Xreferat.com » Рефераты по менеджменту » Удосконалення існуючих та розробка нових форм мотивації праці

Удосконалення існуючих та розробка нових форм мотивації праці

2008 по 2009 р. р. виходячи з даних табл. 2.8.


Таблиця 2.8

Вихідні дані для аналізу руху кадрів на ТОВ СРЗ

Назва показників 2008 р. 2008 р. 2009 р. 2009 р. Відхилення





абс., осіб відн., %

всього,

осіб

з них жінки, осіб всього, осіб з них жінки, осіб

Прийнято робітників 370 72 320 42 -50 -13
Вибуло робітників, всього 436 108 418 92 -18 -4

з них:

за скороченням штату

10 5 6 2 -4 -40
за власним бажанням, за прогули та інші порушення трудової дисципліни, не відповідність обіймає мій посаді

426



103


412



90

-14 -3
Облікова чисельність працівників 1515 180 1548 32 -195 -24

Розрахуємо коефіцієнт загального обороту (Кзо):


Кзо 2008р. = (370 + 436) / 1515 = 0,53 або 53 %;

Кзо 2009 р. = (320 + 418) / 1548 = 0,48або 48%.


Розрахуємо коефіцієнт обороту по прийому (Коп):


Коп 2008 р. = (370 / 1515) Ч 100 % = 24,42 %;

Коп 2009 р. = (320 / 1548) Ч100 % = 20,67 %.

Коефіцієнт обороту по вибуттю (Ков) складе:

Ков 2008 р. = (436 / 1515) Ч 100 % = 28,78 %;

Ков 2009 р. = (418/ 1548) Ч 100 % = 27,00 %.


Показники, що характеризують рух кадрів, доповнюються показником стабільності, або сталості кадрів (Кст):

Кст 2008 р. = 1515 / 1506 = 1,01 або 101%;

Кст 2009 р.= 1548 / 1506 = 1,01 або 102 %.

Розрахуємо плинність кадрів (Кпл):

Кпл 2008р. = 426 / 1515= 0,28 або 28 %;

Кпл 2009 р. = 412/ 1548 = 0,27 або 27 %.


Зведемо розраховані показники руху кадрів у табл. 2.9


Таблиця 2.9

Показники руху кадрів на СРЗ

Показники, % 2008р. 2009р. Відхилення
Кзо 53 48 -5
Коп 24,42 20,67 -3,75
Ков 28,78 27,00 -1,78
Кст 101 102 1
Кпл 28 27 -1

Аналізуючи рух кадрів на підприємстві СРЗ, необхідно зазначити, що коефіцієнт обороту по вибуттю за весь аналізований період майже в 1,3 рази перевищує коефіцієнт обороту по прийому, що свідчить про неухильне зниження чисельності працівників на підприємстві. Коефіцієнт обороту по прийому зменшився у 2009 р. на 3,75 %, також зменшився коефіцієнт обороту по вибуттю – на 1,75 %, що підтверджується зниженням коефіцієнту сталості кадрів на 1 % та значного збільшення плинності кадрів, хоча даний показник має високий рівень. Причинами плинності в основному є незадоволеність заробітною платою, звільнення за прогули й інші порушення трудової дисципліни. Плинність кадрів спостерігається в основному серед робітників.


2.2.2 Аналіз використання робочого часу та продуктивності праці на СРЗ

Аналіз використання робочого часу має своєю метою виявлення невиправданих втрат робочого часу, а також невиробничих витрат робочого часу, встановлення конкретної причини і місця виникнення втрат. Аналіз робочого часу виконується на основі форми № 3-ПВ „Звіт про використання робочого часу” та наведений у табл. 2.10.


Таблиця 2.10

Баланс робочого часу 2008–2009 р.р.

Назва показника Кількість люд.-год. Питома вага, % Відхилення



абс.,

люд.-год.

відн., %

2008 р. 2009 р. 2008р. 2009р.

Фонд робочого часу 3274973 2982960 95,24 95,24 -2913 -8,92
Календарний фонд робочого часу 3438721 3132108 100 100 -306613 -8,92
Відпрацьовано всього 2819509 2551934 81,99 81,48 -267575 -9,49
з них понадурочно - - - - - -
Невідпрацьовано всього 455464 431026 13,25 13,76 -24438 -5,37
в тому числі: щорічні відпустки 242552 213205 7,05 6,81 -29347 -12,09
тимчасова непрацездатність 161568 150330 4,70 4,80 -11238 -6,96
учбові відпустки 21752 18941 0,63 0,60 -2811 -12,92
неявки з дозволу адміністрації 12536 33920 0,37 1,08 -21384 170,58
прогули 17056 14630 0,50 0,47 -2426 -14,22

Таким чином, в 2009 р. фонд робочого часу та календарний фонд робочого часу зменшився на 8,92 %. Це відбулося за рахунок зменшення відпрацьованого часу – на 9,49 % (або 267575 люд.-год.). Позитивним можна назвати те, що зменшилася кількість невідпрацьованого часу – на 5,37 %, тимчасова непрацездатність – на 6,96 % та кількість прогулів – на 14,22 %.

Для аналізу використання робочого часу розрахуємо наступні показники: використання календарного фонду робочого часу (ВКФ), використання табельного фонду робочого часу (ВТФ) та використання максимально можливого фонду робочого часу (ВМФ).

Розрахуємо табельний фонд робочого часу (ТФ):


ТФ2008 р. = 3438721 – 163748 = 3274973 (люд.-год.);

ТФ2009р. = 3132108 – 149148 = 2982960 (люд.-год.).


Розрахуємо максимально можливий фонд робочого часу (МФ):


МФ2008 р. = 3274973 – 242552 = 3032421 (люд.-год.);

МФ2009 р. = 2982960 – 213205 = 2769755 (люд.-год.).


Тепер обчислимо використання календарного, табельного и максимально можливого фонду часу шляхом ділення кількості відпрацьованих всього люд.-год. на відповідний фонд робочого часу:


ВКФ2008 р. = (2819509 / 3438721) – 100 % = 81,99 %;

ВКФ2009 р. = (2551934 / 3132108) – 100 % = 81,48 %;

ВТФ2008 р. = (2819509 / 3274973) – 100 % = 86,09 %;

ВТф2009 р. = (2551934 / 2982960) – 100 % = 85,55 %;

ВМФ2008 р. = (2819509 / 3032421) – 100 % = 92,98 %;

ВМФ2009 р. = (2551934 / 2769755) – 100 % = 92,14 %.


Резерв часу (Р), який може бути використаний для збільшення випуску продукції, розраховується як різниця між максимально можливим фондом робочого часу та кількістю всього відпрацьованого часу:


Р2008 р. = 3032421 – 2819509 = 212912 (люд.-год.);

Р2009 р. = 2769755 – 2551934 = 217821 (люд.-год.).

Зведемо розраховані показники використання робочого часу в табл. 2.11.


Таблиця 2.11

Показники використання робочого часу

Показники, % 2008 р. 2009 р. Відхилення
ВКФ 81,99 81,48 -0,51
ВТФ 86,09 85,55 -0,54
ВМФ 92,98 92,14 -0,84
Р, люд.-год. 212912 217821 3

Розраховані показники свідчать про зменшення показників використання робочого часу: календарного фонду – на 0,51 %; табельного – на 0,54 % та максимально можливого – на 0,84 %.

Для збільшення обсягів виробництва та покращення діяльності необхідно звернути увагу на резерв часу, який в 2009 р. склав 217821 люд.-год., що на 3 % менше ніж у 2008 р. Для цього необхідно вдосконалити організацію праці, звернути увагу на умови праці робітників. Для ущільнення робочого дня необхідно прийняти міри щодо покращення трудової дисципліни.

В системі узагальнюючих показників ефективності виробництва особлива роль належить продуктивності праці (табл. 2.12).


Таблиця 2.12

Динаміка продуктивності праці на ТОВ СРЗ

Показник 2008 р. Відхилення 2009 р. Відхилення

план факт абс. відн., % план факт абс. відн., %
Продуктивність праці (ПТ), тис.грн. / осіб 15,5 15 -0,5 -3,23 22,2 22 -0,2 -0,90
Обсяг виробництва (Q), тис. грн. 23560 22967,7 -592,3 -2,51 33960 33596,7 -363,3 -1,07
Чисельність (Ч), осіб 1520 1515 -5 -0,33 1550 1548 -2 -0,13

Таким чином, відбулося зниження фактичної продуктивності праці – на 0,9 % в 2009 р., що пояснюється зниженням обсягів виробництва на 1,07 % в порівнянні з планом, а також зменшенням чисельності персоналу – на 0,13 %. Якщо порівнювати фактичні показники, то в 2009 р. продуктивність праці зменшилась на %, обсяг виробництва зменшився – на 18 % та чисельність зменшилась на 8 %.

Доцільно визначити вплив продуктивності праці на змін обсягів виробництва в 2009 р. за допомогою факторного аналізу. Для цього розраховуються питома вага приросту продуктивності праці за рахунок зміни чисельності та продуктивності праці за планом та фактично.

Визначимо вплив факторів на величину відхилення фактичного обсягу виробництва від планового.

Вплив змінення чисельності на відхилення обсягів виробництва становить:


∆Q(ч) = Чф Ч ПТпл – Чпл Ч ПТпл, (2.1)

∆Q(ч) = 1548 Ч 22,2 – 1550 Ч22,2 = – 44,4(тис. грн.).


Вплив змінення продуктивності праці на відхилення обсягів виробництва становить:


∆Q(пт) = Чф Ч ПТф – Чф Ч ПТпл, (2.2)

∆Q(пл) = 1548 Ч 22 – 1548 Ч 22,2 = – 309,6 (тис. грн.).


Сукупний вплив всіх факторів на відхилення фактичного обсягу виробництва від планового складе:


∑∆Qі = ∆Q(ч) + ∆Q(пт), (2.3)

∑∆Qі = – 44,4– 309,6= – 354(тис. грн.).

Що відповідає розрахованій раніше величині загального відхилення фактичного відхилення обсягу виробництва від планового.

Визначимо відносний вплив чинників на відхилення обсягів виробництва:


∆Q(ч) % = (∆Q(ч) / Q(пл)) Ч 100 %, (2.4)

∆Q(ч) % = – (44,4 / 33960) Ч 100 % = – 0,13%;

∆Q(пт) % = (∆Q(пт) / Q(пл)) Ч 100 %,(2.5)

∆Q(пт) % = – (309,6 / 33960) Ч 100% = –0,91 %.


Сукупний відносний вплив чинників складе:


∑∆Qі % = ∆Q(ч) % + ∆Q(пт) %, (2.6)

∑∆Qі % = – 0,13 – 0,91 = – 1,04 %.


З розрахунків видно, що загальне відхилення фактичного обсягу виробництва від планового становило – 1,04 %. Негативно вплинув на величину обсягів виробництва як чинник чисельності, так і чинник продуктивності праці. Більш негативно вплинув чинник продуктивності праці, в результаті дії якого обсяг виробництва зменшився на 0,91 %. В результаті дії впливу чинника чисельності, обсяг виробництва знизився на 0,13 %.

Велике економічне значення має співвідношення правильних пропорцій між ростом продуктивності праці і ростом середньої заробітної плати. Для забезпечення розширеного відтворення необхідно, щоб темпи росту продуктивності праці випереджали темпи росту його оплати. Для того, щоб охарактерізувати дане співвідношення, розраховують коефіцієнт випередження (Квип) за наступною формулою :


Квип = (ПТф : ПТпл) / (Зф : Зпл), (2.7)

де ПТф та ПТпл – продуктивність праці фактично і за планом, (тис. грн. / осіб);

Зф, Зпл – середня заробітна плата фактично і за планом, грн.

Коефіцієнт випередження складе:


Квип = (22 : 22,2) / ( : 450) = 0,92.


Таким чином, на ТОВ СРЗ темпи росту продуктивності праці менше, ніж темпи росту заробітної плати, що є негативною тенденцією, тому що правильної відповідності не дотримується. Однак даний показник не відбиває реальної картини і дана невідповідність обумовлюється специфікою роботи підприємства. Тобто незалежно від того, отримало підприємство замовлення чи ні, працюючі отримують заробітну плату щомісяця.


2.3.3 Аналіз системи оплати праці та додаткових стимулів на підприємстві

Трудові доходи кожного працівника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів роботи підприємства. На підприємстві існує Положення про оплату праці, метою якого є встановлення прямої залежності розміру заробітної плати від складності й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці і господарської діяльності підприємства.

На ТОВ СРЗ діє погодинна та погодинно-преміальна системи оплати праці. При погодинно-преміальній системі оплати заробіток нараховується робітнику не тільки за відпрацьований час, але і за досягнення визначених кількісних і якісних показників.

Оплата праці робітників здійснюється з фонду оплати праці, структура і динаміка якого представлені в табл. 2.13. Дані для аналізу стану ФОП, представлені у формі № 1–ПВ «Звіт з праці».


Таблиця 2.13

Структура і динаміка ФОП

Назва показників 2008 р. 2009 р. Відхилення

всього, тис. грн. питома вага, % всього, тис.грн. питома вага, % абс. тис.грн. відн., %
1 2 3 4 5 6 7
Фонд оплати праці, всього 2821 100 2781 100 -40 -1,4

в тому числі:

1. Фонд основної заробітної плати

1637 58 1832 65 195 12
2. Фонд додаткової заробітної плати 1020 36 876 32 -144 -14
в тому числі: надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів 164 6 166 6 2 1,2
оплата за невідпрацьований час 239 8 262 9 23 9,6
3. Заохочувальні виплати, всього 164 6 73 3 -91 -55

з них:

матеріальна допомога

143 5 49 2 -94 -66
соціальні пільги, індивідуального характеру 21 0,7 24 0,8 3 14

Як видно з табл. 2.13, найбільшу питому вагу в структурі ФОТ займає фонд основної заробітної плати, і він має тенденцію до збільшення в 2008 р.– на 7 %. Зниження ФОП на 1,4 % відбулося за рахунок зниження питомої ваги фонду додаткової заробітної плати і заохочувальних виплат, на 14 % та 55 % відповідно. Виплати матеріальної допомоги також зменшилися на 66 %. На збільшення ФОП вплинули наступні чинники: збільшився фонд основної заробітної плати – на 12 %, надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів – на 1,2 %, оплата за невідпрацьований час – на 9,6 %. Співвідношення постійної та змінної частини зарплати є оптимальним:65 % : 35 %. Доцільно також здійснити аналіз використання фонду оплати праці в розрізі окремих категорій персоналу (табл. 2.14).


Таблиця 2.14

Аналіз використання ФОП по категоріям персоналу

№ п/п Показники 2008 р. 2009р. Відхилення




абс., тис. грн відн.,%
1 2 3 4 5 6
1. Фонд оплати праці всього, тис. грн. 2821 2781 -40 -1,4
1.1. в т. ч. робітники, що займаються виробництвом продукції 1130 1068 -62 -6
1.2. керівники 314 336 22 7
1.3. спеціалісти 1265 1271 6 0,5
1.4. службовці 115 107 -8 -7
2. Фонд основної зарплати всього, тис. грн. 1637 1832 195 12
2.1. в т. ч. робітники, що займаються виробництвом продукції 592 624 32 5,4
2.2. керівники 205 254 49 24
2.3. спеціалісти 794 875 81 10
2.4. службовці 56 75 19 34
3. Фонд додаткової зарплати всього, тис. грн. 1184 949 -235 -20
3.1. в т. ч. робітники, що займаються виробництвом продукції 426 326 -10 -23
3.2. керівники 148 128 -20 -13
3.3. спеціалісти 573 460 -113 -20
3.4. службовці 41 35 -6 -15
4. Середньомісячна заробітна плата, грн. 415 445 30 7
4.1. в т. ч. робітники, що займаються виробництвом продукції 375 400 25 7
4.2. керівники 467 517 50 11
4.3. спеціалісти 450 467 17 3
4.4. службовці 360 393 33 9

Таким чином, ФОП зменшився на 1,4 % за рахунок зменшення ФОП робітників, що займаються виробництвом продукції на 6%, службовців – на7 %. ФОП керівників та спеціалістів, навпаки, вплинув на збільшення ФОП на 7 % та 0,5 % відповідно. Також на зміну ФОП вплинуло зменшення фонду додаткової заробітної плати – на 20 %, а фонд основної заробітної плати збільшився на 12 %. Що стосується середньомісячної заробітної плати, то вона збільшилась на 7 %.

Варто помітити, що показник середньої заробітної плати протягом всього аналізованого періоду хоч і незначно, але перевищував рівень мінімальної заробітної плати і прожитковий мінімум.

Так у 2009 р. середня заробітна плата склала 445 грн., що перевищує мінімальну зарплату на 240 грн., а прожитковий мінімум на 103 грн.

Для забезпечення стимулюючої ролі заробітної плати в підвищенні рівня кваліфікації і продуктивності праці необхідні обґрунтовані співвідношення між мінімальною і середньою заробітною платою. За кордоном мінімальна заробітна плата складає близько 45 – 50 % середньої, на ХКБД у даний час – 46 %, що в межах норми. Однак, з огляду на сформовану в країні ситуацію, можна сказати, що даний рівень середньої заробітної плати не є достатнім для підтримки нормальної життєдіяльності працівника.

Проаналізуємо структуру додаткової заробітної плати керівників та спеціалістів, а також робітників, що займаються виробництвом продукції (табл. 2.15).


Таблиця 2.15

Cтруктура додаткової заробітної плати на ТОВ СРЗ

Найменування нарахувань Керівники та спеціалісти Робітники, що займаються виробництвом продукції Всього

кількість

люд-міс

оклад, грн. сума, грн.

кількість

люд-міс

оклад, грн. сума, грн. грн. в % до осн. зарпл.
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Додаткова зарплата, всього - - 439766 - - 169697 609459 30,5
Надбавка за шкідливі умови праці 276 49,7 13728 876 52,84 46287,8 60016 3
Кандидатська надбавка 108 62 6715 - - - 6715,2 0,3
Надбавка в умовах режимних обмежень 1800 41,4 105951 - - - 74613,6 4
Винагорода за вислугу років 3324 40,1 133292 1615 41 66215 199507 10
Оплата чергових відпусток 3324 44 146256 1615 45 72675 218931 11
Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів 600 41,4 24871 360 44 15852 40724 2
Надбавка за стаж роботи у науковій сфері 108 82,9 8953,3 - - - 8953,3 0,4
Основна зарплата, грн. 3324 401 1332924 1615 410 662150 1995074 -
Осн. та дод., всього - - - - - - 2604534 -

Таким чином, на ТОВ СРЗ достатньо диференційована додаткова заробітна плата. Разом середньомісячна додаткова заробітна плата спеціалістів, службовців та робітників, що займаються виробництвом продукції складає 30,5 %. Витрати на оплату чергових відпусток та винагород за вислугу років є найбільшими і складають 11 % та 10 % відповідно, це пов`язано з тим, що їх одержують всі працюючі. Найбільшою ж за розміром надбавкою є надбавка за стаж роботи в науковій сфері – 82,9 грн., яку одержують 9 осіб, що складає 0,4 % витрат. Розміри надбавок та винагород залежать також від ставки проценту.

Аналіз оплати праці показав, що на підприємстві достатньо висока заробітна плата, що підтверджується також оптимальним співвідношенням основної і додаткової заробітної плати 65 % : 35 % і диференційованою додатковою заробітною платою. Однак дана система мотивації не змінювалась впродовж десяти років, а будь-які зміни в оплаті праці з метою підвищення його ефективності, у тому числі підвищення заробітної плати, стають для персоналу недійовими вже через два місяці після введення, оскільки працює ефект звикання до доходу [29]. Це підтверджується також низькою продуктивністю праці на підприємстві.

Важливим компонентом системи мотивації на підприємстві є матеріальна допомога, яка безпосередньо не пов’язана із заробітною платою, але містить додаткові матеріальні і, головним чином, моральні стимули. Доцільно виділити такі складові матеріальної допомоги: матеріальні виплати і пільги, спрямовані на підвищення життєвого рівня та поліпшення умов життєдіяльності; додаткові види матеріального і морального заохочення, спрямовані на формування сприятливого психологічного клімату в колективі та розвиток організаційної культури підприємства.

Витрати на матеріальні виплати та пільги складають (табл. 2.16):


Таблиця 2.16

Витрати на матеріальні виплати та пільги

Витрати

2008р.,

тис. грн.

2009 р., тис. грн. Відхилення



абс., тис. грн. відн., %
Виплати з причини вагітності та пологів 18 10,8 -7,2 -40
Виплати при народженні дитини, а також по піклуванню за дитиною до досягнення їм трьох років 16 10 -16 -37,5
Виплати на поховання 7 1,2 -5,8 -83
Реалізація путівок санаторно-курортного лікування 98 45 -53 -54
Інші виплати 25 6 -19 -76
Всього виплат 164 73 -91 -55

З даних табл. 2.16 видно, що витрати на матеріальні виплати та пільги значно поменшились – на 55 % за рахунок зменшення всіх виплат, що пов`язано з погіршенням ефективності діяльності підприємства.

Робітники на підприємстві забезпечуються спецодягом та взуттям, а також засобами індивідуального захисту, які в процесі зношування заміняються новими. Робітникам також видається мило та миючі засоби, забезпечується безкоштовна видача спец харчування (молоко, або рівноцінні харчі). На підприємстві існує кімната гігієни жінки.

В цілому аналіз додаткових стимулів показав соціальну спрямованість підприємства, що задовольняє працівників не тільки з матеріальні, але й моральні стимули.

Однак необхідно відмітити, що на підприємстві не простежується спрямованість оплати праці на підвищення якості продукції, що підтверджується низькою конкурентоспроможністю продукції народногосподарської сфери.

За допомогою багатофакторної регресійної моделі, визначимо чинники, від яких залежить якість продукції. Для автоматизованого вирішення задачі побудови багатофакторної моделі зростання якості продукції використовуються пакети прикладних програм (ППП). В нашому випадку буде використаний ППП “STATGRAPH” під операційну систему WINDOWS. Його переваги – простота використання, висока аналітичність вихідної інформації, якість графічного матеріалу. Недоліком можна рахувати англомовний інтерфейс.

Проведемо аналіз залежності якості продукції (У) від різних чинників, тим або іншим чином пов'язаних з чинником, який аналізується.

Серед аргументів-чинників (Хі) були відібрані: заробітна плата (Х1); середній стаж (Х2); середня кваліфікація (Х3); рівень автоматизації (Х4).

Перш за все в процедурі відбору чинників для моделі ми визначилися з тими, які по запропонованих критеріях (коефіцієнту детерміації і статистиці Малловса) є значущими. В даному випадку це всі чинники. Коефіцієнт детерміації достатньо високий і дорівнює 98,8722 %.

Як видно з машинограми при коефіцієнті детермінації з чотирма чинниками краще ніж у інших варіантах спостережень чинників, та й середній квадрат помилок у моделі з чотирма чинниками суттєво менший.

Рівняння моделі виглядає таким чином:


Y = –9626,3 + 35,8935 Ч X1 + 5,53365 Ч X2 – 238,491 Ч X3 + 653,13 ЧX4


Позитивно на функцію вплинули такі чинники, як: заробітна плата, середній стаж та рівень автоматизації, негативно – рівень кваліфікації.

В цілому модель є значущою (F-Ratio = 416,44, це більше, ніж 4). Таким чином, маємо модель залежності якості продукції від заробітної плати (Х1); середнього стажу (Х2); середньої кваліфікації (Х3); рівеня автоматизації (Х4), причому пропонована модель описує 98,8722 % генеральній сукупності результативного чинника. Виходячи з критерію Стьюдента, найбільший внесок у модель вносить Х1, тобто на підвищення якості продукції найбільше впливає підвищення рівня заробітної плати.

Таким чином, на підприємстві можна впровадити гнучку і стимулюючу оплату праці, що дозволяє також задовольнити матеріальну зацікавленість працівників.


2.3.4 Визначення рівня мотивації і привабливості праці

Критерієм оптимальної мотивації є прагнення до того, щоб керівництво і співробітники були задоволені. Мотивацію можна розділити на матеріальну, трудову і статусну.

Рівень ефективності господарювання в більшому ступені обумовлюється відповідністю виконуваної роботи мотивам і потребам працівників, тобто привабливістю їхньої праці. Для оцінки привабливості на ХКБД використаємо визначену сукупність соціально-економічних показників, що відповідають матеріальній, трудовій і статусній мотивації. Найчастіше застосовуються такі: 1) визнання і схвалення роботи (трудова мотивація); 2) високий рівень відповідальності (статусна мотивація); 3) гарний заробіток (матеріальна мотивація); 4) гарні шанси просування по службі (статусна мотивація); 5) оплата праці в залежності від його результатів (матеріальна мотивація); 6) робота, що вимагає творчого підходу (трудова мотивація); 7) робота, що дозволяє розвити свої можливості (трудова мотивація); 8) ступінь забезпеченості всім необхідним для роботи (устаткування, оргтехніка, оснащення) – (трудова мотивація); 9) складна і важка робота (трудова мотивація); 10) цікава робота (трудова мотивація).

Основним методом оцінки мотивації і привабливості праці на підприємстві служить анкетне опитування по приведеним вище оціночним показникам привабливості і мотивації праці. Опитування проводилося з тими ж респондентами, що й у першому випадку. Респондентам запропоновано виділити в першу чергу показники, яких їм не дістає для привабливості праці.

Розрахунок проводиться методом суми місць (табл. 2.17).


Таблиця 2.17

Результати проведеного опитування

Соціально-економічні показники 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Сума місць 266 694 234 361 278 495 541 740 557 789
Середн. арифм. 2,8 7,3 2,46 3,8 2,93 5,2 5,69 7,79 5,86 8,31
Зайняте місце 2 8 1 4 3 5 6 9 7 10

Проведені розрахунки дають можливість проранжувати показники в такий спосіб:

1 місце – гарний заробіток (матеріальна мотивація);

2 місце – визнання і схвалення роботи (трудова мотивація);

3 місце – оплата праці в залежності від його результатів (матеріальна мотивація);

4 місце – гарні шанси просування по службі (статусна мотивація);

5 місце – робота, що вимагає творчого підходу (трудова мотивація);

6 місце – робота, що дозволяє розвити свої можливості (трудова мотивація);

7 місце – складна і важка робота (трудова мотивація);

8 місце – високий рівень відповідальності (статусна мотивація);

9 місце – ступінь забезпеченості всім необхідним для роботи (устаткування, оргтехніка, оснащення та інше) (трудова мотивація);

10 місце – цікава робота (трудова мотивація).

За результатами анкетування можна зробити висновок, що в працівників переважає матеріальна зацікавленість, тобто вони готові докладати додаткових зусиль, заради одержання додаткового доходу і підвищення свого матеріального добробуту. На другому місці в більшості працівників – визнання і схвалення роботи (трудова мотивація), тобто працівникам не вистачає морального впливу з боку керівництва. По-перше, вони бажають бути обізнаними про те, наскільки конкурентоспроможні їх проекти і розробки, а по-друге, визнання і схвалення повинне виражатися як особисто так і привселюдно (інформування про досягнення працівників на спеціальних стендах, «дошках пошани», нагородження почесними грамотами). На третьому місці в більшості працівників переважає оплата праці в залежності від результатів, що також виражає матеріальну зацікавленість працівників. Такі показники як складна і важка робота, цікава робота, робота, що дозволяє розвити свої можливості, не є для працівників основними. Це обумовлюється тим, що їхня робота пов'язана з науковою діяльністю, що є творчою, потребуючою інноваційного мислення.

У результаті оцінки діючої системи мотивації і стимулювання персоналу на ТОВ СРЗ, можна зробити висновок, що на підприємстві досить висока заробітна плата. Однак результати проведеного опитування по виявленню показників, що бракують працівникам для привабливості праці, показали, що в працівників переважає матеріальна зацікавленість. Отже, той факт, що мотиваційна система на підприємстві не мінялася порядку десяти років, привело до звикання до стабільного заробітку і зниження продуктивності. Що стосується морально-психологічного клімату в колективі, то за результатами проведеного опитування, можна зробити висновок про високий рівень ціннісної орієнтаційної єдності колективу. Таким чином, для задоволення матеріальної зацікавленості працівників, необхідно удосконалити систему мотивації персоналу на ТОВ СРЗ.


РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА МЕТОДІВ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ ТОВ СРЗ


3.1 Розробка системи участі працівників в прибутках підприємства


Підвищенню гнучкості оплати праці може сприяти впровадження механізму участі працівників у прибутках підприємства, під якою розуміється розподіл між ними і підприємством того додаткового прибутку, що був отриманий в результаті підвищення продуктивності праці.

Найбільш складним є механізм визначення участі в прибутку працівників, що одержують погодинну заробітну плату: робітників погодинників і службовців, індивідуальні зусилля яких не завжди прямо пов'язані з кінцевим результатом.

На заході широке поширення одержала система мотивування саме такої категорії працівників – система Скенлона, що заснована на розподілі між працівниками і підприємством економії витрат на заробітну плату в результаті підвищення продуктивності праці.

Спочатку визначається частка фонду заробітної плати у вартості обсягу реалізованої продукції, (показники беруться за визначений базовий період часу або планові) по формулі [36]:


До = ФОПо / Оо, (3.1)


де До – питома вага фонду оплати праці у вартості обсягу реалізованої продукції;

Оо – базовий обсяг реалізованої продукції;

ФОПо – базовий фонд оплати праці.

У випадку зниження даного показника за визначений період часу, коли частка фактичного фонду оплати праці у вартості продукції (К1 = ФОП1 / О1) буде менше До, тобто К1 < Ко, сума економії (Е), що підлягає розподілу, визначається як різниця між фондом оплати праці, обчисленому по первісному нормативу від фактичного обсягу реалізованої продукції (О1), і фактичним фондом оплати праці по формулі:


Е = Ко Ч О1 – ФОП1 (3.2)


Отримана економія (Е) розподіляється в пропорції 1 : 3 між підприємством і працівниками. Із суми, призначеної для преміювання працівників, 1 / 5 направляється в резервний фонд, а інша частина розподіляється між працівниками в залежності від їхнього трудового внеску на збільшення обсягу реалізованої продукції.

Проведемо апробацію даної методики для ТОВ СРЗ і розрахуємо економію, що підлягає розподілу на 2010 р.

При цьому обсяг виробництва у вартісному виразі складе в 2009 р. 8286,2 тис. грн., що перевищить показник попереднього року на 2325,2 тис. грн. Для цього необхідно збільшення конкурентоспроможності двигунів народногосподарської сфери (питома вага яких складає 67 %) шляхом поліпшення їх якості. Для здійснення даних проектів необхідно мотивувати працівників, що займається безпосередньо створенням розробок і дослідних зразків, тобто конструкторів, дослідників за допомогою методики Скенлона.

Для здійснення розрахунків за даною методикою, необхідно спочатку запланувати чисельність працівників, які виконують повний цикл робіт, пов`язаних зі створенням розробок та дослідних зразків, наступним чином:


Чп = Чб Ч ∆Тро / 100 ± Че, (3.3)


де Чп – планова чисельність персоналу, осіб;

∆Тро – темп росту обсягів виробництва, %;

Че – економія чисельності, осіб.

Більш ефективне використання робочого часу дозволить зекономити чисельність на 182 особи. Таким чином, планова чисельність персоналу становитиме: Чп = 521 Ч 1,39 – 182 = 542 особи.

Тому необхідно збільшити чисельність персоналу на 21 особу: робітників, що займаються виробництвом продукції – на 4 особи, обслуговуючого персоналу – на 2 особи, конструкторів – на 7 осіб, дослідників – на 5 осіб, технологів – на 2 особи, та інженерів – на 1 особу. Необхідно відмітити, що потенціал та технічне оснащення підприємства дає можливість збільшувати випуск науково-технічної продукції у середньому на 35 %.

Планова чисельність працівників та розрахунок темпів росту продуктивності праці в плановому періоді наведено у табл. 3.1.


Таблиця 3.1

Планова чисельність працівників та темпи росту продуктивності праці

Назва показника 2009 р. План Абс. відх. Темпи росту, %
1 2 3 4 5
Обсяг виробництва у вартісному виразі, тис. грн. 5961 8286,2 2325,2 139
Чисельність працівників, всього: 521 542 21 104
в т.ч. спеціалістів 238 253 15 106

Продуктивність праці, тис. грн. / осіб

одного працівника

одного спеціалиста

11,4

24,9

15,3

32,6

3,9

7,7

134

131


Здійснимо планування фонду оплати праці на підприємстві наступним чином:


ФОТп = ФОТб + ФОТб Ч К Ч Н, (3.4)


ФОТб, ФОТ п – базовий та плановий фонд оплати праці, тис. грн.;

К – приріст обсягів виробництва;

Н – нормативний приріст заробітної плати від 0,3 – 0,9.

Тоді ФОТп становитиме: 2781 + 2781 Ч 0,3 Ч 0,39 = 3106 (тис. грн.).

Розрахунок середньомісячної заробітної плати в табл. 3.2.


Таблиця 3.2

Планування ФОП та середньомісячної заробітної плати

Назва показника 2009 р. План Відхилення



абс. відн., %
Фонд оплати праці, всього тис грн. в т.ч.: 2781 3106 325 11
робітників, що займаються виробництвом продукції 1068 1184 116 11
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: