Xreferat.com » Рефераты по медицине и здоровью » Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

віруси поліомієліту ІІ типу Себіна та Коксакі В 6. Рослини вирощували в дослідно-експериментальних біоставах у весняно-осінній період впродовж 8-10 міс. Відбирали проби води із біоставів, куди вносили штами вірусів і спостерігали за інтенсивністю інактивації вірусів (табл. 4). Отримані дані засвідчили, що інактивація вірусів найбільш інтенсивно відбувається у воді, де вегетувала лепеха болотяна. Так, через 60 хв спостереження інактивувалось до 99,93% вірусів поліомієліту. Для рогозу широколистого показники інактивації вказаних вірусів складали – 95,0%, для очерету звичайного – 86,67%.

Аналогічні закономірності віруліцидної дії екстрактів із лепехи болотяної встановлені на моделі вірусів Коксакі В 6, як представників патогенної групи із сімейства Picornaviridae. Це свідчить про те, що екстракти ВВР здатні інактивувати як вакцинні, так і вірулентні штами вірусів, які зустрічаються у воді.

Також вивчали вплив екстрактів лепехи болотяної на окремі види ентеропатогенних бактерій. Встановлено, що кишкові бактерії інактивувалися у воді під дією біологічно-активних речовин ВВР. В умовах кімнатної температури процеси зниження вмісту патогенних бактерій прискорювалися і становили для Е. сoli О-111 – 80,86%, для E. сoli О-124 – 45,26%, Shigella sonnei – 68,57%. При зниженні температури до +4°С процеси інактивації бактерій уповільнювалися, але не припинялися.


Таблиця 4

Вплив екстрактів вищих водяних рослин на віруси поліомієліту у воді дослідно-експериментальних біоставів

№ з/п Назва рослин Вихідний індекс вірусів у воді, (БУО/дм3) Залишкова інфекційність вірусів у воді, (БУО/дм3) Ефективність інактивації вірусів, %
1. Лепеха болотяна (Acorus calamus L.) (4,20±0,7)·105 (4,5±0,5)·103 99,93
2. Рогоз широколистий (Typha latifolia L.) (4,20±0,7)·105 (2,10±0,6)·104 95,0
3. Очерет звичайний (Phragmites communis) (4,20±0,7)·105 (5,6±0,4)·104 86,67

Примітка. Інактивація вірусів поліомієліту ІІ типі Себіна у воді біоставів, засаджених рогозом широколистим та рогозом вузьколистим, ідентична при 60 хв експозиції.


Таким чином, в модельних умовах при вирощуванні ВВР у дослідно-експериментальних біоставах вода набуває знезаражуючих властивостей за рахунок виділення останніми біологічно-активних речовин, що згубно впливають на патогенні віруси та бактерії.

Існує також ряд інших факторів, що обмежують поширення патогенної мікрофлори у воді поверхневих водойм, зокрема: вплив сонячного опромінення, зміни показника рН води, наявність мікробів-антагоністів, адсорбція на твердих частках, гуміфікація та інші.

Отримані в лабораторних умовах дані ми вирішили перевірити на ВВР, що вегетують в промислових умовах експлуатації біоставів та збіль-шенні часу перебування стічних вод у споруді. Важливо було дослідити динаміку звільнення стічних вод промислового біостава від штучно внесе-них в окремо взяті об’єми води з діючого біостава на різних його ділянках, від вірусів поліомієліту та Коксакі В 6. Дані інактивації штучно внесених вірусів у окремо взяті об’єми води з промислового біостава, де вегетували різні види ВВР, у літню пору року наведені в (табл. 5). Дослідженнями ди-наміки інактивації вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна встановлено, що про-мислові стічні води на вході в біостав проходять крізь зарості та кореневу систему очерету звичайного, на середині – через рогоз широколистий та ро-гоз вузьколистий, а на виході – через зарості лепехи болотяної і ефективно звільняються від вірусів. Так, у літній період спостережень у пробах води біостава, де був засаджений рогоз широколистий, вже на 2 добу інактивува-лось 98,33% вірусів, на 5 добу – 99,40%. У воді біостава з лепехою болотя-ною динаміка інактивації вірусів мала такі показники: на 2 добу – 97,9%; на 5 добу – 100%. У пробах води на виході з біостава ефективність інактивації вірусів складала 97,05-98,03% на 2-5 добу спостережень, що можливо, пов’я-зано з ефектом перемішування води та зниженням цим самим концентрації біологічно-активних речовин, які виділяють ВВР в процесі вегетації.


Таблиця 5

Динаміка звільнення від штучно внесених вірусів поліомієліту в проби води з промислового біостава з ВВР у літню пору року

№ з/п

Місце

відбору проб

Динаміка інактивації вірусів на:


1 добу 2 добу 3 добу 5 добу 7 добу Р1-2 Р2-3 Р3-4 Р4-5


Р1 Р2 Р3 Р4 Р5



1. Вода на вході в біостав

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

р>

0,05

р<

0,05

р>

0,05

р<

0,05

2. Вода біостава (очерет звичайний)

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

р<

0,001

р<

0,001

р<

0,05

−
3. Вода біостава (рогоз широколистий)

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

р<

0,01

р<

0,001

р<

0,001

р<

0,05

4. Вода біостава (лепеха болотяна)

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

р<

0,05

р>

0,05

р<

0,001

р<

0,001

5. Вода на виході з біостава

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

р<

0,01

р>

0,05

р>

0,05

р<

0,001

6. Контроль

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

р>

0,05

р>

0,05

р>

0,05

р>

0,05

Примітки: 1) *чисельник – залишкова інфекційність вірусів поліомієліту ІІ типу Себіна, БУО/дм3;

2) ** знаменник – ефективність інактивації вірусів, %.


В умовах зимового періоду спостережень динаміка звільнення від штучно внесених вірусів поліомієліту в проби води з промислового біостава з ВВР не припинялися, але мала дещо уповільнену тенденцію.

Дослідження ефективності третинного очищення промислових стічних вод у біоставу з вищими водяними рослинами в натурних умовах його експлуатації. Представлені результати ефективності третинного очищення промислових стічних вод за санітарно-хімічними та санітарно-бактеріологічними показниками у біоставу з вищими водяними рослинами в натурних умовах його експлуатації впродовж трьох років спостережень.

Вивчали ефективність третинного очищення промислових стічних вод у біоставу з ВВР в очисних каналізаційних спорудах КГЗКОР м. Долинська Кіровоградської обл., до складу яких входять: механічні грати, піскоуловлювачі, первинні відстійники, аеротенки, вторинні відстійники та дві секції біоставів, засаджених вищими водяними рослинами. Біостави розміром 60,0ґ189,0 м кожний, засаджені на вході очеретом звичайним (Phragmites communis Trin.), на середині – рогозом широколистим (Typha latifolia L.) та рогозом вузьколистим (Typha angustifolia L.), а на виході – лепехою болотяною (Acorus calamus L.). На разі є працюючим один біостав. Другий виступає як резервний і вступить в експлуатацію після введення на повну потужність Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.

Особливістю хімічного складу промислових стічних вод на вході в очисні споруди КГЗКОР є підвищений вміст розчинених солей, жирів та масел, нафтопродуктів та ін. у зв’язку з пробними запусками виробничих потужностей, де вміст заліза становить до 0,98 мг/дм3; сульфатів – до 617,9 мг/дм3, хлоридів до 230 мг/дм3, калію+натрію до 369,6 мг/дм3 тощо.

При третинному очищенні промислових стічних вод спостерігалося зменшення вмісту органічних забруднень за показниками БСК5 та ХСК. Так, у пробах води на вході в очисні каналізаційні споруди КГЗКОР м. Долинська, усереднені показники вмісту БСК5 складали від 72,2 мг О2/дм3 до 80,8 мг О2/дм3 за грудень місяць 2003-2005 рр., як один із найхолодніших місяців року. При цьому середні показники БСК5 у пробах води на виході із вторинних відстійників за вказаний період становили до 35,5 мг О2/дм3. Після третинного очищення в промисловому біоставу з ВВР середні показники якості БСК5 за цей самий період складали від 3,5 мг О2/дм3 до 6,13 мг О2/дм3 (при ГДК 15 мг О2/дм3), що забезпечує 94,06% ефективності третинного очищення відносно вторинного очищення в аеротенках за класичною схемою: механічні грати → піскоуловлювачі → первинні відстійники → аеротенки → вторинні відстійники → знезаражування → скид у відкриту водойму. Зміни показників ХСК у стічних водах за вказаний період мали аналогічну тенденцію до зменшення ХСК після глибокого доочищення стічних вод у промисловому біоставу з ВВР і становили від 131,1 мг О2/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 30,57 мг О2/дм3 на виході із біостава (при ГДК 80 мг О2/дм3), що становить 78% ефективності третинного очищення. Збільшення вмісту розчиненого кисню відбувається з 2,5 мг О2/дм3 на вході в біостав до 9,4 мг О2/дм3 на виході. Також зареєстровано зменшення біогенних речовин при третинному очищенні стічних вод. Так вміст азоту амонійного зменшувався з 0,91 мг/дм3 на вході в біостав до 0,1 мг/дм3 на виході (при ГДК 0,5 мг/дм3). Показник азоту нітритів зменшувався з 0,31 мг/дм3 на вході до 0,02 мг/дм3 на виході з біостава (при ГДК 0,08 мг/дм3). Вміст азоту нітратів зменшувався з 46,7 мг/дм3 на вході в біостав до 15,8 мг/дм3 на виході (при ГДК 40,0 мг/дм3). Вміст фосфатів зменшувався з 7,5 мг/дм3 на вході в біостав до 0,4 мг/дм3 на виході (при ГДК 3,5 мг/дм3). Завислі речовини зменшились з 17,3 мг/дм3 на вході в біостав до 3,3 мг/дм3 на виході (при ГДК 15,0 мг/дм3). Такі низькі показники вмісту біогенних речовин попереджують евтрофікацію річкової води, яка відноситься до ІІ категорії водокористування.

В натурних умовах експлуатації біостава з ВВР у процесі третинного очищення промислових стічних вод відбувається покращення як санітарно-хімічних, так і санітарно-мікробіологічних показників. При цьому відбувається зменшення вмісту промислових забруднень у воді біостава. Зокрема вміст жирів та масел знижується з 0,85 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,02 мг/дм3 на виході з біостава. Вміст нафтопродуктів зменшувався з 0,7 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,01 мг/дм3 на виході. Показник СПАР зменшувався з 0,89 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,04 мг/дм3 (при ГДК 0,5 мг/дм3) на виході при експозиції стічних вод упродовж 5 діб. Вміст заліза зменшувався з 0,98 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 0,03 мг/дм3 на виході (при ГДК 0,05 мг/дм3) при перебуванні стічних вод у споруді впродовж 5 діб. Вміст сульфатів після третинного очищення в промисловому біоставу з ВВР знижувався з 617,9 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 250,6 мг/дм3 на виході. Вміст хлоридів зменшувався з 226,8 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 113,3 мг/дм3 на виході (при ГДК 300,0 мг/дм3). Сухий залишок зменшувався з 1 751,0 мг/дм3 на вході в очисні каналізаційні споруди до 759,4 мг/дм3 на виході з біостава. Така зміна показників третинного очищення стічних вод пов’язана з активною вегетацією ВВР, які забезпечують сорбцію та акумуляцію мінеральних речовин. Процеси третинного очищення стічних вод відбуваються впродовж усього періоду експлуатації біостава з ВВР.

Промислові стічні води після біологічного очищення в очисних каналізаційних спорудах надходять в біостав без будь-яких методів знезаражування. В процесі третинного очищення стічних вод у промисловому біоставу з вищими водяними рослинами відбувається інтенсивне зниження санітарно-мікробіологічних показників (рис. 2).


Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю

Рис. 2. Динаміка очищення стічних вод за колі-індексом в очисних каналізаційних спорудах Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд м. Долинська Кіровоградської обл. за усередненими щомісячними даними.


Так у стічних водах після біологічного очищення в аеротенках усереднений вміст E. coli становив 1,1·104 КУО/дм3 в грудні місяці, як одному з найхолодніших місяців року, а після третинного очищення в біоставу за цей період – грудень вміст E. coli становив 3,0 · 102 КУО/дм3, що відповідає нормативним документам до скиду таких вод у відкриті водойми. Характеризуючи ефективність третинного очищення промислових стічних вод після їх біологічного очищення в аеротенках, слід констатувати, що ефективність доочищення стічних вод за колі-індексом упродовж всього часу експлуатації біостава становило від 96,61% до 99,36%. Аналогічна тенденція спостерігається до покращення показників якості стічних вод за загальним мікробним числом, яке становило від 4,8·106 КУО/см3 на вході стічних вод в очисні каналізаційні споруди до 5,2·102 КУО/см3 на виході з біостава з ВВР, що забезпечує 99,87-99,99% ефективності третинного очищення.

Аналізуючи середньомісячні санітарно-хімічні та санітарно-бактеріологічні показники якості промислових стічних вод після третинного очищення в біоставу, слід зазначити, що вони відповідають вимогам нормативних документів до скиду їх у поверхневі водойми (СанПіН 4630-88; Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами №465 від 1999 р. та Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України №403/6691 від 2002 р.). Зменшення кількості санітарно-показових мікроорганізмів у промислових стічних водах після їх третинного очищення досягалося виключно процесами самоочищення води, що інтенсифікуються вищими водяними рослинами впродовж всього періоду експлуатації біостава з ВВР. Одночасно в промисловому біоставу покращувалися санітарно-хімічні показники якості стічних вод за рахунок вегетаційних, сорбційних та накопичувальних процесів, які відбуваються у вищих водяних рослинах упродовж всього часу перебування стічних вод у споруді (табл. 6).


Таблиця 6

Динаміка третинного очищення стічних вод у промисловому біоставу з вищими водяними рослинами на різних етапах їх доочищення

№ з/п Проби води БСК5, мг О2/дм3 ХСК, мг О2/дм3 Розчине-ний кисень, мг О2/дм3 Загальне мік-робне число, КУО/см3:

Індекс

ЛПКП, КУО/дм3:

Віруси* БУО/дм3, (Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю±m)






t+22оC t+37оC

1. Вода на вході в біостав 34,6 58,1 3,59 120 1 600 1,1·105 (1,0±0,2)·103
2. Вода біостава (очерет звичайний) 21,2 45,2 4,9 50 360 1,1·105 (0,6±0,1)·102
3. Вода біостава (рогоз широколистий) 14,1 40,6 6,12 40 3 500 1,5·104 (0,8±0,03)·102
4. Вода біостава (лепеха болотяна) 5,78 34,5 8,1 60 1 400 2,1·104 відсутні
5. Вода на виході з біостава 3,86 31,1 8,5 70 2 200 3,0·102 відсутні
6. СанПіН № 4630-88 3-6 15-30 4

1,0·103

Примітка. * – Дослідження проб води проводили в 3-х повторах з визначенням середньої величини Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю та їх помилки (±m) при температурі +24°С.


При доочищенні стічних вод у промисловому біоставу з вищими водяними рослинами показник органічного забруднення БСК5 знизився з 34,6 мг О2/дм3 у стічних водах на вході в біостав до 3,86 мг О2/дм3 на виході. Аналогічна тенденція зменшення вмісту органічного забруднення за ХСК відбувалася при доочищенні стічних вод у біоставу з ВВР та одночасного збільшення вмісту розчиненого кисню в стічних водах з 3,59 мг О2/дм3 на вході до 8,5 мг О2/дм3 на виході з біостава. Зменшення ХСК проходило плавно впродовж 5 діб доочищення із 58,1 мг О2/дм3 на вході в біостав до 31,1 мг О2/дм3 на виході. Число сапрофітних мікроорганізмів у пробах стічних вод становило 120 КУО/дм3 (вирощування при температурі +22оC) і 1 600 КУО/дм3 (за температури вирощування +37оC). А у воді на виході з біостава показники складали 70 КУО/дм3 (+22оC) і 2 200 КУО/дм3 (за температури +37оC). Індекс ЛПКП знизився з 1,1·105 КУО/дм3 у пробах стічних вод на вході в біостав до 3,0·102 КУО/дм3 у воді на виході, а вміст вірусів знизився з (1,0±0,2)·103 БУО/дм3 у пробах стічних вод на вході в біостав до повної їх відсутності у стічних водах на виході.

Узагальнені результати проведених санітарно-хімічних та санітарно-мікробіологічних досліджень промислових стічних вод свідчать, що їх третинне очищення в біоставу є ефективною системою видалення біологічних, органічних і мінеральних забруднень, завдяки вищим водяним рослинам, які інтенсифікують процеси самоочищення у водоймі та заплановані проектом будівництва до повторного їх використання на технічні потреби в КГЗКОР в об’ємі до 40%.

Вплив скиду третинно очищених промислових стічних вод на санітарний стан природних водойм. Одним із важливих питань охорони поверхневих джерел водопостачання від забруднень, що потрапляють, головним чином, при скиданні в них стічних вод, є вивчення впливу стоків на санітарний стан водойми, а також на гідрологічні, гідрохімічні та інші режими.

Проведені санітарно-гігієнічні дослідження впливу третинно очищених промислових стічних вод у біоставу з ВВР після їх скиду в р. Березівку на її санітарний стан. Результати проведених досліджень якості річкової води в місці скиду доочищених стічних вод, а також на відстані 500 м вище та нижче за течією наведені в табл. 7. Встановлено, що за окремими показниками, а саме вмістом розчинених органічних речовин за БСК5, ХСК, величиною розчиненого у воді кисню, концентрацією завислих речовин, біогенних – сполук азоту, фосфору та ін. якість річкової води після скиду третинно очищених стічних дещо покращилась. Всі ці зміни відбувалися завдяки розведенню в 1,5 рази води річки більш чистою водою біостава після третинного очищення. Так, показник БСК5 річкової води за 500 м до скиду стічних вод становив 12,0 мг О2/дм3, а після скиду за 500 м нижче за течією 11,67 мг О2/дм3 за усередненими даними впродовж трьох років спостережень. Показник ХСК води р. Березівки до скиду стічних вод становив 43,94 мг О2/дм3, а після скиду зменшився до 42,16 мг О2/дм3. Усереднений показник азоту амонійного при скиданні третинно очищених стічних вод становить 0,35мг/дм3, (при ГДК 0,5мг/дм3), усереднений вміст фосфатів при скиданні становить 1,99 (при ГДК 3,5мг/дм3). Аналіз отриманих результатів підтверджує, що доочищенні стічні води при їх скиді в р. Березівку покращують якість її води.


Таблиця 7

Якість третинно очищених стічних вод у біоставу з ВВР та води р. Березівка до та після скиду в неї доочищених стічних вод з Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд м. Долинська (за усередненими даними впродовж 2003-2005 рр.)

N

з/п

Показники

(одиниці виміру)

Місце визначення Правила приймання стічних вод за №403/6691 від 2002 р., ГДК (для рибогоспо-дарського призначення)


Створ р. Бере-зівка 500 м

вище скиду (Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю±m)

Третинно очищені стічні води в точці скиду в р. Березівку (Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю±m)

Створ р. Бере-зівка 500 м нижче скиду (Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю±m)


1. рН 8,82±0,17 8,25±0,08 8,58±0,11
2. Завислі речовини, мг/дм3 12,45±0,32 6,82±0,34 11,99±0,42 15,0
3. Сухий залишок, мг/дм3 1458,1±117,88 1205,89±50,46 1419,98±92,4
4. Розчинений кисень, мг О2/дм3 9,24±0,58 6,51±0,25 9,28±0,62 > 4,0
5. БСК5, мг О2/дм3 12,0±0,12 4,99±0,18 11,67±0,12 15,0
6. ХСК, мг О2/дм3 43,94±3,08 30,97±0,28 42,16±3,43 80,0
7. Азот амонійний (NH4),мг/дм3 0,29±0,07 0,35±0,03 0,29±0,06 0,5
8. Азот нітритів (NO2), мг/дм3 0,067±0,024 0,08±0,015 0,068±0,021 0,08
9. Азот нітратів (NO3), мг/дм3 5,46±1,69 22,8±0,9 6,45±1,68 40,0
10. Фосфати, мг/дм3 2,15±0,17 1,99±0,24 2,01±0,13 3,5
11. Сульфати, мг/дм3 550,18±53,42 473,97±24,36 544,2±51,1 100,0
12. Залізо, мг/дм3 0,67±0,07 0,41±0,08 0,65±0,07 0,05
13. Нафтопродукти, мг/дм3 0,032±0,009 0,035±0,003 0,031±0,004 0,05
14. Жири та масла, мг/дм3 0,06±0,03 0,09±0,03 0,05±0,02 -
15. СПАР, мг/дм3 0,057±0,01 0,058±0,004 0,057±0,009 0,5
16. Жорсткість, мг-екв/дм3 13,57±0,26 10,41±0,24 13,15±0,38
17. Бікарбонати, мг/дм3 334,03±13,11 252,11±7,77 321,52±16,98
18. Хлориди, мг/дм3 177,73±4,54 169,39±7,32 175,53±3,83 300,0
19. Кальцій, мг/дм3 82,39±5,78 66,97±2,14 81,4±5,41
20. Магній, мг/дм3 114,24±5,83 86,86±3,32 110,77±6,49
21. Калій + натрій, мг/дм3 207,25±24,56 185,56±15,08 206,18±21,41
22. Загальне мікробне число, КУО/см3

2,75·103 ±

1,12·102

6,88·102 ±

2,0·10

2,26·103 ±

8,5·10


23. Колі-індекс, КУО/дм3 1,9·103±7,9·10 3,0·102±0,0 1,7·103±6,3·10 1 000

Показник рН річкової води

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: