Стан мінерального обміну у бичків та шляхи його корекції
У зимово-весняний період необхідно забезпечувати, тварин, особливо стельних, лактуючих і зростаючий молодняк, вітамінами. Концентрат вітаміну А вводять коровам у дозі 100 000 ЕД (В. М. Данилевський), телятам 2500-50 000 ЕД, вітамін D2 коровам 200 000 ЕД, телятам 10 000 ЕД[32].
Я. А. Вітру для лікування ахаликозної остеодистрофії з успіхом внутрішньовенно вводив розчини хлористого кальцію в дозі 100-200 мол, глюконата кальцію в дозі 100-200, тетразана в дозі 250-500 мол. .[39]
При афосфорозной остеодистрофії рекомендується застосовувати стабілізований розчин одне- і двузаміщених солей натрію ортофосфорної кислоти і гексаметилентетраміна. Доза фосфозана для внутрішньовенного введення великій рогатій худобі 100-110 мол. У випадках загрозливого для життя зрушення кислотно-лужної рівноваги в бік ацидозу Н. А. Уразаев і М. Я. Сальникова вважають за необхідне внутрішньовенно, ввести 50-100 мол 10%-ного розчину гідрокарбонату натрію. Крім того, при остеодистрофії варто постійно стежити за станом окремих систем і органів і в разі потреби вжити термінових заходів до усунення виявлених розладів. .[7,20]
Основним у боротьбі з остеодистрофією великої рогатої худоби є комплекс лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на:
1) створення міцної кормової бази як у зимовий, так і в літній період, підвищення врожайності і поживності сільськогосподарських культур;
2) контроль за заготівлею і збереженням кормів, підготовкою їх до згодовування;
3) забезпечення мінеральними і вітамінними підгодівлями (кісткове борошно, трикальційфосфат, кормова крейда, препарати вітаміну D, кормові дріжджі, солі мікроелементів);
4) забезпечення зеленим конвеєром;
5) зміст тварин з дотриманням санітарно-гігієнічних умов.
У системі оздоровчих мір при остеодистрофії великої рогатої худоби важливу роль грає диспансерне обстеження поголів'я, що включає клініко-фізіологічне обстеження й обстеження умов змісту тварин. .
1. Клініко-фізіологічне обстеження складається з:
збору анамнезу (мінливість апетиту і спотворення смаку, зниження продуктивності, відтворної здатності);
вивчення клініки демінералізації останніх хвостових хребців, ребер, деформація, скривлення і переломи кісток;
дослідження сироватки крові на зміст загального кальцію, неорганічного фосфору, лужного резерву, загального білка, цукру крові, визначення кількості гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів;
рентгенографії, рентгеноскопії, рентгенофотометрії з метою встановлення витончення кортикального шару і розширення кістково-мозкового каналу, відсутності контрастності кісткового малюнка, демінералізації кісток;
виявлення патологічних змін: розм'якшення, крихкості, деформації і переломів кісток, поразки шлунково-кишкового тракту, печінки, серця й інших органів і тканин.
2. Обстеження умов змісту і годівлі тварин передбачає:
вивчення освітленості і мікроклімату тваринницьких приміщень;
дослідження ґрунту, води, кормів на зміст у них макро- і мікроелементів.
На підставі результатів клініко-фізіологічних, біохімічних, рентгенологічних і патологоанатомічних досліджень розробляють лікувально-профілактичні заходи. Дотримують режим годівлі по раціонах, збалансованим по живильних речовинах, макро- і мікроелементам, вітамінам; систематично здійснюють контроль за якістю кормів: перевіряють вміст у них протеїну, цукру, кальцію, фосфору, каротину; в осінньо-зимовий час і ранньою весною опромінюють корів ультрафіолетовими променями; дотримують правила відтворення.
При визначенні норм годівлі великої рогатої худоби в зоні энзоотичної остеодистрофії варто строго враховувати поряд з живою масою, підлогою, віком, продуктивністю, вгодованістю і такі показники, як стан здоров'я тварин, характер патологічного процесу. Для тварин з нижесереднею вгодованістю можна рекомендувати высокопоживні раціони. Якщо захворювання ускладнюється гострою атонією предшлунків чи гострим гастритом, то, незважаючи на виснаженість тварини, йому варто призначати напівголодну дієту[16].
Мінеральними речовинами тварини забезпечуються за рахунок надходження їх з кормом і частково питною водою. Однак корми по мінеральному складу неоднакові. В даний час доведено, що органічні речовини найбільше повно використовуються тільки при визначеному співвідношенні в кормах кальцію, фосфору й інших мінеральних речовин, у тому числі мікроелементів. У випадках недоліку в раціонах мінеральних речовин їх можна заповнити мінеральними підгодівлями. Як фосфорні підгодівлі можна рекомендувати злакові концентровані чи корми мінеральні кормові фосфати: динатрийфосфат, преципітат і ін. [20, 39].
Для забезпечення нормального балансу мінеральних речовин в організмі в корм потрібно обов'язково вводити зв'язані форми мінеральних з'єднань: трикальційфосфат, приципітат кормовий, фосфорин, кісткове борошно, золу і кісткове вугілля. При переважно фосфорній недостатності найкраще додавати в корми фосфорнокисле кормове вапно (фосфорнокислий чи кальцій краще пропарене кісткове борошно, преципітат), що у своєму складі містить більше фосфору, чим перераховані вище мінеральні підгодівлі[10].
2.7 Висновок з огляду літератури
Аналізуючи дані літературних джерел можна сказати, що остеодистрофія корів широко розповсюджене захворювання серед тварин України. На сьогоднішній час хвороба вивчена добре, але умови утримання і годівлі не відповідають нормам. В розвитку остеодистрофії має велике значення незбалансованість раціонів по мікроелементах і макроелементах, а також вітамінах, окрім цього обмеження активного руху, і згодовування кормів котрі не мають потрібну кількість мінеральних речовин тому що вирощуються в біогеохімічних провінціях. Лишається відкритим питання о сезонності захворювання, умов утримання та годівлі. Цікавим є вивчення клінічних проявів у великої рогатої худоби, зміна біохімічних властивостей крові, молока, сечі та оцінка діагностичних заходів при остеодистрофії. Особливу увагу слід приділити аналізу різноманітних схем лікувально-профілактичних заходів при остеодистрофії та розробка профілактичних та лікувальних міроприємств.
3. Власні дослідження
3.1 Матеріали і методи дослідження
Робота виконувалась в 2006-2007 роках на кафедрі терапії, фармакології та клінічної діагностики Сумського Національного Аграрного Університету та в умовах сільсько-господарського підприємства «Світанок» Миргородського району Полтавської області. Ряд досліджень було проведено в Миргородській державній районній лабораторії ветеринарної медицини. Об’єктами досліджень були бички на відгодівлі віком від одного до 12-ти місяців на субклінічну форму остеодистрофії. Для цього було проведено диспансерізацію стада.
З метою виключення, деяких незаразних та інфекційних хвороб був проведений аналіз епізоотичного стану господарства. При цьому особливу увагу приділяли аналізу данних ветеринарної статистики, і безпосередньо даним обстеження поголів’я господарства.Визначили характер прояву, поширеність, фактори і умови винекнення захворювання.Проводили оцінку заходів лікування і профілактики. Враховували ветеринарно-санітарний стан господарства, комплектування і розміщення поголів’я, умови годівлі і утримання корів, час прояву і форми перебігу остеодистрофії, вік і кількість хворих тварин, клінічні особливості хвороби, результати біохімічних досліджень, проб крові, сечі і молока.
Для оцінки клініко-фізіологічного стану тварин проводили щоденний клінічний огляд хворих тварин: двічі на добу (вранці і ввечері )вимірювали температуру тіла, підраховували частоту пульсу та дихальних рухів, проводили перкуссію печінкової зони притуплення.
В крові визначили вміст гемоглабіну, кількість еритроцитів, лейкоцитів, визначили вміст загального білка, глюкози, каротину, резервну лужність, кількість загального кальцію, неорганічного фосфору, та рівень кетонових тіл за загальноприйнятими методиками(Дослідженя крові тварин та клінічна інтерпретація отриманих результатів, 2002 р.).
Діагностику захворювання проводили комплексно, враховуючі анамнестичні данні (умови утримання та годівлі, структуру раціонів, захворюваність та вибраковку корів), клінічний огляд тварин (використову- вали загальні клінічні методи дослідження - огляд, перкуссія, аускультація), результати клінічного дослідження тварин та лабораторного дослідження крові .
Для уточнення діагнозу і визначення стадії патологічного процесу, тяжкості перебігу захворювання використовували методику виявлення кетонових тіл в крові, сечі та молоці за Лєстраде (1973 р.) – якісне та кількісне дослідження; стан мінерального обміну визначали за вмістом сироватцікрові загального кальцію - кальційарсенозним методом, і неорганічногофосфору за реакцією з ванадатмолібденовим реактивом (За Пулсом) та активністю лужної фосфотази (у реакції гідролізу з динатрійфенілфосфатом). Вміст вітаміну А та каротину у сироватці крові дослідних корів визначали за методом Бессея в модифікації В. І.Левченка (1998 р.)
Проби крові відбирали від тварин, яким проводили клінічне обстеження в першому етапі диспансерізації; в господарстві відібрано 30 проб крові, які відбирались з яремної вени у дві пробірки: в першу–з розчином гепарину для визначення вмісту гемоглабіну, еритроцитів та лекоцитів, а в другу кров без гепарину, у сироватці якої визначали вміст загального білка вуглеводів, каротину, кетонових тіл, неорганічного фосфору загального кальцію і лужний резерв вуглеводів за загальноприйнятими методами. Проби молока і сечі відбирали від тих же самих тварин, визначили в них вміст кетонових тіл, а в молоці щє й рівень глюкози, жиру, білку та кислотність.
Для порівняння ефективності лікування хворих тварин нами було сформовано три групи тварин по 10 голів у кожній. Бичків у групи відбирали за принципом аналогів.
У 1-й контрольній групі було застосовано лікування за загальноприйнятими методами –це використання тривітаміну та розчин глюконату кальцію. Тривітамін (Trivitaminum) - розчин, що містить у 1 мл .ретинолу-70000ЕД; холекальціферола-1000ЕД і токоферолу – 70 мг. Використовують препарат для профілактики травної і дихальної системи; підвищення репродуктивної функціїі росту тварин. Препарат вводили внутрішньом’язево, по одній ін’єкції надобу п’ять разів на протязі всього лікування з інтервалом три дні. Глюконат кальцію (Calcii glukonas) – це 20 % водний розчин, який утримує в собі 20 гр. порошку глюконата кальція , в якому 9 частина кальцію, а 91 частина глюкози.
Другій дослідній групі були застосовані такі препарати: для ін’єкції-це кальфомакс і для внутрішнього застосування-солувіт АD3ЕС.
Кальфомакс - цей препарат виготовляє компанія Індастріал Технологіка Лайтекс Ветерані С.А.Інвесса, Іспанія. Кальфомакс – це ін’єкційний розчин, прозорий, блідо-жовтого кольору. В 100 мл розчину міститься: глюконат Са - 16,7 гр., лактат Са -11,6 гр., форміат Са - 16, 5 гр., гіпофосфат Mg- 3,0 гр.,вода для ін’єкцій до 100 мл .
Дія препарату обумовлена наявністю у ньому солей Са, Mg та Р. Кальцій необхідний для нормального функціонування нервової, м’язової та кісткової систем. Він позитивно впливає на серцеву діяльність і особливо важливу роль відіграє для коагуляції крові. Висока концетрація кальція (44,8 % ) у 100 мл препарату забезпечує потребу в ньому вже при однарозовому введенні у випадках гострої гіпокальціємії у великої рогатої худоби . Р і Mg сприяють метаболізму Са. Основна функція Р полягає у перенесенні біологічної енергії, частково через АТФ. Mg є позаклітинним іоном і відіграє роль основного кофактора для багатьох ензимів, а саме з перенесенням фосфатів, що мають велике енергетичне значення. Препарат має показання : профілактика і лікування рахіту, остео -дистрофії, остеомаляції, післяродового парезу, ацетонемії, отруєння, всі випадки гіпокацемії у великої рогатої худоби. Застереження - у випадках гіперкальцієміїмії (при передозуванні) можуть виникнути: анарексія, болі у м’язах, нудота, блювання, спрага, поліурія. В особо тяжких випадках гіперкальцемія може викликати брадикардію і аритмію серця. Протипаказання не встановлені. Розчин ін’єктували внутрішньовенно одноразово у дозі 25 мл на 100 кг живої масси .Розчин вводили повільно зі швидкістю 100 мл / 5 хв.
Солувіт АD3ЕС – цей препарат виготовляється фірмою Бремор Фарма Німеччина прозорий розчин для внутрішнього застосування. Склад в 1мл препарату Вітаміну А – 50000 МО, вітаміну D3 - 10000 МО, вітамін Е – 25 мг, вітамін С – 100 мг, вода дистильована до 1 мл.Фармакологічна дія препарату обумовлена властивостями вітамінів А, D3, Е, С, які входять до його складу. Препарат сприяє нормалізації обміну речовин в організмі, підвищує його резистентність, позитивно впливає на ріст і розвиток молодняка, підвищує продуктивність сільськогосподарських тварин і птиці. Препарат застосовують при гіповітамінозах і авітамінозах, які викликаються недостатністю вітамінів А, D3, Е, С; функціональні розлади роботи органів розмноження; стреси; в період реконвалісценції для підвищення життєздатності молочних тварин. Препарат вводили внутрішньо з кормом по 20 мл на добу, застосовували 15 діб за період лікування лікування .
Тваринам третьої групи Внутрішньовенно вводили препарат броваглюкін, який попередньо змішували з 40%-ним розчином глюкози у співвідношенні 1:1. Перед введенням розчин підогрівали до температури тіла і повільно вводили у дозі 10 мл на 10 кг ваги тварини.
Окрім броваглюкіну з глюкозою тваринам третьої групи внутрішньом'язово вводили вітамінний препарат Тривіт.
Контроль за одужанням корів здійснювали шляхом щоденного клінічного обстеження і за швидкістю відновлення показників обміну речовин .
3.2 Характеристика господарства
Найбільш важливою галуззю продуктивного тваринництва України є скотарство, яке постачає незамінні продукти харчування і коштовну продукцію для харчової та переробної промисловості. В результаті сільськогосподарського використання великої рогатої худоби одержують молоко, що визначається високими харчовими якостями і є важливим компонентом у виробництві молочних продуктів. Тваринництво дає основну масу м”ясної продукції, цінної по складу високоякісними білками і незамінними амінокислотами. Тваринництво є основним постачальником органічних добрив для рослинництва і визначає рівень врожайності сільськогосподарських культур. Розвиток тваринництва характеризується такими показниками: збільшенням поголів”я великої рогатої худоби, у тому числі бичків на відгодівлі; збільшенням продуктивності тваринництва, валового виробництва молока і яловичини; підвищенням рівня виробництва молока і яловичини у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь.
Сільськогосподарське підприємство «Світанок» реструктуризовано в 1999 році на базі КСП «Ленінський шлях», а раніше колгоспу «Ленінський шлях». Господарство розташоване в центральній частині Миргородського району, в північній частині Полтавської області. Відстань до районного центру, а саме до міста Миргород складає 6 км. Відстань до областного центру м. Полтави складає 96 км. Спеціалізація господарства основана на виробництві овочевих культур, виробництва і реалізації м’яса і молока. Полтавська область як і Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська, Київська, Тернопільська входить до полісся. У цій зоні знаходиться п’ята частина сільськогосподарських угідь країни. Вона відзначається низинним рель’єфом, наявністю широких і заболочених річкових долин, високим рівнем підгрунтових вод.
В господарстві така структура орних земель: це дерново-підзолисті-53%; дерново-підзолисті оглеєні-17%; сірі лісові-8%; темно-сірі лісові й опідзолені черноземи-4%; дернові оглеєні-13%; болотні-5%. Всього у господарстві сільськогосподарських угідь 2445 га. Уся площа сільсько- господарських угідь зайнята під риллям. Крім цього в господарстві є землі, котрі не обробляються- це пасовища, ліси, водоймища близько 985 га. Всього земель в господарстві 3430 га. (Таблиця 3.2.1) Структура посівних площ недостатньо вірно розрахована, внаслідок чого соковитих кормів в господарстві більше ніж потрібно, а концентрованих кормів не вистачає (Таблиця 3.2.2.). Це призводить до несбалансованості раціону і виникненню хвороб травневої системи.
Загальне поголів”я ВРХ господарства становить 879 голів, з них дійних корів 205 голів. Окрім ВРХ в господарстві ворощують свиней, загальна кількість яких складає 454 голови, з них дорослого поголів”я 187 голів ( Таблиця 3.2.3.).
Високий рівень рентабельності виявився в рослинництві. В господарстві тваринництво займає другу ступень по рівню рентабельності. При проведенні аналізу продуктивності тваринництва виявилося, що За останні три роки виробництво м’яса зменшилося тому що зменшилося поголів’я великої рогатої худоби і свиней та підвищівся відсоток захворюваності хворобами незаразної етіології, та збільшилася собівартість молока і м’яса(Таблиці 3.2.4 – 3.2.5).
Розглядаючи ефективність виробництва продукції по рослинництву і тваринництву та динаміки виробництва за останні три роки було відмічено збільшення рівня рентабельності по рослинництву і тваринництву разом.Так, якщо в 2004 році рівень рентабельності всього по господарству складав - 14,9%, то вже в 2006 році рентабельність склала +5,2% . (Таблиця 3.2.6)
Аналізуючи дані таблиці 3.2.1., треба відзначити, що пасовища складають лише 7,49 % від всіх угідь, що є недостатнім для годівлі тварин у літній період. Коефіцієнт розпаханості склав 0,6. Коефіцієнт господарського використання землі склав 0,7.
Аналіз таблиці 3.2.2 показав, що під кормові культури відведено 45,77% посівних площ, що відповідає нормативам. Але концентрованих кормів 54,23%, тому і склалась ситуація в господарстві з постійним дефіцитом концентрованих кормів, особливо у весняно-зимовий період.
З таблиці 3.2.3. видно, що поголів”я ВРХ у 2006 році знизилося на 13,8% стосовно 2004 року, у тому числі корів на 37%. Поголів”я свиноматок не змінилося, а свиней усього зменшилося на 11,2%.
Аналіз таблиці 3.2.4: продуктивність тваринництва по удоях молока у 2006 році стосовно 2004 року зменшилася на 8,7%, а виробництво молока в розрахунку на 100га сільгоспугідь у 2006 році збільшилося на 11,1%. Середньодобовий приріст ВРХ у 2006 склав 403 гр., що на 19,6% вище, чим у 2004 році. Виробництво м”яса ВРХ у розрахунку на 100 га сільгоспугідь у 2006 році зменшилось на 23,9%, тому що зменшщилось поголів”я і підвищився відсоток захворюваності. Виробництво м”яса свиней у розрахунку на 100 га сільгоспугідь зменшилося на 5,3%, тому що зменшилося поголів”я у 2006 році.
Аналіз таблиці 3.2.5: собівартість молока у 2006 році відповідно до 2004 року збільшилася з 33,65 грн. до 55,39 грн. за центнер; собівартість прирісту ВРХ збільшилася на 32%; собівартість прирісту свиней збільшилася на 50%.
Таблиця 3.2.1
Розмір і структура земельних угідь
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | |||
|
Площа, га |
% |
Площа, га |
% |
Площа, га |
% | |
| Загальна земельна площа | 3430 | 100 | 3430 | 100 | 3430 | 100 |
| Сільськогосподарські угіддя | 2445 | 71,28 | 2445 | 71,28 | 2445 | 71,28 |
| У тому числі рилля | 2032 | 59,24 | 2032 | 59,24 | 2032 | 59,24 |
| У тому числі пасовища | 257 | 7,49 | 257 | 7,49 | 257 | 7,49 |
| У тому числі багаторічні насадження | 156 | 4,55 | 156 | 4,55 | 156 | 4,55 |
| Ліси і горчаки | 517 | 15,07 | 517 | 15,07 | 517 | 15,07 |
| Ставки і водоймища | 421 | 12,27 | 421 | 12,27 | 421 | 12,27 |
| Інщі угіддя | 47 | 1,38 | 47 | 1,38 | 47 | 1,38 |
Таблиця 3.2.2
Посівна площа та ії структура
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | |||
|
Площа, га |
% |
Площа, га |
% |
Площа, га |
% | |
|
Посівна площа Усього |
2445 | 100 | 2445 | 100 | 2445 | 100 |
| Зернові усього | 1326 | 54,23 | 1326 | 54,23 | 1326 | 54,23 |
|
У тому числі: Зернові |
826 | 33,78 | 826 | 33,78 | 826 | 33,78 |
| Ярові | 300 | 12,27 | 300 | 12,27 | 300 | 12,27 |
| Зернобобові | 200 | 8,18 | 200 | 8,18 | 200 | 8,18 |
| Овочі | 43 | 1,76 | 43 | 1,76 | 43 | 1,76 |
| Кормові усього | 1076 | 44,01 | 1076 | 44,01 | 1076 | 44,01 |
|
У тому числі : Багаторічні трави |
396 | 16,2 | 396 | 16,2 | 396 | 16,2 |
| Однолітні трави | 332 | 13,58 | 332 | 13,58 | 332 | 13,58 |
| Кукурудза на силос | 148 | 6,05 | 148 | 6,05 | 148 | 6,05 |
| Кормові корнеплоди | 200 | 8,18 | 200 | 8,18 | 200 | 8,18 |
Таблиця 3.2.3
Поголів'я сільськогосподарських тварин
| Поголів”я | 2004 | 2005 | 2006 |
2006 у % до 2004 |
| ВРХ (усього) | 1020 | 1020 | 879 | 86,2 |
|
Утому числі бички на відгодівлі |
565 | 565 | 356 | 63,0 |
| Свині (усього) | 624 | 554 | 554 | 88,8 |
|
У тому числі свиноматки |
145 | 145 | 145 | 100 |
Таблиця 3.2.4
Продуктивність тваринництва
| Показники | 2004 | 2005 | 2006 | 2006 у % до2004 |
| Удої молока на корову, кг | 1730 | 1096 | 1032 | 31,3 |
| Середньодобовий приріст, м.: КРС | 337 | 400 | 403 | 119,6 |
| свиней | 392 | 440 | 396 | 101 |
| Виробництво продукції тваринництва у розрохунку на 100 га сільгоспугіль, ц.: молока | 261 | 253 | 290 | 111,1 |
| М”ясо КРС | 46 | 35 | 35 | 76,1 |
| М”ясо свиней | 38 | 36 | 36 | 94,7 |
Таблиця 3.2.5
Собівартість 1 центнера тваринницької продукції, грн.
| Поголів”я | 2004 | 2005 | 2006 | 2006 у % до 2004 |
| Молоко | 33,65 | 53,0 | 55,39 | 164,6 |
| Приріст ВРХ | 406 | 543,7 | 536 | 132 |
| Приріст свиней | 377,5 | 433,8 | 567 | 150 |
Таблиця 3.2.6
Ефективність виробництва
|
Показники |
2004 |
2005 |
2006 |
|||||||||
| Виторг, Тис. Грн. | Собівартість, Тис. Грн. | Прибуток, (+), збиток (-) Тис. Грн. | Рівень Рентабельності, % | Виторг, Тис. Грн. | Собівартість, Тис. Грн. | Прибуток, (+), збиток (-) Тис. Грн. | Рівень Рентабельності, % | Виторг, Тис. Грн. | Собівартість, Тис. Грн.. | Прибуток, (+), збиток (-) Тис. Грн. | Рівень Рентабельності, % | |
| Усьго по госпо-дарству , у т.ч. | 1084 | 1064,6 | -158,6 | -14,9 | 852 | 764,3 | -57,7 | -7,55 | 886 | 807 | +42 | +5,2 |
| рослинництву | 628 | 430,6 | +197,4 | +45,8 | 520 | 402,3 | +117,7 | +29,3 | 545 | 431 | +114 | +26,5 |
| тваринництву | 456 | 634 | -178 | -28,1 | 332 | 362 | -30 | -8,3 | 341 | 376 | -35 | -9,3 |
| У тому числі молоко | 180 | 168 | +12 | +7,14 | 185 | 156 | +29 | +18,6 | 171 | 153 | +18 | +11,8 |
| М’ясо | 276 | 466 | -190 | -40,8 | 147 | 206 | -59 | -28,6 | 170 | 223 | -53 | -23,76 |
3.3 Результати власних досліджень
З метою визначення основних причин винекнення в умовно дослідному господарстві остеодистрофії бичків на відгодівлі, було детально проаналізовано епізоотичний стан господарства, проведений аналіз годівлі тварин, якість кормів і води, а також аналіз утримання тварин.
Так за данними проведених досліджень та аналізу ветеринарної звітності за 2004-2006 рр. було встановлено, що сільськогосподарське підприємство «Світанок» Миргородського району Полтавської області благополучне по інфекційним хворобам та отруєнням. Але за вказаний період серед поголів’я корів, досить часто реєструвались незаразні хвороби, виникнення яких було пов’язане з незадовільними умовами годівлі та утримання.
Данні ветеринарної статистики по незаразним хворобам великої рогатої худоби за період 2004-2006 рр. Наведені в Таблиці 3.3.1. З таблиці видно, що в господарстві часто виникали хвороби органів дихання: пневмонії - 7,66% та бронхіти - 8,06% ; хвороби обміну речовин: гіповітаміноз А - 8,06 і Д –8,87, кетоз - 6,45, аліментарна дистрофія - 13,72, остеодистрофія - 15,73; хвороби травного тракту: гастроінтерит -18,55, гостра тимпанія - 8,87; а також артрити - 4,03 .
З таблиці видно, що найбільший відсоток хвороб великої рогатої худоби припадає на остеодистрофію, аліментарну остеодистрофію, гастроінтерит, гіповітаміноз D, гостру тимпанію.
Таблиця 3.3.1
Данні ветеринарної статистики по незаразним хворобам
великої рогатої худоби за період з 2004-2006 рр.
| № п/п | Захворювання |
Захворілих голів
|
||||
| 2004 р. | 2005 р. | 2006 р. | всього | % | ||
| 1 | Гастроентерит | 14 | 17 | 15 | 46 | 18,55 |
| 2 | Гостра тимпанія | 8 | 8 | 6 | 22 | 8,87 |
| 3 | Гіповітаміноз А | 4 | 7 | 9 | 20 | 8,06 |
| 4 | Гіповітаміноз Д | 5 | 9 | 8 | 22 | 8,87 |
| 5 | Пневмонія | 8 | 4 | 7 | 19 | 7,66 |
| 6 | Бронхіт | 5 | 7 | 8 | 20 | 8,06 |
| 7 | Аліментарна дистрофія | 10 | 13 | 11 | 34 | 13,72 |
| 8 | Травматичний ретикулоперекардит | 3 | 4 | 3 | 10 | 4,03 |
| 9 | Кетоз | 5 | 7 | 4 | 16 | 6,45 |
| 10 | Остеодистрофія | 12 | 13 | 14 | 39 | 15,73 |
| Всього | 74 | 90 | 84 | 248 | 100,0 | |

Проводячі діагностичний етап диспансерізації, було визначено кормовий раціон бичків, який включав (кг): силос кукурудзяний - 20,0; жом буряковий - 10,0; сіно лугове - 4,0; кухонна сіль – 0,05; дерть пшенична – 6,0 .

Проаналізувавши кормовий раціон тварин (таблиця 3.3.2.), нами було встановлено, що вони мало забезпечені енергією,сирим і перетравним протеіном і цукром, в раціоні не вистачає також вітамінів і мінеральних речовин. А також тваринам недостатньо проводять моціон.
При оцінці якості корму було встановлено, що силос, який згодовують тваринам мав темно бурий колір, його кислотність – 4,6 рН; а співвідношення кислот наступне: молочної – 25%, оцтової – 60%, масляної – 15%. Жом буряковий мав рН – 3,4, співвідношення кислот: молочної – 20%, оцтової – 50%, масляної – 30%, що також відповідає поганій якості данного виду корму.
Що ж стосується інших кормів, які входять в раціон тварин, (дерть пшенична, сіно, солома), то їх якість задовільна, вони мають природний колір, не забруднені і не мають стороннього запаху та ознак плісневого ураження.
При аналізі утримання тварин були встановлені, деякі порушення санітарно-гігієнічних норм. В приміщеннях, де утримуються тварини вентиляція функціонує недостатньо, внаслідок чого відмічено надлишкове сконичення в повітрі приміщень сірководню, та аміаку; крім того освітле- ність дуже погана, є протяги; відносна вологість в межах 75%.
Територія ферми містить вигульні майданчики, але їх використовують в більшості влітку, а також коли суха погода, так як вони перебувають в антисанітарному стані. Що ж стосується санітарного стану господарства то його можно оцінити як задовільний.
Територія ферми огороджена, виїзди та входи на територію ферм обладнені дезбар’єрами та дезкилимками, які періодично заправляються дезінфікуючим розчином. Всі закуплені тварини для племінних та інших цілей підлягають карантинуванню в окремих приміщеннях ферм. На території ферм є ізолятори, де в більшості випадків лікують хворих тварин.
У весняно літній-період випасають на пасовищах. В осінньо-зимовий період тварин утримують в приміщеннях на прив’язі. Напування тварин здійснюється з автономних напувалок ПА-2 з безперервним постачанням води. При випасанні тварин напувають водою транспортованою у спеціальній тарі .
Таблиця 3.3.2
Компоненти раціону тварин
|
Показники |
Дійні корови | ||
| містився | потрібно |
Забезбеченість , % |
|
| Кормові одиниці | 7,6 | 10,6 | 71,7 |
| Перетравний протеїн , г | 1087 | 1060 | 102,5 |
| Кальцій , г | 43 | 73 | 58,9 |
| Фосфор , г | 19 | 51 | 37,3 |
| Поварена сіль , г | 73 | 73 | 100 |
| Магній , г | 16 | 52 | 30,8 |
| Сірка , г | 20 | 27 | 74,1 |
| Каротин , мг | 127 | 475 | 26,7 |
| Цукор ,г | 634 | 955 | 66,4 |
| Кобальт , мг | 3,7 | 7,4 | 50 |
| Мідь , мг | 50 | 95 | 55,6 |
| Цинк , мг | 453 | 635 | 71,3 |
| Марганець , мг | 389 | 635 | 61,3 |
| Йод , мг | 5,3 | 8,5 | 62,4 |
Роздачу кормів здійснюють за допомогою тракторів-кормороздавачів.
В якості підстилки викорис товують солому зернових культур. Гній видаляється регулярно, двічи на день. Двічи на місяць проводиться санітарний день з обов’язковою механічною очисткою та дезінфекцію гашеним вапном.
Крім аналізу анамнестичних данних, умов годівлі і утримання тварин, на діагностичному етапі диспансерізації нами було проведено клінічний огляд поголів'я тварин та повне клінічне обстеження поголів’я 100 бичків. При цьому використовувались загальноклінічні методи дослідження тварин (спостереження, огляд, пальпація, перкусія).
При клінічному обстеженні тварин виявляли симптоми характерні для остеодистрофії:Збільшення зап'ясткових суглобів (34 тварини), нерівність країв ребер (28 тварин), часткове розсмоктування останніх хвостових хребців (22 тварини) і останньої пари ребер (16 тварин), «Х» або «О» - подібну постанову грудних кінцівок (17% бичків), кіфоз (14 тварин), звуження грудної клітини (19%). Окрім остеодистрофії, клінічно виявляли: гепатомегалію (34%), болючість ділянки печінки (17%) та нирок (1,7%), анемічність кон'юнктиви (у 25,% молодняку), у більшості бичків (75%)зміни шкіри та волосяного покриву, що вказує на порушення А-вітамінного обміну. Визначилось також, що у деяких тварин спостерігається зниження апетиту, слабовиражена лизуха почащення дихання (понад 30 дихальних рухів/хвилину) тахікардія (понад 80 скорочень/хвилину), гіпотонія рубця (1-2скорочень/5 хвилин), слизові оболонки бліді з жовтяничним відтінком і іноді у тварин виникають запори, які змінюються проносами; у деяких відмічається слабкість тазових, рідше передніх кінцівок.
Для більш детальної оцінки загального стану тварин нами було проведеноо клінічне дослідження проб крові та сечі у ветеринарній лабораторії. Відбір проб крові проводили з яремної вени у дві пробірки:
- перша з гепарином;
- друга без гепарину.
Загальноклінічним дослідженням встановлено гіпохромію у 21% і мікроцитоз у 52% бичків.
Згодовування кислого жому та силосу за нестачі грубих кормів спричиняло розвитток гіпотонії рубці, тенденцію до зменшення величини рН його вмісту (6,4 ± 0,54), зміну співвідношення ЛЖК: зменшується відносна кількість оцтової кислоти (33,8 ± 1,98%), збільшується пропіонової (28,4 ± 0,36%), масляної (25,9 ± 2,25%) і валеріанової (11,8 ± 1,09%). Зменшення величини рНвмісту рубця характеризує розвиток ацидотичного стану в організмі, що підтверджується зміною реакції сечі до нейтральної або кислої у 19% бичків.
Внаслідок алотріофагії остеодистрофія ускладнюється травматичним ретикулоперикардитом, перитонітом, спленітом, гепатитом.
Лабораторнае дослідження проб крові та сечі у тварин контрольної та дослідних груп проводили за загально-прийнятими методиками біохімічного дослідження, внаслідок чого стало відомо, що біохімічні показники різко відрізняються від норми. Стало відомо що рівень кальцію 1,94±0,04 ммоль/л; (таблиця 3.3.3) та неорганічного фосфору (1,38±0,07ммоль/л) знизились, атакож рівень кетонових тіл значно зріс (від норми – 1,0-6,0 мг % ) до 50 мг %, водночас рівень глюкози знизився до 25 мг % (в нормі – 40-60 мг %), знизився і рівень гемоглабіну до 9,2 г/100мл(Таблиця 3.3.4.).
Сеча у окремих тварин кислої, нейтральної реакції. Питома вага її знижена - 1,010-1,038, осад пухкий, сірий підвищений процент рівня кетонових тіл – 20 мг % , а також рН вмісту рубця знизився до 5 мг%. У сечі з'являються кетонові тіла (до 40 мг %), жовчні пігменти. Збільшується виведення кальцію (342-392 мг/л) і неорганічного фосфору (234- 402 мг/л).
На нашу думку розвиток остеодистрофії спричинений як аліментарний фактор (недостатність вітаміну D, кальцію і фосфору), а також як вторинне захворювання на фоні метаболічних порушень спричинених розвитком кетозу.
Таким чином , проведений аналіз показників вмісту макроелементів у сироватці крові бичків господарства підтвердив розвиток остеодистрофії. Значна гіпокальціємія є наслідком досить тривалого порушення фосфорно–кальцієвого і D-вітамінного живлення тварин. Отримані нами дані свідчать про розвиток вторинної остеодистрофії на основі кетозу, патології печінки і нирок .
Таблиця 3.3.3
Морфологічні та біохімічні показники крові
| Показники | Господарство | Норма | ||
|
1 група контрольна |
2 група дослідна |
3 група дослідна |
||
| Еритроцити , тис/л | 5,3± 0,8 | 5,7±0,6 | 5,4±0,6 | 6,5±1,5 |
| Гемоглабін , г/100мл | 7,3±0,6 | 7,35±0,6 | 7,3±0,7 | 11,0±1,5 |
| Резервна лужність , по Ван Слайку (об% СО2) | 68±0,7 | 67,6±0,6 | 67,4±0,6 | 56±1,0 |
| Вітамін А , мкмоль/л | 0,6±0,3 | 0,63±0,3 | 0,62±0,4 | 1,35±0,3 |
|
Загальний кальцій , мг/100 мл |
5,2±0,7 | 6,3±1,3 | 5,5±1,2 | 11,3±1,3 |
| Неорганічний фосфор, мг/100 мл | 2,3±0,7 | 2,9±1,1 | 2,8±1,0 | 5,5±0,7 |
| Глюкоза , мг/100 мл | 25±0,1 | 28±0,1 | 28±0,2 | 55±1,2 |
|
Загальний білок , г/100 мл |
6,2±0,7 | 6,8±0,4 | 6,9±0,5 | 8,01±0,5 |
|
Кетонові тіла , мг100 мл |
46±0,3 | 51,0±0,7 | 48,7±0,6 | 3,6±0,3 |
При дослідженні механізму розвитку та прояву клінічних ознак хвороби було встановлено, що остеодистрофія у більшості обстежених тварин дослідного господарства перебігає у субклінічній (тобто прихованій) формі, про що свідчать загальні клінічні ознаки. На початку захворювання у тварин відмічались зниження апетиту, поява “лизухи” в. Загальна температура тіла при цьому була на середній межі фізіологічної норми і становила 37,9 – 38,4 єC не змінювалась протягом всього періоду хвороби та лікування.
У більшості тварин відмічали почащення дихання (понад 30 дихальних рухів за хвилину), тахікардію (понад 80 скорочень за хвилину), гіпотонію рубця, декі тварини періодично вкривалися потом, а у окремих тварин відмічалось підвищення рефлекторне збудження. Апетит спотворений тварини облизують навколишні предмети (камені, металеві предмети, і інше) Волосяний покрив матового відтінку. Уокремих тварин спостерігали ознаки порушення гемодінаміки, що виявилися підвищенням венозного і зниженням артеріального тиску.
При подальшому спостереженні за хворими тваринами відмічено наявність розладів травлення (запори які змінювались проносами), збільшилась зона печінкового притуплення на 5 см нижче від лінії маклока у 12 міжреберному проміжку; у окремих тварин відмічалась слабкість тазових кінцівок, а ще рідше – передніх.
Для уточнення діагнозу було проведено відбір проб крові та сечі з наступним їх лабораторним дослідженням для виявлення вмісту загального кальцію, неорганічного фосфору, виявлення кетонових тіл.
Результат показав при лабораторному дослідженні крові відмічали такі порушення. У сироватці крові відзначається гіпопротеінемія, зрушення кислотно-лужної рівноваги в бік ацидозу. Знижується кількість еритроцитів і гемоглобіну в крові, зміст кальцію зменшується до 9,2 мг