Зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Лубнифарм"
де Т- кількість календарних днів звітного періоду.
Чо (на початок) = 365 / 2,43 = 149
Чо (на кінець) = 365 / 1,32 = 276
Важливим показником ефективності використання активів є оборотність запасів і тривалість одного обороту запасів. Коефіцієнт оборотності запасів (Ко.з) визначається як відношення собівартості реалізованої продукції до середньої вартості запасів:
Ко.з = Ф-2, ряд. 040 / Ф-1 (ряд. 100. Н + ряд. 100 До) * 0,5 (2.9)
де Н - початок звітного періоду; До - кінець звітного періоду.
Ко.з (на початок) = 5118,0 / (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 2,66
Ко.з (на кінець) = 6047,9/ (1367,3 + 2478,6) * 0,5 = 3,15
На підприємстві коефіцієнт оборотності запасів на кінець періоду збільшився і рівний 3,15, тобто підприємство в середньому 3 рази поповнює запаси впродовж звітного періоду, що позитивно впливає на фінансовий стан підприємства.
Середня тривалість одного обороту запасів (Чо.з) визначається по формулі:
Чо.з = Т / Ко.з (2.10)
Чо.з (на початок) = 365 / 2,66 = 137
Чо.з (на кінець) = 365 / 3,15 = 115
На досліджуваному підприємстві тривалість обороту запасів зменшилася на 137 - 115 = 22 дні, що позитивно свідчить про оновлення запасів на підприємстві. На кінець періоду підприємству необхідно 115 днів для повного використання запасів в господарській діяльності.
Аналізуючи розділ «оборотні активи», необхідно звернути увагу на темпи зростання дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги (ряд. 160), по отриманих векселях (ряд. 150). Збільшення цих статей балансу свідчить про надання підприємством товарних послуг для споживачів своєї продукції. Кредитуючи їх, підприємство фактично ділиться з ними часткою свого прибутку. Одночасно воно може брати кредити для забезпечення своєї господарської діяльності, що збільшує його власну кредиторську заборгованість. Важливим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка.л), який характеризує миттєву готовність підприємства ліквідовувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми його грошових коштів і короткострокових фінансових інвестицій до суми короткострокових (поточних) зобов'язань:
Ка.л = Баланс (ряд. 230 + ряд. 240 + ряд. 220) / Баланс ряд. 620 (2.11)
Ка.л (на початок) = 1,2 / 2422,3 = 0,0005
Ка.л (на кінець) = 1,8 / 5574,6 = 0,0003
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності є достатнім в межах 0,2-0,35. Для досліджуваного підприємства це значення дуже мало, що є зовнішньою ознакою неплатоспроможності.
Щоб виявити резерви поліпшення фінансового стану підприємства необхідно проаналізувати його витрати на виробництво. Аналізу підлягають витрати підприємства, які безпосередньо пов'язані з виробництвом і збутом продукції. Дані беруться із звіту про фінансові результати і представлені в таблиці 2.3 (графік представлено у Додатку К):
Таблиця 2.3
Аналіз витрат на виробництво на ВАТ «Лубнифарм»
|
Показник |
На початок 2006 року |
На кінець 2006 року |
Відхилення | |||
| Сума, тис. грн. | % до суми | Сума, тис. грн. | % до суми | Сума, тис. грн. | % до суми | |
| Чиста виручка від реалізації продукції | 6449,1 | 7913,8 | 1464,7 | |||
| Затрати на виробництво, в тому числі | 6934,4 | 100,0 | 15412,6 | 100,0 | 8478,2 | |
| Матеріальні затрати | 6310,7 | 91,0 | 12985,2 | 84,3 | 6674,5 | -6,8 |
| Затрати на оплату праці | 50,3 | 0,7 | 125,5 | 0,8 | 75,2 | 0,1 |
| Відрахування на соціальні міроприємства | 44,7 | 0,6 | 68,9 | 0,4 | 24,2 | -0,2 |
| Амортизація | 13,2 | 0,2 | 49,5 | 0,3 | 36,3 | 0,1 |
| Інші затрати | 515,5 | 7,4 | 2183,5 | 14,2 | 1668,0 | 6,7 |
| Собівартість виробленої продукції | 5118,0 | 6047,9 | 929,9 | |||
З розрахунків видно, що питома вага матеріальних витрат і відрахувань на соціальні заходи в собівартості продукції зменшилася відповідно на 6674,5 і 24,2 тисяч гривень, це могло статися в наслідок зменшення вартості сировини і матеріалів, які складають основну частку продукції, а також у зв'язку із зменшенням ставок зборів на соціальне страхування 2006 року в порівнянні з 2005 роком. В той же час збільшилася питома вага витрат на оплату праці на 75,2 тис. грн., що викликане збільшенням мінімальної заробітної плати, і, як наслідок, - збільшення окладів за штатним розкладом, амортизаційні витрати на 36,3 тис. грн., що пов'язане з покупкою і введенням в експлуатацію нового устаткування, і інші витрати на 1668,0 тис. грн. (такі як збільшення орендної плати, оплата за електроенергію, водопостачання, пов'язаних з підвищенням тарифів на ці послуги). Можна зробити вивід, що значно збільшилася частка інших витрат і це негативно відбилося на отриманій підприємством прибули.
Важливим показником фінансового стану підприємства є його прибутковість, яка характеризується сумою прибутку і рівнем рентабельності. Рівень рентабельності (Р) по валовому прибутку визначається як відношення прибутку від реалізації (П) до собівартості реалізованої продукції (С):
Р = Ф-2, ряд. 050 / Ф-2, ряд. 040 * 100% (2.12)
Р (на початок) = 269,9 / 5118,0 * 100% = 5,27 %
Р (на кінець) = 560,3 / 6047,9 * 100% = 9,26 %
З розрахунку видно, що рентабельність по валовому прибутку на кінець періоду збільшилася, що говорить про позитивні результати роботи підприємства.
В процесі аналізу необхідно визначити, як змінюється впродовж розрахункового періоду значення прибутку від реалізації, чистого прибутку, рівня рентабельності.
Результати аналізу занесені в таблицю 2.4 (графік представлено у Додатку Л):
Таблиця 2.4
Аналіз прибутковості ВАТ «Лубнифарм»
|
Показник |
Ряд. Ф-2 |
Сума, тис. грн. |
Відхилення | ||
|
За 2005 рік |
На кінець 2006 року |
Сума, тис грн. |
% до початку року |
||
| Виручка | 010 | 6449,1 | 7913,8 | 1464,7 | 22,7 |
| ПДВ | 015 | 1059,4 | 1270,9 | 211,5 | 20,0 |
| ПДВ в % до виручки | 16,4 | 16,1 | |||
| Собівартість реалізованої продукції | 040 | 5118,0 | 6047,9 | 929,9 | 18,2 |
| Собівартість в % до виручки | 79,4 | 76,4 | -3,0 | ||
| Валовий прибуток (валовий збиток) | 050 (055) | 269,9 | 560,3 | 290,4 | 107,6 |
| Рівень рентабельності, % | 5,3 | 9,3 | 4,0 | ||
| Валовий прибуток в % до виручки | 4,2 | 7,1 | 2,9 | ||
| Фінансові результати до оподаткування | 170 | 9,1 | 0,0 | -9,1 | |
| Податок на прибуток | 180 | 2,3 | 0,0 | -2,3 | |
| Фінансові результати від звичайної діяльності | 6,8 | 0,0 | -6,8 | ||
Збільшення валового прибутку від реалізації продукції за 2006 рік на 290,4 тисяч гривень викликане збільшенням зростання собівартості на 929,9 тисяч гривень меншими темпами, чим збільшення виручки (на 1464,7 тисяч гривень), що викликало підвищення рівня рентабельності на 4% за рахунок зменшення собівартості у відсотку до виручки на 3%. Разом з цим спостерігається зменшення прибутку оподаткування, що може говорити про великі фінансові витрати підприємства. Збільшення значень досліджуваних показників указує на те, що обсяги виробництва і реалізації продукції ростуть.
2.2.1 Аналіз експортних та імпортних операцій
Для повноти характеристики зовнішньоторговельною роботою підприємства експорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з експортом за попередній рік. Мета такого дослідження - встановити, які зміни сталися в товарній структурі експорту, в розвитку нового вигляду експорту і його географічного напряму. Дані про експорт за роки, які вивчаються, представлені в таблиці 2.5:
Таблиця 2.5
Об'єми експортних постачань
|
Найменування продукції |
Кількість, кг | Сума, у валюті | Сума, грн. | Собівартість, грн. |
|
ТОВ «БЕЛІНВЕСТФАРМ» Білорусь Контракт № 13/04-Э від 13.04.05 Розрахунки ведуться в доларах США |
||||
|
Постачання 18.05.05 (курс НБУ 5,235 грн.) |
||||
| Евкаліпта настійка | 8550 | 16821 | 88057,9 | 81666,7 |
| Елеутерокока екстракт | 600 | 900 | 4711,5 | 4365,7 |
| Разом: | 9150 | 17721 | 92769,4 | 86032,4 |
|
СП «ЕСКУЛАПФАРМ» Білорусь Контракт № 25/04-Э від 25.04.06 Розрахунки ведуться в доларах США |
||||
|
Постачання 25.05.06 (курс НБУ 5,05 грн.) |
||||
| Евкаліпта настійка | 15150 | 33772,5 | 170551,1 | 165046,0 |
| Календули мазь | 1500 | 4875 | 24618,7 | 19221,2 |
| Разом: | 16650 | 38647,5 | 195169,8 | 184267,2 |
| Постачання 01.08.06 (курс НБУ 5,05 грн.) | ||||
| Евкаліпта настійка | 3000 | 5257,5 | 26550,3 | 22089,4 |
| Елеутерокока екстракт | 3000 | 4950 | 24997,5 | 23193,8 |
| Разом: | 6000 | 10207,5 | 51547,8 | 45283,2 |
З таблиці видно, що підприємство розвиває свою зовнішньоекономічну діяльність, експортні постачання збільшилися як по кількості, так і по асортименту. З'явився новий іноземний покупець, що свідчить про те, що фірма стає відома і за кордоном. Іноземними покупцями освоюється новий товар – календули мазь виробництва ВАТ «Лубнифарм».
Для отриманнявідповіді на питання про зміну вартісної структури експорту складена таблиця 2.6, де по кожній продукції показуються суми експорту в грошових одиницях і їх питома вага у відсотках до спільного підсумку(графік представлено у Додатку Н):
Таблиця 2.6
Аналіз зміни структури експорту
| Найменування продукції |
На кінець 2005 року |
На кінець 2006 року | ||||
| Кількість, кг | Ціна, грн. | Сума, грн. | Кількість, кг |
Ціна грн. |
Сума, грн. | |
| Евкаліпта настійка | 8550 | 10,30 | 88057,9 | 18150 | 10,86 | 197101,5 |
| Календули мазь | 1500 | 16,41 | 24618,7 | |||
| Елеутерокока екстракт | 600 | 7,85 | 4711,5 | 3000 | 8,33 | 24997,5 |
| Всього | 9150 | - | 92769,4 | 22650 | - | 246717,7 |
За даними цієї таблиці визначається тенденція розвитку експорту даної групи товарів за вартістю і структурою; як змінився об'єм експорту в незмінних цінах (фізичний об'єм) і як змінилися в середньому ціни на товари цієї групи. Для цього обчислюється міра впливу чинників кількості, ціни і структури на збільшення вартості експорту товарів даної групи на 153948,3 грн. (246717,7 - 92769,4).
По товарних групах, які включають кількісно і якісно сумірні товари можна обчислити наступні індекси:
Iстр
= е
q1 p0
/ е
q1 p0
,
(2.13)
де q1 – кількість товарів поточного періоду;
р0 — базові ціни цих товарів;
p0
- середня ціна
товарів за
базовий період.
Середня ціна визначається по формулі:
p0
= е
q0 p0 / е
q0
(2.14)
де q0 - середня кількість товарів за базовий період.
Для визначення таких індексів складається таблиця 2.8, в якій по роках згруповані асортимент продукції, що експортується, кількість поставленого товару, його ціна і спільна|загальна| сума в гривневому еквіваленті:
Індекс вартості (Iqp): Iqp = е q1 p1 / е q0 p0 (2.15)
Де q1 - кількість товарів поточного періоду;
p1 - ціна цих товарів.
Iqp = 246717,7 / 92769,4 = 2,66
Індекс цін (Ip): Iqp = е q1 p1 / е q1 p0 (2.16)
Iqp = 246717,7 / (18150 * 10,30 + 1500 * 16,41 + 3000 * 7,85) =
= 246717,7 / 235110,0 = 1,05
Сума 246717,7 грн. показує вартість| експортних товарів за звітний рік (кількість і ціни звітного року), а сума 235110,0 грн. - результат перерахунку кількості експорту за звітний рік по цінах минулого року. Порівняння цих сум дозволить визначити, як впливає зміна цін на величину вартості експорту товарів. Експортні ціни збільшилися в середньому на 5 %, що складає 11607,7 грн. (246717,7 - 235110,0).
Індекс фізичного об'єму (Iq): Iq = е q1 p0 / е q0 p0 (2.17)
Iq = 235110,0 / 92769,4 = 2,53
![]()
Звідси,
приріст експорту
за рахунок
зміни вартості
об'єму в незмінних
цінах склав
142340,6 грн. (235110,0 - 92769,4). Останній
індекс - це твір
індексу кількості
і індексу структури,
тобто зміна
фізичного
об'єму породжується
спільною зміною
кількості і
структури
товарів. Зміна
кожного з цих
чинників необхідно
визначати
окремо.
![]()
Індекс
кількості
(Iкол): Iкол
= е
q1 / е
q0 = е
q1 p0 / е
q0 p0 (2.18)
![]()
де
е
q1 p0 - кількість
за поточний
період;
е
q0 p0 - кількість
за базовий
період.
Перед цим необхідно визначити середню ціну товарів у 2005 році:
![]()
p0
= е
q0 p0 / е
q0 = 92769,4 / 9150 = 10,14
(2.19)
Звідси
Iкол = (22650 * 10,14) / (9150 * 10,14) = 229671,0 / 92769,4 = 2,47
Таким чином, приріст вартості товару за рахунок зміни його кількості складає
136901,6 грн. (229671,0 - 92769,4).
Iстр = (18150 * 10,30 + 1500 * 16,41 + 3000 * 7,85) / (22650 * 10,14) =
= 235110,0 / 229671,0 = 1,02
Звідси приріст вартості за рахунок зміни структури дорівнює 5439,0 грн. (235110,0 - 229671,0). Збільшення кількості і структури є величиной фізичного об'єму: (136901,5 + 5439,0) = 142340,5 грн.
Таким чином, вартість експорту (експортна виручка) групи товарів, за рік збільшилася на 153948,3 грн. Така зміна викликана:
зміною кількісної структури експорту, який виявився в збільшенні частки дорогого товару, це дозволило отримати додатково 136901,5 грн.;
збільшенням спільної кількості товарів, які експортуються, що збільшило вартість експорту товарів на 5439,0 грн.;
збільшення експортних цін збільшило вартість експорту на 11607,7 грн.
При аналізі експортних операцій необхідно оцінити раціональність використання оборотного капіталу підприємства. Основними критеріями раціонального використання оборотного капіталу підприємства при здійсненні експортних торгівельних операцій є: тривалість обороту оборотного капіталу, рентабельність експорту товарів.
Тривалість обороту залежить від маршруту перевезення товару, часу зберігання на складах, тривалості розрахунків з іноземними покупцями.
Аналітичні дані про залишки оборотних активів при здійсненні експортних постачань за два останні роки приведені в таблиці 2.7:
Таблиця 2.7
Залишки оборотних коштів при здійсненні експортних операцій, грн.
Вид засобів |
01.01.05 |
01.07.05 |
01.01.06 |
01.04.06 |
01.07.06 |
01.10.06 |
Середньорічні залишки |
|
Грошові кошти |
- | - | 159,3 | - | - | 39,8 | |
|
Розрахунки з іноземними покупцями |
- | 29319,0 | - | - | 195169,8 | 51547,8 | 62565,7 |
|
Разом: |
- | 29319,0 | - | 159,3 | 195169,8 | 51547,8 | 62605,5 |
Спочатку визначаються середньорічні залишки оборотних коштів:
З(1) / 2 + З(2) + ... + З(n – 1) + З(n) / 2
СО (середні залишки) = -------------------------------------------------- , (2.20)
n – 1
де З – залишок на початок періоду (1- 1-й квартал, 2- 2-й квартал),
n – кількість періодів.
З (грошові кошти) = 159,3 / 4 = 39,8
З (розрахунки з|із| покупцями) = (29319,0 + 195169,8 + 51547,8 / 2) / 4 =
= 62565,7
З (оборотні кошти) = (29319,0 + 159,3 + 195169,8 + 51547,8 / 2) / 4 =
= 62605,5
Оберт оборотного капіталу (оборотних коштів) відбувається по схемі: відвантаження товару (розрахунки з іноземними покупцями) – грошові кошти. Всі стадії обороту відображуються в активі по статтях 2-го розділу бухгалтерського балансу.
Далі визначається кількість обертів (До) оборотного капіталу (оборотних коштів) за рік:
С
До = ---------, (2.21)
СЗ
де С - собівартість реалізованих товарів
СЗ - середньорічні залишки
До = 315582,9 / 62605,5 = 5,04
За досліджуваний період оборотний капітал ВАТ «Лубнифарм» зробив 5 обертів.
Наступним етапом є визначення тривалості одного оберту оборотних коштів за досліджуваний період:
СЗ * Д 365
ОД (оборотність в днях) = --------- = --------- (2.22)
С До
ОД (оборотність в днях) = 365 / 5,04 = 71,4
Ефективність експортних операцій досягається тільки тому випадку, коли прискорення оборотності з'єднується з необхідним рівнем рентабельності продажів. Розрахунок рентабельності представлений в таблиці 2.8:
Таблиця 2.8
Рівень рентабельності експорту, грн.
| Показники | 2005 рік | 2006 рік | Абсолютне відхилення | Темп зростання % |
| 1. Виручка від реалізації | 92769,44 | 246717,76 | 153948,32 | 265,95 |
| 2. Собівартість продукції | 86032,47 | 229550,45 | 143517,98 | 266,82 |
| 3. Собівартість в % до виручки | 92,7379 | 93,0417 | 0,3038 | 100,33 |
| 4. Валовий прибуток | 6736,97 | 17167,31 | 10430,34 | 254,82 |
| 5. Валовий прибуток в % до виручки | 7,2621 | 6,9583 | -0,3038 | 95,82 |
| 6. Рівень рентабельності | 7,8307 | 7,4787 | -0,3521 | 95,50 |
Не дивлячись на збільшення виручки від продажів на 165,95 %, збільшення собівартості на 166,82 % викликало зменшення рівня рентабельності експортних продажів на 4,5 %.
Для характеристики роботи підприємства у галузі імпорту його об'єми за звітний рік порівнюються з об'ємами попереднього року, представлені в таблиці 2.9:
Таблиця 2.9
Об'єм імпорту в розрізі держав-покупців
|
Постачальники країна |
2005 рік | 2006 рік | Відхилення | |||
| Сума, грн. | Питома вага | Сума, грн. | Питома вага | + / - | Пунктів структури | |
| Індія | 813307,5 | 60,1% | 812191,5 | 44,6% | -1116,0 | -15,6% |
| Росія | 314979,8 | 23,3% | 653834,7 | 35,9% | 338854,9 | 12,6% |
| Німеччина | 224339,0 | 16,6% | 175580,6 | 9,6% | -48758,4 | -7,0% |
| Єгипет | - | - | 180869,2 | 9,9% | 180869,2 | 9,9% |
| Разом: | 1352626,3 | 100,0% | 1822476,0 | 100,0% | 469849,7 | - |
Об'єм імпорту збільшився на 469849,77 грн. У державній структурі імпорту звертає на себе увагу збільшення постачань з Росії, залучення нового іноземного постачальника з Єгипту. Збільшення російських постачань обумовлене деякими пільгами згідно оподаткування ввезених з Росії товарів, що означає зменшення витрат діяльності і можливе збільшення прибутків.
2.3 Шляхи поліпшення зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Лубнифарм»
Економічний механізм господарювання стосовно підприємств доцільно розподілити на два блоки: перший блок включає елементи зовнішньоекономічного середовища, яке функціонує між держаними структурам та підприємствами, а другий - внутрішньогосподарського економічного середовища.
До складу зовнішньоекономічного середовища необхідно віднести такі елементи: цінова політика, яка повинна забезпечити відповідний рівень рентабельності виробництва і паритет цін на продукцію; система оподаткування; фінансово-кредитна система, яка діє через систему субсидій, дотацій, субвенцій, а також через кредитні угоди; система страхування майна.
Блок внутрішньогосподарського економічного середовища включає такі елементи: система майнових відносин; система трудових відносин; форми організації праці та її матеріального стимулювання; система розрахункових цін на продукцію та тарифи на послуги і роботи.
З метою забезпечення паритету цін між товаровиробниками і промисловими підприємствами необхідно забезпечувати співвідношення між цінами на продукцію й цінами на промислові товари та послуги, що споживаються підприємствами.
Відомо, що на всі види продукції і послуг ціни мають тенденцію до зростання, а тому виникає об'єктивна необхідність у визначенні цінового співвідношення через показник індексу номінального паритету (відношення індексу цін на продукцію за відповідний проміжок часу на індекс цін на окремі види промислової продукції та послуг).
Ефективне функціонування підприємств значною мірою залежить від створення внутрішньогосподарського економічного середовища. Виробничо-економічні відносини у підрозділах підприємства формуються з урахуванням удосконалення його спеціалізації. Організаційно-виробничої структури, підвищення професійної кваліфікації працівників і спеціалістів.
Важливе місце в системі виробничих відносин відіграє форма організації праці. Найбільш поширеною формою внутрішньогосподарської організації праці є бригада.
В умовах ринкових відносин виникає об'єктивна необхідність удосконалення внутрішньогосподарських товарно-грошових відносин на основі неколективної, а персональної відповідальності. Підрозділи основного виробництва, а також обслуговуючи підрозділи розробляють відповідні програми і укладають з адміністрацією підприємства, договори на виробництво відповідної продукції та надання послуг.
З метою підвищення трудової, технологічної дисципліни і відповідальності за кінцеві результати доцільно з урахуванням інтересів власника майна будувати відносини не з окремими підрозділами, а з конкретними працівниками.
Доцільно укладати договір між підприємством і працівником у форму внутрішньогосподарського лізингу,