Ігри з природою

border="0" />



Необхідно вибрати таку стратегію гравця А (чисту, або можливо, змішану, якщо це можливо), яка є більш вигідною в порівнянні з іншими.

Найпростіший випадок вибору розв’язку в грі з природою — це випадок коли якась із стратегій гравця А перевершує інші («домінує» над ними), як, наприклад, стратегія А2 в таблиці 1.3.2.

Тут виграш при стратегії А2 при будь-якому стані природи не менше ніж при інших стратегіях, а при деяких — більше; значить потрібний вибирати саме цю стратегію.


Таблиця 1.3.2


Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою


Якщо навіть в матриці гри з природою немає однієї домінуючій над всіма іншими стратегії, все ж таки корисно подивитися, чи немає в ній дублюючих стратегій і поступливих іншим за всіх умов. Але тут є одна тонкість: так ми можна зменшити тільки число стратегій гравця А, але не гравця П. Припустимо, що «чищення» матриці проведено, і ні дублюючих, ні явно невигідних гравцю А стратегій в ній немає. Припустимо, що виграш Ігри з природою при нашій стратегії Ai і стані природа Ігри з природою більше, ніж при нашій стратегії Ak і стані природи Ігри з природою: Ігри з природою>Ігри з природою. Але за рахунок чого більше? За рахунок того, що вдало вибрали стратегію Ai? Необов'язково. Можливо, просто стан природи Ігри з природою вигідніше, ніж Ігри з природою. Наприклад, стан природи «нормальні умови» для будь-якої операції вигідніше, ніж «повінь», «землетрус» і т.п. Бажано ввести такі показники, які не просто давали б виграш при даній стратегії в кожній ситуації, але відображали б «вдачність» або «невдачність» вибору даної стратегії в даній ситуації. З цією метою в теорії рішень вводиться поняття «ризику». Ризиком Ігри з природою гравця А при користуванні стратегією Ai в умовах Ігри з природою називається різниця між виграшем, який ми отримали б, якби знали умови Ігри з природою, і виграшем, який ми отримаємо, не знаючи їх і вибираючи стратегію Ai :


Ігри з природою


Для прикладу візьмемо матрицю виграшів (Ігри з природою)(таблиця 1.3.3) і побудуємо для неї матрицю ризиків (Ігри з природою) (таблиця 1.3.4). При погляді на матрицю ризиків (таблиця 1.3.4) стають яснішими деякі риси даної «гри з природою». Так, в матриці виграшів (Ігри з природою) (таблиця 1.3.3) в другому рядку перший і останній елементи були рівні один одному: Ігри з природою .


Таблиця 1.3.3

Ігри з природоюІгри з природоюІгри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

4 8 6 9

Таблиця 1.3.4


Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою


Проте ці виграші зовсім не рівноцінні в значенні вдалого вибору стратегії: при стані природи Ігри з природою могли виграти найбільше 4, і вибір стратегії А2 майже абсолютно добрий; а ось при стані Ігри з природою могли б, вибравши стратегію А1 отримати на цілі 6 одиниць більше, тобто вибір стратегії А2 дуже поганий. Ризик — це «платня за відсутність інформації»: в таблиці 1.3.4 r21 = 1, r24= 6. Природно, хотілося б мінімізувати ризик, супроводжуючий вибір розв’язку.

Найпростіший випадок невизначеності — це «доброякісна або стохастична невизначеність», коли стани природи мають якісь вірогідності і цю вірогідності Ігри з природою нам відомі. Тоді вибираємо ту стратегію, для якої середнє значення виграшу, узяте по рядку, максимально:


Ігри з природою


А середній ризик повинен бути мінімальним:


Ігри з природою


Припустимо, що вірогідність Ігри з природою у принципі існує, але невідомі. Іноді в цьому випадку припускають всі стани природи рівноімовірними (так званий «принцип недостатньої підстави» Лапласа), але взагалі-то це робити не рекомендується. Все-таки звичайно більш менш ясно, які стани більш, а які — менш вірогідні. Для того, щоб знайти орієнтовні значення вірогідностей Ігри з природою, можна, наприклад, скористатися методом експертних оцінок.

Візьмемо випадок «поганої невизначеності», коли вірогідність станів природи або взагалі не існують, або не піддаються оцінці навіть приблизно. Тут все залежить від точки зору на ситуацію, від позиції дослідника, від того, якими бідами загрожує невдалий вибір рішення. Опишемо декілька можливих підходів, точок зору (або, як то кажуть, декілька «критеріїв» для вибору рішення).

1. Максимінний критерій Вальда. [2, c. 196] Згідно цьому критерію гра з природою ведеться як гра з розумним, причому агресивним супротивником, що робить все для того, щоб перешкодити нам досягти успіху. Оптимальною вважається стратегія, при якій гарантується виграш у будь-якому випадку не менший, ніж «нижня ціна гри з природою»:


Ігри з природою.


Якщо керуватися цим критерієм, що втілює «позицію крайнього песимізму», треба завжди орієнтуватися на гірші умови, знаючи напевно, що «гірше цього не буде». Очевидно, такий підхід — «перестраховочный», природний для того, хто дуже боїться програти, — не є єдино можливим, але як крайній випадок він заслуговує розгляду.

2. Критерій мінімаксного ризику Севіджа.

Поняття ризику виявляється корисним і для введення інших принципів поведінки в іграх з природою. На ньому, зокрема, заснований критерій Севіджа, відповідно до якого в умовах невизначеності (вірогідність станів природи невідома) слід вибирати таку стратегію i0, яка гарантує мінімальний ризик, тобто


Ігри з природою


Цей критерій — теж украй песимістичний, але при виборі оптимальної стратегії радить орієнтуватися не на виграш, а на ризик. Сутність такого підходу в тому, щоб всіляко уникати великого ризику при ухваленні рішення. В значенні «песимізму» критерій Севіджа схожий з критерієм Вальда, але самий «песимізм» тут розуміється по-іншому.

Покажемо на прикладі, що критерій Севіджа, взагалі кажучи, відрізняється від критерію Вальда. Розглянемо матрицю:

Ігри з природою


Для неї оптимальною по Вальду є перша стратегія:


Ігри з природою.


Відповідна матриці А матриця ризику є:


Ігри з природою


Оптимальною по Севіджу тут є друга стратегія: Ігри з природою, тобто критерії Вальда і Севіджа в даному прикладі приводять до різних результатів (хоча можна навести і приклади, в яких виходять однакові результати).

3. Критерій песимізму-оптимізму Гурвіца. Цей критерій рекомендує при виборі рішення не керуватися ні крайнім песимізмом, ні крайнім, легковажним оптимізмом. Згідно цьому критерію вибирається стратегія з умови

Ігри з природою


де Ігри з природою— «коефіцієнт песимізму», вибраний між нулем і одиницею.


При Ігри з природою= 1 критерій Гурвіца перетворюється на критерій Вальда; при Ігри з природою= 0 — в критерій «крайнього оптимізму», що рекомендує вибрати ту стратегію, при якій найбільший виграш в рядку максимальний. При 0 <Ігри з природою < 1 виходить щось середнє між тим і іншим. Коефіцієнт Ігри з природою вибирається з суб'єктивних міркувань — чим небезпечно ситуація, чим більше ми хочемо в ній «підстрахуватися», чим менша наша схильність до ризику, тим ближче до одиниці вибирається Ігри з природою.

При бажанні можна побудувати критерій, аналогічний Н, виходячи не з виграшу, а з ризику, але ми на цьому не зупинятимемося.

На перший погляд здається, що вибір критерію — суб'єктивний, вибір коефіцієнта Ігри з природою— теж суб'єктивний, значить і рішення теж приймається суб'єктивно, тобто, грубо кажучи, довільно.

В якійсь мірі це дійсно так — вибір рішення в умовах невизначеності завжди умовний, суб'єктивний. Та все ж в якійсь (обмеженої) мірі математичні методи корисні і тут. Перш за все, вони дозволяють привести гру з природою до матричної форми, що далеко не завжди буває просто, особливо коли стратегій багато (в наведених прикладах їх було дуже мало). Крім того, вони дозволяють замінити просту матрицю виграшів (або ризиків), послідовним чисельним аналізом ситуації з різних точок зору, вислухати рекомендації кожній з них і, нарешті, зупинитися на чомусь визначеному. Це аналогічно обговоренню питання з різних позицій, а в суперечці, як відомо, народжується істина. Отже не слід чекати від теорії рішень остаточних, незаперечних рекомендацій — єдине, чим вона може допомогти — це порадою.

Якщо рекомендації, витікаючі з різних критеріїв, співпадають — тим краще, значить, можна сміливо вибрати рішення, що рекомендується: воно швидше за все не «підведе». Якщо ж, як це часто буває, рекомендації суперечать один одному, то треба з'ясувати, наскільки до різних результатам вони приводять, уточнити свою точку зору і провести остаточний вибір. Не треба забувати що в будь-яких задачах в обгрунтовуванні розв’язків деяке свавілля неминуче — хоча б при побудові математичної моделі, виборі показника ефективності. Вся математика, вживана в дослідженні операцій, не відміняє цього свавілля, а дозволяє тільки «поставити його на своє місце».

Розглянемо елементарний приклад «гри з природою» 4 Ігри з природою 3, матриця виграшів якої (Ігри з природою) дана в таблиці 1.3.5.


Таблиця 1.3.5

Ігри з природоюІгри з природоюІгри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою


Виберемо оптимальну стратегію користуючись критеріями Вальда, Севіджа і Гурвіца, причому в останньому візьмемо Ігри з природою= 0,6 (перевага трохи у бік песимізму).

1. Застосуємо критерій Вальда. Підрахуємо мінімуми по рядках (див. таблицю 1.3.6) і виберемо ту стратегію, при якій мінімум рядка максимальний (рівний 25). Це — стратегія A3.


Таблиця 1.3.6

Ігри з природоюІгри з природоюІгри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природоюІгри з природою


2. Застосуємо критерій Севіджа. Перейдемо від матриці виграшів (таблиця 1.3.6) до матриці ризиків (таблиця 1.3.7), в правому додатковому стовпці запишемо максимальне в рядку значення ризику Ігри з природою.

З чисел правого стовпця мінімальне (60) відповідає стратегіям А2 і Аз; значить, обидва вони оптимальні по Севіджу.

Таблиця 1.3.7


Ігри з природоюІгри з природоюІгри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природоюІгри з природоюІгри з природою


3. Застосуємо критерій Гурвіца (при Ігри з природою= 0,6). Знову перепишемо таблицю 1.3.5, але цього разу в правих трьох додаткових стовпцях поставимо: мінімум рядка Ігри з природою, його максимум Ігри з природою, і величину Ігри з природою, округлену до цілих одиниць (див. таблицю 1.3.8). Максимальне значення hi = 47 відповідає стратегії А3.

Отже, в даному випадку всі три критерії однозначно говорять на користь стратегії А3, яку є всі підстави вибрати.


Таблиця 1.3.8

Ігри з природоюІгри з природоюІгри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природою

Ігри з природоюІгри з природою


Розглянемо випадок, коли між критеріями виникає «суперечка». Матриця виграшів (Ігри з природою) (з наперед виписаними стовпцями мінімумів рядків Ігри з природою

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Подробнее

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: