Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Система корекційних вправ для занять з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади мови

Система корекційних вправ для занять з дітьми, що мають фонетико-фонематичні вади мови

а як результат — неуспішність в письмі.

Характер помилок, пов'язаних з неправильною вимовою і порушенням фонематичного сприйняття, в учнів різноманітний: заміни, пропуски приголосних і голосних, пропуски складів і частин слова, перестановки, додавання, роздільне написання частин слова.

Пряма відповідність між порушеннями вимови, письма і читання виявляється не завжди. У ряді випадків той самий ступінь порушення вимови сполучиться з різною вагою порушення читання і письма, і навпаки.

В інших випадках при порівняно незначних згладжених порушеннях вимови на перший план виступають недоліки письма і читання. В окремих дітей, навпаки, відзначаються при наявності багатьох фонетичних дефектів незначні недоліки письма і читання.

Така варіативність співвідношень обумовлюється різними причинами:

а) етіологією порушення процесів вимови, читання, письма;

б) компенсаторними можливостями учнів;

в) індивідуальними особистісними якостями;

г) конкретними умовами попереднього навчання і виховання.

Правомірно розглядати в учнів молодшого шкільного віку порушення вимови і сприйняття звуків як фонетико-фонематичне недорозвинення лише до моменту оволодіння грамотою, тобто протягом I півріччя нульового або I класу. Далі варто кваліфікувати цей вид мовної недостатності як порушення письма і читання, обумовлений фонетико-фонематичним недорозвиненням.

Система корекційного навчання дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням в умовах шкільного логопедичного пункту передбачає єдність основних напрямків у роботі: постановку відсутніх і неправильно вимовних звуків, уведення поставлених звуків у мову і розвиток навичок аналізу і синтезу звукового складу слів (Н. А. Никашина, А. В. Ястребова).

Постановка звуків проводиться загальноприйнятими в логопедії методами. При цьому велика увага приділяється свідомому закріпленню артикуляції звуку, що має велике значення в розвитку аналітико-синтетичної діяльності учнів. Поставлені звуки вводяться в самостійну мову. Щоб краще відфференцирційювати звуки, що змішуються, усередині однієї групи і створити більш міцні зв'язки між слуховими й артикуляційним образом, необхідно спочатку навчити дітей вимовляти, і розрізняти кожен звук у межах однієї фонетичної групи. Вправи підбираються так, щоб послідовно відпрацьовувався кожен звук, що змішується.

Робота ведеться над декількома звуками з різних груп (наприклад, ш, р). Вправи в правильній вимові і розрізненні звуків сполучаться з навчанням виділенню звуків у словах, визначенні їхньої послідовності. При цьому створюється визначена основа для більш глибокої роботи з аналізу і синтезу звуко-буквеного складу слів.

Проводиться спрямована робота з вироблення в дітей міцних зв'язків між звуками і буквами. Систематичне використання серії вправ для вироблення умінь з- відносити визначену артикуляцію з відповідним звучанням і потім акустико-артикуляційний образ звуку з буквою попереджає помилки на заміни подібних букв на письмі.

Раціональною й ефективною формою надання допомоги цим дітям є включення елементів логопедичної роботи в навчальний процес.

Підхід до даного розуміння сутності порушень усного мовлення і письма знаходить підтвердження в дослідженнях, виконаних на матеріалі багатьох національних мов (українському, литовському, естонському, казахському, молдавському й ін.).

Для вироблення продуктивних прийомів корекції фонетико-фонематического недорозвинення в дітей з неросійською мовою навчання потрібен ретельний аналіз фонетичної системи рідної мови і характерних рис його орфографії.

У той же час велика обережність необхідна при виявленні фонематичного недорозвинення, що виявляється в російської мови в дітей з іншою рідною мовою. У цих випадках потрібне зіставлення двох фонологічних систем мов — рідного і росіянина.

Це обумовлено тим, що в мовних помилках може відбитися, по вираженню А. А. Реформатського, «фонологічність мовного слуху, набудованого на свою рідну мову». У цих випадках двомовні учні з нормальним мовним розвитком допускають у мові і письмі помилки інтерференції, що мають іншу природу й обумовлені розходженням фонологічних систем двох мов.

Однак відомо, що заміни букв у письмі, обумовлені лише незасвоєною двомовністю, одиничні і не мають стійкої приналежності до однієї фонетичної групи. Це може служити діагностичною ознакою для відмежування від фонетико-фонематичного недорозвинення.

Заміни букв, що позначають загальні для обох мов фонеми, переборюються в школярів з нормальним усним мовленням швидше, ніж у дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням. У діагностичних цілях для відмежування патології письма від подібних проявів незасвоєної двомовності необхідно проводити обстеження фонематичного сприйняття домінантною мовою учнів.

Отже, раннє виявлення дітей з фонетико-фонематичним недорозвиненням і надання їм логопедичної допомоги в спеціально організованих умовах допомагає коригувати мовну функцію в дошкільників і вчасно попередити неуспішність учнів загальноосвітньої школи. Боротьба з неуспішністю і відсіванням учнів масової школи особливо актуальна у світлі реалізації Основних напрямків реформи загальноосвітньої і професійної школи.


Розділ 2. Задачі, методи та організація дослідження


2.1 Задачі дослідження


Вивчити процес формування фонематичного слуху дітей дошкільного віку та причини виникнення вад мови.

Вивчити особливості корекційних занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови

Узагальнити дані науково-дослідницької роботи по впровадженню корекційних вправ в процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку

Розробити методичні рекомендації по впровадженню занять з метою корекції фонетико-фонематичних вад мови


2.2 Характеристика методів дослідження


Для вирішення поставлених задач були застосовані такі методи дослідження:

Аналіз літературних джерел

Педагогічне спостереження


2.3 Організація дослідження


Дослідження проводилось в 2 етапи. На першому етапі було проаналізовано літературні джерела за такими напрямами:

Особливості розвитку фонетико-фонематичного слуху.

Патології розвитку фонетико-фонематичного слуху (дизартріях, ринологіях, афазіях та інших)

Система корекції вправ для виправлення мовних недоліків.

Логопедичні вправи в процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку.

На другому етапі було проведено узагальнення вивченого матеріалу та розробка методичних рекомендацій, по впровадженню корекційних вправ в процесі занять з фізичного виховання


Розділ 3. Розробка методичних рекомендацій по проведенню логопедичних занять з дітьми дошкільного віку, що мають фонетико-фонематичні вади мови


3.1 Можливість впровадження корекційних вправ в процесі фізичного виховання дітей дошкільного віку


Корекційні вправи впроваджують з метою виправлення мовних вад при використанні вправ спрямованих на умовно-рефлекторну діяльність. Нервові процеси, що виникають при умовно-рефлекторній діяльності, складним чином взаємодіють між собою. Поширення нервових процесів називається іррадіацією, а наступне зосередження їх у вихідному пункті мозку — концентрацією. Отже, виникнення процесів порушення чи гальмування у визначеній ділянці головного мозку супроводжується завдяки іррадіації змінами діяльності сусідніх нейронів.

Крім безпосереднього поширення, нервові процеси при своєму зосередженні у визначеній ділянці мозку викликають протилежні за знаком процеси в сусідніх ділянках мозку або під час своєї дії (одночасна індукція), або після закінчення своєї дії (послідовна індукція). Посилення процесу порушення унаслідок впливу загальмованої ділянки на сусідні нервові клітки називається позитивною індукцією, а виникнення чи посилення процесу гальмування унаслідок впливу центру порушення називається негативною індукцією. Рух нервових процесів залежить від їхньої сили. Так, при слабкій інтенсивності порушення і гальмування сильно виявлена їхня тенденція до іррадіації. Як правило, іррадіація виявляється при слабких, незміцнених умовних рефлексах. При достатній силі нервових процесів вони концентруються, а при надмірній силі — знову починається процес іррадіації.

Дальність іррадіації нервових процесів від вихідного пункту також прямо залежить від їхньої сили: чим інтенсивніше нервовий процес у вихідному пункті, тим далі він іррідіює і тем сильніше його дія на сусідні ділянки мозку.

Явища іррадіації і концентрації нервових процесів спостерігаються при виробленні умовних рефлексів. Так, найперша фаза утворення умовного рефлексу характеризується концентрацією процесу порушення, і як показали електрофізіологічні дослідження, новостворений умовний рефлекс має спочатку локальний характер (Т. Б. Швець).

Після цієї короткочасної фази концентрації спостерігається фаза генералізації умовного рефлексу, в основі якої лежить процес іррадіації порушення. Розрізняють аферентну і еферентну генералізації умовних рефлексів. Явище аферентної генералізації полягає в тому, що умовний рефлекс виникає не тільки у відповідь на визначений сигнал, але і на інші агенти, насамперед на подразники подібної модальності. Тварина, наприклад, реагує слиновиділенням і рухами не тільки на стукіт метронома визначеної частоти, але і на інші частоти, на дзвоник, на тон і т.п.

Явище еферентної генералізації виявляється при виробленні рухових умовних рефлексів, коли той самий подразник викликає не локальну, а множинні рухові реакції. Таке явище можна спостерігати в людини при утворенні різних професійних навичок (робота на конвеєрі, друкування на друкарській машинці, оволодіння дітьми умінням листа й ін.), і виявляється воно в тім, що спочатку людина робить безліч непотрібних рухів замість чіткої координованої одиничної м'язової реакції.

Таким чином, при утворенні умовного рефлексу на визначений подразник цей стимул поступово стає специфічним, тобто з визначеного моменту тільки він починає викликати умовно-рефлекторну реакцію, а у випадку рухового умовного рефлексу тільки визначений рух стає умовно-рефлекторним (фаза спеціалізації умовного рефлексу).

Сучасні електроенцефалографічні дослідження підтверджують закономірності іррадіації і концентрації процесу порушення. Показано, що в період генералізації умовного рефлексу зміни біоелектричної активності реєструються в багатьох ділянках кори і підкіркових ділянках мозку. У процесі спеціалізації умовного рефлексу сфера поширення цих потенціалів значно звужується і зростає умовно-рефлекторний ефект (М. Н. Ливанов) .

Механізм іррадіації нервових процесів у даний час з точністю не встановлений. Іррадіація порушення обумовлена здатністю цього процесу до просторового поширення у вигляді нервових імпульсів. При наявності тісного взаємозв'язку між нейронами таке поширення хвилі порушення по нервовій тканині не викликає сумнівів. Правда, деякі дослідники думають, що іррадіація порушення відбувається «безімпульсним» шляхом, тобто порушення, що виникло в нервових клітках під впливом аферентних імпульсів, не поширюється на сусідні клітки, і в цих нейронах виникає лише підвищення збудливості під впливом ретикулярної формації, що збуджується тими ж аферентними імпульсами через неспецифічні аферентні волокна. Отже, одночасно з порушенням визначеного пункту кори відбувається підвищення збудливості сусідніх нейронів, тобто іррадіація порушення.

Більш складним і ще недостатньо вивченим є механізм іррадіації і концентрації гальмового процесу. Насамперед, необхідно пам'ятати, що, хоча нейрофізіологічними дослідженнями і встановлене існування спеціального гальмового апарата на синаптичному рівні, однак не вдається виявити якого-небудь спеціального апарата поширення гальмового процесу. Правда, було показано, що вироблення різних видів внутрішнього гальмування супроводжується гіперсинхронізацією електричної активності кори, що поширюється транскортикально зі швидкістю 0,781 м/с (А. Б. Коган, 1962). Ця величина в багато сотень раз перевищує швидкість поширення гальмового процесу, установлену за класичною методикою слюновидільних умовних рефлексів, і збігається з величинами, характерними для швидкості поширення збуджувального процесу. Тому можна припустити, що явище гіперсинхронізації відбиває не кінцевий етап гальмування, а порушення, яке поширюючись по корі, активує на своєму шляху гальмівні синапси і тим самим приводить до іррадіації гальмового процесу.

Отже, можна припустити, що виникаюча в окремих ділянках мозку активація гальмівних синапсов і є механізмом іррадіації гальмування, а поступове зникнення цієї активації являє собою механізм концентрації гальмового процесу.

Явище позитивної індукції чітко виявляється в посиленні умовнорефлекторної реакції після застосування гальмового подразника. Найбільш частим проявом негативної індукції є гальмування умовних рефлексів при дії сторонніх подразників, тобто зовнішнє безумовне гальмування, коли процес порушення, викликаний стороннім подразником, індукує навколо себе процес гальмування.

Взаємна індукція нервових процесів насамперед залежить від їхньої сили. Так, наприклад, позитивна індукція виникає тільки при визначеній силі гальмового процесу. При ослабленні гальмування (наприклад, при дії сторонніх подразників) позитивна індукція зникає. Точно так само і негативна індукція виникає при визначеній силі збуджувального процесу, а при збільшенні сили порушення підсилюється до визначеної межі й індуковане ним гальмування.

Індукція є тимчасовим явищем. Вона виникає тільки при визначеному ступені концентрації нервового процесу, а при подальшому його зміцненні зникає. Механізм взаємної індукції нервових процесів остаточно не встановлений. Передбачається, що в основі явищ індукції лежать електротонічні зміни збудливості нервових клітин головного мозку.

Поширення нервових процесів і їх взаємний вплив один на одного тісно пов'язані між собою. Установлено, що після виникнення того чи іншого нервового процесу у визначеній ділянці мозку насамперед виникає індукція протилежного процесу в сусідніх ділянках, а після цього настає іррадіація первинно виниклого процесу. Потім настає зворотний рух цього нервового процесу до вихідного пункту, тобто його концентрація.

Зміни збудливості в різних пунктах кори, обумовлені взаємодією іррадіації, концентрації і взаємній індукції процесів порушення і гальмування, відбуваються хвилеподібно. Тому в тому самому ділянці кори в різний час спостерігається перехід від загальмованого до незагальмованого станам.

Це взаємодія руху і взаємної індукції нервових процесів забезпечує дуже точне пристосування умовно-рефлекторної діяльності до змін зовнішнього середовища. «Ясно, що закон іррадіації і концентрації і закон взаємної індукції тісно зв'язані один з одним, взаємно обмежуючи, врівноважуючи і зміцнюючи один одного й у такий спосіб обумовлюючи точне співвідношення діяльності організму до умов зовнішнього середовища».

У кожен даний момент завдяки іррадіації нервових процесів і їхньої взаємної індукції в різних ділянках мозку виникають вогнища порушення і чи гальмування, як називав це І. П. Павлов, виникає «функціональна мозаїка». У будь-якому конкретному випадку ця функціональна мозаїка визначається співвідношенням таких факторів, як характер і локалізація зовнішніх роздратувань, іррадіація і взаємна індукція нервових процесів. Таку функціональну мозаїку кори можна наочно бачити, якщо вживить у кору велика кількість електродів і спостерігати за виникаючими електричними реакціями мозку на екрані чи телевізора електронно-променевого осциллографа (М. Н. Ліванов).


3.2 Розробка рекомендацій по впровадженню логоритмічних занять для дітей дошкільного виховання з урахуванням віку дітей


Для маленьких – фізкультура у віршиках

Прогулянка до лісу

І. Ходьба і біг


Ось вузька доріжка,

Ось — веселі ніжки.

На вузьку доріжку

Стали наші ніжки.


Вихователь показує накреслену доріжку, притупує ногами. Діти стають на доріжку.


Ніженьки крокують.

Діточки рахують:

Раз, два, раз, два.

Біля стежечки трава.

Раз, два, раз, два,

В мишеняток тут нора.

Ходьба за вихователем, руки на поясі.

Мишенята дружно грають,

Швидко бігають, стрибають.

Побіжімо, дітки, з ними,

З мишенятами малими.

Легкий біг за вихователем.

Далі крокуємо,

Весело рахуємо!

Раз — береза, два — ялинка,

Три — красуня-горобмнка.

Уповільнена ходьба з поворотами тулуба.

А чотири — красень-дуб.

Зупинились діти тут.

Повернутися обличчям в середину кола.

У кущах зайці дрімають,

Бо хатиноньки не мають.

Побудуєм хатку їм,

Сірим зайчикам малим?

Діти присідають, удають, що заглядають під кущі, встають — розводять руки в сторони. Присідають, встають — руки вперед.

II. Загальиорозвивальні вправи


А який збудуєм дім

Нашим зайчикам малим?

Отакий високий,

Отакий широкий. (3 рази)

Піднімають руки вгору, розводять в сторони.

Молоточки стуки-стуки,

Дуже вправні наші руки!

Стуки-стуки молоток,

Забиваємо гвіздок. (3 рази)

Присісти, пристукувати кулачками по підлозі.

Дім зайцям побудували,

3 цегли піч їм змурували. Нарубаймо зараз дров,

Щоб в печі горів вогонь.

З'єднати руки в замок. Нахили тулуба вперед, юв рубають дрова.

Після праці потяглись,

Потім нахилились.

Ще разочок потяглись,

Знову нахилились.

Вправа на відновлення дихання.

До побачення, зайці!

Будьте всі здорові!

Відпочили трішки ми,

Далі йти готові.


III. Основні рухи


Ми йдемо у ліс гуляти,

Ягоди, гриби збирати...

Ліс стає густішим,

Діти йдуть тихіше...

Ходьба з уповільненням темпу.

Над стежиною низенько

Посхилялися гілки...

А ми все одно пройдем!

Не пройдем — так проповзем!

Підлізання під дугами.

Ось — струмочок,

Ось — місточок.

Ми місточок перейдемо,

На галявину стрибнемо.

Ходьба по гімнастичній лаві, зістрибування з лави.

Тут немає хижих тигрів,

Можна грати в різні ігри.

Рухливі ігри "Сонечко та дощик", "Пташки літають”

Заключна ходьба.


«КИЦИН ДІМ»

І. Ходьба, біг, імітаційна ходьба


На столі стоїть іграшковий будиночок. Біля будиночка — киця.

Вихователь читає вірші:


Дзелень-бом, дзелень-бім!

У дворі — високий дім.

Киця в домі тім живе

І гостей до себе жде.

Вихователь бере іграшкових козу та цапа.

Ось цапок у гості йде

І козу свою веде.

Чітко тупають копитця.

Зустрічай сусідів, кицю!


Вихователь крокує, тримаючи в руках іграшки, Ііти йдуть за ним. Підійшовши до будиночка, вкло-Іяються, вихователь ставить козу і цапа поруч з кицею.


А свиня! А свиня!

Сіла верхи на коня!

Швидко скаче!

Пил стовпом!

Дзелень-бім, дзеяень-бом!


Вихователь бере іграшкову свиню, садовить на гоня, переходить на біг галопом. Діти виконують з ним біг галопом.


Качур з качкою ідуть.

Наче човники пливуть.

Перевальцем, потихеньку,

Наче човники пливуть.


Вихователь іде з качкою і качуром, імітуючи їхню ходьбу, діти повторюють за ним.


Ось прийшли вони до киці.

Привітались, як годиться.


Вихователь ставить качок біля інших гостей, діти виконують нахили.


Красень-півень виступає,

Гордо голову тримає,

Поруч курочка іде,

Як лебідонька пливе!


Вихователь чітким кроком іде з іграшковим півнем і курочкою, діти — за ним. Потім ставить їх поряд з іншими іграшками, утворюючи навколо киці коло.


Гості всі у дім зайшли

І співати почали.

Всі співали: "Коровай,

Кого любиш — вибирай!"


Діти з вихователем стають кружка, пританцьовують, приспівують: «Коровай, коровай, кого любиш — вибирай».

II. Загальнорозвивальні вправи


На кицин/ іменини

Та й спекли ми коровай.

Ось такий заввишки!

Ось такий завширшки!


Діти повторюють за вихователем: піднімання рук угору, розведення рук у сторони. (З рази).

Коровай, коровай,

Кого любиш, вибирай!

Плещуть у долоні, кружляють.

Киця вибрала цапка,

Танцював він гопака:

Чок, чок, каблучок,

Всі танцюють гопачок".

Притупування каблучком і присідання. (З рази).

А свиня кружяя щосили —

Так, аж свічечку звалила.

Тілі-тіяі-тіяі-бім!

Загорівся кицин дім!


Підняти вгору руки, легкі нахили тулуба вправо -вліво. По 3 рази в кожний бік.


Гості відра похапали

І пожежу заливали.

Раз, два! Раз, два!

Всі пожежу заливали.

Тіліі-тілі-тілі-бім!

Загасили кицин дім! Нахили тулуба вперед. 4 рази.

III. Основні рухи

Щоб пожежниками стати.

Треба силу добру мати:

Вміти лізти по драбині...

Пролізать в усі щілини...

Рівновагу так тримати,

Як у цирку акробати.

Тож давайте всі вправлятись,

Сил, здоров'я набиратись!


Діти виконують: лазіння по похилій драбині; повзання в упорі стоячи на колінах та п'ястях рук, на відстань 4-5 м, підлізання під дуги; ходьба по гімнастичній лаві.

Рухлива гра «Пожежники Ідуть на пожежу». Заключна ходьба: «Пожежники ідуть відпочивати»

Влітку на майданчику

Влітку діти провалять на свіжому повітрі більшість часу; в дитячому садку на ділянці протягом дня організовують самостійну діяльність і рухливі ігри. Сучасні дошколярики добра сприймають рухливі ігри з інтелектуальним навантаженням. Завдяки їм педагог досягав значного ефекту: а цікавій, новій для дітей формі повторюється вивчений матеріал, попереджаються можливі труднощі опанування в школі рідної мови, актуалізується мовний та життєвий досвід вихованців, закріплюються позитивні властивості характеру, у грі дитина прагне дотримуватися непростих умов. Все це допомагає у формуванні комплексу так званої готовності до школи.

Пропонуємо проводити ці ігри на майданчику блоками — по 2 — 4 гри, збирати групу в перебігові прогулянки для запровадження нового блоку ігор, коли, за спостереженням вихователя, є потреба перевести активність дітей в інший, більш корисний не цей момент, напрямок. Блоки можна складати з улюблених Ігор, а нові вводити по одній, дві.

Ці ігри можна використовувати в будь-якій послідовності, можна чергувати їх з улюбленими, знайомими вже іграми, в які діти грали протягом року.

Треба мати на увазі, що ігри мають бути динамічними, щоб діти, очікуючи своєї черги виконати завдання, не нудьгували. Слід вчасно приходити малюкові на допомогу, не затягуючи паузу.

Гра «Ласкаво просимо у коло»

На вологому піску (можна на асфальті крейдою) малюється велике коло. Діти, рівномірно розміщуючись, стають за колом, обличчям до центра.

Перший тур. «Слово зі звуком «р» називай та в поло стрибай».

Діти по черзі називають слова із заданим звуком, перестрибують через лінію, опиняючись у колі. Хто не зміг назвати слово або повторив те, що вже було назване, залишається поза колом — програє.

Так пропонуються кілька звуків і відповідно проводиться кілька турів.

Наступний тур. "А тепер у коло потрапить той. хто повторить чисточюаку":

Ра-ра-ра, гарна в нас гра. Ла-ла-ла, у рака нора. Ро-ро-ро, у Роми відро. Ла-ла-ла, Тамара мала. Ар-ар-ар, у нас буквар. Ара-ара, ми перша пара. Ра-ра-ра, висока гора. Ар-ар-ар, новий календар. Ір-ір-ір, темний бір.

Гра “Ланцюжок”

Діти стають у коло спиною до центра. Ведучий (педагог) називає перше слово і пропонує дітям одне за одним називати слово, яке починається зі звука, останнього у попередньому слові. При цьому гравці передають одне одному невеличку іграшку, скажімо, їжачка чи слоника.

Ведуча: ніс. Діти: сад. І далі: дим — молоток — колиска — апельсин— ножиці — іній — йорж...

Гра «Запрошення»

Перший тур. Команди стають обличчям одна до одної, утворюють дві шеренги, які розтягуються, тримаючись за руки. Відстань між шеренгами 3-4 кроки.

Ведучий оголошує завдання. Гравці першої команди викликають по одному гравцю з другої команди до себе (не по порядку в шерензі, а будь-кого — так дітям цікавіше). “Олю, йди до нас!” Оля підходить до того, хто й викликав, виконує завдання. Якщо виконала правильно, то той, хто П викликав, відпускає руку сусіда і пропонує їй стати поруч, бере її за руку. Так поступово всі діти другої команди опиняються в одній (першій) команді.

Орієнтовні завдання.

Назви слово:

а) на один склад;

б) на дав склади;

в) на три склади.

Назви фрукти,овочі, транспорт, меблі. Придумай речення зі словом... (слова називає дорослий).

Назви число:

а) на один більше за ... (називав число);

б) на два менше...

Другий тур. Гравці другої команди повертаються на свої місця. Тепер вони будуть запрошувати, а діти першої будуть виконувати завдання.

Кожен має уважно стежити за діями товаришів та оцінювати правильність відповідей. Особливо той, хто запросив, — щоб вирішити, чи відпускати руку і прийняти гравця в команду, чи ні. Якщо гравець не виконав завдання, він повертається на своє місце в шерензі, чекає знову, коли викличуть.

Гра «Море хвилюється...»


Море хаилюється — раз.

Море хвилюється — два,

Море хвилюється» — три.

Кожна фігура — замри.


«Зачаровані» фігури завмирають. Той, кого ведучий «відчаровує» з допомогою дзвіночка (бубна, сплеску), виконує завдання, яке він проголошує для всіх гравців, в потім підходить то до одного, то до другого.

Гра проводиться в декілька турів, залежно від ступеня зацікавленості дітей.

Завдання.

Назви рослини з трьох складів: нагідки, черемха.бе-реза, ялина, калина, шипшина, картопля...

Мешканців зоопарку з одного складу (з двох складів): морж, рись, вепр, тигр, лис, гриф, бик, лось, лань, лев... Якщо педагог зуміє зацікавити дітей грою, вдома з батьками вони продовжують згадувати, шукати потрібні слова. Наприклад: назви засоби транспорту — слова зі звуком “р”; слова в два склади — пропонуємо вибрати серед слів "трактор"," трамвай", "літак"...

Назви, з яких двох менших чисел складається число..» (сім — з чисел три і чотири).

Гра «Чемпіон»

Діти стоять у шерензі. Вони почергово відповідають на пропозиції ведучого. Кожний, хто правильно відповів, робить крок вперед. Той, хто завдяки правильним відповідям, докрокував до "лінії чемпіонів", буде вважатися чемпіоном.

Можливі варіанти завдань.

Скажи навпаки: світлий — темний;

шорсткий — гладенький;

добрий -

веселий —

маленький — .

Що знаємо — розкажемо.

Літо яке? Сонце яке? Мама яка? Лялька яка? Ведмідь який? Наше місто яке?

Дорослий має спонукати малих до фантазування, коли вони добирають слова-означення, може підказує коли тільки-но ознайомлює їх з грою. Так, кілька разів пограєте з малюками - підказуючи, пояснюючи, заохочуючи — і діти вже знаходять дуже цікаві визначення тих чи інших слів.

Гра «Лабіринт»

На асфальті намальовано лабіринт. Діти стають біля входу і по черзі, виконавши перше завдання, пробігаєть всередину. Далі виконують друге завдання і по одному вибігають з лабіринту.

Завдання першого туру. Назви останній звук у слові: дім, кіт, тин, дах. осінь, хлопчик...

Завдання другого туру. 1 Плесни в долоні на кожен склад у слові (педагог нагадує, що стільки складів у слові. скільки там і голосних): лід, літо, гриб, ліс, береза, день.

Гра «Іван-коливан»

Під звучання маракаса діти біжать урозтіч. Коли маракас замовкне, слід присісти. А Педагог:

- А тепер кожен з вас буде вставати, як Іван-коливан. Але вставати ви можете лише за умови, що дасте правильну відповідь. Слухайте завдання.

1. Змінюйте слово так, як це роблю я:

стіл — столик, стілець — стільчик, дощ —.... береза ....сонце — ..., камінь — ....хлопець—...,річка —.... лист —.... вінок —.... струмок — ...

2. Коли почуєте голосний звук або приголосний (буді який: твердий, м'який, дзвінкий), зробите один рух: вліво, якщо голосний, або вправо, якщо приголосний, а тоді знов станьте рівно. Слухайте уважно: а, т, і, м ,н, о, у мь, і, сь, т, е...

Гра «Знайди собі будиночок»

Кожний гравець малює коло (на піску, на землі чи ні асфальті). Після цього всі збираються зграйкою біля пе дагога.

Педагог закликає до гри: "Правильно відповідай табу димочок займай! Чого або кого багато в лю) (у садку, в місті...)? (Шишок, горобців, синиць, сосон...)

Гра «В кого Іграшка?»

Діти утворюють велике коло, стають обличчям до ценра, на сигнал педагога передають за спинами одне одному невеличку іграшку під супровід дрібного дзвону дзвіночка. Коли дзвіночок замовкне, діти завмирають. Педагог запитує когось із дітей: Тетянко, як ти гадаєш, у кого іграшка?" Дитина відповідає короткими реченнями: "Іграшка у Діми (Андрія. Славка)".

Гра «Горидуб»

З-поміж дітей вибирається "горидуб". Діти шикуються пара за парою. Перед дітьми стоїть ведучий (це може бути хтось із дітей). Він задає завдання кожній парі по черзі. Якщо відповідь правильна, ведучий ребром долоні роз-. риває руки дітей, що стоять у парі, ті оббігають ведучого з двох боків (назустріч одне одному), біжать в кінець строю і стають останньою парою. Якщо ж хтось з двох помилився, обидва сідають на "лаву запасних гравців".

Педагог допомагає ведучому визначити, чи правильною була відповідь.

Можливі завдання.

Перший варіант.

Зміни слово за зразком: з картоплі — картопляний; з моркви — морквяний; з вівса — вівсяний; з кукурудзи — кукурудзяний; з рису — рисовий; з гречки — гречаний: з молока — молочний; з яблук -яблучний, з груш- грушовий; з абрикосів — абрикосовий; з яйця — яєчний.

Другий варіант.

Називай дитинча тварини, яку я назву: угішки — кошеня, у собаки —цуценя, у свині - порося, у вівці — ягня, у корови — теля, у кози — козеня, у кобили — лоша, у вовчиці — вовченя, у курки — курча, у їжака — їжаченя.

Гра «Вервечкою»

Діти стають одне за одним і кладуть руки на плечі тому, хто попереду. Першим став найменший. Педагог пояснює правила гри: остання дитина має виконати заа-т дання і стати попереду шеренги. Так — усі діти. Коли перша дитина опиниться останньою і виконає завдання — закінчується перший тур. Завдання. Перший тур. Називай, він кого (або з чого) одержуємо.


М'ясо — від свині; масло — з молока,

яйця—.... сир—...,

молоко—..., цукор—...,

мед —..., хліб—...,

шкіра—..., олія—...

Другий тур. Змініть за зразком.


Цегляний будинок — будинок із цегли. Снігова баба — баба зі снігу.


Солом'яний бичок— ....

Фанерні двері — ....

Срібна ложечка—....

Шкіряний м'яч—....

Шовкова тканина—...


Гра «Пробіжи по місточку»

На асфальті або вологій землі малюється місточок приблизно 50 см завширшки, 150 см завдовжки (можна обіграти й кладочку, і гребельку).

Діти стають одне за одним, виконавши по черзі завдання, пробігають по місточку, не "торкаючись" його країв (не наступаючи).

Завдання. “Кількість складів у слові відтупай (або підстрибни) і по місточку пробіжи".

Слова: тин, димар, паркан, Буратіно, дах, травиця, сонце, береза, залізниця...

Кон закінчується, коли остання дитина пробігає місточок; хто не виконав завдання або наступив на край місточка (гребельки, кладочки), той сідає на "лаву запасних гравців*.

Гра з м'ячем "Хто що робить?"

Діти стоять півколом, педагог підкидає

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: