Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Стан системного та місцевого імунітету та рівень протизапальних цитокінів у дітей, хворих на бронхіальну астму

Стан системного та місцевого імунітету та рівень протизапальних цитокінів у дітей, хворих на бронхіальну астму

з бронхіальною астмою тяжкого перебігу (БАТП) у віці 1-6 р.11 місяців та 20 хворих у віці 7-15 років. В результаті проведених досліджень встановлено (табл.3.1.3), що в обох групах обстежених дітей, як раннього, так і старшого віку, спостерігалося вірогідне зниження вмісту СD3+- та СD4+ –лімфоцитів, субпопуляції СD22+ –лімфоцитів та достовірне підвищення в обох групах СD16+-клітин і концентрації ЦІК середнього розміру.

Фукціональна активність Т-лімфоцитів в обох групах була знижена (р<0,001). Фагоцитарна активність нейтрофілів достовірно знижена в групі дітей раннього віку (р<0,001).

Для хворих на БАТП характерним є явище дисгамаглобулінемії: у дітей раннього віку на тлі зниженої концентрації ІgG та ІgМ спостерігається підвищення вмісту ІgА, старшого віку-ІgМ при вірогідній гіпоглобулінемії ІgG та ІgА.

У дітей з БАТП характерним було підвищення вмісту загального ІgЕ до 1084,72±154,25 v/ml (р<0,001) та зниження концентрації SІgА до 0,20±0,01 г/л порівняно з контролем (р<0,001). Спостерігалося також вірогідне підвищення у дітей з БАТП рівня ІЛ-4 до 120,4±26,25 пг/мл (р<0,01), рівня ІЛ1b до 12,7±0,35 пг/мл та НСТ-тесту — до 33,4±1,45%.

Характерною була також позитивна кореляція між рівнем ІЛ-4 і вмістом СD4+-лімфоцитів (r=0,765; р<0,01), рівнем ІЛ-4 і кількістю СD8+-супресорів/ цитотоксичних (r=0,523; р<0,05), рівнем ІЛ-4 і концентрацією ІgА (r=0,835; р<0,01), вмістом ІЛ-4 і концентрацією ІgЕ (r=0,637; р<0,05) та рівнем ІЛ-1b і вмістом СD4+-клітин (r= 0,687; р<0,05), рівнем ІЛ1b і кількістю СD22+ клітин (r= 0,765; р<0,01), рівнем ІЛ1b і фагоцитарним індексом ( r=0,835; р<0,01), вмістом ІЛ1b і і НСТ-тестом (r=0,657; р<0,05).


Табл.3.1.3 Показники клітинного та гуморального імунітету у дітей з БАТП (М ± m)

Показники

Контроль

1-6 .11міс.

(n =30)

БАТП діти1–6р. 11міс. n=30)

Контроль

7-15 років

( n=30)

БАТП діти 7-15 років(n=38)
СD3+лімфоцити, % 51,20±1,07 43,95±2,53 52,34±1,5 37,25±2,22*
ґ 109 /л 1,98±0,06 1,06±0,08 * 1,55±0,32 0,93±0,09*
СD4+лімфоцити, % 29,30±1,30 25,16±2,35 33,60±1,20 19,02±1,70*
ґ 10 9 /л 0,98±0,05 0,63±0,07* 0,86±0,08 0,49±0,05*
СD8+лімфоцити,% 20,30±2,90 19,58±1,69 44,20±2,40 17,58±1,67*
ґ 10 9/л 0,62±0,06 0,44±0,04* 0,97±0,09 0,44±0,04*
СD4+/СD8+ 1,44±0,44 1,83±0,33* 0,76±0,50 1,25±0,17*
CD16+лімфоцити,% 11,62±0,42 17,98±0,58 11,63±0,90 17,39±1,18
ґ 10 9/л 0,52±0,07 0,44±0,03* 0,62±0,045 0,43±0,07*
CD22+лімфоцити,% 27,96±1,70 27,12±1,57 21,64±0,50 25,27 ±1,33
ґ10 9 /л 1,13±0,08 0,68±0,06* 0,37±0,16 0,66±0,07*
Еа-РУК,% 19,90±0,90 22,10±1,95 28,00±2,70 24,94±2,85
ґ109 /л 0,52±0,03 0,57±0,07 0,62±0,05 0,63±0,08
РБТЛ з ФГА,% 67,60±1,55 56,96±1,28 55,00±2,10 60,89±1,78*
ґ109/л 2,63±0,09 1,49±0,09* 1,21±1,10 1,52±0,12*
ФІ,% 67,00±1,50 56,96±1,90* 58,00±2,50 55,00±1,90
IgG, г/л 8,34±0,18 8,00±0,28 12,10±1,10 8,67±0,48*
IgA, г/л 0,62±0,02 1,25±0,07* 2,10±0,20 1,27±0,10*
IgM, г/л 0,99±0,04 0,92±0,05 1,03±0,51 0,95±0,07
ЦІК.ум.од. 42,00±0,45 54,14±1,91 43,00±0,50 52,83±1,86

Примітка:*p<0,01 —вірогідність різниці показників порівняно з контролем.


У дітей з БАЛП були виявлені антитіла IgG до Chlamуdia pneumonia у 37,03%, антигени Chlamуdia pneumonia у 33,33% хворих, у 44,4% антигени Mycoplasma pneumonia, у 23,45% дітей антигени Chlamуdia pneumonia і Mycoplasma pneumonia.

Було виявлено від'ємну кореляцію між титром антитіл ІgG до Chlamуdia pneumonia і вмістом СD4+-клітин (r=0,735; р<0,01), кількістю СD8+-супресорів /цитотоксичних (r=0,473; р<0,05); вмістом Т-активних лімфоцитів (r=0,711; р<0,01), концентрацією сироваткового ІgG (r=0,648; р<0,05); концентрацією ІgА (r=0,531; р<0,05); концентрацією ІgМ (r=0,499; р<0,05).

У 45,83 % хворих з БАСТП були виявлені антитіла IgG до Chlamуdia pneumonia, у 27,08% антигени Chlamуdia pneumonia, у 52% антигени Mycoplasma pneumonia, у 27% антигени Chlamуdia pneumonia і Mycoplasma pneumonia. Нами встановлено від'ємну кореляцію між титром антитіл ІgG до Chlamуdia pneumonia і вмістом СD4+-клітин (r=0,612; р<0,05), кількістю СD8+-лімфоцитів (r=0,511; р<0,05), вмістом Т-активних лімфоцитів (r=0,487;р<0,05), концентрацією сироваткового ІgG (r=0,496; р<0,05), ІgА (r=0,547; р<0,05), ІgМ (r=0,510; р<0,05).

Таким чином, в результаті проведених досліджень нами встановлено, що в усіх групах хворих на БАЛП, БАСТП та БАТП, незалежно від віку дітей,спостерігається вірогідне зниження кількості Т-лімфоцитів та їх імунорегуляторних субпопуляцій – Т-хелперів/індукторів та Т-супресорів/цитотоксичних, функціональної активності Т-клітин за даними РБТЛ з ФГА. Для гуморальної ланки імунітету притаманна наявність В-лімфоцитозу та дисгамаглобулінемії зі зниженням концентрації сироваткового ІgG в усіх хворих, ІgМ- у дітей 1-6 років в усіх групах та високим вмістом ІgА у пацієнтів 1-6 років, хворих на БАСТП. У всіх групах хворих відмічено підвищення концентрації ЦІК середнього розміру, які мають найбільший патологічний потенціал і вражають тканини-мішені. Фагоцитарна активність нейтрофілів у всіх групах хворих була знижена, а НСТ-тест підвищений, що вказує на напруження неспецифічного протиінфекційного захисту. Характерне підвищення концентрації ІgЕ у всіх групах хворих та зниження рівня SІgА є підтвердженням сенсибілізації організму та зниження захисту слизовових оболонок. Підвищення рівня ІЛ-4 та ІЛ-1b, яке спостерігалося у всіх групах дітей, вказує на наявність алергічного запалення навіть в періоді ремісії. Виявлені зміни в імунній системі трактувалися нами як наявність імунних розладів різного ступеня вираженості, що служило підгрунтям до призначення імунокоригучої терапії.


3.2 Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан в реабілітації дітей, хворих на бронхіальну астму


Чисельними фундаментальними і прикладними роботами вітчизняних та зарубіжних авторів встановлено значення порушень імунного гомеостазу в патогенезі хронічних захворювань. Практично будь-яке захворювання, а тим більше хронічне, супроводжується розвитком імунодефіцітного стану [39]. Зниженням імунної реактивності населення Європейського регіону в теперішній час пояснюють ріст захворюваності хронічними неспецифічними захворюваннями легень, атиповий, затяжний і ускладнений їх клінічний перебіг, підвищення етіологічної ролі умовно-патогенної мікрофлори, малою ефективністю традиційної антибактеріальної терапії. Стійкий імунний дисбаланс при БА, з однієї сторони, сприяє подальшій хронізації захворювання, а з другої — прогресування хронічного запального процесу в бронхах виснажує адаптаційні резерви організму і закономірно призводить їх до зриву. Тому питання реабілітації імунної системи при БОС, що спроводжує БА, є однією із актуальних проблем сучасної медицини.

Реабілітація імунної системи заключається в проведенні адекватної імуномодулюючої терапії, котру підрозділяють на екстраімунну і власне імунотерапію [33]. Екстраімунна терапія має метою усунути причини імунодефіціту шляхом зменшення антигенного навантаження.

В звўязку з цим, особливу зацікавленість дослідників, які вивчають імунокорекцію при ХНЗЛ, привертають препарати, переважно діючі на Т-клітинну ланку імунітету, враховуючи наявність у даної категорії хворих хронічної тимічної недостатності [39]. Для вибору оптимального варіанту імунокорекції необхідно виявити імунологічні розлади і ступінь їх вираженості, знати інформацію про імунотропну дію традиційних лікарських препаратів, знання основних мішеней імунокоректорів, визначення in vitro індивідуальної відповіді хворого на них, оптимальних разових і курсових доз, показання для призначення моно-, комбінованої і альтернативної імунокоригуючої терапії [39].

За даними акад. Р.І.Сепіашвілі [40], президента Союзу алергологів та клінічних імунологів СНГ, генерального директора Інституту алергології, астми та клінічної імунології основними принципами імуномодулюючої терапії є постановка достовірного клінічного діагнозу і визначення ступеню імунної патології, індивідуальний підбір імуномодулюючих препаратів в залежності від ступеня імунних порушень, терапія ж імуномодулюючими препаратами повинна проводитись на фоні патогенетичної терапії і входити в комплесні програми лікування хворих. Комплексна імунореабілітація з використанням імуномодуляторів повинна складатися із методів, які безпосередньо впливають на імунну систему, і методів екстраімунної дії, що сприяють відновленню функції імунної системи.

Оскільки, у крові обстежених дітей в обох вікових групах було виявлено високий рівень протихламідійних антитіл ІgG і антигени Chlamуdia pneumonia у 70,33%, антигени Mycoplasma pneumonia - у 44,4% хворих та антигени до обох збудників-у 23,45%, цим хворим призначали макроліди (азитроміцин, джозаміцин) і при наявності кишкового дисбіозу — пробіотики. Як імуномодулятор, всім хворим призначали імунофан, згідно вікової схеми.

У всіх обстежених дітей І та ІІ груп з різним ступенем тяжкості БА після проведеного лікування препаратом імунофан (Табл. 3.2.1; Табл. 3.2.2 та Табл.3.2.3) спостерігалося вірогідне підвищення вмісту СD3+-, СD4+-, СD8+- та СD22+– лімфоцитів, Т-“активних” лімфоцитів, нормалізація вмісту СD16+–клітин. Характерним було вірогідне підвищення функціональної активності Т-лімфоцитів і фагоцитарної активності нейтрофілів в обох групах (р<0,001).

Вміст сироваткових імуноглобулінів ІgG, ІgА та ІgМ в обох групах вірогідно підвищився порівняно з контролем і даними до лікування (р<0,001), а концентрація ЦІК вірогідно зменшилась.

Таким чином, в результаті проведених досліджень нами встановлено, що в усіх групах хворих на БАЛП, БАСТП та БАТП, незалежно від віку дітей, після диференційного призначення імуномодулятора імунофан спостерігалось вірогідне підвищення вмісту Т-лімфоцитів, їх імунорегуляторних субпопуляцій — Т-хелперів/індукторів та Т-супресорів/цитотоксичних, Т-“активних” лімфоцитів, зростала функціональна активність Т-клітин за даними РБТЛ з ФГА, спостерігалася нормалізація кількості натуральних кілерних клітин. Для гуморальної ланки імунітету характерним було вірогідне підвищення рівня сироваткових імуноглобулінів класів ІgG, ІgА та ІgМ. Рівень ЦІК знижався до значень норми. Протихламідійні антитіла в крові хворих на БА не виявлялися. Нормалізація показників клітинної і гуморальної ланки імунітету свідчить про ефективність застосованого нами препарату імунофан як засобу імунореабілітації у хворих на БА.


ВИСНОВКИ


1. У 97,5% хворих на бронхіальну астму спостерігаються ознаки вторинної імунної недостатності, яка проявляється вірогідним зниженням вмісту СD3+-лімфоцитів та їх функціональної активності, СD4+хелперів/індукторів та СD8+супресорів/цитотоксичних, фагоцитарної активності нейтрофілів, рівня сироваткових імуноглобулінів ІgG, ІgА, ІgМ та секреторного ІgА і підвищення рівня СD16+ і СD22+ –лімфоцитів та концентрації середньомолекулярних ЦІК, що мають патогенні властивості; виявлені зміни в імунній системі свідчать про наявність імунних розладів різного ступеня вираженості і доцільність призначення імунокоригуючої терапії.

2. У дітей, хворих на бронхіальну астму, виявлена висока інфікованість атиповими збудниками Chlamуdia pneumonia та Mycoplasma pneumoniae. У 33,33% хворих з бронхіальною астмою легкого перебігу; 27,08% дітей з бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу та 32,5% обстежених з бронхіальною астмою тяжкого перебігу діагностована хламідійна інфекція. У 44,4% дітей з бронхіальною астмою легкого перебігу, 52,0% хворих з бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу та 62,5% обстежених з бронхіальною астмою тяжкого перебігу – мікоплазменна інфекція. Антигени обох збудників виявлено у 23,45% хворих з бронхіальною астмою легкого перебігу, 27,0% пацієнтів з бронхіальною астмою середньотяжкого перебігу та 37,5% обстежених з бронхіальною астмою тяжкого перебігу, що явилось підгрунтям до застосування у хворих на бронхіальну астму антибактеріальних препаратів групи макролідів.

3. Диференційоване призначення імуномодулятора імунофан на основі визначення до нього індивідуальної чутливості лімфоцитів хворих на БА сприяє вірогідному підвищенню в крові вмісту СD3+ -лімфоцитів, їх імунорегуляторних субпопуляцій- СD4+ та СD8+- лімфоцитів, функціональної активності Т-лімфоцитів, рівня сироваткових імуноглобулінів та секреторного ІgА, зниженню рівня ІgЕ та середньомолекулярних ЦІК, які мають патогенні властивості, що, в цілому, дозволяє в 95,7% випадків подовжити ремісію та покращити якість життя пацієнтів.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ


1. Балаболкин И.И. Современные проблемы детской аллергологии // Педиатрия.-1997.-№2.-С.5-8.

2. Ласиця О.І., Охотнікова О.М., Бронхіальна астма у дітей: проблеми і перспективи діагностики та лікування//Нова медицина.-2003.-№1.-С.44-49.

3. АкопянА.З. Распространённость аллергических заболеваний у детей // Укр. пульмонол. журнал. –2000.-№1.-С.65-69.

4. Ковальчук М.П. Епідеміологічні дослідження бронхіальної астми у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія.- 1998.-№2.-С.48-50.

5. Караулов А.В. Клиничская иммунология и аллергология. М.: Мед.информац. агенство.- 2002.-651с.

6. Борисова А.М. Иммунитет у больных хроническими неспецифическими заболеваниями лёгких// Рос. мед. журнал.- 1997.-№1.-С.15-21.

7. Гаращенко Т.И., Богомильский М.Р., Маркова Т.П. Бактериальные иммунокорректоры в профилактике заболеваний верхних дыхательных путей и уха у часто болеющих детей // Педиатрия.-2002.-Т.4.-№3.-С.1-12.

8. Стрыгин В.М., Колесникова А.П. Клеточный иммунитет и уровень циклонуклеотидов в иммунорегуляторных клетках больных бронхиальной астмой и хроническим бронхитом // Терапевт. архив. -1994.-Т.66-№1.-С.73-75.

9. Студеникин М.Я., Соколова Т.С. Аллергические болезни у детей.-М.:Медицина, 1986.-335с.

10. Сукачёва А.И., Алексеева Н.П. Клинические симптомы и некоторые патогенетические механизмы прогрессирования бронхиальной астмы у детей // Врачебная практика.- 2000.-№1.-С.53-59.

11. Абатуров О.Е, Височина І.Л. Вміст прозапальних інтерлейкінів ІЛ-1β та ІЛ-6 у сироватці крові дітей з повторними та тривалими гострими респіраторними захворюваннями // Укр. медичний часопис. – 2002.-№9-10.-С.122-124.

12. Балаболкин И.И., Намазова Л.С., Ковальчук Л.В., Иванов В.Г. Интерлейкины-2 в патогенезе бронхиальной астмы у детей // Иммунология.- 1994.-№2.-С.33-35.

13. Cameron L.A., Durham S.R., Jakobson M.R.et al. Expresson of IL-4, Cepsilon RNA and lepsilon RNA in the nasal mucosa of patients with seasonal rhinitis: effect of topical corticosteroids// J. Allergy Clin. Immunol.-1998.-Vol.101.-P.330-6.

14. Barnes N.C., Smith L.J. Biochemistry and physiology of the leukotrienes // Clin/ Rev. Allergy Immunol. -1999.-Vol.17.-P.27-42.

15. Лапшин В.Ф., Антипкін Ю.Г., Уманець Т.Р.Обгрунтування диференційованих реабілітаційних комплексів у дітей з бронхіальною астмою// Астма та алергія.-2002.-№2.-С.39-42.

16. Ласиця О.І., Охотнікова О.М., Курашова О.М. Сучасні аспекти бронхіальної астми дитячого віку// Астма та алергія .-2002.-№1.-С.44-49.

17. Лемко І.С. Сучасні підходи до реабілітації хворих на бронхіальну астму // Астма та алергія .-2002.-№2.-С.42-46.

18. Бронхиальная астма /Под ред. А.Г. Чучалина.-М.: “Агар”, 1997.-432с.

19. Стефани Д.В.,Вельтищев Ю.Е. Иммунология и иммунопатология детского возраста.-М.: Медицина,1996.-383с.

20. Мостовой Ю.М. Антибиотикотерапия при бронхиальной астме // Укр. пульмонол. журнал. –2000.-№2.-С.37-40.

21. Bauer R. Echinacea-Drogen-Wirkungen und Wirkssubstanzen // Z.Arztl. Forbild. Jena,1996;2:111-115.

22. Базыка Д.А., Клименко В.И., Цуприков В.А., Прилуцкий А.С. Манакс—новый естественный иммуномодулятор: опыт применения в клинической иммунологии, гематологии, при вирусных инфекциях, в кардиологии и гинекологии. //Укр. медичний часопис. .- 1999-№1-2.-С.129-138.

23. Клинико-иммунологические исследования лечебной эффективности «иммунала» при остром бронхите у часто и длительно болеющих детей/ И.С. Никольский, В.В. Никольская, Л.Я.Кушко и др.// Лікарська справа, 1998.-№6.-С.128-131.

24. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология.— Одесса: „Астро-Принт”, 1999.- 604с.

25. Фролов В.М., Лоскутова І.В., Терьошин В.О. Ефективність медичної реабілітації хворих на тяжкі форми епідемічного паротиту з використанням препарату „Манакс” //Імунологія та алергологія.-2002.- №3.-С.33-34.

26. Чхетиани Р.Б. Этиопатогенетическая роль герпетической инфекции при ангинах и эфективность манакса в терапии и реабилитации больных герпангиной //Імунологія та алергологія.-2002.- №3.-С.32-33.

27. Шаповалова И.А. Оценка эффективности препарата „Манакс” в лечении и реабилитации подростков, страдающими повторными ангинами //Імунологія та алергологія.-2002.- №3.-С.33.

28. Тюрин Н.А., Кузьменко Л.Г. К вопросу об инфекционно-зависимой бронхиальной астме у детей // Пульмонология (приложение):Сб.резюме. 10 Национального конгресса по болезням органов дыхания.-2000.-С.89.

29. Кахновский И.М., Маринин В.Ф., Кузнецов ВП., Маринин Ю.В. Иммуномодуляторы в комплексном лечении больных стероидозависимой бронхиальной астмой // Рос. мед. журнал.- 1998.-№2.-С.36-38.

30. Ширшев С.В., Лопатина В.А., Корюкина И.П., Иванова А.С. Характеристика иммуномодулирующих эффектов полиоксидония у детей, страдающих рецидивирующими обструктивными бронхитами // Иммунология.-2000.-№5.-С.53-55.

31. Ширшев С.В., Лопатина В.А., Корюкина И.П., Иванова А.С. Оценка иммуномодулирующих эффектов сублингвального введения полиоксидония у детей, страдающих бронхообструктивным синдромом // Иммунология.-2000.-№4.-С.54-57.

32. Гаращенко Т.И., Богомильский М.Р., Маркова Т.П. Бактериальные иммунокорректоры в профилактике заболеваний верхних дыхательных путей и уха у часто болеющих детей // Педиатрия.-2002.-Т.4-№3.-С.1-12.

33. Хаитов Р.М., Борисова А.М., Хорошилова Н.В., Кулаков А.В. и др. Применение рибосомального препарата рибомунила для коррекции иммунной системы у больных хроническим бронхитом//Иммунология.-1994.-№4.-С.36-43.

34. Laboratory investigations in clinical Immunology: methods, pitfails and clinical indications: A second IUIS/WHO report // Clin. Immunol. Immunopathol.-1988.-v.49.-P.478-497.

35.Копелян И.И., Григорьева М.П. Разработка микромодификации культивирования клеток крови // Бюл. эксп. биол. и мед.,1972.-№9.-С.119-122.

36. Mancini G., Carbonare A., Heremans J. Immunochemical quantitation of antigens by single radial diffusion // Immunochemistri, 1965.—V.2.-Р.235.

37. Horowitz S., Grоshong T., Allbrecht R. et al. The active rosette test in immunodeficiency diseases // Clin. Immunol. Immunopathol.-1975.-4,3.-P.405-414.

38.Haŝkova V.,Kastik J.,Riha L. et al. Simple method of circulating imune complex detectiton in human sera by polyethylenglycol precipitation //Z. Immunol. Forsch.-1977.-Bd.-154.-№4.-S.399-486.

39. Передерий В.Г., Земсков А.М., Бычкова Н.Г.,Земсков В.М. Иммунный статус, принципы его оценки и коррекции иммунных нарушений.-К.:Здоров”я.-1995.-211с.

40. Сепиашвили Р.И. Классификация и основные принципы применения иммуномодулирущих препаратов в клинической практике //Аллергология и иммунология/-2002.-Т.3.-№С.325-331.

41. Нікітін Є.В., Чабан Т.В., Сервецький С.К. Роль цитокінів у патогенезі інфекційних захворювань // Інфекційні хвороби.-2007.-№1.-С.51-57.

42. Жибурт Е.Б., Серебряная Н.Б., Каткова И.В., Дьякова В.В. Цитокины в кроветворении, иммуногенезе и воспалении // Терра Медика Нова.-1996.-№3.-С.11-14.

43. Nicola N.A.(Ed) Guidebook to Cytokines and their Receptors.-Oxford: University Press, 1994.-284p.

44. Демьянов А.В., Котов А.Ю,, Симбирцев А.С. Диагностическая ценность исследований уровней цитокинов в клинической практике // Цитокины и воспаление.-2003.-Т.2, №3.-С.20-33.

45. Роль воспаления в клинике внутренних болезней. Проблемы и перспективы (по материалам читательской конференции РМЖ) // РМЖ.-2001.-Т.9,№12.-С.3-25.

46. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология: Пер. С англ.-М.:Мир, 2000.-592 с.

47. Сепиашвили Р.И. Основы физиологии иммунной системы.-М.:Медицина.-Здоровье.-2003.-240с.

48. Сепиашвили Р.И. Функциональная система иммунного гомеостаза // Аллергология и иммунология.-2003.-Т.4, №2.-С.5-14.

49. Якобисяк М. Імунологія: Пер. з польської.-Вінниця: Нова книга, 2004.-672с.

50. М.І. Жиравецький. Chlamydia pneumoniae—клінічні форми хвороби // Інфекційні хвороби .-2001.-№1.- С.38-41.

51. Grayston J.T.,Campbell L.A.,Kuo C.C. A new respiratory tract patogen: Chlamydia pneumoniae strain TWAR// J.Infect. Dis.-1990.-V.161.-P.618-625.

52. Hahn D.L., Antilla N., Saikku P. Associacion of Chlamydia pneumoniae IgA antibodies with recently symptomatic asthma //Epidemiol. Infect.-1996.-V.117.-P.513-517.

53. Hahn D.L.,Bukstein D.,Luskin A., Zeitz H. Evidence for Chlamydia pneumoniae infection in steroid-dependent asthma// An.Allergy Asthma Immunol/-1998.-V.80.-P.45-49.

54. Cunningham A.,Jonston S.L.,Julious S.A. et al.Association between nasal sIgA to cronic Chlamydia pneumoniae infection and asthma exacerbations in children // J. Allergy clin. Immunol.-1996.-V.97.-P.305.

55. Emre U., Sokolovskaya N., Robin P.M. et al. Detection o anti- Chlamydia pneumoniae IgE in children with reactive airway disease // J. Infect. Dis.-1995.-V.172.-P.265-267.

56. Т.А. Перцева и др. Клинически значимые возбудители инфекций дыхательных путей // Клінічна імунологія. Алергологія.Інфектологія.-2007.-№3.-С.25-33.

57. Ласиця О.Л., Охотнікова О.М., Мелліна К.В., Яковлева Н.Ю., Тихомирова Н.К., Ткачова Т.М., Яновська В.Г. Вплив хламідійної інфекції на перебіг бронхіальної астми у дітей, ефективність лікування макролідами нового покоління дітей, хворих на бронхіальну астму, інфікованих Chlamydia pneumonia і Chlamydia trahomatis.// Імунологія та алергологія.-2004.-№4.-С.40.

58. Jenkins C., Blasi F., Allegra L. et al. Chlamydia pneumoniae asthma roxitromycin multinational study (CARM): relationship of antibody titers to clinical features // Abstr. Of 4th ICMASK, Barselona, Jan 21-23.-1998.-P.273.

59. Ласиця О.Л., Охотнікова О.М., Усова О.І., Кочнева О.М., Зарудня О.Ф. Ефективність лікування макролідами нового покоління дітей, хворих на бронхіальну астму, інфікованих Chlamydia pneumonia і Chlamydia trahomatis.// Імунологія та алергологія.-2004.-№4.-С.40.

60. Кузнєцова Л.В., Грішило П.В., Осипова Л.С., Літус В.І. Жирнокислотний спектр ліпідів сироватки крові у хворих на бронхіальну астму під впливом комплексного лікування імуотопним препаратом пропес // Імунологія та алергологія.-2004.-№1.-С.43.

61. Химич Т.Ю., Бездетко Т.В. Результаты профилактического применения имуномодулятора ИРС-19 у больных бронхиальнй астмой. // Імунологія та алергологія.-2004.-№1.-С.62.

62. Трунова О.А., Андрухей С.В., Куляс В.М. и др. Клинико-лабораторные параллели при бронхиальной астме у детей. // Імунологія та алергологія.-2006.-№1.-С.70.

63. Товт-Коршинська М.І., Співак М.Я., Чопей І.В. та ін. Відповідність та невідповідність частоти вірусних інфекцій та показників противірусного імунітету при різнй важкості бронхіальної астми. // Імунологія та алергологія.-2005.-№4.-С.39.

64. Gern JE. Rhinovirus respiratory infections and asthma // American Journal of Medicine.-2002.-Vol. 112 Suppl 6A.-P.19-27.

65. Peebles RS Jr. Hartert TV. Respiratory viruses and asthma // Current Opinion in Pulmonaru Medicine.-2000.-Vol. 6(1).-P.10-4.

66. Чернушенко Е.Ф. Иммунология бронхиальной астмы // Укр. пульмонол. журнал-2000.-№2 (додаток).-С.18-22.

67. Prescott S.L. New concepts of cytokines in asthma // Journal of Paediatrics and Child Health.-2003.-Vol. 39(8).-P.575-9.

68. Holgate S.T., Dablen S.E. The natural history of asthma // Current issues in respiratory medicine.-1997.-Vol. 1? #1.-P.2-5.

69. Holberg CJ. Halonen M. Cytokines, atopy, and asthma // Lancet.-2003.-Vol. 362(9391).-P.1166-1173.

70. Marshall GD, Agarval SK. Stress, immune regulation and immunity: Applications for asthma // Allergy and Asthma Proc 2000; 21:241-246.

71. Van der Pouw Kraan T.C., Boeije L.C., de Groot E.R., et al. Reduced production of IL-12 and IL-12-dependent IFN-gamma release in patients with allergic asthma // J. Immunol.-1997.-Vol.158 (11).-P.5560-5565.

72. Frew A.J. Chronic mucosal inflammation // Eur.Respir.Rev.-1998.-Vol. 8 (64).-P.994-998.

73. Chung KF, Barnes PJ. Cytokines in asthma.Thorax.-1999.-Vol. 54.-P.825-857.

74. Ademmer K., Beutel M., Bretzer R., et al. Suicidal ideation with IFN and ribavirin in patients with hepatitis C // Psychosomatics.-2001.-V.-P.365-367.

75. Bini EJ. Weinshel EH. Severe exacerbation of asthma: a new side effect of interferon-alpha in patients with asthma and chronic hepatitis C [Journal Article] Mayo Clinic Proceedings. 74 (4):367-70, 1999.

76. Знаменская Л.К. Модуляция антиэндотоксинового иммунитета полиоксидонием у больных бронхиальной астмой, получающим специфическую иммунотерапию // Імунологія та алергологія.-2005.-№4.-С.62.

77. Р.М. Хаитов, Б.В. Пинегин. Современные представления о механизме действия полиоксидония //Иммунология.-2005.-№4.-С.197.

78. Нестерова И.В., Ломтатидзе М.В., Колесникова Н.В., Симбирцев А.С, Возможность регуляторных влияний дипептидов на уровень ІgЕ-антителогенеза и функциональную активность нейтрофильных гранулоцитов при иммунизации аллергеном амброзии // Аллергология и иммунология.-2002.-Т.3., №1.-С.168-179.

79.Гордиенко А.А., Бакова А.А., Химич Н.В., Белоглазов В.А. Уровень естественных антител к липополисахаридам энтеробактерий у постоянных доноров республики Крым // Імунологія та алергологія.-2003.-№4.-С.31-36.

80. Знаменская Л.К. Гуморальный антиэндотоксиновый иммунитет как прогностический критерий эффективности специфической иммунотерапии у больных бронхиальной астмой // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды Крымског Государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. 2004, т 140.С.25-28.

81. Агафонова И.А., Булахова Е.К., Калита Н.В. Иммунокорригирующее действие гропринозина при бронхиальной астме, ассоциированной с персистирующей хламидийно-микоплазменной инфекцией // Імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.64-65.

82. Бобырев В.Н., Муляр Л.А. и др. Особенности показателей иммунитета больных бронхиальной астмой в сочетании с аллергическими риносинусопатиями // Імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.68.

83. Булахова Е.К., Калита Н,В., Фащенко Н.А. Сравительная эффективность двух пролонгированных β2-антагонистов в базисной терапии бронхиальной астмы // Імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.70.

84. Дука К.Д., Ширикіна М,В., Науменко Н.В., Пінаєва Н.Л. Динаміка імунних показників у дітей з бронхіальною астмою при наявності дифузного зобу // Імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.74.

85. Каспрук Н,М., Цинтарь Т.П., Притуляк О.В. Імунореабілітація хворих на бронхіальну астму з вторинним імунодефіцитним станом // Імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.110.

86. Кравченко Л.Г., Стоєва Т.В., Папінко Р.М. Корекція місцевих факторів захисту при бронхіальній астмі у дітей // Імунологія та алергологія.-2005.-№3.-С.90.

87. Цимбаліста О.Л., Дехтяр В.Б., Березна Т.Г. та ін. Динаміка секреторного IgA в слині в процесі лікування у дітей, хворих на бронхіальну астму в періоді згострення на фоні недиференційованої дисплазії сполучної тканини // Імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.128.

88. Сміх Л.М., Пруська О.М., Колесник М.М. Ефективність використання препарату „АТМА” в комплексному лікуванні хворих бронхіальною астмою та обструктивним бронхітом // Імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.147.

89. Чернявський В.Г. Комплексне відовювальне лікування та контроль за його ефективністю у хворих на хронічні запальні захворювання бронхолегеневої системи, що супроводжуються бронхообструкцією // Імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.151.

90. Маргитич С,В., Максаков Д.Н., Ленкова Г.В., Сабодаж А.В. Оценка эффективности ингаляционного глюкокортикостероида-АСМАНЕКСА у больных бронхиальной астмой // Імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.151-152.

91. Маргитич С,В., Максаков Д.Н., Ленкова Г.В. опыт применения «ФЛУИМУЦИЛА» в комплексной терапии бронхиальной астмы // Імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.152.

92. Маргитич С,В., Максаков Д.Н., Ленкова Г.В., Сабодаж А.В. Оценка эффективности серобида у больных бронхиальной астмой // Імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.152.

93. Бичкова Н.Г., Петриченко В.Г., Лисовець О.В. Особливості системного імунітету у дітей, хворих на бронхіальну астму, при персистенції Chlamydia pneumoniae // Імунологія та алергологія.-2008.-№2.-С.36-40.

94. Фролов В.М., Рычнев В.Е. Исследование циркулирующих иммунных комплексов: диагностическое и прогнотическое значение // Лабораторное дело, 1996.-№3.-С.159-161.

95. Фролов В.М., Соцкая Я.А. Циркулирующие иммунные комплексы и фагоцитарная активность моноцитов у больных хроническим бронхитом при проведении дифференцированной иммунокоррекции // Український пульмонологічний журнал, 2003.-№3.-С.28-30.

Размещено на

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: