Комплексний заклад ресторанного господарства
= 720 м2
Будівельний об’єм будівлі, м3, визначається за формулою:
,
(2.17)
Vб = 720 х (2*3,3+2*0,3+1,2+0,4) =7603,2 м3
Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахували за формулою:
,
(2.18)
де qб – питомі витрати тепла на нагрівання одиниці об’єму будівлі на 1 °С, Гкал/(м3ґ°С); (qб = 3,2674ґ10-7);
Vб – будівельний об’єм будівлі, 7603,2 м3;
R1 – поправочний коефіцієнт на мінімум температури зовнішнього середовища (1,17);
T0 – тривалість опалювального періоду за рік, (4440) год;
Dt – середня різниця температур внутрішнього та зовнішнього середовища, (17)°С.
Qо = 3,2674 х 10-7 х 7603,2 х 1,17 х 4440 х 17 =1536 Гкал.
Витрати тепла на вентиляцію, Гкал, розрахували за формулою:
,
(2.19)
де qB – питома теплові витрати на нагрівання 1 м3 повітря для вентиляції на 1 °С, Гкал/(м3ґ°С) (qB = 6,4832ґ10-7);
V – об’єм приміщень де обладнана вентиляця (1336,2 м3);
То – тривалість опалювального періоду за рік, 4440 год;
Dt – середня різниця температур зовнішнього та внутрішнього середовища, 17,2 °С.
Qо = 6,4832 х 10-7 х 1336,2 х 4440 х 17 = 65,38 Гкал.
Загальні витрати тепла на опалення: 1536+65,38= 1601,38 Гкал.
Загальні витрати води розраховують за укрупненим показником.
,
(2.20)
де, Нвс – норма витрат води на умовну страву, м3 (Нвс = 0,016 м3/страву, у тому числі гарячої води – 79%);
С – обсяг випуску продукції за добу, страв;
Т – кількість робочих днів на рік;
0,016*2747*350=15383 м3
У тому числі
гарячої води: Вгар= 0,79*15383= 12152,57 м3
холодної води: Вгар=15383 -12152,57 = 3230,43 м3
Обґрунтування інженерно-будівельних рішень закладу ресторанного господарства, що проектується
Заклад, що проектується є будівлею, яка відповідає наступним вимогам:
За призначенням – громадська споруда;
За містобудівними вимогами – міського значення;
За довговічністю – >= 50 років;
За вогнестійкістю – II ступеня – кам’яна будівля;
За поверховістю – малоповерховий;
За конструктивною схемою – будівля з повним каркасом.
Система опалення В закладі передбачено влаштування системи опалення згідно СНиП 2.04.05–91, для підтримання температурного режиму в закладі [7].
Теплопостачання передбачено від внутрішнього джерела – опалювального котла (Euridin ZWZS 23 KEAE) температура теплоносія на вході становить 80–89 °С. На підприємстві передбачений теплопункт для розділення мереж теплофікації і підігрівання гарячої води, обладнаний водонагрівачами теплообмінного типу і опалювальним вводом опалювальним котлом, які забезпечені пусковою апаратурою, приладами управління і автоматичного регулювання кількості і температури теплоносія для опалювання, гарячого водопостачання.
Для внутрішньої системи опалення передбачено використання води (пари, ін.) з температурою 60–70 °С.
В приміщеннях виробничих та торгівельних залах передбачене використання центрального опалення з установкою алюмінієвих радіаторів низького тиску марки Termal, з верхньою розводкою трубопроводів, в приміщеннях адміністративно-побутових використовується місцеве опалення за рахунок променевих панелей. У приміщеннях: виробничих влаштовано повітряну систему опалення із автоматичною системою управління для підтримки в робочий час розрахункової температури і відносної вологості повітря в межах 30–60%.
Система вентиляції (згідно СНиП 2.04.05–91 [7]) У закладі передбачено організацію природної вентиляції повітря, яка влаштована в наступних приміщеннях: адміністративно-побутових. Крім цього, в закладі наявна механічна припливна вентиляційна система, яка надає повітря об’ємом Vп=1360 м3 (формула 2.21) у такі приміщення закладу: як торгова зала. Витяжна вентиляція видаляє повітря забруднення газоподібними домішками в об’ємі Vв=1360 м3 (формула 2.22). Нею забезпечені приміщення всі виробничі приміщення. В приміщеннях виробничих передбачено місцеві вентиляційні відсоси продуктивністю Vмвв=244,2 м3 (формула 2.23).
|
Об’єм повітря для приплинної вентиляції, м3/год, визначається за формулою:
для
виробничих
приміщень
–
де
Для виробничих приміщень – Vп= 120 *3= 360 м3/год
для залів
– Для залів – Vв=250*4=1000 м3/год |
|
Об’єм повітря для витяжної вентиляції визначається за формулою
для залів
Для виробничих приміщень – Vп= 120 *3= 360м3/год
для залів
– Для залів – Vв=250*4=1000м3/год |
|
Об’єм повітря, м3/год, для місцевих вентиляційних відсосів визначається за формулою:
де U – потужність теплового устаткування над яким встановлено місцевий вентиляційний відсос, Вт; a – коефіцієнт, що враховує теплотворну здатність устаткування (22–35 м3/Вт a®max для приладів з відкритою нагрівальною поверхнею, для закритих приладів a®min) |
Для забезпечення комфортних умов перебування у залах закладу ресторану. встановлені місцеві, рециркуляційні, цілорічної дії системи кондиціювання повітря. Прилади призначені для підтримання температурного, вологісного режиму і фільтрації повітря. Додатково системи кондиціювання встановлені у адміністративних приміщеннях.
Система водопостачання. Водозабезпечення систем закладу здійснюється від міського водогону. На вводі системи у заклад влаштований водомірний вузол з встановленням лічильника марки ЛТ-80Х-11. У закладі організовано об’єднану тупикову, просту систему водопостачання з верхньою (ін.) розводкою, що відповідає вимогам СНиП 2.04.01–85 [8].
Система поділяється на: протипожежну (СНиП 2.01.02–85 [9]) – з оцинкованих труб Ж 20 мм з встановленням пожежних кранів; господарсько-побутову – з оцинкованих труб Ж 15 мм з підключенням до змішувачів та кранів; виробничу – з оцинкованих труб Ж 20 мм з підключенням до технологічного устаткування.
Для ремонту дільниць водопровідної мережі передбачаємо встановлення запірної арматури у колодязі за 20 м від місця вводу системи в будівлю, перед місцями приєднання технологічного і сантехнічного устаткування.
Система гарячого водозабезпечення приймається централізована від перегрівача в теплопункті з оцинкованих труб Ж 15 мм.
Система каналізації
В закладі рестоарнного господарства організовано зовнішню і внутрішню системи каналізації. Внутрішня включає побутову, виробничу системи каналізації відповідно вимог СНиП 2.04.01–85 [8].
Внутрішня каналізація будівлі складається з: приймальних пристроїв; відвідних ліній з чавунних труб Ж 50 мм; стояків, які виконуються з чавунних труб Ж 50 мм;
У доготівельних цехах та мийних – трапи Ж 100 мм
Стояки встановлені відкрито – біля стін, або приховано – у борознах і спеціальних шахтах. Стоки від побутової та виробничої каналізації збираються і відводяться до вуличної мережі окремо.
Зовнішня каналізація включає смітт’євидалення (каналізацію твердих відходів) і дощову каналізацію, яку виведено у дворову внутрішньо квартальну мережу.
Система енергопостачання. Енергозабезпечення закладу здійснюватиметься від об’єктної трансформаторної підстанції потужністю 2500 кВт, підключеної через підземну кабельну мережу до головного районного розподільного пункту.
Від трансформаторної підстанції до головного розподільного щита, розміщеного в електрощитовій закладу, прокладається чотирипровідна кабельна лінія напругою 380/220В. Електрощитова розташовується на першому поверсі підприємства. В електрощитовій на головному розподільному щиті розміщуються загальний вимикач, лічильники для обліку витрат електроенергії, вимірювальні прилади, запобіжники, вимикачі живильних групових щитів.
Електричні мережі поділені на силові з напругою 380 В і освітлювальні з напругою 220 В. Групові щити силової і освітлювальної мережі виконані окремо. Групові щити силової мережі розташовані поблизу споживачів із забезпеченням вільного доступу до них. Освітлювальна мережа підключена за магістральною схемою, силова – за радіальною.
Холодильне устаткування підключено до відокремлених групових щитів за радіальною схемою.
Блискавкозахист будівлі виконано відповідно до РД 34.21.122–87 [11] шляхом заземлення блискавкоприймача, функцію якого виконує металева покрівля будинку. Передбачено спуски, що заземлені по периметру будинку, й приєднані до зовнішнього контуру заземлення
Система сигналізації, зв’язку і телекомунікацій
В ресторані планується встановити комбіновану систему сигналізації ВБН В.2.5–78.11.01–2003 [13] (пожежну і охоронну). Датчики автоматичної охоронної сигналізації встановлені на вікнах, дверях, ін. елементах будівлі. Сигнал при спрацюванні сигналізації виводиться на центральний пост служби охорони. Датчики пожежної сигналізації встановлені в залах, коморах сухих продуктів, ін. В разі спрацювання сигналізації оповіщення виводиться на центральний пост районної пожежної частини.
В закладі передбачене влаштування наступних систем: міської радіотрансляційної мережі, міського телефонного зв’язку, встановлення систем супутникового, внутрішнього зв’язку, супутникового.
Системою міської радіотрансляційної мережі забезпечені такі приміщення закладу виробничі та побутові.
До ліній міського телефонного зв’язку підключені наступні приміщення в закладі: кабінет директора, контора, завідувача виробництвом. Передбачається отримання телефонних номерів у міському телефонному вузлі.
Пропозиції щодо дизайну
Інтер‘єр створено єдиною композицією в напрямі руху відвідувача до «місця за столом».
Вхідна зона представлена – вестибулем виконаним у червоних тонах з використанням фризу, освітлення штучне точкове верхнє у поєднанні з центральним; гардеробом відокремленим від об’єму вестибулю гардеробною стійкою з бенкетами. Увагу на гардеробі акцентовано використанням направленого світла.
Залу ресторану виконано з використанням природних матеріалів – дерево в поєднанні з фактурною штукатуркою. Зал оформлений музичними інструментами на стінах, пластинками та фотокартками відомих музичних рок гуртів. Підлога виконана із вмонтуванням підсвітки. Скатерки та серветки виконані у вигляді нотного стану. Під стелею на різних рівнях висять різнокольорові лампи-ліхтарики.
Визначення дизайнерських рішень з благоустрою території та оформленню інтер’єру приміщень для відвідувачів
Основною дизайнерською ідеєю запроектованого закладу ресторан «Rock-n-Roll cafe», у відповідності до прийнятої концепції, є музичний напрям. Цій тематиці підпорядкований весь комплекс рішень щодо зовнішньої композиції, інтер‘єру, одягу персоналу, меблів, технічного оснащення.
Зовнішня архітектурна композиція
Дизайн закладу починається з дальньої реклами, яка включає рекламу на транспорті, об’яви в газеті, біг-борди.
Дальній рекламний засіб – біг-борд, розташований на відстані 1 км, його інформаційний зміст (місцезнаходження ЗРГ, режим роботи, інформація про послуги, що пропонує). Розмір біг-борду 2х3 м, виконаний із врахуванням музичного напрямку Рок-н-Ролл. Для кращого сприйняття у вечірній час біг-борд матиме підсвітку.
Ближній рекламний засіб – біг-борд, розташований на відстані 0,2 км, на перехрестях з детальною інформацією про заклад. Рекламний засіб на території закладу на фасаді будівлі вивіска, табличка біля входу з назвою та режимом роботи закладу.
Благоустрій території проектованого виконується після розробки генерального плану, тобто зонування ділянки і розміщення основної та допоміжних будівель і споруд.
Заходи з благоустрою реалізовані у наступних елементах: пішохідна доріжка викладені плиткою та має ширину 3 м. По обидва боки від неї розташовані клумби з квітками. Для освітлення в вечірній час застосовані декоративні ліхтарі висотою 2 м. Місце відпочинку відвідувачів побудоване з розрахунку 0,1м2 на 1 місце; що дорівнює 8м2, оздоблена лавочками з дерева та квітами.
Головний фасад будівлі має пастельне забарвлення. Низ будівлі оформлений декоративним камінням.
Будівельно-технічні показники проекту
Результати розрахунків будівельно-технічних показників проекту зведені у таблицю 2.37
Таблиця 2.37. Будівельно-технічні показники проекту
| № з/п | Найменування показника | Одиниця виміру | Значення показника |
| Площа ділянки під будівництво, Sд | м2 | 2760 | |
| Площа будівлі закладу, Sб | м2 | 720 | |
| Коефіцієнт забудови, кз | 3,76 | ||
| Площа озеленення, Sоз | м2 | 1116 | |
| Коефіцієнт озеленення, коз | 2,5 | ||
| Загальна площа закладу, Sзаг | м2 | 720 | |
| Корисна площа закладу, Sк | м2 | ||
| Будівельний об’єм закладу, Vб | м3 | 6006 | |
| Вартість будівництва (капітальні вкладення), ВА+Б | тис. грн. | 6078,1 | |
| Питомі показники вартості будівництва | |||
| Вартість 1 місця | тис. грн. | 14749 | |
| Вартість 1 м2 загальної площі | тис. грн. | 1,97 | |
| Вартість 1 м3 об’єму будівлі | тис. грн. | 0,29 | |
Кошторис будівництва
Попередню вартість будівництва закладу ресторанного господарства розраховано за укрупненими показниками вартості загально будівельних робіт:
,
(2.24)
де Взбр – вартість загально будівельних робіт, грн.;
N – потужність проектованого підприємства, місць;
Y – норматив питомої вартості загально будівельних робіт на одиницю потужності, у.о.
КТ – територіальний поправочний коефіцієнт;
ІК – офіційний валютний курс гривні (до USD), грн./$;
ІР – індекс цін нормативний, встановлений для визначення кошторисної вартості будівництва Держкомітетом України у справах містобудування і архітектури (ІР=0,77).
грн.
При розрахунку вартості винно-сокового бару:
грн.
При розробці
проекту комплексного
закладу ресторанного
господарства,
сумарний розмір
вартості загально
будівельних
робіт(
)
визначається
за формулою:
(2.25)
де, kп – поправочний коефіцієнт для винно-сокового бару – 0,75;
для ресторану – 1,0.
грн.
Розрахунок вартості будівництва зводимо у зведений кошторис (ЗКР), за основу якого прийнята розрахункова вартість будівництва, а інші витрати (глави кошторису) співвідносяться до цієї цифри (суми).
Значення вартості загально будівельних робіт є витратами за главою 2.1. ЗКР.
Таблиця 2.38. Зведений кошторисний розрахунок
| № глав | Стаття витрат | Рекомендовані співвідношення вартості | Розмір витрат, тис. грн. |
|
Розділ А. Базисна вартість будівництва |
|||
| 1 | Підготовка території будівництва. | 2% від вартості будівництва по гл. 2 | 55.3 |
| 2 | Основні об’єкти будівництва, у т.ч. | дані розрахунки з них: | |
| 2.1 |
Загальнобудівельні
роботи. ( |
56% | 1920 |
| 2.2 | Електротехнічні роботи. | 7% | 134.4 |
| 2.3 | Сантехнічні роботи. | 5% | 96 |
| 2.4 | Зв’язок та сигналізація. | 2% | 38.4 |
| 2.5 | Устаткування, меблі та інвентар. | 30% | 960 |
|
Разом за главою 2. |
100% |
3148.8 |
|
| 3 | Об’єкти підсобного та обслуговуючого призначення. | 5% гл. 2 | 157,4 |
| 4 | Об’єкти енергетичного господарства. | 1% гл. 2 | 31,5 |
| 5 | Об’єкти транспортного господарства та зв’язку. | 0,5% гл. 2 | 15,7 |
| 6 | Зовнішні мережі та споруди водопостачання, каналізації, теплопостачання та газопостачання. | 12% гл. 2 | 377,8 |
| 7 | Благоустрій і озеленення території. | 5% гл. 2 | 157,4 |
| Разом за главами 1–7. |
3888,6 |
||
| 8 | Тимчасові будівлі та споруди. | 1,5% гл. 1–7 | 58,3 |
| 9 | Інші роботи та витрати. | 9% гл. 1–7 | 349,9 |
| Разом за главами 1–9. |
4296,8 |
||
| 10 | Утримання дирекції (технічний нагляд) об’єкта, що будується, та авторський нагляд. | 2% за гл. 1–7 | 77,8 |
| 11 | Підготовка експлуатаційних кадрів. | 0,7% гл. 1–9 | 30,1 |
| 12 | Проектні та вишукувальні роботи. | 8% гл. 1–7 | 311,1 |
|
Усього. Базисна вартість будівництва. |
4715,8 |
||
|
Розділ Б. Кошти на компенсацію витрат, пов’язаних із ринковими умовами проведення будівництва |
|||
| 1 | Обов’язкові платежі (податки та збори). | 40% гл. 1–9 | 1718,7 |
| 2 | Резервний компенсаційний фонд Замовника. | 8% від суми базисної вартості. | 377,3 |
| Усього по розділу Б: |
2096 |
1135,9 |
|
| Загалом сума витрат на будівництво, ВА+Б: |
6811,8 |
4116,16 |
Розрахунок експлуатаційних показників проекту
Комплексний заклад ресторанного господарства є підприємством з колективною формою власності. Будівництво розпочнеться після затвердження проектної документації. У таблиці 2.2.4 наведено (згідно ДБН А.2.2–3–2004) склад основних даних та техніко-економічних показників, які включаються в розпорядчий документ про затвердження проекту на будівництво громадських споруд, до яких відноситься проектований нами комплексний заклад ресторанного господарства.
Таблиця 2.39. Склад основних даних та техніко-економічних показників для розпорядчого документу про затвердження проекту на будівництво громадських споруд
| № з/п | Основні дані | Показники |
| 1. | Найменування будівлі, місце розташування | Комплексний заклад ресторанного господарства. Адреса: м. Чернівці, вул. О. Кобилянської |
| 2. | Характер будівництва | Нове будівництво |
| 3. | Вартість будівництва, в т. ч. будівельно-монтажні роботи, тис. грн. | 6811,8 |
| 4. | Поверховість будівлі | Одноповерхова будівля |
| 5. | Загальна площа, м2 | 720 |
| 6. | Корисна площа, м2 | 700 |
| 7. | Розрахункова площа, м2 | 432 |
| 8. | Будівельний об’єм будівлі, м3 | 7603,2 |
| 9. | Площа забудови, м2 | 453,6 |
| 10. | Площа будівельної ділянки, м2 | 2790 |
| 11. | Потужність закладу, місць | 120 |
| 12. |
Показники енергоефективності: річна потреба в паливі, Гкал річна потреба в воді, м3 річна потреба в електроенергії, кВт |
1601,38 15383 412755,5 |
| 13. |
Прізвища: головного архітектора проекту, автора проекту |
- - |
| 14. | Позитивне заключення держекспертизи | Проектна документація готова до початку будівельних робіт |
Визначення порядку здачі об’єкту в експлуатацію
Для прийняття об'єкта в експлуатацію створюється робоча комісія, до складу якої входять:
– представник замовника
– генеральний проектувальник
– генеральний підрядник (будівельні організації)
– експлуатаційна організація (дирекція)
– органи державного санітарно-епідеміологічного нагляду
– державна екологічна інспекція
– держгірпромнагляд.
Робоча комісія призначається замовником і повинна встановити відповідність об'єкта та змонтованого устаткування проекту, будівельно-монтажних робіт обов'язковим вимогам будівельних норм, результати комплексного випробування устаткування, підготовленість об'єкта до експлуатації (охорона праці та техніки безпеки, санітарія, пожежна безпека).
Робочою комісією складаються наступні документи:
1. Акт робочої комісії про прийняття устаткування після індивідуального випробування.
2. Акт робочої комісії про прийняття устаткування після комплексного випробування
3. Акт робочої комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта для представлення у державну приймальну комісію
4. Акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом закладу.
Одночасно органами районної чи міської виконавчої влади призначається державна технічна комісія у складі представників: експлуатаційної організації; замовника; генерального підрядника; генерального проектувальника; органів Державного архітектурно-будівельного контролю (голова ДТК); органів ДСЕН; Державного пожежного нагляду; Державної екологічної інспекції; Держгірпромнагляду; Органів державної виконавчої влади, на території яких розташовані побудовані об'єкти. Комісії надаються наступні матеріали:
• Перелік організацій, що брали участь у виконанні будівельно-монтажних робіт (види робіт та прізвища відповідальних);
• Комплект робочих креслень;
• Документи (сертифікати) про якість матеріалів, конструкцій та виробів;
• Акти про виконані роботи та акти про прийняття окремих відповідальних конструкцій
• Акти про випробування змонтованого устаткування, внутрішніх систем водопостачання, каналізації і вентиляції, зовнішніх інженерних мереж
• Акти про випробування зовнішніх, внутрішніх електроустановок і електромереж
• Акти про випробування обладнання телефонізації, радіофікації, телебачення, сигналізації і автоматики
• Акти про випробування обладнання пожежобезпеки, вибухобезпеки, блискавкозахисту
• Акти радіаційного обстеження об'єкта
• Журнали виконання робіт, авторського та технічного наглядів, матеріали перевірок органами державного нагляду в процесі будівництва
Додаткові матеріали:
• Довідка про усунення недоробок, що виявлені робочими комісіями
• Затверджена проектно-кошторисна документація і довідка про основні техніко-економічні показники об'єкта
• Перелік проектних, наукових та інших організацій, які брали участь у проектуванні об'єкта
• Документи на відведення земельної ділянки і дозвіл органів Держархбуд контролю на виконання будівельно-монтажних робіт
• Документ з геодезії, геології та гідрогеології ділянки будівництва Паспорти на устаткування та механізми
• Акти робочої комісії.
• Довідки міських експлуатаційних організацій по забезпеченню об'єкта інженерними комунікаціями та прийняті ними на обслуговування.
При виконанні інженерної частини було використано нормативні документи, які регламентують будівельну діяльність. Прийнято інженерно-будівельні рішення, такі як благоустрій території, конструктивні рішення будівлі, інженерні системи та дизайн приміщень і виконано архітектурно-будівельні та технологічні креслення.
2.3 Заходи щодо охорони праці, техніки безпеки, протипожежної безпеки та охорони навколишнього природного середовища
Створення служби охорони праці
Згідно з Законом України «Про охорону праці» та типовим положенням про службу охорони праці, в закладі, що проектується, незалежно від форми власності та виду діяльності, буде створена система управління охороною праці для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці. Враховуючи, що в закладі кількість працюючих перевищує 20 осіб, але менше 50, тому функції служби охорони праці будуть виконувати у порядку сумісництва (суміщення) особи, яка має відповідну підготовку, у складі комісії з питань охорони праці у закладі. Ці особи повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, зазначеним у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 16 лютого 1998 року №24. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників комісії з охорони праці будуть проводитися в установленому законодавством порядку під час прийняття на роботу та періодично один раз на три роки.
Основні завдання комісії з питань охорони праці:
Опрацювання ефективної системи управління охороною праці у закладі та сприяння удосконалення її діяльності кожного структурного підрозділу та кожного працівника;
Організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві;
Вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних технологій, сучасних засобів захисту працівників;
Контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших актів з охорони праці;
Інформування та надання роз’яснень працівникам закладу з питань охорони праці.
Документація при організації служби охорони праці закладу, що проектується
При організації системи управління охороною праці закладу буде будуть оформлені відповідні документи:
Наказ про створення комісії з питань охорони праці;
типові положення про комісію з питань охорони праці підприємства (ДНАОП 03.08.93 №72).
Заходи охорони праці у виробничих приміщеннях
Площа приміщення на одного працюючого згідно до санітарних норм не менше 4,5 м2, обўєм – 15 м3. Відповідно до ДНАОП 0.00–1.31–99 площа, на якій розташовується одне робоче місце з відеотерміналом становить не менше 6,0 м2, обўєм – 20 м3 (кабінет директора, зав. виробництвом, офіс тощо). У таблиці 2.1. наведені площі приміщень та обсяг на одне робоче місце.
Таблиця 2.1. Площа та обўєм виробничих приміщень, передбачених на одне робоче місце
| Приміщення | Кількість працюючих у зміну | На одного працюючого | |
| площа, м2 | обсяг, м3 | ||
| Для відвідувачів | |||
| Вестибюль (у т.ч. гардероб, туалетні кімнати) | 2 | 78 | 257 |
| Зала ресторану на 80 місць | 6 | 168 | 554 |
| Зала бару на 40 місць | 4 | 88 | 290 |
| Складські | |||
| Завантажувальна | 1 | 12 | 39.6 |
| Приміщення комірника | 1 | 6 | 20 |
| Виробничі | |||
| Овочевий цех | 1 | 15 | 49,5 |
| М’ясо-рибний цех | 1 | 21 | 69,3 |
| Гарячий цех | 3 | 60 | 198 |
| Холодний цех | 2 | 29 | 95,7 |
| Мийна кухонного посуду | 1 | 12 | 39,6 |
| Приміщення завідувача виробництвом | 1 | 12 | 39,6 |
| Мийна столового посуду | 2 | 20 | 66 |
| Адміністративно-побутові | |||
| Кабінет директора та контора | 3 | 25 | 82,5 |
Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщеннях закладу (батареї опалення, водопровідні труби) надійно захищені тепло-ізоляційним матеріалом.
Щоденно проводиться вологе прибирання. У заготівельних та доготівельних цехах, кабінеті завідувача виробництвом та приміщенні для персоналу розташовані медичні аптечки першої допомоги.
Приміщення для споживачів, заготівельні, доготівельні цехи та складські приміщення оснащені системами автоматичної пожежної сигналізації та переносними вогнегасниками.
Необхідна кількість вогнегасників та їх тип визначають залежно від вогнегасної спроможності та гранично захищуваної площі, категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою, а також враховуючи клас пожежі, горючих речовин та матеріалів у приміщенні. Класифікація пожеж наведена в табл. 2.2.
Таблиця 2.2. Класифікація пожеж
| Клас пожежі | Характеристика горючих речовин та матеріалів або об’єкта, що горить |
| А | Тверді речовини, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір). |
| (E) | Устаткування під напругою |
Для закладу харчування визначається з розрахунку 1 вогнегасник на 70 м2, приміщення або 1 вогнегасник на 20 м погонних коридору. Враховуючи, що проектуємий заклад відноситься до громадських будівель та споруд, в приміщення будуть розташовані: пінні та водні вогнегасники місткістю 10 л в складських приміщеннях; порошкові вогнегасники місткістю 2 л та вуглекислотні вогнегасники місткістю 2 л у виробничих приміщеннях та приміщеннях для споживачів. Тип та клас вогнегасників наведений в табл. 2.3.
Таблиця 2.3. Розрахунок необхідної кількості вогнегасників для ресторану та кафе
| Найменування груп приміщень | S, м2 | Вогнегасники | |
| Тип | Кількість | ||
|
Доготівельні цехи Заготівельні цехи |
75 30 |
ВВК-5 ВВК-5 |
2 2 |
|
Торгова зала ресторану та бару Технічні приміщення Коридори |
250 24 43 |
ВП-5 ВП-5 ВП-5 |
4 1 2 |
Санітарно-гігієнічні заходи
Важливе значення має освітлення. При проектуванні освітлення керувалися «Правилами будови електроустановок» (ПБЕ), будівельними нормами і правилами (СНиП). Природне освітлення має бути передбачене в торгових залах, гарячому, холодному, заготівельних цехах, в адміністративних приміщеннях, мийних, у вестибулі. В неохолоджуваних коморах, туалетних, душових, коридорах, освітлення штучне. У табл. 2.4 наведений вид освітлення в приміщеннях закладу.
Таблиця 2.4. Види систем освітлення, джерела світла та вибір світильників
| Приміщення | Системи освітлення | Джерела світла | Вибір світильників |
| Для відвідувачів | |||
| Вестибюль (у т.ч. гардероб, туалетні кімнати) | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Аванзал | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Зала ресторану на 80 місць | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Зала бару на 40 місць | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Складські | |||
| Завантажувальна | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Комора сухих продуктів | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Комора овочів | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Комора винно-горілчаних напоїв | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Комора та мийна тари | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Комора інвентарю | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Виробничі | Лампи денного освітлення | ||
| Гарячиц цех | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Холодний цех | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Овочевий цех | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| М’ясо-рибний цех | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Роздаткова | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Мийна кухонного посуду | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Приміщення завідувача виробництвом | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Сервізна | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Мийна столового посуду | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Адміністративно-побутові | Лампи денного освітлення | ||
| Білизняна | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Кабінет директора | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Контора | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
| Приміщення офіціантів | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Гардероб персоналу (у т.ч. душові, санвузли) | Штучне | Світильники | Лампи денного освітлення |
| Кімната персоналу | Суміщене | Природне, світильники | Лампи денного освітлення |
Рівень освітленості на робочих місцях буде складати не менше 300 лк.
Робота виробничого обладнання супроводжується значним рівнем шуму або вібрації, які спричиняють негативну дію не тільки на органи слуху, але й на нервову систему людини. Допустимий рівень шуму в механічних цехах не буде перевищувати 50 дБл.
У закладі будуть створені оптимальні умови мікроклімату (температури, відносної вологості та швидкості руху повітря) в робочій зоні виробничих приміщень в залежності від пори року та категорії виконуваної роботи (І, ІІ, ІІІ регламентовані ДСТУ 12.1.005–88. «ССБТ. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони»):
температура у виробничих приміщеннях, залежно від категорії робіт, від 16 до 20 0С у холодний період та від 22 до 24 0С у теплий період;
відносна вологість повітря, залежно від температури, у межах від 40 до 60% у теплий та холодний період;
швидкість руху повітря у межах від 0,1 до 0,5 м/с у теплий період та у межах від 0,1 до 0,3 м/с у холодний період.
Засоби та заходи електробезпеки при експлуатації устаткування
Перед розробкою заходів необхідно з’ясувати, до якої категорії електробезпеки належать окремі виробничі приміщення та згідно з цим розробити заходи електробезпеки в них (табл. 2.5).
Таблиця 2.5. Засоби та заходи щодо забезпечення безпечної експлуатації устаткування
|
Засоби забезпечення безпечної експлуатації устаткування |
Характеристика засобів |
|
Запобіжні пристосування |
В закладі будуть застосовуватися спеціальні реле, кінцеві вимикачі обладнання, які призначені для попереджування відключення та при несправності обладнання. |
|
Блокуючі пристрої |
На устаткуванні будуть встановлені механічні блокуючи пристрої, які будуть запобігати включення устаткування в неробочому стані. |
Буде передбачено:
1) Основними заходами захисту від ураження електричним струмом будуть:
забезпечення недоступності струмоведучих частин для випадкового доторкання;
забезпечення захисту від ураження струмом, який виникає внаслідок пошкодження ізоляції на металевих частинах обладнання.
Недоступність струмоведучих частин для випадкового доторкання забезпечується їх ізоляцією та огородженням. Огородження виконане у вигляді металевих сіток, які перешкоджають доторкання до струмоведучих частин. Ізоляція виконана з гуми та пластмас.
Для захисту працівників від напруги, що виникає при пошкодженні ізоляції, на частинах устаткування та на конструкціях, на яких воно змонтоване, як основні заходи буде застосовуватися заземлення та захисне відключення. Захисне відключення є індивідуальною системою захисту, яка забезпечує автоматичне відключення приладу протягом не більш 0,2 секунди у випадку замикання одної з фаз на корпус.
Розподільна і пускова апаратура захищається від випадкового доторкання, а також від проникнення в неї вологи та пилу.
Розподільні та пускові прилади мають написи та пояснюють їх призначення. Для запобігання травмування передбачене блокування огорож, а для опіків – теплова ізоляція, температура якої на зовнішній поверхні не перевищує 45 °С.
2) Захист від статичної електрики забезпечується тим, що все електричне обладнання буде заземлене металевим контуром. Контурне заземлення характерне тим, що його одиничні заземлювачі розміщуються по контуру площі, на якій знаходиться контурне заземлення. Опір контуру заземлення становить не більше 4 Ом. Захисне заземлення буде складатися з вертикальних стальних труб, вбитих в землю на глибину 0,7 м і з'єднаних між собою привареною стальною смугою.
2.3.6. Евакуація людей із приміщень та будівель
В уcix будівлях i спорудах на випадок пожежі буде передбачена i забезпечена евакуація людей з приміщень, що горять, через так звані евакуаційні виходи. Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть з приміщень назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль, запасні виходи. Кількість евакуаційних виходів з будівель 2.
Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення безпосередньо назовні. (Не перевищує значень, що регламентуються СНиП 2.09.02–85)
За вибухопожежною та пожежною небезпекою приміщення закладу відносяться до категорії Г та Д. Характеристика категорій приміщень наведена в табл. 2.45.
Евакуаційні шляхи (коридори, проходи, виходи, сходові марші та площадки, тамбури тощо) мають забезпечувати у випадку виникнення пожежі безпечну евакуацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель і споруд, протягом необхідного часу евакуації. так, як будівля відноситься до категорії В з загальним об’ємом будівлі до 15 тис. м3, то необхідний час для евакуації з виробничих приміщень складатиме 1,25 хвилин.
Таблиця 2.6. Характеристика категорій приміщень і будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
| Категорія приміщень | Характеристика речовин та матеріалів, що знаходяться (використовуються) в приміщенні |
| В | Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавлену стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум’я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо. |
План евакуації наданий у графічному вигляді.
Заходи з охорони навколишнього середовища
При розробці проекту було враховано заходи, які спрямовані на охорону навколишнього середовища та запобіганню його комплекс підприємств ресторанного господарства, спрямовує свою виробничу діяльність таким чином, щоб запобігти будь-якому забрудненню навколишнього середовища. Для цього будуть вживатися наступні заходи:
всі виробничі та побутові стоки будуть виходити тільки у зовнішню мережу міської каналізації;
для попередження забруднення каналізаційних стоків на підприємстві передбачені пиловловлювачі і жиро вловлювач;
для очищення повітря із виробничих приміщень встановлені очисні фільтри.
Для контролю за діяльністю підприємства з точки зору його впливу на оточуюче середовище у відповідності до ГОСТ 17.0.0.04–90 «Екологічний паспорт промислового підприємства», складений екологічний паспорт.
Екологічний паспорт підприємства – це комплекс даних, виражених через систему показників, що відбивають рівень використання підприємством природних ресурсів і рівень його впливу на оточуюче середовище.
3. Організаційно-економічний розділ
3.1 Управління закладом, що проектується
Визначення та обґрунтування організаційно-правового статусу комплексного закладу, що проектується
Для надання легітимності діяльності закладу, що проектується, обов’язковим є визначення організаційного та правового статусу суб’єкта господарювання. З цією метою деталізуємо процедуру утворення суб’єкта господарювання та складемо перелік