Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії

Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії

років 4 чоловіка, контрольна – так само – 20-35 років 6 чоловік, 36-45 років, 4 людини, за статтю розподілились наступним чином: експериментальна – 3 жінки та 7 чоловіків, контрольна 4 жінки та 6 чоловіків.

По характеру захворювання хворі розподілились наступним чином: 4 хворих знаходяться на поліклінічному етапі реабілітації після стаціонарного лікування з приводу переломів кисті, 2 хворих на поліклінічному етапі реабілітації після реплантації пальців кисті, 8 хворих лікуються амбулаторно з приводу ран та поранень кисті, 4 хворих з приводу опіків кисті.

Анамнез життя:

Матеріально-побутові умови середні; спадкові захворювання: 1 хворий спадковість до Цукрового діабету, схильність до злоякісних утворень не має; умови праці: працює 18 піддослідних: у 8 робота сидяча, у 10 важка фізична праця; шкідливі звички: алкоголем не зловживають, палять 14; алергічні реакції: на медикаменти немає.

З анамнезу захворювання було відоме: у всіх випадках має місце нещасливий випадок, у 6 випадках на виробництві, у останніх випадках у домашніх умовах.

Скарги:

Скованість, обмеження рухів у суглобах кисті, болі при рухах, скованість у суглобах кисті, наявність набряку у ділянці травми або поранення.

Об’єктивні дані: блідість слизових оболонок, язик чистий, вологий, лімфатичні вузли не збільшені. Тони серця приглушені, ритмічні. Дихання у легенях везикулярне, хрипів не має, перкуторно легеневий звук. Живіт м’який б/б. Фізіологічне оправлення без змін.

При місцевому обстеженні виявлено: деформація кистей, дефігурація суглобів кистей, післяопераційні та після опікові шрами, набряки у ділянках ураження.

При Ro-графічному обстеженні зміни відповідно до терміну загоєння переломів.

Лабораторні дослідження: без змін.


Таблиця 1.1 – Характеристика експериментальної групи

(вік 20-35 років)

№з/п

П.І.Б хворого

Вік

Стать

Діагноз

1 Новіков Роман Сергійович 21 Ч Травматична ампутація II пальця, лівої кисті, стан після реплантації.
2 Василенко Римма. Петрівна 24 Ж Термічний опік 1 ст., 5% правої кисті.
3 Федорченко Іван Олексійович 30 Ч Рублена рана тильної поверхні лівої кисті.
4 Рибальченко Любов Ігорівна 28 Ж Різані рани 5-4 пальців правої кисті.
5 Парамонов Ігор Васильович 32 Ч Термічний опік 1 -2 ст., 5% лівої кисті.
6 Оглу Руслан Іванович 30 Ч Відкритий перелом 5-4 пальців правої кисті.(післяімобіляційний стан).

Таблиця 1.2 – Характеристика експериментальної групи

(вік 36-45 років)

№з/п

П.І.Б хворого

Вік

Стать

Діагноз

1 Колісніченко Ірина Петрівна 37 Ж Різані рани 3-4 пальців лівої кисті.
2 Рогов Сергій Федорович 40 Ч Закритий перелом п’ясних кісток лівої кисті (післяімобіляційний стан).
3 Торгонський Олег Іванович 36 Ч Відкритий перелом 1-2 пальців лівої кисті (післяімобіляційний стан).
4 Шевченко Сергій Іванович 41 Ч Різана рана долонної поверхні правої кисті.

Таблиця 1.3 – Характеристика контрольної групи (вік 20-35 років)

№з/п

П.І.Б хворого

Вік

Стать

Діагноз

1 Волков Володимир Анатольович 20 Ч Укушена рана правої кисті.
2 Макарова Олена Василівна 25 Ж Різані рани 1-2 пальців лівої кисті.
3 Бобрик Олександр Вікторович 29 Ч Травматична ампутація І-II пальців, правої кисті, стан після реплантації.
4 Ващенко Оксана Вікторівна 27 Ж Різана рана правої кисті.
5 Соколов Сергій Семенович 23 Ч Закритий перелом 5-4 пальців правої кисті.
6 Голікова Олена Петрівна 31 Ж Термічний опік 2 ст., 5% лівої кисті.

Таблиця 1.4 – Характеристика контрольної групи (вік 36-45 років)

№з/п

П.І.Б хворого

Вік

Стать

Діагноз

1 Романенко Ольга Геннадіївна 36 Ж Різані рани 3-5 пальців правої кисті.
2 Луньов Олег Сергійович 41 Ч Термічний опік 2 ст., 5% лівої кисті.
3 Кухар Іван Романович 38 Ч Відкритий перелом 3-4 пальців правої кисті (післяімобіляційний стан).
4 Шрамко Олег Вікторович 42 Ч Закритий перелом п’ясних кісток правої кисті

Розділ 2. Методи проведення дослідження


2.1 Методи збору досліджуваних даних


Динамометрія кисті. Кистьовий динамометр має овальну форму і представлений сталевою пружиною, ступінь стиску якої регулюється стрілкою. Використовуються кистьові динамометри різних марок: ДК-25 – для дітей, ДК-50 – для підлітків і жінок, ДК-100 – для чоловіків, ДК-140 – для спортсменів. Ми у своєму дослідженні використовуємо динамометр ДК-100.

Методика проведення дослідження: беремо кистьовий динамометр кистю правої руки, що відводимо від тулуба до одержання з ним прямого кута. Другу руку опустите вниз уздовж тулуба. Стискаємо з максимальною силою пальці правої кисті три рази, роблячи інтервали в кілька хвилин і щораз фіксуючи положення стрілки. Найбільше відхилення стрілки динамометра є показником максимальної сили м'язів кисті.

Для об’єму рухів ми використали углометр, довжина траншей якого відповідає довжині пальців. Положення розгинання суглобів приймали за нульове. Для дослідження ми вимірювали амплітуду рухів у п’ястно-фалангових суглобах. [11]


2.2 Математико-статичний метод обробки даних, отриманих в ході

експерименту за Ст'юдентом


Для порівняльного аналізу у своїй роботі ми використовуємо. математико-статичний метод обробки даних за Ст'юдентом. Для математичного порівняльного аналізу визначаються такі параметри:

середнє арифметичне значення величини показника (Х);

середнє квадратичне відхилення, яке характеризує мінливість ознаки (Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії);

помилка середньої (m);

Всі три показника розраховуємо для кожної групи окремо, для контрольної та експериментальної.

Середнє арифметичне значення величини показника Х вираховуємо за формулою (2.1):


Х = Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії, (2.1)


де Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургіїМетоди фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії – сума значень показників в групі,

n – кількість людей в групі.

Середнє квадратичне відхилення значення показника Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургіївираховуємо за формулою (2.2):


Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії= R (max – min)/А, (2.2)


де R – різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника,

А – табличне значення із значень n (додаток А).

Помилку середньої вираховуємо за формулою (2.3):


m = Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії, (2.3)


де Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії – середнє квадратичне відхилення,

n – кількість людей в групі.

Знаючи величини X та m кожної групи, можливо визначити значення t – критерію Ст’юдента за формулою (2.4):


t = Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії, (2.4)

де Х1 та Х2 – середні арифметичні,

m1 та m2 – помилки середньої арифметичної.

В чисельнику формули (2.4) визначається різниця між Х кожної групи, причому з більшого значення віднімається менше значення.

В знаменнику формули – сума значень помилок середньої арифметичної в контрольній та експериментальній групах.

Після визначення значення t залишається встановити – достовірна чи недостовірна різниця у величині зазначеного показника між контрольною та експериментальною групами.

Для цього використовується додаток Б, в якому в одній з колонок знаходиться значення «ступенів свободи».

Ступень свободи визначається за формулою (2.5):


f = (nконтр + nексп) – 2, (2.5)


де n – кількість людей в контрольній та експериментальній групах.

Таким чином, знаючи значення ступеню свободи f та значення t – критерію Ст’юдента, визначаємо достовірність відмінностей. У додатку Б, таблиця граничних значень t – критерію Ст’юдента напроти знайденого значення ступеня свободи є два значення Р. Саме з цими значеннями Р ми порівнюватимемо отримані значення t.

Якщо значення t буде менше значення (Р – 0,05), то достовірної відмінності між досліджуваним показником в контрольній та експериментальній групі немає, тобто Р > 0,05.

Якщо значення t дорівнює значенню (Р – 0,05), або буде знаходитися між значенням (Р – 0,01), або буде більше значення (Р – 0,01), то це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної груп. [12]


Розділ 3. Хід дослідження


На початку нашого дослідження ми вимірюємо показники по динамометрії, та амплітуду рухів у п’ястно-фалангових суглобах для кожної з груп. Отримані дані заносимо до таблиць 3.1 для експериментальної групи та 3.2 для контрольної.


Таблиця 3.1 – Показники експериментальної групи на початку

дослідження

№ з/п

П.І.Б.

стать

Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (градуси) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
1 Н. ч 41,1 10,2 85 55
2 В. ж 27,6 18,5 87 67
3 Ф. ч 39,8 18,2 90 70
4 Р. ж 25,9 17,5 89 72
5 П. ч 38,0 19,3 82 68
6 О. ч 38,8 17,9 84 78
7 К. ж 28,7 17,4 78 62
8 Р. ч 40,8 20,4 79 66
9 Т. ч 39,7 22,4 90 75
10 Ш. ч 39,9 26,7 88 78

Таблиця 3.2 – Показники контрольної групи на початку дослідження

№ з/п

П.І.Б.

стать

Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (градуси) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
1 В. ч 40,2 10,2 87 63
2 М. ж 28,6 19,5 87 67
3 Б. ч 39,9 15,2 89 50
4 В. ж 26,7 17,5 89 70
5 С. ч 39,1 19,8 84 67
6 Г. ж 28,8 16,9 82 76
7 Р. ж 30,1 17,4 78 62
8 Л. ч 39,8 20,4 90 66
9 К. ч 40,7 22,4 80 65
10 Ш. ч 39,2 26,7 88 69

Після цього ми перейшли до виконання фізичної реабілітації.

У ході дослідження ми використали наступні методі фізичної реабілітації.


3.1 Комплекси лікувальної фізичної культури

фізичний лікування реабілітація захворювання прооперований

Після переломів кисті хворими на першому етапі постімобіляційного періоду виконувались наступні спеціальні вправи:

1. Руки на ковзній площині столу. Активні згинання і розгинання пальців, руху всіма пальцями разом і кожним пальцем роздільно.

2. Руки упираються на стіл. Фіксація проксимально розташованої фаланги за допомогою здорової руки чи олівцем, активне згинання та розгинання послідовно в міжфалангових суглобах.

3. Лікті спираються на стіл, кисті разом, вертикально нагору. Зведення і розведення пальців за допомогою здорової руки.

4. Згинання і розгинання пальців за допомогою здорової руки.

5. Діставання кінчиками пальців різних ділянок долоні.

6. Кисть звисає за край столу, долонною стороною. Обхватування краю стола пальцями.

7. Рука на поверхні столу. Захоплювання пальцями різних по розмірам і формі предметів: обертання циліндрів від себе і до себе.

Вправи виконуються у повільному темпі, повторюють 5-8 разів.

На другому етапі використовувались вправи для зміцнення сили пальців і кисті, відновлення тонких рухів кисті і загальної координації рухів пальцями.

Комплекс вправ:

1) удари кінчиками пальців (щиглики) по висячих предметах різної маси (ватяна кулька, пробки, дерев'яна кулька);

2) розтягування пальцями гуми на спеціальній підставці;

3) піднімання різних по масі предметів (дерев'яні, металеві циліндри);

4) розібрання і збирання дитячих пірамідок;

5) лов на лету маленької кульки;

6) вправи з вовчком;

7) підкидання, перекидання і лов різними способами великих і малих м'ячів.

Зразковий комплекс ЛФК на відновному періоді:

Вступний розділ

1. В.п. – основна стійка. Піднятися на носки, руки нагору, подивитися на руки. Спираючи на всю стопу, руки вниз (4-6 разів).

2. В.п. – те ж. Обертання в лучезап'ясних суглобах (по 12 разів у кожну сторону).

3. В.п. – стійка ноги нарізно. Руки за голову, у сторони, нагору, униз (6-8 разів).

4. В.п. – те ж. Руки зчеплені в замок. Вільні рухи в лучезап'ясних суглобах. Тильне і долонне згинання (8-12 разів).

Вправи з палками

5. В.п. – палка перед собою вертикально. Хват за кінець палки. Почергові перехоплення правою і лівою рукою зверху вниз і назад (6-8 разів в обох напрямках).

6. В.п. – палка перед собою горизонтально хватом знизу. Згинання рук у ліктьових суглобах (10-12 разів).

7. В.п. – палка у правій руці горизонтально. Підняти руку, опустити. Те ж – лівою рукою (по 8-10 разів).

8. В.п. – палка у правій руці перед собою. Ротаційні рухи в лучезапясному суглобі. Те ж – лівою рукою (по 8-10 разів).

9. В.п. – палка у правій руці. Протаскування палки через щільно стиснуті пальці. Те ж – лівою рукою (по 10-12 разів).

10. В.п. – те ж. Імітація гребли на байдарці (16-20 разів).

Основний розділ (вправи виконуються в положенні сидячи за столом)

1. Зжати кисть у куркуля, великий палець зверху притискає 4 інших. Те ж, але 4 пальці притискають, великий палець зверху (по 10-15 разів).

2. Кругові рухи кожним пальцем окремо (по 8 разів).

3. Згинання пальців у нігтьових і середніх фалангах (20-25 рухів).

4. Розведення і зведення пальців (16-18 разів).

5. Почергове піднімання кожного пальця (по 5 разів).

6. Піднімання кожного пальця і руху їм вправо і вліво.

7. Наближення до кінцевої фаланги великого пальця кожної фаланги інших пальців.

8. Послідовне згинання пальців у нігтьових, середніх, пясно-фалангових суглобах. Випрямлення ковзанням по долонній поверхні кисті (15-20 рухів).

9. Пальці розведені нарізно. Починаючи з мізинця, послідовно зігнути всі пальці в куркуля Так само послідовно розігнути пальці, починаючи з великого. Потім зігнути, починаючи з великого, а розігнути, починаючи з мізинця (10-12 рухів).

10. Пальці стиснуті в куркуля. Розігнути і знову зігнути кожен палець окремо (10-12 рухів).

11. Великий палець приведений до долоні. Одночасно зігнути 4 пальці і відвести великий (14-18 разів).

12. Пальці розведені і спираються об стіл. Статичні напруги м'язів кисті (5-7 разів).

13. Великий і вказівний пальці спираються об стіл. Вправа "шпагат" (по 3 рази кожним пальцем).

14. Кисть долонею нагору. Захоплення великим пальцем по черзі кожного пальця при одночасному розведенні інших.

Руки спираються на лікті, кисті з'єднані:

1. Пальці правої руки відхиляють назад пальці лівої і навпаки (5-7 разів).

2. Переплести пальці, пригорнути друг до друга. Роз'єднуючи їх, чинити опір (5-7 разів).

3. Пальці розведені і зіставлені один з одним. Статична напруга м'язів (4-6 разів).

4. Вправа "щиглики" (по 3 рази кожним пальцем).

5. Пальці переплетені. Повороти кистями долонь від себе і до себе (6-8 разів).

6. Злегка розлучити зігнуті пальці правої кисті. Кінці пальців лівої кисті покласти на нігтьові фаланги пальців правої кисті. Розгинати пальці правої, енергійно пручаючись лівої (4-6 разів).

7. Великий палець лівої кисті тримати вертикально нагору. Зачепитися за нього вказівним пальцем правої кисті й енергійно згинати його, переборюючи опір великого (4-6 разів).

Вправи з короткими паличками:

1. Катання палички в піднятій кисті при опорі на лікоть: а) між двома пальцями (один – неодмінно великий); б) між великим і чотирма іншими; в) між долонями обох кистей (2-3 хв.).

2. Захоплення максимального числа паличок однією кистю і викладання їх по однієї на стіл (1,5-2 хв.).

Вправи в захопленні різних предметів: кубиків різної величини, мозаїки, піраміди, кульок (3-5 хв.).

Вправи з малим м'ячем:

1. Стискання м'яча кистю (10-22 разів).

2. Підкинути м'яч і піймати його (8-10 разів).

3. Стискання м'яча двома пальцями (один з них завжди хворий). По 3 рухи кожним пальцем.

4. Випустити м'яч з рук і піймати його хватом зверху (8-10 разів).

5. Кинути м'яч однією рукою через спину і піймати іншої (10-12 рухів кожною рукою).

6. Удари м'яча в підлогу долонною і тильною поверхнею кисті (по 20-30 ударів).

Заключний розділ (в. п. – кисть на столі вниз)

1. Відведення великого і п'ятого пальців і приведення їх (5-8 разів).

2. Розведення 4-го, 5-го, 3-го і 2-го пальців (6-8 разів).

3. Зігнути середні фаланги, великий палець відвести, розігнути фаланги, великий палець привести (6-8 разів).

Вправи ЛФК у гімнастичної стінки

1. В.п. – стоячи обличчям до стінки на відстані довжини витягнутих рук, тримаючи за рейку на рівні пліч. Зігнувши руки, торкнутися грудьми рейки – вдих, в.п. – видихнув, спину тримати прямо, згинаючи руки, повернути обличчя убік. Повторити 5-6 разів.

2. В. п. – те ж, тримаючи за рейку на рівні грудей, і присідаючи на іншій з опорою на всю стопу. Повторити 5-6 разів кожною ногою.

3. В. п. – стоячи на першій рейці, ноги чи разом на ширину прольоту, тримаючи руками за рейку на рівні грудей, згинаючи руки, відвести таз назад, ноги прямі. Повторити 5-7 разів.

4. В.п. – стоячи на відстані витягнутих рук, тримаючи за рейку на рівні пояса, прогинати корпус з максимальним відведенням таза. Пружинисті рухи на витягнутих руках. Повторити 5-6 разів (при опіку в області стегон і таза).

5. В. п. – стоячи впритул обличчям до стінки, захопити рейку над головою. Маятникоподібні руху тазом. Повторити 5-6 разів вправо і вліво.

6. И. п. – стати на нижню рейку обличчям до стінки. Узятися за рейку над головою, вис. прогнувши, тримати 2-3 з, потім три-п'ять і. п. Повторити 4-6 разів. Після виконання зіскок назад (при опіку плеча і ліктя).

7. В. п. – стоячи правим боком до стінки; ноги нарізно, руки на пояс. Нахиляючи вправо, лівою рукою взятися за рейку над головою – видихнув, і. п. – вдих. Та ж вправа, стати до стінки лівим боком, повторити в кожну сторону 4-5 разів.

8. В.п. – стоячи спиною до стінки, тримаючи за рейку на рівні попереку, ноги разом. Подаючи корпус уперед, прогнутися – вдих, і.п. – видихнув. Повторити 5-6 разів, темп повільний.

9. В.п. – стоячи на першій рейці обличчям до стінки, тримаючи за рейку на рівні підборіддя. З поворотом праворуч випрямити ліву руку, відводячи праву руку і ногу убік – вдих, в.п. – видихнув. Повторити в обидва боки 4-5 разів.

10. В. п. – стоячи спиною до гімнастичної стінки, тримаючи за рейку над головою. Прогинання в грудній частині хребта – вдих, і. п.- видихнув. Повторити 5-7 разів.

11. І. п. – стоячи правим боком до стінки, тримаючи правою рукою за рейку на рівні плеча; відведення лівої ноги убік з одночасним підніманням лівої руки убік – нагору – вдих, в.п. – видихнув. Та ж вправа, коштуючи лівим боком до стінки (якщо в хворого зроблена ампутація лівої чи правої кінцівки, то в цьому положенні проводити відведення кукси убік, притиснення, відведення вперед, назад, згинання і розгинання в тазостегновому суглобі, кругові рухи кукс по великій амплітуді і т.п.).

12. В. п. – стоячи спиною до стоїку, стосуючись тазом, ноги па ширині пліч, триматися за рейку на рівні попереку. Нахил корпуса вперед, прогнутися в грудній і поперековій області – видихнув, випрямитися – вдих. Повторити 6-8 разів.

13. В. п. – стоячи обличчям до стінки на першій рейці, тримаючи за рейку над головою, опускаючи ноги, поза на руках 3-5 с. Повторити 4-5 разів.

14. В. п. – стоячи обличчям до стінки, тримаючи за рейку на рівні грудей. Повільно присісти – видих. Повернутися в і. п. – вдих.

15. В. п. – о. с. стоячи спиною до стінки. Руки через сторони підняти нагору, глибокий вдих, опустити, нахиляючи корпус уперед, руки перед собою, глибокий тривалий видих.

Методичні вказівки: що тренує чи вільний режим руху відрізняється від попередніх значним фізичним навантаженням. З огляду на клінічний стан хворого, локалізацію травми і рівень функціональних можливостей, ми призначали різні вправи в гімнастичної стінки, поступово ускладнюючи їхній шляхом збільшення кількості повторенні і включенням додаткових вправ.


3.2 Фізіотерапевтичні процедури


Діадинамофорез і ампліпульсфорез місцевих анальгетиків.

Застосовувався в постімобілізаційний періоді при болях, зв'язаних з набряками і контрактурами різного походження. При більш інтенсивних болях (особливо в ранній термін травми) переважніше методи СМТ-терапії і інтерференцтерапії, процедури яких легше переносяться хворими. У таких випадках установлюють велику частоту і глибину модуляції, перемінний режим струму. Для знеболювання при проведенні ДДТ чаші використовують струми ДН, КП і ДП, при СМТ-терапії – І, ІІІ й ІV РР. Знеболювання за допомогою струмів низької частоти досягається при спільному впливі з анальгетиками, що

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: