Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю
Якість річкової води після скиду третинно очищених промислових стічних вод за усередненими санітарно-бактеріологічними показниками покращилась, а саме, загальне мікробне число у річковій воді до скиду доочищених стічних вод становило 2,75·103 КУО/см3, а після скиду доочищених стічних вод вниз за течією складало 2,26·103 КУО/см3. Колі-індекс річкової води становив 1,9·103 КУО/дм3 за 500 м до скиду, а після скиду доочищених стічних вод складав 1,7·103 КУО/дм3 за 500 м вниз за течією. Характеризуючи санітарно-бактеріологічні показники третинно очищених стічних вод упродовж трьох років спостережень слід зазначити, що останні досягаються виключно процесами самоочищення води в біоставу, що інтенсифікуються вищими водяними рослинами та дотриманням оптимальних експлуатаційних режимів даної очисної споруди.
У наших дослідженнях з виявлення сезонних коливань температури на процеси третинного очищення промислових стічних вод у біоставу було встановлено, що останні не припиняються впродовж усього року його експлуатації і не впливають суттєво на ефективність видалення з води біологічних, органічних і мінеральних забрудень. Та дещо краще ці процеси відбуваються в теплі періоди року, коли при вегетації вищих водяних рослин останні виділяють біологічно-активні речовини та інтенсифікують процеси очищення води. Показники третинного очищення повністю відповідають нормативним вимогам до скиду їх у відкриту водойму – р. Березівку без будь-яких додаткових фізико-хімічних методів доочищення. Тому аналізуючи склад річкової води до та після скиду третинно очищених стічних вод можна констатувати, що за санітарно-хімічними та санітарно-бактеріологічними показниками її якість покращується вниз за течією. Крім того, скид третинно очищених стоків не викликає її евтрофікацію та не змінює гідрологічні, гідрохімічні та інші режими річки.
Впровадження в практику третинного очищення промислових стічних вод у біоставах з вищими водяними рослинами – це один з природних, надійних та рентабельних методів і є альтернативою до фізико-хімічних методів доочищення стічних вод. Біостави з вищими водяними рослинами виступають надійним бар’єром від розповсюдження збудників інфекційних хвороб та інвазій з водним шляхом передачі серед населення та заслуговують позитивної гігієнічної оцінки.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі розв’язано актуальну науково-практичну задачу – проведено гігієнічну оцінку і вивчені закономірності третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами від біологічних, органічних і мінеральних забруднень. Доведено, що використання в очисних каналізаційних спорудах біологічних ставів з вищими водяними рослинами значно покращує якість третинного очищення промислових стічних вод металопереробної галузі за різними критеріями, що має важливе практичне значення.
1. Запропоновані параметри гідравлічного навантаження біологічно очищеними стічними водами в кількості не більше 3 000 м3/га площі/добу на промисловий біостав з вищими водяними рослинами та тривалість перебу-вання їх у споруді терміном не менше 5 діб. Цим самим досягається ефек-тивне третинне очищення біологічно очищених промислових стічних вод від залишків розчинених органічних речовин за БСК5 до 5-8 мг О2/дм3 (ефектив-ність доочищення – 94,1%), ХСК до 30,57 мг О2/дм3 (78%), азоту амонійного до 0,1 мг/дм3 (99,17%), фосфатів до 0,4 мг/дм3 (79,3%), завислих речовин до 3,3 мг/дм3 (93,52%). Вміст розчиненого кисню у воді відкритої водойми після скиду доочищених стічних вод становив від 6 до 8,5 мг О2/дм3 (за норми не менше 4 мг О2/дм3) упродовж всього періоду експлуатації біоставів.
2. На третинне очищення доцільно направляти такі промислові стічні води металопереробної галузі, що мають показники органічного забруднення за БСК5 не більше 50,0 мг О2/дм3, за ХСК не більше 80,0 мг О2/дм3; мінерального забруднення за азотом амонійним не більше 1,0-4,0 мг/дм3, азотом нітритним не більше 0,4 мг/дм3, азотом нітратним не більше 50,0 мг/дм3, фосфатами не більше 8,0-15 мг/дм3, жирів та масел не більше 0,7 мг/дм3, сухому залишку не більше 7,5-10 г/дм3 та іншими; біологічного забруднення за колі-індексом не більше 3,0·104 КУО/дм3, загальним мікробним числом не більше 8,0·103 КУО/см3.
3. Вперше встановлено, що в екстрактах вищих водяних рослин присутні біологічно-активні речовини з антимікробними властивостями, дія яких на віруси є більш виражена, аніж на бактерії групи кишкової палички. Найактивнішою виявилася лепеха болотяна, екстракти якої у воді при 0,5-1% концентрації інактивували віруси поліомієліту на 99,8-99,9% при 30 хв експозиції.
4. Доведено згубну дію біологічно-активних речовин із вищих водяних рослин на кишкові бактерії та віруси. В біологічно очищених стічних водах при проходженні останніх через зарості очерету звичайного, рогозу широколистого й вузьколистого та лепехи болотяної значно зменшувалася кількість санітарно-показових мікроорганізмів, за рахунок антагоністичних взаємовідносин у біоценозі. Зокрема, індекс бактерій групи кишкової палички з 1,1·104 КУО/дм3 зменшувався до 3,0·102 КУО/дм3 (на 96,61-99,36%) та ентеровірусів з (1,0±0,2)·103 БУО/дм3 до їх відсутності (ефективність видалення – 98,03-100%) незалежно від пори року експлуатації біоставів.
5. Показано, що в біоставу з вищими водяними рослинами крім ефективного природного біологічного третинного доочищення стічних вод від залишків розчинених органічних речовин і санітарно-показових мікроорганізмів відбувається також демінералізація складу води, при якій зменшується сухий залишок та вміст інших мінеральних речовин (хлоридів, сульфатів, кальцію, натрію, магнію, солей важких металів та радіонуклідів) на виході з біостава, що дає можливість використання глибоко доочищеної води в сільському господарстві.
6. Доведено, що скид третинно очищених промислових стічних вод у біоставу з вищими водяними рослинами в поверхневу водойму – р. Березівку не веде до евтрофікації останньої і порушення гідрологічних, гідрохімічних та інших режимів. Крім того, покращується якість поверхневої водойми за санітарно-хімічними та санітарно-бактеріологічними показниками. За деякими санітарно-хімічними показниками (рН, завислими речовинами, сухим залишком, жорсткістю, вмістом заліза, бікарбонатів, кальцію, магнію та ін.) також відбувалося покращення якості річкової води вниз за течією в результаті розбавлення більш чистою водою із біостава з вищими водяними рослинами.
7. Показано, що ефективне третинне очищення промислових стічних вод у біоставу з вищими водяними рослинами Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд при дотриманні оптимальних технологічних параметрів роботи очисної споруди дозволяє досягти таких показників її якості, що дозволяють повернути до 40% води у зворотне, закрите технічне водопостачання. Це зменшить забір води поверхневих водойм на потреби технологічного процесу і сприятиме раціональному використанню водних ресурсів. Отримано акти впровадження.
8. Впровадження в практику третинного очищення промислових стічних вод у біоставах з вищими водяними рослинами є одним із природних, надійних та рентабельних способів охорони поверхневих водойм від потрапляння біологічних забруднень, розчинених органічних речовин та мінеральних сполук, що сприяє збереженню останніх для господарсько-питного водопостачання. Така технологія доочищення стічних вод сприятиме запобіганню інфекційних і неінфекційних хвороб серед населення, що розповсюджуються водним шляхом.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України: (* – особистий внесок здобувача):
1. Гаркавий С.І., Кравець В.В., Попенко В.М., Грищенко Н.В., Гузь В.Г. Інтенсифікація процесів доочищення та знезараження стічних вод за допомогою вищих водяних рослин // Гігієна населених місць. – 2002. – Випуск 39. – С. 80-86. (* провів аналіз даних сучасної літератури відносно даного питання, виконав експериментальну частину роботи, провів аналіз одержаних результатів, та підготував матеріали для публікації).
2. Кравець В.В., Шаповал О.Є., Гаркавий С.І., Попенко В.М., Бойко І.І., Дзюблик І.В., Гузь В.Г. Доочищення та безреагентне знезаражування стічних вод у біоставку, засадженому вищими водяними рослинами // Довкілля та здоров’я. – 2005. – №2 (33). – С. 13-18. (* виконав частину експериментальних досліджень, провів аналіз одержаних результатів, підготував матеріали для публікації).
3. Гончарук В.В., Кравець В.В., Попенко В.М., Шаповал О.Є., Бойко І.І., Самсоній-Тодоров О.О. До питання знезаражування стічних вод інфекційних лікарень від вірусів ультрафіолетовим опроміненням // Довкілля та здоров’я. – 2005. – №4 (35). – С. 14-18. (* виконав експериментальну роботу, провів дослідження виживання ентеровірусів, провів статистичну обробку одержаних результатів, підготував матеріали для публікації).
4. Попенко В.М., Гаркавий С.І., Бойко І.І. Дослідження та гігієнічна оцінка відведення третинно очищених стічних вод з біостава, засадженого вищими водяними рослинами, у поверхневу водойму // Довкілля та здоров’я. – 2007. – №4 (43). – С. 41-45. (* виконав частину експериментальних досліджень, провів аналіз одержаних результатів, підготував матеріали для публікації).
Патенти:
1. Патент України №68252 А, МКИ 7 СО2F3/32. Спосіб знезараження води / Гончарук Є.Г., Шаповал О.Є., Попенко В.М. – Заявл. 28.11.03. Опубл. 15.07.04. Бюл. – №7. (* здійснив патентно-інформаційний пошук відносно даної проблеми, удосконалив методику знезаражування стічних вод від патогенної мікрофлори в біологічних ставах з вищими водяними рослинами впродовж всього періоду їх експлуатації).
В інших наукових виданнях:
1. Кравець В.В., Грищенко Н.В., Гаркавий С.І., Попенко В.М., Гузь В.Г. До питання знезараження води в біоставках, засаджених вищими водяними рослинами (ВВР) // Екологія та інженерія. Стан, наслідки, шляхи створення екологічно чистих технологій: IV Всеукраїнська науково-методична конференція з міжнародною участю. – Дніпродзержинськ, 2002. – С. 170-171.
2. Попенко В.М. Віруліцидна активність зелених водоростей та деяких видів вищих водяних рослин // Водні ресурси на рубежі ХХІ ст. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення: Міжнародна науково-практична конференція. – Київ, 2003. – С. 17.
3. Попенко В.М. До питання знезаражування очищених стічних вод від ентеровірусів // Актуальні проблеми сучасної медицини: 58 Науково-практична конференція студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю. – Київ, 2003. – С. 64.
4. Попенко В.М. Ефективність третинного доочищення стічних вод у біоставках, засаджених вищими водяними рослинами // Охорона водного басейну та контроль якості води: Наукова конференція молодих учених. – Київ, 2004. – С. 81-84.
5. Гончарук Є.Г., Гаркавий С.І., Попенко В.М. Гігієнічне обґрунтування параметрів ефективної роботи нових типів очисних каналізаційних споруд // Гігієнічна наука та практика на рубежі століття: Матеріали ХІV з’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ, 2004. – Т. І. – С. 123-125.
6. Гончарук Е.И., Гаркавый С.И. Попенко В.М., Кравец В.В., Бойко И.И. Доочистка и обеззараживание сточных вод в биопруду с высшими водными растениями // Химия и технология воды. – Киев, 2004.–Т. 26, №5.–С. 479-484.
7. Гончарук Е.И., Гаркавый С.И., Попенко В.Н. Биологическая очистка сточных вод в комплексе мероприятий по уменьшению риска водных эпидемий кишечных инфекций среди населения // Проблемы оценки риска здоровью населения от воздействия факторов окружающей среды. – Москва, 2004. – С. 341-343.
8. Попенко В.М. Гігієнічна оцінка біологічних ставків із вищими водяними рослинами для доочищення та знезаражування стічних вод // Актуальні проблеми сучасної медицини / 59 Науково-практична конференція студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю. – Київ, 2005. – С. 68.
9. Проведення державного санітарного нагляду за експлуатацією біологічних ставів з вищими водяними рослинами: / Метод. рекомендації / уклад. Гаркавий С.І., Войцеховський В.Г., Попенко В.М., Бойко І.І., Кравець В.В., Грищенко Н.В., Шаповал О.Є., Кислиця О.С. Гузь В.Г.; Міністерство охорони здоров’я України – Київ, 2006. – 28 с.
АНОТАЦІЯ
Попенко В.М. Гігієнічна оцінка третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищою водяною рослинністю. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна. – Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Київ, 2008.
Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню умов третинного очищення і зменшення вмісту біологічних, органічних і мінеральних забруднень у промислових стічних водах.
Дослідженнями в дослідно-експериментальних та промислових біоставах у складі очисних каналізаційних споруд Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд м. Долинська Кіровоградської обл. встановлені оптимальні параметри третинного очищення та зменшення вмісту патогенної мікрофлори в стічних водах за рахунок антагоністичних взаємовідносин у біоценозі при гідравлічному навантаженні на біостав не більше 3 000 м3/га площі/добу стічних вод, органічному навантаженні 0,578 г БСК5/ добу/м3 поступаючих стоків і терміні перебування стоків у споруді впродовж 5-7 діб. Показано, що серед вивчених вищих водяних рослин (ВВР) існують види, що ефективно впливають на процеси доочищення стічних вод від органічних і мінеральних забруднень та здатні виділяти біологічно-активні речовини, які згубно впливають на патогенну мікрофлору. Доведена можливість широкого використання біоставів з ВВР, як альтернативного способу третинного очищення промислових стічних вод підприємств металопереробної галузі в порівнянні з іншими фізико-хімічними методами доочищення.
Ключові слова: стічні води, біостав, вищі водяні рослини, третинне очищення, знезаражування, санітарно-показові мікроорганізми, віруси.
АННОТАЦИЯ
Попенко В.Н. Гигиеничная оценка третичной очистки сточных вод в биологических прудах с высшей водной растительностью. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена. – Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, Киев, 2008.
Диссертация посвящена научному обоснованию условий третичной очистки производственных сточных вод металлоперерабатывающей отрасли от биологических, органических и минеральных загрязнений в биопруду с высшими водными растениями.
Исследованиями в экспериментальных и промышленных биопрудах в составе очистных канализационных сооружений Криворожского горно-обогатитетельного комбината окисленных руд г. Долинская Кировоградской обл. установлены оптимальные параметры третичной очистки производственных сточных вод от биологических, органических и минеральных загрязнений при гидравлической нагрузке на биопруд не более 3 000 м3/га площади/сут сточных вод, органической нагрузке 0,578 г БПК5/ сут/м3 поступающих стоков и продолжительности их пребывания не менее 5-7 суток. Показано, что среди изученных высших водных растений (ВВР), а именно: тростник обыкновенный (Phragmites communis Trin.), камыш озерный (Scirpus lacustris L.), рогоз широколистый (Typha latifolia L.), рогоз узколистый (Typha angustifolia L.), аир болотный (Acorus calamus L.), ряска малая (Lemna minor L.) существуют виды, которые эффективно влияют на процессы третичной очистки сточных вод в биологических прудах с ВВР от биологических, органических и минеральных загрязнений. Эффективность третичной очистки сточных вод по отношению к общепринятым схемам биологической очистки составляет до 5-8 мг О2/дм3 по БПК5, до 30,57 мг О2/дм3 по ХПК, до 0,1 мг/дм3 по азоту аммонийному, до 0,31 мг/дм3 по азоту нитритному, до 15,8 мг/дм3 по азоту нитратному, до 0,4 мг/дм3 по фосфору, до 3,3 мг/дм3 по взвешенным веществам, по коли-индексу до 3,0·102 КУО/дм3, по общему микробному числу до 5,2·102 КУО/см3 и полного отсутствия по энтеровирусам. Насыщение сточных вод на выходе из биопруда растворенным кислородом составляло до 8,5 мг О2/дм3. Высшие водные растения способны выделять биологически-активные вещества, которые имеют вирулицидные свойства. Среди исследованных высших водных растений наиболее эффективно обладает вирулицидными свойствами аир болотный. Экстракты этого растения при 90 мин экспозиции полностью инактивируют (100%) вакцинный штамм вирусов полиомиелита ІІ типа Себина. Наличие 0,5-1% концентрации экстракта в воде биопрудов инактивирует вирусы полиомиелита на 99,8-99,9% при 30 мин экспозиции. При сбросе третично очищенных сточных вод в открытый водоем – р. Березовку санитарно-химические показатели качества речной воды незначительно улучшаются в результате разбавления воды реки более чистой из биопруда. Данный метод третичной очистки производственных сточных вод предприятий металлоперерабатывающей отрасли простой и надежен в работе, экономически выгоден при строительстве и дальнейшем его использовании и предназначен для длительного срока его эксплуатации с повторным использованием доочищенной воды как техническую в металлоперерабатывающей промышленности.
Ключевые слова: сточные воды, биопруд, высшие водные растения, третичная очистка, обеззараживание, санитарно-показательные микроорганизмы, вирусы.
ANNOTATION
Popenko V.N. Hygiene evaluation tertiary of purification sewage in biological ponds with high water vegetation. – manuscript.
Dissertation for the candidate of medical sciences degree in specialty 14.02.01 – hygiene. – National O. Bohomolets Medical University of the Ministry of Health Ukraine, Kyiv, 2008.
The dissertation thesis is dedicated the scientific basis of tertiary purification and nonchemical sewage treatment to remove the remains of organic and chemical pollution, pathogenic bacteria and viruses in a biopond with high water vegetation.
Investigations under labaratory conditions and in industrial bioponds consisted of refining drainage facilities of Krivorogsk Oxidative Ore Mining and Processing Enterprise in the city of Dolinska, in Kirovogradsk region, Ukraine. Optimal parameters of tertiary and nonchemical treatment of sewage under a hydraulic load on the biopond of 3 000 m3/day organical assignment 0.578 g BCO5/24 h/m3 of biopod and with a 5-7 day presence in the pond were determined. It was revealed that among the high water vegetation (HWV) under investigation, there exist types that have an effective influence on the process of the after-purification of sewage water from organic and mineral pollution, and which can release biologically active substances that have viruscidal properties. The possibility of the wide use of bioponds with HWV for tertiary after-treatment and nonchemical sewage treatment as an alternative to other physical or chemical methods was proven.
Key words: sewage, biopond, high water vegetation, tertiary treatment, after-treatment, decontamination, sanitary-significant microorganism, viruses.