Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії

Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії

підсилюють їх аналгетичні ефекти і викликають гіпалгезію. Застосовують 2,5% розчин анальгіну (катод) чи 0,25-0,5% розчин новокаїну, лідокаіну, дікаіну, реопіріну (анод) – по поперечній чи подовжній методиці. Наявність заглибних металевих конструкцій не перешкоджає накладенню електродів, що повинні бути розміщені в проекції болючого вогнища. При проведенні однієї процедури використовують 2-3 форми струму, без зміни полярності. Тривалість подачі кожного струму при діадинамотерапії до 3 хв., при амплипульстерапії по 4-5 хв. Частота і глибина модуляції при амплипульстерапії 50-100 Гц і 100 і 50% відповідно. Призначають щодня; курс 12-14 процедур.

Улътрафонофорез анальгезуючих препаратів (5% бутадіонова мазь, 10% індометацинова мазь). Механізм знеболюючих препаратів обумовлений інгібірованієм біосинтезу простагландінов з наступним ослабленням алгогеного впливу кининів, а також із протизапальною дією медикаментів (нормалізація підвищеної проникності судин, антигіалуронідазна активність). Аналгетичний ефект препаратів доповнюється дією ультразвуку, що також володіє антікининовим і антигістамінним ефектом за рахунок впливу на активність ферментів і зменшуючого компресію нервових провідників за рахунок зняття набряку (підсилюються гемо- і лімфоперфузія, венозний відтік), купируючим м'язовий спазм. Інтенсивність впливу 0,4-0,6 Вт/см2, режим безупинний, методика лабільна, щодня; курс 10-12 процедур.

Спазмолітичні.

Хлоридно-натрієві ванни. Виражене збільшення кровотоку зв'язане з могутнім тепловим потоком у тканині із сольової ванни. Натрію хлорид викликає виділення вазоактивних компонентів (кінінов, гістаміна). Крім судинорозширювальної дії, ванни знижують болючу чутливість, тому що підвищене осмотичний тиск зменшує збудливість і провідність нервових провідників. Відзначається зменшення набряків: дегідратація тканин у результаті дії солі сприяє виходу рідини з інтерстиція в капілярне русло. Проводять загальні чи місцеві ванни з концентрацією натрію хлориду 20-40 г/л, при індиферентній температурі, по 12-15 хв., через день; курс 12-15 процедур.

Парафіно- і озокеритотерапія.

Підвищення температури підлягаючих тканин під дією термічного, а також хімічного (при озокеритотерапії) факторів приводить до посилення локального кровотоку, прискоренню венулярного і лимфооттоку, стимулює процеси репаративної регенерації. Зменшення спазму кістякових м'язів і компресії провідників болючої чутливості приводить до зменшення хворій. Порушення механорецепторів шкіри при застиганні термоносіїв формує нейрорефлекторні реакції з посиленням трофіки тканин. Під впливом хімічних речовин, що містяться в озокериті, стимулюється дифференцировка і проліферація фібробластів, що дозволяє формувати кісткову мозоль. При щільних, стійких набряках при травмі нервів і артерій. У виді аплікацій по 30-60 хв., щодня; курс 10-12 процедур.

Питне лікування мінеральними водами.

Іони кальцію, що містяться в питній мінеральній воді, всмоктуються в кишечнику і беруть участь у процесі кістоутворення. Крім того, вони є месенджерами регуляції метаболізму кліток. Прийом таких вод у період утворення первинної й особливо вторинної кісткової мозолі. Прийом питних мінеральних вод, що містять достатню кількість іонів кальцію, може бути призначений при тенденції до розвитку чи при наявності остеопорозу, підвищеному рівні екскреції кальцію. Для кращого засвоєння кальцію прийом мінеральної води сполучать із суберитемними ультрафіолетовими опроміненнями. Мінеральну воду (нарзан, новотерская) п'ють до їжі (час прийому залежить від кислотності шлункового соку пацієнта, якщо вона відома) 3 рази в день, з розрахунку 3 мол на 1 кг маси тіла; курс 3-4 тижні.

СУФ-опромінення в еритемних дозах. Опромінення ранової поверхні в першій фазі ранового процесу як протизапальну терапію сприяє очищенню рані від некротичних мас і кров'яних згустків, підсилює ексудацію за рахунок збільшення проникності стінки судин унаслідок вазоактивної дії численних біологічно активних речовин, медіаторів, що утворяться внаслідок процесу фотолізу в тканинах. Очищенню рані сприяє також і індицирування фагоцитарної активності макрофагів і лейкоцитів при СІФ-опромінення (некролітична дія). Ближче до закінчення першої фази і в другій фазі даний метод фізіотерапії, підсилюючи мікроциркуляцію, лімфодренаж в області рані, сприяє купированню застійних набряків з дегідратацією тканин. Великі дозування СУФ-опромінення в другій фазі гальмують надлишковий ріст грануляційної тканини. У процесі курсу опромінення у відповідь на появу продуктів фотолізу білка, біологічно активних речовин відбувається наростання синтезу таких ферментів, як гистаминаза, антихолинестераза, що пояснює десенсибілізуючу дію методу з результатом у зменшення набряку. І нарешті, фотоліз білків є тригером ланцюга автоімунних процесів, що підсилюють місцевий імунітет. Опромінюють ранову поверхню з захопленням 3-4 див неушкодженої шкіри по периметрі, симетричні ділянки тіла і паравертебральні на відповідних сегментах спинного мозку. Початкові дозування на рань у першій фазі складають 3-5 біодоз на тулуб і кінцівці, 1-2 біодози – на обличчя. Можливе збільшення вихідного дозування на тулуб і кінцівці до 8-10 біодоз (при цьому спочатку опромінюють тільки рань у дозі 3-5 біодоз через віконце-локалізатор, а потім відразу 3-5 біодоз на рань, але вже з захопленням 3-4 див неушкодженої шкіри по периметрі). Процедури проводять через день; курс 4-5 процедур.

Трофостимулючі методи

Місцева дарсонвалізація. Тихий розряд обумовлює «стікання» зі скляного електрода на шкіру струмів провідності істотно неоднорідної щільності. У проекції мікролокусів шкіри з високою щільністю струму відбувається дегрануляція лаброцитів, макрофагів, ендотеліоцитів капілярів, викид у позаклітинне середовище медіаторів запалення і локальне розширення судин шкіри і гіподерми, що забезпечують посилення трофіки тканин в області впливу. Методика дарсонвалізації лабільна, сила струму в розряді менш 10 мкА, тривалість процедури 10 хв.; курс 10 процедур.

Для запобігання та лікування рубових змін використовувались: ванна загальна прісна, йодобромная, скипидарна чи нафталанова (температура 36-37 °С, тривалість процедури 15 хв.) з одночасними підвідними активними рухами в хворому суглобі, збільшуючи амплітуду і кількість рухів. Щодня. На курс лікування 12-16 ванн;

Підводний душ-масаж області ураженого чи суглоба рубця, тривалість процедури 5-10 хв. щодня чи через день; мікрохвильова терапія області ураженого суглоба, доза теплова, тривалість процедури 15 хв. Чи щодня через день. На курс лікування 15-20 процедур.

По закінченню експерименту, проводимо вимір показників в обох групах. Дані показників заносимо до таблиць експериментальна група таблиця 3.3, контрольна таблиця 3.4:


Таблиця 3.3 – Показники експериментальної групи по закінченню

експерименту

№ з/п

П.І.Б.

стать

Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (градуси) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
1 Н. ч 41,1 20,4 85 68
2 В. ж 27,9 19,3 87 78
3 Ф. ч 39,8 32,2 90 70
4 Р. ж 27,8 25,2 89 72
5 П. ч 38,4 22,4 82 76
6 О. ч 38,9 38,8 84 78
7 К. ж 28,9 24,8 78 84
8 Р. ч 40,8 26,6 79 78
9 Т. ч 39,7 32,2 90 82
10 Ш. ч 39,9 31,7 88 84

Таблиця 3.4 – Показники контрольної групи по закінченню

експерименту

№ з/п

П.І.Б.

стать

Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (градуси) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
1 В. ч 40,2 22,4 87 70
2 М. ж 28,6 21,5 87 72
3 Б. ч 39,9 24,4 89 68
4 В. ж 26,8 17,5 89 74
5 С. ч 39,3 19,8 84 79
6 Г. ж 28,8 22,5 82 76
7 Р. ж 30,2 21,3 81 70
8 Л. ч 39,8 26,4 90 82
9 К. ч 40,7 22,4 80 74
10 Ш. ч 39,2 27,4 89 76

Після отримання даних у кінці дослідження ми проводимо статистичний розрахунок за Ст'юдентом.

Вираховуємо середнє арифметичне значення показників, по формулі 2.1 для контрольної та експериментальної груп на початку експерименту, результати заносимо до таблиці 3.5, та наприкінці експерименту, таблиця 3.6


Таблиця 3.5 – Середнє арифметичне значення показників на початку

експерименту

Група Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (град.) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
експериментальна 39,2 29,4 84 62
контрольна 39,4 28,9 86 67

Таблиця 3.6 – Середнє арифметичне значення показників в кінці

експерименту

Група Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (град.) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
експериментальна 39,8 44,8 87 84
контрольна 40,1 42,3 88 74

Далі, використовуючи метод математичної статистики, для визначення середнє квадратичного відхилення Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії, нам потрібно визначити різницю між максимальним і мінімальним значенням показників – R: дані заносимо до таблиці 3.7 та 3.8.


Таблиця 3.7 – Різниця між максимальним і мінімальним значеннями

показників на початку експерименту

Група Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (град.) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
експериментальна 15,2 16,5 12 23
контрольна 14 16,5 8 26

Таблиця 3.8 – Різниця між максимальним і мінімальним значеннями

показників в кінці експерименту

Група Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (град.) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
експериментальна 13,3 14,1 8 9
контрольна 13,6 14,3 8 16

Знаючи значення різниці R та А з додатку А, вираховуємо середнє квадратичне відхилення Методи фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії за формулою (2.2), результати вносимо до таблиць 3.9 та 3.10.


Таблиця 3.9 – Середнє квадратичного відхилення на початку

експерименту

Група Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (град.) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
експериментальна 9,1 14,2 8,4 16,8
контрольна 11,8 15,1 8,6 15,9

Таблиця 3.10 – Середнє квадратичного відхилення в кінці

експерименту

Група Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (град.) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
експериментальна 8,1 10,1 8,1 9,8
контрольна 10,3 13,1 8,2 10,9

Для визначення t – критерію Ст’юдента, ще треба знати помилку середньої – m, її вираховуємо згідно формули (2.3), отримані дані заносимо до таблиць 3.11 та 3.12 – на початку та у кінці експерименту відповідно.

Далі визначаємо помилку середньої – m, її вираховуємо згідно формули (2.3), отримані дані заносимо до таблиць 3.15 та 3.16 – на початку та у кінці експерименту відповідно.


Таблиця 3.11 – Значення помилки середньої m на початку

експерименту

Група Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (град.) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
експериментальна 4,3 8,3 7,9 8,8
контрольна 6,3 10,2 8,1 9,7

Таблиця 3.12 – Значення помилки середньої m у кінці експерименту

Група Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (град.) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
експериментальна 3,2 8,4 7,8 8,6
контрольна 6,2 9,2 8,0 9,4

Вираховуємо t-критерій Ст’юдента по формулі (2.4) та результати розрахунку вносимо до таблиці 3.13.


Таблиця 3.13 – Результати розрахунку t – критерію Ст’юдента


Динамометрія здорової кисті (кг) Динамометрія хворої кисті (кг) Амплітуда рухів здорової кисті (град.) Амплітуда рухів хворої кисті (град.)
На початку експерименту 0,4 1,2 1,4 1,2
В кінці експерименту 0,6 1,4 1,8 2,6

На основі отриманих даних значень t встановлюємо достовірність або недостовірність різниці у показників динамометрії кисті та амплітуди рухів у п’ясно-фалангових суглобах кисті, між контрольною та експериментальною групами. Для цього визначаємо ступінь свободи за формулою (2.5), та маємо:

ступінь свободи f дорівнює 18.

Згідно додатка Б, знаючи ступень свободи, визначаємо граничні значення t – критерію Ст’юдента:

при f = 14, t табл = 2,10 – 2,88.

Після, робимо аналіз результатів дослідження за допомогою метода математичної статистики.


Розділ 4. Обговорення отриманих даних


Після отримання конкретних даних приступаємо до їх обговорення.

Порівнюю показники динамометрії кисті та амплітуди рухів у п’ясно-фалангових суглобах травмованої кисті за t-критерієм Ст’юдента.

Аналізуючи дані динамометрії на початку експерименту маємо t розрах. = 1,2, t табл. = 2,10 – 2,88, тобто t табл. = 2,10 – 2,88 > t розрах. = 1,2 це говорить, що показники по експериментальній групі не відрізняються від контрольної, вони не суттєві, були узяті приблизно однакові дані.

На кінці експерименту маємо t розрах. = 1,4, t табл. = 2,10 – 2,88, тобто t табл. = 2,15 – 2,98 > t розрах. = 1,4, це говорить, що показники не змінилися, достовірної відмінності немає, показники не мають сенсу.

Аналізуючи дані вимірювання амплітуди рухів у п’ясно-фалангових суглобах на початку експерименту маємо t розрах. = 1,2, t табл. = 2,10 – 2,88, тобто t табл. = 2,10 – 2,88 > t розрах. = 1,2 це говорить, що показники по експериментальній групі не відрізняються від контрольної, вони не суттєві, були узяті приблизно однакові дані.

На кінці експерименту маємо t розрах. = 2,6, t табл. = 2,10 – 2,88, тобто, 2,10 ‹ 2,6 › 2.88 це говорить, це говорить про наявність достовірної відмінності між величинами контрольної та експериментальної груп.

Ми отримали позитивний результат – гарантовано, що підтвердили результати розрахунків математично – статистичним методом по t – критерію Ст’юдента. Це говорить про значимість методики.

По закінченню експерименту показники мали збільшитися – це теоретично. Практично – по методу математичної статистики – спираючись на цифри бачимо, що показники результат теоретичного методу дослідження підтвердився частково, а саме по показникам вимірювання амплітуди рухів у п’ясно-фалангових суглобах. Гіпотеза частково підтверджена.


Висновок


В курсовій роботі були розглянуті захворювання з якими приходиться найчастіше мати справу хірургу у амбулаторії (поліклініці), описані методи та засоби фізичної реабілітації які можуть використовуватися у амбулаторній хірургії.

У ході роботи нами спостерігались хворі з різною патологією кистей, які лікувались амбулаторно або знаходились на поліклінічному етапі реабілітації. Для дослідження нами було узято такі показники: динамометрія кисті та амплітуди рухів у п’ясно-фалангових суглобах кисті.

Для аналізу даних використані два методи дослідження теоретичний та метод математичної статистики по Ст'юденту, аналіз показників проводили двічі: на початку та у кінці експерименту.

Таким чином проведені дослідження дають підставу стверджувати, що функціональний стан кисті достовірно покращився у кінці експерименту, за рахунок збільшення амплітуди рухів у п’ясно-фалангових суглобах. Однак, що стосується показників динамометрії кисті – гіпотеза та результат дослідження не співпадають.

Гіпотеза частково доказана та підтверджена.

Робота написана на у відповідності з методичними рекомендаціями «Наскрізна програма та методичні рекомендації для виконання навчальної науково-дослідної роботи студентами з першого по п'ятий курсів» – Горлівка 2007 рік.


Рекомендації


На основі отриманих нами результатів у ході дослідження ми можемо зробити наступні рекомендації, що до використовування засобів та методів фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії:

Раннє використання фізіотерапевтичних методів фізичної реабілітації при ранах та пораненнях для запобігти виникнення ускладнень при загоєнні та уникнення утворення рубців, скорішого загоєння ран.

Застосовування комплексів ЛФК при травмах кисті для більш швидкого відновлення втрачених функцій суглобів кисті та повернення хворому навиків для подальшої роботи.

Застосування методів та засобів фізичної реабілітації при опіках для запобігання ускладнень опікової хвороби.

Використання методів та засобів фізичної реабілітації в амбулаторній хірургії для запобігання інвалідності хворих

Проводити роботу по подальшому удосконалення та упровадженню засобів та методів фізичної реабілітації в амбулаторну хірургію.


Список використаної літератури


Хромов Б.Г. Хірургічна допомога у поліклініках та амбулаторіях. – Л.-М., 1980. – с. 130-144.

Готовцев П.І., Суботін А.Д., Селиванов В.П. Лікувальна фізична культура і масаж. – М.: Медицина, 1987. – с. 98-104.

Добровольский В.К. Лікувальна фізична культура в хірургії. – М, 1976. – с. 132.

Добровольский В.К. Лікувальна фізична культура в хірургії. – М, 1976. – с. 120-140.

Єпіфанов В.А. Лікувальна фізкультура. – М.: Геотар-медіа, 2006. – с. 20-74.

Дубровський В.І. Лікувальний масаж. – М.: Владос, 2005. – с. 140-145.

Улащик В.С., Лукомський І.В. Загальна фізіотерапія. – Мінськ: Книжковий будинок, 2003. – с. 54-60.

Боголюбов В.М., Пономаренко Г.Н.. Загальна фізіотерапія: – М., 1999. – с. 72-76.

Попов С.Н. Фізична реабілітація. – Ростов-на-Дону: Фенікс, 2008. – с. 88-92.

Пархотік І.І. Фізична реабілітація при захворюваннях органов черевної порожнини. – Київ: Олімпійська література, 2003. – с. 136-169.

Дубровський В.І. Спортивна Медицина. – М.: Владос, 2005. – с. 46-66.

Томашевський М.І. Наскрізна програма та методичні рекомендації для виконання навчальної науково-дослідної роботи студентами з першого по п'ятий курсів. – Горлівка, 2007. – с. 7-18.


Додаток А


Табличні показники А для визначення стандартного відхилення


n А n А
1 - 120 5,15
2 1,13 140 5,26
3 1,69 150 5,35
4 2,06 180 5,43
5 2,33 200 5,50
6 2,53 220 5,57
7 2,70 240 5,61
8 2,85 260 5,68
9 2,97 280 5,72
10 3,08 300 5,77
11 3,17 320 5,80
12 3,26 340 5,84
13 3,34 360 5,88
14 3,41 380 5,92
15 3,47 400 5,94
16 3,53 420 5,98
17 3,59 440 6,00
18 3,64 460 6,02
19 3,69 480 6,06
20 3,74 500 6,09
22 3,82 520 6,12
24 3,90 540 6,13
26 3,96 560 6,14
28 4,03 580 6,17
30 4,09 600 6,18
32 4,14 620 6,21
34 4,19 640 6,23
36 4,24 660 6,26
38 4,28 680 6,27
40 4,32 700 6,28
45 4,41 750 6,33
50 4,50 800 6,34
60 4,64 850 6,37
70 4,76 900 6,43
80 4,85 950 6,47
90 4,94 1000 6,48
100 5,01


Додаток Б


Граничні значення t – критерію Ст’юдента для 5% та 1%-ного рівня значимості від числа ступенів свободи


Ступінь свободи (f) Граничні значення Ступінь свободи (f) Граничні значення

Р – 0,05 Р – 0,01
Р – 0,05 Р – 0,01
1 12,71 63,60 21 2,08 2,82
2 4,30 9,93 22 2,07 2,82
3 3,18 5,84 23 2,07 2,81
4 2,78 4,60 24 2,06 2,80
5 2,57 4,03 25 2,06 2,79
6 2,45 3,71 26 2,06 2,78
7 2,37 3,50 27 2,05 2,77
8 2,31 3,36 28 2,05 2,76
9 2,26 3,25 29 2,04 2,76
10 2,23 3,17 30 2,04 2,75
11 2,20 3,11 40 2,02 2,70
12 2,18 3,06 50 2,01 2,68
13 2,16 3,01 60 2,00 2,66
14 2,15 2,98 80 1,99 2,64
15 2,13 2,95 100 1,98 2,63
16 2,12 2,92 120 1,98 2,62
17 2,11 2,90 200 1,97 2,60
18 2,10 2,88 500 1,96 2,59

Размещено на


55


Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: