Анатомия человека

вказівки на участь цих гормонів у формуванні пам'яті.

Кровопостачання: нижні (внутрішні сонні артерії) і верхні (судини артеріального кола мозку) гіпофізарні артерії, Верхні артерії ідуть до сірого горба і лійки, тут вони анастомозують між собою і розпадаються на капіляри (первинна сітка гемокапілярів). На капілярах закінчуються розгалуження аксонів нейросекреторних клітин гіпоталамуса (синапси). Тут нейросекрети виділяються в кров. Із петель цієї сітки формуються воротні венули, які ідуть до передньої частки гіпофіза і переходять у широкі синусоїдні капіляри утворюючи вторинну гемокапілярну сітку. Капіляри вторинної сітки обплітають групи секреторних клітин. Капіляри вторинної сітки зливаючись утворюють виносні вени, відтікає кров звідси у велику вену мозку.

Задня частка гіпофізу васкуляризується переважно за рахунок нижніх гіпофізарних артерій (від внутр. сонної). Відтікає кров у пещеристі синуси.

Щитоподібна залоза (glandula thyroidea) розташована на передньо-латеральній поверхні верхніх відділів трахеї і низу гортані. У ній виділяють дві частки (праву і ліву) і перешийок, який лежить на рівні дуги перстнеподібного хряща. Приблизно у 30 % випадків від перешийка догори відходить відросток (пірамідальна частка залози). Ця залоза ніби охоплює гортань спереду і з боків. Маса - 20-30 г.

Багато васкуляризована (крові надходить в 3-7 разів більше ніж маса залози) і має багато лімфатичних судин.

Залоза вкрита сполучнотканинною капсулою, яка досить міцно зростається з гортанню. Від капсули всередину залози відходять слабо виражені перегородки - трабекули. Паренхіма залози складається з міхурців - фолікулів, які є структрною і функціональною одиницею залози. Стінка фолікулів побудована одним шаром тиреоцитів, які лежать на базальній мембрані. Кожний фолікул обплетений густою сіткою кровоносних і лімфатичних капілярів.

Гормони залози - тиреоглобуліни (стимуляція окислювальних реакцій, а звідси обмін речовин, рост, розвиток, диференціювання тканин) та тиреокальцитонін (обмін кальцію і фосфору) - впливають на енергетичний обмін, прискорюють розвиток організму, активують ц.н.с.

Кровопостачання: праві і ліві верхні (гілка зовнішньої сонної артерії) і нижні (гілка щитошийного стовбуру, а вона - гілка підключичної артерії) щитоподібні артерії.

Іннервація: гілки блукаючого нерва і шийних симпатичних вузлів.

Паращитоподібні залози (glandula parathyroidea) (дві верхні і дві нижні) - невеликі (6 х 4 х 2 мм) тільця овальної або округлої форми, масою кожна до 0,09 г. Розташовані вони біля полюсів задньої поверхні правої і лівої часток щитоподібної залози і вкриті спільною з нею капсулою. Від капсули всередину проходять перетинки, між прошарками яких розташовані залозисті клітини - паратиреоцити.

Гормон залози - паратгормон - регулює обмін кальцію і фосфору в організмі.

Кровопостачання і іннервація як і у щитоподібної залози.

Вилочкова залоза (thymus) (Тімус, Зобна залоза, Загрудинна залоза) - непарний лімфоїдно-залозистий орган - складається із правої і лівої часток, сполучених між собою рихлою сполучною тканиною. Розташована у верхній частині переднього середостіння позад рукоятки грудини. Нижній кінець може досягати перикарду, а верхній - виходити за межі грудної клітки. У новонародженого вона важить близько 12 г, швидко росте в перші 2 роки життя дитини. Найбільшої маси (40 г) досягає у віці 11-15 років. З 25-річного віку починається вікова інволюція залози з поступовим заміщенням її жировою клітковиною.

Вкрита сполучнотканинною капсулою, від якої відходять відростки, які поділяють залозу на часточки. В кожній часточці є коркова і мозкова речовина. Коркова речовина містить більше ніж мозкова лімфоцитів і темніша за забарвленням.

Тімус, як і кістковий мозок, є центральним організатором імуногенезу, в якому із стовбурових клітин (надходять із кісткового мозку) дозрівають і діференціюються Т-лімфоцити - відповідальні за клітинний і гуморальний імунітет клітини.

Кровопостачання: внутрішні грудні гілки аорти та нижніх щитоподібних артерій (гілка підключичної).

Іннервація: вузли шийного симпатичного стовбуру, гілки блукаючого

нерва і шийних спинномозкових нервів.

Підшлункова залоза (pancreas) належить за типом секреції до

змішаних залоз. Ендокринну діяльність у ній здійснюють острівці Лангерганса - клітинні скупченя з густою сіткою кровоносних капілярів. У залозі налічується 1-2 млн острівців діаметром - 100-300 мкм. У острівцях переважають бета клітини (60-80 %; продукують інсулін). Є ще альфа (10-30 %; продукують глюкагон) та дельта (продукують соматостатин) клітини.

Наднирники (glandula suprarenalis) - це власне дві самостійні ендокринні залози: кора і мозковий шар. Розташовані наднирники в заочеревинному просторі прилягаючи до верхнх полюсів нирок в товщі навколониркового жирового тіла. Маса наднирнирка - 20 г.

На передній поверхні наднирників є ворота, крізь які виходить їх

центральна вена. Наднирніки вкриті сполучнотканинною капсулою, від якої в середину залози відходять тонкі прошарки, які ділять коркову речовину на тяжі з густою сіткою кровоносних капілярів.

Коркова речовина (кора) утворена із мезодерми і розвивається із тих же елементів, що і статеві залози. Кора складається із 3-х зон, не зв'язаних із симп.н.с.: поверхнева (клубочкова; мінералокортикоїди), середня (найширша, пучкова; глюкокортикоїди) і внутрішня (сітчаста; статеві).

Кортикоїдні гормони регулюють обмін вуглеводів і білків, які приймають участь в інтеграції процесів неспецифічної адаптації організму.

Мозкова речовина має ектодермальне походження. Вона розвивається із елементів вузлів симпатичного стовбуру, які мігрують на периферію і перетворюються в хромафінобласти. Виробляють катехоламіни - адреналін і норадреналін. Контролюють вуглеводний і жировий обмін, регулюють діяльність с.с.с., функції гладенької мускулатури, зсідання крові, відіграють важливу роль в мобілізації “гострих” адаптивних реакцій

організму.

Хромафінна тканина є і в деяких симпатичних гангліях (парагангліях).

Кровопостачання: від гілок нажньої діафрагмальної і ниркової артерії та від черевної ділянки аорти.

Іннервація: гілки блукаючого і великого нутряного нервів.

Статеві залози, як і підшлункова, відносяться до залоз змішаної секреції. В яєчниках продукуються естроген і прогестрон. Естроген продукується у зернистому шарі фолікулів, які дозрівають. Прогестрон -

жовте тіло яєчника, яке формується на місці фолікула, з якого виділилася яйцеклітина після дозрівання (рубцева тканина) при настанні вагітності.

В ділянці воріт яєчника є клітини, які виробляють невелику кількість чоловічих статевих гормонів.

В яєчках продукуються чоловічі статеві гормони - андрогени. Ендокринні клітини яєчок розташовані між петлями звивистих сім'яних канальців.

В яєчках виробляється і невелика кількість жіночих статевих гормонів - естрогенів.


Список тем по лекциям:


Лекция

№

Тема лекции

1. Тканини
2. Скелет
3. Нервова система
4. Анализатори
5. Кровоносна система
6. Дихальна система
7. Органи травлення
8. Органи выдилення
9. Залози внутришньй секреции
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: