Стан мінерального обміну у бичків та шляхи його корекції
При організації трудового процесу згідно законодавства України “Про охорону праці” потрібно враховувати забезпечення нормального стану охорони праці, що може бути пов’язане з розробкою заходів безпеки при обслуговуванні поголів’я тварин.
Юридичними основами з охорони праці в господарстві являється вся існуюча документація. Це насамперед колективний договір, інструкції з охорони праці при виконанні робіт у тваринництві, основи законодавства України про працю, правила охорони праці в сільськогосподарському виробництві та інше. Порівнюючи із загальноприйнятим станом охорони праці можна відмітити, що в господарстві охорону праці організовано на підставі колективного договору, розпоряджень директора виробничої дільниці та інструкцій з дотримання правил роботи. Сукупність цієї документації являється юридичною базою функціонування системи охорони праці на сільськогосподарській дільниці.
Контроль служби охорони праці здійснюється уповноваженими особами, які обираються профспілкою громадян і мають право безперешкодно перевіряти виконання правил з охорони праці та техніки безпеки. Таким чином трудовий колектив здійснює громадський контроль за дотриманням правил з охорони праці.
В господарстві існує пункт з техніки безпеки, в якому проводять інструктаж з питань охорони праці: вступний, первинний, повторний, цільовий. Але слід зауважити, що цей пункт недостатньо забезпечений учбовим матеріалом (стенди, плакати, спеціальна література).
Для функціонування охорони праці проводиться комплексне планування робіт. Для цього укладається колективний договір, в якому визначаються обов’язки сторін щодо регулювання виробничих та трудових відносин. На виробничій сільськогосподарській дільниці розроблений поточний план робіт, який включає такі питання, як механізація важких і ручних робіт, охорона праці жінок і неповнолітніх, обов’язкові ветеринарно-санітарні заходи та інше. Для фінансування робіт з охорони праці на виробничій сільськогосподарській дільниці створений фонд охорони праці в який перераховують кошти із власного бюджету у визначений строк. Але цих коштів недостатньо для повного забезпечення засобами індивідуального захисту працівників при виконанні робіт із шкідливими і небезпечними умовами.
Взагалі недоліки потенційно впливають на стан виробничого травматизму, але на цьому підприємстві випадки травматизму лікаря ветеринарної медицини протягом останніх п’яти років не відмічали.
Працівники господарства, незалежно від виду робіт, один раз на рік, на початку березня, проходять медичний огляд у Вирівській сільській лікарняній амбулаторії. Виняток становлять працівники, які пов’язані із харчовими продуктами (кухарки), вони проходять медичний огляд два рази на рік – на початку березня та на початку вересня. Медичний огляд проводять за запрошенням спеціалісти із Миргородської центральної районної лікарні.
В цілому аналіз стану охорони праці на виробничій сільськогосподарській дільниці вказує на ряд позитивних моментів, а саме задовольняє організація виконання робітниками своїх обов’язків, є в наявності засоби індивідуального захисту та пожежної безпеки, проводяться інструктажі з охорони праці.
Територія ферми з усіх боків обнесена парканом і оточена ровом, має два в’їзди (головний і запасний) для автотранспорту, при цьому дороги для транспорту хоча і асфальтовані, але потребують ремонту. Також є спеціальна дорога для прогону тварин на пасовище. На території ферми розміщені три приміщення для тварин, біля двох із них обладнані майданчики для вигулу, санітарний забійний пункт, цех для приготування концентрованих кормів, навіси для зберігання сіна та соломи, дві траншеї для силосу та сінажу і водонапірна башта.
Приміщення для утримання дійних корів являє собою дворядковий комплекс з прив’язним утриманням. Інші два приміщення для тварин являють собою однорядні комплекси з прив’язним утриманням для молочних телят та телят старших вікових груп. Приміщення добре оснащені ліхтарями для штучного та здоровими вікнами для природного освітлення, і пристроями для природної вентиляції. Хоча штучна вентиляція відсутня, але рівень загазованості приміщення в межах норми. Приміщення взимку не опалюється, проте його досить добре утеплюють. Система видалення гною у всіх приміщеннях механізована, а для доїння використовується стаціонарна вакуумна установка. У кожному приміщенні встановлені електричні нагрівачі води для обробки молочного посуду, прибирання приміщень та душу.
Незважаючи на задовільне упорядкування, існує ряд прихованих небезпек, насамперед це ті небезпечні фактори, які мають місце при виконанні технічного процесу: пошкодження лікаря ветеринарної медицини і робітників самими тваринами, травмування під час різноманітних лікувальних та діагностичних маніпуляціях, враження лікаря збудниками зооантропонозів. Лікар ветеринарної медицини і обслуговуючий персонал може заражатися при обслуговуванні хворих тварин.
При цих умовах до роботи допускаються особи, які не мають медичних протипоказань, які пройшли виробниче навчання. Для безпеки і зручності роботи з тваринами в господарстві ветеринарні фахівці їх фіксують. Тварин фіксують одним із способів фіксації чи у фіксаціонному станку. Використовують такі способи як повал по Гессу, повал за допомогою кілець, фіксація кінцівок по Гессу, повал за допомогою путового ременя і підпруги з кільцями, кавказським способом і фіксація за допомогою носових щіпців.
При обслуговуванні кнурів дотримуються граничної обережності. Ікла у кнурів по досягненню ними случного віку і надалі в міру відростання спилюють і загладжують напилком.
Де містяться кнурі-плідники верстатах, годівниці і напувалки влаштовані так, щоб робітники свинарника, котрі їх обслуговують, могли роздавати корм і наливати воду з боку проходу, не заходячі у верстат.
Поголів’я корів утримують на прив’язі, яка вільно знаходиться на шиї. Биків утримують окремо на прив’язі, у 8-ми місячному віці їм вставляють носове кільце для кращого приборкування.
При лікувальній роботі лікар ветеринарної медицини повинен застосовувати ретельну фіксацію за допомогою обслуговуючого персоналу або станків, якщо тварини дуже буйні, то потрібно застосовувати нейролептики для заспокоювання тварин, застосовувати необхідні лікувальні засоби у відповідній концентрації і дозі безпечній для здоров’я тварини, застосовувати індивідуальні засоби захисту зокрема при ректальному дослідженні те відбиранні посліду, по можливості користуватися одноразовими шприцами та голками для запобігання перенесення збудників хвороби. Після проведення обстежень спецодяг міняти на інший. Після завершення роботи працівники знімають робочу одежу і приймають душ.
На даній фермі добре розроблена система протипожежної безпеки. Відповідальність за протипожежну безпеку покладена на завідуючого фермою. Також організована добровільна пожежна дружина не тільки виробничої сільськогосподарської дільниці, а й кожної окремої ферми. Серед працівників тваринництва регулярно проводиться інструктаж з протипожежної безпеки інженером з техніки безпеки виробничої сільськогосподарської дільниці. Для попередження пожеж у тваринницьких приміщеннях забороняється палити. Для паління організовані спеціальні місця, біля яких вивішені таблички: “Місце для паління”.
На кожному тваринницькому приміщенні ферми установлений щит з набором протипожежного інвентарю – лопати, відра, сокира, багор, вогнегасники та ящики з піском. Крім того виробнича сільськогосподарська дільниця має пожежне депо.
Для запобігання ударам блискавки на тваринницьких приміщеннях встановлені громовідводи, біля яких вивішені надписи, які попереджують про недопустимість наближення до них під час грози.
При проведенні відбору проб молока від корів використовувалися пластикові стаканчики. Проби відбирали під час доїння доярки, які були закріплені за даною групою тварин,.
Під час проведення лабораторних досліджень дотримувалися загальноприйнятих правил роботи з хімічними реактивами та електроприладами, уникали контакту проб молока з руками використовуючи склянні піпетки. Перед роботою з електроприладами проводили перевірку справності приладу – заземлення, пошкодження ізоляції та корпусу. Під роботи з електроприладом дотримувалися сухості рук, ноги ставили на гумовий килимок. Досліджені проби молока знезаражувалися кип’ятінням.
Під час проведення діагностичних заходів були помічені як позитивні, так і негативні результати. Тому надали рекомендації щодо безпечної роботи лікаря ветеринарної медицини та організації охорони праці на виробничій сільськогосподарській ділянці.
Зокрема необхідно забезпечити лікаря ветеринарної медицини всіма необхідними засобами. Відвести значну роль профілактиці хвороб, для цього потрібно регулярно проводити ретельну дезинфекцію приміщення, інвентарю та вигульних майданчиків, дезакаризацію, дезинсекцію, дератизацію, а головне при нашому завданні – проводити періодичну дегельмінтизацію тварин, які забезпечать розрив ланки між збудником і твариною. Також потрібно звернути увагу на забезпечення тварин якісними кормами та чистою питною водою, особливо в літньо-весняний період. Задля цього необхідно, щоб сам керівник виробничої сільськогосподарської дільниці був зацікавлений в цьому. Також керівнику для покращення охорони праці на виробництві необхідно розглянути ряд невідкладних питань, таких як ремонтування тваринницьких приміщень, вигульних дворів та поліпшити випасні площі з дотриманням пасовищної культури, забезпечення обслуговуючого персоналу новішим спецодягом, а також обов’язковій оплаті праці, ввести грошові премії.
Аналіз потенційно небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
|
№ |
Технологічна операція |
Небезпечна умова | Небезпечна дія | Небезпечна ситуація | Наслідки |
Заходи захисту |
| 1 | Огляд тварини |
1.Не вико ристання ЗІЗ* рук. 2.Незафіксована тварина. 3.Хвора тварина |
Проведення огляду тварини |
1.Травмування вет. лікаря. 2.Зараження мікроорганізмами |
1.Травми. 2.Зараження лікаря |
1.Фіксація тварини. 2. Використання ЗІЗ |
| 2 | Проведення необхідних маніпуляцій |
1.Незафіксовані тварини. 2.Хворі тварини. |
Введення лікарських засобів. |
1.Травми. 2.Інфікування. |
1.Травмування вет. лікаря. 2.Зараження мікроорганізмами. |
Фіксація тварини, дотримання правил безпеки. |
| 3 |
Рентгенологічне дослідження |
Незастосування ЗІЗ | Вимушена фіксація |
1.Шкідлива доза випромінювання. 2.Травми. |
1.Опромінення 2. Травмування вет. лікаря. |
Застосування седативних препаратів |
| 4 | Оперативне втручання |
1.Не використання ЗІЗ рук. 2.Незафіксована тварина. |
1.Задавання болю тварині. 2.Застосу вання вет інструмент тів. |
1.Травмування вет. лікаря. 2.Зараження мікроорганізмами. |
1.Травми. 2.Зараження лікаря. |
Фіксація тварини, застосування наркозу. |
| 5 | Розтин трупів |
1.Незастосування ЗІЗ. 2.Хворі тварини. |
Недотримання техніки безпеки при розтині |
1.Травмування вет. лікаря. 2.Зараження мікроорганізмами. |
1.Травми. 2.Зараження лікаря. |
Дотримання правил санітарії, наявність спецодягу. |
| 6 | Дезинфекція | Незастосування ЗІЗ | Недотримання правил роботи з деззасобами | Шкідливий вплив на організм | Опіки, отруєння | Наявність спецодягу, дотримання правил санітарії |
*ЗІЗ – засоби індивідуального захисту.
Аналізуючи таблицю видно, що при дотриманні правил внутрішнього розпорядку, виконання інструкцій, правил та норм з техніки безпеки та виробничої санітарії знижує виробничий травматизм до мінімуму.
На основі наведеного матеріалу можна зробити висновок про те, що в господарстві створюються умови для дотримання вимог з охорони праці та техніки безпеки. Необхідно і надалі вести роботу по недопущенню нещасних випадків на виробництв
У господарстві мається пожежний щит з вогнегасниками, цебрами, простими та основними лопатами, а також стоїть бочка з водою і шухляди з піском.
Забезпечення пожежної безпеки підприємства накладається на керівника і на інженера по охороні праці та технічній безпеці.
При виникненні пожеж, у період збирання і заготівлі кормів, а також в місцях їхнього збереження, викликають пожежну допомогу і використовують наявні засоби протипожежної охорони.
Система організаційних заходів включає:
організацію протипожежної охорони;
розробку норм і правил пожежної безпеки (СниП 2.01.02-85. протипожежні норми проектування будинків і споруджень, ДСТ 12.1.004-91. Пожежна безпека.Загальні вимоги.);
інструктаж про порядок роботи з вогненебезпечними речовинами і матеріалами;
дотримання протипожежного режиму при виникненні пожежі.
5. Екологічна експертиза ветеринарно-санітарних заходів
Усе живе й неживе у своїй сукупності на Землі - єдина екологічна система. Одночасно з розвитком людського суспільства накопичувались відомості про різноманітних живих істот на Землі, особливості їх способу життя. В результаті посиленої діяльності людини система піддавалась досить значним змінам, що створило не досить сприятливі умови для здоров’я людини, тваринного та рослинного світу. В цілому по Україні за останнє десятиріччя склався досить складний екологічний стан. Основними чинниками, що впливають на стан природних ресурсів є:
1. Нераціональне використання природних ресурсів.
2.Забруднення навколишнього середовища промисловими відходами.
3. Недбайливе ставлення до унікальних рослинних об’єктів природи в
їх природному стані.
4.Наслідки аварії на ЧАЕС.
5.Застосування у сільському господарстві пестицидів, фунгіцидів, інсектицидів.
Забруднення навколишнього середовища є одним з найбільш суттєвих факторів, який негативно впливає на тривалість життя та здоров’я людей і збільшує небезпеку генетичних порушень. Вплив людини позначається на всіх природних ресурсах і компонентах біосфери (земельному покриві, літосфері, гідросфері, атмосфері, тваринному та рослинному світі). Виходячи з цього можна виділити чотири головні форми такого впливу:
зміна структури земної поверхні;
зміна складу біосфери, кругообігу та балансу речовин, які до нього входять;
зміна енергетичного і зокрема - теплового балансу окремих регіонів та планети в цілому;
зміни, які вносяться у сукупність живих організмів.
У зв’язку з цим прийняті основні законодавчі акти, котрі регулюють відношення у сфері взаємин суспільства та природи:
Закон України „Про ветеринарну медицину” від 2001
року.
Закон України „Про охорону атмосферного повітря” від
1992 року.
Закон України „Про охорону навколишнього середо-
вища ”від 18.12.1996 року.
Закон України „ Про рослинний світ ” від 3.03.1993 року.
Земельний кодекс України від 18.12.1990 року.
Водний кодекс України від 18. 12. 1995 року.
При написанні дипломної роботи використовувалися данні і матеріали господарства Миргородського району Полтавської області «Світанок». На території знаходиться дві ферми де знаходиться велика рогата худоба, одна свиноферма, машино-тракторний стан, кормосховище, силососховище, і інщі будівлі. Окрім господарчіх будівель на території господарства розташований ветеринарний пункт в якому зберігаються лікарські препарати, деякі дезінфікуючі засоби, засоби специфічної профілактики інфекційних хвороб тварин, і в ньому проходить прийом хворих тварин не тільки господарства але і домашніх тварин населення. До лікаря звертаються люди з хворими тваринами для їх лікування, а також зі здоровими тваринами для отримання певних консультацій. У середньому за день звертаються від 1 до 4 господарів з тваринами і робітників господарства за якими закріплені тварини тому за рік проходить від 360 до 1440 тварин. Після прийому тварин з різноманітними захворюваннями (вірусної, бактеріальної, паразитарної, незаразної та хірургічної природи) проводиться прибирання лікарні та навколишньої території від забруднень, які можуть залишитися після тварин (сеча, кал, кров, гній, шерсть). Прибирання здійснюється механічним способом (вручну) - підмітається сміття та миється і чиститься за допомогою щітки, мила, миючих та дезинфікуючих засобів. Обробка та знезараження відпрацьованої рідини, продуктів життєдіяльності тварин (сеча, кал, кров та гній) виконується хімічним способом:
до рідких виділень (сеча, блювотні маси, стічні води, ополоски з зеву, мокроти) додають сухе хлорне вапно у співвідношенні 1:2 або 1:5, експозиція 1 година;
до твердих, оформлених виділень (кал) додається вода та препарат у співвідношенні 1:5, експозиція 1 година.
Виділення знаходяться у сосудах, які після використання занурюють у 1%-ний освітлений розчин хлорного вапна, з експозицією 1 година. Використані при лікуванні підстилки, серветки знезаражують кип’ятінням у 2%-му мильно-содовому розчині, або у 0,5%-му розчині будь-якого миючого засобу. Вся відпрацьована вода виливається у каналізаційний люк. Померлі тварини при необхідності піддаються розтину, який проводиться у кімнаті для інфекційних хворих, на залізному столі, у спеціальному кутку, з використанням спеціально відведених для цієї роботи інструментів (скальпель, ножиці, 2 пінцети, хірургічна пилка), які після розтину замочують у 2%-му розчині хлорного вапна на 1 годину, миють і піддають обробці сухим жаром. Цю процедуру виконують у спеціальних одноразових рукавичках, які потім знищують. Знищення трупів проводиться в біотермічній ямі та в скотомогильниках. Дезинфікуючі препарати (хлорне вапно та хлорамін) зберігають у спеціально відведеному приміщенні (сухому, темному, гарно вентилюємому за рахунок відкривання кватирки). Препарати зберігають у скляному, емальованому та глиняному посуді, щільно закритому, з етикеткою, на якій вказана концентрація та дата виготовлення.
Хлорне вапно використовується у вигляді хлорно-вапнового молока - для грубої дезинфекції 10-20% концентрації (для знезараження сміття), робочих розчинів 0,3–1% для дезинфекції при захворюваннях шлунково-кишкового тракту у тварин; 3-5% розчин - при вірусних інфекціях; 5%-й розчин - при туберкульозі. 10%-й розчин використовується протягом 1 доби, робочі розчини цілодобово.
Хлорамін - більш ніжний дезінфектант, тому готується перед використанням у концентраціях від 0,5% розчину при кишкових захворюваннях, до 5%-го розчину при крапельних інфекціях.
Дезінфікуючи препарати несприятливо діють на екосистеми, тому що вони є хімічними речовинами, які згубно впливають на все живе, але без їх використання зростає небезпека, розповсюдження хвороб, у тому числі і зооантропонозних (лептоспірозу, дерматофітозів та ін.).
Основним джерелом водопостачання в господарстві є міськводоканал. Вода яка використовується відповідає ДОСТу "Вода питна". Для стерилізації інструментів використовується дистильована вода, яку отримують за допомогою дистилятора. Забруднення джерела водопостачання ветеринарною клінікою не відбувається.
Домінуючий тип грунтів навколо клініки — чернозем з піском, на яких висаджені дерева.Періодично проводиться механічне прибирання навколишньої території та її озеленіння. Забруднення повітря в результаті роботи клініки також не відмічається навіть взимку, тому що опалення централізоване.
Аналізуючи зібраний матеріал можна зробити висновок, що ветеринарна клініка запобігає розповсюдженню можливих джерел забруднення екосистеми і усіма можливими засобами намагається зберегти рівновагу у екологічній системі.
6. Висновки та пропозиції виробництву
Висновки по виробництву
1. У зв’язку з тим, що на протязі багатьох років була низької якості кормова база і не відповідали нормі деякі параметри утримання в господарстві склалася критична ситуація внаслідок виникнення у поголів’я молодняку на відгодівлі остеодистрофії. При проведенні диспансерізації було виявлено, що у 89% всього поголів’я дійних корів гіпокальцемія. Середній вміст загального кальцію у сироватці крові складав 5,6 ± 0,8 мг/100 мл.
2. При дослідженні всього поголів’я господарства були виявлені хвороби незаразної етіології- це хвороби шлунково-кишкового тракту, хвороби дихальної системи, хвороби кінцівок, а також хвороби обміну речовин серед яких основний відсоток займають аліментарна дистрофія і вторинна остеодистрофія причин виникнення якої є декілька:
- по-перше, це низьке забеспечення корів вітаміном D;
- по-друге, порушення співвідношення в раціоні між кальцієм і фосфором;
- по-третє, це недодержання технології утримання, а саме недостатнє надання моціону .
3. Основними клінічними ознаками при остеодистрофії є порушення показників крові і сироватки, а саме зниження загального кальцію, неорганічного фосфору, загального білку, каротину, еритроцитів, зменшення глюкози, гемоглобіну і підвищення рівня кетонових тіл .
4. Використання в комплексі терапії остеодистрофії молодняку на відгодівлі броваглюкіну, глюкози та тривіт є досить ефективним як в терапевтичному так і в економічному плані.
5. Економічна ефективність від проведених лікувальних заходів броваглюкіном, глюкозою та тривітом у порівнянні з першою контрольно групою склала 148.20 грн.
1. Збалансувати раціон по поживним речовинам, вітамінам, макро- та мікроелементам.
2. Підвищити якість кормів за рахунок: правильного збирання , їх зберігання; так як землі являються біогеохімічними зонами, рекомендується додавати добрива з утриманням хімічних елементів, яких недостатньо в цих зонах.
3. Рекомендувати постійний контроль якості кормів, особливо в зимово-весняний період.
4. Нормалізувати мікроклімат в приміщенні по таким показникам, як вологість, загазованість, швидкість руху повітря в приміщенні, температурний режим в приміщенні.
5. При виникненні патологій незаразної етіології, зокрема остеодистрофії, потрібно своєчасно проводити діагностику, лікування і профілактику.
6. Лікування остеодистрофії слід проводити індивідуально з урахуванням особливостей перебігу хвороби, особливостей організму той чи іншої породи, умов утримання та годівлі.
7. Список використаної літератури
Аликаев В. А. Болезни молодняка. В кн.: Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных:—М.: Агропромиздат, 1985.
Анохин Б.М., Данилевський В.Д., Заморин Л.Г., Внутренние незаразные болезни сельскохозяйственных животных. - М.: Агропромиздат, 1999
Батраков А. Я. Лечение и профилактика незаразных болезней на молочных фермах. — Л.: Колос. Ленингр. отдиление. 1980. — 136 с.
Ветеринарная рецептура с основами терапии и профилактики /Под редакцией И .Е. Мозгова. –М.:Агропромиздат ,1988
Ветеринарна клінічна біохімія / В.І. Левченко, В.В. Влізло, І.П. Кондрахін та ін.; За ред. В.І. Левченка і В.Л. Галяса. - Біла Церква, 2002. - 400 с.
Внутренние незаразные болезни жвачных, Смирнов С. И., Муравьев М. И., К., «Урожай», 1977. 224c.
И о н о в П. С. и др. Внутренние незаразные болезни крупного рогатого скота. М., Сельхозгиз, 1961.
Кондрахин И. П. Алиментарные и эндокринные болезни животных.— М.: Агропромиздат, 1989. — 256 с.
К а б ы ш А. А. Эндемическая остеодистрофия крупного рогатого скота на почве недостатка микроэлементов. Южно-Уральское изд., 1967.
Калашников А.П., Клейменов Н.И., Байкалов В.Н., Нормы и рационы кормления сельскохозяйственных животных - М.: Агропромиздат, 1985
Кондрахин И. П., Курилов Н. В., Малахов А. Г. и др. Клиническая лабораторная диагностика в ветеринарии. — М.: Агропромиздат, 1985.
Косенко В.М., Достаєвський П.П.,Березовський А.В. Довідник ветеринарних препаратів і кормових добавок - К.: Ветінформ, 1999
ЛевченкоВ.І., Кондрахін І.П., Багацько Л.М., Загальна терапія і профілактика внутрішніх хвороб тварин - Біла Церква, - 2000
ЛевченкоВ.І., Кондрахін І.П., Судаков М.О., Внутрішні хвороби тварин- Біла Церква, 1999
Левченко В.І., Судаков М.О., Мельник Й.Л., Клінічна діагностика хвороб тварин - К.: Урожий, 1995
О н е г о в А. П. Алиментарная остеодистрофия. — В кн.: Внутренние незаразные болезни с.-х. животных. М., 1964.
Окишев Ф. Р., Ивановский С. А. К вопросу диагностики остеомаляции у крупного рогатого скота. — «Тр. Башкирского с.-х. ин-та». 1960, т. 9, с. 11—16.
Патологическая анатомия сельскохозяйственных животных/А. В. Жаров, В. П. Шишков, М. С. Жаков и др.; Под ред. В. П. Шишкова, А. В. Жарова. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Колос, 2001. — 568 с.
Патология обмена веществ у высокопродуктивного крупного рогатого скота./ Д. Я. Луцкий, А. В. Жаров, В. П. Шишков и др.; Под ред. В. П. Шишкова. —М.: Колос, 1978.—384 с.
Профилактическая и лечебная работа в животноводстве. В. М. Данилевский, И. П. Кондрахин, В. И. Дульнев, 1971.
Профилактика нарушений обмена веществ у сельскохозяйственных животных/Пер, со словац. К. С. Богданова, Г. А. Терентьевой; Под ред. и с предисл. А. А. Алиева.— М.: Агропромиздат, 1986.—384 с.
Профилактика внутренних незаразных болезней и лечение крупного рогатого скота в промышленных комплексах/Под ред. А. Н. Баженова. — Л.: Агропромиздат, 1987.
Профилактика и лечение болезней молодняка крупного рогатого скота. — Воронеж: Изд-во «Центральное Черноземье», 1983.
Профилактика и лечение незаразных болезней животных в спецхозах и комплексах / В. Е. Чумаченко, Г. А. Хмельницкий, В. П. Полищук и др.: Под ред. В. Е. Чумаченко.— К.:Урожай, 1986.— 272 с
Профилактика незаразных болезней молодняка/ С. С. Абрамов И. Г. Арестов И. М. Карпуть и др. —М: Агропромиздат. 1990.— 175 с.
Сопиков П. М. Значение ультрафиолетовых лучей в профилактике болезней минерального и витаминного обмена. — «Ветеринария», 1950, № 9, с. 50.
Справочник по патологии обмена веществ у животных/Под ред. Н. А. Судакова. — Киев: Урожай, 1984
Справочник ветеринарного врача. — СПб.: Издательство «Лань», 2002. — 896 с.
Справочник ветеринарного врача / Сост. и общ. ред. В. Г. Гавриша и И. И. Калюжного. Изд-е 3-е, испр. и доп. — Ростов н/Д: изд-во «Феникс», 2001. — 576с.
Справочник ветеринарного терапевта. 3-е изд., стер. / Под ред. А. В. Коробова, Г. Г. Щербакова. -СПб.: Издательство «Лань», 2003. — 384 с.
Справочник ветеринарного фельдшера / Г.М. Андреев , И.Д. Баронцев, Е.О. Воробьев и др.; Сост. Н. М. Калашин.- Л.: Агропромиздат . Ленінград .
отделение , 1988. -479с.
Субботин В.М., Субботина С.Г., Александров И.Д. Современные лекарственные средства в ветеринарии. Серия «Ветеринария и животноводство». Ростов-на-Дону: «Феникс», 2000. — 592 с.
Судаков М.О., Цвіліховський М.І., Береза В.І., Внутрішні незаразні хвороби тварин - К.: Мета, 2002
Учебник по незаразным болезням для оператора по ветеринарной обработке животных / В.У. Давыдов , П.Д. Евдокимов ,А.И. Киселев и др.; Под редакцией
Г.А. Кононова – М.: Колос, 1982 . – 544 с.
Черкасов В. А. Минерально-витаминная недостаточность у высокопродуктивных коров. — «Животноводство», 1956, № 5, с. 49—52.
Шарабрин И. Г. Определение минеральной недостаточности в питании высокопродуктивных коров. М., 1953.
Шарабрин И. Г. Профилактика нарушений обмена веществ у крупного рогатого скота. М., «Колос», 1975. 304 с.
Шарабрин И.Г.и др. Патология обмена веществ и ее профилактика у животных специализированных хозяйств промышленного типа/И. Г. Шарабрин, В. М. Данилевский, И. М. Беляков, Л. Г. Замарин. — М.: Колос, 1983. — 144 с.
Хмельницький Г. О. Ветеринарна фармакологія / Г. О. Хмельницький, В.С. Хоменко ,О.І.Канюка – Харків : Вид. – комерційне підприємство „ Паритет ” ЛТД : 1995 – 480 с.
8. Додатки
УДК 577.618.3.122:636.2087.73/.74
ПОКАЗНИКИ БІЛКОВОГО ОБМІНУ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ У СУХОСТІЙНИЙ ПЕРІОД ЗА УМОВ КОРЕКЦІЇ ЇХ ВІТАМІНО-МІНЕРАЛЬНОГО ЖИВЛЕННЯ
Ю.В. ЖУК, асистент
Вивчено вплив вітамінно-мінеральної добавки Баланс на показники білкового обміну в організмі високопродуктивних корів у період сухостою. Встановлено вищі його показники в крові корів дослідних груп, що зумовлено біологічно повноцінною їх годівлею, за рахунок введення до основного раціону вітамінно-мінеральної добавки Баланс.
Сухостійний період, білковий обмін, вітамінно-мінеральна добавка
Необхідною передумовою підтримання чисельності поголів’я та забезпечення високого рівня виробництва тваринницької продукції є відтворення тварин.
Відомо, що у високопродуктивних корів обмін речовин протікає інтенсивніше, тому забезпечення високого рівня метаболічних процесів в їх організмі неможливо без організації повноцінної годівлі в різні фізіологічні періоди [3,4].
Сухостійний період є найбільш напруженим, оскільки саме в цей період відбувається інтенсивний ріст плода та підготовка організму матері до нової лактації. Недостатнє забезпечення раціону, саме в цей період, вітамінами і мінеральними речовинами, призводить до порушення метаболічних процесів в організмі тільних тварин, що в свою чергу може призвести до виникнення родових і післяродових ускладнень, а також до зниження молочної продуктивності. Отже, основну увагу необхідно приділяти профілактиці порушень обміну речовин під час сухостійного періоду [2, 5, 6].
Як відомо, одним із важливих показників стану обміну речовин в організмі тварин є білковий склад крові. Залежно від інтенсивності обміну білків змінюється вміст загального білка та його фракцій у сироватці крові. Альбуміни, перш за все, є пластичним матеріалом для синтезу білків тканин, ферментів та інших сполук, необхідних для безперервних обмінних процесів в організмі тварин, а гамма-глобулінова фракція сироватки крові містить основну масу імуноглобулінів (антитіл), які забезпечують гуморальний захист організму [1].
Метою наших досліджень було дослідити зміни показників білкового обміну у високопродуктивних корів у період сухостою, при корекції їх раціону вітамінно-мінеральною добавкою Баланс фірми Вітамекс ЛТД.
Матеріал і методика досліджень. Дослідження проводили впродовж 2004-2005 рр. у ДСП ”Чайка” філія ”Дударків” Бориспільського району, Київської області у зимово-весняний період на коровах чорно-рябої голштинської породи європейської селекції 2–3 лактації, із продуктивністю 6,5–7 тис. кг молока. Тварин утримували у типовому чотирирядному корівнику на прив’язі.
Для досліду було сформовано за принципом аналогів 4 групи (контрольна і 3 дослідні) по 10 голів у кожній. Схему досліду показано у табл. 1. Піддослідним тваринам, згідно зі схемою досліду, задавали в різних дозах нову вітамінно-мінеральну добавку Баланс, виготовлену СТ Вітамекс ЛТД.
Табл. 1. Схема досліду
| Група тварин (n=10) | Умови годівлі |
| Контрольна | Основний раціон (ОР) | |
| Дослідні І | ОР+100 г добавки Баланс | |
| ІІ | ОР+200 г добавки Баланс | |
| ІІІ | ОР+300 г добавки Баланс |
Проби крові відбирали вранці до годівлі корів з яремної вени до початку досліду (постановка корів на сухостій) і за 3-5 днів до очікуваного отелення.
Визначення біохімічних показників проводили на біохімічному аналізаторі „Stat Fax” фірми ”AWARENESS TEHNOLOGY, INC” виробництва США за стандартними наборами реактивів фірми ІНТЕРО, Лтд.
Результати досліджень. Як показали результати досліджень (табл. 2), у корів піддослідних груп за 3-5 діб до очікуваного отелення вміст загального білка в сироватці крові вірогідно збільшувався порівняно з початковими даними (початок сухостійного періоду) відповідно на 7,2%; 8,3; 10,6 і 10,3%, альбумінів – на 6,7%; 7,6; 10,4 і 11%, альфа-глобулінів – на 6,3%; 8,4; 10,5 і 7,3%, бета-глобулінів – на 10%; 2,5; 3,7%, гама-глобулінів – на 10,2%; 14,6; 18,0 і 16,5%. При цьому в корів дослідних груп, яким вводили до основного раціону вітамінно-мінеральну добавку Баланс, кількість білка в сироватці крові була більшою, ніж у тварин контрольної групи. Так, у корів першої, другої і третьої дослідних груп вміст загального білка в сироватці крові порівняно з контрольною групою був збільшений відповідно на 1%; 3,1 (Р<0,05) і 2,8% (Р<0,05), альбумінів – на 0,8%; 3,4 (Р<0,05) і 4,0% (Р<0,01), альфа-глобулінів – на 1,9% (Р<0,05); 3,9 (Р<0,01) і 0,9%, гама-глобулінів – на 3,9% (Р<0,05); 7 (Р<0,001) і 5,7% (Р<0,001). В той же час у корів дослідних груп порівняно з контрольною групою відмічено достовірне зменшення бета-глобулінів відповідно на 6,8%; 5,7 і 12,5%.
Концентрація креатиніну і сечовини в сироватці крові контрольної і дослідних груп в кінці сухостійного періоду порівняно з початковими даними суттєво не змінювалась. Відмічена лише тенденція зменшення вмісту креатиніну в корів, яких утримували на основному раціоні на 5,5%, у тих що отримували 200 г добавки – на 2,4%, 300г – на 0,8% та збільшення – у корів, яким згодовували 100 г – на 1,1%. Проте порівняно з контрольною групою вміст креатиніну в сироватці крові першої, другої і третьої дослідних груп був недостовірно більшим відповідно на 7,0%; 3,3 і 4,9%.
Табл. 2. Показники білкового обміну в крові та її сироватці в корів у сухостійний період (M±m, n=10)