Диференційовані підходи до корекції метаболічних порушень у хворих на гнійний середній отит
Дослідження стану системного імунітету проводилось в період ремісії отиту в терміні від 4 місяців після першого обстеження. В цілому, після проведеної імунологічної корекції, відмічається достовірна нормалізація усіх складових клітинного імунітету (p < 0,001), які до лікування значно відрізнялись від показників норми. В процесі обстеження відмічено достовірна нормалізація CD3, хоча навіть і в період ремісії не відмічалось нормалізації кількості загальних Т-клітин, при ХГСО, кількість яких істотно різнилась від аналогічних у групі контролю (р < 0,001). У пацієнтів з ГГСО та ХГСО відмічалась нормалізація кількості в периферичній крові CD72, CD16, CD4 у порівнянні з результатами, отриманими в контрольній групі. Що стосується Т-супресорної популяції, то було встановлено її підвищення у порівнянні з вихідними даними, але вони утримувались зниженими порівняно з контролем (р < 0,001) у пацієнтів з ХГСО. Зміни в гуморальній ланці імунітету після проведеної імунологічної корекції у обстежених полягали насамперед у істотній нормалізації кількості Ig G (р < 0,001), не залежно від форми отиту. Важливим моментом впливу протефлазиду на гуморальну ланку було достовірне підвищення Ig A при ХГСО, що досягли фізіологічної концентрації (р > 0,05). Рівні Ig M при ГГСО та ХГСО істотно покращились у порывнянны з контрольною групою (р < 0,01). Отримані результати свідчать про виражений імуномодулюючий ефект протефлазиду, який полягає у нормалізації показників клітинної ланки імунітету та активації синтезу Ig G та Ig A, які мають вирішальне значення для тривалості досягнутої ремісії.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення актуального наукового завдання – підвищення ефективності діагностики та лікування гострого та хронічного гнійного середнього отиту, що перебігають на фоні остеопенії шляхом виділення інформативних клініко-лабораторних та інструментальних методів діагностики захворювання і вдосконалення методів патогенетичної терапії. Доведена ефективність модифікованих схем лікування гнійних середніх отитів в залежності від характеру порушень окремих ланок гомеостазу.
Гострий та загострення хронічного гнійного середнього отиту у хворих відрізняється критеріями активності запального процесу:
а) у випадку гострого гнійного середнього отиту домінує яскравий запальний синдром, який супроводжується у 31,4 % випадків запальними змінами в периферичній крові, підвищеним рівнем кріоглобулінів (p < 0,05), максимально високим вмістом гострофазового білка запалення – церулоплазміну (p < 0,001);
б) у хворих на хронічний гнійний середній отит загострення клінічно представлено провідними синдромами: больовим, втратою слуху, виділеннями з вуха, хронічної інтоксикації, які доповнюються істотно високим значенням кріоглобулінів в крові (p < 0,001) у поєднанні з низькою інформативністю показників периферичної крові (лейкоцитоз у 28,8 %).
Поширеність остеопеній серед хворих з середніми отитами рівномірна (гострий – 50,0 %, хронічний гнійний середній отит – 40,0 %), однак тривалий, клінічно тяжчий хронічний перебіг, який зумовлений органічними середнього вуха, спонукає до виникнення глибшого дефіциту мінералізації кісткової тканини із порушенням лінійних розмірів поперекових хребців. Свідченням цього є діагностовані при хронічному гнійному середньому отиті остеопенія І – ІІІ ступеня (20,00 %) та остеопороз (11,43 %), попри наявну остеопенію лише І – ІІ ступеня при гострому.
Загострення хронічного гнійного середнього отиту супроводжується активацією обміну сполучної тканини з істотно високою продукцією оксипроліну (p < 0,05) на тлі гіпокальційемії (p < 0,05), вторинної недостатності клітинної ланки імунітету та дисімуноглобулінемії за рахунок дефіциту Ig A (p < 0,05); активація запального процесу при гострому гнійному середньому отиті обумовлена дестабілізацією обмінних процесів у сполучній тканині, внаслідок підвищення показників системного імунітету (p < 0,05) на тлі нестійкої рівноваги кальцій-фосфорного обміну.
Комплексну терапію гострого та хронічного гнійного середнього отиту, що перебігають на тлі остеопенії, слід доповнювати кальцеміном, що сприяє покращенню стану мінералізації кісткової тканини, стабілізації обміну сполучної тканини. Діагностовану вторинну імунонедостатність клітинної ланки імунітету ІІ ступеня при відсутності остеопенії потребує призначення імунокорегуючого препарату – протефлазиду.
5. Катамнестичне спостереження за хворими на гострий та хронічний гнійний середній отит, що отримували модифіковані схеми лікування з’ясувало, що досягнуто позитивних клінічних результатів, стабілізувались показники мінерального обміну і темпи прибавлення кісткової маси. Запропоновані модифіковані схеми лікування дозволили досягнути позитивних клінічних результатів, стабілізації показників мінерального обміну і темпів прибавлення кісткової маси.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Хворим, що страждають на хронічний гнійний середній отит понад 5 років, необхідно визначати вміст в крові кальцію, лужної фосфатази, оксипроліну, кріоглобулінів; при наявності порушень існує потреба у денситометричному обстеженні поперекового відділу хребта.
Хворим на гострий гнійний середній отит з метою оцінки глибини запального процесу рекомендується визначати рівень церулоплазміну та кріоглобулінів крові. У випадку частих загострень ГРВІ (понад 3-4 рази на рік), необхідно визначати рівень кальцію, лужної фосфатази, оксипроліну, а у разі потреби – денситометрію хребта.
Для корекції остеопенічного синдрому слід призначати кальцемін по 1 таблетці двічі на добу протягом 30 днів з наступною перервою 3 місяці, далі – прийом у попередній дозі протягом 30 днів.
Для стабілізації показників клітинного імунітету та зменшення частоти загострень хронічного гнійного середнього отиту рекомендується вживання протефлазиду за схемою 1-ий тиждень – по 5 крапель 3 рази на добу; 2-3-ій тиждень – по 10 крапель 3 рази на добу; 4-ий тиждень – по 8 крапель 3 рази на добу через рот.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Ковалик П.В., Мальована І.В. Швидкість втрати кісткової маси у хворих на гострі і хронічні середні отити в менопаузі. - Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2003. - №2. – С.51-54.
І.В. Мальована Стан мінеральної щільності кісткової тканини за показником Т у хворих на хронічні гнійні середні отити, що лікувались консервативно та після радикальних операцій на вусі. – Журн. вушн., горл. і носов. хвороб. – 2006. - №3-с. – С. 46.
І.В. Мальована Стан імунної системи у хворих на гнійні середні отити. – Журн. вушн., горл. і носов. хвороб. – 2006. - №3-с. – С. 46-47.
І.В. Мальована Диференційовані схеми лікування остеопеній у хворих на хронічний гнійний середній отит. – Журн. вушн., горл. і носов. хвороб. – 2006. - №3-с. – С. 45-46.
Мальована І.В. Вміст церулоплазміну в крові – критерій глибини запального процесу при отитах. – Укрмедкнига. – 2007. – С. 178.
Мальована І.В. Вплив гнійних середніх отитів на обмін сполучнотканинних елементів. – Вісник наукових досліджень. – 2007. - №3. – С.53-54.
Мальована І.В. Характеристика процесів мінералізації кісткової тканини у хворих на гнійні середні отити. - Журн. вушн., горл. і носов. хвороб. – 2007. - №5. – С.18-20.
Мальована І.В. Ефективність процесів мінералізації кісткової тканини у хворих на гнійні середні отити при використанні кальцеміну. - Здобутки клінічної та експериментальної медицини. – 2007. - №2. – С.110-113.
АНОТАЦІЯ
Мальована І.В. Диференційовані підходи до корекції метаболічних порушень у хворих на гнійний середній отит. – Рукопис.
Дисертація на здобуття науокового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19. – оториноларингологія. – тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, Тернопіль, 2008.
Дисертація присвячена питанням підвищення ефективності діагностики та лікування ускладнень гнійних середніх отитів. Досліджувались насиченість кісток мінеральними речовинами, метаболізм сполучної тканини, кальцій-фосфорний обмін, стан системного імунітету та інтенсивність запального компоненту в залежності від клінічного варіанту отиту. Не зважаючи на рівномірну поширеність остеопатій хворих на гнійний середній отит (при ГГСО – 50,0 %, при ХГСО – 40,0 %), тривалий, клінічно тяжчий перебіг хронічного запального процесу в середньому вусі сприяє більшому зниженню мінералізації кісткової тканини. Свідченням цього є діагностовані при хронічному гнійному отиті остеопенія І-ІІ ступеня (20,0 %) та остеопороз (11,43 %), тоді як при гострому мала місце лише остеопенія І-ІІ ступеня. Виділені лабораторні та інструментальні критеріївиявлення остеопенії у пацієнтів із гострим та хронічним гнійним середнім отитом залежно від тривалості захворювання та частоти загострень. Серед них провідна роль належить визначенню кальцію, оксипроліну, кріоглобулінам та оцінці денситограми за показниками стандартного відхилення.
Патогенетично обгрунтована доцільність та запропоновано схеми корекції остеопенії у пацієнтів із гнійним середнім отитом препаратом «Кальцемін». Відстежено в динаміці покращення стану мінералізації кісткової тканини, стабілізацію обміну сполучнотканинних елементів, зменшення інтенсивності запального компоненту після застосування модифікованих схем лікування. Вторинний імунодефіцит клітинної ланки імунітету ІІ ступеня та дисімуноглобулінемія корегувались препаратом «Протефлазид», ефективність якого доведена позитивною клініко-лабораторною динамікою.
Ключові слова: гострий та хронічний гнійний середній отит, остеопенія, кріоглобуліни, лікування.
АННОТАЦИЯ
Малеваная И.В. Диференциированные подходы к корекции метаболических нарушений у больных со средним гнойным отитом. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 – оториноларингология. Тернопольский государственный медицинский университет имени И.Я. Горбачевского МОЗ Украины.
Диссертация посвящена вопросам повышения эффективности диагностики и лечения осложнений гнойных средних отитов. В работе, путем использования комплекса клинических, биохимических, иммунологических и денситометрического методов обследовано 103 пациента с острым и обострением хронического гнойного среднего отита.
Анализ длительности заболевания показал, что 55,77 % больных с хроническим гнойным срндним отитом наблюдались по поводу данного заболевания более пяти лет.
Исследование состояния системного иммунитета установило вторичный имунодефицит клеточного звена при обеих клинических вариантах отита и дисиммуноглобулинемию у больных с хроническим гнойным средним отитом, которая проявлялась снижением уровней иммуноглобулинов классов А и М (р < 0,05).
Обострение отита сопровождалось зничительным повышение уровня криоглобулинемии. При хроническом варианте протекания отита – достоверно выше чем при остром. Активность воспалительного компонента оценивалась по уровню церулоплазмина в крови, который достоверно повышен при обоих вариантах отита, причем при острой форме зничительно больше чем при хронической (р < 0,001), что связано с высокой интенсивностью воспальтельного процесса. При остром и обострении хронического гнойного среднего отита отмечалось нарушение процессов обмена соединительнотканных элементов, вследствие чего диагностированы достоверно высокие показатели оксипролина. Исследование показателей минерального обмена у пациентов доказало снижение уровней кальция, фосфора (р < 0,05) у пациентов с хроническим гнойным средним отитом и снижение уровня щелочной фосфатазы (р < 0,001) при обеих формах отита.
Полученные результаты комплексного исследования больных с острым и хроническим гнойным средним отитом доказали необходимость изучения состояния костной ткани. Денситометрическое исследование у больных с гнойным средним отитом дало возможность установить различные нарушения костной минерализации. Не смотря на одинаковую частоту остеопатий среди пациентов с гнойным средним отитом (при остром – 50 %, при хроническом – 40 %), длительное и более тяжелое протекуание хронического гнойного среднего отита способствует большему снижению костной минерализации. Свидетельством этого служатдиагностированные при хроническом гнойном среденем отите остеопения І-ІІІ степени (20 %) и остеопороз (11,43 %), тогда как при остром гнойном среднем отите имеет место только остеопения І-ІІ степени.
Патогенетически обоснована целесообразность и предложено схемы лечения остеопении у больных с гнойным средним отитом с помощью препарата «Кальцемин». Вторичный иммунодефицит и дисиммуноглобулинемия, диагностированные в процессе обследования, требовали назаначения иммунокоректора – протефлазида. Эффективность предложеной коррекции отслеживалась в динамике. Отмечена позитивная динамика клинических симптомов, улучшение состояния минерализации костной ткани, уменшение интенсивности воспалительного компонента, улучшение показателей системного иммунитета.
Ключевые слова: острый и хронический гнойный средний отит, остеопения, криоглобулины, лечение.
ANNOTATION
Malyovana I.V. Differentiated approaches to correction of metabolic violations in patients on purulent otitis media. – Manuscript.
Dissertation on gaining a scientific degree of candidate of medical sciences after speciality 14.01.19. – otorynolaryngology. – Ternopil state medical university named by I.Ya. Gorbachevsciy MOZ of Ukraine, Ternopil, 2008.
Dissertation is devoted to the questions of rise of efficiency of diagnostics and medical treatment of complications of purulent otitis media. Were explored saturation of bones by the mineral matters, metabolism of connecting tissue, caltsium-phosphor exchange, state of immunity system and intensity of inflammatory component depending on the clinical variant of otitis. Because of even prevalence of osteopaty patients on purulent otitis media (at APOM – 50,0 %, at CPOM – 40,0 %), protracted, clinically the more heavy motion of chronic inflammatory process in the middle whisker assists to the greater decline of mineralizatsion of bone tissue. Is a certificate of this diagnosed at chronic purulent otitis of the osteopeny I-II degree (20,0 %) and osteoporozis (11,43 %), while at acute took place only the osteopeny I-II degree. Selected laboratory and instrumental criterium of finding out of the osteopeny at patients with acute and chronic purulent otitis media depending on duration of disease and frequency of acutening. Among them the leading role belongs to determination to the calcium, ocsiprolini, criogloboulini and to estimation of densitogramm after the indexes of standard deviation.
Patogenetic grounded expedience and charts of correction of osteopeny at patients with purulent otitis media are offered by «Caltsemin». An improvement of state of mineralizatsion of bone tissue, stabilization of exchange of spolouchnotcaninnih elements, reduction of intensity of inflammatory component after application of modified charts of medical treatment is watched in dynamics. The secondary immunodeficitis of cellular link of immunity the ІІ degree and by the disimounogloboulinemy corected with preparation «Proteflazid», efficiency of which is led to the positive clinical laboratory dynamics.
Keywords: acute and chronic purulent otitis media, osteopeny, criogloboulini, medical treatment.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
КГ – кріоглобуліни
ІН – імунодефіцит
ЛФ – лужна фосфатаза
ОП – оксипролін
ХГСО – хронічний гнійний середній отит
ГГСО – гострий гнійний середній отит
ЦП – церулоплазмін
ВМС – вміст иінеральних речовин у кістці
СD3 – Т-клітини
CD72 – В-клітини
CD4 – Т-хелепери
CD8 – Т-супресори
CD16 – натуральні кілери
Ig – імуноглобуліни
Т – величина стандартного відхилення фактичної мінеральної щільності по відношенню до відповідного середньовікового показника