треба полежати не менше години, щоб м’язи могли розслабитись і відпочити.
Не можна носити сумку, навіть легку на плечі: плече при цьому приходиться постійно тримати піднятим. Не можна носити портфель в одній і тій же руці. Ремінь сумки необхідно перекидати через шию, а ще краще носити ранець або модний рюкзачок.
Дитині необхідно якомога більше рухатися і хоча б по 20-30 хв. вдень займатись фізкультурою.
Найменш небезпечні і найбільш корисні для хребта плавання і танці.
Самим головним методом профілактики і самий необхідний компонент лікування захворювань хребта - вироблення навику правильної осанки.
Всім дітям до одного необхідні:
забезпечити умови для формування правильної осанки - перераховані вище міри профілактики, її порушень, хороший загальний фізичний розвиток;
знати, що таке правильна осанка, як треба правильно стояти, сидіти і рухатись не сутулячись;
свідомо відноситись до свого здоров’я і однієї з головних опор - хребту.
Вправи прикладного характеру.
До вправ прикладного характеру відносяться природні (або можливі) способи пересування людини: ходьба, біг, плавання, стрибки, ходьба навколішках. Ці види фізичного навантаження використовуються для специфічного тренування (як загальноукріплюючі вправи) і для розвитку спритності, уваги, м’язового відчуття, покращення координації рухів, орієнтації у просторі.
Ще одним методом профілактики і лікування порушень осанки - використання коректорів осанки у вигляді еластичних „корсетів" із широких про резинових лямок, пластмаси, легкі сплави. Одним із вітчизняних корсетів являється - функціональний коригуючий корсет ЦНІІП. Міулокський корсет (запропонований ортопедами США) - один з найбільш вдалих і широко розповсюджених. Для прогресивних форм сколіозу шийно-грудної локалізації він призначений самим ефективнішим. Корсет чудово справляється з основною задачею - розгрузити хребет, не дати спині тяжіння і далі викривлювати його, і при цьому конструкція не дуже навантажує хворого. Діти можуть носити корсет в школі, виконувати в ньому вправи лікувальної гімнастики і навіть бігати на дискотеку. Його не знімають цілий день. Як тільки проснеться дитина, так одразу, лежачи надіти корсет. Вставати з ліжка можна тільки в ньому. Ефект від такої консервативної терапії може бути досягне ний тільки при постійному носінні корсету. „Канікули" тут виключені. Подібне лікування триває до повного завершення формування скелету, тобто до закриття зон росту. Існують і більш легкі конструкції, малопомітні при носінні. Наприклад, поперековий корсет: його носять на тулубі, від пахвинної ділянки до талії, і застосовується він при поперековому сколіозі. При деяких формах сколіозу, додатково застосовується метод гіперкорекції. Ця конструкція (наприклад, так званий чористонський корсет) задає вигин у напрямку, протилежному напрямку деформації. Користуватись таким корсетом слід тільки під час сну, а в день - у якомусь другому, в залежності від форми захворювання.
Необхідно відмітити, що любі корсети виготовляються тільки за індивідуальною міркою руками досвідчених майстрів, після консультації з лікуючим лікарем-ортопедом.
У випадках легкої деформації або дефекту осанки можна застосувати так звані коректори. Це найбільш легкі ортопедичні засоби, які робляться не із шкіри, пластину чи сталі, а готуються із спеціальних тканин, які не подразнюють шкіру. Але вони мають достатню стійкість і дозволяють не утримувати а задавати фігурі потрібну осанку. В цьому випадку працюють власне м'язи хребта, які раціонально навантажуються від того, що зберігається правильна поза. Сам коректор з виду не представляє з собою нічого особливого: пара лямочок з порушенням у підпахвинній ділянці, ззаду ділянка з еластичними пластинками.
Правила використання.
призначати застосування коректору, підбирати найбільш підходящий по конструкції і розміру, контролювати стан ОРА повинен лікар
необхідно виконувати призначення лікаря, відносно режиму застосування коректору, поступово збільшувати час щоденного носіння і регулювати довжину лямок
коректор спеціально зроблений еластичним, щоб не перешкоджати рухам. При бажанні можна і в ньому горбитись, і казати, що він не допомагає. Свідомо слід підтримувати осанку і при надітому корсеті.
Слід пам'ятати, що коректор лише допоміжний засіб.
Напрямок
масажних рухів
