Формування навички швидкого читання у молодших школярів
У післябукварний період навчання грамоти ми продовжували удосконалювати навичку читання такими способами:
15-секундними замірюваннями швидкості;
читанням школярів уголос і про себе, тобто самоконтролями швидкості читання;
багаторазовим читанням мовчки з прискоренням 10-15 рядків невідомого тексту;
динамічним читанням;
читанням з постукуванням 2 рядків з подальшим переходом до невідомого тексту;
читанням "буксиром";
щоденним домашнім читанням скоромовкою з обов'язковою перевіркою;
вправами для подолання бар'єру промовляння: "Губи", "Читай мовчки", "Рахуй уголос", "Не торкнись", аритмічне постукування олівцем під час читання з метою гальмування мовленнєвих рухових аналізаторів;
вправами для активізації мислення: ігри з м'ячем, "Упіймай слово", "Нісенітниця", "Цікаві квадрати", "Піраміда", "Протилежне слово", "Добери пару", "Вгадай слово";
зоровими та слуховими диктантами І. Т. Федоренка;
читанням перед сном;
вправами на вміння швидко орієнтуватися в тексті, які учні виконували безпосередньо при роботі з художнім твором.
Кожен урок ми розпочинали з п'ятихвилинного читання - дзижчання, що давало можливість кожній дитині тренуватися у читанні. Тому природно, що швидкість читання ставала більшою.
У дітей молодшого шкільного віку, особливо у 1-2 класах, ще однією причиною, що ускладнює процес читання є недостатній розвиток артикуляційного апарату, тому ми розучували і промовляли скоромовки. Крім того виконували артикуляційну гімнастику, ігрові вправи "Луна", "Змагання телефоністів", "Старт – фініш".
Нами були також використані вправи для подолання регресій під час читання з метою запобігання кількаразового прочитування учнями попереднього складу чи букви.
З метою виявлення результативності проведеної нами експериментальної роботи по формуванню навички швидкого читання в експериментальному класі ми здійснювали контрольну перевірку техніки читання і порівнювали отримані результати із даними перевірки навички читання у контрольному класі (1-В, 2-В). Контрольну перевірку проводили у II півріччі 1-го класу та у 2-му класі у кінці І та II півріччя. Крім перевірки техніки читання вголос у кінці ІІ півріччя 2-го класу ми перевіряли вміння читати мовчки.
Таким чином нами було проведено чотири контрольних перевірки рівня сформованості навички читання.
Результати перевірки техніки читання подані у таблицях 1, 2, 3, 4. Проаналізуємо та узагальнимо їх, зробимо відповідні висновки.
Таблиця 1. (1 клас, II півріччя)
|
№ п/п |
Прізвище, ім'я учня |
Спосіб читання | Правильність читання (кількість помилок) | Темп читання |
Розуміння прочитаного |
Виразність читання |
||||
| Розуміє | Частково розуміє | Не розуміє | Логічні наголоси | Паузи | Інтонація | |||||
| 1 | Александрович О. | ц.с. | – | 38 | + | + | + | + | ||
| 2 | Амброзяк І. | ц.с.+ скл | 2 | 32 | + | + | + | + | ||
| 3 | Бідула В. | ц.с. | – | 43 | + | + | + | + | ||
| 4 | Боднарчук С. | скл | 4 | 29 | + | – | + | – | ||
| 5 | Гичка Р. | б | 5 | 21 | + | – | – | – | ||
| 6 | Грибовська Ю. | ц.с.+ скл | 2 | 31 | + | + | + | + | ||
| 7 | Жига Л. | ц.с. | 1 | 39 | + | + | + | + | ||
| 8 | Мриглод О. | б | 4 | 22 | – | – | – | – | ||
| 9 | Петрів В. | скл | 3 | 23 | + | + | – | + | ||
| 10 | Саврай Н. | скл | 4 | 34 | + | + | – | – | ||
| 11 | Сенишин Б. | ц.с.+ скл | 2 | 32 | + | + | + | + | ||
| 12 | Циганков А. | ц.с | 41 | + | + | + | + | |||
Вже у II півріччі 1 класу результати перевірки техніки читання показали, що усі учні експериментального 1-А класу відповідно до програмних нормативів (20-30 слів за хвилину), більше того, швидкість читання деяких із них перевищує нормативні вимоги у 8-13 слів. Тут потрібно звернути увагу і на рівень сформованості навички читання у II півріччі 1 -А класу та порівняти його з рівнем сформованості навички читання в 1-В класі.
Таблиця 1.1.
|
Способи читання |
1-А клас |
1-В клас |
| Цілими словами | 33 % | 26 % |
| Цілими словами і складами | 25 % | 21 % |
| Поскладово | 25 % | 30 % |
| Побуквенно | 17 % | 23% |
З даних, поданих у таблиці видно, що у II півріччі 1-А класу цілими словами вже читали 33 % дітей класу, що на 7 % більше, ніж кількість дітей, що читають тим же способом у 1-В класі.
Безперечно, при перевірці техніки читання невід'ємним компонентом контролю є усвідомлення читання, отже розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня. Після перевірки розуміння прочитаного було встановлено, що лише 1 учень з 12 не розуміє змісту прочитаного. Усі інші розуміють його добре або частково. Це теж хороший показник рівня сформованості навички швидкого читання як засобу усвідомленого сприйняття художнього твору.
Порівняємо темп читання учнів у 1-А класі та 1-В класі.
Таблиця 1.2.
|
Темп читання (сл./хв.) |
1-А клас |
1-В клас |
| 11-20 | 0 % | 30 % |
| 21-30 | 33 % | 58 % |
| 31-40 | 50 % | 12 % |
| 41-50 | 17 % | 0 % |
З даних, поданих у таблицях 1, 1.1., 1.2. можна зробити висновок, що як спосіб читання, так і його темп виявились значно краще сформованими у експериментальному класі.
У 2 класі ми продовжували проведення експерименту і для виявлення його результативності здійснили 3 контрольних перевірки навички читання: 2 з них були спрямовані на контроль техніки читання вголос у кінці І та II півріччя та 1 - на контроль вміння читати мовчки.
У результаті перевірки ми отримали такі дані:
Таблиця 2. 2 клас (І півріччя)
|
№ п/п |
Прізвище, ім'я учня |
Спосіб читання | Правильність читання (кількість помилок) | Темп читання |
Розуміння прочитаного |
Виразність читання |
||||
| Розуміє | Частково розуміє | Не розуміє | Логічні наголоси | Паузи | Інтонація | |||||
| 1 | Александрович О. | ц.с. | – | 61 | + | + | + | + | ||
| 2 | Амброзяк І. | ц.с. | – | 59 | + | + | – | + | ||
| 3 | Бідула В. | ц.с. | – | 73 | + | + | + | + | ||
| 4 | Боднарчук С. | ц.с.+ скл. | 2 | 55 | + | + | – | – | ||
| 5 | Гичка Р. | ц.с.+ скл. | 4 | 56 | + | – | – | + | ||
| 6 | Грибовська Ю. | ц.с. | 1 | 63 | + | + | + | + | ||
| 7 | Жига Л. | ц.с. | – | 55 | + | + | + | + | ||
| 8 | Мриглод О. | скл | 5 | 38 | + | + | – | + | ||
| 9 | Петрів В. | ц.с.+ скл | 1 | 43 | + | + | + | + | ||
| 10 | Саврай Н. | ц.с. | 2 | 55 | + | + | – | – | ||
| 11 | Сенишин Б. | ц.с. | – | 49 | + | + | – | + | ||
| 12 | Циганков А. | ц.с | – | 58 | + | + | + | + | ||
Таблиця 3. 2 клас (II півріччя)
|
№ п/п |
Прізвище, ім'я учня |
Спосіб читання | Правильність читання (кількість помилок) | Темп читання |
Розуміння прочитаного |
Виразність читання |
||||
| Розуміє | Частково розуміє | Не розуміє | Логічні наголоси | Паузи | Інтонація | |||||
| 1 | Александрович О. | ц.с. | 85 | + | + | + | + | |||
| 2 | Амброзяк І. | ц.с. | 81 | + | + | – | + | |||
| 3 | Бідула В. | ц.с. | 1 | 90 | + | + | + | + | ||
| 4 | Боднарчук С. | ц.с.+ скл | 3 | 72 | + | + | + | + | ||
| 5 | Гичка Р. | ц.с.+ скл | – | 71 | + | – | – | – | ||
| 6 | Грибовська Ю. | ц.с. | 2 | 78 | + | + | + | + | ||
| 7 | Жига Л. | ц.с. | 79 | + | + | + | + | |||
| 8 | Мриглод О. | ц.с.+ скл | 4 | 60 | + | – | – | + | ||
| 9 | Петрів В. | ц.с. | 1 | 61 | + | + | – | + | + | |
| 10 | Саврай Н. | ц.с. | 2 | 64 | + | + | + | – | ||
| 11 | Сенишин Б. | ц.с. | – | 66 | + | + | + | + | ||
| 12 | Циганков А. | ц.с | – | 82 | + | + | + | + | ||
Таблиця 4. 2 клас (II півріччя - читання мовчки)
|
№ п/п |
Прізвище, ім'я учня |
Спосіб читання | Правильність читання (кількість помилок) | Темп читання |
Розуміння прочитаного |
Виразність читання |
||||
| Розуміє | Частково розуміє | Не розуміє | Логічні наголоси | Паузи | Інтонація | |||||
| 1 | Александрович О. | 108 | + | |||||||
| 2 | Амброзяк І. | 106 | + | |||||||
| 3 | Бідула В. | 109 |
+ |
|||||||
| 4 | Боднарчук С. | 94 |
+ |
|||||||
| 5 | Гичка Р. | 99 |
+ |
|||||||
| 6 | Грибовська Ю. | 98 |
+ |
|||||||
| 7 | Жига Л. | 98 |
+ |
|||||||
| 8 | Мриглод О. | 80 |
+ |
|||||||
| 9 | Петрів В. | 87 |
+ |
|||||||
| 10 | Саврай Н. | 84 |
+ |
|||||||
| 11 | Сенишин Б. | 86 |
+ |
|||||||
| 12 | Циганков А. | 99 |
+ |
Після контрольних перевірок ми проаналізували отримані результати і порівняли їх із результатами перевірки техніки читання у 2-В класі.
Наприкінці І півріччя близько 67 % дітей класу читали плавно цілими словами, а наприкінці II півріччя 2 класу цілими словами читали 83 % учнів класу.
Це дуже хороший показник, враховуючи той факт, що у І півріччі 2-го класу переважній більшості дітей притаманні різні способи читання, а в першу чергу - читання поскладово та цілими словами.
Результати темпу читання були узагальнені і показані у відсотках з метою порівняння з темпом читання дітей у 2-В класі.
Таблиця 2.1.
|
Швидкість читання (сл./хв.) |
2-А клас |
2-В клас |
| 31-40 | 8 % | 39 % |
| 41-50 | 17 % | 30% |
| 51-60 | 50 % | 31 % |
| 61-70 | 25 % | 0 % |
Таблиця 3.1.
|
Швидкість читання (сл./хв.) |
2-А клас |
2-В клас |
| 41-50 | 0 % | 8 % |
| 51-60 | 8 % | 65% |
| 61-70 | 25 % | 24 % |
| 71-80 | 34 % | 3 % |
| 81-90 | 33 % | 0 % |
Таблиця 4.1.
|
Швидкість читання(сл./хв.) |
2-А клас |
2-В клас |
| 61-80 | 8 % | 69 % |
| 81-90 | 25 % | 21 % |
| 91-100 | 42 % | 10 % |
| 101-110 | 25 % | 0 % |
Порівнюючи темп читання у 2 класах, можна з впевненістю стверджувати, що швидкість читання як у І так і у II півріччі була значно кращою у 2-А класі.
Учні експериментального класу не лише виконали програмні нормативи (35-45 сл./хв. у І півріччі та 50-60 сл./хв. у ІІ півріччі), але й показали надзвичайно хороші результати та перевиконали вище згадані нормативи в середньому на 15-20 слів у І півріччі та на 20-25 слів у II півріччі.
З даних таблиць видно, що у 2-А класі навичка швидкого читання сформована набагато краще, ніж у 2-В класі.
Що ж до вміння читати мовчки, то безперечно процес його вдосконалення у II півріччі 2 класу перебуває лише на початковому етапі, тому зрозуміло, що швидкість читання мовчки ще не дуже висока, хоча й відповідає, а в деяких окремих учнів і перевищує нормативи техніки читання (65-80 сл./хв.).
Якщо ж порівняти швидкість читання мовчки у 2-А та 2-В класі, то можна встановити, що швидкість читання 91-100 сл./хв. притаманна 42 % учням 2-А класу, що на 32 % більше, ніж кількість учнів, що читають з такою ж швидкістю у 2-В класі. Зі швидкістю 101-110 сл./хв. читають 25 % дітей 2-А класу, в той час як у 2-В класі дітей, що читають з такою ж швидкістю, взагалі немає.
Спостерігаємо поступово кращі результати швидкості читання в експериментальному класі, а це означає, що основна мета експерименту досягнена: процес формування навички швидкочитання у молодших школярів є набагато успішнішим, якщо він ґрунтується на системі спеціально відібраних вправ, а також за умови їх систематичного та послідовного використання на уроках читання. Це було гіпотезою дослідження і вона підтвердилася.
Таким чином ми довели ефективність запропонованої нами експериментальної методики формування навички швидкочитання.
Висновки
Провівши теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування навички швидкого читання у молодших школярів ми прийшли до таких висновків:
• темп читання повинен співвідноситися з розумінням прочитаного. Розуміння - основний критерій темпу читання кожного учня;
• у виробленні швидкого читання треба прагнути до темпу читання, який наближається до темпу розмовної мови людини і забезпечує свідоме сприйняття прочитаного;
• головним недоліком щодо швидкості читання є надто повільне читання і читання надто швидке. Як дуже повільне, так і надмірно швидке читання негативно відбивається на всьому процесі читання, а особливо на усвідомленні читання;
слід враховувати психотравматичний вплив процесу перевірки техніки читання на дитину;
без швидкого, свідомого читання неможливе успішне навчання дитини з усіх інших предметів;
• навчати дітей техніці швидкого читання рекомендується з першого класу школи;
• при перевірці техніки читання потрібно мати на увазі різновиди читання: вголос і мовчки;
• лише комплексне і систематичне використання вправ для формування виразності, свідомості, правильності та швидкості читання дають змогу сформувати повноцінну навичку читання у молодших школярів;
• техніку читання потрібно формувати при опрацюванні художніх творів;
• під час оцінювання техніки читання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, таким чином стимулюючи розвиток читацьких потреб молодшого школяра.
• головним показником досягнень у підготовці дитини-читача є рівень розвитку навичок самостійної читацької діяльності.
Усі вище визначені напрямки та аспекти проблеми повинні бути враховані кожним вчителем, що прагне сформувати справжнього читача, готового до здійснення самостійної читацької діяльності, всебічно розвиненої особистості, що вміє цінувати та насолоджуватись красою слова у його подальшій науково-професійній діяльності.
Читання має стати стежиною, що веде до вершин розумового, морального й естетичного виховання.
Отже, інтерес до читання потрібно виховувати в учнів не лише тому, щоб вони були стали освіченими людьми, а головним чином для того, щоб росли вони добрими, відкритими, вміли розуміти іншого, співчувати та допомагати йому.
Список використаної літератури
Архипов Г.Б. О влиянии темпа речи на аудирование // Ученые записки МГПИИЯ. -М., 1968.-Т.44.-с.67-109.
Березіна О.М., Павловська Т.О. Мовні ігри та забави: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2002. - 104 с.
Богатир В. Формування навички швидкого читання // Початкова освіта. - 2005.-Ш8.-с.14-16.
Вашуленко М.С. Про співвідношення знань і вмінь у мовній освіті молодших школярів // Початкова школа. - 1995. - № 9 - с.4-8.
Вашуленко М.С. Удосконалення змісту і методики навчання української мови в 1-4 класах. -К.: Рад. школа, 1991. - 112 с.
Вашуленко М.С. та ін. Навчання в 1 класі. -К.: Рад. школа, 1991. -495 с.
Вояк С. Читать можно быстрее // Неделя. - 1969. - №13. - с.18.
Ганькіна М. Урок читання. Мізансцени успіху // Початкова освіта. - 2005.-№ 18.-с.5-9.
Горький М. О детской литературе. Статьи и высказывания. - М.: Госдетиздат, 1958.-431 с.
Ґудзик І.П. Читання вголос та читання мовчки // Початкова школа. - 1991.-№4.-С.22-26.
Ґудзик І.П. Чи треба вчити молодших школярів читати невідомий текст? // Початкова школа. - 1991. - №3. - с.4-6.
Джеджелей О. Диференційований підхід до формування навички читання у 4-річній школі // // Початкова школа. - 2002. - № 4. - с. 10-11.
Дуда В. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст // Відкритий урок. - 2002. - № 10. -с.74-76.
14. Егоров Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. - М.: Учпедгиз, 1953.-349 с.
Жаборюк А.Н. I слово може бути мертвим... До проблеми виразного читання // Дивослово. - 2003. - № 7. - с.51 -53.
Жиганова О. Навчання правильного, свідомого, виразного читання // Початкова освіта. - 2004. - № 4. - с.7-9.
Жинкин Н.И. Речь, как проводник информации. - М.: Наука, 1982. - 160 с.
Зайцев В.Н. Резервы обучения чтения. - М: Просвещение, 1991. - 32 с.
Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання // Початкова освіта. - 2005. - № 18. – с.1-4.
Капська А.И. Як навчити учнів виразно читати. - К.: Рад. школа, 1978. - 191 с.
Коба B.I. Розвиток навичок читання, уміння працювати з книгою як засіб розумового виховання учнів // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 23.-с.3-14.
Коваленко О. Навчання дітей читати. Психолого-педагогічні засади // Початкова освіта. - 2005. -№18. - с.2-4.
Коваль А.П. Методика преподавания русского языка в младших классах. - М.: Академия, 1969. - 105 с.
Курпіта В.І. Дидактична гра як метод формування навичок читання у дітей 6-річного віку // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.49-66.
Курпіта В .1. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.38-46.
Левченко О.М. Тренувальні вправи для учнів початкових класів "Вчимося читати швидше" // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 15.-с.2-6.
Локалова Н. Як навчитися читати швидше // Початкова освіта. - 1999. - № 3.-с.3-4.
Львов и др. Методика преподавания русского языка в начальных классах. - М.: Академия, 1969. - 472 с.
Методика викладання української мови в початкових класах / За ред. С.І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - 398 с.
Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів. Норми оцінювання знань, умінь і навичок / A.M. Заїка. - К.: Магістр. - S, 2000. - 88 с.
Музичук С.В. Психологічні особливості навчання читання шестирічних малюків // Початкова освіта. - 2002. - № 11. - с.2-3.
Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. -№ 4.-с.34-38.
Науменко В.О. Програма з читання // Початкова школа. - 2003. - № 7. - с.24-28.
Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі. - Тернопіль: Астон, 2002. - 352 с.
Оморокова М.И. и др. Преодоление трудностей. Из опыта обучения чтению: Книга для учителя. - М.: Просвещение, 1990. - 228 с.
Паламарчук Л. Формування та удосконалення навичок читання // Початкова освіта. - 2004. - № 2. - с.6-10.
Пальченко LI. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання / Із досвіду використання методичних рекомендацій професора І.Т. Федоренка // Початкова школа. - 1991. - № 4. – с.19-22.
Пархета Л.П. Виразне читання в практиці В.О. Сухомлинського // Педагогіка і психологія - 2002 - № 3-4 - с.233-237.
Пінчук Г. Робота з удосконалення техніки читання // Початкова школа. - 1997.-№ 11.-с.8-11.
Посталовский И.З. Обучение чтению от начального к динамическому. В 2-х частях. - Одесса: Весть, 1997. - 328 с.
Пришвін М. Яким повинно бути читання в початкових класах // Початкова освіта. - 2002. - № 8. - с.4-5.
Програми середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001.-206 с.
Саралупова Є.Г. Швидкочитання для першокласників // Початкова школа. - 1993. - № 2. - с.12-15.
Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. -К.: Рад. школа, 1982. - 175 с.
Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: Магістр. - S, 1997.-256 с.
Крипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного і позакласного читання // Початкова школа. - 1990. - № 5. - с.36-40.
Станиславский К.С. Моя жизнь в искусстве. - М.: Искусство, 1980. - 430 с.
Сухомлинский В.А. Разговор с молодым директором школы. 2-е изд. - М.: Просвещение, 1982. - 206 с.
Федоренко И.Т. Пути совершенствования техники чтения школьников. - X., 1978.-34 с.
Шелехова Г. Формування вмінь читати на уроках української мови // Українська мова і література в школі. - 2001. - № 6. - с.4-8.
Чуйко Г.А. Методика викладання української мови в початкових класах. - М.: Рад. школа, 1966. - 342 с.
Яцета Л. Як навчити шестиліток читати // Початкова школа. -2001. - № 1.-с.21-23.
Яцух Ю.А. Цікаві вправи з розвитку навички читання до текстів "Читанок" для 2-4 класів // Початкове навчання та виховання. - 2006. - № 8. - с.26-36.
Додаток 1. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст (урок з раціонального читання у 3 класі)
Мета: виконувати вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст; розвивати навички правильно і швидко читати; виховувати інтерес до живої природи, бажання читати.
Обладнання: індивідуальні картки "Дощик", текст "Рослини-мандрівники", картки "Переплутаний алфавіт", картки "Друкар".
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Вправи на розвиток артикуляційного апарату.
1. Швидкий вдих через ніс і видих ротом.
- Уявіть собі, що перед нами красива квітка кульбаби. Як гарно вона пахне! Понюхайте її. А тепер подмухайте на неї, на ЇЇ білі парашутики. Вони розлетілися далеко-далеко від вас.
2. Вдих через ніс і видих ротом злиттів: одн, огл, осл, овд, огр, кшн, ерс, екс, ірк, їзд, авч, андр.
- А ось ще квіточка. Яка вона пахуча, правда? А поруч летять її білі парашутики із злиттями букв. Подміть на них - нехай вони летять ще далі.
3. Гра "Водолаз". (Вимова на одному видиху скоромовки.)
Ой на горі біля річки
Ростуть 33 смерічки.
Раз смерічка, два смерічка...(Продовжують до наступного вдиху.)
4. Вправи для язика.
Язиком почухайте піднебіння.
Вимовте звук "р-р-р".
5. Робота над скоромовкою:
гра "Не зіб'юсь". (Повторення раніше вивченої скоромовки тричі.)
В'язь за в'язи в'язя взяв -
В'язю в'язи зав'язав.
б) розучування нової скоромовки:
Алла липку не гляділа.
Липка листя загубила.
З липки листя все опало,
Липку кози общипали.
(Читання, заучування, промовляння скоромовки у різному темпі.)
6. Гімнастика для очей.
Робота за картками "Переплутаний алфавіт"

III. Вправи на вдосконалення техніки читання.
1. Мовна гра "Відгадай".
|
Б |
Л |
Н |
(яблуня) | |||
|
М |
Л |
Н |
(малина) | |||
|
В |
Ш |
Н |
(вишня) | |||
2. Завдання "Виконайте дії та прочитайте слова".
КАР – К + А + ХІ + СИ – И (арахіс)
РВЕ – В + ВНІ – Н + НЬ (ревінь)
3. Вправа "Фотооко".
- Подивіться на картку, сфотографуйте очима всі записані слова:
абрикос черешня
кукурудза айстра
ясен виноград
Закрийте очі і уявіть сфотографоване.
У якому рядку записане слово виноград?
Воно записане в першому чи другому стовпчику?
4. Вправа "Прочитай підряд усі букви, встанови межі слів і речень". Жовтеньдругиймісяцьосені.
Почалисядощііночісталихолодними.
Читання за карткою "Дощик". (Прочитати слова з максимальною швидкістю в порядку зростання номерів.)

5. Гра "Друкар". (За певний час "віддрукувати пальцем (або кількома пальцями) слова, які діти сприймають на слух. ")
|
Ж |
Т |
В |
У |
О |
Й |
Г |
|
Ц |
Л |
Е |
І |
Н |
Ї |
М |
|
Д |
С |
Р |
Ю |
А |
П |
Ш |
|
Г |
Щ |
И |
К |
Ь |
X |
З |
|
Б |
Ф |
Ч |
Є |
Я |
(Горобина, полуниця, щавель, цикламен, кукурудза, огірки.)
- Діти, чи помітили ви, яка тема поєднує всі слона, скоромовки, з якими ми працювали на уроці?
- Ми продовжимо тему, розпочату вчора на уроці природознавства.
IV. Робота над текстом "Рослини-мандрівники".
1. Читання тексту вчителем.
Рослини-мандрівники
Літо закінчилося, почалися дощі, ночі стали холодними. Дід з онуком зібралися додому, у місто. Востаннє пройшлися садом, сказали до побачення яблуням і вишням, малині та аґрусу, кущикам полуниці, ревеню та щавлю, які лишаться зимувати.
- Шкода мені рослин, - сказав Тарас і погладив тонкий стовбур молодої горобини.
Люди, звірі, птахи, риби - усі можуть, коли захочуть, ходити, їздити, літати, плавати. І лише рослини завжди стоять на одному місці, наче прив'язані.
Помиляєшся, Тарасику, - весело сказав дідусь. Він легенько плеснув у долоні - і горобчик, що сидів на горобині, злякано спурхнув, несучи в дзьобику червону ягідку.
Он поглянь, наша горобинка вже вирушила в мандри у дзьобику меткого горобця. Ягідку він склює, а насіннячко десь зронить, і наша горобинка там ніби народиться вдруге. Насіння багатьох рослин перебирається з місця на місце, вчепившись у шерсть звірів, спину працелюбних мурах або переносячись на підошвах людського взуття. Та це ще короткі мандрівки. А бувають і довгі - наприклад, у шлунку птахів, які здійснюють далекі перельоти.
Ти диви! - здивувався Тарас. - А я думав, рослини нічого не бачать, крім свого подвір'я.
- Є, звичайно, серед них і домосіди, наприклад, арахіс чи цикламен, які все життя проводять на одному місці. Та більша частина рослин дуже любить крокувати, літати, стрибати по земній кулі.
- Оце так дива! - вигукнув Тарас і озирнувся. - А картопля чи кукурудза теж мандрівники?
- Ще й які! - відгукнувся дідусь. - Тільки вони розселилися по земній кулі за допомогою людей. Картоплю завезли в Європу з древньої мексиканської країни ацтеків, і минуло чимало часу, поки європейці звикли до цієї рослини і полюбили її. Те саме відбувалося і з помідорами, огірками, капустою, морквою, цибулею. Я вже не кажу про персики чи виноград. Одне слово, якби рослини земної кулі не любили мандрувати або не навчилися виживати в незвичайному кліматі - не було б сьогодні у нас з тобою такого чудового саду і багатого городу.
2. Перевірка розуміння прочитаного.
- Що здивувало Тараса?
3. Читання тексту учнями.
а) І абзац; гра "Вовк і зайці". ("Зайці" починають читати через певний час (після слова вчителя "Сонечко", "вовки" доганяють тих, хто почав читати раніше — хто першим прочитав, той обов'язково встає.)
- Куди зібралися дід з онуком? Чому?
б) ІІ абзац: гра "А ми удвох". (Читання абзацу парами з однієї картки.)
- Чому Тарасикові шкода рослин?
в) III абзац: Гра-вправа "Сторож губ".
Пробіжіть очима по абзацу, приклавши до вуст палець.
Про що розповів дід онукові?
г) IV-V абзаци: гра "Небо і Земля". (На сигнал "Земля!" читають усі, на сигнал "Небо!" - піднімають голови вгору. І знову "Земля!" - відразу ж продовжують читати, а для цього треба швидко знайти слово, з якого треба починати читання.)
- Які рослини-домосіди пригадує дідусь?
ґ) гімнастика для очей: "Маятник" (рух очей вправо, вліво), "Стовпчик" (рух очей вниз, угору), "Катання з гірки " (рух очей по діагоналі).
д) VI абзац: гра "Виправ Барвінка".
Читаю текст, свідомо допускаючи помилки, а учні плещуть в долоні, помітивши їх.
- Оце так диво (дива)! - гукнув (вигукнув) Тарас і повернувся (озирнувся). - А картопля чи кукурудза теж мандрують (мандрівники)?
- Ще й як (які)! - відказав (відгукнувся) дідусь,
е) VII абзац: читання "ланцюжком".
- Які назви рослин я "загубила", готуючись до уроку? (Персики, цибуля, аґрус, капуста, картопля.)
V. Підсумок уроку
1. Гра "Блискавка " (Учні читають двічі 15 секунд з простим олівцем після команди вчителя "Дощик ". На сигнал "Стоп "- ставлять крапку.)
- На скільки слів прочитали більше, ніж першого разу? (Самозаміри діти записують у зошити).
2. Гра "Бджілка". Називаю слово горобинка (цикламен, прив'язані), а учні знаходять і читають речення, в якому є це слово.
- Які вправи читання на сьогоднішньому уроці сподобалися найбільше?
Додаток 2. Набір речень для зорових диктантів за системою І.T. Федоренка
|
Набір № 1 |
Букви |
Секунди |
| Тане сніг. | 8 | 4 |
| Тече річка. | 9 | 4 |
| Почався дощ. | 10 | 5 |
| Сашко прибіг. | 11 | 5 |
| Оксана читає. |
Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.),
обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus.
Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.
Похожие рефераты: |