Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» в редакції від 22.05.97 № 283/97-ВР, який визначає суб'єктів оподаткування, ставки податку, склад валових доходів і валових витрат з метою визначення прибутку оподаткування; [4]
Закон України «Про податок на додану вартість» в редакції від 03.04.97 № 168/97-ВР, який визначає суб'єктів і об'єкти оподаткування, податок на додану вартість, ставки податку. [5]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запасів», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, яке визначає порядок визнання і первинної оцінки запасів, методи оцінки вибуття запасів і оцінки на дату балансу; [6]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язань», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.00 р. № 20, яке визначає види зобов'язань, умови визнання зобов'язань і способи і методи оцінки зобов'язань; [7]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290, яке визначає класифікацію доходу, умови його визнання і оцінки; [8]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрат», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318, яке визначає визнання і склад витрат; [9]
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затверджено наказом Міністерства фінансів України від 10.08.00 р. № 193, яке визначає методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про операції в іноземних валютах і відображення показників статей фінансової звітності господарюючих суб'єктів за межами України в грошовій одиниці України; [10]
Міжнародні правила інтерпретації комерційних термінів («ІНКОТЕРМС-2000») від 01.01.00 р. систематизують базисні умови постачання, що визначають момент переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару від продавця до покупця, регламентують хто (продавець або покупець) організовує перевезення, вантаження, розвантаження товару, оплачує витрати по страхуванню товару, проводить його митне оформлення; [15]
РОЗДІЛ 2.
АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВАТ «ЛУБНИФАРМ»
2.1 Техніко-економічна характеристика ВАТ «ЛУБНИФАРМ»
Юридична адреса підприємства - 37500, м. Лубни полтавської області, вул. Петровського, 16. Голова правління - Жадовець Дмитро Вікторович.
Сьогодні ВАТ «Лубнифарм» - фармацевтичне підприємство, основним напрямком діяльності якого є розробка і виробництво готових лікарських препаратів для зовнішнього і внутрішнього застосування у вигляді таблеток, настоянок і екстрактів, мазей, гелів і лініментів, перев'язних засобів, ін'єкційних розчинів. Номенклатура підприємства складає більше 70 найменувань і має широкий спектр фармакологічної дії і велику розмаїтість лікарських форм.
Техніко-економічні показники за підсумками роботи у 2006 році:
чистий прибуток - 1617 тис. грн.
рентабельність - 7,4787
середньооблікова чисельність робітників - 50 осіб
обсяг реалізації продукції - 3018 тис. грн.
кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги - 110 тис. грн.
У структурі асортименту підприємства можна виділити препарати, які традиційно випускає ВАТ «Лубнифарм» і які на Україні більш ніким не виробляються: сік подорожника, лінімент Алором, мазі Фастин-1 і Антитромб, Ферезол, клей БФ-6 і ін. (Додаток А).
В лютому 2002 р. ВАТ “Лубнифарм” розпочало нове для підприємства виробництво – ін’єкційних розчинів в ампулах. Для забезпечення належного контролю і гарантії якості препаратів, що випускаються, були цілком переустатковані й оснащені сучасним європейським устаткуванням мікробіологічна і хіміко-аналітична лабораторії відділу контролю якості і центральна лабораторія. Робота цих підрозділів тісно переплітається – ними супроводжується і контролюється весь процес виробництва лік від початку і до кінця: їхня розробка, завезення сировини, виробництво і реалізація. Центральна лабораторія і відділ контролю якості акредитовані ДП “Полтавастандартметрологія” й одержали атестати.
У 2004 році підприємство приступило до виробництва 14 нових препаратів. Серед них мазь Антитромб, що стала переможцем Всеукраїнського конкурсу «Винахід року» у номінації «Кращий винахід – 2003 у галузі медицини і фармакології», а також переможцем обласного етапу Всеукраїнського конкурсу якості продукції - „100 кращих товарів України”. У 2008 році планується освоєння ще шести препаратів.
Препарати ВАТ “Лубнифарм” екологічно чисті, для їх виготовлення використовується натуральна природна сировина, сировина харчової промисловості, а останнім часом для виробництва таблеток, мазей та лініментів все більше використовується імпортна сировина.
Політика збуту ВАТ “Лубнифарм” спрямована на широке представлення своєї продукції як на території України, так і за кордоном. З метою покращення системи продажу створено торгові дома в Полтаві та Києві.
Підприємство не забуває також про благодійність: забезпечує дітей в таборах медикаментами, приділяє велику увагу розвитку спорту, не залишає поза увагою ветеранів та інвалідів, надає допомогу в будівництві та реконструкції церков.
Запорука успіху фармацевтичного підприємства – різноманітний асортимент високоякісних препаратів. Дотримуючись саме цього принципу ВАТ «Лубнифарм» упевнено розвивається в умовах жорсткої конкурентної боротьби. Реалізація програми розвитку підприємства підтверджує наявність достатнього потенціалу росту, що дасть можливість домогтися збільшення обсягів виробництва продукції, що відповідає якості міжнародних стандартів, займати гідне місце у фармацевтичній галузі і вписати змістовну сторінку в історію фармацевтики України.
Бухгалтерський облік на ВАТ «Лубнифарм» автоматизований. На підприємстві в бухгалтерії застосовується таблично - автоматизована форма обліку, тобто угрупування і узагальнення облікової інформації проводиться за допомогою комп'ютерів, які зв'язані між собою мережею. Внаслідок чого можна отримувати регістри різного змісту, відповідні журналам-ордерам, відомостям, книгам, карткам і так далі В бухгалтерії встановлено три комп'ютери з програмою «1С: Бухгалтерія, 7.7», а також на одному з них встановлена програма «Бест Звіт + » для складання звітності і програма «Клієнт-Банк» для зручності перерахування грошових коштів. «1С:Бухгалтерия, 7.7» дозволяє повністю автоматизувати бухгалтерський облік на підприємстві і, зважаючи на специфіку даної організації, веде облік в гривнах і іноземних валютах одночасно. Не дивлячись на те, що програма має дуже складний супровід і налаштування, в даний час на ринку бухгалтерських програм, вона є найбільш зручною для організацій, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю і дозволяє зважати на специфіку валютних операцій. Отже облік на підприємстві повністю автоматизований і не вимагає значних витрат часу.
Бухгалтерський відділ складається з трьох чоловік: головного бухгалтера і двох бухгалтерів першої категорії.
Основні функції бухгалтерського відділу:
- Формування повної і достовірної інформації про діяльність ВАТ «Лубнифарм» і його майнове положення;
- Формування необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності – (керівникам, учасникам і власникам майна), зовнішнім користувачам;
- Запобігання негативним результатам господарської діяльності і виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення фінансової стійкості підприємства;
- Формування облікової політики, що забезпечує ефективне використання фінансових ресурсів в цілях оптимізації доходу і мінімізації оподаткування. Забезпечення повноти віддзеркалення в бухгалтерському обліку всіх фактів господарської діяльності;
- Організація оптимального документообігу;
- Дотримання термінів складання і здачі бухгалтерської звітності;
- Забезпечення контролю за своєчасним погашенням заборгованості перед бюджетом і позабюджетними фондами.
Для бухгалтерського обліку зовнішньоекономічних операцій суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності користуються планом рахунків і інструкцією про його використання, які діють на території України, і відповідними змінами і доповненнями, що відображають специфіку зовнішньоекономічної діяльності.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності самостійно визначають порядок аналітичного обліку зовнішньоекономічної діяльності, вводять відповідні субрахунки.
Обліковою політикою ВАТ «Лубнифарм» затверджений порядок ведення бухгалтерського обліку окремих господарських операцій:
- до основних фондів відносити матеріальні активи підприємства, використовувані для ведення господарської діяльності, термін корисного використання яких, перевищує один рік і вартість яких - понад 1000,0 гривень. Активи вартістю менше 1000,0 гривень і терміном корисного використання більш одного року враховувати як малоцінні необоротні матеріальні активи згідно Закону України від 01.07.04г. № 1957-IV про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства». За одиницю бухгалтерського обліку основних засобів вважати об'єкт основних засобів. Первинна вартість об'єкту основних засобів у випадку, якщо при його придбанні був проведений розрахунок в грошовій формі формується з урахуванням норм п.8-9 П(С) БО 7 «Основних засобів». Амортизацію основних засобів за винятком малоцінних необоротних матеріальних активів здійснювати за допомогою податкового методу амортизації. Для визначення терміну корисного використання і ліквідаційної вартості (визначаються у момент введення об'єкту в експлуатацію) об'єктів основних засобів створити комісію, що постійно діє. Амортизацію малоцінних необоротних матеріальних активів здійснювати методом прямолінійного списання.
- матеріальні активи з вартістю менше 1000,0 гривень і з терміном корисного використання менш одного року, враховувати як малоцінні швидкозношувальні предмети (МШП). Амортизацію МШП нараховувати у розмірі 100% вартості такого об'єкту в першому місяці його відпуску з складу в експлуатацію.
- за одиницю бухгалтерського обліку запасів вважати їх найменування. Первинну вартість запасів в бухгалтерському обліку формувати з урахуванням п.10-13 П(С) БО 9 «Запасів». Транспортно-заготівельні витрати, пов'язані з придбанням запасів, відносити на вартість тих запасів, з придбанням яких ці витрати були понесені. При відпуску запасів у виробництво їх оцінку здійснювати методом ФІФО.
- доходи від реалізації продукції відображати з урахуванням норм П(С) БО 15 «Доходів» і визнавати у момент відвантаження товару.
- витрати в бухгалтерському обліку відображати з урахуванням норм П(С) БО 16 «Витрат».
Виручка від реалізації продукції визначається на момент пред'явлення покупцеві розрахункових документів за відвантажену продукцію. Фактична собівартість матеріальних ресурсів, що списуються у виробництво, проводиться методом оцінки запасів ФІФО (за собівартістю перших за часом придбання). Товари відбиваються в бухгалтерському обліку за вартістю їх придбання, що включає разом з ціною, передбаченою в договорі, транспортні витрати, митні збори. При продажі (відпуску товарів) їх вартість списується із застосуванням методу оцінки ФІФО.
Облік зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в національній валюті України. Для цього всі засоби в іноземних валютах перераховують в еквівалент грошової одиниці України по курсу НБУ на дату здійснення операції. Одночасно засоби в іноземних валютах повинні відображуватися в обліку у валюті розрахунків і платежів по кожному виду іноземної валюти. Для цього запис робиться у вигляді дробового числа, в чисельнику якої ставлять іноземну валюту, а в знаменнику - її еквівалент біля грошовій одиниці України.
У первинних документах бухгалтерського обліку запис вартісних показників відображають в тій грошовій одиниці, в якій фактично здійснюються операції. Під час обробки первинних документів в знаменнику указують еквівалент показників в іноземній валюті, перерахованій в національну валюту по курсу НБУ на дату, прийняту для перерахунку.
У регістрах бухгалтерського обліку (журналах-ордерах, відомостях, книгах) всі записи операцій в іноземних валютах відображують в національній валюті. Одночасно запису вказаних операцій доцільно записувати в ідентичних регістрах з вказівкою назви іноземної валюти. Ці реєстри для відображення операцій в системі рахунків бухгалтерського обліку не використовуються, а є наочним посібником для визначення фактичного стану валютних цінностей підприємства в іноземній валюті.
У бухгалтерському балансі залишки засобів на валютних статтях (іноземної валюти в касі, на рахунках в банках, грошових документах в іноземних валютах, дебіторська і кредиторська заборгованості в іноземних валютах) підлягають перерахунку в грошову одиницю України по курсу НБУ на останнє число звітного періоду. Унаслідок зміни курсу валют в період між датою здійснення господарської операції і датою розрахунку по ній виникають курсові різниці, які можуть бути позитивними (курсовий прибуток) або негативними (курсовий збиток).
2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм»
Основними завданнями аналізу зовнішньоекономічної діяльності є:
- характеристика динаміки зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
- оцінка раціональності використання засобів, приваблених для виконання зобов'язань по контрактах. Виконання вказаного завдання передбачає послідовне або паралельне вивчення оборотності капітали підприємства, дослідження непрямих витрат по експорту і імпорту товарів, вивчення ефективності зовнішньоекономічних операцій;
- оцінка фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
При проведенні економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності необхідно оцінити конкурентоспроможність підприємства і конкурентоспроможність товарів і послу.
Під конкурентоспроможністю товарів і послуг розуміється їх здатність витримувати порівняння з аналогічними товарами і послугами інших виробників і продаватися у зв'язку з цим по цінах не нижче, ніж середньо ринкові.
Діяльність підприємств в зовнішньоекономічній сфері стає одним з важливих об'єктів економічного аналізу. Такий аналіз дає можливість з'ясувати стан і основні тенденції розвитку світового господарства, кон'юнктуру світового ринка, економіко-правові положення зовнішньоекономічної діяльності, а також визначити пріоритетні напрями активізації цієї діяльності.
Для підвищення ефективності управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств необхідне якісне інформаційне забезпечення економічного аналізу. У свою чергу, повнота і достовірність аналітичної інформації залежить від спільного стану бухгалтерського і податкового обліку. Основними джерелами даних для економічного аналізу зовнішньоекономічної діяльності підприємств є бухгалтерська і статистична звітність, звіти про міждержавний експорт і імпорт, митні декларації, міждержавні біржові довідники.
В процесі вивчення зовнішньоекономічної діяльності використовують якісні і кількісні економічні показники. За допомогою перших аналізують раціональність використання засобів, вкладених до експортно-імпортних операцій, швидкість їх обороту в зовнішньоекономічних операціях, ефективність цих операцій, забезпеченість банківських кредитів, а також фінансові результати діяльності. Кількісні показники характеризують об'єми зовнішньоекономічної діяльності: об'єм виконаних робіт або послуг, вартість експорту і імпорту товарів. Економічний аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємств умовно можна розділити на такі етапи:
- дослідження ефективності, переваг і недоліків контрактів і договорів;
- вивчення раціональності використання ресурсів з метою усунення небажаних відхилень від намічених завдань;
- аналітична оцінка виконання операцій і виробничо-фінансових результатів зовнішньоекономічної діяльності.
Під час аналізу необхідно враховувати вплив різних чинників на зовнішньоекономічну діяльність підприємства. Серед основних зовнішніх чинників перш за все слід назвати спільний рівень економічного і політичного розвитку України, характер міжнародних операцій. До внутрішніх чинників відносять конкурентоспроможність продукції підприємства, її популярність на світовому ринку, рекламне забезпечення.
Відповідно до поставлених завдань методика аналізу фінансово-господарського стану складається з двох частин:
- аналізу фінансового стану;
- аналізу зовнішньоекономічної діяльності.
Для характеристики фінансового стану підприємства, використання ним власних і залучених засобів, застосовуються показники балансу за 2005-2006 роки (Додатки Б, В) і показники звіту про фінансові результати за 2005-2006 рік (Додатки Г, Д).
Однією з важливих характеристик фінансового стану підприємства є його незалежність від зовнішніх джерел фінансування. З цією метою обчислюється коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) Кавт як відношення спільної суми власних коштів до підсумку балансу:
Кавт = Баланс, ряд. 380 / Баланс, ряд. 280 (2.1)
Кавт (на початок) = 62,0 / 2484,3 = 0,025
Кавт (на кінець) = 100,0 / 5674,6 = 0,018
Практикою встановлено, що спільна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення Кавт = 0,5. З розрахунку видно, що фінансовий стан підприємства на кінець періоду погіршав, що означає велику залежність підприємства від зовнішніх джерел.
Для визначення фінансової стійкості обчислюють коефіцієнт фінансової стабільності (Кф.с), який характеризує співвідношення власних і позикових засобів.
Кф.с = Баланс, ряд. 380 / Ф-1 (ряд. 180 + ряд. 620) (2.2)
Кф.с (на початок) = 62,0 / 2422,3 = 0,026
Кф.с (на кінець) = 100,0 / (13,5 + 5574,6) = 0,018
Перевищення позикових засобів над власними, указує на те, що підприємство не має достатнього рівня фінансової стійкості і залежить від зовнішніх фінансових джерел. Нормативне значення Кф.с>1. Якщо Кф.с < 1, то необхідно з'ясовувати причини зменшення фінансової стабільності. Причиною фінансової нестабільності можуть бути необґрунтоване збільшення матеріальних запасів і зменшення виручки від реалізації продукції, податковий тягар. З метою поліпшення фінансового стану керівництву необхідно вирішити питання про зменшення виробничих запасів і збільшити виробничу потужність.
Для визначення рівня забезпечення підприємства власними засобами слід розрахувати коефіцієнт забезпечення цими засобами (Кз.к). Цей коефіцієнт розраховується як відношення різниць між об'ємами джерел власних і прирівняних до них засобів (за винятком статті: «Неоплачений капітал») і фактичною вартістю основних засобів і інших необоротних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів.
Кз.к = Баланс,(ряд.380-ряд.360+ряд.430)/Ф-1,(ряд.080+ряд.260) (2.3)
Кз.к (на початок) = 62,0 / (273,7 + 2210,3) = 0,025
Кз.к (на кінець) = 100,0 / (650,6 + 5023,6) = 0,018
Значення Кз.к має бути більше 0,1. З розрахунків видно, що підприємство не має достатнього забезпечення власними засобами.
Після визначення вказаних вище показників для поглиблення аналізу фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати структуру кредиторської заборгованості. Аналізу підлягають дані четвертого розділу пасиву балансу «Поточні зобов'язання» (рядки 500-610), при цьому визначається частка окремих статей розділу в спільній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилення значень цих статей на кінець звітного періоду відносно початку року. З цією метою складена таблиця 2.1, в якій відображується структура поточної кредиторської заборгованості (графік представлено у Додатку Е):
Таблиця 2.1
Структура поточної кредиторської заборгованості
|
Показник |
Баланс, код строки | На початок 2006 року | На кінець 2006 року | Відхилення | |||
| Сума, тис. грн. | % до суми | Сума, тис. грн. | % до суми | Сума, тис. грн. | % до суми | ||
|
Короткострокові кредити банків |
500 | 36,6 | 1,5 | 1811,4 | 32,5 | 1774,8 | 31,0 |
| Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги | 530 | 2382,1 | 98,3 | 3384,5 | 60,7 | 1002,4 | -37,6 |
| Поточні зобов’язання по розрахунках: | |||||||
| - отриманим авансам | 530 | 28,2 | 0,5 | 28,2 | 0,5 | ||
| - з бюджетом | 550 | 186,9 | 3,4 | 186,9 | 3,4 | ||
| - по внутрішніх розрахунках | 600 | 3,6 | 0,1 | -3,6 | -0,1 | ||
| Інші поточні зобов’язання | 610 | 163,6 | 2,9 | 163,6 | 2,9 | ||
| Всього: | 2422,3 | 100,1 | 5574,6 | 103,9 | 3152,3 | 3,7 | |
Особливу увагу необхідно звернути на наявність простроченої заборгованості перед бюджетом і іншими кредиторами. Як свідчать дані таблиці, поточна заборгованість ВАТ «Лубнифарм» на кінець 2006 року збільшилася на 3152,3 тис. грн., що негативно впливає на його фінансовий стан. Для поліпшення фінансового стану підприємства керівництву необхідно вирішити про ліквідацію заборгованості.
Для аналізу структури кредиторської заборгованості необхідно проаналізувати структуру активів. Активи підприємства і їх структура вивчаються з погляду як їх участі у виробництві, так і оцінки їх ліквідності. Спочатку визначається участь біля виробничому циклі основних фондів, нематеріальних активів, виробничих запасів і витрат, грошових коштів. При цьому уточнюється наявність найбільш ліквідних активів підприємства: грошових коштів на рахівницях, а також короткострокових цінних паперів і найменш ліквідних активів - основних фондів, які знаходяться на балансі підприємства, і інших необоротних активів.
Зміна структури активів підприємства у бік збільшення частки оборотних активів може означати:
- формування мобільнішої структури активів, що сприяє прискоренню оборотності засобів підприємства;
- відвернення частки поточних активів на кредитування споживачів товарів, підприємств і інших дебіторів, що свідчить про фактичну іммобілізацію частини оборотних коштів з виробничого циклу;
- спотворення результатів оцінки основних фондів із-за недоліків в організації бухгалтерського обліку і інше.
Для того, щоб зробити однозначні виводи про причини зміни вказаної пропорції в структурі засобів, необхідно провести детальний аналіз розділів і окремих статей активу балансу.
Враховуючи, що питома вага основних засобів і необоротних активів може змінюватися унаслідок впливу зовнішніх чинників (наприклад, порядку їх обліку, при якому коригування вартості основних фондів в умовах інфляції здійснюється із запізненням, тоді як ціна на сировину, матеріали, готову продукцію може збільшуватися достатньо високими темпами), необхідно звернути особливу увагу на зміну абсолютних показників Балансу за звітний період (рядки 030, 031, 032), яка відображує рух основних засобів (зміна норм амортизації, груп розділення основних фондів, вибуття і введення в експлуатацію нових).
При аналізі першого розділу активу балансу необхідно також звернути увагу на тенденцію зміни таких його статей, як незавершене будівництво (рядок 020), відстрочені податкові активи (рядок 060), оскільки ці активи не беруть участі у виробничому обороті і за певних умов збільшення їх частки може негативно впливати на результативність фінансової і господарської діяльності підприємства. Ця структура представлена в таблиці 2.2 (графік представлено у Додатку Ж):
Таблиця 2.2
Структура необоротних активів ВАТ «Лубнифарм»
|
Показник |
Баланс, код строки | На початок 2006 року | На кінець 2006 року | Абсолютне відхилення |
| Сума, тис. грн. | Сума, тис. грн. | Сума, тис. грн. | ||
| Нематеріальні активи: | ||||
| - залишкова вартість | 010 | 1,5 | 0,8 | -0,7 |
| - початкова вартість | 011 | 2,3 | 1,7 | -0,6 |
| - знос | 012 | 0,8 | 0,9 | 0,1 |
| Незавершене будівництво | 020 | 110,1 | 254,4 | 144,3 |
| Основні засоби: | ||||
| - залишкова вартість | 030 | 162,1 | 395,4 | 233,3 |
| - початкова вартість | 031 | 174,8 | 483,5 | 308,7 |
| - знос | 032 | 12,7 | 88,0 | 75,3 |
| Всього: | 273,7 | 650,6 | 376,9 |
Після аналізу основних засобів і інших необоротних активів з метою вивчення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати власні оборотні кошти. Власні оборотні кошти - це робочий капітал (Рк), який визначається як різниця між оборотними активами підприємства і його короткостроковими зобов'язаннями. Тобто робочий капітал є тією часткою оборотних активів, яка фінансується за рахунок власних засобів і довгострокових зобов'язань. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство не лише може сплатити власні поточні борги, а і має фінансові ресурси для розширення діяльності і інвестування.
Для визначення Рк необхідне від суми підсумків розділу II.3 активу балансу відняти підсумок розділу IV пасиву:
Рк = Баланс (ряд. 150 + ряд. 260 - ряд. 620) (2.4)
Рк (на початок) = 2210,3 - 2422,3 = - 212,0
Рк (на кінець) = 5023,6 - 5574,6 = - 551,0
З розрахунків видно, що підприємство не має робочого капіталу і цей показник зменшується на кінець звітного періоду.
Якщо сума довгострокових кредитів перевищує робочий капітал (Рк < ряд. 440), то це свідчить, що підприємство використовує частка довгострокових позик і кредитів на фінансування поточних операцій, тобто здійснює їх нецільове використання.
При зменшенні Рк необхідно з'ясувати, за рахунок чого це сталося і як це вплинуло на маневреність робочого капіталу.
Маневреність робочого капіталу (Mк) характеризує частка запасів в його спільній сумі, тобто визначається відношенням величини запасів до розміру робочого капіталу:
Мк = 3 / Баланс (ряд. 260 - ряд. 620), (2.5)
де 3 - запаси і витрати.
Мк (на початок) = 1367,3 / (2210,3 - 2422,3) = - 6,45
Мк (на кінець) = 2478,6 / (5023,6 - 5574,6) = - 4,50
Збільшення товарних запасів, характерне в умовах інфляції, приводить до залучення довгострокових кредитів, що, у свою чергу, може негативно вплинути, враховуючи високі кредитні ставки, на платоспроможність підприємства. Як видно з розрахунків, біля підприємства товарні запаси в долі робочого капіталу зменшилася, що говорить про збільшення маневреності робочого капіталу.
Важливим показником платоспроможності підприємства є коефіцієнт покриття (Кп). Він визначається відношенням всіх поточних активів до короткострокових зобов'язань і характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів протягом року:
Кп = II А / IV П, (2.6)
де II А - підсумок II розділу активу балансу;
IV П - підсумок IV розділу пасиву балансу.
Кп (на початок) = 2210,3 / 2422,3 = 0,91
Кп (на кінець) = 5023,6 / 5574,6 = 0,90
Кп показує, скільки грошових одиниць оборотних коштів випадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Значення Кп повинне перебувати в межах 1-1,5. З розрахунків видно, що біля підприємства цей показник не досягає потрібних меж і рухається у бік зменшення.
Швидкість обороту оборотних коштів підприємства є одній з якісних характеристик фінансової політики підприємства. Чим більше швидкість обороту, тим ефективніше працює підприємства. Тому абсолютне або відносне збільшення оборотних коштів може свідчити не лише об розширення виробництва або дії показників інфляції, а і про зменшення швидкості їх обороту, що викликає збільшення їх маси.
Для визначення тенденції оборотності оборотних коштів розраховується коефіцієнт оборотності (До), який визначається як відношення виручки (валового доходу) від реалізації продукції, без врахування ПДВ і акцизного збору (звіт про фінансові результати), до суми оборотних коштів підприємства:
До = Ф-2 (ряд. 010 - ряд. 015 - ряд. 020) / Баланс (ряд. 260) (2.7)
До (на початок) = (6449,1 - 1059,4) / 2210,3 = 2,43
До (на кінець) = (7913,8 - 1270,9) / 5023,6 = 1,32
З розрахунків видно, що зменшення значення До на кінець звітного періоду порівняно до його значення на початок року свідчить про уповільнення обороту оборотних коштів, що негативно впливає на його фінансовий стан.
Показником ефективності використання оборотних коштів є також час обороту (Чо) - тривалість в днях одного обороту. Він визначається як відношення кількості календарних днів звітного періоду до коефіцієнта оборотності:
Чо = Т / До,