Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
Аналогічні закономірності віруліцидної дії екстрактів із лепехи болотяної встановлені на моделі вірусів Коксакі В 6, як представників патогенної групи із сімейства Picornaviridae. Це свідчить про те, що екстракти ВВР здатні інактивувати як вакцинні, так і вірулентні штами вірусів, які зустрічаються у воді.
Також вивчали вплив екстрактів лепехи болотяної на окремі види ентеропатогенних бактерій. Встановлено, що кишкові бактерії інактивувалися у воді під дією біологічно-активних речовин ВВР. В умовах кімнатної температури процеси зниження вмісту патогенних бактерій прискорювалися і становили для Е. сoli О-111 – 80,86%, для E. сoli О-124 – 45,26%, Shigella sonnei – 68,57%. При зниженні температури до +4°С процеси інактивації бактерій уповільнювалися, але не припинялися.
Таблиця 4
Вплив екстрактів вищих водяних рослин на віруси поліомієліту у воді дослідно-експериментальних біоставів
| № з/п | Назва рослин | Вихідний індекс вірусів у воді, (БУО/дм3) | Залишкова інфекційність вірусів у воді, (БУО/дм3) | Ефективність інактивації вірусів, % |
| 1. | Лепеха болотяна (Acorus calamus L.) | (4,20±0,7)·105 | (4,5±0,5)·103 | 99,93 |
| 2. | Рогоз широколистий (Typha latifolia L.) | (4,20±0,7)·105 | (2,10±0,6)·104 | 95,0 |
| 3. | Очерет звичайний (Phragmites communis) | (4,20±0,7)·105 | (5,6±0,4)·104 | 86,67 |
Примітка. Інактивація вірусів поліомієліту ІІ типі Себіна у воді біоставів, засаджених рогозом широколистим та рогозом вузьколистим, ідентична при 60 хв експозиції.
Таким чином, в модельних умовах при вирощуванні ВВР у дослідно-експериментальних біоставах вода набуває знезаражуючих властивостей за рахунок виділення останніми біологічно-активних речовин, що згубно впливають на патогенні віруси та бактерії.
Існує також ряд інших факторів, що обмежують поширення патогенної мікрофлори у воді поверхневих водойм, зокрема: вплив сонячного опромінення, зміни показника рН води, наявність мікробів-антагоністів, адсорбція на твердих частках, гуміфікація та інші.
Отримані в лабораторних умовах дані ми вирішили перевірити на ВВР, що вегетують в промислових умовах експлуатації біоставів та збіль-шенні часу перебування стічних вод у споруді. Важливо було дослідити динаміку звільнення стічних вод промислового біостава від штучно внесе-них в окремо взяті об’єми води з діючого біостава на різних його ділянках, від вірусів поліомієліту та Коксакі В 6. Дані інактивації штучно внесених вірусів у окремо взяті об’єми води з промислового біостава, де вегетували різні види ВВР, у літню пору року наведені в (табл. 5). Дослідженнями ди-наміки інактивації вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна встановлено, що про-мислові стічні води на вході в біостав проходять крізь зарості та кореневу систему очерету звичайного, на середині – через рогоз широколистий та ро-гоз вузьколистий, а на виході – через зарості лепехи болотяної і ефективно звільняються від вірусів. Так, у літній період спостережень у пробах води біостава, де був засаджений рогоз широколистий, вже на 2 добу інактивува-лось 98,33% вірусів, на 5 добу – 99,40%. У воді біостава з лепехою болотя-ною динаміка інактивації вірусів мала такі показники: на 2 добу – 97,9%; на 5 добу – 100%. У пробах води на виході з біостава ефективність інактивації вірусів складала 97,05-98,03% на 2-5 добу спостережень, що можливо, пов’я-зано з ефектом перемішування води та зниженням цим самим концентрації біологічно-активних речовин, які виділяють ВВР в процесі вегетації.
Таблиця 5
Динаміка звільнення від штучно внесених вірусів поліомієліту в проби води з промислового біостава з ВВР у літню пору року
| № з/п |
Місце відбору проб |
Динаміка інактивації вірусів на: | ||||||||
| 1 добу | 2 добу | 3 добу | 5 добу | 7 добу | Р1-2 | Р2-3 | Р3-4 | Р4-5 | ||
| Р1 | Р2 | Р3 | Р4 | Р5 | ||||||
| 1. | Вода на вході в біостав |
|
|
|
|
|
р> 0,05 |
р< 0,05 |
р> 0,05 |
р< 0,05 |
| 2. | Вода біостава (очерет звичайний) |
|
|
|
|
|
р< 0,001 |
р< 0,001 |
р< 0,05 |
− |
| 3. | Вода біостава (рогоз широколистий) |
|
|
|
|
|
р< 0,01 |
р< 0,001 |
р< 0,001 |
р< 0,05 |
| 4. | Вода біостава (лепеха болотяна) |
|
|
|
|
|
р< 0,05 |
р> 0,05 |
р< 0,001 |
р< 0,001 |
| 5. | Вода на виході з біостава |
|
|
|
|
|
р< 0,01 |
р> 0,05 |
р> 0,05 |
р< 0,001 |
| 6. | Контроль |
|
|
|
|
|
р> 0,05 |
р> 0,05 |
р> 0,05 |
р> 0,05 |
Примітки: 1) *чисельник – залишкова інфекційність вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна, БУО/дм3;
2) ** знаменник – ефективність інактивації вірусів, %.
В умовах зимового періоду спостережень динаміка звільнення від штучно внесених вірусів поліомієліту в проби води з промислового біостава з ВВР не припинялися, але мала дещо уповільнену тенденцію.
Дослідження ефективності третинного очищення промислових стічних вод у біоставу з вищими водяними рослинами в натурних умовах його експлуатації. Представлені результати ефективності третинного очищення промислових стічних вод за санітарно-хімічними та санітарно-бактеріологічними показниками у біоставу з вищими водяними рослинами в натурних умовах його експлуатації впродовж трьох років спостережень.
Вивчали ефективність третинного очищення промислових стічних вод у біоставу з ВВР в очисних каналізаційних спорудах КГЗКОР м. Долинська Кіровоградської обл., до складу яких входять: механічні грати, піскоуловлювачі, первинні відстійники, аеротенки, вторинні відстійники та дві секції біоставів, засаджених вищими водяними рослинами. Біостави розміром 60,0ґ189,0 м кожний, засаджені на вході очеретом звичайним (Phragmites communis Trin.), на середині – рогозом широколистим (Typha latifolia L.) та рогозом вузьколистим (Typha angustifolia L.), а на виході – лепехою болотяною (Acorus calamus L.). На разі є працюючим один біостав. Другий виступає як резервний і вступить в експлуатацію після введення на повну потужність Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.
Особливістю хімічного складу промислових стічних вод на вході в очисні споруди КГЗКОР є підвищений вміст розчинених солей, жирів та масел, нафтопродуктів та ін. у зв’язку з пробними запусками виробничих потужностей, де вміст заліза становить до 0,98 мг/дм3; сульфатів – до 617,9 мг/дм3, хлоридів до 230 мг/дм3, калію+натрію до 369,6 мг/дм3 тощо.
При третинному очищенні промислових стічних вод спостерігалося зменшення вмісту органічних забруднень за показниками БСК5 та ХСК. Так, у пробах води на вході в очисні каналізаційні споруди КГЗКОР м. Долинська, усереднені показники вмісту БСК5 складали від 72,2 мг О2/дм3 до 80,8 мг О2/дм3 за грудень місяць 2003-2005 рр., як один із найхолодніших місяців року. При цьому середні показники БСК5 у пробах води на виході із вторинних відстійників за вказаний період становили до 35,5 мг О2/дм3. Після третинного очищення в промисловому біоставу з ВВР середні показники якості БСК5 за цей самий період складали від 3,5 мг О2/дм3 до 6,13 мг О2/дм3 (при ГДК 15 мг О2/дм3), що забезпечує 94,06% ефективності третинного очищення відносно вторинного очищення в аеротенках за класичною схемою: механічні грати → піскоуловлювачі → первинні відстійники → аеротенки → вторинні відстійники → знезаражування → скид у відкриту водойму. Зміни показників ХСК у стічних водах за вказаний період мали аналогічну тенденцію до зменшення ХСК після глибокого доочищення стічних вод у промисловому біоставу з ВВР і становили від 131,1 мг О2/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 30,57 мг О2/дм3 на виході із біостава (при ГДК 80 мг О2/дм3), що становить 78% ефективності третинного очищення. Збільшення вмісту розчиненого кисню відбувається з 2,5 мг О2/дм3 на вході в біостав до 9,4 мг О2/дм3 на виході. Також зареєстровано зменшення біогенних речовин при третинному очищенні стічних вод. Так вміст азоту амонійного зменшувався з 0,91 мг/дм3 на вході в біостав до 0,1 мг/дм3 на виході (при ГДК 0,5 мг/дм3). Показник азоту нітритів зменшувався з 0,31 мг/дм3 на вході до 0,02 мг/дм3 на виході з біостава (при ГДК 0,08 мг/дм3). Вміст азоту нітратів зменшувався з 46,7 мг/дм3 на вході в біостав до 15,8 мг/дм3 на виході (при ГДК 40,0 мг/дм3). Вміст фосфатів зменшувався з 7,5 мг/дм3 на вході в біостав до 0,4 мг/дм3 на виході (при ГДК 3,5 мг/дм3). Завислі речовини зменшились з 17,3 мг/дм3 на вході в біостав до 3,3 мг/дм3 на виході (при ГДК 15,0 мг/дм3). Такі низькі показники вмісту біогенних речовин попереджують евтрофікацію річкової води, яка відноситься до ІІ категорії водокористування.
В натурних умовах експлуатації біостава з ВВР у процесі третинного очищення промислових стічних вод відбувається покращення як санітарно-хімічних, так і санітарно-мікробіологічних показників. При цьому відбувається зменшення вмісту промислових забруднень у воді біостава. Зокрема вміст жирів та масел знижується з 0,85 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,02 мг/дм3 на виході з біостава. Вміст нафтопродуктів зменшувався з 0,7 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,01 мг/дм3 на виході. Показник СПАР зменшувався з 0,89 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,04 мг/дм3 (при ГДК 0,5 мг/дм3) на виході при експозиції стічних вод упродовж 5 діб. Вміст заліза зменшувався з 0,98 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,03 мг/дм3 на виході (при ГДК 0,05 мг/дм3) при перебуванні стічних вод у споруді впродовж 5 діб. Вміст сульфатів після третинного очищення в промисловому біоставу з ВВР знижувався з 617,9 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 250,6 мг/дм3 на виході. Вміст хлоридів зменшувався з 226,8 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 113,3 мг/дм3 на виході (при ГДК 300,0 мг/дм3). Сухий залишок зменшувався з 1 751,0 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 759,4 мг/дм3 на виході з біостава. Така зміна показників третинного очищення стічних вод пов’язана з активною вегетацією ВВР, які забезпечують сорбцію та акумуляцію мінеральних речовин. Процеси третинного очищення стічних вод відбуваються впродовж усього періоду експлуатації біостава з ВВР.
Промислові стічні води після біологічного очищення в очисних каналізаційних спорудах надходять в біостав без будь-яких методів знезаражування. В процесі третинного очищення стічних вод у промисловому біоставу з вищими водяними рослинами відбувається інтенсивне зниження санітарно-мікробіологічних показників (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка очищення стічних вод за колі-індексом в очисних каналізаційних спорудах Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд м. Долинська Кіровоградської обл. за усередненими щомісячними даними.
Так у стічних водах після біологічного очищення в аеротенках усереднений вміст E. coli становив 1,1·104 КУО/дм3 в грудні місяці, як одному з найхолодніших місяців року, а після третинного очищення в біоставу за цей період – грудень вміст E. coli становив 3,0 · 102 КУО/дм3, що відповідає нормативним документам до скиду таких вод у відкриті водойми. Характеризуючи ефективність третинного очищення промислових стічних вод після їх біологічного очищення в аеротенках, слід констатувати, що ефективність доочищення стічних вод за колі-індексом упродовж всього часу експлуатації біостава становило від 96,61% до 99,36%. Аналогічна тенденція спостерігається до покращення показників якості стічних вод за загальним мікробним числом, яке становило від 4,8·106 КУО/см3 на вході стічних вод в очисні каналізаційні споруди до 5,2·102 КУО/см3 на виході з біостава з ВВР, що забезпечує 99,87-99,99% ефективності третинного очищення.
Аналізуючи середньомісячні санітарно-хімічні та санітарно-бактеріологічні показники якості промислових стічних вод після третинного очищення в біоставу, слід зазначити, що вони відповідають вимогам нормативних документів до скиду їх у поверхневі водойми (СанПіН 4630-88; Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами №465 від 1999 р. та Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України №403/6691 від 2002 р.). Зменшення кількості санітарно-показових мікроорганізмів у промислових стічних водах після їх третинного очищення досягалося виключно процесами самоочищення води, що інтенсифікуються вищими водяними рослинами впродовж всього періоду експлуатації біостава з ВВР. Одночасно в промисловому біоставу покращувалися санітарно-хімічні показники якості стічних вод за рахунок вегетаційних, сорбційних та накопичувальних процесів, які відбуваються у вищих водяних рослинах упродовж всього часу перебування стічних вод у споруді (табл. 6).
Таблиця 6
Динаміка третинного очищення стічних вод у промисловому біоставу з вищими водяними рослинами на різних етапах їх доочищення
| № з/п | Проби води | БСК5, мг О2/дм3 | ХСК, мг О2/дм3 | Розчине-ний кисень, мг О2/дм3 | Загальне мік-робне число, КУО/см3: |
Індекс ЛПКП, КУО/дм3: |
Віруси* БУО/дм3,
( |
|
| t+22оC | t+37оC | |||||||
| 1. | Вода на вході в біостав | 34,6 | 58,1 | 3,59 | 120 | 1 600 | 1,1·105 | (1,0±0,2)·103 |
| 2. | Вода біостава (очерет звичайний) | 21,2 | 45,2 | 4,9 | 50 | 360 | 1,1·105 | (0,6±0,1)·102 |
| 3. | Вода біостава (рогоз широколистий) | 14,1 | 40,6 | 6,12 | 40 | 3 500 | 1,5·104 | (0,8±0,03)·102 |
| 4. | Вода біостава (лепеха болотяна) | 5,78 | 34,5 | 8,1 | 60 | 1 400 | 2,1·104 | відсутні |
| 5. | Вода на виході з біостава | 3,86 | 31,1 | 8,5 | 70 | 2 200 | 3,0·102 | відсутні |
| 6. | СанПіН № 4630-88 | 3-6 | 15-30 | 4 | 1,0·103 | |||
Примітка. * –
Дослідження
проб води проводили
в 3-х повторах
з визначенням
середньої
величини
та їх помилки
(±m) при температурі
+24°С.
При доочищенні стічних вод у промисловому біоставу з вищими водяними рослинами показник органічного забруднення БСК5 знизився з 34,6 мг О2/дм3 у стічних водах на вході в біостав до 3,86 мг О2/дм3 на виході. Аналогічна тенденція зменшення вмісту органічного забруднення за ХСК відбувалася при доочищенні стічних вод у біоставу з ВВР та одночасного збільшення вмісту розчиненого кисню в стічних водах з 3,59 мг О2/дм3 на вході до 8,5 мг О2/дм3 на виході з біостава. Зменшення ХСК проходило плавно впродовж 5 діб доочищення із 58,1 мг О2/дм3 на вході в біостав до 31,1 мг О2/дм3 на виході. Число сапрофітних мікроорганізмів у пробах стічних вод становило 120 КУО/дм3 (вирощування при температурі +22оC) і 1 600 КУО/дм3 (за температури вирощування +37оC). А у воді на виході з біостава показники складали 70 КУО/дм3 (+22оC) і 2 200 КУО/дм3 (за температури +37оC). Індекс ЛПКП знизився з 1,1·105 КУО/дм3 у пробах стічних вод на вході в біостав до 3,0·102 КУО/дм3 у воді на виході, а вміст вірусів знизився з (1,0±0,2)·103 БУО/дм3 у пробах стічних вод на вході в біостав до повної їх відсутності у стічних водах на виході.
Узагальнені результати проведених санітарно-хімічних та санітарно-мікробіологічних досліджень промислових стічних вод свідчать, що їх третинне очищення в біоставу є ефективною системою видалення біологічних, органічних і мінеральних забруднень, завдяки вищим водяним рослинам, які інтенсифікують процеси самоочищення у водоймі та заплановані проектом будівництва до повторного їх використання на технічні потреби в КГЗКОР в об’ємі до 40%.
Вплив скиду третинно очищених промислових стічних вод на санітарний стан природних водойм. Одним із важливих питань охорони поверхневих джерел водопостачання від забруднень, що потрапляють, головним чином, при скиданні в них стічних вод, є вивчення впливу стоків на санітарний стан водойми, а також на гідрологічні, гідрохімічні та інші режими.
Проведені санітарно-гігієнічні дослідження впливу третинно очищених промислових стічних вод у біоставу з ВВР після їх скиду в р. Березівку на її санітарний стан. Результати проведених досліджень якості річкової води в місці скиду доочищених стічних вод, а також на відстані 500 м вище та нижче за течією наведені в табл. 7. Встановлено, що за окремими показниками, а саме вмістом розчинених органічних речовин за БСК5, ХСК, величиною розчиненого у воді кисню, концентрацією завислих речовин, біогенних – сполук азоту, фосфору та ін. якість річкової води після скиду третинно очищених стічних дещо покращилась. Всі ці зміни відбувалися завдяки розведенню в 1,5 рази води річки більш чистою водою біостава після третинного очищення. Так, показник БСК5 річкової води за 500 м до скиду стічних вод становив 12,0 мг О2/дм3, а після скиду за 500 м нижче за течією 11,67 мг О2/дм3 за усередненими даними впродовж трьох років спостережень. Показник ХСК води р. Березівки до скиду стічних вод становив 43,94 мг О2/дм3, а після скиду зменшився до 42,16 мг О2/дм3. Усереднений показник азоту амонійного при скиданні третинно очищених стічних вод становить 0,35мг/дм3, (при ГДК 0,5мг/дм3), усереднений вміст фосфатів при скиданні становить 1,99 (при ГДК 3,5мг/дм3). Аналіз отриманих результатів підтверджує, що доочищенні стічні води при їх скиді в р. Березівку покращують якість її води.
Таблиця 7
Якість третинно очищених стічних вод у біоставу з ВВР та води р. Березівка до та після скиду в неї доочищених стічних вод з Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд м. Долинська (за усередненими даними впродовж 2003-2005 рр.)
|
N з/п |
Показники (одиниці виміру) |
Місце визначення | Правила приймання стічних вод за №403/6691 від 2002 р., ГДК (для рибогоспо-дарського призначення) | ||
|
Створ р. Бере-зівка 500 м вище
скиду ( |
Третинно
очищені стічні
води в точці
скиду в р. Березівку
( |
Створ
р. Бере-зівка
500 м нижче скиду
( |
|||
| 1. | рН | 8,82±0,17 | 8,25±0,08 | 8,58±0,11 | |
| 2. | Завислі речовини, мг/дм3 | 12,45±0,32 | 6,82±0,34 | 11,99±0,42 | 15,0 |
| 3. | Сухий залишок, мг/дм3 | 1458,1±117,88 | 1205,89±50,46 | 1419,98±92,4 | |
| 4. | Розчинений кисень, мг О2/дм3 | 9,24±0,58 | 6,51±0,25 | 9,28±0,62 | > 4,0 |
| 5. | БСК5, мг О2/дм3 | 12,0±0,12 | 4,99±0,18 | 11,67±0,12 | 15,0 |
| 6. | ХСК, мг О2/дм3 | 43,94±3,08 | 30,97±0,28 | 42,16±3,43 | 80,0 |
| 7. | Азот амонійний (NH4),мг/дм3 | 0,29±0,07 | 0,35±0,03 | 0,29±0,06 | 0,5 |
| 8. | Азот нітритів (NO2), мг/дм3 | 0,067±0,024 | 0,08±0,015 | 0,068±0,021 | 0,08 |
| 9. | Азот нітратів (NO3), мг/дм3 | 5,46±1,69 | 22,8±0,9 | 6,45±1,68 | 40,0 |
| 10. | Фосфати, мг/дм3 | 2,15±0,17 | 1,99±0,24 | 2,01±0,13 | 3,5 |
| 11. | Сульфати, мг/дм3 | 550,18±53,42 | 473,97±24,36 | 544,2±51,1 | 100,0 |
| 12. | Залізо, мг/дм3 | 0,67±0,07 | 0,41±0,08 | 0,65±0,07 | 0,05 |
| 13. | Нафтопродукти, мг/дм3 | 0,032±0,009 | 0,035±0,003 | 0,031±0,004 | 0,05 |
| 14. | Жири та масла, мг/дм3 | 0,06±0,03 | 0,09±0,03 | 0,05±0,02 | - |
| 15. | СПАР, мг/дм3 | 0,057±0,01 | 0,058±0,004 | 0,057±0,009 | 0,5 |
| 16. | Жорсткість, мг-екв/дм3 | 13,57±0,26 | 10,41±0,24 | 13,15±0,38 | |
| 17. | Бікарбонати, мг/дм3 | 334,03±13,11 | 252,11±7,77 | 321,52±16,98 | |
| 18. | Хлориди, мг/дм3 | 177,73±4,54 | 169,39±7,32 | 175,53±3,83 | 300,0 |
| 19. | Кальцій, мг/дм3 | 82,39±5,78 | 66,97±2,14 | 81,4±5,41 | |
| 20. | Магній, мг/дм3 | 114,24±5,83 | 86,86±3,32 | 110,77±6,49 | |
| 21. | Калій + натрій, мг/дм3 | 207,25±24,56 | 185,56±15,08 | 206,18±21,41 | |
| 22. | Загальне мікробне число, КУО/см3 |
2,75·103 ± 1,12·102 |
6,88·102 ± 2,0·10 |
2,26·103 ± 8,5·10 |
|
| 23. | Колі-індекс, КУО/дм3 | 1,9·103±7,9·10 | 3,0·102±0,0 | 1,7·103±6,3·10 | 1 000 |
Показник рН річкової води