Комплексний заклад ресторанного господарства
Є чимало пересторог і щодо риби: можна вживати лише ту, що має чітко виражену луску, плавники та хвіст. Що ж до так званих морепродуктів – то вони заборонені взагалі.
Одним із найсуворіших табу «кошерної» кухні є поєднання м’ясної та молочної їжі («не варити ягняти в молоці матері його»). Це – поділ, пов'язаний з життям і смертю, а молоко – джерело життя. Іудаїзм проголошує святість життя (усупереч культу смерті в давньому Єгипті). Звісно, мало кому й з українців спаде на думку заливати м’ясо молоком, але ж ми полюбляємо, наприклад, посипати святкову запечену м’ясну страву тертим сиром.
Нині далеко не всі євреї дотримуються заповідей кашруту, але він залишається характерною особливістю єврейської національної кухні. Це особливо екзотично для християнських народів, на буденне життя яких релігія так сильно не впливає.
Щодо конкретних уподобань єврейської кухні, то на традиційному єврейському столі присутній рубаний оселедець (форшмак, який у перекладі означає «їжа перед їжею», тобто закуска), рубана куряча печінка або паштет з неї. Супи зазвичай ситні, популярні також бульйони з галушками, локшиною або грінками. Із других страв перевага надається цимесам (страва, в якій овочі змішуються із фруктами та сухофруктами), кисло-солодкому м'ясу, фаршированим та запеченим блюдам. Спеції та приправи застосовуються дуже стримано.
Часто готують кугели – щось середнє між пудингами й запіканками. Їх роблять із локшини, рису, буряка, картоплі й інших овочів, причому надзвичайно швидко.
Не можна не відзначити й вироби з тіста. Майже в будь-якому магазині можна зустріти єврейську халу – білий плетений хліб, посипаний маком або кунжутом, тільки тепер він частіше зветься «плетінка». Надзвичайно смачна, ароматна й при цьому проста в приготуванні традиційна випічка, у якій часто використають мед, корицю, мак. Наприклад, печиво з корицею Земелах, медяний пиріг Леках, різні штруделі.
Типові страви: фарширована риба, форшмак; помідори, фаршировані грибами; артишоки фаршировані; цимес – зажарка з моркви та чорносливу; кугели, земелах, лейках, штруделі.
Вивчення впливу добавки із ламінарії на якість страв із риби
Характеризуючи дієтичну добавку із ламінарії слід зазначити, що хімічний склад використовуваного виду морської капусти дає можливість відмітити наступне: (у% на суху масу морської капусти):
а) вміст сухих речовин у морській капусті становить близько 18%. Сухі речовини в основному представлені органічними та мінеральними компонентами; до складу органічних речовин входять полісахариди та азотисті речовини. В порівнянні з наземними овочами морська капуста містить меншу кількість азотистих речовин. Зведені дані, що характеризують органічну частину ламінарії та овочів подано в таблиці 2.1.
б) морська капуста містить від 56,1% безазотистих речовин. Кількість клітковини в ній становить 12,7%. За вмістом безазотистих речовин та клітковини морська капуста близька до білокачанної капусти;
в) вміст азоту в морській капусті складає 1,15%, що в перерахунку на білок становить 7,25%. Основна маса азоту в морській капусті є білковою – 1,04%. Найбагатша білковими речовинами свіжоморожена морська капуста. За вмістом азотистих речовин вона близька до гарбузу та картоплі. На долю небілкового азоту припадає лише 0,16%;
г) морська капуста характеризується високим вмістом мінеральних речовин. Кількість золи у ній коливається від 36,25%, що значно більше, ніж у багатьох поширених овочах.
д) вміст вітаміну С в морській капусті становить 1,29 мг%.
Таблиця 2.1. Органічні речовини ламінарії та овочів, % сухої речовини
| Показник | Ламінарія | Овочі (салатні, капустяні, шпинатні) |
| Органічні речовини | 50–79 | 76 –78,9 |
| Білки | 20 | 14 – 34,4 |
| Розчинні в ефірі речовини | 3,8 | 1,8 –7,2 |
| Клітковина | 14 | 8 – 15,8 |
| Інші без азотисті не ліпідні речовини | 32,6 | 43,5 |
У золі морської капусти міститься кальцію – 0,9 мг%, магнію – 0,79 мг%, калію – 11,4 мг%, заліза – 12,75 мг%, фосфору – 0,36 мг%.
Морська капуста дуже багата такими мікроелементами як йод, який міститься в кількості 278,2 мг%, мідь – 2,47 мг%, кобальт – 0,16 мг%.
Провівши порівняльний аналіз мінерального складу морської капусти та деяких овочів можна зробити висновок, що вона є значно багатшою на вище вказані елементи, ніж білокачанна капуста, морква чи картопля. Цим овочам вона поступається лише у вмісті фосфору. Дані порівняльного аналізу подані в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2. Мінеральний склад морської капусти та деяких овочів, мг на 100г
| Мінеральні елементи | Капуста білокачанна | Морква | Картопля | Морська капуста |
| Мікроелементи | ||||
| Ca | 48 | 51 | 10 | 1200 |
| Mg | 16 | 38 | 23 | 79 |
| K | 185 | 200 | 586 | 620 |
| Na | 31 | 55 | 58 | 2400 |
| Мікроелементи | ||||
| Fe | 625 | 700 | 900 |
50 |
| I | 3 | 5 | 5 | 200 |
| Al | 570 | 323 | 860 | 197 |
| Co | 6 | 2 | 5 | 2,5 |
Низька харчова цінність та засвоюваність білків ламінарії дозволяють зробити висновок, що її біологічна цінність полягає не в поживності, а в біологічній дії тих специфічних компонентів, які містяться у ній, зокрема солі, йодамінокислоти, слизові та желюючі речовини. Завдяки значному вмісту глютамінової кислоти водорості широко використовують як добавку, приправу, що забезпечує специфічні ароматичні та смакові властивості кулінарних страв та виробів. Через вміст специфічних речовин морська капуста може розглядатися як збагачувач традиційних продуктів йодом, мікроелементами, вітамінами, фікоколоїдами. Однак, при використанні її у виробництві продукції харчування необхідно керуватись лімітуючими добавками. Наприклад, для приготування перших страв кількість морської капусти не повинна перевищувати 15 -20%; для приготування других овочевих страв (рагу) допустимо використання ламінарії в кількості 20–25%. При виробництві рибних котлет, тіфтелей, оселедців січених з додаванням морської капусти кількість її повинна бути в межах 15–20%. Доцільним є поєднання морської капусти з овочами (овочеві котлети), при цьому кількість її в рецептурі може бути збільшено до 60–75%. Вдале поєднання у смакових та ароматичних показниках спостерігається при використанні грибів, овочів з морською капустою. Кількість введеної морської капусти в цьому випадку може становити 45–50%.
Оскільки морська капуста у своєму складі містить надлишкову кількість соляного розчину, в першу чергу йоду, заліза, натрію, калію, то технологічна схема механічної її обробки передбачає багаторазове варіння. Звичайно, розморожування капусти супроводжується втратою розчинних речовин, тому хімічний склад доведеної до кулінарної готовності морської капусти значно відрізняється від вихідної сировини. Порівняння хімічного складу не обробленої морської капусти та вихідної сировини дозволяє відмітити інтенсивне виділення магнію, калію, заліза, фосфору при одночасному збільшенні азотистих та безазотистих речовин. Але і після розморожування ламінарії її тканини містять все ще високі концентрації мінеральних речовин, які не дозволяють її подальшого використання без додаткової обробки. Тому в технологічній схемі обробки морської капусти передбачене трьохкратне варіння, що забезпечує не лише покращення смаку, запаху та кольору, але і засвоюваності її організмом.
Загальний хімічний склад дієтичної добавки із морської капусти (ламінарії) наведений у табл. 2.3.
Таблиця 2.3. Хімічний склад дієтичної добавки із морської капусти (ламінарії)
| Показники | Вміст у 100г продукту |
|
Білки, г |
8 |
|
Жири, г |
0,9 |
|
Вуглеводи, г |
60 |
|
Зольність |
30 |
|
Мінеральні речовини, мг |
|
| -К | 620 |
| -Ca | 1200 |
| -Na | 2400 |
| -І | 200 |
| -Со | 2,5 |
| -Fe | 50 |
|
Вітаміни, мг |
|
| -B1 | 5,7 |
| -А | 211 |
| -РР | 11,5 |
| -С | 11,3 |
|
Енергетична цінність, Ккал |
150 |
З таблиці 2.3 видно, що добавка із морської капусти має значний вміст мінеральних речовин, особливо К, Са та Na. Також ламінарія багата на вітамін А, РР та С.
Оскільки об’єктом дослідження були обрані рибні страви, всі подальші розрахунки будуть проводитися з запеченою рибою та рибними котлетами ті їх хімічним складом.
На основі отриманих даних, потрібно дослідити вплив добавки із ламінарії на хімічний склад, визначити зміни калорійності страв, органолептичних показників та порівняти нову страву з використанням добавки із традиційною стравою, що зазначена вище. На основі отриманих даних побудувати модель якості та порівняти дослід та контроль холодної закуски.
З метою оптимізації рецептур кулінарних виробів та збагачення їх вітамінами, мінеральними речовинами, в тому числі йодом, розроблена технологія котлет рибних з ламінарією (рис. 2.1) та риби запеченої з помідорами та ламінарією (рис. 2.2).
Проведені дослідження по визначенню раціональних кількостей ламінарії у борошняних кондитерських виробах, при яких враховано наступні фактори: використання харчової добавки не повинно погіршувати органолептичні показники страв; запропонована кількість ламінарії повинна забезпечувати достатні профілактичні властивості; використання харчової добавки не повинно ускладнювати хід технологічного процесу виробництва страв традиційного приготування. Раціональну кількість добавки визначали математичними методами на основі аналізу зміни комплексного показника якості борошняних кондитерських виробів залежно від вмісту добавки. Використання при виробництві кулінарних виробів ламінарії не ускладнює хід технологічного процесу – додається лише одна операція – гідратація ламінарії водою у співвідношенні 1:5.
Рис. 2.1. Технологічна схема виробництва рибних котлет з ламінарією
Проведена органолептична оцінка розроблених кулінарних виробів (табл. 2.4).
![]()
Рис. 2.2. Технологічна схема виробництва риби запеченої з помідорами та ламінарією
Таблиця 2.4. Органолептичні показники кулінарних виробів
| Виріб | Показники, бали | Загальна органолептична оцінка | ||||
| Зовнішній вигляд | Смак | Колір | Запах | Консистенція | ||
| Коефіцієнти вагомості | ||||||
| 2 | 3 | 1 | 2 | 2 | ||
| Котлети рибні (К) | 4,90 | 4,90 | 4,88 | 4,99 | 4,90 | 4,90 |
| Котлети рибні (Д) | 4,84 | 4,90 | 4,70 | 4,80 | 4,80 | 4,80 |
| Риба запечена (К) | 4,90 | 4,90 | 4,87 | 5,00 | 4,84 | 4,90 |
| Риба запечена (Д) | 4,86 | 4,81 | 4,70 | 4,82 | 4,84 | 4,80 |
Результати досліджень показують, що органолептичні показники кулінарних виробів з ламінарією практично не відрізняються від органолептичних показників виробів традиційного приготування.
Досліджено мінеральний склад нових страв стосовно впливу досліджуваної харчової добавки (табл. 2.5). Дослідження показали, що при додаванні ламінарії значно підвищило харчову цінність виробів, змінився мінеральний склад. Як видно з даних таблиці у досліджуваних зразках у порівняні з контрольними збільшився вміст кальцію, калію, магнію. На особливу увагу заслуговує підвищення вмісту йоду, оскільки нестача йоду в організмі призводить до патології щитовидної залози і, як наслідок, до різноманітних захворювань.
Таблиця 2.5. Мінеральний склад кулінарних виробів з ламінарією
| Зразки | Мінеральні речовини | |||||||
|
Кальцій, мг |
% |
Калій, мг |
% | Магній, мг | % |
Йод, мг |
% | |
| Добова потреба | 900,0 | 100,0 | 3750,0 | 100,0 | 400,0 | 100,0 | 0,150 | 100,00 |
| Котлети рибні (Контроль) | 97,3 | 10,8 | 647,0 | 17,2 | 72,2 | 18,0 | 0,010 | 0,93 |
|
Котлети рибні (Дослід) |
115,1 | 12,7 | 712,3 | 18,9 | 84,6 | 21,1 | 0.1228 | 81.8 |
|
Риба запечена (Контроль) |
250,5 | 27,8 | 161,9 | 4,3 | 24,0 | 6,0 | 0,003 | 1,70 |
|
Риба запечена (Дослід) |
268,3 | 29,8 | 227,2 | 6,0 | 36,4 | 9,0 | 0.1263 | 84.2 |
Для оцінки якості виготовлених за розробленою технологією кулінарних виробів, проведено розрахунок комплексного показника якості та побудовано моделі якості (табл. 2.6). Для побудови моделі якості використані наступні показники: органолептична оцінка, кількість кальцію, калію, магнію та йоду (рис. 2.3). Вищевказані показники мають велике значення для забезпечення якості продукції ресторанного господарства та надання виробам профілактичних властивостей. Нами було оцінено реальну значимість кожного показника якості в їх сукупності через коефіцієнти вагомості. Для визначення коефіцієнтів вагомості для окремих показників була використана допомога групи експертів.
Таблиця 2.6. Розрахунок комплексного показника якості кулінарних виробів з ламінарією
| Показники | Коефіцієнт вагомості |
Котлета рибна (контроль) |
Котлета рибна (дослід) |
Риба запечена (контроль) |
Риба запечена (дослід) |
| Органолепт. оцін. | 0,3 | 4,90 | 4,80 | 4,90 | 4,80 |
| Кальцій | 0,2 | 97,3 | 115,06 | 250,5 | 268,26 |
| Калій | 0,1 | 647,0 | 712,34 | 161,9 | 227,24 |
| Магній | 0,1 | 72,2 | 84,6 | 24,0 | 36,42 |
| Йод | 0,3 | 0,0096 | 0,1228 | 0,045 | 0.1263 |
| Органолепт. оцін. | к1= | 0,005 | 0,11 | 0,04 | 0,3 |
| Кальцій | к2= | 0,0058 | 0,1 | 0,04 | 0,27 |
| Калій | к3= | 0,0064 | 0,11 | 0,04 | 0,3 |
| Магній | к4= | 0,0057 | 0,1 | 0,04 | 0,28 |
| Йод | к5= | 0,0064 | 0,11 | 0,04 | 0,36 |
| Кпя | 0,0293 | 0,53 | 0,20 | 1,51 |

Рис. 2.3. Модель якості котлет рибних та риби запеченої з використанням ламінарії
За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що кулінарні вироби з ламінарією мають високу органолептичну оцінку, підвищений вміст біологічно-активних речовин у порівняні з виробами традиційного приготування. Соціальний ефект впровадження розроблених виробів полягає у розширенні асортименту продукції ресторанного господарства, поліпшенні споживних властивостей продукції, сприянні збереженню здоров'я населення та захисті організму людини від негативної дії довкілля.
Взагалі морська капуста володіє лікарськими властивостями, що пов’язано з наявністю в ній поліцукридів, вітамінів, органічних сполук йоду; останні стимулюють функцію щитовидної залози, сприяють асиміляції білка та кращому засвоєнню фосфору, кальцію та заліза, активують ряд ферментів. Під впливом йоду знижується тонус судин та артеріальний тиск. Морська капуста зменшує вміст холестерину в крові; є відомості, що ламінарія має властивості зменшувати кількість мітозів у клітинах експериментальної пухлини. Морську капусту використовують для лікування атеросклерозу, профілактики та лікування ендемічного зобу та ін. Морська капуста є джерелом мікроелементів її слід використовувати як профілактичний протикарієсний засіб.
Також ламінарія як харчова сировина, має фармакологічні властивості завдяки наявності фукостеринів, які входять до складу ліпідів, вільних амінокислот, низькомолекулярних фракцій альгінової кислоти (ламінаріну, який має широкий спектр лікувальної дії).
Отож, застосування біологічно активної добавки із морської водорості ламінарії у холодних закусках є надзвичайно позитивним фактором стосовно підтримки імунітету організму людини. На сьогодні людина піддається дії різного роду шкідливих факторів. Ось чому, їжа повинна нести не тільки поживний характер, але й в якійсь мірі бути ліками для організму людини. Тому використання біологічно активних добавок є досить виправданим, адже сучасні продукти харчування в більшості випадків не задовольняють потреби організму людини.
Структуризація сервісно-виробничого процесу
Проектування організації роботи закладу ресторанного господарства починається зі створення моделі виробничо-сервісного процесу та визначення його внутрішньої структури.
Проведення анкетного опитування та дослідження ринку конкурентів дало нам можливість визначити, що остаточним варіантом комплексного закладу ресторанного господарства є проектування ресторану на 80 місць та піцерії на 40 місць.
У комплексний заклад ресторанного господарства будуть надходити напівфабрикати з м'яса, птиці, риби та морепродуктів, а фрукти та овочі будуть надходити в неочищеному вигляді.
У проектованому закладі передбачаємо складські приміщення двох видiв: охолоджуванi та неохолоджуванi. Охолоджувані збірні камери передбачені для зберігання молочно-жирових продуктів, напівфабрикатів (з м'яса, птиці, риби та морепродуктів), фруктів, овочів, напоїв. Неохолоджувані приміщення складаються з комори сухих продуктів, де зберiгають сипучi продукти, смаковi товари та iн., комори овочів і фруктів і комори вино-горілчаних виробів.
Структурно технологічний процес складається з таких оперецій: сировина – овочі, фрукти та напівфабрикати (з м'яса, птиці, риби та морепродуктів) поступають до складських приміщень, потім на механічну кулінарну обробку і виготовлення напівфабрикатів у заготівельних цехах. Завершальним етапом є приготування готових страв і виробів у доготівельних цехах і реалізація у торгівельних приміщеннях: ресторані та вино-соковому барі.
Структурно-технологічна схема закладу формується на підставі окремих складових загального виробничого процесу. Дана схема наведена на рисунку 2.4.
Підсистема матеріального забезпечення (складські приміщення) має важливе значення у забезпеченні виробництва сировиною, напівфабрикатами, предметами матеріально-технічного призначення, енергетичними ресурсами.
Виробнича підсистема (заготівельні та доготівельні цехи) посідає центральне місце в системі виробничо-торгової діяльності комплексного закладу, у ній сировина і напівфабрикати перетворюються на готову для споживачів продукцію.
Організаційно-обслуговуюча підсистема (торговельна мережа – торгівельні зали, оптова торгівля) здійснює функції реалізації та організації споживання готової продукції. Управляюча підсистема координує взаємозв’язки між усіма підсистемами закладу, намагаючись забезпечити ефективність їх функціонування.
Розробка фірмового сервісу
Для завоювання ринку комплексний заклад повинен надавати такі послуги відвідувачам, щоб вони неодмінно повертались в наш заклад. Для цього повинна бути забезпечена бездоганна якість страв та напоїв, що пропонуються гостям, привітне та вражаюче обслуговування, яскравий дизайн приміщень, вишуканий посуд, бездоганне обслуговування персоналу, можливість придбання функціональних продуктів та отримання консультацій щодо раціонів харчування. Все вище зазначене буде мати одну ціль – це вплив на відвідувачів, наявність якого забезпечить постійний попит на нашу продукцію та складе передумови для завоювання ринку і подальшого стратегічного розвитку закладу.
Рис. 2.4. Структурно-технологічна схема комплексного закладу ресторанного господарства
Для організації обслуговування споживачів в комплексному закладі передбачені вестибюль, аванзал, торгова зала, сервізна, барна стійка.
Форма обслуговування в ресторані – повне обслуговування офіціантами.
Організація обслуговування споживачів у винно-соковому барі відбуватиметься наступним чином: в залі буде розміщено барну стійку з демонстраційними вітринами, підходячи до якої споживачі робитимуть замовлення буфетнику, і отримавши замовлення проходитимуть до свого столика. Рознесення замовлених страв і прибирання зі столів входитиме в обов'язки офіціантів. Розрахунок проводитиметься при складанні замовлення з барменом. Така форма роботи закладу буде досить зручною для відвідувачів і дасть змогу прискорити процес обслуговування.
В ресторані проектується дві бригади офіціантів, очолювані адміністратором. Режим роботи офіціантів два через два дні. Для якісного обслуговування споживачів офіціанти забезпечені необхідним інвентарем, підсобними столиками. Кількість посуду та приборів відповідає нормам.
Для сервірування столів при обслуговувані використовують різноманітний посуд, прибори, столову білизну. Кількісний склад посуду підприємства, що проектується, представлено в таблиці 2.7.
Таблиця 2.7. Посуд необхідний для обслуговування в підприємстві, що проектується
| Посуд | Ресторан | Винно-соковий бар | Всього приборів, шт. | ||
| Норматив кількості приборів на 1 споживача | Кількість, шт. | Норматив кількості приборів на 1 споживача | Кількість, шт. | ||
| Тарілка | 4 | 320 | 2 | 80 | 400 |
| Чарка, стакан | 4 | 320 | 2 | 80 | 400 |
| Столові прибори (комплект) | 4 | 320 | 2 | 80 | 400 |
Далі наведемо характеристику посуду, який будуть використовувати в комплексному закладі ресторанного господарства (табл. 2.8–2.11).
Таблиця 2.8. Характеристика та призначення класичного вітчизняного порцелянового та фаянсового посуду
| Найменування | Розміри, мм | Місткість, см3, порцій | Призначення | |||||
| Для подавання хліба, хлібобулочних виробів, тостів | ||||||||
| Тарілка пиріжкова | Ш 175 | Для подавання хліба при індивідуальному обслуговуванні | ||||||
| Тарілка закусочна | Ш 200 | Те ж саме при гуртовому обслуговуванні | ||||||
| Тарілка столова мілка | Ш 240 | Те ж саме при гуртовому обслуговуванні | ||||||
| Для подавання холодних страв та закусок | ||||||||
| Тарілка ікорна | Ш 150 | Для подавання зернистої ікри осетрових та лососевих риб на бенкетах. | ||||||
| Тарілка закусочна | Ш 200 | Для подавання холодних страв та закусок; використовується як підставна тарілка під однопорційні салатники тощо. | ||||||
| Салатник (круглої, квадратної, овальної форми) |
120,240,360, 480 (1,2,4,6 порційні) |
Для подавання салатів, маринадів, кваснини, натуральних овочів тощо. | ||||||
|
Оселедниця |
250 (270,300)* 150 |
1–2 порційна | Для рибної гастрономії, риби гарячого та холодного копчення, оселедця з гарніром. | |||||
| Лоток (з малими плоскими бортами або без них) | 135*100 | 1 порційне | Для рибної гастрономії в маслі, паштетів, закусок з твердих сирів, вершкового масла, лимону при індивідуальному обслуговуванні. | |||||
| Блюдо кругле |
Ш 300 Ш 350 |
5 – 6 порційне 8 – 10 порційне |
При гуртовому і банкетному обслуговуванні для подавання м’ясних, овочевих асорті, холодних страв з птиці, дичини, канапе. | |||||
| Блюдо овальне |
350Ч200 400 (500)Ч 200 |
8 – 10 порційне 10 – 12 порційне |
Для закусок з риби та рибної гастрономії, м’ясних (поросяти смаженого цілого, ростбіфу), полядвиці тощо при гуртовому та банкетному обслуговуванні. | |||||
| Блюдо прямокутне | « | « | « | |||||
| Соусник (різної форми з відтягнутим носиком і ручкою) |
80, 100, 200, 400 1 – 6 порційні |
Для холодних соусів чи сметани. | ||||||
| Хрінниця (з двома ручками і кришкою) |
25 – 30 100 – 200 |
Для соусу хрону при індивідуальному та гуртовому обслуговуванні. | ||||||
| Для подавання гарячих закусок | ||||||||
| Тарілка закусочна | Ш 200 | Для подавання тартинок. | ||||||
| Для подавання перших страв | ||||||||
|
Чашка бульйонна з блюдцем (може мати циліндричну, конусоподібну чи грушевидну форму) |
300, 330, 350, 400 |
З двома ручками – для подавання бульйонів без гарнірів чи з малою їх кількістю. З однією ручкою – для подавання супів – пюре, супів – крем, заправочних супів з дрібно нарізаними продуктами. |
||||||
| Тарілка столова глибока | Ш 240 | 500 | Для заправочних супів повними порціями. | |||||
| Тарілка столова глибока | Ш 220 | 300 | Для супів напівпорціями. | |||||
| Супниця з кришкою | 4 (6,8,10) – порційна | Для подавання супів під час обслуговування сімейних обідів, гуртів туристів, учасників нарад, конференцій тощо. Використовується спосіб подавання страв «російський», «англійський». | ||||||
| Для подавання других страв | ||||||||
| Тарілка столова мілка | Ш 240 | Для подавання індивідуально оформлених других страв. | ||||||
| Блюдо кругле | Ш 500 | Для гуртового обслуговування і подавання на банкетах «російським» та «французьким» способами страв з птиці, дичини, овочів. | ||||||
| Салатник | 120 | В якості полоскальниці для пальців при подаванні певних видів других страв | ||||||
| Для подавання солодких страв, кондитерських виробів та фруктів | ||||||||
|
Тарілка десертна мілка (може мати розпис на дні або бортах у вигляді рослинного, плодового, ягідного орнаменту) |
Ш 200 | Для мусів, желе, пудингів, самбуків, яблук в тісті смажених, індивідуально порціонованих фруктів. | ||||||
| Тарілка пиріжкова | Ш 175 | Для кісточок, шкуринок, насіння. Для подавання кондитерських виробів індивідуально порціонованих. | ||||||
|
Тарілка десертна глибока (оформлення аналогічно мілкій) |
Ш 200 | 250 | Для подавання фруктових супів, ягід з молоком чи вершками. | |||||
| Салатник | 120 | В якості полоскальниці для пальців при подаванні певних солодких страв (фруктів, ягід натуральних). | ||||||
| Ваза «плато» на низькій ніжці | Ш 300 | Для тістечок та порційних і традиційних тортів круглої форми. | ||||||
| Ваза трьох’ярусна | Для подавання тістечок в асортименті. | |||||||
| Для подавання гарячих напоїв | ||||||||
| Чайник для заварювання чаю | 100,250,400,600 | Для заварювання і подавання чаю. | ||||||
| Чайник для окропу доливний | 1200–1600 | Для окропу при подаванні чаю «парами чайників». | ||||||
| Чайник для заварювання і подавання зеленого чаю | 900 | Для заварювання і подавання зеленого чаю | ||||||
| Чашка чайна з блюдцем | 200, 250 | Для подавання чаю, кави з молоком, какао. | ||||||
| Піала | 100 – 250 | Для зеленого чаю. | ||||||
| Блюдце чайне | Ш 185 | Під скляні стакани з підстаканниками. | ||||||
| Кавовник | 100, 400, 600, 800 (1,4,6,8 – порційний) | Для подавання чорної кави при індивідуальному та гуртовому обслуговуванні. | ||||||
| Чашки кавові з блюдцями | 75 – 100 | Для подавання кави чорної, кави по-східному, шоколаду. | ||||||
| Молочники (закриті) | 25,50,100 (1, 2, 4 – порційні); 150–200 (6 – 10 порційні) | Для молока до чаю, кави при індивідуальному та гуртовому обслуговуванні. | ||||||
| Вершківники (відкриті) |
25, 50, 100 (1, 2, 4 – порційні); 150 –200 (6 – 10 порційні) |
Для вершків до чаю, кави при індивідуальному та гуртовому обслуговуванні. | ||||||
| Розетки – блюдця | Ш 85 | 1 порційні | Для варення, джему, конфітюру, повидла, меду, цукру – піску при індивідуальному обслуговуванні. Для лимону. | |||||
| Вазочки без ніжки | Ш 130 | 300,330 (6 – порційні) | Для варення, джему, конфітюру, повидла, меду при гуртовому обслуговуванні. | |||||
| Для подавання спецій | ||||||||
| Сільничка (закрита та відкрита) | 40 | Для солі «Екстра». | ||||||
| Перечниця | 25 – 30 | Для молотого перцю. | ||||||
| Гірчичниця з кришкою | 100 | Для гірчиці. | ||||||
| Прибор для спецій | Трьох, чотирьох предметний. При традиційному та банкетному обслуговуванні. | |||||||
| Для подавання тютюнових виробів та інших аксесуарів сервірування | ||||||||
| Попільниці | Для паління цигарок. | |||||||
| Найменування | Розміри, мм |
Місткість, смі, порцій |
Призначення | |||||
| Ваза для квітів (різної форми і висоти) | Для однієї квітки чи композицій з квітів. | |||||||
| Ваза для серветок | Використовується у денний час при обслуговуванні організованих гуртів споживачів, туристів. | |||||||
Далі проводиться підбір індивідуального скляного посуду (табл. 2.9)
Таблиця 2.9. Характеристика та призначення індивідуального скляного (кришталевого) посуду
| Найменування | Місткість, см3 | Призначення |
| Чарка лікерна на високій ніжці | 25 | Для лікерів. |
| Чарка коньячна (форми бочечки чи тюльпану) | 30 | Для подавання коньяку до кави. |
| Чарка горілчана | 50 | Для горілки, настоянок, наливок. |
| Чарка мадерна | 75 | Для міцних та десертних вин. |
| Чарка рейнвейна (кобальтового чи жовтувато – зеленуватого кольору) | 100 | Для білих сухих та напівсухих столових вин. |
| Чарка лафітна | 125 | Для червоних столових вин. |
| Бокал (конічної, подовженої, циліндричної, грушо – чи тюльпаноподібної форми | 125 – 150 | Для шампанського, ігристих та газованих вин. |
| Фужери | 200 – 240 | Для безалкогольних напоїв та пива, які відпускаються в пляшках. |
|
Стакани конічні високі (160 – 170 мм) з потовщеним дном |
250 – 300 | Для подавання вершкових, молочних, фруктово-ягідних коктейлів, кави – глясе. |
| Стакани конічні з потовщеним дном | 200 | Для подавання лимонаду, мінеральної та содової води, віскі з льодом. |
| Стакани конічні | 125 | Для соків. |
| Стакани з пресованого скла | 200 – 250 | Для подавання гарячих напоїв та холодних напоїв |
| Коктейльна рюмка | 100 | Для мартіні, коктейлів. |
| Чарка – креманка «Маргарита» | 100 – 150 | Для коктейлю відповідного найменування та коктейлів з фруктами. |
Для якісного сервірування столів необхідно дотримуватись стандартних правил та принципів, тому необхідно підібрати необхідні набори для споживання різних видів страв (табл. 2.10).
Таблиця 2.10. Характеристика основних наборів
| Назва набору |
Призначення |
| Столовий | Для сервірування столу при подаванні перших (ложка) та других (виделка, ніж) страв. Для розкладання страв з багатопорц. посуду. |
| Рибний | Для сервірування столу при подаванні гарячих рибних страв. |
| Закусочний | Для сервірування столу при подаванні холодних страв та закусок усіх видів, деяких гарячих закусок (шинки смаженої, яєчні, млинців з наповнювачами тощо. |
| Десертний | Для сервірування столу при подаванні солодких страв |
| Фруктовий | Для сервірування столу при подаванні фруктів натуральних (яблук, груш, кавуна, дині, персиків тощо). |
| Чайна ложка | Для сервірування чаю. |
| Кавова ложка | Для сервірування кави. |
| Ложка для морозива | Для сервірування та подавання морозива. |
| Ложка бульйонна | Для сервірування та подавання бульйону в бульйонній чашці з блюдцем. |
| Виделка кокотна | Для сервірування та подавання гарячих закусок (жюльєна з птиці, дичини, печериць у сметанному соусі). |
Для подавання страв та кондитерських виробів закупають додаткові прибори (табл. 2.11).
Таблиця 2.11. Характеристика додаткових приборів
| Назва приборів |
Призначення |
| Прибори для розкладання холодних страв та закусок. | |
| Лопатка ікорна | Для розкладання зернистої ікри осетрових та лососевих риб. |
| Лопатка рибна. | Для розкладання заливних та інших страв з риби та рибної гастрономії, а також деяких гарячих рибних страв. |
| Виделка для оселедця | Для розкладання оселедця. |
| Виделка – лопатка | Для розкладання рибних консервів в маслі (шпроти, сайра, сардини тощо). |
| Прибор для розподілу раків, крабів, омарів | Для розподілу ракоподібних. |
| Ложка для салатів | Для розкладання салатів. |
| Ніж – виделка для твердих сортів сиру | Для нарізання і розкладання сиру, поданого великим куском. |
| Ніж та виделка для лимону. | Для нарізки та розкладання лимона. |
| Прибори для порціонування перших, солодких страв, соусів та змішаних напоїв. | |
| Ложки для порціювання | Для порціонування перших та солодких страв (киселів, компотів тощо). |
| Ложка для соусів | Для порціонування соусів. |
| Ложка фігурна | Слугує для порціонування варення в розетки. |
| Прибори для порціонування других страв. | |
| Ніж та виделка розподільчі | Для нарізання ростбіфу у присутності замовника при застосуванні англійського методу подавання страв. |
| Прибори для порціонування кондитерських виробів та фруктів. | |
| Лопатка кондитерська | Використовується для розкладання тістечок, тортів. |
| Щипці кондитерські | Призначені для розкладання печених виробів. |
| Щипці для харчового льоду | Використовують для розкладання льоду. |
| Спеціальні ножниці | Для розрізання грона винограду на супліддя. |
Кількісну та якісну характеристику меблів, що планується встановити в торговельних залах підприємства представлено в таблиці 2.12.
Таблиця 2.12. Характеристика меблів торговельних зал
| Тип меблів | Розміри, мм | Кількість меблів, шт. | |
| Ресторан | Винно-соковий бар | ||
| стіл 4-місний | 1200 х 800 | 20 | 10 |
| барна стійка ресторану | 600 х 2400 | 1 | - |
| барна стійка винно-сокового бару | 600 х 6400 | - | 1 |
| стілець дерев’яний | 600 х 600 | 80 | 40 |
| стіл для офіціантів (підсобний) | 600 х 800 | 4 | 1 |
| сервант для офіціантів | 600 х 1200 | 4 | - |
Моделювання процесу обслуговування
Для завоювання ринку проектований заклад повинен надавати такі послуги відвідувачам, щоб вони неодмінно повертались в наш заклад. Для цього повинна бути забезпечена бездоганна якість страв та напоїв, що пропонуються гостям, привітне обслуговування, яскравий дизайн приміщень, вишуканий посуд, бездоганне обслуговування персоналу, можливість придбання функціональних продуктів та отримання консультацій щодо раціонів харчування. Все вище зазначене буде мати одну ціль – це вплив на відвідувачів, наявність якого забезпечить постійний попит на нашу продукцію та складе передумови для завоювання ринку і подальшого стратегічного розвитку закладу.
Назва проектованого закладу – «Rock-n-Roll». Назва закладу зображена на вивісці біля входу у ресторан, на обкладинці меню, на паперових серветках, у рекламі яка розміщається у друкованих виданнях. Ця назва – візитна картка закладу ресторанного господарства, що проектується.
Для організації обслуговування споживачів в закладі передбачені вестибуль, аванзал, торгові зали, сервізна, барна стійка.
Форма обслуговування в ресторані та винно-соковому барі – обслуговування офіціантами.
В ресторані існує дві бригади офіціантів на чолі яких стоїть адміністратор. Офіціанти виходять на роботу кожні два дні. Для якісного обслуговування споживачів офіціанти забезпечені необхідним інвентарем, підсобними столиками. Кількість посуду та приборів відповідає нормам.
Термін «порядок обслуговування» означає послідовність дій, починаючи із прибуття гостей у ресторан. Послідовність дій обслуговуючого персоналу повинна враховувати всі нюанси, щоб щонайкраще задовольнити запити кожного відвідувача.
Якщо за столи, що обслуговують офіціантом, сідають одночасно кілька груп гостей, необхідно врахувати побажання кожної з груп і переконатися в тім, що виконання замовлень не приведе до перевантаження одного офіціанта.
Зустріч гостей. Перше, на що звертає увагу відвідувач ресторану, – це готовність співробітників закладу зустріти й прийняти гостя. Якщо прийом їх виявиться теплим, то відвідувач вправі очікувати не менш приємного обслуговування, у нього складається позитивне враження про заклад.
Зустріч відвідувачів ресторану починається у вестибулі, де знаходиться гардеробник і приймає від відвідувачів верхній одяг.
Обслуговування відвідувачів починається з їхньої зустрічі й розміщення. Гості можуть самі вибрати столик, за яким би вони хотіли сидіти. Після того, як відвідувачі влаштуються за столом, до них підходить офіціант і приносить меню.
Подача меню. Подача меню – слушна мить