Відносини Росії і США на сучасному етапі
Іншими словами, без взаємодії Россі й США попросту не обійтися в пошуках рішення таких складних міжнародних проблем, як запобігання багатобічної гонки ядерних озброєнь, урегулювання іракської кризи й близькосхідного конфлікту, стабілізація ситуації в Афганістані, ядерні програми Ірану й Північної Кореї, глобальне потепління, енергетична безпека й інші нові виклики й загрози в сторіччі, що наступило.
Висновки
Характеризуючи стан досліджуваної проблеми, необхідно вказати на те, що попри наявність значної кількості праць вітчизняних та зарубіжних фахівців, присвячених різним аспектам російсько-американських відносин, комплексне висвітлення питання російсько-американських відносин в ХХІ ст.
Радикальні перетворення в Європі внаслідок руйнування біполярної системи наприкінці 1980-х – початку 1990-х років зумовили появу якісно нової ситуації у сфері безпеки, ключовим питанням якої стало різке порушення балансу сил і стратегічного паритету між провідними військово-політичними блоками часів “холодної війни” – ОВД і НАТО. Зростання конфліктності та політичної нестабільності на європейському континенті вимагало розбудови нової, ефективної системи безпеки із залученням провідних держав світу та врахуванням їхніх геополітичних інтересів. Руйнування біполярної системи практично зняло з порядку денного загрозу військової агресії проти держав Західної Європи, а отже оборонний альянс НАТО практично втратив підстави для подальшого існування. Питання про доцільність збереження та реформування НАТО, її ролі в майбутній системі європейської безпеки стали предметом широкої міжнародної дискусії, одним з важливих аспектів якої стало питання про необхідність подальшої військово-стратегічної присутності США у Європі.
Отже, неможливо просто скопіювати американський досвід і перенести його на російський ґрунт. Але взяти з нього уроки потрібно. Так, на прикладі США видно, що найбільш ефективно таку соціально-економічну політику, коли вона працює на благо всього суспільства, а не на окремих його верств або групи. Ефективна така стратегія економічного розвитку, коли «локомотивом» прогресу є «людський капітал», а не експорт природних ресурсів.
В області європейської безпеки дії США в напрямку розширення НАТО прямо суперечать національним інтересам Росії. Ігнорування її думки не може розглядатися інакше, як прагнення ізолювати Росію, не допустивши її інтеграції в європейський простір. От чому в ім'я порятунку партнерства зараз варто було б пригальмувати другу хвилю розширення НАТО, поки не виявляться результати стратегічного діалогу між блоком і Росією, відносини між ними не трансформуються в реальну взаємодію по широкому колу питань міжнародної безпеки у форматі "двадцятки" .
Природною умовою партнерства є взаєморозуміння в тому, щоб не протидіяти здійсненню життєво важливих інтересів один одного. Забезпечення таких інтересів ні в якій мері не повинне розглядатися як альтернатива партнерським відносинам. Навпроти, міцність цих відносин повинна бути заснована на здатності партнерів зрозуміти суть інтересів один одного й захищати свої інтереси в неконфронтаційному дусі.
Для Росії зоною життєво важливих інтересів є СНД. Духу партнерства ніяк не відповідають спроби США прямо або побічно послабити вплив тут Росії. У своїй політиці відносно пострадянських держав США часом відходять від проголошеного ними пріоритету принципів демократії й поваги прав людини, відкрито ставлячи в основу геополітичні цілі (що, зокрема, підтвердило їхню взаємодію з Узбекистаном). У значній мірі зберігається подвійний стандарт в американському підході до проблеми дотримання прав російськомовного населення в країнах СНД і Прибалтики. Все це позначається на ефективності російсько-американського співробітництва в урегулюванні регіональних конфліктів на території колишнього СРСР.
Надмірна проамериканська орієнтація чревата для Росії наступними негативними наслідками. По-перше, моральний збиток, пов'язаний з тим, що Росія навіть не заперечує проти військово-силових акцій США поза міжнародно-правовим полем.
По-друге, збиток економічний. Погодитися з вимогою США припинити співробітництво з підозрюваними в підтримці міжнародного тероризму країнами означало б втрату багатомільярдних доходів, які приносить нам торгівля зброєю й високими технологіями.
По-третє, збиток політичний. Курс на беззастережну підтримку дій США, готовність випливати в руслі глобальної стратегії Вашингтона буде означати визнання помилковості всього нашого зовнішньополітичного курсу протягом останніх десяти років, у ході яких Росія болісно шукала свою національну ідентичність у світовій політиці, свою роль і місце у світовому співтоваристві, у світовій історії в цілому.
Чим же будуть визначатися перспективи торгово-економічного співробітництва обох країн у доступному для огляду майбутньому? Тут можна виділити кілька принципових моментів, здатних визначити вектор розвитку в даній області:
1. Стратегічні й тактичні інтереси обох сторін як довгострокового, так і короткострокового характеру. При їхній реалізації необхідно враховувати й національні інтереси, і інтереси окремих груп правлячих еліт, у тому числі й найчастіше різноспрямовані устремління окремих військово-промислових, енергетичних, фінансових, аграрних і т.п. угруповань у кожній із країн.
2. Довгострокові стратегії й конкретна політика, що забезпечує ці інтереси. Від того наскільки продумана, враховуюча вся сукупність інтересів як своєї країни, так і іншої, буде та або інша політика, у чималому ступені залежить ефективність і динаміка російсько-американських економічних зв'язків.
3. Реальні й потенційні можливості економік обох країн, їхніх підприємств, інакше кажучи, сукупність їхніх конкурентних переваг і слабостей. Це стосується ролі й значення окремих факторів виробництва в економіках обох країн (капіталу, праці, НТП, підприємницького потенціалу, ресурсів); ємності й динаміки внутрішнього попиту; розвитку основних і допоміжних галузей, що провадять товари на експорт; конкурентних стратегій окремих підприємств, їхньої здатності адаптуватися до глобалізуючої економіки.
4. Об'єктивні й суб'єктивні фактори, що перешкоджають розвитку взаємовигідних торгово-економічних зв'язків між Росією й США, у тому числі недосконале або дискримінаційне законодавство, різного роду обмеження в торгівлі, політичні й економічні перешкоди у взаємних відносинах друг до друга на ринках третіх країн і т.д.
У чому складаються, на наш погляд, основні інтереси США в торгово-економічному співробітництві з нашою країною? Ясно, що це сугубо прагматичні цілі, що переслідують або інтереси США в цілому, або окремих фінансово-економічних комплексів або компаній. Серед них - завдання сприяння створенню в Росії економіки ринкового типу зі зрозумілими і ясними Заходу правилами й законами. І це зовсім не добродійність. Тільки з такою економікою США можуть здійснювати вигідну торгівлю, а також інвестиційну діяльність із мінімальними ризиками. При цьому навряд чи вони хочуть значного посилення російської економіки, виникнення додаткової конкуренції як на внутрішньому, так і на світових ринках. Проте, розглядаючи Росію як потенційно величезний ринок для своїх капіталів, товарів і послуг, США об'єктивно зацікавлені в його досить високому ступені розвитку, у високій купівельній спроможності російських споживачів.
Можна виділити також ряд більше конкретних прагматичних аспектів економічного співробітництва США з Росією. Серед них - прагнення інвестувати у високоприбуткові й перспективні галузі російської промисловості, одержувати доступ до сировинних і інтелектуальних ресурсів на вигідних умовах. Це підтверджується вже існуючими напрямками експансії американського капіталу в Росію, відпливом умів з Росії в США, використанням американськими компаніями, що діють на території Росії, місцевих науково-технічних кадрів. В 90-ті роки, наприклад, США беручи участь у конверсії російських оборонних підприємств, мали на увазі ослаблення нашого військового потенціалу й конкурентоспроможності російських виробників військової техніки на світовому ринку. У цьому ж ряді коштує активна протидія проникненню російських виробників (наприклад, ракетних і ядерних технологій) на ринки третіх країн, а також російських експортерів сировини, металів і інших видів продукції на американський ринок.
Деякі із цілей США об'єктивно збігаються з інтересами Росії (створення ефективної ринкової економіки, приплив інвестицій у нашу економіку, розширення торгівлі багатьма товарами, співробітництво в області космосу й т.д.). Разом з тим ми повинні протидіяти прагненню американців одержати неконтрольований доступ до наших природних багатств, інтелектуальним і науково-технічним ресурсам. Потрібно домагатися усунення обмежень на експорт зі США високотехнологічного встаткування, на російські поставки в США. Необхідно домовитися про цивілізовану конкуренцію на ринках третіх країн у тих галузях, де Росія цілком конкурентоспроможна (озброєння, ракетні й атомні технології).
У цілому можна говорити про значний потенціал економічного співробітництва між Росією й США навіть при нинішніх досить недосконалих умовах. Конкретний хід подій буде визначатися стратегічними інтересами обох країн, а також зусиллями по подоланню існуючих по обидва боки бар'єрів і упереджень.
Список використаної літератури
Балуевский Ю. Российско-американские отношения. Новая модель //Международная жизнь. - 2002. - № 8. - C. 48-58
Вэлдон К. Новое видение России //Международная жизнь. - 2000. - № 3 . - C. 22-26
Герасимов О. Світло і тіні російсько-американських відносин: Президенти Росії та США зустрінуться в Братиславі //Україна і світ сьогодні. - 2005. - № 6. - C. 9
Гончар Б. М. Миротворчі операції НАТО на Балканах в контексті стратегічної ситуації в Європі 90-х років ХХ ст. // Вісник КНУ ім. Т.Шевченка. Історія. Вип. 69. – 2003. – С. 92-96.
Давыдов Ю. Расширение зоны ответственности Атлантического мира //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2000. - № 3. - C. 12-30
Журавлева В.Ю. Российская внешняя политика глазами американских аналитиков //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2007. - № 4. - C. 92-102
Зименков Р.И. США и Рссия в мировых инвестиционных процессах //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2008. - № 7. - C. 3-20
Иванян Э.А. Из истории: Россия и США - союзники, партнеры или противники //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2001. - № 12. - C. 25-39
Капустина Е. Эволюция американской концепции партнерства с Россией в 1990-е годы //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2004. - № 9. - C. 81-95
Корнеев А. Новый этап российско-американского энергетического диалога //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2005. - № 8. - C. 17-34
Корсаков Г.Б. Договор про ПРО в контексте российско-американских отношений //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2000. - № 2 . - C. 37-54
Кременюк В.А. Россия и США: время испытаний //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2007. - № 12. - C. 5-16
Кремнюк В.А. Россия-США: первые уроки Балканского кризиса 1999 г. //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2000. - № 1 . - C. 3-15
Кудров В.М. США, Западная Европа, Россия и Китай в мировой экономике //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2000. - № 7 . - C. 40-51
Маргелов В. Россия и США: некоторые ориентиры отношений //Международная жизнь. - 2005. - № 7-8. - C. 110-128
Маргелов М. Россия и США. К вопросу о приоритете отношений/ //Международная жизнь. - 2005. - № 12. - C. 41-53
Мэнделбаум М. Российская внешняя политика в исторической перспективе //США: экономика, политика, идеология. - 1998. - № 9. - C. 45-52
Ознобищев С. Россия и США. Возможен ли откат к "холодному миру" //Международная жизнь. - 2004. - № 6. - C. 100-110
Орлик В. Опозиція курсу розширення НАТО у США у 1990-х рр. // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Історія. Вип.70. – 2003. – С. 151-153.
Орлик В. По лінії “стара” – “нова” Європа // Політика і час. – 2004. – № 2. – С. 30-34.
Орлик В. Розширення НАТО на схід: позиції США та Росії щодо входження країн Балтії до Північноатлантичного альянсу // Вісник КНУ ім. Т. Шевченка. Історія. Вип. 65-66. – 2003. – С. 61-64.
Патрон А.П. Россия-США: геополитика и экономика в XXI веке //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2002. - № 8. - C. 21-35
Подлесный П.Т. Мир, США и Россия в начале XXI столетия: Сценарии мирового развития //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2006. - № 7. - C. 93-107
Подлесный П.Т. Россия и США в наступившем столетии: проблемы и перспективы //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2007. - № 5. - C. 61-76. - Бiблiогр.: в примiтках
Приходько О. Россия - США - Европа и проблема ПРО/ О.Приходько //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2001. - № 12 . - C. 70-84
Рогов С. Новая повестка дня в российско-американских отношениях:экономические аспекты //США: экономика, политика, идеология. - 1998. - № 2. - C. 3-19
Рогов С. Новая повестка дня в российско-американских отношениях:экономические аспекты //США: экономика, политика, идеология. - 1998. - № 2. - C. 3-19
Рогов С.М. Новый этап в российско-американских отношениях/ //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2001. - № 12 . - C. 3-24
Софинский Н. Россия - США, путь к прагматичному партнерству //Международная жизнь. - 2001. - № 7. - C. 3-14
Стент А. Америка і Росія: партнерство після Іраку?/ Анжела Стент //"Ї". - 2004. - № 31. - C. 24-33
Супян В. США и Россия: межхозяйственные позиции и т перспективы экономических отношений //Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - № 7. - C. 14-23
Супян В.Б. Государственные социально-экономические приоритеты опыт США и интересы России //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2007. - № 4. - C. 3-24
Супян В.Б. Российско-американские экономические отношения: значение, проблемы, перспективы //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2002. - № 4. - C. 3-21
Файзуллаев Д. Россия - США: геополитическое соперничество в центральной Азии //Азия и Африка сегодня. - 2008. - № 3. - C. 39-42: табл.
Фалин В. О вероятном сценарии действий США в отношении России в 2006-2008 годах //Московские новости. - 2006. - № 36. - C. 14-16
Фененко А. Российско-американские отношения в сфере нераспространения ядерного оружия //Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - № 9. - C. 16-30.
Шаклеина Т.А. Внешняя политика США и России: итоги десятилетия // США. Канада: экономика, политика, культура. - 2001. - № 12. - C. 53-69
Шаклеина Т.А. От иллюзии партнерства к реальности взаимодействия в российско-американских отношениях //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2004. - № 12. - C. 3-15
Шаклеина Т.А. Россия и США в мировой политике //США. Канада: экономика, политика, культура. - 2006. - № 9. - C. 3-18
Шевцов А. Особливості воєнно-політичних відносин США і НАТО з Росією: в контексті можливих альтернатив для України //Стратегічні пріоритети. - 2006. - № 1. - C. 175-184.
Шитов А. Россия - США: обновление отношений //Эхо планеты. - 2003. - № 21. - C. 5-9
Шустов В. Российско-американская договоренность важна и для Европы //Международная жизнь. - 2000. - № 5 . - C. 31-38