Xreferat.com » Рефераты по педагогике » Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі

Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі

Успішність в балах Кількість учнів

Експериментальний клас Контрольний клас
1 - -
2 - -
3 - -
4 - -
5 2 2
6 5 5
7 5 2
8 7 5
9 2 4
10 4 4
11 3 3
12 - -

Результати контрольної роботи узагальнено в діаграмі.


Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі


У ході формуючого експерименту було виявлено деякі труднощі, які виникали в учнів під час розв'язування цих завдань. Наприклад, при розв’язанні другої задачі деякі учнів допустили ряд помилок. Важко дітям даються задачі на знаходження невідомого від'ємника.

Труднощі, пов'язані з аналізом задачі, виявилися типовими для учнів початкових класів.

Задача

Мама дала сину 3 цукерки до обіду і декілька цукерок після обіду. Всього 11 цукерок. Скільки цукерок дала мама сину після обіду?

ілюстрацію намалювало лише декілька учнів. Коли ж вчитель разом з усім класом створив ілюстрацію, більшість учнів правильно розв'язали задачу.

З метою навчання учнів самостійно виконувати ілюстрації, ми рекомендували вчителю подавати їм на картках допомогу в вигляді рекомендацій:

Вкажи, скільки цукерок син одержав до обіду?

Скільки всього син одержав цукерок?

В цілому в експериментальних класах без додаткової підготовки із простими задачами па знаходження невідомих компонентів справилися 22-25% учнів. Основні способи подолання труднощів ми вбачали у навчанні учнів самостійно робити ілюстрації до задач у формі скороченого запису, таблиці, креслення. Зазвичай це можливо при умові, коли діти добре засвоїли відповідний вид задачі і вміють розпізнавати її. Таких труднощів в початкових класах повністю позбутися неможливо, бо вони є характерними для молодшого шкільного віку. Шляхи поступового їх подолання ми вбачаємо у регулярному проведені вчителем закріплюючого аналізу розв'язання задачі.

У ході експерименту ми прийшли до висновку, що лише сильні учні могли обходитися без допомоги вчителя, та і то не у всіх випадках. Інші ж учні класу мали труднощі і в самостійній роботі. Тому робота з ними була можлива лише у фронтальній формі. У цілому можна прийти до висновку, що у початкових класах робота над простими задачами на знаходження невідомих компонентів дій мусить бути пов'язана з елементами допомоги.

Трудність, з якою ми стикалися у ході експерименту, полягала в тому, що вчителі не завжди могли вибрати оптимальний варіант роботи із задачами. Це вимагало з нашої сторони більш точних рекомендацій учителям щодо роботи над ними та організації уроку в цілому. Ці рекомендації не були однаковими в обох класах. Трудність полягала в тому, що вчителю було важко вибрати потрібні форми і методи роботи, бо враховувати потрібно не лише співвідношення сильних, середніх і слабких учнів та загальну підготовленість класу, але і дидактичну ситуацію на уроці. Пояснимо це на прикладі роботи над простими задачами на знаходження невідомого компонента, зокрема на знаходження невідомого доданка.

Задача

На столі лежали зошити. Коли вчителька поклала ще 2, то їх стало 12. скільки зошитів лежало на столі спочатку?

Після того, як учні ознайомилися із задачею, вчителю пропонується використати задачу із використанням ілюстративного матеріалу.

Задача

Візьміть 5 синіх кружечків, покладіть до них 2 зелених.

Скільки всього кружечків? (7)

Як взнали? (5+2=7)

Якою дією? (Додавання)

Коли додаємо, стає більше чи менше, ніж було? (Більше)

При цьому розглядаємо утворення числа способом перелічування, об'єднання множин. Учні з'ясовують, що операції об'єднання множин відповідає дія додавання, а операції видалення частини множини - дія віднімання.

Тепер заберіть 2 зелених кружечки. Скільки кружечків залишилось? (5)

Як взнали? (7-2-5)

Якою дією? (Віднімання)

Коли віднімають, стає більше чи менше, ніж було? (Менше)

До першої задачі учні роблять скорочений запис, ілюструють задачу і проходить фронтальне опитування.


Було Поклали Стало

? 2 12


Інший прийом - розв'язування простих задач описуваного виду ми рекомендували для самостійної роботи для сильних і середніх учнів, при чому середні отримували допомогу. Це робилося у випадках, коли учні знайомі із розв'язуванням відповідних задач цього виду.

Задача

У магазині було 9 м'ячів. Після того, як декілька м'ячів продали, в

магазині залишилося 4 м'ячі. Скільки м'ячів продали?

Сильні учні розв'язують самостійно, а середні отримують допомогу на картці:

Треба знайти ціле чи його частину?

або

Подумай, в результаті вийде більше чи менше, ніж 9?

Окрім того, роботу над простими задачами на знаходження невідомих компонентів ми проводили не лише на уроці вивчення саме якогось виду задач, але і пропонували їх розв'язування на різних етапах інших уроків.

Так під час усного обчислення ми пропонували вчителям приділяти більшу увагу розв'язку простих задач даного виду. На етапі підведення підсумків уроку ми включали даний вид простих задач. Зокрема велику увагу приділяли їм в позаурочний час, якому було відведено 40 хв.1 раз в тиждень. Враховуючи характер виявлених помилкових міркувань, помилок і труднощів, які відчували учні під час зрізів знань на початку експерименту і під час його перебігу, ми внесли корективи в серії завдань, розробили систему підготовчих вправ, коригуючих запитань для учнів і методичних порад для вчителя. Внаслідок здійснення цих заходів склалася певна система роботи з навчання молодших школярів розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів, яка за умови їх розвитку і мотивації в сфері навчання математики дала позитивні наслідки.

У ході експерименту порівняння ефективності навчання в експериментальних і контрольних класах здійснювалась за такими показниками:

за результатами засвоєння основного матеріалу програми з математики для початкових класів;

2) за наслідками виконання розроблених нами завдань.

3) за змінами в загальному розвитку дітей, ставленні до навчання.

В кінці II півріччя в експериментальних і контрольних класах були проведені контрольні роботи. Наведемо тексти цих робіт і результати виконання.

Задача

Оленка намалювала 8 червоних яблук і декілька жовтих. Всього вона намалювала 15 яблук. Скільки жовтих яблук намалювала дівчинка?

Задача

На дереві сиділо декілька горобців і 3 синички. Усього 10 пташок. Скільки горобців сиділо на дереві?

Задача

Мама спекла пиріжки. Коли 4 пиріжки вона віддала дітям, то в н залишилось ще 8 пиріжків. Скільки пиріжків спекла мама?

Задача

В магазин привезли 18 телевізорів. Коли декілька телевізорів магазин продав, то в ньому залишилося і це 6 телевізорів. Скільки телевізорів магазин продав?

Результати цих робіт були проаналізовані та зведені у таблиці 1.2.

Успішність в балах Кількість учнів

Експериментальний клас Контрольний клас
1 - -
2 - -
3 - -
4 - -
5 1 2
6 1 4
7 3 5
8 5 3
9 6 4
10 6 4
11 5 3
12 1 -

Результати виконання цих завдань узагальнені в діаграмі.


Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі


Порівнюючи успішність у експериментальному і контрольному класах, можна сказати, що у класі, де проводився експеримент, успішність учнів з математики набагато краща, ніж у контрольному класі. Ми можемо пояснити це цілеспрямованою роботою з навчання розв'язувати прості задачі даного виду, яка проводилась відповідно до завдань формуючого експерименту.

Якісне порівняння результатів розв'язання показало, що учні стали краще обґрунтовувати свої відповіді, частіше ілюструють задачу. Проте допущені помилки свідчать про необхідність додаткової роботи з учнями, побудованої на основі диференційованого підходу. Таким чином ми домоглися готовності учнів застосовувати свої знання за рахунок збільшення ініціативи середніх і слабких учнів.

Результати експерименту, оцінки вчителів свідчать про те, що запропонована нами система роботи з навчання розв'язувати прості задачі на знаходження невідомих компонентів є вагомим засобом підвищення загального рівня вивчення математики в початкових класах. Практична реалізація запропонованої системи дозволить:

підвищити загальний рівень знань учнів;

створити міцну основу для оволодіння вміннями розв'язувати прості задачі даного виду;

забезпечити умови для розвитку в учнів інтересу до математики, активізувати пізнавальну діяльність учнів

Висновки


Потреби сучасного суспільства вимагають від учнів молодшого шкільного віку повноцінного мислення, вміння розв'язувати різноманітні задачі. Одним із завдань є повноцінне використання здобутих знань на практиці. Роль задач у навчальній діяльності зростає, адже їм належить одна із провідних ролей у вивченні математики.

Проведений аналіз навчальної, методичної літератури, роботи вчителів-класоводів свідчить про те, що в теорії і практиці початкової школи проблема використання простих задач на знаходження невідомих компонентів дій додавання та віднімання має свої відображення. Проаналізувавши підручники М. Богдановича ми дійшли висновку про необхідність удосконалення методичної системи навчання молодших школярів розв'язуванню цих задач. Спираючись на концепцію розвивального навчання та на психологічні особливості дітей цього віку можна сформулювати певні вимоги до методики навчання учнів розв'язуванню цих задач:

методика повинна сприяти повній реалізації вікових пізнавальних можливостей дітей;

повинна забезпечуватись варіативність умов, у яких проходить робота вчителя і учня.

Окрім цього хочеться відмітити те, що прості задачі повинні нести відомості про навколишнє середовище, повинні бути цікавими, сприяти розвитку позитивної мотивації до процесу і результату розв'язування, повинні відповідати навчальним можливостям учнів.

Також робота із даним видом задач мас сприяти розвиваючому навчанню, оптимальному розвитку кожної дитини зокрема, забезпечувати зростання самостійності учнів, позитивно впливати на уміння розв'язувати задачі. Задачі повинні бути викладені у послідовності, певній кількості, являтися доступними та зрозумілими по змісту, бути зручними для роботи вчителя.

Нами було вивчено роботу із простими задачами на знаходження невідомих компонентів дій додавання та віднімання на різних етапах уроку. Із цього можна зробити висновок, що такі можливості є практично на всіх етапах уроку і в позаурочний час. Найкращими, на нашу думку, було опрацювання задач цих видів безпосередньо під час їх вивчення, а також при усній лічбі, у заключній частині уроку, коли є деякий час для повтору, узагальнення.

Було випробувано різні форми роботи над простими задачами на знаходження невідомого компонента дій додавання та віднімання. Зокрема, було з'ясовано, у яких випадках доцільне використання кожної із форм, описано організації усіх форм роботи на уроці, сформульовано вимоги до них, способи надання допомоги під час індивідуальної роботи.

На початку формуючого експерименту часто учні вгадували дію, якою розв’язувалась задача на знаходження невідомого зменшуваного, від'ємника. В процесі формуючого експерименту проводилася робота в результаті якої учні аналізували зв'язки між даними величинами і шуканою, і на основі цих зв’язків вибирали дію. В кінці експерименту більшість учнів вже могли обґрунтувати чому задача розв'язується власне такою дією, а не вгадували. Для цього впродовж експерименту учням пропонувалися відповідні завдання з кожного виду задач (див. додаток 2,3).

У процесі проведення експерименту вчителі отримали чіткі вказівки щодо роботи над цією групою простих задач, картки з допомогою, інструкції щодо їх використання. Окрім того, було з'ясовано, що під час посиленого опрацювання простих задач рівень знань в експериментальній групі значно покращився. Це пояснюється тим, що ми постійно закріплювали прості задачі даного виду за допомогою повторення, уподібнення. Комплексний підхід до занять з розв'язування простих задач, проведення експерименту дозволили визначити ефективність навчання.

Результати експерименту показали, що реалізація нашої системи допомагає:

підвищити загальний рівень знань з математики;

створити основу для оволодіння вміннями розв'язувані прості задачі на знаходження невідомих компонентів дій додавання та віднімання;

розвивати в учнів інтерес до математики;

активізувати пізнавальну діяльність школярів;

формувати вміння міркувати у процесі роботи над простою задачею.

Навчання учнів розв'язуванню простих задач дозволяє підвищити рівень

знань не лише сильних учнів, але і середніх і слабших.

В підсумку можемо відзначити, що поставлена мета у проведених теоретичних і експериментальних дослідженнях досягнена. Але проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми.

Подальшій розробці підлягають такі питання:

поглиблення вивчення диференційованого підходу до учнів;

приділення особливої уваги на засоби стимулювання математичного розвитку слабких учнів;

внесення змін у підручники з математики для початкових класів з метою більш впорядкованого вивчення цих видів простих задач.

Список використаних джерел


Актуальні проблеми методики навчання математиці / Під ред. М.І. Моро, А.М. Пишкало. - М.: Педагогіка, 1977. - 248 с.

Астреб А.М. Принципи систематизации арифметических задач. - К.: Рад. школа, 1939. - 56 с.

Балл Г.О. У світі задач. - К.: Знання, 1986. - 44 с.

Бантова М.А., Бельтюкова Г.В. Методика преподавания математики в начальних классах. - М.: Просвещение, 1984. - 335 с.

Бантова М.А., Бельтюкова Г.В., Полевшикова О.М. Методика викладання математики в початкових класах. - К.: Вища школа, 1977. - 304 с.

Бевз Г.П. Методика викладання математики. - К.: Вища школа, 1977. - 376с.

Белюстин В.К. Методика арифметики. - М.: Типография Лисснера и Темеля, 1901. - 95 с.

Богданович М.В. Математика 1. - К.: Освіта, 2001. - 128 с.

Богданович М.В. Математика 2. - К.: Освіта, 2001. - 160 с.

Богданович М.В. Математика 3. - К.: Освіта, 2003. - 160 с.

Богданович М.В. Математика 4. - К.: Освіта, 2004. - 159 с.

Богданович М.В. Диференційовані завдання з математики для 2 класу. - К.: Рад. школа, 1981. - 160 с.

Богданович М.В. Методика розв'язування задач у початковій школі. - К.: Вища школа, 1990. - 182 с.

Богданович М.В. Урок математики в початковій школі. - К.: Рад. школа, 1990. - 190 с.

Богданович М., Козак М., Король Я. Методика викладання математики в початкових класах: Навчально-методичний посібник. - К.: А.С.К., 1998. - 352 с.

Бурда М.І. Малювання сюжетних задач // 3б. статей. Розв'язування математичних задач в початкових класах. - К.: Рад. школа, 1986. - С.41-47.

Вихрущ В.О. Методичні рекомендації до написання дипломних та випускних робіт. - Тернопіль, 2001. - 24 с.

Вихрущ В.О. Методологія та методика наукового дослідження. - Тернопіль, 2004. - 224 с.

Газдун М.І. Як учити молодших школярів розв'язувати задачі // Початкова школа. - 1988. - № 11. - С.70-72.

Галубенко М. її. Як викладати математику в початковій школі. - Харків: Рад. школа, 1934. - 120 с.

Давыденко И.Г. О повышении успеваимости по арифметике в начальной школе. - Харьков: Обл. метод, кабинет, 1938. - 27 с.

Добржанська Л. // Початкова освіта. - 2006. - №4. - С.9.

Друзь Б.Г. Творчі вправи з математики для початкових класів: Посібник для вчителів. - К.: Рад. шк., 1988. - 144с.

Єрдниев П.М. Обучение математики в начальних классах. - М.: Просвещение, 1977. - 192 с.

Истомина Н., Дукарт М. К вопросу об развиваюшем учебнике матиматики для начальных классов // Начальная школа. - 2000. - № 2. - С.86-90.

Іванова Л.С. Робота над задачами в 1-2 класах // Початкова школа. - 1989. - №5. - С.28-32.

Клименченко Д.В. Збірник вправ з математики для початкових класів. - К.: Рад. школа, 1987. - 96 с.

Кодлюк Я.П. Розвивальна функція підручника для початкової школи Початкова школа. - 2002. - № 4. - С.67-71.

Козак М.В., Корчевська О.П., Маланюк К.П. Уроки з математики у 2 класі чотирирічної школи. Тернопіль: Підручники і посібники, 1996. - 160 с.

Колячин Ю.М. Оганесян В.А. Учись решать задачи. - М.: Просвещение, 1980. - 96 с.

Контрольні роботи з математики у 2 (1) класі/М.В. Богданович, М.В. Козак, О.П. Корчевська, К.П. Маланюк. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1995. - 32 с.

Контрольні роботи з математики у 3 (2) класі/М.В. Богданович, М.В. Козак, О.П. Корчевська, К.П. Маланюк. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1996. - 32 с.

Контрольні роботи з математики у 4 (3) класі/М.В. Богданович, М.В. Козак, О.П. Корчевська, К.П. Маланюк. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1996. - 32 с.

Король Я.А., Романишин І.Я. Математика. Методика роботи над текстовими задачами 1 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 68с.

Кудрявцев Л.Д. Современная математика и ее преподавание. - М.: Наука, 1985. - 176 с.

Кошевская Б., Кубицель 3., Немиандерска В. К концепции исследования школьного учебника / Проблемы школьного учебника. - М.: Просвещение, 1977. - Вьіп.5. - С.164-178.

Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. - М.: Знание, 1976. - 64 с.

Лишенко Г.П. Робота над простими задачами на знаходження невідомого компонента дії // Початкова школа. - 2003. - № 12. - С.8-9.

Лишенко Г.П. Творча робота над структурою текстової задачі // Початкова школа. - 1992. - №2. - С.30-34.

Мартинова Г.І. Динаміка роботи над задачею // Початкова школа. - 1986. - № 11. - С.28-32.

Метельський Н.В. Дидактика математики. - Минск: Изд-во БГУ, 1982. - 256 с.

Моро М.И., Бантова М.А. Математика в 2 классе. - М.: Просвещение, 1983. - 160 с.

Моро М.И., Бантова М.А., Бельтюкова Г.В. Математика в 1 классе. - М: Просвещение, 1982. - 222 с.

Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-2 класи. - К.: Початкова школа, 2001. - 296 с.

Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - 432 с.

Проекти Державного освітнього стандарту з математики // Методика в школі. - 1998. - № 1. - С.4-19.

Познавательные задачи в обучении гуманитарным наукам / Под ред. И.Я. Лернера. - М.: Педагогика, 1972. - 239 с.

Розв'язування математичних задач у початкових класах/За ред. Т.М. Хмари. - К.: Рад. школа, 1986. - 96 с.

Романишин І.Я. Математика. Методика роботи над текстовими задачами 2 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002. - 152с.

Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. - К.: Рад. школа, 1982. - 176 с.

Силков В.В., Рибалко А.П. Аналіз структури задачі/Зб. статей. Розв'язування математичних задач у початкових класах. - К.: Рад. школа, 1986. - С. 19-23.

Скаткин Л.Н. Обучение решению простых и составных арифметических задач. - М.: Учпедгиз, 1962. - 182 с.

Тальзина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. - 343 с.

Учебный материал и учебные ситуации: Психологические аспекты/Под ред. Г.С. Костюка, Г.А. Балла. - К.: Рад. школа, 1986. - 143 с.

Фридман Л.М. Логико-психологический анализ школьных учебных задач. - М: Педагогика, 1977. - 158 с.

Фридман Л.М. Турецкий Е.Н., Стещенко В.Я. Как научиться решать задачи. - М: Просвешение, 1979. - 276 с.

Функція і структура методів навчання/Ред.В.О. Онищука. - К.: Рад. школа, 1979. - 158 с.

Ханиш Я. Теоретико-методические основьі развития творческих умений младшых школьников при обучении матиматике: Дисс. докт. пед. наук. - 13.00.02. - К., 1998. - 162 с.

Царева С.Е. Прийомы первичного анализа задачи // Начальная школа. - 1985. - №9. - С.46-49.

Чередов И.М. Формы учебной работы в средней школе. - М.: Просвещение, 1988. - 159 с.

Шаповал І.М., Шаповал О.І. Ще одна модель розв'язування простих арифметичних задач // Початкова школа. - 1991. - № 3. - С.23-32.

Додаток 1


Творча робота над задачею. Повторне розв'язування задач.

Якщо задача повторно розв'язується відразу після запису останньої дії і відповіді, то це буде момент первинного закріплення. Мається на увазі повторне розв'язування через деякий час, через декілька днів, тижнів. Такий прийом відіграє важливу роль у формуванні і закріпленні вмінь розв'язувати задачі.

Зустрічаючись із задачею вдруге, учень краще усвідомлює зв'язки між величинами, алгоритм її розв'язання. Якщо при цьому він розв'яже її самостійно, то це вже стане його "власною" роботою над розв'язком.

Повторне розв'язування задач можна практикувати під час усної лічби, під час опитування. Один раз на місяць доцільно пропонувати учням для домашньої роботи повторно розв'язати кілька задач: одну письмово, а решту - усно.

Наприклад: за підручником всі ознайомлюються з текстом задачі. Потім один із учнів пояснює хід розв'язування. Обчислення виконувати не обов'язково, але в багатьох випадках досить пояснити зв'язки між величинами, визначити дію. Якщо ж задача важлива для подальшого вивчення, то вчитель пропонує розв'язати її, але з іншими числами всім учням класу.

1. Зміна елементів задачі.

Пропонується розв'язати задачу, аналогічну розв'язаним на уроці чи на попередніх уроках, але з іншими числовими даними. Здебільшого змінюють одне із них.

Задача

У Віти було 8 цукерок. Коли декілька цукерка вона віддала подрузі, то в неї залишилося ше 5 цукерок. Скільки цукерок було у Віти спочатку?

Варіанти завдань:

а) розв'язати задачу, але число 8 замінити іншим;

б) розв'язати задачу, але числові дані змінити так, щоб шукане число збільшилось.

Виконуючи завдання, учні впевнюються, що задача розв'язується тими самими діями, що й попередня. Відбувається процес узагальнення способу розв'язування. Це і є головна мета прийому зміни числових даних.

Застосування прийому розвиває в учнів уміння правильно відображати реальні життєві ситуації і може бути використане для елементарного дослідження задачі.

2. Зміна числових даних.

Задача

У дівчинки було декілька гривень. Коли 2 гривні вона потратила на покупки, у неї залишилося ще 5 гривень. Скільки грошей було у дівчинки спочатку

Задача

У дівчинки було декілька гривень. Коли вона купила книжку за 4 гривні, то у неї залишилося ще 3 гривні. Скільки грошей було у дівчинки спочатку?

3. Складання обернених задач.

Він допомагає засвоєнню зв'язків між даними і шуканим.

Задача

У хлопчика були марки. Коли 3 марки він віддав другу, у нього залишилося ще 2 марки. Скільки марок було у хлопчика спочатку?

Задача

У хлопчика було 5 марок. Декілька марок він віддав другові і у нього залишилося 2 марки. Скільки марок хлопчик віддав другові?

4. Складання задач за ілюстрацією.

Такий напрям роботи допомагає дітям побачити задачу в певній конкретній ситуації.

Наприклад:

Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі


Задача

У двох ящиках були яблука. У першому - 10 кг яблук і у другому декілька. Всього 18 кг. Скільки яблук було у другому ящику?


Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі


Задача

У коробці лежало 18 олівців.10 зелених і декілька синіх. Скільки синіх олівців було в коробці?

5. Складання задач певного виду.

Діти не лише розв'язують подані у підручниках задачі на вивчену тему, але і самі складають їх. Цей прийом призначений для закріплення вмінь розв'язувати задачі та їх перевірки.

Можна навести такі зразки постановки завдань:

а) скласти задачу на знаходження невідомого зменшуваного, від'ємника;

б) скласти задачу на знаходження одного із доданків;

в) скласти задачу на знаходження діленого, дільника.

6. Робота над умовою задачі без запитання.

Розв'язуючи задачу, учні утворюють певну послідовність чисел. Всебічний аналіз зв'язків наближає роботу над задачею до реальної дійсності. Справді, розглядаючи те чи інше явище, людина намагається збагнути якомога більше причинних зв'язків у ньому, а потім вже ставить конкретне практичне завдання. Використовуючи такий прийом, пропонується учням подумати і сказати, які величини можна знайти за відомими даними. Над даними числами можна виконувати різні дії. Коментуючи відповіді учнів, вчитель уточнює і доповнює їх, робить деякі узагальнення. Така творча робота подобається учням. Вони із задоволенням визначають, що можна знайти за умовою задачі, діти стають активнішими.

Робота над умовою допомагає вчителю у аналізі, що розширює знання учнів про зв'язки між величинами і про застосування способів розв'язування задач.

Одним із видів творчої роботи над задачею без запитання є добір запитання. Перед учнями ставиться завдання поставити конкретне запитання,

знайти відповідь. Вчитель слідкує за правильною постановкою запитання, його спрямовуючою роллю, за групуванням чисел та вибором дії.

Умова задачі:

На столі лежало 30 зошитів. Частину з цих зошитів роздали, після чого залишилося 12 зошитів.

Про що можна дізнатися:

Скільки зошитів роздали?

Додаток 2


Підготовчі вправи для ознайомлення учнів із задачею на знаходження невідомого зменшуваного.

1. Фронтальна робота з дидактичним матеріалом.

Викладіть стільки кружечків, скільки їх на набірному полотні. (Учні виконують;)


Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі -


Відсуньте три кружечки вправо. (Учні виконують)


Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі


На набірному полотні один з учнів відсуває 3 кружечки вправо.

Скільки кружечків залишилось? - Чотири кружечки залишилось.

Якщо до чотирьох кружечків, що залишилося, приєднати 3 кружечки, які відсунули вправо, то скільки буде кружечків?


Формування у молодших школярів уміння розв'язувати текстові задачі


Буде 7 кружечків.

2. Задача. У Надійки було кілька зошитів.4 зошити віддала подрузі. В не залишилося 5 зошитів. Скільки зошитів було у Надійки?

Інсценування задачі. У Надійки, наприклад, 9 зошитів у руці. Про це учня? невідомо.

Що відомо в задачі?

У задачі відомо, що 4 зошити Надійка віддала подрузі.

До Надійки підходить учениця. Надійка віддає їй 4 зошити.

Полічи, Надійко, скільки зошитів залишилось у тебе. (Надійка лічить)

5 зошитів залишилось у мене

Які зошити були в Надійки?

У Надійки були ті зошити, які вона подарувала подрузі, і ті, які залишились у неї.

Яку дію слід виконати, щоб дізнатися, скільки зошитів було у Надійки?

Дію додавання.

Прочитайте розв'язок задачі.

До числа 4 додати 5, буде 9.

3. Робота над задачею з використанням дидактичного матеріалу.

Задача. На дереві сиділо кілька сорок. Коли дві сороки полетіло, залишилося на дереві 4 сороки. Скільки сорок сиділо на дереві?

Що відомо в задачі?.

У задачі відомо, що дві сороки полетіло.

Викладіть на парті стільки білих паличок, скільки сорок полетіло. (Учні виконують) Скільки паличок виклали? -

Дві палички.

Що означає кожна паличка?

Кожна паличка означає сороку, що полетіла з дерева.:

Що ще відомо в задачі?

У задачі відомо, що на дереві залишилося 4 сороки.

Викладіть на парті справа від білих паличок стільки червоних паличок, скільки сорок залишилося на дереві. (Учні виконують) Скільки червоних паличок виклали?

4 палички.

Що означає кожна червона паличка?

Кожна червона паличка означає сороку, що залишилася на дереві.

Що означає кожна паличка, розміщена на парті?

Кожна паличка, розміщена на парті, означає сороку, що сиділа на дереві.

Скільки сорок сиділо на дереві? Полічіть.

На дереві сиділо 6 сорок.

Які сороки сиділи на дереві?

На дереві сиділи ті сороки, які полетіли, та ті сороки, які залишилися на дереві?

Яку дію слід виконати, щоб дізнатися, скільки сорок сиділо на дереві?

Дію додавання.

Прочитайте розв'язання задачі...

До числа 2 додати 4, буде 6.

Пробні завдання для ознайомлення із задачами на знаходження невідомого зменшуваного.

Задача.

У гаражі

Если Вам нужна помощь с академической работой (курсовая, контрольная, диплом, реферат и т.д.), обратитесь к нашим специалистам. Более 90000 специалистов готовы Вам помочь.
Бесплатные корректировки и доработки. Бесплатная оценка стоимости работы.

Поможем написать работу на аналогичную тему

Получить выполненную работу или консультацию специалиста по вашему учебному проекту
Нужна помощь в написании работы?
Мы - биржа профессиональных авторов (преподавателей и доцентов вузов). Пишем статьи РИНЦ, ВАК, Scopus. Помогаем в публикации. Правки вносим бесплатно.

Похожие рефераты: