Формування навички швидкого читання у молодших школярів
Кожен урок має формувати в учнів свідоме, правильне, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю. Для цього учні мають чітко розуміти лексичне значення і бачити ціле слово, а згодом – словосполучення, смислову фразу, речення. Тому велике значення на уроці необхідно надавати словниковій роботі, яка органічно випливає із завдань упродовж уроку. Спрямовують ЇЇ на збагачення активного словника учнів, на розвиток словотворчих навичок, уміння бачити в тексті художні засоби та використовувати їх у своєму мовленні. У ході словникової роботи необхідно працювати над розвитком швидкості читання, розширенням кута зору читця, розвитком уваги, зорової пам'яті, удосконаленням артикуляційних навичок. Завдання на класифікацію, вилучення зайвого, визначення спільних і відмінних ознак під час цієї роботи вчать дитину логічно мислити. А вміння є невід'ємною умовою успішного подальшого навчання. Під час завдань словникової роботи можна запропонувати учням такі вправи:
Прочитайте слово. Як можна сказати по-іншому?
Серед словосполучень знайдіть і назвіть ті, які вжиті в переносному значенні. Поясніть свою думку.
Замініть вислови словами з тексту.
Читання з наростанням швидкості.
Читання таблиць-пірамід для розширення кута зору.
Читання з різною силою голосу.
Якщо готувати кожний урок творчо, то цей ряд завдань можна продовжити залежно від конкретного тексту, мети, яку ставить перед собою вчитель.
В. О. Сухомлинський радив учителям початкових класів: "Навчіть усіх дітей читати так, щоб вони вміли читаючи думати і думаючи читати" [48]. Щоб досягти такого рівня читання, треба учнів навчити аналізувати текст, тобто осмислювати його тему, ідею, ставлення автора до того, що він пише, висловлювати свою оцінку щодо прочитаного, бачити в тексті художньо-виражальні засоби мови, запам'ятовувати їх з метою збагачення власної мовної культури. Крім цього, аналіз має сприяти і вдосконаленню навичок читання. Тому основним прийомом роботи над художнім твором є багаторазове звертання до тексту, перечитування його кожного разу після одержання нового завдання. Вибіркове читання застосовується на всіх етапах уроку: і під час бесіди за змістом, і в ході складання характеристики дійових осіб, словесних малюнків, порівняння фактів на початку твору і в кінці, під час обговорення ілюстрацій, прислів'їв до тексту, підготовки переказу, озвучування кадрів складеного за змістом прочитаного діафільму. Така організація роботи над текстом вчить дітей свідомо сприймати прочитане, вдосконалює навички швидкого інтонаційного читання, розвиває мову учнів.
Аналіз художнього твору можливий після емоційного первинного сприйняття тексту. Спираючись на безпосереднє розуміння змісту, подальша робота має поглиблювати і коригувати думки дітей щодо прочитаного. Після першого читання, залежно від літературного твору, його жанру, теми, складності, які розкривають емоційний вплив твору на учнів, слід поставити такі запитання:
Які почуття виникли у вас під час слухання оповідання?
Що вас вразило? Чому?
Що найбільше сподобалось? Чому?
До яких дій, вчинків спонукає це оповідання?
Відомо, що аналіз твору потребує багаторазового перечитування. Як зацікавити дитину, щоб для неї це було захоплюючою справою? Для цього перед кожним читанням треба ставити нове завдання, причому таке, щоб, шукаючи відповідь на нього, дитина відкривала для себе щось нове, чого не помітила раніше. Краще підбирати такі запитання, на які, звертаючись до тексту, відповісти неможливо. Отже, кожному учневі текст необхідно прочитати насамперед осмислено. Даючи запитання, які вимагають роздумів, учитель створює мовну ситуацію, спонукає учня до висловлення. У процесі аналізу діти проходять довгий шлях пошуку, сперечаються, відстоюють свою точку зору, вчаться розуміти інших людей. Учні вчаться висловлювати своє ставлення до прочитаного, оцінювати вчинки дійових осіб, виявляти мотиви їхньої поведінки, зіставляти вчинки персонажів, вибирають правильний вихід з тієї чи іншої ситуації. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати й себе, а отже, у них виробляється уміння жити серед людей, удосконалюються навички спілкування. Такі завдання формують моральну свідомість особистості. Наприклад:
зіставлення й порівняння вчинків дійових осіб;
складання характеристики дійової особи за допомогою опорних слів і без них;
знаходження слів, словосполучень для змалювання усного портрета, змалювання усного портрета;
складання порівняльної характеристики дійових осіб;
знаходження і читання речень, які передають хвилювання, тривожність, радість, злість;
читання найкрасивішого місця в оповіданні чи вірші (найсмішнішого, найнапруженішого моментів).
Обов'язково слід використовувати на уроках читання вправи на вироблення техніки читання. У букварний період навчання грамоти, оволодіння механізмом поскладового читання увага дітей фіксується на складовій та складо-буквенній структурі слова, яке прочитується. Внутрішній механізм читання являє собою складне явище з розгорнутою системою орієнтування зорового, мовленнєво-слухового, розумового характеру. Через зорові впізнавання букв, буквосполучень і окремих слів сигнали йдуть у ті частини мозку, де зберігаються знання про еталони-зразки букв, про їхні зв'язки із звуками, способи позначення відмінних ознак звукових варіантів різних фонем.
Зорові сигнали, які надійшли у мозок, дають поштовх і збуджують мовнорухові органи - язик, губи, гортань. Одночасно з мовноруховими збудженнями підключається тісно з ними пов'язане слухове сприймання, слух. Таким чином, при початковому читанні виникає своєрідне коло зв'язків - зорових, мовнорухових, слухових, які разом забезпечують розуміння, усвідомлення всього того, що здобуто під час активізації всіх трьох видів сприймання.
Принципово важливо з перших кроків формування початкової навички читання відпрацювати з учнями правильний набір зорово сприйнятих орієнтирів. Ними є такі графічні засоби писемного мовлення, як букви, що позначають на письмі голосні і приголосні, м'який знак, апостроф, відстань між словами, наголос, розділові знаки.
У післябукварний період діти закріплюють усі згадані навички поскладового читання й поступово переходять до читання цілими словами. Подальше удосконалення вміння читати досягається, по-перше, шляхом удосконалення техніки читання, більшої її автоматизації, а, по-друге, поглибленням уваги до змісту того, що читається.
Ще однією з головних причин недосконалості навчання читати є незнання вчителями індивідуальних і вікових особливостей шестирічних першокласників. Перехід від дошкільного дитинства, де домінує гра, і шкільного життя, де основне - навчання, повинен бути педагогічно продуманим.
Шестирічні першокласники мають низький рівень вольової регуляції, сприймання, пам'яті, уваги, тобі йдеться про несформованість навчальної діяльності. Все це пов'язано з їхніми віковими особливостями і свідчить про необхідність використання гри під час організації навчальної роботи. Відомий педагог Ш. О. Амонашвілі зазначив, що шестилітні діти хочуть йти до школи і хочуть вчитися. "Однак, - пише він, - чи не схильний я до тієї думки, що шестилітні діти, якщо вони прийшли до школи і якщо виявляють інтерес до пізнавальних завдань, вже забувають про все інше і з відповідальністю беруться за навчання? Яким я став би наївним педагогом, далеким від реального життя дітей! Вся складність моєї роботи з ними в тому й полягає, що за будь-якого рівня знань вони залишаються дітьми, для яких гра - зміст життя".
Гра - найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини. Через те ігрові форми на уроці - це найоптимальніший шлях залучення дітей до навчання. Вона робить урок не тільки продуктивним і результативним, а й цікавим. Психологи стверджують, що шестилітні першокласники цілком здатні успішно оволодіти навичкою читання. Але діти шести років протягом року навчання грамоти оволодівають поскладовим плавним, а деякі побуквеним читанням. А за допомогою поданої нижче системи ігрових форм навчання читання першокласники на кінець року можуть оволодіти читанням цілими словами.
Захоплюючись грою із словесним матеріалом, діти не помічають, як у них формується ряд дуже важливих операцій, які лежать в основі читання. Оволодівши ними, вони непомітно для себе легко і швидко навчаються читати.
Оволодіння навичками читання шестилітніх першокласників здійснюється послідовно: у добукварний, букварний і післябукварний періоди. З метою реалізації завдань цих періодів пропонуємо зразки ігрових форм навчання читання.
Зачаровані звуки
Пропонуємо учням зобразити звуки і відгадати, що чи кого вони нагадують:
ж-ж-ж - летить жук;
з-з-з - заспівав комарик;
с-с-с - повзе вуж у траві;
ш-ш-ш - вітер шумить у лісі;
у-у-у - вітер виє і т. д.
Хто більше?
Пропонуємо дітям пригадати слова, в яких другий звук голосний (вода, цукор) або приголосний (стіл, олень).
Впіймай звук
Пропонуємо дітям плескати в долоньки, почувши в слові звук [ш]:
Шепче вітер: "Ша-ша-ша!
Шубку білочка знайшла!"
Шелестить трава похила:
"Шубку білочка купила!"
Шепчеш ти і вірю я:
"Шубка в білочки - своя".
Наступні вправи розвивають вміння артикулювати, вчать правильно дихати, запобігають регресіям (частому поверненню очей до вже прочитаного), формують уміння передбачати наступні літери, слова.
Знаходження за даним початком чи кінцем усього речення (або логічно закінченої частини).
Читання "вище норми" (читання опрацьованого тексту на швидкість).
Читання деформованих речень.
Читання незакінчених речень, їх доповнення і знаходження в тексті з метою перевірки, чи правильно закінчили.
Читання-гудіння (напівголосне) зі зміною темпу читання.
Читання наввипередки знайомого тексту.
Читання за обмежений час. Самоконтроль кількості прочитаного або взаємоперевірка.
Напівголосне читання сусідові.
Виробленню швидкості читання сприяють вправи на орієнтацію в тексті, а саме: знайти заданий уривок, опис, міркування, діалог, розмову і т. д., тобто вибіркове читання.
Вправи на миттєве сприйняття речення. Відтворення того, що запам'ятали.
Одночасно з аналізом змісту тексту йде робота над образним значенням слова, яка спрямована на вироблення уміння сприймати слово в контексті і вчить інтонувати його. Діти працюють і над виразністю читання, вчаться дотримуватись пауз між реченнями, інтонації кінця речень, пауз, підвищення і зниження тону голосу в середині речення, вчаться володіти силою голосу, користуватися логічним наголосом, емоційно забарвлювати своє читання відповідно до змісту того, що читає учень. Наприклад:
Читання з орієнтацією на розділові знаки.
Читання одного й того самого речення з різною інтонацією.
Інтонаційне читання скоромовок, речень із різними варіантами логічного наголосу в них.
Читання за особами.
Інсценування.
Читання за особами діалогу, випускаючи слова автора.
Знаходження і читання уривка, який можна прочитати презирливо, суворо, з проханням, з насмішкою, радісно, весело, сумно.
Читання пошепки, тихо, голосно.
• Складання плану тексту. Читання з логічним наголосом.
Творчість вчителя породжує творчість учня. Якщо на кожний урок намагатися підбирати такі види навчальної діяльності, які дають матеріал для роздумів, можливість виявити ініціативу і самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості, творчості, це зацікавить дітей, викликає позитивні емоції, сприятиме діяльності, пошуку, формуванню школяра як читача.
Пам'ятки
Заповіді читача для самостійної роботи з книжкою
Вибравши книжку для читання, згадай, чи знаєш ти інші твори цього автора.
Прочитай передмову, анотацію, розглянь ілюстрації та виріши, про який час розповість книга, про що вона.
"Товсту" книжку опановуй частинами.
Читаючи, звертай увагу, де і з ким відбуваються описані події. Спробуй уявити собі і конкретну обстановку, і героїв.
Виділяй усе незрозуміле, формулюй запитання і намагайся знайти на них відповідь самостійно: через ілюстрації або довідники.
Закриваючи книжку, ще раз подумай над її змістом у цілому, віднови в пам'яті головні події сюжету, образи персонажів і спробуй визначити, чим сподобалася тобі книжка, а чим - ні.
Пам'ятка 1
Взявши в руку книжку, прочитай:
а) заголовок;
б) прізвище автора (чи відомі тобі його книжки?);
в) де і коли видана книжка, для якого віку;
г) анотацію, зміст, передмову (якщо вони є).
Розглянь ілюстрації. Хто художник?
Поміркуй:
а) про що і про кого може йтися в книжці;
б) чи хотілося б тобі прочитати її.
Пам'ятка 2
Ти прочитав книжку. Після цього:
Познач слова, значення яких тобі невідоме.
Яка основна думка книжки (що хотів сказати автор)?
Чого вчить цей твір?
Склади план (для 3-го кл.).
Підготуй переказ.
Чи охоче ти читав книжку? Чому?
Назви дійових осіб (1-й кл.).
Що ти дізнався про героя прочитаного твору (2-й кл.)?
Чи хотілося б тобі прочитати інші твори цього автора або твори на подібні теми?
Пам'ятка 3
Вчись читати правильно
Стеж за словами на рядку, не переставляй їх.
Намагайся зрозуміти те, про що читаєш.
При читанні будь уважним до кожного слова.
Стеж за інтонацією.
Важливо правильно організувати дитяче читання, спрямувати його так, щоб дитина не розгубилась у книжковому морі, щоб до ЇЇ рук потрапляли найнеобхідніші твори, щоб спілкування з ними стало звичним, щоденним і, що дуже важливо, приємним заняттям. Саме дорослі мають свідомо й цілеспрямовано виховувати в дитині читача, починаючи з сім'ї, дитячого садка, молодших класів.
Організацію позакласного читання в школі важливо почати з виявлення читацьких інтересів, початкових умінь та навичок користування книжкою.
Анкета для виявлення читацьких інтересів, умінь та навичок учнів 1 класу (проводиться в усній формі на початку вересня)
Чи вмієш і любиш ти читати?
Чи доводилось тобі самостійно прочитати книжку? Яку?
Чи читають тобі книжки вдома?
Що найбільше ти любиш слухати: оповідання, вірші, казки?
Де можна брати книжки для читання?
Що б тобі найбільше хотілося одержати в подарунок: іграшку, книжку, цукерки?
Анкета для виявлення сформованості читацьких інтересів, розвитку читацької самостійності в 3-4 класах (форма опитування - письмова)
Чи є в тебе улюблена книжка? Хто її автор, яка назва?
Яку книжку ти читаєш зараз? Назви автора, головних персонажів.
Чи пам'ятаєш тему наступного уроку позакласного читання? Назви її.
Про що ти найбільше любиш читати?
Чи є в тебе улюблені письменники? Назви їх.
Хто може тобі допомогти у виборі гарної книжки?
На що слід звернути увагу, добираючи потрібну книжку?
Чим можна скористатися в бібліотеці, добираючи необхідну книжку?
Отже, учителеві слід приступити до важливого етапу керівництва читанням - добору літератури для позакласного читання. Адже для того, щоб кожного разу дізнаватись про щось нове, щоб кожна прочитана книжка ставала новою сходинкою в пізнанні світу, випадкове читання не годиться. Тут потрібна продумана система, певний порядок.
Методика має достатньо різноманітних видів творчих робіт, які використовуються на уроках читання. Це ілюстрування (словесне, графічне, музичне); складання мовленнєвої партитури виразного читання (розстановка і дотримання під час читання наголосів, пауз інтонаційних, граматичних, логічних, змістових, психологічних), читання різним тоном: золотим (з пафосом), срібним (легко, ясно, прозоро), мідним (глухо, з використанням низьких звуків мовлення), оксамитовим (задушевно, правдиво, щиро, передаючи почуття суму, журби, радості, мрії); постановка живих картинок; продукування діалогів протилежного змісту; складання монологічного висловлювання за твором від імені головного героя або одного з них; складання опису з елементами міркування, або розповіді з елементами опису; робота з ілюстрованими прислів'ями; тлумачне читання; читання-перефразування; трансформативні вправи (складання за змістом вірша оповідання, на основі змісту оповідання - казки, за сюжетом казки - оповідання, за абзацом оповідання - прислів'я, приказки, за змістом байки - казки і т. ін.); складання плану, анотації; запис у зошитах нової для себе думки словами автора чи своїми; читання-драматизація як ефективний засіб підготовки до виразного читання; читання-інсценізація; робота над лексико-семантичними групами. Наприклад: які слова в тексті підкреслюють переживання людини? За допомогою яких слів автору вдалося показати бідне життя? тощо.
На уроках читання широкого вжитку набули перекази: детальні, стислі, вибіркові, з перебудовою тексту з творчим доповненням. Переказ твору допомагає дітям закріпити в пам'яті зміст прочитаного у всіх його деталях і засвоїти логіку зразка та його мови. Однак переказ - це не просто відтворення прочитаного. Необхідно на уроках читання ввести в переказ елемент творчості. Досвід показує, що переказ відбувається краще, якщо текст діти читають одразу ж, без попереднього його читання вчителем. Важливо й те, що навчати переказувати слід окремо - за прослуханим, за прочитаним мовчки (вголос), на основі побаченого і т. ін.
Результати багатьох досліджень показують, що в процесі досконалого читання усвідомлюється лише зміст прочитаного, а психофізіологічні операції, які передують тому, здійснюються ніби самі собою, неусвідомлено. Однак ці автоматизовані в процесі читання операції є складними і різнобічними. Технічна складність цього процесу яскраво виявляється вже під час аналізу руху очей читача. Рух очей досвідченого читача відбувається швидкими стрибками, від однієї точки фіксації (зупинки) до іншої.
Стимулююча роль динамічного читання у навчанні молодших школярів
Сучасною наукою та практикою встановлено величезне значення початкового періоду у навчанні школярів не тільки для успішного оволодіння ними у майбутньому знаннями основ наук, а й для формування всебічно й гармонійно розвиненої особистості. Життя висуває на перший план педагогічні та психологічні проблеми розвитку людини як особистості, пробудження її творчих можливостей, творчих здібностей.
Перші дні дитини в школі. Маленькі першокласники приходять до нас із сяючими обличчями, на яких водночас відбиваються радість, здивування, тривожне очікування. Всі вони хочуть вчитися. Свою вчительку вони уявляють чарівницею, яка їх швидко всього навчить...
Але проходять тижні, і у дітей, в більшості випадків, починає зникати інтерес до навчання. Бо навчання - це велика праця, яка до того ж не завжди легка. А який саме предмет діти не дуже полюбляють? Читання. Чому? Та тому, що читання - дуже складний процес. Його неможливо визначити одночасно. Адже навчити дітей читати так, щоб при цьому вони не втратили інтерес до навчання, - одне з найважливіших завдань вчителя.
В. Сухомлинський писав, що "...читання - це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе" [48].
У своїй роботі я хочу запропонувати різноманітні види вправ та завдань що сприяють розвиткові навичок правильного, виразного, свідомого читання. Вони викликають у дітей великий інтерес до власне процесу читання, адже дані вправи сприймаються, як гра.
Велике значення для відпрацювання правильного читання має постановка дихання.
Ми впровадили вправи на постановку правильного дихання вже з 1 класу. Наприклад:
- Уявіть собі, що вам треба: загасити свічку, здмухнути пір'їнку, надути кульку, спустити м'яч і т. ін.
Ще можна виконувати таку вправу:
вдих - указка вгору - затримка дихання;
видих - указка вниз.
На видих діти проговорюють, скільки можуть, склади (3-4 склади).
На постановку дихання та розвиток артикуляції можна запровадити також читання груп слів на одному диханні (на видих).
Ніж честьвізжук
Ніс чистовілжир
Нуль чудо вістьжар
Нам чорнийвовкжаль
Небо чесністьвнукжест
Діти з цікавістю та радістю сприймають фонетичні загадки:
- Як мукає корова?
Як дзижчить джміль?
Як співають комарики?
Як співають пісеньку без слів?
Як поганяють коня?
Як пищать пташенята?
Як гарчить собака?
Як шипить гусак?
Як виє вовк?
Як цокає годинник?
Дані вправи на постановку дихання я проводжу на початку уроку в усіх класах початкової школи. А їх різноманітність викликає у дітей інтерес.
Вже в першому класі у період навчання грамоти для розвитку навичок швидкочитання проводжу вправу на ідентифікацію букв. Вправа проводиться у вигляді гри "Впізнай букву". На картці дається тільки верхня частина букви. Таким чином учні краще запам'ятовують конфігурацію букв і не витрачають часу при читанні складів, слів, речень на їх впізнавання.
При роботі із скоромовкою даю такі завдання:
а) прочитати по складах разом;
б) пошепки, постукуючи олівцем;
в) хором цілими словами;
г) голосно;
ґ) протяжно (ніби співаєте);
д) у нормальному темпі; є) чітко артикулюючи; є) швидко (блискавкою);
ж) модулюючи голос (швидко - повільно).
За бажанням, діти промовляють скоромовку індивідуально.
Не можу обійти увагою чистомовки для фонетичної зарядки.
Ас-ас-ас – 8 Березня у нас,
Ки-ки-ки – всіх вітають малюки,
Ють-ють-ють – побажання гарні шлють,
Си-си-си
– щастя,
радості, краси,
Ого-ого-ого – здоров'я всім міцного.
Ик-ик-ик – на стіні висить рушник,
Ні-ні-ні – там узори чарівні,
Ри-ри-ри – різнобарвні кольори,
Им-им-им – я любуюся ним.
Ла-ла-ла – вже кульбаба відцвіла,
Ут-ут-ут – ось розкрився парашут,
Ець-ець-ець – подув сильний вітерець,
Уть-уть-уть – десь у землю упадуть,
Уть-уть-уть – і весною проростуть.
Ли-ли-ли – пісню дружно почали,
Ло-ло-ло – діло в нас на лад пішло,
Ем-ем-ем – радість людям ми несем,
Ли-ли-ли – дуже раді всі були.
Рі-рі-рі – прилетіли снігурі,
Уг-уг-уг – звеселіло все навкруг,
Ра-ра-ра – ми зустріли снігура,
Ки-ки-ки – всі дивились залюбки.
Би-би-би – на голуб'ятні голуби,
Ді-ді-ді – сиві, білі й руді,
Ись-ись-ись – полетіли вони ввись.
Ів-ів-ів – кличу я голубів,
На-на-на – насипаю їм зерна,
Ють-ють-ють – прилетять і поклюють,
Ні-ні-ні – щиро дякують мені.
Гу-гу-гу – росте кульбаба на лугу,
Іт-іт-іт – в неї гарний жовтий цвіт,
Лі-лі-лі – жовті квіточки малі,
Ни-ни-ни – всіх нас радують вони,
Ту-ту-ту – з них віночок я сплету,
Ок-ок-ок – гарний вийшов вінок!
Ла-ла-ла – верба в долині розцвіла,
Ей-ей-ей – вона радує людей,
Ят-ят-ят – бачив я там двох хлоп'ят,
Ни-ни-ни – із долини йшли вони,
Ет-ет-ет – несли котиків букет,
Ли-ли-ли – всі там вдячні були.
Лі-лі-лі – відлетіли журавлі,
Ли-ли-ли – дні осіннії прийшли,
Ло-ло-ло – вже все снігом замело,
Ни-ни-ни – будем ждати ми весни.
Готуючи дітей на уроці до активізації мовленнєвої діяльності, знов запроваджую роботу зі скоромовкою.
Бабин біб розцвів у дощ,
Буде бабі біб у борщ.
Летів горобець, сів на хлівець.
А як вийшов стрілець,
То втік горобець.
Сів шпак на шпаківню,
Заспівав шпак півню:
"Ти не вмієш так, як я,
Я не вмію так, як ти".
Принеси, синку, синьку,
Підсинить, мама, косинку,
Підсинить тобі сорочку –
Принеси ж, синку, синочку.
Взимку вітер вовком виє,
Всіх лякає сніговієм. –
Ти не вій, не вій, Вітриську,
До весни вже зовсім близько.
Бере Віра в руки рака,
Бере рака неборака.
Ви погляньте, подивіться –
Віра рака не боїться.
Варка варила вареники,
Василь взяв вареника,
Варка Василя варехою,
Василь Варку - вареником.
Горобець, горобеня
Галушок везуть горня.
Горобчиха - горошину,
Кличуть гуску на гостину.
Летів перепел перед перепелицею,
Перед перепелятами.
Біжить стежина поміж ожини,
І вже у Жені ожини жменя.
Залізне зубило залізо любило,
Зубило в залізо залізно залізло.
Семен сіно віз - не довіз.
Лишив сани - узяв віз.
Коза у лузі - лоза у тузі.
Бери лозу - жени козу.
Ходить квочка коло кілочка,
Водить діток коло квіток.
Карло у Клари украв корали,
А Клара у Карла украла кларнет.
Мала з села вела вола.
В село віл малу вів.
Щоб позбутися регресій (перечитування слів при читанні тексту), використовую вже з першого класу читання з лінійкою.
Спочатку, закриваючи верхній рядок, поступово переходимо на читання, закриваючи вершечки букв, половину букв. Запроваджую також картки-блискавки; 1 секунду показую слово, а потім діти вгадують слово.
Для кращого розвитку швидкочитання необхідно розвивати пам'ять, пильність, увагу. Це досягається такими вправами.
1. Таблиці Шульте
| 10 | 16 | 4 | 22 | 1 |
| 12 | 24 | 19 | 11 | 8 |
| 2 | 25 | 5 | 18 | 6 |
| 17 | 15 | 3 | 13 | 20 |
| 7 | 23 | 14 | 9 | 21 |
| 2 | 17 | 23 | 14 | 8 |
| 10 | 21 | 11 | 20 | 1 |
| 15 | 6 | 3 | 5 | 16 |
| 9 | 4 | 19 | 24 | 12 |
| 13 | 18 | 25 | 22 | 7 |
| б | ї | г | ж | м |
| е | и | й | і | д |
| г | к | в | о | ф |
| р | л | т | п | н |
| с | є | з | а | у |
| в | л | г | р | і |
| є | к | ж | б | н |
| т | а | ф | и | д |
| ї | з | й | е | с |
| г | п | м | у | о |
2. Гра "Знайди пеньок". Використовую таблиці:
Дублісденьнічка
Діблізденьнічка
Дубліспеньнічка
Зублісденьпічка
Дуже часто на уроках читання, починаючи з II півріччя другого класу, застосовую вправи на швидкочитання. Це читання з решіткою.
Роботу з решіткою проводжу на знайомому (домашньому) тексті тривалістю до 5 хвилин. Весь клас текст читає одночасно вголос. А ось ті вправи, про які мова йтиме далі, можна запропонувати вже з II півріччя 1 класу.
1. Вправа "Буксир"
Учитель читає текст, діти намагаються не відставати, читаючи впівголоса. Найшвидший темп читання вчителя розрахований на середнього учня.
2. Вправа "Оченята"
Діти читають текст вголос швидко хором. Звучить команда "Оченята!". Діти закривають очі, розслабляються. Через декілька секунд:
"Блискавка!". Учні відкривають очі і починають швидко читати далі (не стежачи пальчиком).
3. Повторне читання
Текст читається в нормальному темпі (2-3 абзаци). Діти стежать. Звучить команда: "Повторити!". Діти перечитують хором на великій швидкості.
4. Вправа "Хвиля" ("Злива - дощ")
Різний темп читання. Повільно-читання дуже важливої інформації тексту
5. Вправа "Кидок - засічка"
"Кидок" - читання тексту у швидкому темпі.
"Засічка" - діти піднімають голівки і проговорюють останнє слово, що побачили (не стежачи пальчиком).
6. Читання-естафета
Читання "ланцюжком" по рядах, в парах, хором.
7. Вправа "Кроки"
"Крок" - прочитання повного рядка тексту. Читання напівголосне.
8. Вправа "Диктор"
Це читання-переказ. Спочатку діти читають текст (2-3 абзаци), підкреслюючи олівцем опорні слова. Потім переказують його класу чи сусіду по парті, опускаючи очі в текст, як диктори телебачення.
9. Читання розрізаних текстів
Невід'ємною частиною розвитку динамічного читання є вправи на швидко думання. Їх я запроваджую вже з першого класу. А використовувати їх можна не тільки на уроках читання, а й на уроках граматики.
Читаю речення і пропоную учням повторити його в швидкому темпі. Наприклад:
Прийшла довгоочікувана зима.
Потім читаю два речення. Діти повинні їх швидко повторити. Наприклад:
Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок.
Потім читаю 3 речення. Учні швидко їх повторюють:
Прийшла довгоочікувана зима. Випав білий сніжок. Діти зліпили бабу.
Дану вправу можна зв'язати з текстом підручника (вказати сторінку незнайомого тексту). Якщо дитина не може швидко повторити речення, вона має право подивитись в книжку. Основна умова – дотримання швидкого темпу.
10. "Скринька запитань"
а) Пишу на дошці речення: Вчора я прочитав цікаву книжку. Учні складають запитання до даного речення:
- Коли я прочитав цікаву книжку?
- Хто прочитав цікаву книжку?
Що я вчора прочитав?
Яку книжку я прочитав вчора?
Що я зробив вчора?
б) Робота з книжкою
Учні знаходять речення і складають запитання до нього. Головне – дотримання швидкості. Звичайно, швидкий темп доводиться поступово.
в) Складання запитань до тексту
Робота проводиться в парах. Текст знайомий.
І етап. Один учень ставить запитання до тексту другому. Другий учень рахує кількість запитань. Потім - навпаки.
II етап. Один учень ставить запитання до тексту, інший відповідає. І навпаки. І знову головне - дотримання швидкості.
11. Вправа "Казка"
Робота проводиться в парах. Діти згадують будь-яку казку. Перший починає переказувати за сигналом вчителя, далі другий продовжує переказ. Потім одразу ставляться запитання.
12. "Переказ"
Діти читають новий текст. В руках у дітей олівці. Деякі місця (за указкою вчителя) підкреслюються. По закінченні читання дається завдання: розповісти, що прочитали, обов'язково використовуючи підкреслені місця (опорні слова). Книжка відкрита, можна піддивлятися.
13. Гра "Утвори слово"
Даються будь-які два слова. Завдання: придумати ситуацію. Наприклад:
Коза, космос; ліс, злива; вечір, інопланетянин.
Досі у своїй роботі я більше акцентувала увагу на такому різновиді читання, як читання вголос. Звичайно, читання вголос має значні переваги. Воно сприяє виробленню навички літературної вимови, формує вміння правильно інтонувати речення. Однак відомо, що людина в