Xreferat.com » Рефераты по международным отношениям » Світові фінансові банківські кризи: важелі та заходи демпфінування, їх вплив в зарубіжній і вітчизняній практиці

Світові фінансові банківські кризи: важелі та заходи демпфінування, їх вплив в зарубіжній і вітчизняній практиці

насамперед ліквідністю, шляхом рефінансування банків тощо.

Другий. Багато країн надавали підтримку клієнтам банків, зокрема вкладникам депозитів шляхом розширення гарантій щодо вкладів та позичальникам щодо спроможності сплати платежів по кредитах, а також гарантування погашення боргів перед третіми сторонами для підтримання платоспроможності.

Третє. Більша половина країн застосовували різні способи рекапіталізації банків.

Четверте. В багатьох країнах практикувався викуп активів банків і компаній, найбільше вражених кризою, посилення цільового спрямування кредитування на підтримку вражених кризою секторів економіки.


Таблиця 2.2

Світові фінансові банківські кризи: важелі та заходи демпфінування, їх вплив в зарубіжній і вітчизняній практиціУзагальнення основних антикризових заходів в країнах світу [16, c.40]


Висновки до розділу 2


До України світова фінансово-банківська криза дійшла у вересні 2008 року при «другій хвилі» світової фінансової кризи 2007 2008 років та характеризується постійним поглибленням у 2009 році:

станом на 01.01.2009 тимчасова адміністрація та обмеження діяльності було введено НБУ в 1 банку;

станом на 01.06.2009 тимчасова адміністрація та обмеження діяльності введено НБУ в 15 банках з 148 діючих;

Як показують результати проведеного дослідження в магістерському проекті:

фактична «глибина» кризи БС України характеризується рівнем 29,2% відтоку доларового еквіваленту сумарної валюти банків, а не 9,15% відтоку гривневого еквіваленту сумарної валюти банків;

методологічна похибка оперування гривневим еквівалентом сумарної валюти банку є привабливою для обвального падіння курсу національної валюти, коли оперують поняттями «виграш банку за рахунок розміщення активів в валюті, яка різко укріплюється відносно національної валюти»;

застосування в методології оцінки глибини кризи порівнянь відносно міжнародної валюти (долара США) показує, що фактичне поточне зниження міжнародної платіжної позиції банківської системи України досягло загрозливого рівня і не може бути одночасно виправлено навіть повною сумою кредиту МВФ у 16,2 млрд.$, що є еквівалентом втрат БС України станом тільки на початок листопада 2008 року.

Фінансово-банківська криза в Україні носить характер втрати ліквідності банків за рахунок ажіотажного попиту серед кредиторів на повернення залучених у них коштів, при цьому велика частка кредиторів – це нерезиденти, в країнах яких розвиваються світові наслідки «спекулятивно-іпотечної» кризи в США і повернення коштів є безумовною вимогою до банків України.

Оскільки в Україні за останні роки стали популярними довгострокові валютні кредити (квартирно-іпотечні та автомобільні), джерелами яких була короткострокова депозитна валютна база, падіння експортної виручки та ажіотажний попит на дострокове повернення депозитних валютних вкладів визвали валютну кризу нестачі валютних коштів на міжбанківському ринку та значну девальвацію національної валюти.

Девальвація національної валюти, припинення кредитування банками, неповернення депозитів викликали наступну хвилю ажіотажу – черги на дострокове повернення депозитів як в іноземній валюті, так і в національній валюті – короткострокова депозитна та платіжна база в банках почала різко скорочуватися і більшість банків частково зупинили повернення всіх депозитів для забезпечення коштами поточних платежів.

За результатами проведеного аналізу, серед найбільш популярних антикризових заходів, які вживаються урядами іноземних держав та доцільні для застосування в Україні, на мою думку,можна виділити наступні:

часткову націоналізацію комерційних банків з одночасним посиленням державного контролю за їхньою діяльністю;

зобов’язання банків, яким була надана державна допомога, у пріоритетному порядку кредитувати стратегічні (експортно-орієнтовані) галузі економіки;

контроль валютних операцій банків з метою детального відстеження відпливу капіталів;

державна підтримка експортерів, сприяння реалізації інноваційних проектів і проектів з розвитку енергозберігаючих технологій;


РОЗДІЛ 3

ЗАХОДИ ЩОДО ДЕМПФІНУВАННЯ ТА ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ СВІТОВОЇ БАНКІВСЬКОЇ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ


3.1 Основні важелі та шляхи демпфінування у вітчизняній практиці


Аналіз ефективності пропозицій по основним важелям та шляхам демпфінування у вітчизняній практиці наслідків світової фінансової кризи у дипломній роботі проведено на прикладі ВАТ АБ «Укргазбанк», який є одним із перших 3х комерційних банків України, націоналізуємих державою за програмою рекапіталізації системних банків у 2009 році.

Міжнародна довіра до банку характеризувалась запозиченнями на міжнародних ринках капіталу [61]:

Грудень 2006 $16 млн. дебютний синдикований кредит

Липень 2007 $46 млн. синдикований кредит

Грудень 2007 $20 млн. синдикований кредит

Серпень 2008 $23 млн. синдикований кредит

Станом на 1 січня 2009 року ВАТ АБ «Укргазбанк» це [61]:

4 473 працівників Банку;

279 структурних підрозділів, зокрема: 18 філій, Київська регіональна дирекція та 260 відділень по всій території України;

понад 620 тисяч емітованих платіжних карт міжнародних платіжних систем MasterCard WorldWide та Visa International.

понад 16 тис. клієнтів юридичних осіб.

Станом на 01.01.2009 року (за 2008 рік) ВАТ АБ «Укргазбанк» продовжив утримання у першій 20ти банків України по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [60] та відносні частки фінансів банківської системи України (рис.В.1 – В.9 додатку В):

Обсяг валюти активів балансу – 14 803,3 млн. грн.( 16 місце – 1,66%);

Обсяг власного капіталу – 1 515,8 млн. грн.( 19 місце – 1,227%);

Обсяг статутного капіталу – 64,48 млн. євро (при нормативі більше 10 млн. євро);

Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб

– 5 481,6 млн. грн.( 10 місце – 2,704%);

Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб

– 2 405,6 млн. грн.( 22 місце – 1,08%);

Обсяг балансового прибутку – 204,2 млн. грн. (10 місце – 2,74%);

Прибутковість статутного капіталу – 29,18 % (11 місце);

Прибутковість активів балансу – 1,38 % (27 місце);

Станом на 01.04.2009 року (за 1 квартал 2009 року) в діяльності ВАТ АБ «Укргазбанк» відчуваються суттєві наслідки впливу світової фінансової кризи, але банк продовжив утримання у першій 20ти банків України по обсягам агрегатів валюти балансу і займає наступні рейтингові місця в банківській системі України [60] та відносні частки фінансів банківської системи України:

Обсяг валюти активів балансу – 12 495,8 млн. грн.( 17 місце – 1,511%), тобто на протязі 1 кварталу 2009 року відтік коштів валюти балансу банку становить (2,3 млрд. грн.), що становить 17% обсягу валюти балансу;

Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 4 507,7 млн. грн. ( 10 місце – 2,704%), тобто на протязі 1 кварталу 2009 року відтік коштів фізичних осіб в банку становить ( 0,975 млрд. грн.);

Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 1 673,7 млн. грн. (27 місце), тобто на протязі 1 кварталу 2009 року відтік коштів фізичних осіб в банку становить ( 0,73 млрд. грн.);

Прибутковість статутного капіталу – становить 2,2%, тобто впала більш ніж в 14 раз у порівнянні з результатами 2008 року;

Прибутковість активів балансу – 0,12 % (при нормі не менше 1%).

В додатку В наведені поквартальні балансові звіти та звіти про фінансові результати діяльності ВАТ КБ «Укразбанк» у 2007 2009 роках [55], [60], [61].

На рис.В.1 Додатку В представлена поквартальна динаміка рівнів основних агрегатів джерел ресурсів в пасивах балансу ВАТ АБ «Укргазбанк» у 2007 2009 роках, яка характеризує негативні явища в діяльності банку у 2009 році – відтік залучених та запозичених коштів банку. При цьому єдиним джерелом росту міжбанківських ресурсів є стабілізаційний кредит, наданий у 4 кварталі 2008 року Національним банком України.

На рис. В.2 Додатку В представлена поквартальна динаміка рівнів основних агрегатів активних операцій в активах балансу ВАТ АБ «Укргазбанк» у 2007 2009 роках. Як показує аналіз графіків рис.В.2 джерелами для видачі депозитних коштів клієнтам при згортанні ресурсної бази банку у 1 кварталі 2009 року було згортання обсягів міжбанківських активних операцій на суму 2,3 млрд. грн., що забезпечило згортання депозитної бази банку без банкрутства. Одночасно банк проводить згортання обсягів кредитів, наданих фізичним та юридичним особам для накопичення ліквідних коштів для задоволення ажіотажного тиску клієнтів по достроковому поверненні депозитів. Ліквідний обсяг активів першої черги зріс в банку майже в 2 рази, перевищивши рівень 1 млрд. грн., що суттєво знижує доходність банку, але підвищує стійкість до форс-мажору кризи.

Основними негативними наслідками світової фінансової кризи для українських банків, як і у випадку з ВАТ АБ «Укргазбанк», є виникнення класичної кризи «касового розриву», коли строковість ресурсної бази банку є коротше, ніж строковість активної бази операцій банку:

при ажіотажі всі короткострокові та середньострокові депозити клієнтів були достроково відкликані та з строкових перемістились в поточні («касові») вимоги до повернення;

міжбанківський ринок не зміг задовольнити обсяги необхідних запозичень банками, оскільки у всіх банків одночасно виникли проблеми з ажіотажним попитом вимог на повернення готівкових коштів;

іноземні міжбанківські ринки також не мають вільного обсягу готівкових коштів;

всі кредити (активи до повернення) перемістилися з короткострокових та середньострокових у довгострокові (пролонговані та неповерненні), тобто планова база короткострокових надходжень коштів до банків була практично ліквідована ;

падіння обсягів виробництва та закриття виробництв в Україні (криза попиту на продукцію) привела до різкого падіння надходження готівкових коштів на рахунки підприємств.

При реалізації цих шляхів відновлення фінансової стійкості на першому етапі в 4 кварталі 2008 року ВАТ АБ «Укргазбанк» отримав стабілізаційний кредит в 1,2 млрд. грн. від Національного банку України під заставу акцій статутного фонду, тобто фактично власність банку є закладеною в Національному банку України (беззаставні стабілізаційні кредити НБУ не надає за законом)

На другому етапі 13 березня 2009 року відбулися позачергові загальні збори акціонерів (учасників) ВАТ АБ «Укргазбанк». За результатами зборів було прийнято ряд стратегічних рішень, що стосуються подальшої роботи банку.

Зокрема, акціонери Укргазбанку затвердили антикризову програму діяльності і ухвалили рішення про пропозицію державі увійти до акціонерного капіталу кредитно-фінансової установи при додатковій розширеній емісії акцій. При цьому весь обсяг додаткової емісії (5,5 – 6,0 млрд. грн.) викупається державою, що при існуючому статутному фонді в 0,5 млрд. грн. приводить до фактичного переходу ВАТ АБ «Укргазбанк» у власність держави Україна.

Входження держави в капітал Банку забезпечить стабільність і надійність роботи кредитно-фінансової установи. У травні 2009 року спільним рішенням Кабінету Міністрів України та Національного банку України в рамках програми ре капіталізації 44,0 млрд.-грн. участі держави у викупі акцій додаткової емісії 6ти найбільших банків України в 2009 році з переходом їх під управління держави – пропозиція ВАТ КБ «Укргазбанк» затверджена до реалізації [61].

Одночасно банк прийняв антикризову програму, яка має три основні напрями [61]:

По-перше, це все та ж участь держави в капіталі. Даний крок це додаткова гарантія для клієнтів того, що банк виконає всі свої зобов'язання перед ними.

По-друге, затверджений план з оптимізації витрат при збереженні незмінно високого рівня обслуговування наших клієнтів.

По-третє, схвалена програма мінімізації банківських кредитних ризиків і реструктуризації кредитної заборгованості наших клієнтів. Розуміючи ту складну фінансову ситуацію, в яку потрапили позичальники , банк ухвалив рішення максимально йти назустріч клієнтам. Зокрема, йдеться про можливість конвертації валютних кредитів у гривневі, зниження процентної ставки, можливість погашати кредити по пільговому курсу, навіть по курсу НБУ. Комплекс таких заходів дозволить забезпечити можливість позичальникам банку обслуговувати кредити, що у свою чергу забезпечить банку стабільні фінансові надходження.

Методологічною основою управління фінансовою стійкістю банку в умовах рекапіталізації є впровадження нових методів регулювання та контролю різночасових грошових потоків формування ресурсів (пасивів) банку та грошових потоків вкладення і повернення коштів банку в активні операції для отримання банківського прибутку [51].

На рис. Г.1 – Г.4 наведені результати аналізу величин гепу та кумулятивного гепу для сумарного гривневого еквіваленту в ВАТ КБ «Укргазбанк» станом на 01.01.2006, 01.01.2007 та 01.01.2008.

Порівняльний аналіз ефективності управлінням часовими GAP-розривами в короткострокових активах та пасивах ВАТ КБ “Укргазбанк” станом на 01.01.2006 01.01.2008 показує , що:

GAP-розрив для перевищення поточних вимог над поточними активами в банку з кожним роком зростає, тобто ризикованість діяльності при ажіотажному попиті на зняття кошті з поточних рахунків, який реалізувався у 4 кварталі 2008 року складалося в напрямку негативної тенденції;

при стрес-тестуванні ажіотажного попиту на повернення 680 млн. грн. поточних депозитів станом на 01.01.2008 року – перша частина в 45 млн. грн. може бути повернена через 7 днів, друга частина в 100 млн. грн. – через 32 дні, третя частина в 250 млн. грн. – через 93 дні, остання частина в 300 млн. грн – тільки через 365 днів.

для короткострокових активів та пасивів часткові (в періодах) гепи (розрив між активами та пасивами) та кумулятивний геп мають позитивний характер, тобто для надання короткострокових кредитів використовуються залишки коштів на поточних рахунках клієнтів та моментальні міжбанківські кредити, що є надто ризиковою політикою управління GAP-розривами, або свідчить про незастосування GAP-аналізу при управлінні строковістю повернення активів та пасивів;

джерелами довгострокових активних операцій (більше року) є депозитний пул в 700 млн.-грн. із строком повернення через 1 рік, що є ще однією «міною» ризику довгострокового управління строками повернення активів та пасивів, оскільки аналіз часового ряду показує, що джерел для накоплення та повернення пасивного пулу зобов’язань через рік у банка немає, тож бо кошти повинні бути додатково залучені на міжбанківському ринку чи при додатковій емісії акцій ВАТ АБ «Укргазбанк».

Для дослідженої картини часових GAP-розривів в строках та сумах повернення в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів в ВАТ АБ «Укргазбанк» ефективними інструментами імунізації балансу можуть бути запропоновані наступні:

коротке рефінансування довгострокової іпотечної заборгованості випуском іпотечних облігацій під іпотечні закладні, отримані від клієнтів при видачі іпотечних кредитів;

додаткова емісія акцій банку як відкритого акціонерного товариства та отримання поточних готівкових коштів (активів) під акції, за якими виплата дивідендів наступить тільки через 1 рік, а ринковий курс акції ВАТ АБ «Укргазбанк» за станом результатів 2008 року становить не менше 150 від номіналу, тобто масового повернення в банк акцій додаткової емісії не очікується.

Імунізація балансу банку при рекапіталізації за допомогою держави у 2009 році виглядає наступним чином:

ВАТ АБ «Укрназбанк» відкриває додаткову емісію акцій на суму 7 млрд. грн., тобто статутний капітал банку стане 7,7 млрд. грн.;

Кабінет Міністрів, як представник держави, скупає акції додаткової емісії, надаючи взамін банку не викуплені облігації державної позики 2008 року на суму 7,0 млрд. грн.;

ВАТ АБ «Укргазбанк» , використовуючи отримані облігації державної позики, рефінансуємі НБУ, отримує в Національному банку України стабілізаційний 3річний кредит на суму не менше 6,8 млрд. грн. коштами на коррахунок банку;

отримані кошти рефінансування дозволять банку суттєво змінити часову картину GAP-розривів в сумах та строках повернення в банк розміщених активів та повернення банком залучених у клієнтів депозитів згідно прогнозу, наведеному на рис.Г.5 додатку Г, розвинувши позитивний геп короткострокові активи;

поява власного оборотного капіталу, не іммобілізованого в основні засоби та нематеріальні активи, дозволить суттєво підняти рентабельність роботи банку та отримати прибутки для повернення стабілізаційного кредиту Національному банку України.

Таким чином, досліджений в дипломному проекті інструментарій управління фінансовою стійкістю банка не за допомогою інтегральних показників методології НБУ [6], а з використанням GAP-менеджменту є дійовим.

3.2 Програма подолання наслідків світової банківської фінансової кризи в Україні


Національний банк України, реалізуючи програму подолання наслідків світової фінансової кризи, у 2009 році прийняв низку організаційних документів, які проаналізовані в дипломному дослідженні:

1. Постанова Правління НБУ від 2 червня 2009 року N 315 «Про схвалення Методики розрахунку економічних нормативів регулювання діяльності банків в Україні».

2. Постанова Правління НБУ від 30 квітня 2009 року N 259 «Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України».

3. Постанова Правління НБУ від 1 грудня 2008 року N 405 «Про затвердження Спеціального порядку здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків».

Остання постанова № 405 є практичною програмою фінансового оздоровлення банківської системи України, яка з 1 червня 2009 року підкріплена методологічно організаційними постановами № 315 та № 259.

«Порядок» постанови № 405 розроблено відповідно до вимог Законів України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про банки і банківську діяльність", "Про Національний банк України" та з урахуванням Порядку участі держави у капіталізації банків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.2008 N 960 (зі змінами) (далі Порядок N 960), з метою підвищення рівня капіталізації банків і забезпечення їх стабільної діяльності:

1. Цей Порядок регулює здійснення заходів щодо фінансового оздоровлення банків шляхом участі у формуванні та збільшенні статутного капіталу банку (капіталізації) акціонерів (учасників) банку, третіх осіб (далі інвестори), держави або реорганізації банку.

2. Заходи щодо фінансового оздоровлення здійснюються на підставі плану фінансового оздоровлення банку (програми фінансового оздоровлення або програми капіталізації банку) (далі план фінансового оздоровлення), розробленого відповідно до вимог Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за N 845/6036, зі змінами (далі Положення про застосування заходів впливу).

3. Правління Національного банку України (далі Національний банк) відповідно до вимог законодавства України має право з урахуванням фінансового стану банку прийняти постанову про особливості його капіталізації.

4. Порядок затвердження та погодження плану фінансового оздоровлення

4.1. Комісія Національного банку України з питань нагляду та регулювання діяльності банків (далі Комісія Національного банку) протягом двох робочих днів з дня надходження до Національного банку плану фінансового оздоровлення банку, підготовленого правлінням (радою директорів) банку для затвердження загальними зборами акціонерів (учасників) банку або тимчасовим адміністратором, приймає рішення про його погодження (чи відмову в погодженні).

4.2. Загальні збори акціонерів (учасників) або тимчасовий адміністратор банку приймають рішення про:

затвердження плану фінансового оздоровлення шляхом збільшення статутного капіталу або реорганізації банку, попередньо погодженого Комісією Національного банку;

збільшення статутного капіталу банку та про умови капіталізації як за власною ініціативою, так і на підставі рішення Національного банку про потребу в капіталізації банку (у разі затвердження плану фінансового оздоровлення шляхом збільшення статутного капіталу);

реорганізацію банку та затвердження плану реорганізації банку (у разі затвердження плану фінансового оздоровлення шляхом реорганізації).

Акціонери (учасники) про скликання загальних зборів для прийняття рішень із зазначених питань повідомляються персонально в порядку, передбаченому статутом банку, та шляхом оприлюднення повідомлення в друкованих виданнях згідно з вимогами статті 43 Закону України "Про господарські товариства" не менше ніж за п'ять робочих днів до дати проведення загальних зборів.

Про прийняті загальними зборами акціонерів (учасників) рішення щодо збільшення статутного капіталу акціонери та інвестори, перелік яких затверджено загальними зборами акціонерів (учасників), повідомляються шляхом опублікування відповідного повідомлення в офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі ДКЦПФР). У повідомленні про збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових внесків мають бути розкриті відомості, передбачені абзацом четвертим пункту 1 глави 5 розділу II Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.02.2007 N 387, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.03.2007 за N 280/13547.

5. Особливості капіталізації банків

5.1. Особливості порядку збільшення статутного капіталу за рахунок коштів акціонерів (учасників) банку та інвесторів

5.1.1. Акціонери (учасники) банку та/або інвестори, які під час капіталізації банку набувають (збільшують) істотну участь у ньому, протягом п'яти робочих днів з дня прийняття загальними зборами акціонерів (учасників) банку, але не пізніше дати початку розміщення акцій, рішення про збільшення статутного капіталу банку, зобов'язані подати до Національного банку повний пакет документів, який встановлено законодавством для отримання дозволу на придбання або збільшення істотної участі в банку.

Акціонери (учасники) банку та/або інвестори мають право отримати дозвіл на придбання або збільшення істотної участі в банку відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку також до проведення загальних зборів акціонерів (учасників) банку щодо капіталізації банку.

Банк протягом 12 банківських днів з дня прийняття загальними зборами акціонерів (учасників) рішення про збільшення статутного капіталу банку подає оформлені відповідно до законодавства зміни до статуту банку на погодження Національному банку.

Фактичне подання змін до статуту банку на погодження Національному банку вважається погодженням їх Національним банком.

5.1.2. Фактичне подання змін до статуту банку після погодження їх Національним банком на реєстрацію державному реєстратору вважається реєстрацією цих змін державним реєстратором.

5.1.3. Антимонопольний комітет України у випадках, передбачених законодавством, надає висновок та/або дозвіл на концентрацію протягом п'яти робочих днів з дня фактичного подання банком відповідних документів.

5.1.4. Банк акціонерне товариство збільшує розмір статутного капіталу за рахунок додаткових внесків акціонерів та інвесторів шляхом закритого (приватного) розміщення акцій.

5.1.5. Банк акціонерне товариство здійснює закрите (приватне) розміщення акцій у два етапи.

На першому етапі (строк якого не може бути менше десяти календарних днів) реалізується переважне право акціонерів на придбання акцій, що передбачені до розміщення, у кількості, що пропорційна їх частці в статутному капіталі банку на дату початку зазначеного строку.

На другому етапі (який починається після закінчення першого етапу розміщення) здійснюється розміщення акцій у кількості, що не розміщена на першому етапі, серед акціонерів та інвесторів, які взяли на себе інвестиційні зобов'язання відповідно до плану фінансового оздоровлення.

5.1.6. Банк акціонерне товариство для реєстрації випуску акцій подає до ДКЦПФР:

копію рішення Комісії Національного банку щодо погодження плану фінансового оздоровлення банку-емітента;

рішення загальних зборів акціонерів про затвердження плану фінансового оздоровлення, оформлене відповідно до пункту 10 розділу I Положення про порядок реєстрації випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2007 N 942, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2007 за N 619/13886, зі змінами (далі Положення), або його нотаріально засвідчену копію;

документи, передбачені в підпунктах 1.1, 1.2, 1.4 1.7 пункту 1 глави 1 розділу II Положення;

баланс та звіт про фінансові результати відповідно до вимог пункту 11 розділу I Положення за звітний період, що передував кварталу, в якому подаються документи для реєстрації випуску акцій, засвідчені підписами та відбитками печаток емітента та аудитора (аудиторської фірми), а також висновок аудитора (аудиторської фірми) за звітний період, що передував кварталу, в якому подаються документи для реєстрації випуску акцій, якщо вони є. Якщо їх немає, то подаються баланс, звіт про фінансові результати та висновок аудитора (аудиторської фірми) за попередній звітний період, які є;

засвідчену підписом керівника та відбитком печатки банку копію опублікованого в одному з друкованих видань згідно з вимогами статей 40, 43 Закону України "Про господарські товариства" повідомлення про проведення загальних зборів акціонерів банку, на яких прийняті рішення про збільшення статутного капіталу та розміщення акцій (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 2 розділу II цього Порядку), а також засвідчену підписом керівника та відбитком печатки банку довідку, яка свідчить про персональне повідомлення всіх акціонерів про проведення цих зборів (згідно з порядком, установленим у статуті банку).

Фактичне подання банком акціонерним товариством документів для реєстрації випуску акцій банку до ДКЦПФР уважається реєстрацією ДКЦПФР випуску акцій банку з видачею тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

5.2. Особливості реорганізації банків за рішенням власників

5.2.1. Загальні збори акціонерів (учасників) банку приймають рішення про реорганізацію банку та затвердження плану реорганізації банку відповідно до плану фінансового оздоровлення.

Банки учасники реорганізації здійснюють скликання та проведення загальних зборів акціонерів (учасників) банку з питань реорганізації банку з урахуванням вимог розділу II цього Порядку.

Банки учасники реорганізації подають до Національного банку для затвердження план реорганізації, яким передбачено здійснення реорганізаційних процедур, а також рішення загальних зборів акціонерів (учасників) про проведення реорганізації та затвердження плану реорганізації банку.

Дата отримання Національним банком плану реорганізації банку вважається датою його затвердження.

Банки учасники реорганізації здійснюють заходи, передбачені планом реорганізації, та подають документи щодо реорганізації згідно з вимогами Положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.06.2008 N 189, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.09.2008 за N 845/15536, з урахуванням особливостей, які визначені цим Порядком.

5.2.2. Особливості порядку реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств визначаються нормативно-правовими актами ДКЦПФР.

2.3. Комісія Національного банку приймає рішення про заміну банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій у десятиденний строк з дня отримання Національним банком повного пакета документів, визначених Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 17.07.2001 N 275, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.08.2001 за N 730/5921, зі змінами (далі Положення про ліцензування банків).

5.3. Особливості процедури капіталізації банків за участю держави

5.3.1. Участь держави в капіталізації банків здійснюється відповідно до вимог Порядку N 960 на підставі результатів діагностичного обстеження банків і критеріїв, за якими визначається можливість участі держави в капіталізації (формуванні та/або збільшенні статутного капіталу) банків.

5.3.2. Банк одночасно із зверненням до Національного банку зобов'язаний подати такі документи:

а) заяву про намір банку здійснити капіталізацію за участю держави;

б) копію рішення тимчасового адміністратора банку про необхідність участі держави в капіталізації банку;

в) план фінансового оздоровлення банку, затверджений в установленому порядку та попередньо погоджений Національним банком;

г) копію рішення тимчасового адміністратора банку про передавання акцій у розмірах відповідно до вимог Порядку N 960 у власність держави одноосібно або разом з іншим інвестором у разі укладення договору про спільну участь у капіталізації банку з розрахунками необхідного розміру його капіталу;

ґ) інформацію банку про акціонерів (учасників), які володіють часткою в статутному капіталі банку, що становить не менше ніж п'ять відсотків;

д) зобов'язання тимчасового адміністратора щодо надання уповноваженим особам Міністерства фінансів України права отримувати інформацію, що є власністю банку, про фінансовий стан банку, у тому числі ту, що становить банківську таємницю.

5.3.3. Рішення про внесення пропозиції про участь держави в капіталізації банку (відмову в задоволенні звернення банку) приймається Правлінням Національного банку протягом п'яти робочих днів з дати отримання документів.

5.3.4. Рішення Правління Національного банку про внесення пропозиції про участь держави в капіталізації банку має містити інформацію, передбачену Порядком N 960, та є дозволом на придбання або збільшення істотної участі держави в банку.

5.4. Порядок зменшення статутного капіталу банку та визначення нової номінальної вартості акцій

5.4.1. Тимчасовий адміністратор здійснює оцінку розміру регулятивного капіталу з урахуванням проведених відповідно до пунктів 5.8 та 5.9 глави 5 розділу V Положення про застосування заходів впливу заходів щодо інвентаризації активів банку, зобов'язань, резервів (уключаючи обліковані на позабалансових рахунках) та оцінки фінансового стану банку і можливостей стабілізації його діяльності.

5.4.2. Тимчасовий адміністратор під час оцінки розміру регулятивного капіталу має врахувати погоджені з Національним банком результати діагностичного обстеження банку.

5.4.3. Тимчасовий адміністратор зіставляє розмір регулятивного капіталу, визначений з урахуванням вимог, установлених пунктами 2.1 та 2.2 цієї глави, з розміром статутного капіталу.

Тимчасовий адміністратор має право прийняти рішення про зменшення статутного капіталу та визначення нової номінальної вартості акцій банку в разі перевищення зареєстрованого розміру статутного капіталу над розміром регулятивного капіталу банку.

Нова номінальна вартість акцій банку розраховується за формулою:


НН = [СК (СК РК)] / КА,


де НН нова номінальна вартість акцій банку;

СК зареєстрований статутний капітал;

РК регулятивний капітал банку, визначений тимчасовим адміністратором;

КА кількість акцій.

Номінальна вартість акцій не може бути меншою, ніж одна копійка.

Тимчасовий адміністратор не здійснює зменшення статутного капіталу в разі перевищення розміру регулятивного капіталу над зареєстрованим розміром статутного капіталу або якщо розмір регулятивного капіталу дорівнює зареєстрованому розміру статутного капіталу.

Статутний капітал банку не може бути нижче ніж законодавчо встановлений мінімальний його розмір для акціонерного товариства.

5.4.4. Тимчасовий адміністратор може прийняти рішення про деномінацію акцій банку шляхом їх консолідації, зокрема, якщо номінальна вартість акцій дорівнює одній копійці, з прийняттям (за потреби) рішення про зменшення розміру статутного капіталу банку шляхом зменшення номінальної вартості акцій та здійснення додаткової емісії

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: