Організаційно-економічні засади ефективності виробництва озимої пшениці
3.2 Визначення потреби в добривах
Розрахунок потреби в добривах проводимо, виходячи з того, що винесення з 1 ц насіння діючої речовини становить: 18 кг азоту, 8 кг фосфору та 5 кг калію, а також на формування зеленої частини рослин – 4 кг азоту, 2 кг фосфору та 11 кг калію. Співвідношення насіння: солома складає 1:1,2. Враховуємо фактор потреби, який становить 1,2 для азоту, 1 для фосфору та 1 для калію. Отже потреба для вирощування 10 ц зерна та 12 ц соломи при інтенсивності І становить 27,4 кг азоту, 10,4 кг фосфору та 12,2 кг калію. Урожайність озимої пшеиці для інтенсивності І становить 36 ц/га, отже потреба в добривах на 1 га буде дорівнювати: 98,5 кг азоту, 37,4 кг фосфору та 65,5 кг калію. (Додаток 4).
При інтенсивності І солома вивозиться з поля для задоволення потреб тваринництва, тому потреба в добриваз на 1 га буде більшою в порівнянні зінтенсивністю ІІ, при якій солома залишається в полі, а саме подрібнюється при збиранні урожаю комбайном і рівномірно розподіляється по площі поля.
При інтенсивності ІІ винесення з 1 ц насіння діючої речовини становить: 18 кг азоту, 8 кг фосфору та 5 кг калію, а також на формування зеленої частини рослин – 4 кг азоту, 2 кг фосфору та 11 кг калію. Співвідношення насіння: солома складає як і при інтенсивності І – 1:1,2. Враховуємо фактор потреби, який становить 1,2 для азоту, 1 для фосфору та 1 для калію. Потреба для вирощування 10 ц зерна та 12 ц соломи при інтенсивності ІІ становить 27,4 кг азоту, 10,4 кг фосфору та 12,2 кг калію. Урожайність озимої пшеиці при інтенсивності ІІ становить 60 ц/га, отже потреба в добривах на 1 га буде дорівнювати: 164,2 кг азоту, 62,4 кг фосфору та 109,2 кг калію. (Додаток 5).
Якщо при інтенсивності ІІ солома буде залишатися на полі, то потреба в добривах на 1 га буде менша, ніж при вивезенні соломи з поля. Отже, розрахуємо повернення добрив з подрібненими рослинними рештками пшениці. Повернення діючої речовини із 12 ц соломи складає: 4,8 кг азоту, 2,4 кг фосфору та 13,2 кг калію. Враховуємо фактор використання діючої речовини в соломі, який становить 40% для азоту та 100% для фосфору та калію. Отримуємо корисне використання діючої речовини із 12 ц соломи: 1,9 кг, 2,4 та 13,2 кг відповідно. Потреба для 10 ц зерна при заорюванні рослинних рештків становить: 25,4 кг азоту, 8 кг фосфору та 5 кг калію. Отже, потреба в добривах на 1га, тобто на 60 ц насіння становить 152,6 кг азоту, 48 кг фосфору та 30 кг калію.
3.3 Розрахунок потреби в робочому часі, а також змінних і постійних витрат механізації виробничого процесу
Використовуючі дані технологічної карти по вирощуванню озимої пшениці ми заповнили таблицю 3.4. для інтенсивності І та інтенсивності ІІ (додаток 6). Розрахуємо річні постійні витрати, постійні витрати на 1 га, змінні витрати на 1 га, потребу в робочому часі та основних засобах.
Для розрахунку річних постійних витрат механізації потрібно систематично розподілити амортизовану вартість основних засобів протягом терміну їх корисного використання. Амортизаційні відрахування знаходиться шляхом ділення різниці початкової вартості та ліквідаційної вартості на термін використання. Витрати використання основного капіталу знаходяться за формулою:
(початкова вартість – залишкова вартість)/2 х% банку.
Відсоткова ставка в нашому випадку становить 6% річних. До інших постійних витрат механізації відноситься страхування транспортних засобів.
Постійні витрати на 1 га розраховуються враховуючи річну продуктивність агрегатів. Амортизація, витрати по використанню основного капіталу та інші витрати на 1 га розраховуються шляхом ділення відповідних витрат річних на річну продуктивність.
Постійні витрати виробничого процесу знаходимо, враховуючи кількість використання м.-год. для кожної операції. Слід зауважити, що дане господарство не користується послугами МТС, тому стовбець «Послуги МТС» залишається порожнім.
Змінні витрати на м.-год. чи га переносимо з довіднику підприємства «Витрати механізації». Змінні витрати на 1 га знаходимо шляхом множення останніх на необхідну кількість м.-год. для кожної технологічної операції або кількість робочих ходок відповідно.
Змінні витрати для інтенсивності І становлять 190,0 грн./га та 223,12 грн./га для інтенсивності ІІ. Постійні витрати механізації при вирощуванні 1 га озимої пшениці дорівнюють: амортизація – 143,3 та 164,09, витрати використання основного капіталу – 51,2 грн./га та 64,92 грн./га, страхування – 1,65 та 1,88 грн./га відповідно. Загальні витрати механізації процесу вирощування насіння соняшника складуть 394,87 та 452,88 грн./га відповідно. Середньозв’язана вартість основних засобів дорівнює для інтенсивності І – 431,83 грн./га та 512,56 грн./га для інтенсивності ІІ.
Розраховуємо потребу робочого часу на вирощення 1 га озимої пшениці: підсумовуємо кількість необхідного робочого часу для кожної окремої операції, а також враховуємо інші затрати праці, які можуть виникнути в процесі виробництва зерна озимої пшениці. Для інтенсивності І потреба робочого часу на вирощення 1 га озимої пшениці за рік становить 8,0 люд.-год., а для інтенсивності ІІ – 9,2 люд.-год.
3.4 Розрахунок порогів виробництва та порога рентабельності
Розрахунок порогу виробництва є розрахунком витрат, що враховує тільки витрати, пов’язані з виробництвом. У зв’язку з цим відпадає недолік розрахунку повних витрат і ефективність застосування отриманих граничних значень значно зростає.
Поріг виробництва відповідає на запитання, чи має подальше виробництво озимої пшениці (або його розширення) короткостроковий економічний зміст, чи ні. Він означає точку, починаючи з якої гранична вартість озимої пшениці перевищує граничні витрати, що виникають при її виробництві, і тим самим граничний прибуток знаходить позитивне значення. Відносно одиниці продукції це означає, що граничні витрати нижчі, ніж ціна на продукцію. Поріг виробництва є, таким чином, нижньою межею ціни виробництва.
Розрахунок порогів виробництва відбувається наступним чином:
Поріг виробництва І: змінні спеціальні витрати виробництва (включаючи витрати на використання оборотних засобів; без зарплати й альтернативних витрат) за мінусом вартості побічної продукції (за умови її існування) = Змінні витрати І;
Поріг виробництва ІІ: Поріг виробництва І + Витрати виконання робіт (зар. плата з нарахуваннями, ставка зар. плати) = Змінні витрати ІІ;
Поріг виробництва ІІІ: Поріг виробництва ІІ + Альтернативні витрати предметів, основних засобів і прав = Змінні витрати ІІІ [2].
Розрахунок порогів виробництва і порогу рентабельності вирощування зерна озимої пшениці в ТОВ «Велетень» наведений у вигляді таблиць 3.5 і 3.6: для інтенсивності І (Додаток 7) та для інтенсивності ІІ (Додаток 8).
Поріг виробництва І для інтенсивності І становить 49,25, для інтенсивності ІІ – 33,88 грн./ц. Враховуючи витрати виконання робіт, поріг виробництва ІІ при інтенсивності І становить 50,36 грн./ц, при інтенсивності ІІ – 34,80 грн./ц відповідно. Аналізуючи дані таблиць, можна зробити висновок, що поріг виробництва ІІІ для інтенсивності І є більшим, ніж для інтенсивності ІІ. Він склав 54, 80 грн./ц, в той час як для інтенсивності ІІ – лише 37,47 грн./ц.
Отже, ми можемо зробити висновок, що при інтенсивності І для того, щоб покрити всі витрати, які виникають при виробництві зерна озимої пшениці, ціна за 1 ц зерна озимої пшениці має бути не менше 54,80 грн/ц, а для інтенсивності ІІ – лише 37,47 грн./ц.
Виробничий процес можна назвати рентабельним, якщо використовувані виробничі ресурси відповідно окупаються. Це може бути досягнуто у тому випадку, якщо вартість виробленої продукції певного виробничого процесу перевищує вартість витрат на її виробництво. Стосовно одиниці продукції поріг рентабельності означає, що витрати на одиницю продукції не перевищують ціну на продукцію.
Порогом рентабельності називають ціну, при якій усі витрати покриті. Якщо ціна перевищує поріг рентабельності, то досягається прибуток підприємця. Тому поріг рентабельності також називають і порогом прибутку. Для цього поняття часто використовують термін «довгострокова нижня межа ціни», хоча часткові накладні витрати тут не завжди враховуються. [6]
За нашими розрахунками поріг рентабельності для інтенсивності І складає 60,47 грн./ц, а для інтенсивності ІІ – 41,45грн./ц. Можна зробити висновок, що для інтенсивності І ціною, при якій всі витрати будуть покриті є 60,47 грн./ц. Враховуючи те, що дана ціна при розрахунку маржинального доходу становить 110,0 грн./ц можемо стверджувати, що при інтенсивності І покриваються всі витрати на виробництво, тобто виробництво є ефективним. При використоанні інтенсивність ІІ при ціні 110,0 грн./ц виробництво є не тільки ефективним, але і більш прибутковим. Прибуток склав при інтенсивності ІІ – 68,55 грн. з 1 центнера.
Тобто інтенсивність ІІ є більш раціональною, тому що витрати на виробництво одиниці продукції є меншими, а отже і прибуток при однаковій ціні реалізації, є більший при інтенсивності ІІ, ніж при інтенсивності І.
3.5 Визначення окупності та продуктивності використовуваних виробничих ресурсів
Окупність ресурсів показує винагороджуваність даного ресурсу через визначений виробничий процес. Розрахунок окупності будується на розрахунку повних витрат, але враховує вартості всіх виробничих ресурсів виробничого процесу:
1) вартість виробленої продукції – загальні витрати виробництва (включаючи альтернативні витрати), без врахування витрат ресурсу, для якого ведеться розрахунок = окупність ресурсу всього;
2) вартість виробленої продукції / кількість використаного ресурсу = окупність одиниці ресурсу.
Окупність розраховується поступово для землі (грн. на 1 га), загальних затрат праці (грн. на 1 люд.-год.) і для загального капіталу (грн. на 100 грн. в середньому вкладеного капіталу). [3]
Розрахунок окупності і продуктивності використовуваних виробничих ресурсів представлений у вигляді таблиці: для інтенсивності І (додаток 9) та для інтенсивності ІІ (додаток 10).
Зробивши порівняльний аналіз обох інтенсивностей, бачимо, що окупність праці в розрахунку на одиницю ресурсу становить 209,4 грн./люд.-год. для інтенсивності І та 426,7 грн./люд.-год. для інтенсивності ІІ. Окупність капіталу: 674,0 грн./100грн. для інтенсивності І та 1546,5 грн./100 грн. для інтенсивності ІІ. Окупність землі становить 1777,0 грн./га для інтенсивності І та 4029,9 грн./га – для інтенсивності ІІ.
При інтенсивності ІІ за однакових витратах на одиницю ресурсу праці, капіталу і землі, окупність даних ресурсів є набагато більшою, ніж при інтенсивності І і складає: 6,5 грн./л.-год. – окупність праці, 23,2 грн./100 грн. – капіталу, 60,0 грн./га – землі.
Визначивши окупність використовуваних виробничих ресурсів, слід визначити продуктивність, як економічний ефект від використання виробничих засобів. Для визначення продуктивності, або технічного виходу з використовуваної кількості виробничого ресурсу, знаходять відношення отриманого за визначений період врожаю (у натуральному вираженні), до кількості витраченого на його одержання виробничого ресурсу (також у натуральному вираженні). Оскільки вимірювання декількох ресурсів в одних одиницях неможливе, при розрахунках продуктивності враховується тільки один ресурс із усіх ресурсів, використовуваних для виробництва визначеної кількості того чи іншого продукту. Продуктивність, розраховану за даним методом, називають частковою продуктивністю.
Продуктивність землі = Продуктивність з 1 га.
Продуктивність праці = Продуктивність на 1 люд.-год.
Продуктивність капіталу = Продуктивність на 100 грн.
Для інтенсивності І та інтенсивності ІІ продуктивність праці становить 479,00 грн./люд.-год. та 691,00 грн./люд.-год. відповідно; продуктивність капіталу: 1475,00 грн./100грн. та 2459,00 грн./100грн.; продуктивність землі: 3816,0 грн./га і 6360 грн./га відповідно.
З вище зазначеного можна зробити висновок, що продуктивність кожного виду задіяного ресурсу для інтенсивності ІІ є в 1,5 рази вищою, ніж для інтенсивності І.
Висновки та пропозиції
Під час виконання курсової роботи були вивчені теоретичні основи ефективності виробництва зерна озимої пшениці, її сутність, показники та фактори, які впливають на ефективність виробництва насіння озимої пшениці.
В курсовій роботі ми дослідили фактичний стан виробництва озимої пшениці на прикладі ТОВ «Велетень» Глухівського району Сумської області, природно-кліматична характеристика умов розміщення господарства, розміри та економічні особливості об’єкту дослідження, розміри та стан розвитку досліджуваної галузі.
При визначенні економічної ефективності виробничого процесу вирощування насіння озимої пшениці було розглянуто дві інтенсивності вирощування: інтенсивність І враховувала технологію вирощування, яка існує на даному підприємстві, інтенсивність ІІ враховувала використання науково обґрунтованої технології вирощування озимої пшениці, коли передбачалося використання елітного насіння, більшої кількості засобів захисту рослин та внесення добрив.
Був визначений маржинальний дохід, потреба в добривах для обох інтенсивностей. Було розраховано потребу в робочому часі, змінних, постійних витрат механізації виробничого процесу, порогів виробництва і порогу рентабельності, визначено окупність і продуктивність використо-вуваних виробничих ресурсів для інтенсивності І та інтенсивності ІІ.
Проаналізувавши показники економічної ефективності виробництва зерна озимої пшениці, можна зазначити, що інтенсивність І, яка використовується в ТОВ «Велетень» є ефективною, поріг виробництва та поріг рентабельності є нижчим за існуючу ціну реалізації. (Додаток 11).
Але якщо для даного господарства запропонувати залучення інтенсивності ІІ, яка передбачає використання лише елітного посадкового матеріалу, внесення науково обґрунтованої кількості добрив, що необхідні саме для отримання високих врожаїв озимої пшениці та застосування достатньої кількості засобів захисту рослин, то маржинальний дохід збільшується в 2 рази порівняно з інтенсивністю І. Поріг виробництва, як і поріг рентабельності є нижчим на 72,53 грн. та 68,55 грн. за наявну ціну реалізації. Це свідчить про те, що, враховуючи змінні та постійні витрати по вирощуванню насіння озимої пшениці, ТОВ «Велетень» буде мати прибуток. Про доцільність використання саме інтенсивності ІІ свідчить розрахунок окупності ресурсів: при інтенсивності ІІ окупність праці збільшиться в 2 рази, окупність капіталу – в 2,3 рази, окупність землі – в 2,3 рази. Крім того збільшиться продуктивність використовуваних ресурсів в середньому в 1,6 рази, порівняно з інтенсивністю І.
Підвищення економічної ефективності господарства передбачає збільшення виробництва і підвищення якості продукції рослинництва при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції.
Шляхи підвищення ефективності виробництва зерна озимої пшениці, які забезпечують дальше збільшення обсягів виробництва продукції і зменшення витрат на її одиницю, передбачають комплекс таких основних за-ходів: поліпшення використання землі, підвищення її родючості; впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва; поглиблення спеціалізації і концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації і агропромислової інтеграції; раціональне ви-користання виробничих фондів і трудових ресурсів; впровадження інтенсивних і ресурсозберігаючих технологій та індустріальних методів виробництва; підвищення якості і збереження виробленої продукції; широке використання прогресивних форм організації виробництва і оплати праці.
Список використаної літератури
Агропромисловий комплекс України: тенденції та перспективи розвитку. – К.: ІАЕ УААН, 2000. – 574 с.
Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК. Савицкая Г.: Учебник. 1999. – 494 с.
Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – 2 ге вид., доп. і перероб./ К.: КНЕУ, 2002. – 624с.
Бойко В.І Зерно і ринок: Монографія. – К.:ННЦІАЕ, 2007. – 312 с.
Бойко В.І., Кас'янова Н.Л. До питання стратегії виробництва зерна в Україні// Агро-інком. – 2002. – № 8–9. – С. 18.
Бойчук І.М. Економіка підприємства. Навчальний посібник. – К.: Атака, 2004. – 480 с.
Виробнича економіка/ За реакцією В.П. Галушко, Г. Штрьобеля. Навчальний посібник. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 400 с.
Жемела Г.П. Добрива, урожайність і якість зерна. – К.: Урожай, 1991. – 168 с.
Зінченко О.І., Салатенко В.Н., Білоножко М.А. Озима пшениця // Рослинництво: Підручник. – К.: Аграрна освіта, 2001. – с. 183 – 210.
Кінах Н.В. Стратегічні орієнтації розвитку зернового ринку// Зерно і хліб. 8/2008. –11 с.
Концепція Державної цільової програми «Зерно України 2009–2013».
Косенко О.М. Хліб і в Африці хліб. Портал Украинской зерновой ассоциации dua
Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. – К.: Вища школа., 1994. – 415 с.
Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Лісостеп. Київ – 2004 р. 2 томи.
Про результати перевірки та аналізу використання коштів державного бюджету, виділених на виконання програми «Зерно України 2001–2004» / Підготовлено департаментом контролю видатків на АПК та виробничу інфраструктуру і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 22.06.2004 № 13–3 / – Київ: Рахункова палата України, 2004. – Випуск 13.
Саблук П.Т. Зернові колізії// Зерно і хліб. 2/2004. –5 с.
Савицкая Г. Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учеб. – 2 е изд., испр. – Мн.: ИП «Экоперспектива», 1999. – 494 с.
Типовими нормами виробітку на с.-г. стаціонарні машини, агрегати і комплекси. – К.: Урожай, 1986. – 152 с.
Типові норми виробітку і витрати палива на механізовані польові роботи. – К.: Урожай, 1991. – 472 с.
Україна зернова «Аграрний тиждень. Україна» www.a7d
Чмирь С.М. Стратегія розвитку зернового господарства // Вісник аграрної науки. - 2007. – № 9.–С. 632007. – № 9.–С. 63
Додаток 1
|
Виробництво зерна у світі, млн.. тонн (FAO, 2008) |
||||
|
Регіон |
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
Різниця 2008–2007 років, % |
|
Азія |
913,6 | 944,4 | 943,2 | – 0,1 |
| Далекий Схід | 811,0 | 842,5 | 851,3 | 1,1 |
| Близький Схід в Азії | 72,7 | 68,3 | 62,3 | – 8,9 |
| Країни СНД у Азії | 29,7 | 33,5 | 29,4 | – 12,2 |
|
Європа |
404,7 | 388,8 | 445,0 | 14,5 |
| Європейський Союз | 246,8 | 259,6 | 294,9 | 13,6 |
| Країни СНД в Європі | 118,6 | 115,6 | 133,1 | 15,2 |
|
Північна Америка |
384,5 | 462,1 | 432,5 | – 6,4 |
|
Південна Америка |
110,7 | 130,7 | 138,3 | 5,8 |
|
Центральна Америка і Карибські острови |
36,9 | 40,0 | 41,9 | 4,7 |
|
Африка |
142,7 | 133,1 | 142,8 | 7,3 |
| Західна Африка | 49,5 | 47,3 | 50,3 | 6,3 |
| Північна Африка | 36,0 | 28,9 | 31,9 | 10,5 |
| Східна Африка | 32,5 | 31,5 | 31,4 | – 0,4 |
| Південна Африка | 21,5 | 22,1 | 25,9 | 17,3 |
| Центральна Африка | 3,2 | 3,3 | 3,3 | 1,4 |
|
Океанія |
20,0 | 22,8 | 37,8 | 65,6 |
|
Світ |
2 011,8 | 2 120,6 | 2 180,2 | 2,8 |
| Країни, що розвиваються | 1 155,9 | 1 195,8 | 1 213,5 | 1,5 |
| Розвинуті країни | 855,9 | 924,7 | 966,7 | 4,5 |
Додаток 2
Структура
посівних площ
основних
сільськогосподарських
культур
в Сумській
області
1985
р.
1990
р.
2004
р.
(у господарствах усіх категорій; тис. га)
Результати збирання пшениці озимої по Україні
| Показник Рік | 1990 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |
| Посівна площа, млн.. га. | 7,58 | 7,11 | 7,12 | 2,83 | 5,67 | 6,66 | 5,58 | 6,29 | 7,02 |
| Зібрана площа, млн.. га | 7,56 | 6,88 | 6,75 | 2,46 | 5,53 | 6,57 | 5,51 | 6,0 | 6,9 |
| Валовий збір, млн.. тонн | 30,4 | 21,4 | 20,6 | 3,6 | 17,5 | 18,7 | 14,0 | 13,9 | 19,1 |
| Урожайність, ц/га | 40,2 | 31,0 | 30,5 | 14,7 | 31,7 | 28,5 | 25,3 | 23,4 | 27,7 |
*за даними Державного комітету статистики України