Аналіз експортно-імпортних операцій виробника
Утім, крім що програли, є і переможці експортного змагання. До них відносяться: м'ясні консерви і ковбаси (з $18,8 млн. до $46,2 млн.); фармацевтична продукція (з $14,9 млн. до $17,4 млн.); литі чавунні труби (з $220,1 млн. до $273,7 млн.); вироби з паперу (з $27,7 млн. до $31,9 млн.). І це свідчить про те, що деякі ніші на російському ринку українським товарам «імпортний» ПДВ закрити все-таки не зумів. І можливість експортувати свої товари в Росію, хоча б потенційна, ще існує. На жаль, українські підприємства не мають у своєму розпорядженні інвестиційні ресурси, виходить, не можуть розраховувати на зниження виробничих витрат. Тим часом знос основних фондів українських підприємств продовжується, а стало бути, що течуть витрати будуть рости, а якість - падати. Власної програми підтримки експорту в Україні не існує, а розраховувати на приплив інвестицій у галузі орієнтовані на експорт, не сировинного характеру, необачно - навряд чи знайдуться бажаючі зрощуватися конкурентів.
Таблиця 1.5
Обсяг товарів, за перше півріччя, експорт яких у Росію знизився найбільшою мірою в млн. USD.
| Товар | 2000 р. | 2001р. | Зниження % |
| Зерно | 92 | 22,2 | 75,9 |
| Олія соняшникове | 39,4 | 8,0 | 79,7 |
| Олія вершкова | 31,3 | 7 | 77,6 |
| Цукор | 305,3 | 140,5 | 53,9 |
| Спирт | 48,5 | 3,6 | 92,6 |
| Горілка | 25,5 | 0 | 100 |
| Шини пневматичні | 99,9 | 51,2 | 48,7 |
| Феросплави | 98,9 | 66,6 | 32,7 |
| Прокат | 218,5 | 116,9 | 46,5 |
| Двигуни | 34,3 | 13,5 | 60,6 |
| Автобуси | 63,2 | 25,6 | 59,5 |
| Трактори | 7 | 2,1 | 70 |
| Локомотиви | 44,9 | 9,0 | 80 |
Отже, по всіх ознаках, між Україною і Росією палахкоче торгова війна. Ескалація напруженості поки не досягла критичної оцінки, хоча справа до цього йде стрімкими кроками. Практично закрита дорога для імпорту українських спирту і горшки. Всупереч угоді про режим вільної торгівлі введене мито на український цукор розміром у 25%. Правда, на міжурядовому рівні є домовленість про постачання в Росію 600 тис. тонн українського цукру на пільгових умовах (без сплати ПДВ), але вона зависла в повітрі.
Проте українські товари, усе активніше просуваються в інших напрямках. Частка російського напрямку в українському експорті товарів знизилася з 41,6% у перші шістьох місяців 2000 року до 27,5% в аналогічний період 2001 року. На жаль, але навіть така різка переорієнтація товарних потоків не змогла компенсувати загублені на російському ринку позиції: приріст експорту в далеке зарубіжжя ($619,8 млн.) майже удвічі відстав від зниження експорту товарів у Росію ($1191 млн.).
Деякий ріст експорту товарів відзначений і в торгівлі з країнами раніше входили в СРСР: з Білорусією - на $136,1 млн. (позитивне сальдо в $248,6 млн.); з Молдавією - на $24,4 млн. ($96,8 млн.); з Таджикистаном - на $36,6 млн. ($44,6 млн.); с Узбекистаном - на $8,1 млн. ($41,5 млн.). Аналіз показує, що в цілому негативне сальдо зовнішньоторговельного обороту України в першому півріччі 2001 року навіть зменшилося. Однак радуватися рано -тенденція падіння експорту українських товарів у Росію усе ще не переборена.
З огляду на дані аналізу зовнішньоторговельних операцій України і Россі за попередні роки, мені все-таки представляється доцільним налагодження економічних зв'язків між підприємствами цих країн. Найбільш перспективним є пошук нових шляхів співробітництва, галузей, цікавих для торгівлі. У цьому зв'язку мені хотілося б запропонувати напрямку інтеграції на ринку парфюмерно-косметичної продукції, усе більш розвинутій у Росії, і з величезним потенційним ринком в Україні.
1.3 Огляд економічної ситуації на російському і міжнародному ринках парфюмерно-косметичної продукції
Могутній поштовх до відродження російської парфюмерно-косметичної промисловості почався поряд з позитивними для виробників наслідками кризи 1998 року. На сьогоднішній день, за різними оцінками, вітчизняним компаніям належить уже близько 47% російського ринку парфумерії і косметики. За даними, на території Росії зараз працює 178 парфюмерно-косметичних підприємств. Наскільки це багато, можна судити по тому, що весь російський парфюмерно-косметичний ринок, за даними агентства Euromonitor, оцінюється сьогодні приблизно в 3,5 млрд. доларів, а його потенціал - у 15-17 млрд. доларів.
Успіхи російської парфумерії і косметики пояснюються не тільки більш низькими цінами, але і зрослою якістю. Так, провідні російські компанії "Концерн "Калина"", "Невская косметика", "Линда", "Гармония Плюс" активно впроваджують на виробництві міжнародні системи якості (ISO 9000 і 9001). Крім того, російські компанії використовують у виробництві практично та ж сировина, що і їхні західні конкуренти. Очікується, що російська частка ринку буде збільшуватися. У вітчизняних підприємств з'явилися нове обладнання, якісна сировина і західні технології, так що вони цілком можуть бути конкурентноздатними.
Російський ринок сьогодні сміло можна назвати «развивающимся». Зміни, що відбуваються, дозволяють зробити принаймні, два важливих висновки з приводу подальшого розвитку парфюмерно-косметичної галузі Росії. По-перше, продовжується ріст обсягу ринку. При цьому темпи росту (до 20% у рік) як і раніше перевищують західноєвропейські (6% у рік).
Розвиток російського косметичного ринку продовжується, незважаючи на дефолт 1998 року, робити його привабливим для іноземних компаній. У країні відкриваються нові торгові компанії, з'являються нові бренди. При аналізі сьогоднішнього стану косметичного ринку з задоволенням можна говорити про позиції вітчизняної парфюмерно-косметичної, що підсилюються, промисловості. Два слова про стан у доринковий час.
На момент ліквідації союзного галузевого відомства (мається на увазі рішення про реорганізацію концерну «Союзпарфюмерпром» у 1989 році) структура концерну на території РФ виглядала в такий спосіб. Усього підприємств концерну - 42, 3 них: виробничих підприємств - 20, галузевих НДІ-3, підприємство з виробництва сировини - 8, підприємство з виробництва упакування -10, інших - 1.
З них виробничих на території РФ - 10 (Аромат, Аромасинтез, Ленінградський завод харчовий ароматики (нині Аромалак), Новая Заря, Рассвет, Северное Сияние, Свобода, Сувенир, Уральськие Самоцветы (Калина) і Театрон). Звичайно ж, у саму галузь також входили Фабрика Грим, Фабрика театральної косметики, Мосбытхим (нині Гармония Плюс), Новая Косметика.
На сьогоднішній день 176 російських підприємств виробляють парфюмерно-косметичну продукцію, що пройшла у встановленому порядку процедуру гігієнічного висновку, обов'язкової сертифікації в системі ДСТ Росії, і, при необхідності, державній реєстрації. Умовно всі ці підприємства можна розділити на 3 основні групи:
- Підприємства, що випускають різноманітний асортимент продукції
- Підприємства, що випускають парфумерну продукцію,
- Підприємства, що випускають окремі товарні групи (мило, аерозольна продукція й ін.)
При аналізі сучасної структури вітчизняної парфюмерно-косметичної галузі доцільно коротко зупинитися на відповідному розподілі підприємств косметичної промисловості по видах продукції, що випускається, по регіонах, по кількості співробітників.
Напевно, на сьогоднішньому етапі розвитку галузі, її руху до цивілізованого ринку, рішення непростих проблем можлива і наступна дуже цільова градація підприємств парфюмерно-косметичної промисловості:
Традиційні лідери (Свобода, Калина, Невская Косметика й ін.);
Нові лідери (Линда, Низар, Апрель);
Нові;
Сірі і чорні.
У результаті аналізу стану і перспектив розвитку російського парфюмерно-косметичного ринку можна виділити цілий ряд тенденцій, що складаються в сферах виробництва, збуту, комунікацій і в інфраструктурі галузі. Хотілося б більш пильно розглянути характеристики тенденцій в області виробництва і просування ПКП.
В даний час склалися наступні тенденції в сфері виробництва парфюмерно-косметичної продукції:
1. Збільшення числа підприємств - виробників.
До 1992 р. парфюмерно-косметичні компанії входили в «Союзпарфюмерпром», їхній у країні було усього 13. Сьогодні, за даними з реєстру підприємств виробників, їх 176. Динаміку обсягів продажів парфюмерно-косметичної продукції в Росії можна наочно простежити на графіку, представленому в Додатку 1.
Ця тенденція визначається усе більшою привабливістю галузі як для російських, так і для закордонних інвесторів.
Особливу активність у цьому будуть виявляти великі торгові оператори, спонукувані амбіціями у відношенні власних брендів, а також наявністю фінансових, збутових і маркетингових ресурсів.
Поява нових виробництв найбільше ймовірно в одному з трьох варіантів:
Створення власних виробництв «з нуля» («Апрель», «Низар», «Линда», «Флоресан», «Клио», «Гамма-косметика»),
Придбання вже існуючих парфюмерно-косметичних підприємств («Юнилевер» - «Северное Сияние», «ОВК» - аерозольний завод у Новомосковську, «Диво-Косметика» - «Садко-Ц»),
Створення довгострокових альянсів з компаніями - виробниками («Шварцкопф» - «Арнест»).
2. Продовження
росту споживання
вітчизняних
косметичних
продуктів.
За даними 1994-95 років, 92% обсягу продажів парфюмерно-косметичної продукції займав імпорт, 8% - вітчизняна продукція. Сьогодні за даними агентства маркетингових досліджень і аналізу «Комкон-Фарма», співвідношення російської й імпортної продукції на парфюмерно-косметичному ринку Росії складає 46,9% на 53,1 відсотка.
3. Співвідношення
російської
й імпортної
продукції на
російському
парфюмерно-косметичному
ринку.
За даними агентства маркетингових досліджень і аналізу «Комкон-Фарма», співвідношення російської й імпортної продукції на парфюмерно-косметичному ринку Росії в 2001 році складає 46,9% на 53,1 відсотка.
Частка російських товарів у категорії парфумерії складає 38%, частка імпортних товарів - 62 відсотка.
У секторі декоративної косметики російські товари займають 25%, імпортні - 85 відсотків.
Російська продукція засобів по відходу за шкірою обличчя складає 63%, імпортна продукція - 37% ринку. Російська й імпортна продукція засобів по догляду за волоссям займає практично рівні частки - 47 і 52 відсотка відповідно. У секторі засобів гігієни лідирує російська продукція -61 %, у той час як імпортна складає 39 відсотків.
Серпнева криза 1998 року дав шанс російським виробникам трохи відновити втрачені ринкові позиції. Багато хто з них таким шансом зуміли скористатися. Виросли вкладення в маркетинг, з'явилися нові, цілком конкурентноздатні російські марки («Серебряная роса», «Ворожея», «Серебряная» і «Золотая» лінії, «Черный жемчуг», «Муссон», «Ксения», «Бабушкина аптека»).
Істотно змінилася стратегія ведучих російських підприємств в області якості. Російські парфюмерно-косметичні підприємства на сьогоднішній день серйозно підходять до організації системи керування якістю. Багато хто з них домоглися істотних результатів у цьому напрямку.
4. Найсуворіший контроль якості, починаючи з контролю вхідного сировини і закінчуючи готовою продукцією - відповідно до технічного регламенту. Процес контролю якості починається з вхідного контролю сировини і води. Технологічний режим, використовуваний на фірмі, передбачає очищення технологічного устаткування гострою парою і строге виконання всіх технологічних операцій: черговість, тривалість, температура (з точністю до градуса). Продукт із реактора перевіряється лабораторією на відповідність ТУ і передається в незалежну організацію для бактеріального контролю. Після одержання позитивних результатів лабораторія дає дозвіл на фасування. Готовий розфасований продукт перевіряється на відповідність НД і бактеріальну чистоту і тільки у випадку одержання позитивних результатів продукт здається на склад.
Створено систему одержання інформації від споживачів про їхні вимоги і побажання з метою використання її в рішенні поточних проблем в області якості.
Підтвердженням високої якості продукції перерахованих вище російських компаній служать їхньої нагороди - золоті медалі переможців щорічних Національних Конкурсів на кращу парфюмерно-косметичну продукцію року, що традиційно проводить Російська Парфюмерно-Косметична Асоціація за підтримкою Міністерства економічного розвитку і торгівлі РФ, Міністерства сільського господарства РФ і Держстандарту Росії.
Позиції таких компаній сьогодні найбільш кращі і стабільні. Але деякі компанії скористалися ситуацією на спустілому ринку лише для «зняття вершків», зробили ставку на невисоку ціну при тій же середній якості і млявій рекламі. їх недалекоглядність виявляється вже сьогодні.
Споживач у свою чергу одержав можливість краще довідатися вітчизняну продукцію. Значна частина покупців продовжує віддавати їй перевага і тоді, коли положення імпортних марок у Росії трохи відновилося. За прогнозами експертів, споживання вітчизняної продукції (а точніше, продукції, зробленої в Росії) буде рости як в абсолютних, так і у відносних показниках.
Середня цінова ніша стає максимально привабливою як для закордонних (особливо після кризи), так і для російських компаній. Саме в цьому - самому перспективному сегменті ринку - можна прогнозувати жорсткість конкуренції.
Усе більш активне використання російськими підприємствами засобу як масового, так і цільового маркетингу.
У зв'язку з цим варто очікувати появи не тільки нових марок рівня «масс-маркет» чи «медиум-маркет», але і селективного товару російського виробництва («Золотая Линия» - «Концерн «Калина», 200-250 p., «Голубая кровь» - компанія «Низар», дорогу серію збирається випустити компанія «Линда», близько до селективного коштує продукція компанії «Новая Заря» -«Российская Красавица»). Національні виробники починають усвідомлювати, що пропозиція формує попит, і нові товари створюють нові ніші на ринку. Російські компанії всі частіше реалізують цей принцип на практиці.
7. Виникнення реальних передумов для експорту російської косметики.
Посилення позицій багатьох російських компаній на місцевому ринку в передодні нового витка загострення конкурентної боротьби з міжнародними компаніями змушує вітчизняних виробників розглядати можливості по освоєнню нових для себе ринків - насамперед ринків країн СНД і Балтії.
8. Ріст конкуренції на ринку парфюмерно-косметичної сировини, упакування і промислового устаткування.
Підвищення обсягів виробництва парфюмерно-косметичної продукції формує нові потреби в продукції сполучених галузей - сировинний, пакувальної, машинобудівної і т.п. це приведе до розвитку ринків інвестиційних товарів для косметичної галузі, що, безумовно, позитивно позначиться на роботі російських фабрик.
Однак не заважає відзначити і перешкоди до підвищення ефективності роботи на даному сегменті ринку.
1. Недосконалість косметичного законодавства. До приклада:
а) Прийнята
торік редакція
глави 2 Податкового
Кодексу породила
З
проблеми:
Виробництво парфюмерно-косметичної продукції в аерозольному упакуванні ємністю балона 350 мол.
Виробництво і постачання підприємствам - виробникам кінцевої продукції, яка містить спирт (крему, маски, бальзами, гелі) зі змістом етилового спирту 1-4% обсягу водно-спиртових екстрактів з лікарських рослин.
Виробництво парфюмерно-косметичної продукції в аерозольному упакуванні (лаки для волосся, муси для укладання і т.д.) з використанням синтетичних смол, які містять спирт.
б) Виробництво
сурогатів.
Відсутня
нормативно-правова
база для
боротьби
з «виробниками
парфумерії»
- сурогатів
подвійного
призначення
з
використанням
безакцизного
спирту.
Сформована в Міністерстві сільського господарства РФ система обліку і контролю виділення через спецдозволи заявлених підприємствами - виробниками ПКП обсягів етилового денатурованого спирту з харчової сировини, підтвердження норм витрати денатурованого спирту на одиницю продукції, щоквартальне декларування про обсяги використовуваного спирту і виробництві парфюмерно-косметичної продукції, дозволила за останні 1,5-2 року вивести за дужки легального виготовлення парфумерії і косметики, які містять спирт несумлінні фірми, що випускають сурогат «подвійного призначення». Відсутність у нашій країні на сьогоднішній день подібного механізму обліково-контрольного впливу при закупівлях етилового спирту з нехарчової сировини, навпаки, створює можливість виробництва рідин, які містять спирт, що випускаються під видом парфюмерно-косметичних виробів (розчини, емульсії, суспензії, настойки, засоби для ванн, гігієнічні спирти, бальзами, ароматичні композиції). Це приводить у підсумку не тільки до підвищення рівня отруєння алкогольною і тією продукцією, що містить спирт, але і до дискредитації вітчизняної парфюмерно-косметичної галузі. Досягнуті за останні роки можливості розвитку галузі (розширення асортименту, підвищення споживчого попиту, надання можливості використовувати для виробництва ІЖП безакцизного спирту, ріст обсягів продажів російської продукції, підвищення її якості і конкурентноздатності) зводяться на немає бажаючими під личиною «виробників парфумерії» домогтися легкої наживи від продажу сурогатів.
2. Відсутність
у країні виробництва
високоякісної
сировини,
сучасного
упакування
Пропозиція:
захисні міри
зниження тарифів на транспортування імпортної сировини.
3. Відсутність
механізму
захисту ринку
від підробленої,
контрафактної
продукції,
а також від
парфюмерно-косметичних
виробів
(лосьйони,
одеколони,
зубні пасти,
мило), що проникає
в Росію без
митного
оформлення
(контрабанда).
4. Критична
ситуація з
кадрами високопрофесійних
фахівців
на
російських
підприємствах.
Зараз у Росії
по суті відсутня
базова освіта.
Відсутність державної статистики. Ні єдності класифікації продукції по кодах ОКП і ШВЕД.
Відсутня міжвідомча взаємодія державних федеральних органів у рішенні виникаючих проблем. Приміром, є Постанова Уряду РФ 732 від федеральний орган виконавчої влади не може самостійно вирішити цю проблему. її потрібно вирішувати тільки у взаємодії.
7. Відсутність державної політики, що робить сприяння підвищенню експортного потенціалу вітчизняної продукції.
З огляду на настільки швидкі темпи росту парфюмерно-косметичного ринку, слід зазначити, що для забезпечення конкурентноздатного положення на ньому підприємству, що робить цю продукцію, необхідно не тільки вкладати гроші в наукові розробки, але і задіяти всі інструменти маркетингу, і природно необхідна всебічна державна підтримка в сфері правового й економічного регулювання виробництва і збуту.
1.4 Напрямки експортно-імпортних операцій на підприємствах даної галузі
Однією з головних причин кризи російської парфюмерно-косметичної галузі на початку 90-х років став розвал сировинної бази. Дружні СРСР тропічні країни перестали раптом задурно поставляти пальмову олію і багато інших необхідних компонентів. І попросили платити за все це за світовими цінами. А мита на ввіз сировини в РФ тоді минулому вище, ніж на готові вироби. У результаті на початку 90-х виробництво парфюмерно-косметичної продукції в Росії знизилося до мінімуму. За даними Російської парфюмерно-косметичної асоціації (РІЖА), у 1994-1995 роках частка імпорту в цьому сегменті ринку складала 92 відсотка.
Ситуацію збільшило і уведення Федерального закону про акцизи. Держава тоді забула, що є парфюмерно-косметична галузь, і акцизом був обкладений весь етиловий спирт, у тому числі той, що йде на виготовлення духів-одеколонів. Собівартість виробництва зросла настільки, що навіть та вітчизняна продукція, що уступала імпортним аналогам по якості, перевершила її за ціною. У результаті в 1996-1997 роках більшість російських підприємств, що виробляють парфюмерно-косметичну продукцію, яка містить спирт, змушена практично призупинити свою діяльність.
Зміни на краще почалися лише в 1998 році, коли було внесене виправлення "Про зміни і доповнення у Федеральний закон про акцизи". По новому законі, прийнятому Думою, етиловий спирт, закуповуваний виробниками парфюмерно-косметичної продукції, що пройшли відповідну державну реєстрацію, не обкладався акцизом. Приблизно в той же час був переглянутий ряд мит на ввіз у Росію сировини для виробництва парфумерії і косметики. Усе це разом з позитивними для виробників наслідками кризи 1998 року дало могутній поштовх до відродження російської парфюмерно-косметичної промисловості. На сьогоднішній день, за різними оцінками, вітчизняним компаніям належить уже від 35 до 45 відсотків російського ринку парфумерії і косметики. Наскільки це багато, можна судити по тому, що весь російський парфюмерно-косметичний ринок, за даними агентства Euromonitor, оцінюється сьогодні приблизно в 3,5 млрд. доларів, а його потенціал - у 15-17 млрд. доларів.
Успіхи російської парфумерії і косметики пояснюються не тільки більш низькими цінами, але і зрослим якістю. Так, провідні російські компанії "Концерн "Калина"", "Невская косметика", "Линда", "Гармония Плюс" активно впроваджують на виробництві міжнародні системи якості (ISO 9000 і 9001). Крім того, російські компанії використовують у виробництві практично та ж сировина, що і їхні західні конкуренти. Відбувається це багато в чому "не від гарного життя": вітчизняна сировинна база майже цілком відсутня.
Крім того, дотепер мита на ввіз у Росію більшості екзотичних компонентів для парфюмерно-косметичної промисловості складають від 5 до 15 відсотків. Було б доцільно і зовсім скасувати мита на сировину, що у Росії не росте. Це дозволило б значно здешевить собівартість виробництва вітчизняних компаній і зробити їхню продукцію ще більш конкурентноздатної.
Але головна погроза російським виробникам виходить сьогодні аж ніяк не від західних конкурентів і навіть не від високих мит. Від 40 до 60 відсотків російського ринку парфумерії і косметики займають підробки і контрабанда. Інакше як каральними мірами з боку держави потік нелегальних товарів перекрити не можна.
Перше, чого хотілося б у цьому зв'язку легальним російським парфумерам, - це посилення митного контролю на ввіз імпортної продукції. Не секрет, що корумпованість у цій сфері дуже висока, і прийняті зараз у ГТК заходи для чищення власних рядів уселяють деякі надії.
Іншим важливим фактором "очищення" ринку міг би стати перехід від так називаного доринкового контролю держави до ринкового. Зараз органи держконтролю, такі як Держстандарт, Державна торгівельна інспекція, Міністерство економічного розвитку, департамент Державного епідеміологічного нагляду Мінздраву і т.д. перевіряють продукцію в основному на стадії її розробки. Тоді як прилавки магазинів практично обділені увагою цих же відомств. Лише зрідка Держторгінспекція проводить вибіркові перевірки, та й то обмежується в основному звіренням етикеток з положеннями ДСТ.
Ще одна проблема - це засилля на російському ринку всіляких "лжебрендів". За інформацією Держторгінспекції, основними постачальниками в Росію підробленої продукції є Туреччина, Алжир ( що спеціалізується на підробках під французьку парфумерію), а останнім часом і Угорщина, Чехія, Польща. Ну і, звичайно, країни Південно-Східної Азії.
У свою чергу експорт російської парфюмерно-косметичної продукції займає поки дуже скромні позиції. Основний експорт приходиться на країни СНД і ближнього зарубіжжя. У 2001 році обсяг експорту цього концерну складе приблизно 14 млн. доларів.
Найбільші світові ринки до недавніх пір були майже цілком закриті для російських виробників, хоча за рівнем якості наші цілком могли б потягатися з західними конкурентами. Але без державної підтримки проникнути на "чужі" території сьогодні дуже складно.
Для того щоб взяти участь у найбільшій у Європі виставці Cosmoprof в італійській Болоньї, Росії довелося кілька років постояти в черзі. Але от підбадьорюючий факт: цього року у виставці уперше взяли участь п'ять російських компаній. Були укладені контракти на постачання російської парфумерії і косметики в Західну Європу й інші регіони.
Обсяг парфюмерно-косметичного ринку Росії зараз більш ніж солідний - у 2001 році він досяг майже $4 млрд. В останні кілька років галузь знаходиться на підйомі, і темпи її росту більш ніж у два рази випереджають європейські показники.
У Європі парфюмерно-косметичний ринок збільшується приблизно на 6% у рік, а в нас - як мінімум на 10-15%. Правда, виробники відзначили, що під кінець року картина злегка змінилася.
Розподіл сил між чисто російськими виробниками й іноземними компаніями на нашому ринку залишається в останні рік-півтора відносно стабільним. За даними Російської косметичній-парфюмерно-косметичної асоціації (РПКА), це співвідношення зараз складає 35% на 65%. Очікується, що російська частка ринку буде збільшуватися. У вітчизняних підприємств з'явилися нове обладнання, якісна сировина і західні технології, так що вони цілком можуть бути конкурентноздатними. Сама провальна для них ніша - декоративна косметика. її випускають не більше 10 російських виробників, інші якщо і намагаються щось робити, те в дуже маленьких обсягах. Закордонна палітра декоративної косметики зараз дуже велика. Між західною продукцією і тим, що випускають наші старі підприємства ще з радянських часів, зберігається величезна якісна прірва.
Могутні іноземні корпорації почувають себе на російському ринку дуже спокійно. Усі великі гравці начебто Procter&Gamble чи Unilever встигли прийти в Росію ще до кризи 1998 року, на той же період довівся і пік іноземних інвестицій у галузь, коли міжнаціональні корпорації вкладали по $50-100 млн. у покупку і розвиток виробництв. Зараз іноземці вже не будують заводів. Вони всі частіше воліють розміщати замовлення на російських підприємствах. Наприклад, Schwarzkopf робить свої лаки для волосся на заводі "Арнест".
За даними РПКА, на території Росії зараз працює 178 парфюмерно-косметичних підприємств. 10 років тому їх було усього 13, так що інвестиції в галузь йдуть. Однак велика частина виробників - невеликі компанії, яким не вистачає оборотних коштів на рекламу своєї продукції і розвиток.
Середню цінову нішу закривають лідери. Частки брендів тут міняються дуже динамічно, оскільки парфуми і креми купуються часто, використовуються швидко, а російський споживач до того ж любить регулярно пробувати на собі різні марки. Але в цілому положення компаній на ринку відносно стабільно. У трійку лідерів РПКА включає "Невскую косметику", "Калину" і "Свободу", хоча остання знизила обсяги і по ринку ходять слухи про покупку великого пакета акцій фабрики сторонньою компанією. За лідерами з досить великим відривом випливає друга група російських компаній - "Арнест", "Весна", Тармонія+", "Линда", "Новая Заря".
Основними тенденціями розвитку сфери виробництва косметичній-парфюмерно-косметичної продукції, у тому числі і виходу вітчизняної продукції на світовий ринок за прогнозами повинні стати:
Загострення конкуренції між російськими підприємствами.
Освоєння сегментів медіа-маркет, селективної косметики і професійної косметики.
Стабільне вирівнювання співвідношення споживання імпортних і російських парфюмерно-косметичних продуктів. - Перехід від сертифікації продукції по вимогах безпеки до систем якості виробництва.
Оволодіння новітніми маркетинговими технологіями.
На закінчення необхідно підкреслити, що для успішного здійснення цих перспектив, а також для подальшого розвитку російської парфюмерно-косметичної галузі убік цивілізованого ринку необхідне здійснення тісної тристоронньої взаємодії. Органи державної влади, підприємства - виробники і галузеві асоціації повинні працювати в тісному контакті, оперативно і чітко реагувати на виникаючі проблеми і спільно виробляти шляхи їх рішення. Тільки при досягненні такого безупинного процесу спільної роботи ми зможемо адекватно реагувати на всі зміни глобальної і місцевий кон'юнктури ринку і домогтися природної інтеграції російської парфюмерно-косметичної галузі у світове економічне співтовариство.
2. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ОАО «АРОМАЛАК»
(С.-ПЕТЕРБУРГ)
2.1 Дослідження умов господарювання підприємства на ринку парфюмерно-косметичної продукції
Предметом дослідження є Відкрите Акціонерне товариство «Аромалак», що здійснює свою діяльність у Санкт-Петербурзі (Росія).
Основними видами діяльності товариства є:
харчосмакові ароматизатори;
лаки манікюрні і рідини для зняття лаку;
парфюмерно-косметична продукція;
композиції, бази, отдушки, ароматизатори, розчинники для парфумерії, побутової хімії й інших галузей промисловості;
ароматизовані алкогольні і безалкогольні напої;
заготівля, переробка сільгосппродукції, лікарської і рослинної сировини і виготовлення продукції на їхній основі;
надання послуг населенню методами нетрадиційної медицини;
ведення комерційної, торгово-посередницької, експортно-імпортної зовнішньоекономічної діяльності.
По архівним даним, приблизно з 1930-го і до початку 1942 року тут знаходився «Маслоробний завод», що у роки Вітчизняної війни був законсервований.
Сучасна історія підприємства починається з 1945 року і лежить в основі розвитку вітчизняної сировинної бази для парфюмерно-косметичної промисловості, а саме, виробництва синтетичних запашних речовин і продуктів розгонки ефірних олій - необхідної сировини для парфюмерно-косметичної і миловарної промисловості.
Незважаючи на високий рівень розвитку хімічної науки взагалі й в області тонкого органічного синтезу зокрема (праці Бутлерова, Зелінського, Чулаєва, Флеринського й ін.), у дореволюційній Росії не було виробництва синтетичних запашних речовин (далі СДВ), тому радянської парфюмерно-косметичної промисловості довелося створювати його заново .
Розвиток цієї галузі промисловості почалося в Росії із середини 1920-х років з метою забезпечення парфумерної і миловарної промисловості запашними речовинами вітчизняного виробництва, що в той складний період повинне було допомогти зберегти значну частину золотої валюти, затрачуваної на їх імпорт, і до 1941 р. досягло значних успіхів; розвивалася прекрасна наукова база, виросла когорта талановитих учених-хіміків, був побудований і введений у стрій ряд підприємств, у тому числі й у Ленінграді: Ленінградський завод синтетичної ароматики на набережній Обвідного каналу, д.92. Під час війни завод був законсервований, а основні кадри були переведені в Москву для налагодження устаткування і пуску Московського заводу синтетики.
У 1945 році майже всі колишні кадри повернулися в Ленінград, де було почате відновлення заводу на новому місці - вул. Курляндска, д.42 (нині д.46) на площах законсервованого на час війни «Маслоробного заводу».
З 1945 по 1951 р. була зроблена повна реконструкція будівель і споруд, оснащення їх устаткуванням, що відповідають високим вимогам виробництва, побудована нова хіміко-аналітична лабораторія. Одночасно з реконструкцією йшло освоєння вже створених потужностей, і незабаром завод вийшов на проектну потужність: 60 т синтетичних ароматичних речовин у рік.
У 1964 р. був створений цех виробництва манікюрних лаків і рідини для зняття лаку, і донедавна це було ведуче виробництво в країні по випуску даної продукції.
У 1971 році завод увійшов до складу ВПО «Союзпарфюмерпром» як Ленінградський комбінат Хіміко-харчовий ароматики, виробництво №2.
В наступні роки розвиток заводу йшов по шляху освоєння нових і удосконалення існуючих технологій виробництва СДВ, модернізації діючого устаткування, а також переоснащення цехів новим обладнанням, що сприяло нарощуванню виробничих потужностей і поліпшенню якості продукції.
У 1993 році в процесі приватизації Комбінат хіміко-харчовий ароматики знову розділився на два підприємства. На базі виробництва №2 було організовано ОАО «Аромалак».
В даний час ОАО «Аромалак» спеціалізується на випуску косметичної продукції: рідини для зняття лаку, лосьйонів, одеколонів; однак випуск манікюрних лаків був припинений у зв'язку з утратою сировинної бази, а також достатком імпортної продукції.
Силами інженерно-технічного персоналу була розширена й атестована лабораторія відділу контролю якості і сертифікації продукції. Тут відновлена класична рецептура «Потрійного одеколону», розроблені рецептури одеколонів фантазійного напрямку, а також ряд лосьйонів: гігієнічного напрямку,