Управління конкурентоспроможністю підприємства при виході на зовнішній ринок
Таблиця 2.3 Аналіз структури експорту за групами країн покупців ВАТ «Юність»
| № | Групи країн | 2006 рік | 2007 рік | 2008 рік | Відхилення | ||||||
|
відван- тажен-ня,тис. грн. |
питома вага,-% |
відван- тажен-ня,тис. грн. |
питома вага, % |
відванта- ження, тис. грн. |
питома вага, % |
за 2007 рік | за 2008 рік | ||||
| +- тис.грн. | % |
+- тис.гр |
% | ||||||||
| 1 | Австрія | 1830,6 | 31,3 | 1750,0 | 29,1 | 1901,0 | 27,6 | -80,6 | -4,4 | +151 | +8,6 |
| 2 | США | 2257,0 | 38,6 | 1995,7 | 33,2 | 2200,2 | 32,0 | -261,3 | -11,5 | +204,5 | +10,3 |
| 3 | Країни Західної Європи | 1757,6 | 30,1 | 2267,8 | 37,7 | 2784,5 | 40,4 | +510,2 | +29,0 | +516,7 | +22,8 |
| Разом | 5845,2 | 100,0 | 6013,5 | 100,0 | 6885,7 | 100,0 | +168,3 | +13 | +872,2 | +41,7 | |
На основі цієї таблиці можна сказати, що у структурі експорту у 2006-му році значну питому частку поставок товарів займають поставки в США (38,6 %), хоча в наступні роки спостерігається зниження обсягу експортованої продукції в 2007-му на 5,4%, а в 2008-му в порівнянні з попереднім роком -1,2%. За іншими групами країн відбувається збільшення питомої ваги експорту в загальній його структурі, зокрема в 2006-му році в країни Західної Європи експортували 30,1% питомої ваги експортної продукції за рік, а в 2007-му цей показник збільшився на 7,6% пунктів та в 2007-му році склав 40,4% усього обсягу експорту.
Проведемо аналізу структури продукції, реалізованої за експортними контрактами ВАТ «Юність» (табл. 2.4).
Таблиця 2.4 Аналіз структури продукції, реалізованої за експортними контрактами, тис.грн.
| Показник | За 2006 рік | За 2007 рік | За 2008 рік |
Відхилення абсол. (±) |
Темп зростання |
|||||
| сума | % | сума | % | сума | % | 2007 | 2008 рік | 2007 | 2008 | |
|
Обсяг реалізованої продукції без ПДВ* |
19738,2 | 100 | 20485,4 | 100 | 20079,8 | 100 | +747,2 | -465,6 | 103,8 | 97,7 |
| Обсяг продукції, реалізованої за експортними контрактами усього у т. ч. | 5845,2 | 29,2 | 6013,5 | 29,3 | 6885,7 | 34,4 | + 168,3 | + 872,2 | 102,9 | 114,5 |
|
-за прямими експортними договорами |
3059,6 | 14,4 | 3248,6 | 15.9 | 3029,5 | 15.1 | +189 | -219,1 | 106,2 | 93,3 |
| -за бартерними угодами | 1382,5, | 7,1 | 1565,8 | 7.6 | 3047,0 | 15,2 | + 183,3 | + 1482,2 | 113,2 | 194,6 |
| -реекспортні поставки | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - |
|
-переробка давальницької сировини |
1403,1 | 5,8 | 1199,1 | 5,8 | 809,2 | 4,1 | -204 | -389,9 | 85,5 | 67,5 |
*ПДВ з продажу експортних товарів обчислюється за нульовою ставкою згідно з п. 6.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 3.04.97 (зі змінами).
Дані з таблиці 2.4 свідчать про те, що на тлі загального зменшення обсягів реалізації збільшились обсяги експортованої підприємством продукції. При цьому відбулося значне зростання обсягів бартеру за рахунок зменшення обсягів переробки давальницької сировини та реалізації продукції за прямими експортними поставками.
Структурний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами треба доповнити факторним аналізом (табл. 2.5) за такою моделлю:
(2.1)
де Qeкс - обсяг продукції, реалізованої за експортними контрактами;
k - загальна кількість експортних контрактів за період;
ККЛ - кількість іноземних покупців (замовників, клієнтів) за відповідний період.
Зміна обсягів реалізації експортної продукції (+168,3; +872,2 тис. грн.). відбулася за рахунок:
а) збільшення середньої суми одного експортного контракту:
Qекс071 = 286.36 * 1.38 * 13 = 5137.3 тис.грн.;
∆Qекс071 = 5137.3 - 5845.2 = -707.9 тис.грн.;
Qекс081 = 430.36 * 1.50 * 14 = 9037.5 тис.грн.;
∆Qекс081 = 9037.5 - 6013.5 = +3024.0 тис.грн.
Таблиця 2.5 Факторний аналіз обсягів реалізації продукції за експортними контрактами ВАТ «Юність»
| Показник | Одиниця виміру |
За 2006 рік |
За 2007 рік |
За 2008 рік | Відхилення (±) | |||
| 2007рік | 2008рік | |||||||
| абсол. | відносн | абсол. | віднос. | |||||
| 1. Обсяг продукції, реалізованої за експортними контрактами | тис. грн. | 5845,2 | 6013,5 | 6885,7 | + 168,3 | + 0,028 | + 872,2 | +0,145 |
| 2. Загальна кількість експортних контрактів | од. | 18 | 21 . | 16 | + 3 | + 0,166 | -5 | -0,238 |
| 3. Кількість іноземних покупців | од. | 13 | 14 | 12 | ' -2 | 0,076 | _2 | -0,141 |
| 4. Середня сума одного експортного контракту за рік | тис. грн. | 295,21 | 286,36 | 430,36 | -8,85 | - 0,029 | + 144,0 | +0,503 |
| 5. Середня кількість експортних контрактів на одного покупця | од. | 1,38 | 1,50 | 1,33 | + 0,12 | + 0,087 | -0,17 | -0,113 |
б) зменшення середньої кількості експортних контрактів на одного покупця (тобто зменшення активності покупців):
Qекс072 = 286.36 * 1.5 * 13 = 5584.0 тис.грн.;
∆Qекс072 = 5584.0 - 5137.3 = +446.7 тис.грн.
Qекс082 = 430.36 * 1.33 * 14 = 8013.3 тис.грн.;
∆Qекс082 = 8013.3 – 9037.5 = -1024.2 тис.грн.
в) зменшення загальної кількості покупців за період: ∆Qекс073 = 6013.5 – 5584.0 = +429.5 тис.грн.;
∆Qекс083 = 6885.7 – 8013.3 = -1127.6 тис.грн.
Загальний вплив зазначених трьох факторів на обсяг реалізації експортної продукції визначається як арифметичний підсумок: Qекс07= ∆Qекс071+ ∆Qекс072+ +∆Qекс073= - 707,9 +446,7 +429,5 = +168,3 ; Qекс08= ∆Qекс081+ ∆Qекс082+ ∆Qекс083 = =+3024,0 - 1024,2 - 1127,6 = +872,2 .
Дію фактора активності покупців можна вважати умовно-негативною, оскільки спостерігається загальне збільшення обсягів реалізації експортної продукції, а зменшення кількості іноземних покупців має реальний негативний вплив на обсяги реалізації, тоді ВАТ' «Юність» треба переглянути свою маркетингову політику і розробити заходи, спрямовані на залучення покупців. Аналіз системи управління запасами й ефективності роботи служби матеріалотехнічного забезпечення ВАТ «Юність»
Необхідною умовою виробництва продукції є забезпечення його матеріальними ресурсами, які у процесі споживання трансформуються в матеріальні витрати. У ході аналізу забезпеченості підприємства «Юність» матеріальними ресурсами необхідно: перевірити розрахунок потреби в матеріальних ресурсах; оцінити забезпеченість потреби джерелами покриття, визначити відповідальність фактичної забезпеченості товарними запасами планової потреби, тому важливими факторами забезпечення підприємства матеріальними ресурсами є раціонально-організоване матеріально-технічне постачання. Потреба в матеріальних ресурсах визначається по формулі [27]:
МРi = ∑ MPij+MPi3, (2.2)
де МРi - загальна потреба підприємства в i-том періоді матеріальних ресурсах; MPij - потреба i-гo виду матеріальних ресурсів на j-й вид діяльності;
MPi3 - необхідні для нормального функціонування підприємства запасів і-го виду матеріальних ресурсів на кінець періоду.
В основу розрахунку потреби підприємства в товарних матеріалах покладені нормативи запасів. Величину планової потреби в ресурсах, що необхідні для виконання основної виробничої програми підприємства, можна знайти по формулі [27]:
Pi=∑n Hij*Пj(2.3)
де Hij - норма витрат на виробництво одиниці j-гo виду продукції;
Pi - програма виробництва j-й продукції в плановому періоді;
п - кількість найменувань продукції j, виробництво якого використовують і-й матеріал.
За даними підприємства ВАТ «Юність» визначимо повноту забезпеченості потреби в матеріальних запасах (табл.2.6):
Таблиця 2.6 Аналіз забезпеченості ВАТ «Юність» окремими видами матеріалів
| Продукція |
Потреба тис. грн. |
У тому числі |
Потреба встановлена в процесі аналізу, тис. грн. |
Відхилення тис. грн. |
||
| Випуск продукції тис. грн. | Ремонтно-експлуат потреби, тис. грн. | На вигот-ня інструмента тис. грн. | ||||
| Тканини | 70 | 40 | 30 | - | 62 | -8 |
| Ватин | 13 | 9 | - | 4 | 14 | + 1 |
| Фурнітура | 8 | 4 | 1 | 3 | 8,4 | +0,4 |
| Разом | 91 | 53 | 31 | 7 | 84,4 | -6,6 |
За даними таблиці 2.6 можна зробити висновок, що розрахункова потреба у виробничих матеріалах однієї групи була занижена на 6,6 тис. і 8,0 тис.грн., а потреба в інших ресурсах завищена відповідно на 1,0 і 0,4 тис.грн.
Для аналізу забезпеченості підприємства «Юність» матеріальними ресурсами необхідно визначити інтервал між фактичним надходженням матеріалів на склад і між постачаннями за договором з постачальниками; порівняння фактичної кількості матеріалів з потребою в них; перевірка відповідності планових і фактичних потребах у матеріальних ресурсах.
За даними таблиці 2.7 проведемо аналіз забезпеченості підприємства «Юність» матеріальними ресурсами:
Таблиця 2.7 Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
| Продукція |
Од. виміру |
План. потреба тис.грн. |
Інтервал постач-ня |
Фактично доставлено тис.грн. |
Серед.доб. споживай ня |
Забезпе- ченість, дні |
відхилення | |
| у днях | від загал. потреби | |||||||
| Тканини | шт | 93 | -> _> | 96 | 17 | 5,67 | +2,67 | +3 |
| Ватин | м | 6,0 | 7 | 52 | 23 | 2,26 | -4,74 | -8 |
| Фурнітура | кг | 51 | 12 | 40 | 9 | 4,44 | -7,56 | -11 |
За даними цієї таблиці можна зробити висновок, що обсяг деяких матеріальних ресурсів на підприємстві є надлишком у розмірі 3 тис. грн., а постачання сировини приходять на склад на 3 дні раніш запланованого терміну доставки цих ресурсів. Не в повному обсязі забезпечене підприємство будівельними матеріалами і недолік необхідної кількості цих ресурсів складає 8 і 11 тис. грн., а ця проблема виникає за рахунок затримки постачань більше, ніж на 4 і 7 днів.
Наступним кроком в аналізі забезпечення матеріальними ресурсами на підприємстві ВАТ «Юність» є розрахунок зміни обсягів виробництва на основі даних, що представлені в таблиці 2.8:
Таблиця 2.8 Вихідні дані ВАТ «Юність» для аналізу втрат продукції
| № з/н | Показники | Умов. позначення | Од.. виміру | план | факт | Відхилення (+ / -) |
| 1 | Постачання матеріалів | ОП | тис. грн. | 93,0 | 90,0 | -3,0 |
| 2 | Норма використання матеріалів на 1грн. продукції | Н | тис. грн. | 0,30 | 0,33 | + 0,03 |
| 3 | Відхід сировини | ВС | тис. грн. | 10,3 | 12,7 | 2,40 |
За даними таблиці проведемо розрахунки зміни обсягів виробництва за рахунок:
недопоставок: ( ОПФ - ОПП)/НФ = ( 90 - 93 ): 0,33 = - 9,09 тис.грн.
збільшення відходів: ( ВСФ - ВСП)/НФ = ( 12,7 - 10,3 ): 0,33 = +7,3 тис.грн.
З проведених розрахунків випливає, що за рахунок недопоставок матеріалів на 30 тис. грн. обсяг виробництва зменшився на 90,9 тис.грн., а за рахунок збільшення відходів виробництва на 2,4 тис. грн. - 7,3 тис.грн.
Таким чином, проаналізувавши службу матеріально-технічного забезпечення, що функціонує на підприємстві «Юність», можна зробити висновок що, існуюча служба МТЗ не відповідає налагодженій системі у виробничому процесі підприємства, що призводить до появи вузьких місць у виробництві, а в наслідку веде до уповільнення виробництва, збільшенню виробничих витрат, тому необхідно впровадити відповідні зміни в службу матеріально-технічного забезпечення.
2.2 Аналіз стану та тенденції потенційних ринків збуту
Нині ринок України характеризується досить низьким рівнем платоспроможного попиту на запропоновану продукцію, що в свою чергу створює ситуацію, коли підприємство ледве підтримає обсяг збуту на досягнутому рівні. Одним із варіантів розв'язання цієї проблеми може стати вихід на зарубіжні ринки збуту. Першим етапом аналізу необхідності й можливості виходу підприємства на зарубіжні ринки має стати визначення кола країн, які є потенційно привабливими з точки зору проникнення на їхні ринки. При цьому підприємству необхідно ретельно проаналізувати стан середовища міжнародного маркетингу.
Отже, в якості об'єкта дослідження в даній роботі є ВАТ «Юність», головна діяльність якої - виробництво швейних виробів, що на ринку України охоплює 5% випуску продукції. Також фабрика працює на основі давальницькій схемі і виготовляє продукцію, що реалізується в Західній Європі, США і Австрії. Один з найближчих потенційних ринків Для даного підприємства є ринок легкової промисловості Росії, тому доцільно буде розглянути сучасний стан та тенденції розвитку швейної промисловості як України, так і Росії.
Сьогодні легка промисловість України - це багатогалузевий комплекс, що включає більш 4,5 тис. підприємств і забезпечує близько 300 тис. робочих місць. За даними Держкомстату місткість ринку легкої промисловості оцінюється в 40-50 млрд. грн., з яких присутність вітчизняних товарів складає тільки 6,5 млрд. грн., а через тінізацію ринку бюджет недоодержує близько 9 млрд. грн. Згідно зі статистичними даними, швейна промисловість України складається більш ніж з 1000 підприємств, з них кількість великих фабрик (понад 100 працівників) перевищує 300. Одним зі шляхів «виживання» і підтримування підприємств є робота на давальницькій сировині і в Україні виготовлено 70-95% швейної продукції по таких схемах. Для виробництва продукції підприємці змушені замовляти імпортні тканини, які везуть з інших країн, оскільки українські текстильні фабрики не мають сучасних технологій. Матеріали в основному закуповуються в Китаї, Туреччині, Індії, Пакистану, Узбекистану, Росії [37,384 С.].
Через причини, які зазначених вище, підприємству приходиться експортувати продукцію і як результат - легка промисловість України стає експортно-орієнтована і складає 70-80% виробленої продукції, проте позитивне експортно-імпортне сальдо спостерігається лише щодо шкіряної та хутряної сировини, а також щодо лляних волокон у групі текстилю та текстильних виробів. Отже, є всі підстави стверджувати, що діяльність українських підприємств легкої промисловості все більше орієнтується на експорт сировини, непрестижних технічних видів продукції та на виконання толінгових замовлень і головні фактори, що обумовлюють зменшення обсягів виробництва такі:
зміна замовником асортименту продукції швейних підприємств, що на 80% працюють за толінговою схемою, на більш трудомістку, проте з меншою кінцевою вартістю;
негативна тенденція перенесення іноземними замовниками виробництва з українських підприємств до інших країн (Китаю, Таїланду, країн Середньої Азії) з подальшим імпортом готової продукції до України;
неможливість переорієнтувати значний виробничий потенціал, придбаний під час роботи з давальницької схеми, для постачання продукції на внутрішній ринок, через несумлінну конкуренцію, засилля на ньому імпортних товарів сумнівного походження і товарів «second-hand», що становлять значну загрозу національному виробнику, бо його обсяги перевищують вітчизняного виробництва в 2-3,5 рази;
подорожчання енергоресурсів і підвищення тарифів на вантажні перевезення, що обумовило уповільнення зростання обсягів промислового виробництва, особливо в енергоємних текстильній і шкіряної підгалузях [38, 342 С.].
Для успішного розвитку галузей легкої промисловості, принаймні на початкових етапах, необхідно ввести звільнення від сплати податку на додаткову вартість на ввезене устаткування і комплектуючі, котрі не роблять в Україні. Крім того, великим полегшенням для товаровиробників було би скасування ПДВ і введення єдиного податку з обороту в розмірі 5% для підприємств з оборотом до 50 млн. грн. у рік, що сприяє розвитку великих і середніх підприємств, а не тільки представників малого бізнесу.
Далі розглянемо тенденції легкої промисловість Росії, що включає такі галузі: текстильну, частка якої в загальному обсязі виробництва складає 46,5%, швейну - 30,3%; шкіряну, хутряну і взуттєву - 22,6%. У галузі більш 16 тисяч підприємств (у тому числі 2800 середніх і великих) із загальною чисельністю зайнятих 827 тисяч чоловік, з яких 80% - жінки. За даними Держкомстату Росії за 2007 рік найбільша кількість продукції виробляється:
-у текстильній промисловості - у Московській області -17,3% загального випуску, Іванівської області - 14,3% і в Москві - 9,7%;
-у швейній промисловості - у Москві - 14,5%, у Ростовській області - 9,9%, у Санкт-Петербурзі - 8%;
Одним з головних переваг Росії є те, що воно виготовляє великий асортимент тканин та сировини для текстильної продукції - бавовна, льон та інші матеріали, які виготовляються переважно в цій країні, але не зважаючи на це в Росії як і в Україні загальною проблемою більшості підприємств є низька конкурентоздатність їхньої продукції через використання морально застарілого технологічного [41,368 С.].
Обсяг виробництва легкої промисловості за даними Держкомстату Росії в 2007 році складав $29-31 млрд.(табл.2.9), в 2005 році по тим же джерелам склав $25-27 млрд. (темпи росту 20-30% щорічно) і в 2004 році $23-25 млрд. (темпи росту 20-25%). ДО 2010 року обсяг російського ринку одягу досягне $45 млрд. Припускаючи відносну стабільність темпів росту ринку на рівні 13-15% у рік, то можна припустити, що обсяг ринку в 2008-2009 р. складе $36-40 млрд. і $41-44 млрд. відповідно [40,665 С.].
Отже, у 2007 році тіньове виробництво трикотажних виробів склало 55 млн. штук, взуття - 48,8 млн. пара. Обсяг неврахованого імпорту трикотажних виробів оцінюється в 600 млн. штук, взуття - 246 млн. пара. Таким чином, обсяг неврахованого імпорту по окремих групах товарів значно перевищує їхнє виробництво російськими підприємствами: по швейних виробах у 4,6 рази, по взуттю - у 4 рази, по трикотажних виробах - у 3,7 рази. За 2007 рік ріст імпорту виробів легкої промисловості склав за експертними оцінками близько 20 відсотків [40,665 С.].
Таблиця 2.9 Оцінка внутрішнього ринку легкої промисловості Росії за 2007рік
| Вид продукції | Од. виміру | Виробни цтво | Імпорт, разом | Експорт, разом | Попит внут. ринку, разом | Попит на російську продукцію |
| Тканини бавовняні | МЛН. KB. М. | 2756 | 134 | 503 | 2240 | 1797 |
| Тканини вовняні | МЛН. KB. М. | 67 | 31 | 10,3 | 75,2 | 48,2 |
| Тканини лляні | МЛН. KB. М. | 186 | 8,8 | 72,6 | 98,2 | 83,4 |
| Трикотажні вироби | млн. шт. | 198 | 72 | 44 | 750 | 90 |
| Взуття | млн. пар | 51,2 | 30 | 3,2 . | 345 | 39 |
| Швейні вироби | млрд. руб. | 7 | 3,7 | 1,2 | 41 | 4,5 |
Таким чином, можна сказати, що у обох країн є спільні проблеми: тінізація імпорту, морально-застаріле устаткування та низька конкурентоздатність продукції легкої промисловості. Але кожна з країн розробляє та впроваджує заходи щодо оптимізації та вирішення головних проблем, які істотно впливають на розвиток промисловості і тому повинні бути зведені до мінімуму.
Так як фабрика «Юність» виготовляє великий асортимент продукції, одним з яких - спецодяг, що займає найбільшу питому вагу серед номенклатури виробів, то доцільно буде розглянути ситуацію, яка склалась на ринку робочого одягу. Сьогодні виробництво спецодягу є дуже привабливим, бо швидко зростає темпи ринків професійного одягу в таких країнах як Німеччини, Франції, Великобританії і скандинавських держав. Найбільше широко професійний одяг у Європі використовується в готельному бізнесі, системі суспільного харчування, дорожній службі і роздрібній торгівлі.
За десять років сукупні обсяги замовлень уніформи в Європі виросли з 155 млн. виробів у 2007 році до 170 млн. у 2008-м., а лідером по споживанню цих виробів була і залишається Німеччина, а до 2007 року в цій країні буде продано 66 млн. виробів професійного одягу на суму ледве менш 1 млрд. євро, у Франції - 40 млн. і у Великобританії - 33 млн виробів. Обсяг російського ринку спецодягу в 2007 році склав близько 9 млн. комплектів, що в грошовому вираженні складає 107,5 млн. євро, а ємність українського ринку спецодягу значно нижче. Але найбільш позитивне в даний час для виробників цієї продукції є те, що незабаром варто очікувати підвищення попиту на спецодяг з боку підприємств, зайнятих у будівельній галузі, виробництві і розподілі електроенергії, газу і води, а також в оптовій і роздрібній торгівлі, що у свою чергу свідчить про попит на ці вироби [40, 665 С.].
Отже, сьогодні російський ринок тримає тенденцію к зростанню обсягу ринку, який кожен рік складає 13-15% приросту, а попит на продукцію легкої промисловості високий та постійно зростає, проте легка промисловість Росії його повністю не задовольняє, що свідчить про можливість виходу на цей ринок нових конкурентів.
Найбільш привабливим ринком для ВАТ «Юність» на сьогодні є ринок Росії. Для подальшого аналізу необхідно провести маркетингові дослідження ринку, на основі яких можна виділити сегмент ринку, який буде найбільш привабливим для фабрики та групу потенційних споживачів даної продукції.
Першим кроком в маркетингових дослідженнях буде аналіз основних споживачів. В даний час ринок спецодягу тільки почав формуватися, проте різні побажання споживачів виконуються і асортимент продукції збільшується: умовно спецодяг можна розділити на чотири типи: захищаюча від загальних виробничих забруднень, від знижених і підвищених температур, а також від вологи. Сьогодні на російському ринку представлені всі типи спецодягу, де є особливо широкий асортимент рукавиць: брезентові, комбіновані для загальних робіт, шкіряні для промислових і точних робіт, рукавиці з латексним чи нитриловим покриттям, жаростійкі, маслобензостійкі. Проте найбільш стійким попитом користаються робочі костюми (комбінезони, напівкомбінезони, куртки), брезентові і трикотажні, тому споживачами такої продукції можуть стати абсолютно всі підприємства м. Москви та Московської області: як виробники, так і торгові організації, але найбільш потенційними можуть стати наступні підприємства: ЗАТ «Авто Шар Інжиніринг», ТОВ «Жовтневий завод ізоляційних матеріалів», ТОВ «Ньюком» нафтобаза «И-Терра», ТОВ «Стаер», Центральна міська лікарня та інші лікарні, ЗАТ «Тяжмаш», ВАТ «Пластик», ТОВ «Криста», ТОВ «Гера і До», «РЖД» станції, ДП «Московський Облавтодор» та інші організації.
Наступним кроком є визначення основних конкурентів у сегменті, кількість яких поступово зростає тому що: підвищується попит на корпоративний одяг, ріст виробничих підприємств та сфери обслуговування. У зв'язку з підвищення конкуренції, виробники розробляють нові конкурентні переваги, одна з яких - виробництво корпоративної уніформи, що на сьогодні є засобом створення репутації підприємства і його позиціонування на ринку. Таким чином, основні виробники спецодягу в цьому сегменті є (табл.2.10):
Таблиця 2.10 Склад пріоритетних конкурентів та їх частка на ринку Московської області
| Конкуренти | Частка ринку, % |
| ВАТ «Юність» | 0,5 |
| ТОВ «Вера» Московська обл., м. Сергієв Посад | 8 |
| «Усурійська швейна фабрика» (УШФ) | 3 |
| ТОВ «ВиВерден», м. Москва | 21 |
| Імпортні швейні вироби інших країн (Китай, Туреччині, Індії) | 24 |
| ТОВ «Стерлинг» Московська обл., м. Королев | 7 |
| Швейне виробництво «Сибір»,м.Сибір | 6 |
| Швейне виробництво «ДОК», м. Лесозаводск | 2,5 |
| ВАТ «Даргез», м. Москва | 3 |
| Швейна фабрика «Славянский пух», м. Москва | 1 |
| Інші маленькі ательє та фірми Московської обл. | 24 |
| Разом | 100 |
конкурентоспроможність товар ринок збут
Ринок спецодягу має великий потенціал, тому, цілком імовірно, що згодом на ньому з'являться нові сильні виробники, здатні скласти конкуренцію вже існуючим, тому доцільно ВАТ «Юність» вихід на цей сегмент ринку саме в цей час, також цьому сприяє російське законодавство - забезпечення працівників підприємств спеціальним одягом, спеціальним взуттям і іншими засобами індивідуального захисту в Росії регулюються наступними документами: Федеральним Законом від 17 липня 2005 року № 181-ФЗ «Про основи охорони праці в Російській Федерації», Трудовим кодексом РФ у відповідності зі статтею 17 федерального закону «Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту», практично всі промислові і торгові підприємства, а також установи охорони здоров'я і воєнізовані організацій зобов'язані здобувати для своїх працівників спецодяг.
Отже, для того, щоб визначити наскільки підприємство конкурентоспроможне використаємо кількісну оцінку у порівнянні з суперниками кожного з ключових факторів успіху і кожного суттєвого індикатора конкурентної сили. Дослідження конкурентів та їх порівняльна оцінка є основою для визначення переваг та можливостей основних суперників.
На цьому етапі першою ланкою є аналіз конкурентоздатність виробу і для того, щоб відібрати виріб, проаналізуємо структуру реалізованої продукції.
Таблиця 2.11 Структура продукції, що випускається на ВАТ «Юність»
| Найменування | 2006 р. | 2007 р. | 2008 р. | Відхилення | Питома вага реалізованої продукції, % | |||||
| тис.шт | тис.шт | тис.шт | абсолю-тне (+-) | відно-сне, % | абсолю-тне (+-) | відно-сне, % | 2006р. | 2007р | 2008р | |
| 1. Брюки чол. | 75 | 90 | 110 | 25 | 20 | 20 | 22,2 | 9 | 9 | 10 |
| 2. Брюки жін. | 80 | 115 | 95 | 35 | 1,79 | -20 | - 17,4 | 7,2 | 7,4 | 7 |
| 3. Сорочки чол. | 135 | 155 | 170 | 20 | 14,8 | 15 | 9,7 | 9,3 | 9,5 | 10,5 |
| 4. Сорочки нічні | 13 | 15 | 15 | 2 |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: | |||||