Xreferat.com » Рефераты по банковскому делу » Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами

Організація депозитних операцій комерційними банками з фізичними особами

завчасно відреагувати на можливі потреби клієнтів. Банки часто пропонують специфічні ощадні послуги дітям і підліткам. Це робиться (іноді навіть собі на збиток) для того, щоб навчити підростаюче покоління цінувати заощадження, довіряти банку як партнеру. Водночас, банк у такий спосіб готує для себе майбутніх клієнтів. Для банків такі методи мобілізації бажані тим, що вони сприяють збільшенню депозитів і стимулюють ощадливість вкладників.

Останнім часом у країнах Заходу клієнти банків одержали можливість користуватися так званими now-рахунками. Ці рахунки об’єднали в собі принципи збереження і використання строкових вкладів і вкладів до запитання: як тільки сума залишку на рахунку перевищує якийсь розмір, на неї починають нараховуватися проценти.

Для клієнтів now-рахунки вигідні тим, що, як і вклади до запитання, дають можливість проводити розрахунки за допомогою документа, що має силу засобу платежу, а головне, як і строкові вклади, надають право одержувати відповідний прибуток. Крім того, приватна особа може одержати кредит розміром до 50% залишку на рахунку. Для банку now-рахункуи привабливі тим, що кошти на них зберігаються протягом точно визначеного часу і можуть бути використані для довгострокових вкладень.

Ще одним перспективним способом залучення заощаджень населення в банківські вклади є supernow-рахунки, на які нараховується прибуток за плаваючою ставкою. Ці рахунки спробували у своїй практиці деякі вітчизняні банки, зокрема, Вабанк. Але, у відмінність від закордонного, українським варіантом не передбачено додаткових послуг. У інших країнах по такому вкладу дозволяється виписувати необмежену кількість чеків, застав із процентною ставкою, одержувати позичку під заставу нерухомості.

Серед поширених видів персональних депозитних рахунків варто виділити ощадні вклади з книжкою.

У силу сформованої історичної навички, в Україні, та й у всіх інших пострадянських державах, ощадні вклади з книжкою є найбільш популярними, тому що протягом усього життя багатьох поколінь радянських людей ніяких інших просто не було. Головна відмінна риса ощадної книжки використовуваної в західних банках є наявність на ній магнітної смуги або обов'язковий додаток до неї – магнітної картки. Наявність картки або магнітної смуги дозволило адаптувати стару систему обліку депозитних операцій із сучасним паперовим обліком (в електронному вигляді). Таким чином, клієнт, що має звичний йому носій інформації, має можливість одержати будь-яку послугу з грошима на його рахунку практично в будь-якій установі банку. Тобто будь-який оператор, що знаходиться у віддаленні від місця здійснення вкладної операції, має доступ до рахунку клієнта з правом проведення будь-якої операції. Даний приклад досить яскраво говорить про те, що незважаючи на дуже великий розвиток електронних банківських послуг, ощадна книжка не загубила своєї актуальності для визначеної категорії клієнтів.

Українським банкам доцільно було б також залучення заощаджень у депозити, що дало би можливість з'єднати риси строкового вкладу і вкладу до запитання, тобто дозволило діставати прибуток і щомісяця користуватися нарахованими відсотками. Внесок на supernow-рахунку умовно складається з двох частин: видатково-прибуткової і строково-накопичувальної. Спочатку накопичення сума видатково-прибуткової частини вкладу через визначений час (частіше через місяць) автоматично переводиться в стоково-накопичувальну, після чого на неї нараховуються відсотки. Нараховані за відсотками кошти відразу ж повертаються у видатково-прибуткову частину вкладу. Клієнт має право в будь-який час цілком або частково зняти нараховані за відсотками кошти, а також внести на рахунок будь-яку суму. Визначеного числа кожного місяця усі невитребувані вкладниками відсотки і довнесені суми також переводяться в видатково-накопичувальну частину вкладу.

Зараз і надалі більшість банків закордонних країн переходять до комплексного обслуговування клієнтів. Наприклад, сучасний комерційний банк США як правило виконує більш 100 видів операцій і послуг, кліринговий банк Англії – близько 150, а великий комерційний банк Японії – 300. Банки виконують повне обслуговування клієнтів: проводять розрахункове, касове, кредитне обслуговування, роблять розрахунок і виплату податків, консультують населення з питань інвестиції, дають сейфи для зберігання цінних паперів і цінностей, проводять трастові операції й ін

Далі реформування економіки, запровадження ринкових відносин вимагає постійного удосконалення системи грошового обігу, поліпшення розрахункового і касового обслуговування приватних осіб, що має забезпечити потреби, що швидко зростають, у платежах і прискорити оборот грошових коштів на умовах одночасного зменшення витрат грошового обігу і скорочення трудових витрат. Один із шляхів рішення цих проблем – бездокументальні технології розрахунків.

У наш час понад 200 країн світу розвивають банківські послуги на підставі кредитних карток, а безготівкова плата за товари і послуги в економічно розвинених країнах доходять 90% у структурі всіх грошових операцій.

Використання в Україні безготівкових розрахунків за допомогою пластикових карток, впроваджуваене останнім часом – один із перспективних шляхів залучення заощаджень населення в грошовий обіг країни.

За прогнозами й оцінками експертів, сьогодні на руках у населення України знаходиться сума вільних коштів, що еквівалентна 10 -15 мільярдам доларів США [47]. Природно, ці ресурси є великим кредитним потенціалом і при залученні їх у банківський оборот вони могли б зробити серйозний стимулюючий вплив на джерела фінансування активних операцій банку.

Важливим моментом у фінансовому менеджменті процес залучення грошей на банківські рахунки є виділення основних чинників, що стимулюють клієнтів до заощадження ресурсів саме в цьому банку. Дослідження мотивів вибору банку клієнтами показують, що на першому місці вони ставлять кількість і якість банківських послуг, що надаються, далі – ціна таких послуг у даному банку й в інших фінансово-кредитних інститутах, швидкість проведення операцій і тільки на останньому місці фігурує той факт, що клієнт користувався цим банком раніше.

Природно, що банку вигідніше, коли клієнти зберігають свої ресурси на поточних, а не на депозитних рахунках, оскільки це набагато скорочує операційні витрати банку у вигляді кредитових відсотків (відсотки, що виплачуються банком по своїх пасивних рахунках). Водночас зрозумулі і прямо протилежні бажання клієнтів – власників коштів.

Тому у фінансовому менеджменті комерційних банків необхідно створювати умови, що запобігають відливу залишків грошей з поточних рахунків клієнтів на депозитні рахунки в інших банках. З цією ціллю встановлення високої процентної ставки на депозити є для банку найпростішим і дорогим методом.

Для оперативного управлінням залишками вкладів на рахунках необхідний тісний взаємозв'язок із клієнтом, оскільки в більшості випадків гроші клієнта не приносять йому прибуток у виді відсотків. Фінансові менеджери банку повинні враховувати: завжди існує визначена частина коштів, що зберігається протягом року на поточних рахунках клієнтів, що можуть бути переведені на депозитні рахунки.


Висновки


Комерційні банки – це специфічні грошово-кредитні установи, які з’явилися в Україні в 1991–1992 р. головним компонентом їхньої діяльності є грошові кошти, а головною метою діяльності – отримання прибутку. Для досягнення цієї мети комерційні банки повинні вміти оптимізувати обсяги і структуру своїх грошових ресурсів, а основним джерелом банківських ресурсів є залучені й запозичені кошти.

Виходячи з вище зазначеного, можна вважати, що у фінансовій стратегії комерційного банку, спрямованій на мотивацію суб’єктів ринку і збереження коштів у банку, слід застосовувати комплексний підхід. Тобто банк має створювати конкурентоздатні умови залучення коштів не лише для клієнта, а й забезпечити максимально можливий перелік послуг для тих суб’єктів ринку, з якими клієнт здійснює операції в процесі своєї діяльності. Акумуляція коштів кредиторів на строкових рахунках, яка зменшує частку грошових ресурсів, сконцентрованих на рахунках «до запитання» сприяє поліпшенню показників ліквідності та через них – фінансової стійкості банку.

Підсумовуючи сказане можна виділити важливе завдання комерційного банку – це підтримання постійного балансу між потребами в ресурсах і можливостями їх придбання в умовах, що забезпечують фінансову стійкість і задоволення інтересів партнерів та клієнтів. При цьому необхідним принципом є дотримання банком вимоги достатності ресурсів: обсяг мобілізованих на грошово-кредитному ринку засобів повинен бути не меншим, але й не більшим, ніж це потрібно для розміщення коштів у найприбутковіших операціях. Тому для кожного комерційного банку актуальною є розробка програми регулювання і розміщення ресурсів, визначення сфери найдохідніших вкладень коштів у кредити й інвестиційні проекти на певний період, аналіз виконання програм. При оцінці банківських операцій доцільно застосувати комплексний підхід, що враховує всю сукупність питань, які пов’язані з конкретною угодою і водночас відображають загальний стан ресурсного забезпечення банку.

Принцип стійкості ресурсної бази потребує від банку більше уваги приділяти надійним ресурсним джерелам, до яких насамперед належать строкові депозити. Завдяки цим депозитам банки можуть вільно маневрувати залученими ресурсами у межах визначеного терміну за умови адекватного резервування. Світовий досвід переконує, що найстійкішим ресурсом для банку є депозити фізичних осіб, по яких спостерігається значно менший рух коштів, на відміну від депозитів юридичних осіб.

Отже, підбиваючи підсумки, доцільно зазначити, що першочергова орієнтація комерційних банків на сучасному етапі полягає у формуванні фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку шляхом народжування грошової частини власного капіталу та залучення довгострокових депозитів від населення і суб’єктів господарювання.

Ось чому створення сприятливого середовища, в якому КБ мали б змогу, з одного боку, мобілізувати банківські ресурси, а, з другого, здійснювати інвестиції, має стати головною метою банківської політики.

На сьогодні можна спостерігати досить жорстку конкуренцію серед комерційних банків України на ринку депозитів фізичних осіб, тому основним завданням банків в цій конкурентній боротьбі є впровадження ефективного механізму управління депозитами населення.

Аналізуючи зобов’язання АКБ «Укрсоцбанк» треба відмітити, що депозити фізичних осіб банку є одним з основних джерел формування ресурсного потенціалу банка. Тому менеджери банку приділяють значну увагу до процесу управління вкладами фізичних осіб.

Збільшення коштів на рахунках фізичних осіб свідчить про тенденцію зростання довіри населення до банків, розширення спектру банківських послуг для населення, запровадження нових банківських продуктів з обслуговування населення. Збільшення коштів на рахунках фізичних осіб свідчить про тенденцію зростання довіри населення до банків, розширення спектру банківських послуг для населення, запровадження нових банківських продуктів з обслуговування населення.

Механізм захисту вкладів населення – це основа довіри людей до банківської системи зокрема та економічних процесів в державі загалом. Проблема захисту вкладників має першочергове економічне, політичне і соціальне значення. Вирішення цієї проблеми як для держави, так і для банківської системи має дуже важливе значення, а існуюче становище ускладнюється тим, що в нашій банківській системі ще не завершився період становлення. Він характеризується нестабільністю, дефіцитом професіоналізму, високим рівнем кримінальності та іншими суттєвими недоліками. Відсутні також ефективні програми реформування економіки, а це перешкоджає здоровому розвитку економічної системи.

Механізм гарантування вкладів – це система основних елементів, які регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень в галузі страхування депозитів, без яких система ефективно діяти не може. Організація та членство в системі страхування депозитів передбачає вивчення таких важливих питань, як охоплення фінансових установ, організаційні форми побудови системи та державна підтримка.

Вивчення досвіду роботи систем страхування депозитів (гарантування вкладів) в інших країнах показує, що система гарантування вкладів в Україні має перспективи для розвитку. Практична діяльність Фонду показує як сильні, так і слабкі сторони створеної системи гарантування вкладів, що спонукає як сам Фонд, так Національний банк України та Уряд розглядати можливі шляхи подальшого розвитку системи гарантування вкладів.

Критерії ефективного функціонування системи гарантування передбачають:

 надання правових та регулятивних повноважень Фонду;

 обов’язкове членство банків в системі гарантування вкладів;

 запобігання входженню в систему гарантування фінансово слабких банків;

 прискорення виплат гарантованих сум відшкодувань вкладникам;

 встановлення обмеженого покриття для гарантування вкладів;

 забезпечення незалежного статусу Фонду як спеціального державного органу, на який покладено функції гарантування вкладів.

Проаналізувавши стан організації депозитних операцій та структуру депозитного портфеля філії – Полтавської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» можна зробити висновок що, значні темпи приросту залучених коштів свідчать про високий ступінь довіри до банку з боку його клієнтів. Депозитна політика філії направлена на залучення ощадних вкладів, але несприятливі економічні процеси змусили банк перейти до короткострокового залучення коштів, але банк постійно працює над тим, щоб запропонувати клієнтам на вигідних умовах нові види вкладів.

Враховуючи, що власні та запозичені кошти займають незначну питому вагу в обсязі ресурсів банку, особливе місце серед заходів, спрямованих на зростання його доходності, займає депозитна політика. Змістом її є залученя банком найдешевших і найраціональніших з точки зору їх використання, коштів юридичних та фізичних осіб.

Депозитна база банку формується із значної кількості клієнтських рахунків, що свідчить про роздрібний характер депозитних послуг і вимагає докладання значних зусиль з боку банку до залучення їх.

Саме ці обставини зумовлюють необхідність використання маркетингу при формуванні депозитної бази комерційного банку.

Вважаємо, що запропоновані в дипломній роботі напрямки вдосконалення організації депозитних операцій з фізичними особами, дозволять покращити стан залучення коштів фізичних осіб, що в свою чергу позитивно вплине на обсяг і структуру депозитних ресурсів банку.


Список використаних джерел


Алексеєнко М. Ресурсна база банку та роль ощадних (депозитних) сертифікатів у її формуванні // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України (укр.). – 2004. – №3. – C.189–193

Алексеєнко М.Д. Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення // Економіка України (укр). – 2002. – №3 – с. 17–24

Банковский портфель – (Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста)/ отв. ред. Коробов Ю.И., Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. – М.: «СОМИНТЕК», 1994.-с. 485.

Берназюк Я. «Проблемні питання сплати банками збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» // Вісник НБУ-2004. – №7-с. 41–45.

Бицька Н. Кошти населення у формуванні ресурсної бази банків // Вісник Національного банку України (укр.). – 2004. – №12. – C.26–28

Білик О.І. Основні принципи формування заощаджень в Україні // Вісник Української академії банківської справи. – 2004. – №2. – C.31–37

Богданов В., Драч Н. «Система удаленного обслуживания клиентов» // Корпоративніе системі. – 2001. – №3.-с. 52–54.

Большаков А.В. Международный опыт страхования банковских вкладов // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке (рус.). – 2004. – №9. – C.68–81

Бор М.З., Пятенко В.В. Менеджмент: организация, стратегия, планирование.-М.:, ИКЦ «ДИС, 1997, – с. 136.

В. Огієнко, Т. Раєвська. «Фонд нарантування вкладів фізичних осіб – гарант захисту «малих» вкладників в Україні» // Вісник Національного банку України. – 2001.– №6.-с. 39–44.

Васильченко З.М. Кошти населення у формуванні фінансових ресурсів банків // Фінанси України (укр.). – 2002. – №4. – C.94–104

Власенко О.О.РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ДЕПОЗИТІВ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ // Фінанси України (укр.). – 2006. – №3.

Вожжов А.П. Депозити до запитання у формуванні стабільної і керованої ресурсної бази банків // Вісник Національного банку України (укр.). – 2002. – №11. – C.5–8

Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц.-К.:КНЕУ, 2001.-с. 115.

Гайдак Д. «Організація сучасного банку» // Вісник Національного банку України. – 2002. – №2.-с. 20–22.

Голубович А.Д., Ситник А.В., Хенкин Б.Л., Самоукина Н.В., Управление банком: организационные структуры, персонал и внутренние коммуникации.-М.: АО «МЕНАТЕП-ИНФОРМ», 1995.-с. 201–208.

Гольченко І. Ощадні (депозитні) сертифікати: світовий досвід та перспективи розвитку в Україні // Цінні папери України (укр.). – 2003. – №13. – C.18–21

Гущина Т.В., Бахтерев Б.В. Особенности банковских связей с общественностью // Деньги и кредит. – 2000. – №1.-с. 32–35.

Д. Гладких. «Структкра та динаміка зростання банківських пасивів, або Колективний портрет українського вкладника» // Вісник Національного банку України. – 2001.– №12.-с. 34–40.

Дмитренко М.Г. Створення і запровадження в Україні ощадно-кредитної системи – домінанта власної інвестиційно-інноваційної політики // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 10: Збірник наукових праць: Наукове видання. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2004. – 386 c. – ISBN 966–566–241–4

Егоров Е.В., Романов А.В., Романова В.А. Маркетинг банковских услуг: Учеб. пособие/ Редактирование и подготовка учебного пособия к изданию – В.А. Романова.-М.: ТЕИС, 1999.-102 с.

Зволинський В. Приймання платежів від населення: здобутки і втрати // Вісник Національного банку України. – 1999. – №10.-с. 45–47.

Иду на VIP. На что готов банк для очень Важной Персоны (VIP) // Бизнес. – 2001. – №1–3.-с. 21–23.

Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики, затверджена Постановою Правління НБУ від 15.09.2004 р. №435.

КАРНАУХ Т.І. Депозитні операції // БУХГАЛТЕРІЯ – 2005- №19

Кириченко О.А. Банківський менеджмент: Навч.посіб. – 3-тє видан., перер. І доп.-К.: Знання-Прес, 2002–438 с.

Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств. Навчальний посібник.-К.: Видавничий дім «Скарби», 2001.-336 с.

Кожель Н. «Основні тенденції змін у структурі вкладів на українському депозитному ринку як свідчення зміцнення довіри до банків». // Вісник НБУ. – 2004. – №11.-с. 43–45.

Конопатська Л., Бондар Н. Актуальні проблеми страхування депозитів комерційних банків // Вісник Національного банку України (укр.). – 2001. – №11. – C.37–40

Копийчина А. Сети на клиента // Компаньон. – 2001. – №48.-с. 30–35.

Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Грудзевич Я., Вознюк М., Операції комерційних банків -4-те вид.-К.:Алеута, 2005–500 с.

Кочетков В.Н., Омельченко А.В. Основи економического анализа банковской деятельности, – К.:Украинско-финский інститут менеджмента и бизнеса, 1998–168 с.

Куршакова Н.Б. Маркетинг отношений: формирование спроса на банковские услуги // Банковские услуги. – 2001. – №6.-с. 18–21.

Левиков А. CRM: средство повышения лояльности клиента // Банковские технологии. – 2001. – №7.-с. 120–121.

Любунь О.С., Грушко В.І., Фінансовий менеджмент у банку. Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Видавничий Дім «Слово», 2004.-296 с.

М. Меламед. «Методологічні проблеми обчислення та аналізу заощаджень домашніх господарств» // Вісник Національного банку України. – 2000.– №02.-с. 15–18.

Михайлов Д. Операции банков по обслуживанию частных лиц // «МЭ и МО». – 1996. – №9.-с. 138–142.

Михно В. Интернет-банкинг: развитие и проблемы регулирования // Банковское дело. – 2001.– №11.-с. 35–41.

Мороз А.М. Банківські операції. К.: 2002 –476 с.

Нєізвєстна О.В. Операції комерційних банків по залученню коштів: сучасні технології та світові тенденції розвитку // Фондовий ринок (укр.). – 2001. – №31. – C.2–6

Нікітін А.В. Маркетинг у банку: Навч.метод. посібник для самост. вивч. Дисц.-К.:КНЕУ, 2001.-170 с.

О. Заруцька. «Деякі тенденції ринку депозитів» // Вісник Національного банку України. – 2001.– №10.-с. 7–10.

Огієнко В.І. Страхування вкладів як інструмент зміцнення банківської системи України. // Регіональна економіка (укр.). – 2002. – №1. – C.241–247

Онуфрієнко О. Правові аспекти створення національного депозитарію України // Підприємництво, господарство і право (укр.). – 2001. – №10. – C.17–20

Павлишин О.П. Гарантійні операції як засіб ефективної співпраці банку і клієнта // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 8: Збірник наукових праць. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2003. – 364 c. – ISBN 966–566–208–2

Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисц.-К.: КНЕУ, 2003.-347 с.

Письменна Л., Вознюк Н. Проблеми та шляхи вдосконалення обслуговування банками платіжного обороту населення // Вісник Національного банку України. – 1999. – №10. – с. 48–51.

Питер С. Роуз. Банковский менеджмент. Пер. С англ. Со 2-го изд.-М.:Дело, 1997–768 с.

Погорелов А. CRM – новая философия со старыми принципами // Стратегии. – 2002. – №1. – с. 14–20.

Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене Постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. №516.

Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами АКБ «Укрсоцбанк» Затверджено постановою Правління АКБ «Укрсоцбанк» №17–2 від 16.02.2004 р.

Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджені Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 №255.

Про банки і банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.2000 р.

Про порядок відкриття та використання рахунків в національній та іноземній валюті: Інструкція. Затверджена постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 р. із змінами та доповненнями.

Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Інструкція. Затверджена постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001 р.

Смоляр Ю. «Зарубіжний досвід організації заощаджень населення та можливості його використання в Україні.» // Банківська справа. – 2003. №1. – с. 80–87.

Турбанов А.В. Система страхования вкладов – необходимый элемент поддержания стабильности банковской системы // Деньги и кредит (рус.). – 2004. – №9. – C.7–11

Шелудько Н. Система страхування вкладників в Україні: проблеми і перспективи // Економіка України (укр.). – 2002. – №8. – C.20–26

Шпрингель В., Павлушина М. Рынок банковских депозитов: тенденции и перспективы // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке (рус.). – 2004. – №7. – C.75–81

www.bank.gov (сайт НБУ).

www.usb (сайт АКБ «Укрсоцбанк»)

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: