Xreferat.com » Рефераты по банковскому делу » Оцінка толерантністідо ризиків та система лімітів у банку. План зниження ризику втрати інфраструктури банку на випадок техногенних катастроф (на прикладі АКБ "Укрсиббанк")

Оцінка толерантністідо ризиків та система лімітів у банку. План зниження ризику втрати інфраструктури банку на випадок техногенних катастроф (на прикладі АКБ "Укрсиббанк")

та ін.;

- НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні явища, деградація грунтів чи надр, пожежі у природних екологічних системах, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність та масове отруєння людей, інфекційні захворювання свійських тварин, а саме сільськогосподарських, масова загибель диких тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами та шкідниками і т. ін.;

- НС соціально-політичного характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: збройні напади, захоплення і силове утримання важливих об'єктів або реальна загроза здійснення таких акцій; збройні напади, захоплення і силове утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза здійснення таких акцій; замах на життя керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, установлення вибухового пристрою у багатолюдних місцях, установі, організації, на підприємстві, у житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об'єктів їх зберігання, використання, перероблення та під час транспортування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викиданням уламків, реактивних та звичайних снарядів, нещасні випадки з людьми та ін.

- НС воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування звичайної зброї або зброї масового ураження, під час яких виникають вторинні чинники ураження населення, що визначаються окремими нормативними документами і тому в цьому Класифікаторі не деталізовані, а зазначені на найвищому рівні деталізації в угрупованні з кодом 40000 "НС воєнного характеру".

3. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на забезпечення техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу, експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків.

4. Функціональна підсистема запобігання НС – це складова частина єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - єдина державна система), яка включає підприємства, установи та організації, з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організовують проведення роботи із запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат у разі виникнення надзвичайної ситуації;

В табл.2.1 наведена класифікація основних техногенних надзвичайних ситуацій згідно «Державному класифікатору надзвичайних ситуацій» [5].


Таблиця 2.1

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного характеру

(основні фактори техногенної небезпеки діяльності банку) [5]

Код Назва
10000 НС ТЕХНОГЕННОГО ХАРАКТЕРУ
10100 Аварії (катастрофи) на транспорті
10110 Аварії на транспорті з викиданням (загрозою викидання) небезпечних та шкідливих речовин
10170 Аварії на трубопроводах
10171 Аварії на магістральних газопроводах
10172 Аварії на нафтопроводах та продуктопроводах
10200 Пожежі, вибухи
12010 Пожежі, вибухи у будівлях та спорудах
10211 Пожежі, вибухи у спорудах, на комунікаціях та технологічному обладнанні промислових об'єктів
10300 Аварії з викиданням (загрозою викидання) НХР на інших об'єктах (крім аварій на транспорті)
10400 Наявність у навколишньому середовищі шкідливих (забруднювальних) речовин понад ГДК
10500 Аварії з викиданням (загрозою викидання) РР (крім аварій на транспорті)
10600 Раптове руйнування будівель та споруд
10610 Руйнування елементів транспортних комунікацій
10620 Руйнування будівель та споруд виробничого призначення
10700 Аварії в електроенергетичних системах
10800 Аварії в системах життєзабезпечення
10810 Аварії у каналізаційних системах із скиданням і викиданням забруднювальних речовин
10820 Аварії у теплових мережах (системах гарячого водопостачання) холодної пори року
10830 Аварії у системах забезпечення населення питною водою
10840 Аварії на комунальних газопроводах
10900 Аварії систем зв'язку та телекомунікацій
11100 Гідродинамічні аварії
11110 Прориви гребель (дамб, шлюзів тощо) з утворенням хвиль прориву та катастрофічних затоплень

« Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підпри-ємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях (далі - Правила)» [13] визначають загальні вимоги до організації техногенної безпеки як складової частини цивільного захисту на підприємствах, в установах, організаціях (далі - об'єкти) та на небезпечних територіях і є обов'язковими для виконання керівниками органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, керівниками та посадовими особами підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, фізичними особами.

Порядок виконання заходів, які забезпечують дотримання Правил на об'єктах, визначається їх керівниками.

У разі, якщо обов'язки щодо забезпечення техногенної безпеки не обумовлювались договором, іншими угодами, відповідальність за забезпечення техногенної безпеки покладається на керівника об'єкта.

Вимоги техногенної безпеки повинні враховуватись органами містобудування та архітектури, забудовниками, проектними та будівельними організаціями під час проектування та забудови населених пунктів, будівництва, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд у їх проектно-будівельній документації.

Керівники та посадові особи об'єктів повинні забезпечувати виконання вимог техногенної безпеки шляхом:

- додержання вимог цих Правил, норм і стандартів щодо техногенної безпеки у сфері цивільного захисту, а також виконання приписів посадових осіб Державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки;

- розроблення та затвердження положень, інструкцій щодо виконання вимог техногенної безпеки на об'єктах, здійснення постійного контролю за їх дотриманням;

- організації навчання персоналу діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій;

- організації заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;

- фінансування витрат у порядку та обсягах, необхідних для повного і якісного забезпечення вимог техногенної безпеки.

Керівники ПНО або ОПН, крім того, повинні забезпечити:

- проведення ідентифікації та паспортизації відповідно до Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженого наказом МНС від 18.12.2000 N 338, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за N 62/5253 (у редакції наказу МНС від 16.08.2005 N 140, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01.09.2005 за N 970/11250);

- розробку планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій (далі - ПЛАС);

- розробку спеціальних заходів протиаварійного захисту відповідно до ПЛАС;

- створення матеріальних (об'єктових) резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру і їх наслідків;

- впровадження, експлуатацію та технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у випадку їх виникнення;

- створення відповідно до чинного законодавства аварійно-рятувальних служб та необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази;

- впровадження та утримання у робочому стані засобів зв'язку, аварійно-рятувальної техніки та обладнання і використання їх за призначенням;

- інформування органів, що відповідають за дії щодо локалізації та ліквідації аварії, про аварійні ситуації, які пов'язані з небезпечними речовинами і можуть завдати шкоди життю та здоров'ю населення і навколишньому середовищу;

- наявність постійно оновлювального запасу відповідних медичних препаратів, сучасних антидотів та інших фармацевтичних препаратів, у тому числі кисню.

Керівники ПНО або ОПН повинні на основі міжгалузевої і галузевої нормативної документації, рекомендацій, довідкової і науково-технічної літератури, а також з урахуванням аварій і аварійних ситуацій, що відбувалися на них та аналогічних об'єктах, здійснювати постійний аналіз небезпеки процесів виробництва, інформувати місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про всі небезпеки, які встановлені в процесі аналізу, та об'єкти, які можуть опинитися у прогнозованих зонах надзвичайних ситуацій, надавати їм результати виконаного аналізу небезпеки ПНО або ОПН, а також інші матеріали, які потрібні для планування заходів цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.

Керівники ПНО або ОПН та власники (орендарі) окремих територій, які визначені у Переліку об'єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2000 N 1214, повинні забезпечити укладення угод на постійне обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами.

Будь-які аварійні плани, робочі документи, посадові інструкції та інші організаційно-розпорядчі документи об'єктів, які стосуються заходів забезпечення техногенної безпеки, незалежно від характеру їх діяльності, повинні містити відповідні вимоги, наведені у цих Правилах.

Виконання основних вимог техногенної безпеки у сфері цивільного захисту передбачає наступне:

1. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні інформувати керівників усіх об'єктів, які за результатами прогнозу можуть опинитися у прогнозованих зонах надзвичайних ситуацій на ПНО або ОПН та небезпечних територіях, і надавати їм інформацію про заходи, що здійснюються місцевими органами виконавчої влади з метою зменшення впливу наслідків надзвичайних ситуацій при аваріях на відповідних ПНО або ОПН, про характер і обсяги допомоги, яку може бути надано силами територіальної підсистеми Системи.

2. Створення, збереження і раціональне використання матеріальних ресурсів, необхідних для запобігання надзвичайним ситуаціям, повинно здійснюватися за результатами прогнозу небезпеки, що може виникнути у разі аварії (надзвичайної ситуації) на ПНО або ОПН або на небезпечних територіях.

Резерви повинні створюватися, виходячи з максимальної гіпотетичної (прогнозованої) надзвичайної ситуації, характерної для конкретної території, галузі, об'єкта, а також передбаченого обсягу робіт з ліквідації її наслідків.

3. Забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту здійснюється відповідно до Порядку забезпечення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 N 1200.

Конкретні види ЗЗОД повинні відповідати небезпекам об'єкта і визначатися відповідними правилами (інструкціями).

На об'єктах, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, але потрапляють у зону можливих надзвичайних ситуацій при аваріях на ПНО або ОПН, ЗЗОД повинні зберігатися у місцях, які знаходяться поруч з маршрутами виводу (виходу) працівників з підприємства.

4. На ПНО або ОПН мають створюватися локальні (об'єктові) системи оповіщення, а на об'єктах, визначених у додатку до пункту 4.1 Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, затверджених наказом МНС від 15.05.2006 N 288, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за N 785/12659, системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення відповідно до затвердженої проектної документації.

Керівники об'єктів повинні визначити своїм рішенням (наказом) осіб та структурні ланки, які відповідають за експлуатаційно-технічне обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення і виконання завдань з оперативного оповіщення.

Оперативне оповіщення повинне здійснюватись за схемами оповіщення, які розробляються посадовими особами цивільного захисту об'єктів і затверджуються їх керівниками.

Об'єктові системи оповіщення повинні бути працездатними і включеними постійно.

Поруч з телефонними апаратами слід вивішувати таблички із зазначенням номера телефону для виклику аварійно-рятувальних служб.

5. Усі наймані працівники (далі - персонал) при прийнятті на роботу і за місцем роботи для набуття практичних навиків попередження аварій і ліквідації їх наслідків повинні проходити навчання діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій, про що у журналі реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки робляться відповідні записи .

Навчання персоналу діям та способам захисту на випадок виникнення аварійних ситуацій та аварій на підприємствах, в установах та організаціях проводиться у формі інструктажів та навчань, які проводяться в системі охорони праці, з включенням питань техногенної безпеки, відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого у Мін'юсті 15.02.2005 за N 231/10511.

За результатами інструктажів та навчань персонал підприємства повинен:

- знати та вміти виконувати встановлені на території підприємства вимоги стосовно власної безпеки та безпеки підприємства;

- знати основні телефони оперативних чергових аварійно-рятувальних формувань, у разі виявлення порушень негайно повідомляти їх про можливу небезпеку;

- знати правила поведінки при виникненні аварійних ситуацій та аварій, не припускатися дій, які можуть призвести до виникнення аварії або аварій та надзвичайних ситуацій;

- знати основні заходи та способи захисту від шкідливого впливу небезпечних речовин та наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру, порядок надання першої медичної допомоги потерпілим, правила користування засобами радіаційного, хімічного та колективного захисту.

На підприємстві, в установі та організації повинні бути вивішені на видному місці відповідні інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації (аварії).

6. Евакуація має забезпечити захист працюючого персоналу у разі неможливості вжиття інших заходів цивільного захисту під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру на ПНО або ОПН або на небезпечних територіях.

Для забезпечення безпосереднього планування, підготовки, проведення евакуації і розміщення працівників об'єкта у безпечних районах на об'єктах завчасно створюються евакуаційні комісії, а при необхідності - приймальні евакуаційні пункти (далі - евакуаційні органи).

Проведення евакуації здійснюється відповідно до Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 N 1432.

7. Заходи радіаційного та хімічного захисту повинні включатися окремими розділами до всіх планів, які передбачають виконання заходів цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного характеру, що пов'язані з можливим викидом у довкілля радіоактивних та небезпечних хімічних речовин.

При накладенні зон можливого забруднення від різних видів небезпечних хімічних речовин (далі - НХР) і зон радіоактивного забруднення, у яких може опинитися об'єкт на такому об'єкті і в аварійно-рятувальних формуваннях, які залучатимуться для виконання аварійно-рятувальних робіт у цих зонах, повинні використовуватись засоби захисту органів дихання від кожної конкретної НХР і засоби захисту органів дихання і шкіри від радіоактивних речовин або уніфіковані (багатофункціональні) засоби захисту, прилади радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

8. Керівники об'єктів, установ і організацій, які за характером своєї діяльності не відносяться до ПНО або ОПН, повинні враховувати можливу небезпеку, що може виникнути на їх територіях при виникненні надзвичайних ситуацій на ПНО або ОПН, і:

- розробляти плани захисту персоналу;

- забезпечувати персонал відповідними засобами захисту органів дихання;

- створювати відповідні евакуаційні органи, які мають здійснювати всі заходи, наведені у пункті 4.7 Правил;

- здійснювати взаємодію з керівництвом ПНО або ОПН щодо оповіщення про небезпеку, що може впливати на діяльність об'єкта;

- організовувати навчання персоналу діям у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

- виконувати інші вимоги цих Правил стосовно забезпечення техногенної безпеки на території своїх об'єктів.


Основні джерела техногенних загроз в діяльності банку та план організаційно-технічних заходів по мінімізації наслідків техногенних катастроф


Загрози, обумовлені технічними засобами ( техногенні джерела загроз) в комерційному банку можна розподілити на:

а) зовнішні техногенні джерела:

- засоби зв’язку та антенні башти мобільного радіозв’язку;

- локаційні поля аєродромних локаторів, які створюють підвищенні магнітоелектричні поля;

- мережі електропостачання та електроживлення;

- мережі інженерних комунікацій (газових, водопостачання та каналізації);

- транспорт, комунікаційні мережі якого проходять в районі установи банку;

- підприємства з небезпечним циклом виробництва, діяльність яких чи аварійні ситуації в їх діяльності можуть вплинути на діяльність банку;

- будівельні майданчики новобудов з вбиванням свай та створенням підвищенних вібраційних коливань фундаменту будови банку.

б) внутрішні техногенні джерела:

- неякісні електромережі внутри будови банку;

- неякісні інженерні комунікації (газові, водопостачання, каналізації та отоплення, ліфтового обладнання) внутри будівлі банку;

- неякісні технологічні засоби захисту будівлі банку від молнії ;

- неякісні системи захисного заземлення електромереж в будівлі банку;

- неякісний состав обладнання компьютерної мережі та локальних станцій в банку;

- неякісні системи технічного захисту інформації в локальних мережах від впливу зовнішніх електромагнітних джерел;

- відсутність систем територіального захисту обладнання локальних мереж, касових залів та грошових сховищ;

- неякісні системи пожарної та охоронної сигналізації;

- неякісні системи та пристрої пожежогасіння;

- неякісні системи забезпечення життєдіяльності персоналу (мікроклімат, системи вентиляції та отоплення, освітлення, захист персоналу від ураження електричним током, шкідливі випаровування з елементів будівельного оздоблення та меблів);

- відсутність систем резервування;

- відсутність систем термінової евакуації цінностей грошових сховищ в банку та сейфів з найбільш важливою документацією.

При надзвичайних ситуаціях техногенного характеру план дій по мінімізації їх впливу на діяльність банку повинен передбачати наступні розділи (розробляється адміністративно-господарчим управлінням банку та управліннями грошового обігу, автоматизації та інкасації при погодженні з службою безпеки діяльності банку):

а) при техногенних аваріях в зовнішніх системах:

- план задіяння систем резервного електрозабезпечення ( другий кабель електроживлення, задіяння блоку джерел безперервного електроживлення (акумуляторів), задіяння дизель – електростанції);

- план задіяння систем резервного комп’ютерно-модемного зв’язку на базі мобільної системи зв’язку.

б) при техногенних аваріях у внутрішніх системах:

план термінової евакуації клієнтів банку з будови банку як мінімум через 2 виходи з кожного поверху будівлі, окрім ліфтів;

план термінової евакуації персоналу банку, який незадіяний в плані евакуації цінностей, сейфів та електронного обладнання в банку;

план задіяння автоматичних та ручних систем пожежегасіння;

план задіяння автоматичних систем відкачування води з грошових сховищ при загрозі підтоплення на період евакуації цінностей;

план термінової евакуації грошових цінностей поза меж будівлі банку в резервну будівлю філії банку (при пожежах,повінях та техногенних аваріях стійкості будівлі банку);

план термінової евакуації сейфів з документацією банку поза меж будівлі банку в резервну будівлю філії банку(при пожежах,повінях та техногенних аваріях стійкості будівлі банку);

план термінової евакуації сейфів з електронними архівами «операційного дня» діяльності банку та електронної техніки (основних серверів) банку поза меж будівлі банку в резервну будівлю філії банку(при пожежах,повінях та техногенних аваріях стійкості будівлі банку);

план задіяння 2-х резервних вузлів управління банкоматами банку (перехід на режим блокування операцій з використанням каналів аварійного мобільного зв’язку);

план евакуації грошових сейфів з банкоматної мережі банку (при загрозі повені та підтоплення)

Поточний захист інформаційної інфраструктури сучасного «електронного банку» від техногенних факторів повинен здійснюватися згідно з «Правилами з технічного захисту інформації для приміщень банків, у яких обробляються електронні банківські документи» [12]:

Глава 3. Вимоги до комутаційних кімнат

3.1. До комутаційних кімнат належать приміщення, у яких установлено комутаційне обладнання, що виконує функції управління мережами банку та зв'язком з іншими установами і мережами загального користування.

3.2. Комутаційні кімнати слід обладнувати як приміщення з обмеженим доступом.

3.3. Комутаційні кімнати не повинні містити робочі місця для працівників банку.

3.4. У кожній комутаційній кімнаті повинен вестися журнал на паперових носіях, у якому відображаються:

дата та час відкриття і закриття кімнати;

прізвище працівника, який відвідав кімнату;

опис проведених робіт.

3.5. У разі розташування комутаційного обладнання в комутаційних шафах, які розташовані в коридорах або інших приміщеннях банку, такі шафи мають бути обладнані датчиками на відкриття і пожежними датчиками з виведенням їх сигналів на робочі місця осіб, які відповідають за мережеве обладнання, або на пульт служби централізованої охорони. Допускається обладнання комутаційних шаф замість датчиків на відкриття засобами для опечатування з обов'язковою перевіркою цілісності відбитків печаток не рідше одного разу на тиждень.

Глава 4. Вимоги до серверних приміщень і приміщень електронних архівів

4.1. Технічний захист інформації в серверних приміщеннях і приміщеннях електронних архівів здійснюється за допомогою екранування приміщення або використання екранованих шаф, екранованих сейфів (клас опору до злому не нижче II), екранованих кабін з метою запобігання витоку інформації через побічні випромінювання і наводи, а також від порушення її цілісності внаслідок впливу зовнішніх електромагнітних полів (або зменшення такого впливу).

4.2. Забороняється розміщення робочих місць працівників банку в серверних приміщеннях.

4.3. Допускається використання екранованих шаф (сейфів) для розміщення серверів баз даних, серверів прикладних задач тощо, а також електронних архівів у приміщеннях з обмеженим доступом. У разі використання екранованих шаф (сейфів) вони повинні мати сертифікат відповідності, виданий Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.

4.4. Серверні приміщення та приміщення електронних архівів рекомендується розташовувати у віддалених один від одного кінцях будівлі. Якщо є така змога, ці приміщення розташовують у внутрішній частині будівлі або з боку внутрішнього двору.

4.5. Серверні приміщення та приміщення електронних архівів рекомендується розташовувати в приміщеннях без вікон. Це не поширюється на старі приміщення, що реконструюються, та на неекрановані приміщення, у яких установлені екрановані шафи (сейфи).

4.6. Для запобігання несанкціонованому доступу до серверних приміщень та приміщень електронних архівів їх двері повинні бути обладнані автоматизованою системою доступу або кодовим замком, не менше ніж двома рубежами охоронної сигналізації, кожний з яких підключений окремими кодами до приймально-контрольних приладів, установлених на посту охорони банку та/або суб'єкта охорони банку.

4.7. Серверні приміщення та приміщення електронних архівів мають бути обладнані системою оповіщення під час пожежі та автоматичною системою газового пожежогасіння. Внутрішні поверхні цих приміщень облицьовуються пожежобезпечними матеріалами, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам.

4.8. З метою недопущення проникнення через повітропроводи системи вентиляції та канали для введення кабелів і комунікацій до серверних приміщень і приміщення електронних архівів сторонніх речовин їх слід обладнати вогнетривкими пробками чи вогнетривкими аварійними заслінками.

4.9. Серверні приміщення та приміщення електронних архівів обладнуються централізованою або окремою системою припливно-витяжної вентиляції з очищенням від пилу та окремою системою автоматичного кондиціювання повітря з очищенням від пилу, які повинні забезпечувати в приміщенні температуру повітря 18 - 24° C і відносну вологість не більше ніж 60 % у будь-яку пору року.

4.10. У кожному серверному приміщенні та приміщенні електронних архівів повинен вестися журнал на паперових носіях, у якому відображаються:

дата та час відкриття і закриття кімнати;

прізвище працівника, який відвідав кімнату;

опис проведених робіт.

Глава 5. Вимоги до екранованих приміщень

5.1. Екрановані приміщення повинні забезпечувати ефективність екранування не менше 20 дБ у діапазоні частот 0,15 - 1000 МГц.

5.2. Вимірювання ефективності екранування здійснюються юридичними особами, які мають ліцензію Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України на провадження господарської діяльності, пов'язаної з розробленням, виробництвом, впровадженням, обслуговуванням, дослідженням ефективності систем і засобів технічного захисту інформації, наданням послуг у галузі технічного захисту інформації. Для підрозділів Національного банку вимірювання здійснюються підрозділом Національного банку, який має дозвіл Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

5.3. Для виконання робіт з облаштування екранованих приміщень має розроблятися проект, який повинен містити:

перелік матеріалів для побудови конструкції екрана екранованого приміщення (далі - екран), способи його з'єднання та кріплення до стін;

конструкцію дверей;

типи кабелів і комунікацій та способи їх уведення в екрановане приміщення;

перелік і параметри обладнання, що розташоване в екранованому приміщенні;

параметри систем вентиляції, кондиціювання і газового пожежогасіння.

5.4. Для виготовлення екрана мають використовуватися такі матеріали:

сталь листова;

листи мідні, латунні та з її сплавів;

листи алюмінієві та з його сплавів;

сітка металева з розміром вічка не більше ніж 6 х 6 мм.

5.5. Під час виготовлення екрана слід дотримуватися таких вимог:

листи, що використовуються для виготовлення екрана, на всіх стиках зварюються внапуск суцільним швом або з'єднуються фальцем з подальшим пропаюванням місця з'єднання суцільним швом;

полотна сітки з'єднуються внапуск за допомогою паяння чи зварювання суцільним швом;

під час зварювання допускається використання переривчастого шва з проміжками між точками зварювання (паяння) не більше ніж 25 мм;

деталі кріплення в місцях їх проходження через екран зварюються (спаюються) з ним по периметру.

5.6. Екран не повинен мати гальванічного контакту з металевими деталями будівельних конструкцій.

5.7. Екранування дверних або віконних прорізів виконується за допомогою металевих дверей або віконниць (далі - двері).

5.8. Для забезпечення електричного контакту дверей з коробкою по периметру встановлюють контактний пристрій: гребінчасті контакти з кроком гребінки не більше ніж 25 мм з корозієстійкого пружного матеріалу (наприклад, з берилієвої бронзи) або сріблене чи луджене обплетення (з пружного матеріалу чи з гумовим джгутом усередині), яке укладають на планку з корозієстійкого матеріалу (наприклад, з нержавіючої сталі).

Дверну коробку з'єднують з екраном за допомогою зварювання чи паяння. По периметру прилягання дверей до дверної коробки на останній прокладається контактна планка з корозієстійкого матеріалу, яка призначена для електричного контакту з контактним пристроєм.

Гребінчасті контакти і планки кріпляться до зачищеної поверхні дверей (коробки) гвинтами з кроком не більше ніж 50 мм. Допускається встановлення контактного пристрою на дверній коробці, а контактної планки - на дверях.

5.9. Для забезпечення електричного контакту дверей з коробкою по периметру їх обладнують замковим пристроєм, конструкція якого забезпечує притискання дверей до коробки.

Замковий пристрій повинен мати з обох боків дверей рукоятки. Вісь, яка їх з'єднує, оснащується спеціальним контактним пристроєм, який забезпечує електричний контакт осі по її периметру з екранувальним полотном дверей, або ж вісь може бути виготовлена з діелектричного матеріалу та встановлена в патрубок, внутрішній діаметр якого не більше ніж 50 мм і довжина не менше двох діаметрів і який по периметру приварюється до екранувального полотна дверей.

Не рекомендується виготовляти двері з двох стулок тому, що в такому разі складніше забезпечити електричний контакт по периметру.

5.10. У разі реконструкції серверних приміщень, що мають вікна, для спрощення конструкції екранованого приміщення в результаті виключення з їх конструкції віконниць рекомендується між екраном і вікном залишити технологічну зону завширшки не менше ніж 1 метр. У цій зоні можна розмістити допоміжне обладнання (фільтри, систему вентиляції тощо).

5.11. Неметалеві (діелектричні) труби вводять в екрановане приміщення через металеві патрубки, поперечний розмір яких не більше ніж 50 мм і довжина не менше ніж два поперечних розміри (так звані хвилеподібні фільтри), які зварюють по периметру з екраном. Якщо площа перерізу такого патрубка недостатня, то трубу розривають і з'єднують за допомогою хвилеподібної стільникової решітки з поперечним розміром вічка не більше ніж 50 мм і завдовжки не менше ніж два поперечних розміри вічка. Цю стільникову решітку зварюють по периметру з екраном. Стільникову решітку можна виготовити з відрізків металевих кутиків із зварюванням усіх стиків або з патрубків з круглим перерізом, кінці яких з одного боку зварюються до листа з отворами по периметру кожного патрубка, або з патрубків з квадратним перерізом, кінці яких з одного боку зварені один з одним по периметру кожного патрубка. Усі зварювальні шви мають бути суцільними. Стільникова решітка зварюється по периметру з екраном. Замість стільникової решітки можна також використовувати сітку з вічком не більше ніж 6 х 6 мм, яка зварюється (спаюється) по периметру з екраном.

Якщо в неметалевій трубі циркулює провідна рідина, то вона може бути введена в екрановане приміщення через сталеву трубу з поперечним розміром не більше ніж 50 мм і завдовжки не менше ніж три метри, яка повинна по периметру введення зварюватися з екраном, або ж неметалева труба розривається і з'єднується через металевий штуцер, що проходить через екран і має з ним контакт по периметру.

5.12. У місцях уведення в екрановане приміщення металевих труб, що не є природними заземлювачами, їх зварюють по периметру до екрана, а якщо їх поперечний розмір перевищує 50 мм, то встановлюють хвилеподібну стільникову решітку або екранувальну сітку, яка зварюється (спаюється) по периметру з екраном. Для забезпечення легкої заміни труби рекомендується не зварювати її безпосередньо з екраном, а ввести через патрубок, який одним кінцем зварюється з екраном, а другим - з трубою по периметру.

5.13. Металеві труби, що є природними заземлювачами, можуть бути введені в екрановане приміщення через сталеві труби з поперечним розміром не більше ніж 50 мм і завдовжки не менше ніж три метри, які по периметру введення повинні приварюватися до екрана. Ці сталеві труби повинні бути ізольовані від металевих труб, що вводяться. Металеві труби, якщо ними не циркулює провідна рідина, можуть бути розірвані та з'єднані за допомогою відрізка неметалевої труби, який вводиться в екрановане приміщення, як зазначено вище.

5.14. Усі інформаційні кабелі, які виходять з екранованого приміщення назовні, повинні бути не нижче п'ятої категорії екранованими (наприклад, STP, FTP, SFTP), оптоволоконними або іншого типу, які забезпечують захист від електромагнітного випромінювання.

5.15. Кабелі електроживлення технологічного обладнання слід уводити через фільтри електроживлення.

5.16. Уведення всіх інших кабелів і проводів здійснюють через сталеві труби з поперечним розміром не більше ніж 50 мм і завдовжки не менше ніж три метри, які по периметру введення зварюються до екрана. Якщо ці заходи не забезпечать потрібної ефективності екранування, то рекомендується ці кабелі (крім інформаційних) увести через фільтри. Для інформаційних кабелів використовується феромагнітний порошок, який засипається в труби. Діелектричні оптоволоконні кабелі вводять через металеві патрубки поперечним розміром не більше ніж 50 мм і довжиною не менше ніж два поперечні розміри, які зварюють по периметру з екраном.

5.17. Слабкострумові та силові кабелі мають розміщуватися в різних пакетах.

5.18. Усередині екранованого приміщення прокладання кабельної мережі виконується в пластикових коробах. Коефіцієнт заповнення перетину короба чи труби не повинен перевищувати 65 %.

5.19. Фільтри електроживлення рекомендується встановлювати із зовнішнього боку екранованого приміщення біля місця введення електричних проводів. Проводи між фільтром і екраном прокладають у металевій трубі або в екранувальному обплетенні, які з'єднані як з фільтром, так і з екраном по периметру.

5.20. Заземлювач екранованого приміщення потрібно розташовувати не ближче ніж за 10 м до межі території, що охороняється, та інженерних комунікацій, що виходять за неї. Для систем заземлення не використовуються природні заземлювачі (трубопроводи, металеві конструкції будівлі тощо).

5.21. Провідник захисного заземлення в місці введення в екрановане приміщення зварюється по периметру з екраном. Провідник робочого заземлення, якщо воно ізольоване від захисного, потрібно вводити в екрановане приміщення або через фільтр, або через сталеву трубу з поперечним розміром не більше ніж 50 мм і завдовжки не менше ніж три метри, яка по периметру введення зварюється з екраном.

5.22. Завершальний етап, а саме етап здавання екранованого приміщення в експлуатацію, передбачає виконання таких заходів:

перевірку ефективності екранування з уведеними в екранованому приміщенні кабелями та комунікаціями;

дооснащення за

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: